.

Психотипові ознаки українських підлітків І. Конативні компоненти (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3706
Скачать документ

Реферат на тему:

Психотипові ознаки українських підлітків І. Конативні компоненти

Постановка задачі

Як відомо, розвиток етносів супроводжується поступовою еволюцією
основних психоетнічних настанов і їх психології загалом. При цьому
найбільш помітних змін зазнають динамічні компоненти психології етносів
– національні почуття й національні смаки. На противагу їм, статичні
компоненти (національна свідомість, національний характер, національний
темперамент, національні традиції та звичаї) змінюються доволі
уповільнено, за більш тривалі проміжки часу. Та в історії кожного етносу
існують відносно короткотривалі періоди, пов’язані із внутрішнім
соціокультурним (у тому числі – суспільно-політичним) розвитком,
зовнішнім впливом, катастрофічними природними явищами тощо, коли всі
психоетнічні ознаки можуть зазнавати швидких і помітних змін.

Маємо вагомі підстави вважати, що саме на такому етапі свого розвитку
перебуває вже близько 20 років українське суспільство, яке за цей
проміжок часу опинилося у принципово інших геополітичних,
ідейно-політичних, соціально-економічних, культурно-інформаційних
умовах.

Ця обставина не може не позначитися на психологічних ознаках сучасних
українців. І наука зобов’язана вже тепер шукати прояви тих змін у
психоетнічних ознаках, які, можливо, саме зараз закладаються у психотип.
А наука інноваційна, понад це, має своїм прямим та опосередкованим
впливом намагатися закріпити у психотипі позитивні зміни і
нейтралізувати зміни негативні. Крім того, дослідження психоетнічних
ознак сучасних українців має не лише науково-пізнавальний інтерес, але й
глибоке практичне значення, оскільки воно повинно стати підґрунтям для
розробки методичних рекомендацій для застосування у навчальному процесі
та у створенні національної системи виховання й освіти загалом. А
постановка і розгляд цієї проблеми у системі знань українознавства,
котре за означенням є інтегративною, синтетичною науковою галуззю, є
цілком закономірним.

Результати експериментальних досліджень

Відділом природи та психології етносу Інституту українознавства МОН
України з 2006 р. розпочато роботу над плановою темою „Дослідження
психоетнічних ознак та особливостей менталітету сучасного населення
України”. Планом роботи за цією темою передбачено узагальнення висновків
стосовно психоетнічних ознак та особливостей менталітету українців,
одержаних нашими попередниками, проведення ґрунтовних експериментальних
досліджень у цьому напрямі, аналіз одержаних результатів та вироблення
пропозицій щодо їх практичного застосування.

Експериментальна частина цієї роботи передбачає проведення анкетувань
серед різних прошарків українського суспільства. З цією метою були
розроблені три варіанти анкет, призначених для різних вікових груп.
Кожний з варіантів анкет включає кілька груп запитань і дає змогу
визначити головні психологічні, ментальні, поведінкові особливості
респондентів.

Одразу ж варто зауважити, що, за умов відсутності необхідного
фінансування, ми не ставили перед собою завдання проводити експеримент
за класичними соціологічними методиками, оскільки у нас немає
можливостей для формування повноцінної репрезентативної вибірки. Та й
умови, за яких мали проводитися анкетування (шкільні класи,
університетські аудиторії), не давали гарантій одержати повністю
незалежні відповіді респондентів. Тому результати, які ми одержали і
одержуватимемо надалі під час анкетувань, слід розглядати не як
результати соціологічного дослідження (бо по суті такими вони і не є), а
як певний експериментальний матеріал, призначений для подальшого
поглибленого аналізу. Деяку частину цих результатів та відповідний
аналіз представлено у даній роботі.

Навесні 2006 р. було проведено анкетування підлітків (вікової групи 15 –
17 років), яким вдалося охопити 438 осіб. Структура цієї групи
респондентів наведена у таблиці 1. Належить пояснити, що серед
підлітків, підданих анкетуванню в Національному еколого-натуралістичному
центрі (НЕНЦ), було четверо киян (двоє дівчат і двоє юнаків), результати
яких аналізувалися сукупно з іншими киянами; тому у таблиці зроблено
відповідну корекцію цифр.

