Реферат на тему:
Реєстр географічних назв населених пунктів і природних об’єктів
Верховинщини
На території Українських Карпат, завдяки їх природно-географічній
ізольованості від навколишнього світу, протягом багатьох століть
збереглася унікальна система старовинних автентичних географічних назв
населених пунктів і природних об’єктів, у яких зафіксовано давнє
історичне минуле; гірське господарство краю; уклад життя гуцулів;
особливості сільських населених пунктів; форма і величина навколишніх
гір, урочищ, скель, лісів, полонин, річок, потоків, озер; породи дерев
та ін.
Автентичні географічні назви населених пунктів і природних об’єктів
цього гірського краю можна порівняти із старовинним живописом, на який
нанесено багато шарів різних фарб. Чужоземними державами, що сотні років
безроздільно володіли цим краєм, насильно створювалися “картини
автентичних географічних назв Гуцульщини”. Потрібна трудомістка
реставраційна робота, щоб обережно зняти ці спотворюючи шари
австрійської, польської, румунської, угорської і російської “фарб”.
Тому проблема повернення автентичних географічних назв населеним пунктам
і природним об’єктам Гуцульщини вимагає проведення тривалих та копітких
топонімічних досліджень, виконати які можна тільки спільними зусиллями
науково-освітньої громадськості краю із широким залученням до збирання
топонімічного матеріалу студентської та учнівської молоді.
Метою нашого дослідження є постановка практичного топонімічного завдання
і спроба його розв’язання на прикладі Верховинського району
Івано-Франківської області, бо він географічне є центральним районом
Гуцульщини і ще тому, що у смт.Верховині знаходиться Філія “Гуцульщина”
НДІ українознавства МОН України, проведення тут польових топонімічних
досліджень не потребує великих фінансових затрат, а, крім того,
Верховинщина є малою батьківщиною для авторів цієї статті, і тому
більшість автентичних гуцульських географічних назв населених пунктів та
природних об’єктів району нам, її корінним мешканцям, добре відома.
Якщо для вивчення і подорожування Гуцульщиною користуватися сучасними
великомасштабними топографічними картами районів України (масштаб 1:100
000), то дослідникам і туристам доведеться зустрітися із багатьма
розбіжностями між інформацією, нанесеною на картах, та інформацією, яку
можна одержати від місцевих жителів краю. Основною причиною таких
розходжень є те, що більшість топографічних карт районів України
великого масштабу, які видані російською та польською мовами, містять
застарілі географічні дані, крім того, на них залишено полонізовані та
русифіковані варіанти українських топонімів (ойконімів, оронімів,
гідронімів). Тому видання сучасних топографічних карт районів України
великого масштабу українською мовою є актуальною проблемою, а для цього
необхідні детальні топонімічні дослідження.
Наше дослідження має науково-практичну мету і є спробою на прикладі
одного адміністративного району розпочати роботу над “Проектом
повернення автентичних географічних назв населеним пунктам і об’єктам
природи Гуцульщини” із подальшим нанесенням їх на великомасштабні
топографічні карти районів України.
До цієї копіткої і об’ємної науково-практичної й пошуково-збиральницької
роботи необхідно залучити місцевих учителів географії, українознавства
та інших гуманітарних предметів, які разом з учнями можуть допомогти
науковцям регіону у збиранні топонімічного матеріалу і створенні
вичерпного “Топонімічного банку даних” свого населеного пункту у кожному
середньому загальноосвітньому навчальному закладі краю.
Ґрунтовні науково-практичні і пошуково-збиральницькі топонімічні
дослідження Гуцульщини можливі тільки після прийняття офіційного рішення
Івано-Франківського, Чернівецького та Закарпатського обласних управлінь
освіти про практичну участь в організації збирання топонімічного
матеріалу педагогів і учнів місцевих загальноосвітніх навчальних
закладів. Тільки тоді створення в кожній школі Гуцульщини “Топонімічних
банків даних” із мікротопонімів, гідронімів та оронімів буде вважатися
конкретною українознавчою роботою навчального закладу, яка матиме велике
навчальне і виховне значення.
У наукових дослідженнях топоніміки всієї території Гуцульщини винятково
важливою є участь викладачів та студентів університетів
Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Цю важливу
науково-практичну роботу можна організувати у формі студентських
курсових і дипломних робіт із подальшим використанням зібраного
матеріалу для підготовки і видання регіональних топонімічних словників і
топографічних карт.