Таблиця 1. Відомості про респондентів

Місце проведення Кількість Дівчата Юнаки

Київ, ЗОШ №134 105 65 40

Київ, ЗОШ №186 22 14 8

Київ, ЗОШ № 242 89 51 38

Київ, Разом (+4) 216+4=220 130+2=132 86+2=88

НЕНЦ 161=165-4 93=95-2 68=70-2

Нова Каховка, ЗОШ №10 22 13 9

Берислав, медичне училище 35 29 6

Регіони, Разом (-4) 218 135 83

ЗАГАЛОМ 438 267 171

Анкета для цього анкетування розрахована на школярів-старшокласників і
студентів-першокурсників, тобто на ту вікову групу сучасної української
молоді, формування свідомості якої відбувалося після 1991 р. Вона
містить 20 різнопланових за змістом і складністю запитань – від
найпростіших до таких, що потребують деяких розумових зусиль та
декількох варіантів відповідей на кожне запитання. Підбір запитань є
таким, що, як буде показано далі, із сукупного аналізу відповідей на
деякі з них можна отримати також і відповіді на запитання, які взагалі
не ставилися в самій анкеті.

За умов обмеженого часу анкетування, неминучими були механічні помилки,
коли окремі респонденти відмічали більше одного варіанта відповіді на
деякі запитання. Частково поява таких помилок була зумовлена і браком
досвіду у проведенні анкетувань. Через це під час обробки результатів у
деякій частині анкет довелося вибраковувати окремі відповіді, тому
кількість респондентів, чиї відповіді аналізувалися по кожному з питань
анкети, була неоднаковою.

У цій публікації ми розглянемо групу запитань анкети, пов’язаних із
поведінковими ознаками підлітків, їх стосунками з батьками, їх
уподобаннями у дозвіллі, спілкуванні, розвагах. Належить підкреслити, що
ці питання не були розміщені в анкеті підряд (займали відповідно 1, 5,
6, 8, 10, 14, 17 позиції); тому у респондентів не повинно було виникати
підстав для спроб надання цілеспрямовано нещирих відповідей, намагання
ідеалізувати чи прикрасити себе чи в очах педагогів, чи у власних.
Результати анкетування за зазначеною групою запитань наведені у таблиці
2.

Таблиця 2. Результати анкетування

1. Мені найбільше подобається проводити вільний час:

Всього 400 Ж 248 Ч 152 Київ 200 Інші 200

з батьками чи рідними 10,0% 10,1% 9,9% 6,5% 13,5%

на дискотеці, у великій кампанії тощо 15,0% 16,5% 12,5% 16,0% 14,0%

у спілкуванні з друзями 57,8% 58,9% 55,9% 62,0% 53,5%

наодинці – слухання музики, читання, ігри 12,5% 10,1% 16,4% 10,0% 15,0%

Інше 4,7% 4,4% 5,3% 5,5% 4,0%

5. Коли у вас виникають проблеми, до кого ви насамперед звертаєтеся за
допомогою:

Всього 404 Ж 247 Ч 157 Київ 199 Інші 205

до батьків 38,3% 40,5% 35,0% 35,2% 41,4%

до інших членів родини 5,2% 2,8% 8,9% 2,5% 7,8%

до друзів 30,2% 33,2% 25,5% 36,7% 23,9%

до випадкових знайомих – – – – –

ні до кого, справляюся самостійно 26,2% 23,5% 30,6% 25,6% 26,9%

6. Чи легко ви знайомитеся і знаходите спільну мову з людьми:

 Всього 421 Ж 258 Ч 163 Київ 209 Інші 212

Так 33,2% 37,2% 27,0% 27,8% 38,7%

Ні 3,3% 2,7% 4,3% 4,8% 1,9%

знайомлюся легко, а от пошук спільної мови –
проблема 5,2% 3,5% 7,9% 5,7% 4,7%

з різними людьми по-різному 58,2% 56,6% 60,7% 61,7% 54,7%

8. Я проводжу біля телевізора щоденно в середньому:

Всього 431 Ж 264 Ч 167 Київ 216 Інші 215

менше 1 години 16,7% 14,8% 19,8% 14,8% 18,6%

1 – 2 години 33,2% 31,8% 35,3% 34,7% 31,6%

2 – 3 години 25,5% 27,3% 22,7% 30,1% 20,9%

3 – 4 години 10,7% 11,4% 9,6% 9,3% 12,1%

понад 4 години 5,6% 5,3% 6,0% 5,1% 6,0%

я взагалі не люблю дивитись телевізор 8,3% 9,5% 6,6% 6,0% 10,7%

10. Що найбільше об’єднує людей:

Всього 393 Ж 242 Ч 151 Київ 194 Інші 199

родинні зв’язки 7,9% 5,4% 11,9% 8,2% 7,5%

близькість інтересів 29,5% 28,5% 31,1% 35,1% 24,1%

близькість поглядів на життя 36,4% 37,6% 34,4% 30,9% 41,7%

почуття взаємної симпатії 26,2% 28,5% 22,5% 25,8% 26,6%

14. Я віддаю перевагу іграм:

Всього 424 Ж 261 Ч 163 Київ 209 Інші 215

де треба грати в команді або мати партнера 26,4% 21,1% 35,0% 23,9% 28,8%

де кожен грає сам за себе 13,7% 10,3% 19,0% 11,5% 15,8%

мені подобаються різні ігри 41,3% 46,4% 33,1% 46,4% 36,2%

важко сказати 18,6% 22,2% 12,9% 18,2% 19,1%

17. Я гуляю з друзями (подругами) щоденно в середньому:

Всього 425 Ж 257 Ч 168 Київ 214 Інші 211

менше 1 години 24,9% 23,7% 26,8% 21,5% 28,4%

1 – 2 години 26,1% 30,7% 19,1% 26,6% 25,6%

2 – 3 години 20,0% 17,5% 23,8% 18,2% 21,8%

понад 3 години 28,9% 28,1% 30,3% 33,6% 24,2%

Як засвідчують ці результати, у розподілі відповідей на запитання
простежуються сталі тенденції: якихось разючих відмінностей у відповідях
дівчат і юнаків, столичних мешканців і тих, що живуть у провінції, не
виявлено.

Переходячи до аналізу результатів анкетування, належить зупинитися ще на
двох обставинах. По-перше, слід пам’ятати про відмінності у
психофізіологічному розвиткові підлітків різної статі, які зумовлюють
пришвидшене „дорослішання” дівчат цього віку, з одного боку, та деяку
закомплексованість, емоційну пригніченість, поведінкову „скутість”
юнаків – з іншого. Водночас, враховуючи типове для нашого часу засилля
цинізму та розбещеності, надто добру поінформованість сучасної молоді
про особливості інтимного життя, а також приналежність респондентів до
тієї вікової групи, для якої статеве визрівання вже завершується, маємо
підстави вважати, що чинник нерівномірності психофізіологічного розвитку
у цьому віці не відіграє суттєвої ролі, хоча й може проявлятися на
особистісному рівні. Іншими словами, відмінності у відповідях між
дівчатами та юнаками у такому віці більшою мірою відображують
відмінності психіки осіб чоловічої і жіночої статі, аніж особливості,
зумовлені нерівномірністю психофізіологічного розвитку підлітків. Втім,
це припущення ми зможемо перевірити дещо згодом, під час порівняльного
аналізу результатів опитувань серед розглядуваної тут вікової групи та
вікової групи молоді 18 – 30 років.

По-друге, маємо вважати, що та частина респондентів у нашій вибірці, яка
представлена мешканцями провінції, є більш розвиненою інтелектуально і
культурно, аніж посередня провінційна молодь цього віку. Підставами для
цього твердження є: 1) більша частина респондентів з провінції були
учасниками семінарів в Національному еколого-натуралістичному центрі,
тобто це підлітки із сформованими інтересами, з добрими показниками у
навчанні, переможці природничих олімпіад тощо; 2) студенти-першокурсники
Бериславського медучилища – це також більш розвинені особистості, аніж
посередній контингент 16 – 17-літніх підлітків з провінції. І якщо
вважається, що провінційні діти розвиваються у духовній сфері в
середньому повільніше, ніж кияни, то в нашій вибірці респондентів ця
обставина по суті знівельована. Отже, й загальні результати по нашій
групі респондентів повинні мати деякий ухил від гіпотетичних усереднених
по Україні в цілому результатів в бік, так би мовити, „елітарності”.

Аналіз одержаних результатів

1. Родинні стосунки. Як виявилося, лише 7,9% респондентів розглядають
родинні зв’язки у якості головного чинника, що об’єднує людей (№10). При
цьому провінційні підлітки відводять родинним зв’язкам навіть меншу
роль, ніж кияни (суперечить уявленням про консерватизм провінції!), а
для дівчат родинні зв’язки мають навіть меншу вагу, ніж для юнаків
(суперечить сталим уявленням про глибокі емоційні зв’язки доньок і
матерів). Враховуючи, що респонденти належать до тієї групи підлітків,
яка ще зберігає значну залежність від батьків і водночас наближається до
завершення свого розумового і духовного розвитку, цей результат є
несподіваним. Та його достовірність досить точно підтверджується
відповідями на запитання про уподобання щодо проведення вільного часу
(№1). Віддають перевагу родинному колу лише 10% опитаних, з дуже
незначною перевагою у частці дівчат та із помітною перевагою у частці
провінціалів (обидві ці обставини зумовлені проблемою звуженості кола
спілкування у провінційних дівчат нашої „елітарної” вибірки, внесок яких
у такий варіант відповіді є домінуючим).