Топоніми Гуцульщини не змінювалися протягом багатьох століть. Вони
містять у собі цінну історико-культурну інформацію і тому є важливим
джерелом українознавчих досліджень цього краю. Українські Карпати – це
унікальний край із специфічними особливостями природи, гірського
господарства та історичного минулого. Наші далекі предки відтворили їх у
формі географічних назв населених пунктів, присілків (кутків), гір,
урочищ, полонин, лісів, річок, потоків, озер. Аналізуючи автентичні
топоніми Гуцульщини, можна також виявити впливи сусідніх держав, які
мали постійні стосунки з цим благодатним гірським краєм.
Гуцульські топоніми є суттєвим достовірним доповненням до рідкісних
писемних і археологічних пам’яток краю і разом із ними мають стати
джерельною базою для його комплексних українознавчих наукових
досліджень.
Повернення населеним пунктам та природним об’єктам Гуцульщини їх
українських географічних назв і нанесення їх на великомасштабні
топографічні карти районів України є актуальним завданням ще й тому, що
в наш час відбувається різке зменшення заселеності Карпатського регіону
України, через що проведення тут детальних польових топонімічних
досліджень стає проблематичним.
Для підготовки “Реєстру географічних назв населених пунктів і природних
об’єктів Верховинщини” ми використали сучасні великомасштабні
топографічні карти районів України (масштаб 1:100 000) Київської
військово-картографічної фабрики (2002 р.), видані російською мовою та
топографічні карти Українських Карпат (масштаб 1:100 000) Військового
географічного інституту у Варшаві (2001 р.), видані польською мовою, на
яких зображена територія Верховинського району Івано-Франківської
області України.
Одержаний нами “Реєстр географічних назв населених пунктів і природних
об’єктів Верховинщини” складається із трьох частин:
1. Назви населених пунктів Верховинщини.
2. Назви гір, хребтів і урочищ Верховинщини.
3. Назви річок, потоків і озер Верховинщини.
Для зручності користування одержаним “Реєстром географічних назв
Верховинщини” і топографічними картами районів України власні назви
об’єктів у Реєстрі наведено не в алфавітному, а в “географічному”
порядку, відповідно до нашого зчитування їх з топографічних карт під час
проведення дослідження: “рядками” – із заходу на схід та “стовпчиками” –
із півночі на південь.
У наведеному нижче Реєстрі слова, що означають географічну назву одного
об’єкта, розміщені окремими рядками у певній послідовності. На першому
місці подається географічна назва об’єкта російською мовою, на другому
місці – ця ж назва наводиться гуцульським діалектом (для правильної
письмової передачі фонетичного звучання слів гуцульського діалекту ми
користуємося літерою “ы” російського алфавіту) і на третьому місці – як
кінцевий результат дослідження – наводиться власний варіант цієї
географічної назви українською мовою (виділений жирним шрифтом).
Реєстр географічних назв населених пунктів і природних об’єктів
Верховинщини
1. Назви населених пунктів Верховинщини:
• с.Волова – с.Волова – с.Волова
• с.Кривополье – с.Кривополе – с.Кривополе
• с.Бережница – с.Бережниця – с.Бережниця
• с.Буковец – с.Буковец – с.Буковець
• с.Черетов – с.Черетыв – с.Черетів
• с.Великий Ходак – с.Великий Ходак – с. Великий Ходак