Звертаються за допомогою до батьків у разі виникнення проблем лише 38,3%
респондентів – і це за обставин значної, а у матеріальному плані –
цілковитої залежності від них (№5). Враховуючи, що коло проблем, які
турбують підлітків, загалом обмежене питаннями, пов’язаними з навчанням,
матеріальними потребами та епізодичними міжособистісними конфліктами у
доволі вузькому колі спілкування, цю частку теж належить вважати
низькою. Дещо більшу залежність від батьків закономірно демонструють
дівчата і провінціали, а серед юнаків, особливо провінційних, дещо
більшою є частка тих, які розраховують на допомогу інших членів родини
чи намагаються виявляти власну незалежність.

Отже, маємо зробити досить неприємний висновок: для нашої групи
респондентів батьки не мають ані належного авторитету, ані належної
довіри. Цей висновок свідчить про серйозні проблеми родинного виховання,
зумовлені, насамперед, недостатньою увагою батьків до спілкування з
дітьми. Відповідальність за такий стан речей значною мірою несе держава,
яка, по-перше, змушує дорослих приділяти головну увагу забезпеченню
бодай мінімального добробуту родини і позбавляє їх того вільного часу,
який вони мали б приділяти дітям; а по-друге, вона не створила системи
виховання, у якій родина, родинне виховання мали б відігравати належну
їм роль. Але свою частку відповідальності несуть і батьки, по-перше,
тим, що не знаходять часу для спілкування з дітьми, а по-друге, тим, що,
свідомо чи несвідомо зупиняючись у своєму духовому розвиткові, вони у
якийсь момент стають нецікавими для дітей, і через це діти втрачають
мотивацію до спілкування з батьками.

Тож родинні цінності, традиції, родинне виховання, які відігравали чи не
провідну роль у формуванні психоетнічних ознак українського народу як у
давнину, так і століття тому, на даний час відійшли на другий план, а
національна система виховання загубила цей основний стрижень, на який
вона мала б опиратися. Його віднайдення вимагає переоцінки суті і змісту
процесу виховання і, зокрема, як давно і справедливо стверджує
П.П.Кононенко [1, 27], виховання батьків, причому не лише в
українознавчому контексті, але й у напрямі засвоєння батьками основ
вікової психології та розвитку елементарних навичок спілкування з
дітьми.

2. Дозвілля підлітків. Більша частина респондентів (57,8%) у проведенні
дозвілля надає перевагу спілкуванню з друзями (№1). Це дещо менше, ніж
показало проведене у 2002 р. опитування [2], яке оперувало з більш
представницькою, хоча також нерепрезентативною, вибіркою. Такі відповіді
більше підтримали київські школярі, причому серед них більшою є частка
дівчат. А серед тих, хто мешкає не в столиці, картина протилежна:
спілкування з друзями більшою мірою співзвучне хлопцям.

Друге за значенням уподобання – це проведення дозвілля на дискотеці, у
великій кампанії тощо – 15% респондентів. Знов-таки тут провід ведуть
київські дівчата, але дівчата з провінції майже не поступаються їм. А от
для київських хлопців таке дозвілля менш привабливе, ніж для юнаків з
провінції.

Проводити дозвілля наодинці подобається 12,5% респондентів – це третє
місце. Серед цих „самітників” більш помітна частка юнаків; а провінційні
дівчата виявили більшу схильність до усамітнення, аніж юні киянки.

Воліють проводити вільний час з батьками чи рідними, як вже зазначалося,
лише 10% респондентів. Інші різновиди проведення дозвілля у нашій
вибірці відзначили як найулюбленіші 4,7% (а це означає, що наші
гуртківці-природничники у більшості своїй не розглядають відвідування
гуртків як дозвілля).

Зрозуміло, уподобання у проведенні дозвілля не завжди співпадають з
можливостями. З огляду на це, цікавими є відповіді на запитання щодо
часу, який витрачається щоденно (у середньому) на прогулянки з друзями
чи подругами (№17). З’ясувалося, що майже чверть респондентів витрачає
на це менше однієї години. Тут переважає частка юнаків і мешканців
провінції. Витрачають на прогулянки 1 – 2 години 26,1% респондентів,
серед яких переважають дівчата. По 2 – 3 години щоденно гуляє найменша
кількість респондентів – 20%, і серед них більше юнаків. А понад 3
години проводить у товаристві друзів майже 29%, і тут переважають кияни,
причому юнаки не поступаються дівчатам, а от дівчата з провінції у
тривалих прогулянках представлені найменше.

Поряд із гулянням другим щоденно-ритуальним різновидом проведення
вільного часу є перегляд телепрограм. Як з’ясувалося, серед наших
респондентів понад 90% осіб дивляться телевізор щоденно. За результатами
опитування, проведеного у 1998 р. Українським інститутом соціальних
досліджень, серед молоді віком 15 – 28 років (1501 осіб) щоденно
переглядали телевізор понад 80% респондентів [3]. Очевидно, порівняння
цих результатів не дає підстав для висновку про зростання уваги до
перегляду телепрограм серед підлітків, бо наша вибірка не охоплює
студентів і працюючої молоді, які, зрозуміло, мають менше можливостей
для проведення часу біля „ящика”.

Більшість (майже третина) наших респондентів проводить біля телевізора
щоденно в середньому 1 – 2 години. Це загалом відповідає рекомендованій
лікарями тривалості щоденного перегляду телепрограм [4]. Трохи більшою
за третину тут є частка киян і частка юнаків. Менше 1 години щоденно
приділяє телевізору 16,7% респондентів, причому у цій групі переважають
юнаки і провінційна молодь. Взагалі не люблять дивитися телевізор (а
отже, і не дивляться його систематично) 8,3% респондентів, і тут
переважаючою є частка провінційних дівчат. Отже, для понад 58%
респондентів перегляд телепрограм не є головним способом проведення
дозвілля.

Протягом 2 – 3 годин дивляться телевізор понад чверть осіб з нашої
вибірки. Для киян ця частка виявилася більшою; більшим у ній є також
представництво дівчат. Відверто страждають на „телеманію” 16,3%
респондентів, серед яких трохи більша частка припадає на провінційних
дівчат. Екстраполяція цих результатів на загальноукраїнський масштаб
призведе до деякого погіршення показників, оскільки провінційна молодь,
як пам’ятаємо, має у нас певні ознаки „елітарності”. Але, зауважимо,
загальна картина усе ж таки є суттєво кращою, ніж, наприклад, у Швеції,
США, Франції чи Італії, де телевізору вдома діти приділяють більше часу,
ніж навчанню у школі. Інша справа, що батьками не здійснюється
необхідний контроль змісту телепередач, які переглядають українські
підлітки. Опитування, проведене у 2002 р. за ініціативою міністерства
освіти [5], показало, що батьки майже 80% київських школярів взагалі не
цікавляться тим, що дивляться їх діти по телевізору, більш того –
дозволяють їм дивитися телевізор після 22 години без жодних обмежень.
Тут прихований один із витоків різних проявів антисоціальної поведінки
підлітків, який може слугувати джерелом психічних розладів. На жаль, ця
обставина більшістю батьків не усвідомлюється.

Аналізуючи проведення вільного часу підлітками, слід звернути увагу на
те, що його тривалість може змінюватися у доволі широких межах: від 1 –
2 до 6 – 7 годин, залежно від тривалості часу на виконання домашніх
завдань, залученості до позашкільних занять, гуртків, секцій, допомоги
батькам по дому тощо. У родинах, які відповідально ставляться до
виховання дітей, вільний час у старшокласників є доволі обмеженим. І
навпаки: де родинне виховання пущене на самоплив, діти віддають
різноманітним розвагам основну частину позашкільного часу. У зв’язку з
цим цікаво розглянути, як розподіляється час дозвілля у школярів залежно
від виявлених ними уподобань його проведення.

У таблицях 3 і 4 показано, як розподіляється час, відведений відповідно
на прогулянки з друзями (№17) та на перегляд телепрограм (№8) серед груп
підлітків, визначених за уподобаннями щодо проведення дозвілля (№1).

Таблиця 3. Розподіл часу на прогулянки з друзями серед груп підлітків,
визначених за уподобаннями щодо проведення дозвілля

Гуляють з друзями (подругами) щоденно в середньому Полюбляють проводити
вільний час:

 з батьками чи рідними у спілкуванні з друзями на дискотеці, у великій
компанії наодинці – слухання музики, читання, ігри інше

менше 1 години 34,2% 20,1% 8,3% 60,0% 40,0%

1 – 2 години 36,8% 28,1% 25,0% 16,0% 15,0%

2 – 3 години 15,8% 23,7% 13,3% 12,0% 15,0%

Понад 3 години 13,2% 27,8% 53,3% 12,0% 30,0%

Таблиця 4. Розподіл часу на перегляд телепрограм серед груп підлітків,
визначених за уподобаннями щодо проведення дозвілля