• с.Стаище – с.Стаїшші – с.Стаїще
• с.Випче – с.Вьтчі – с.Віпче
• с.Криворивня – с.Криворывня – с.Криворівня
• с.Ильцы – с.Ільці – с.Ільці
• пгт.Верховина – смт. Верховина – смт. Верховина
• с.Красник – с.Красник – с.Красник
• с.Верхний Ясенов – с.Верьхный їсеныв – с.Верхній Ясенів
• с.Ровня – с.Рывня – с. Рівня
• с.Белоберезка – с.Білоберезка – с.Білоберезка
• с.Бьютрец – с.Бьютрец – с.Бистрець
• с.Выгода – с.Выгода – с.Вигода
• с.Устерики – с.Устєріки – с.Устеріки
• с.Хороцово – с.Хороцево – с.Хороцеве
• с.Дземброня – с.Дзымброня – с.Дземброня
• с.Замагора – с.Замагура – с.Замагора
• с.Красноилья – с.Красноїля – с.Красноїлля
• с.Барвинков – с.Бервынкове – с.Барвінкове
• с.Топильче – с.Топыльчі – с.Топільче
• Чорная Речка – с.Чьорна Річька – с.Чорна Річка
• с.Перекрестное – с.Перехресне – с.Перехресне
• с.Стебни – с.Стебні – с.Стебні
• с.Головы – с.Головы – с.Голови
• с.Полянки – с.Полінки – с.Полянки
• с.Зеленая – с.Зелене – с.Зелене
• с.Сеньковское – с.Сеньківске – с.Сеньківське
• с.Черемошна – с.Черемошна – с.Черемошна
• с.Яблоница – с.Єблуныця – с.Яблуниця
• с.Яворник – с.їверник – с.Явірник
• с.Стовпни – с.Стовпні – с.Стовпні
• с.Гринява – с.Гринева – с.Гринява
• с.Пробойновка – с.Пробыйна – с.Пробійна
• с.Белая Речка – с.Біла Річька – с.Біла Річка
• с.Буркут – с.Буркут – с.Буркут
• с.Грамотнеє – с.Гримытне – с.Гримітне
• с.Голошина – с.Голошина – с.Голошина
• с.Болтагул – с.Балтагул – с.Балтагул
• с.Перкалаб – с.Перкалаба – с.Перкалаба
2. Назви гір, хребтів і урочищ Верховинщини:
• г.Хорде – г.Хорде – г.Хорде
• ур.Полье – ур.Поле – ур.Поле
• г.Китылувка – г.Кітылувка – г.Кітилувка
• г.Версалем – г.Версалем – г.Версалем
• г.Малый Дол – г.Малий Діл – г.Малий Діл
• г.Габорянская – гГаборянска – г.Габорянська
• г.Дол Малый – г.Діл Малий – г.Діл Малий
• г.Белая Кобыла – г.Біла Кобила – г.Біла Кобила
• г.Черный Грунь – г.Чьорний Грунь – г.Чорний Грунь
• хр. Игрец – хр.Игрец – хр.Ігрець
• г.Копилаш – г.Копілаш – г.Копілаш
• г.Костшица – г.Костричя – г.Кострича
• г.Кострич – г.Кострич – г.Кострич
• г.Кострица – г.Костричя – г.Кострича
• ур.Буковен – ур.Буків’єн – ур.Буков’єн
• г.Погар – г.Погарь – г.Погар
• г.Грибковая – г.Грибкова – г.Грибкова
• г.Марыш – г.Марыш – г.Мариш
• ур.Марыш – ур.Марыш – ур.Мариш
• ур.Яворник – ур.ївірі – ур.Явори
• г.Варатьш – г.Варітин – г.Варітин
• г.Ружа Кежковата – г.Ружя Кєжковата – г.Ружа Важковата
• г.Синица – г.Синиці – г.Синиці
• гСиняя Кичера – гСина Кичіра – г.Синя Кичера
• г.Шпицы – г.Шпиці – г.Шпиці
PiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUiUi
UiUiUiUiUiUiU( h
( h
???????¤?¤?$???????n?• г.Лесничка – г.Лисничька – г.Лисничка
• г.Лельков – г.Лельків – г.Лельків
• г.Фрьшцюв – г.Фринцыв – г.Фринців
• г. Ребра – г. Ребра – г. Ребра
• хр. Кедроватый Погорилка – хр.Кєдроватий Погорілка – хр.Кедроватий
Погорілка
• хр.Росшибенык – хр.Розшшібенєк – хр.Розшібеняк
• г.Степанец – г.Степанец – г.Степанець
• г.Косарище – г.Кошєрышші – г.Кошарище
• г.Степанский – г.Степанский – г.Степанський
• ур.Топильче – ур.Топыльчі – ур.Топільче
• хр.Магура – хр.Магура – хр.Магура
• г.Кринта – г.Кринта – г.Кринта
• г.Гуптьш – г.Гуптьш – г.Гуптин
• г.Мунчель – г.Менчул – г.Менчул
• г.Змеинская – г.Зміїнска – г.Зміїнська