Дивляться телевізор: Полюбляють проводити вільний час:

 з батьками чи рідними у спілкуванні з друзями на дискотеці, у великій
компанії наодинці – слухання музики, читання, ігри інше

менше 1 години 20,0% 14,5% 15,0% 21,6% 30,0%

1 – 2 години 32,5% 34,2% 35,0% 29,4% 30,0%

2 – 3 години 27,5% 30,7% 15,0% 13,7% 15,0%

3 – 4 години 10,0% 9,6% 18,3% 7,8% 15,0%

більше 4 годин 5,0% 4,8% 10,0% 3,9% –

не люблять дивитися телевізор 5,0% 6,1% 6,7% 23,5% 10,0%

Звідси бачимо, що найменше гуляють з друзями саме ті респонденти, для
яких ця складова спілкування не є уподобанням. Показово, що майже
половина підлітків, для яких спілкування з друзями є пріоритетним,
загалом задовольняють ці свої потреби у не занадто тривалих прогулянках,
тоді як інша половина тяжіє до зловживань у гулянні. Цікаво, що
найбільша частка тривалих прогулянок припадає на любителів проведення
дозвілля у веселій кампанії (і це переважно дівчата). Можемо також дійти
висновку, що ті підлітки, які полюбляють проводити вільний час з
батьками, бодай частково разом з ними дивляться телевізор; а ті, хто
полюбляє спілкування з друзями, так само бодай частково разом з друзями
проводять час перед телеекраном. І виявляється, що у кожній з п’яти
груп, виділених за уподобаннями проведення дозвілля, практично половина
респондентів обмежує перегляд телевізора санітарною нормою (до 2 годин),
а частка тих, хто зловживає переглядом телепрограм, у чотирьох групах
складає 12 – 15% і лише серед любителів масових розваг охоплює більше
чверті всієї чисельності групи. Відзначимо також, що у групі, яка
виявляє схильність до самотнього дозвілля, найбільшою є частка тих, хто
взагалі не любить дивитися телевізор, і найменшою – частка тих, хто
зловживає прогулянками. Тобто саме серед „самітників” переважна частина
демонструє, так би мовити, „правильний спосіб життя”.

Отже, лише одна і відносно невелика за чисельністю група тих, що
полюбляють проводити вільний час на дискотеках і у веселих компаніях
(15% загального числа респондентів) викликає стурбованість явними
зловживаннями як відносно гуляння, так і відносно сидіння перед
телевізором. Саме тут зосереджена основна частина підлітків, у яких
просто не повинно лишатися вільного часу навіть для регулярного
виконання домашніх завдань. Частково проблемною є, очевидно, і
наймасовіша група любителів спілкування з друзями. І тут важливо знову ж
підкреслити, що уявна екстраполяція нашої вибірки на весь загал
українських підлітків призведе до збільшення відносної частки насамперед
цих двох груп.

Зауважимо також близькість між другою та третьою групами за уподобаннями
щодо проведення дозвілля (тобто за відповідями на перше питання анкети)
на засадах домінування колективістського типу поведінки, а між першою і
четвертою групами – на засадах схильності до індивідуалізму і зупинимося
на цьому детальніше.

3. Прояви індивідуалізму та колективізму. Показовими виявилися відповіді
на запитання, яким іграм віддають перевагу респонденти (№14).
З’ясувалося, що більша група підлітків тяжіє до участі у командних чи
групових іграх, а менша група цікавиться більше індивідуальними іграми.
При цьому співвідношення між чисельністю цих груп є практично незалежним
ані від статевої приналежності, ані від місця проживання і становить
приблизно 2:1. Відзначимо, що в обох групах ширшим є представництво
юнаків, тобто серед них більша частина має сталі уподобання щодо ігор,
тоді як серед дівчат визначеність у цьому відношенні менша, тобто ігри
як форма самореалізації для них менш цікаві. Провінційні підлітки краще
визначаються в ігрових уподобаннях, ніж кияни, оскільки їм доступна
менша кількість різновидів проведення дозвілля.

Водночас найбільша частка респондентів обрала варіант відповіді „мені
подобаються різні ігри”, який є скоріше свідченням підліткової
несформованості: респонденти самі не задумувалися над цим питанням,
підсвідомо сприймаючи будь-які ігри і взагалі розваги як прийнятну форму
проведення часу, в усякому разі приємнішу за навчання. А варіант
відповіді „важко сказати” більшою мірою відповідає тій частині
підлітків, для якої участь в іграх є малоцікавою.