• г.Прусвя – г.Прусв’я – г.Прусв’я
• г.Дземброня – г.Дзымброня – г.Дземброня
• г.Смотрец – г.Смотричь – г.Смотрич
• ур.Змянки Малые – ур.Зміїнки Малі – ур.Зминки Малі
• г. Рости цкая – г.Ростыцка – г.Розтіцька
• г.Черная Гора – г.Чьорна Гора – г.Чорна Гора
• г.Скорушны – гШкорушний – г.Шкорушний
• г.Гнилец Малый – г.Гнылец Малий – г.Гнилець Малий
• ур.Стрымки – ур.Стрымкі – ур.Стрімкі
• г.Круглая – г. Кругла – г.Кругла
• ур.Полонина Гроппа – ур.Полонина Гропа – ур.Полонина Гропа
• г.Шурьш – г.Шурьш – г.Шурин
• ур.Полонина Шурин – ур.Полонина Шурын – ур.Полонина Шурин
• г.Скупова – г.Скупова – г.Скупова
• г.Вихид – г.Выхід – г.Вихід
• ур.Стовпне Великеє – ур.Стовпні Великі – ур.Стовпні Великі
• г.Щавник – г.Шівник – г.Шівник
• г.Мунчелик – г.Менчолик – г.Менчолик
• г.Яворник – г.Іверник – г.Явірник
• г.Людова – г.Лудова – г.Лудова
• г.Людовец – г.Лудовец – г.Лудовець
• ур.Гронь Малый – ур.Грунь Малий – ур.Грунь Малий
• г.Радиль – г.Радул – г.Радул
• г.Стог – г.Стыг – г.Стіг
• г.Регеска Великая – г.Регєска Велика – г.Регеська Велика
• г. Регеска – г.Регєска – г.Регеська• г.Медвежик – г.Медвежєк –
г.Ведмежак
• хр.Русский Дзял – хр.Руский Діл – хр.Руський Діл
• хр. Ватонарка – хр.Ватунарька – хр.Ватунарка
• г.Роге – г.Роги – г.Роги
• г.Лукавец – г.Лукавец – г.Лукавець
• г.Керничны – г.Кірничьний – г.Криничний
• хр.Озирнинский – хр.Озірнинский – хр.Озірнинський
• г.Комарничны – г.Комарничьна – г.Комарнична
• г.Фуратык – г.Фуратык – г.Фуратик
• г.Прелучный – г.Прелучный – г.Прелучний
• г.Похрептына – г.Похрептына – г.Похрептина
• г.Мясны Приступ – г.Масний Прислып – г.Масний Присліп
• г.Тарница – г.Тарниця – г.Тарниця
• г.Ледескул – г.Ледескул – г.Ледескул
• г.Добрьш – г.Добрин – г.Добрин
• гСтефулец Великий – г.Штефулец Великий – г.Стефулець Великий
• г.Каменец – г.Каменец – г.Каменець
• г.Чорал – г.Чорал – г.Чорал
• г.Мунчелык – г.Менчьолык – г.Менчолик
• ур.Борзолева – ур.Борзолєва – ур.Борзолева
• г.Боршутьш – г.Боршутын – г.Боршутин
• г.Дикий Камень – г.Дикий Камінь – г.Дикий Камінь
• г.Гостовец – г.Гостовец – г.Гостовець
• гБудычевска – Велька – г.Будычєвска Велика – г. Будичевська Велика
• г.Чивчин – г.Чівчін – г.Чивчин
• г.Альбин – г.Альбьш – г.Альбин
• г.Мокрьш Великий – г.Мокрин Великий – г.Мокрин Великий
• ур.Рызовата – ур.Ризовата – ур.Ризовата
• ур.Гостовец – ур.Гостовец – ур.Гостовець
• г.Кукулик – г.Кукулик – г.Кукулик
• г.Чивчинаж – г.Чівчінаж – г.Чивчинаж
• хр.Пневе – хр.Пнев’є – хр.Пнев’є
• ур.Скорухова – ур.Шкорухова – ур.Шкорухова
• г.Сули гул – г.Сулыгул – г.Сули гул
• г.Рыжовата – г.Рыжовата – г.Рижовата
• г.Лостун – г.Лустун – г.Лустун
• гЛостун – Мап – гЛустун Малий – г.Лустун Малий
• г.Огленда – г.Огленда – г.Огленда
• г.Пуруль – г.Пуруль – г.Пуруль
• хр.Ротондул – хр.Ротондул – хр.Ротондул
• хр.Прилучный – хр.Прелучьм – хр.Прелучний
• г.Коман – г.Комен – г.Комен
• г.Команова – г.Коменова – г.Коменова
• г.Паленица – г.Паленыця – г.Палениця
• г.Гнатася – г.Гнатася – г.Гнатася
3. Назви річок, потоків і озер Верховинщини:
• р.Чорный Черемош – р.Чьорный Черемош – р.Чорний Черемош
• р.Белый Черемош – р.Білый Черемош – р.Білий Черемош
• р.Ильца – р.Ільця – р.Ільці
• п.Воловый – п.Воловый – п.Воловий
• п.Каменистый – п.Каменистый – п.Каменистий
• п.Жолнерский – п.Жолнерский – п.Жолнерський
• р.Рыбница – р.Рибныця – р.Рибниця
• п.Великий Росиш – п.Великий Росіш – п.Великий Росіш
• п.Ходак – п.Ходак – п.Ходак
• п.Ходачик – п.Ходачьок – п.Ходачок
• п.Ропенный – п.Роп’їний – п.Роп’яний
• п.Випче – п.Вьтчі – п.Віпче
• р.Бережница – р.Бережныця – р.Бережниця
• п.Сухая – п.Суха – п.Суха
• п.Варитьш – п.Варітьш – п.Варітин
• п.Млыньский – п.Млынский – п.Млинський
• п.Росошный – п.Росошний – п.Росошний
• п.Марыш – п.Марыш – п.Мариш
• п.Мрее – п.Мрії – п.Мрії
• п.Русский – п.Руский – п.Руський
• п.Слупейка – п.Слупійка – п.Слупійка
• п.Кизя – п.Кізя – п.Кізя
• п.Глубокий – п.Глюбокий – п.Глибокий
• р.Бьютрец – р.Бьютрец – р.Бистрець
• п.Кривец – п.Крывец – п.Кривець
• п.Жабевский – п.Жєбывский – п.Жаб’євський
• р.Речка – р.Річька – р.Річка
• р.Черная Речка – р.Чьорна Річька – р.Чорна Річка
• р.Белая Речка – р.Біла Річька – р.Біла Річка
• р.Дземброня – р.Дзымброня – р.Дземброня
• п.Мунчель – п.Менчул – п.Менчул
• п.Великая Дрестунка – п.Велика Дрыстунка – п.Велика Дристунка
• п.Змянки – п.Зміїнки – п.Зміїнки
• п.Великий Комарничний – п.Великий Комарничьний – п.Великий Комарничний
• п.Просечный – п.Просічний – п.Просічний
• п.Кохан – п.Кохан – п.Кохан
• п.Гнилец – п.Гнылец – п.Гнилець
• п.Радуль – п.Радул – п.Радул
• п.Гропинец – п.Гропьшец – п.Гропинець
• п.Погорелец – п.Погорілец – п.Погорілець
• п.Подороватый – п.Падароватий – п.Падароватий
• п.Яблонечник – п.Єблуныїчник – п.Яблуничник
• п.Шибеный – п.Шибений – п.Шибений
• п.Шурьш – п.Шурьш – п.Шурин
• п.Людовец – п.Лудовец – п.Лудовець
• п.Тикач – п.Тікачь – п.Тікач
• оз.Шибеное – оз.Шибене – оз.Шибене
• оз.Маричейка – оз.Марічейка – оз.Марічейка• п.Студеник – п.Студенєк –
п.Студеняк
• п.Черный – п.Чьорний – п.Чорний
• р.Пробийна – р.Пробыйна – р.Пробійна
• пр.Кляуза – Пробийна – гр.Клявза Пробыйна – гр.Кляуза Пробійна
• п.Регещик – п.Регещык – п.Регещик
• п.Керничный Великий – п.Кірничьний Великий – п.Криничний Великий
• п.Луковец – п.Луковец – п.Луковець
• п.Михайлов – п.Міхайлыв – п.Михайлів
• п.Озирны – п.Озірний – п.Озірний
• п.Мозирный – п.Мозірний – п.Мозірний
• п.Потишка – п.Потішка – п.Потішка
• п.Рабенец – п.Рабьшец – п.Рабинець
• п.Прелучный – п.Прелучний – п.Прелучний
• п.Старый – п.Старий – п.Старий
• п.Плаек – п.Плаїк – п.Плаїк
• п.Грамотный Малый – п.Гримытний Малий – п.Примітний Малий
• п.Грамотный Великий – п.Гримытний Великий – п.Гримітний Великий
• п.Сухой – п.Сухий – п.Сухий
• п.Добрьш – п.Добрин – п.Добрин
• п.Мариен – п.Маріїн – п.Маріїн
• п.Альбин – п.Альбьш – п.Альбин
• п.Попадьшец – п.Попадінец – п.Попадінець
• п.Ластун – п.Лустун – п.Лустун
• п.Гостовец – п.Гостовец – п.Ростовець
• п.Подяворова – п.Пыдїворова – п.Під’яворова
• п.Срыбник – п.Срібнык – п.Срібник
• п.Чемурный – п.Чімірный – п.Чімірний
• п.Фоенник – п.Фоїнник – п.Хвоянник
• пр.Кляуза – Болтагул – гр.Клявза Балтагул – гр.Кляуза Балтагул
• п.Маскотин – п.Маскотин – п.Маскотин
• п.Большой Прилучный – п.Великий Прелучний – п.Великий Прелучний
• п.Перкалаб – п.Перкалаба – п.Перкалаба
• пр.Кляуза – Перкалаб – гр.Клявза Перкалаба – гр.Кляуза Перкалаба
• п.Минчель – п.Менчул – п.Менчул
Аналізуючи одержаний Реєстр географічних назв населених пунктів і