Показово, що не в розвагах, а у серйозних життєвих ситуаціях, зокрема,
коли виникають проблеми, схильність до самостійного їх вирішення (тобто
ознаки здорового індивідуалізму) виявило практично вдвічі більше
респондентів (№5). Це якраз і засвідчує факт, що ті підлітки, яким
„подобаються різні ігри”, насправді поділяються за схильністю до
колективізму та індивідуалізму приблизно у тій же пропорції 2:1, що
цілком відповідає чисельності цієї групи.

Варто звернути увагу також на добру кореляцію поміж часткою тих, хто в
іграх виявляє себе індивідуалістом і часткою тих, що прагнуть до
самотнього проведення вільного часу (за відповідями на запитання №1).

4. Контактність і комунікабельність. Високий рівень комунікабельності,
виявлений респондентами у відповідях на запитання №№ 1, 5, 14, 17,
підкріплюється також і відповідями на запитання „Чи легко ви знайомитеся
і знаходите спільну мову з людьми?” (№6). Прості відповіді „так” і „ні”
у цьому випадку також були розраховані на не повністю сформовану
підліткову свідомість – і дали сукупний результат, який непогано корелює
з часткою підлітків, яким „подобаються різні ігри”. Загалом же легко і
невимушено вступає у контакт з незнайомими і (начебто!) знаходить з ними
спільну мову третина підлітків. Як і варто було очікувати, частка дівчат
тут суттєво вища, ніж частка юнаків, причому ця перевага забезпечена,
головним чином, за рахунок дівчат з провінції. Відповіді „ні” та
„знайомлюся легко, а от пошук спільної мови – проблема” об’єднують ту
частину підлітків, для якої контактність дійсно є проблемою і причому
проблемою, яка їх турбує. Зрозуміло, що серед цих 8,5% більша частка
належить юнакам, а загалом у цій групі представлені переважно ті
підлітки, які у відповідях на запитання №1 давали відповіді „наодинці”
та „з батьками чи рідними”. Приємно відзначити, що по-дорослому
розважливу відповідь „з різними людьми по-різному” підтримала абсолютна
більшість респондентів, причому з перевагою серед юнаків та киян.
Розглядаючи цей варіант відповіді сукупно із наявним високим рівнем
комунікабельності, дійдемо висновку, що з цікавими для себе людьми
основна частина підлітків без проблем знайомиться і знаходить спільну
мову. А та обставина, у відповідях на питання №5 жоден респондент не
обрав варіант „до випадкових знайомих”, дає підстави вважати, що
підлітки, заводячи нові знайомства, поводяться достатньо стримано,
обережно і раціонально.

5. Раціоналізм як мотивація у поведінці. Також на тяжіння до
раціоналізму як мотивації у поведінці свідчить і розподіл відповідей на
запитання № 10. Адже підлітковий вік, здавалося б, автоматично вимагав
би надання переваг чуттєвому над раціональним. Але тільки чверть
респондентів (з яких більшість, зрозуміло, дівчата) вважає, що людей
найбільше об’єднують почуття взаємної симпатії. А 2/3 респондентів
підтримують раціонально-прагматичні відповіді – „близькість інтересів”
та „близькість поглядів на життя”. Цей результат також слід вважати
однією з несподіванок анкетування.

Підсумки

Проведений аналіз дає підстави для висновку, що розподіл контингенту
нашої вибірки за відповідями на запитання №1 анкети не є випадковим, а
обумовлюється приналежністю підлітків до різних за психотиповими
ознаками груп. Обґрунтувати це припущення можна за допомогою наступних
міркувань. В усіх різновидах своєї діяльності, крім дозвілля, підліток
не є цілковито незалежним. Лише у дозвіллі він має змогу вільно
вдовольнити інтереси і потреби свого „Я”, може більш-менш вільно
виявляти власні уподобання і уникати свідомо тих речей, які його не
цікавлять. Отже, поведінка підлітка у час дозвілля визначає його
приналежність чи, у разі несформованості психіки, тяжіння до певного
психотипу.

Відповіді на перше запитання анкети розподілили підлітків на чотири
основні групи:

– тих, хто полюбляє проводити дозвілля у родинному колі;

– тих, кому більше подобається у вільний час побути на самоті;

– тих, хто надає перевагу спілкуванню з друзями;

– тих, для кого найбільш прийнятним є дозвілля у веселій компанії.