природних об’єктів Верховинщини, ми знаходимо багато випадків
механічного перейменування географічних об’єктів із польської мови на
російську. Таким чином, на діючих топографічних картах районів України
наводиться багато полонізованих і русифікованих власних назв
географічних об’єктів Верховинщини російською мовою. Для прикладу
наведемо кілька: г.Костшица – г.Кострича; хр.Русский Дзял – хр.Руський
Діл; г.Мясны Приступ – г.Масний Присліп; г.Будычевска Велька –
г.Будичевська Велика; п.Большой Прилучный – п.Великий Прелучний.
На прикладі Верховинського району Гуцульщини ми переконалися у тому, що
користувачі сучасних топографічних карт районів України знайдуть у них
полонізовано-русифікований варіант власних назв географічних об’єктів
Верховинщини, який часто далекий від їх автентичних українських власних
назв.
Збирання і систематизація всього фактичного топонімічного матеріалу
тільки на території одного Верховинського району вимагає проведення
додаткових досліджень, тому ми обмежилися тільки тими географічними
об’єктами, які зображені на топографічній карті цього району.
Автори статті також не ставили собі за мету зробити детальний
лінгвістичний коментар до аналізованих топонімів. Цей матеріал чекає
свого дослідника-мовознавця.
Щоб позбутися допущених іншомовних нашарувань у власних назвах
географічних об’єктів на всіх великомасштабних топографічних картах
районів України, на нашу думку, необхідно провести детальні топонімічні
дослідження всіх історико-географічних регіонів України. Для цього
спочатку потрібно створити Реєстр географічних назв всіх населених
пунктів і природних об’єктів України і тільки тоді підготувати та видати
Топографічні карти районів України (масштаб 1:100 000) українською
мовою.
Видання Топографічних карт районів України (масштаб 1: 100 000)
українською мовою є актуальним науково-практичним географічним і
українознавчим завданням, яке, безперечно, матиме велике національне і
державне значення для всього українського народу та багатьох іноземних
туристів, які відвідують Україну.
Література:
1 .Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н.,
Загайкевич Й.К. й др. – К.: Наук, думка, 1988. – 208с.
Топографическая карта. Надворная. Рахов. Листы 165, 184. Масштаб 1:100
000. – Киевская военно-картографическая фабрика. – К., 2002.
З. Топографическая карта. Вишеул-де-Сус. Рздзуци. Листы 203, 204.
Масштаб 1:100 000. – Киевская военно-картографическая фабрика. – К.,
2002.
Топографическая карта. Коломыя. Черновцы. Листы 166, 185. Масштаб 1:100
000. – Киевская военно-картографическая фабрика. – К., 1999.
Arkusz Zabie. – Pas 56, Slup 39. Skala 1:100000. Reedycja map
topograficznych Wojskowejo instytutu geograficznejo w Warszawie. –
Warszawa, 2001.
Arkszjasienow Gorny. – Pas 56, Slup 40. Skala 1:100000. Reedycja map
topograficznych Wojskowejo instytutu geograficznejo w Warszawie. –
Warszawa, 2001.
Arkusz Burkut. – Pas 57, Slup 39. Skala 1:100000. Reedycja map
topograficznych Wojskowejo instytutu geograficznejo w Warszawie. –
Warszawa, 2001.
Arkusz Hryniawa. – Pas 57, Slub 40. Skala 1:100000. Reedycja map
topograficznych Wojskowejo instytutu geograficznejo w Warszawie. –
Warszawa, 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