Невеличка п’ята група з чисельністю менше 5% респондентів швидше за все
з’явилася внаслідок надто конкретного розуміння питання (комусь
подобається сидіти за комп’ютером (а це входить у ширше поняття „на
самоті”), комусь подобається відвідувати спортивну секцію (а це різновид
ширшого поняття „спілкування”) тощо.

Із відповідей на інші запитання анкети випливає наявність як спільних
поведінкових (а отже і психотипових) ознак всередині кожної з цих
чотирьох груп, так і існування суттєвих відмінностей у цих ознаках для
різних груп. І оскільки виявлені групи не мають чіткої прив’язки до
статі та місця проживання респондентів, можемо припустити, що виявлений
поділ є об’єктивно існуючим і універсальним. Зокрема, він має знайти
відображення у когнітивних та емотивних компонентах психотипу, і якщо це
буде виявлено у подальшому вивченні результатів нашого анкетування,
матимемо підстави вважати, що наше припущення є цілком обґрунтованим.

Деталізуючи результати проведеного аналізу, зауважимо, що частина
одержаних висновків може вважатися доведеною. Зокрема, до таких
висновків належать:

1) суттєво послаблена роль родинних стосунків як виховного чинника і
головного джерела психотипових ознак для сучасних підлітків;

2) основна частина підлітків вдовольняє свої потреби у проведенні
дозвілля на доцільному і раціональному рівні;

3) не вдовольняються потреби у спілкуванні з однолітками серед
провінційних дівчат;

4) серед юнаків чіткішим є поділ за схильністю до індивідуалізму і
колективізму, ніж серед дівчат, більшою є частка індивідуалістів і
більшою є схильність до проявів самостійності;

5) основна маса підлітків демонструє високий рівень комунікабельності і
разом із тим – належну стриманість у встановленні нових знайомств.

Інша частина висновків ще потребує уточнення. Серед них:

1) всупереч поширеним уявленням, відносно невелика частина підлітків
зловживає тривалими прогулянками з друзями і переглядом телепрограм;

2) викликає стурбованість зловживання у проведенні дозвілля четвертою, а
частково – і третьою з перерахованих вище груп;

3) підлітки поділяються за схильністю до колективістської та
індивідуалістичної поведінки приблизно у пропорції 2:1;

4) переважна частина підлітків схильна у поведінкових мотиваціях до
домінування раціонального над чуттєвим.

Одержані тут висновки можна розглядати і в дещо іншому аспекті. Адже
частина з них не відповідає усталеним уявленням про український
психотип. Тож бодай на поведінковому рівні сучасні українські підлітки
демонструють свою відмінність від такого собі самозаглибленого
емоційного індивідуаліста [6], яким у найбільш узагальненому вигляді
видавався психоетнічний портрет українця „батькам-засновникам”
української етнопсихології. Але ж джерельна база цих досліджень
формувалася понад століття тому, і за цей час українці встигли пережити
три держави і чотири окупації, три війни, три голодомори і один
недобудований соціалізм. Тоді українці були малоосвіченим селянським
етносом, а зараз вони є цивілізованим європейським народом. То невже ж
нинішня молодь має бути за своїми психоетнічними ознаками подібною до
прапрадідів? Чи не логічним є припущення, що сьогоднішні українці значно
відрізняються від попередніх поколінь, насамперед, своїм внутрішнім
світом? Намагатимемося відповісти на ці питання у подальшому аналізі
результатів нашого анкетування.

Література:

Кононенко П.П. Українознавство. К.: Либідь, 1996. С.27.

Савчук О. В. Соціально-психологічні передумови адиктивної поведінки
підлітків. Веб-сторінка HYPERLINK
“http://www.socd.univ.kiev.ua/NEWSARCH/2003FSP/”
http://www.socd.univ.kiev.ua/NEWSARCH/2003FSP/ psy.htm#_Toc38286544.

3.Звіт “Ціннісні орієнтації молоді”. Веб-сторінка HYPERLINK
“http://www.health.gov.ua/” www.health.gov.ua/
health.nsf/441242b97e1ad79cc125678d003fbbe2/a504419996ff2fe9c22569fb0041
0a14?OpenDocument.

Шкільна короткозорість. Веб-сторінка HYPERLINK
“http://www.moyadytyna.com.ua/” www.moyadytyna.com.ua/
index.php?p=catalogue&parent=120.

5. Результати соціологічного дослідження “Телевізійні уподобання
київських школярів”. Веб-сторінка HYPERLINK
“http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/”
www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/
article?art_id=15431083&cat_id=15054520.

6. Хрущ О. Цінності та особливості українського національного характеру.
Веб-сторінка newright.il.if.ua/hrushch.htm

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019