.

Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1862
Скачать документ

Реферат

не тему:

Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці

Українська система стандартів вищої освіти є об’єктом протилежних
оцінок з боку вітчизняної академічної спільноти. Нерідко в педагогічній
пресі можна зустріти думку, що в сучасній західноєвропейській освітній
культурі термін «стандарт» не використовується в смислі, прийнятому в
Україні. Але існує чимало міжнародних документів і публікацій щодо
освіти, зміст яких її спростовує. Наприклад, у виданому Європейським
фондом освіти посібнику [1] стандарт розуміється як перелік трудових
операцій, що повинні виконуватися в рамках певної професійної
діяльності, а також як пов’язані з ними знання, уміння та навички.
Проблема стандартів професійної освіти актуальна для більшості країн
Європи й вирішується у кожній з них по-різному, залежно від особливостей
економічного розвитку та національних традицій.

Останнім часом у світовому освітньому просторі спостерігається стійка
тенденція щодо розробки освітніх стандартів для вищої школи з наголосом
на професійні стандарти та з орієнтацією на компетентнісний підхід до
освіти. Експерти Болонського процесу вважають, що зближення академічного
навчання та професійної діяльності, встановлення між ними тісних
зв’язків сприяє покращенню у випускників вищої школи здатності до праці
(employability) [2].

Розглянемо потенціал освітніх стандартів як засіб взаємодії між сферами
освіти та праці.

Наприкінці 80 х років минулого століття в результаті перекладу на мову
освітніх реалій вимог ринку праці щодо якостей, якими мають володіти
випускники освітніх установ, експерти Міжнародної організації праці
ввели поняття «key competencies» – ключові компетентності (компетенції).
Існує чимало тлумачень цього поняття та безліч переліків компетенцій. Їх
огляд достатньо повно представляють С.Клепко [3] та О.Овчарук [4].

Однією з особливостей компетентнісного підходу є перенесення акцентів з
процесу навчання на його результати. На думку експерта Болонського
процесу Стівена Адама (Stephen Adam), результати навчання – це не
ізольовані інструменти на рівні проектування навчальних планів. Вони
відіграють важливу роль у найбільш широкому контексті, що містить
інтеграцію академічної і професійної освіти і підготовки, оцінку
попереднього навчання, розвиток структур кваліфікацій упродовж усього
життя [5].

Звернення до ключових термінів проекту Європейської системи кваліфікацій
(Еuropean Qualifications Framework – EQF) [6] – навчання, результати
навчання, компетенції, кваліфікації – підтверджує цю тезу. З’ясуємо їх
зміст.

Навчання розуміється як процес поступового засвоєння складних та
абстрактних галузей за принципом наростаючої складності (концепції,
поняття, категорії і моделі поведінки), а також умінь і широких
компетенцій. Цей процес охоплює як формальну, так і неформальну освіту.

Результати навчання – набір знань, умінь і/або компетенцій, засвоєних
особою, які вона може продемонструвати під час завершення навчання.

Компетенції містять:

1)  когнітивну компетенцію, що передбачає застосування теорії і понять,
а також «приховані» знання, отримані з досвіду;

2)  особистісну компетенцію, яка припускає поведінкові уміння в
конкретній ситуації;

3)  етичну компетенцію, що передбачає наявність певних особистісних і
професійних цінностей.

Кваліфікація означає офіційне визнання цінності засвоєних компетенцій
для ринку праці і подальшої освіти.

Фахівці [5, 7] вважають, що проектування стандартів на базі
компетентнісного підходу означає посилення студентоцентрованої
орієнтації. Результати навчання дозволяють: студентам – розуміти, що
очікується від них; викладачам – зосереджуватися на майбутніх
досягненнях студентів; роботодавцям – одержувати інформацію про
компетенції випускників.

Аналіз робіт українських дослідників [8, 9] свідчить, що компетентнісний
підхід до створення освітніх стандартів, тобто розкриття бажаного
результату навчання через сукупність різного роду компетенцій, не є
новаторським для вітчизняної вищої школи. Згідно з вимогами технології
розробки українських освітніх стандартів для вищої школи [10], саме
здатність та уміння випускників вищих навчальних закладів вирішувати
соціальні проблеми і завдання професійної діяльності становлять базу для
визначення цілей навчання на рівні дисциплін.
Концептуально-методологічні засади цієї технології ґрунтуються на
плідних ідеях діяльнісного підходу до культури, результатах комплексних
досліджень щодо моделювання професійної діяльності фахівця з вищою
освітою [11, 12].

Домінантою обох підходів – діяльнісного і компетентнісного – є ідея
діяльнісного характеру змісту освіти. Огляд існуючих у педагогічних
джерелах тлумачень поняття «компетентність» свідчить про наявність так
званої проблеми визначення. Отже, поряд з традиційними знаннями,
вміннями, навичками, у більшості дефініцій використовуються такі
психологічні терміни, як мотивація, цінність, здібність, досвід. На нашу
думку, поняття «уміння» і «здатність», що є ключовими в моделях
професійної діяльності, професійної підготовки та особистості випускника
(складових галузевих стандартів вищої освіти), достатньо придатні для
визначення результатів навчання. Однак справжньою проблемою вважаємо не
те, за допомогою яких дефініцій визначаються результати навчання, а за
яких умов і на якому рівні їх зможе досягти більшість студентів.

1зв’язків між сферами праці та освіти. За їх нормативну єдність
«відповідають» державний і галузевий компоненти системи. Записи у
розділах освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) мають
ґрунтуватися на даних Національних класифікаторів – «Класифікатора видів
економічної діяльності» і «Класифікатора професій». Кваліфікаційні
характеристики становлять основу розробки моделі професійної діяльності
фахівця – теж складової ОКХ.

Зв’язок освітніх і професійних стандартів відбито на рис. 1.(див PDF).

Будь-яка прогресивна технологія, на жаль, не гарантує якості кінцевого
продукту, в нашому випадку – освітніх стандартів. Крім того, існує
проблема їх ефективного впровадження до освітньої практики. Для цього
необхідні зацікавлені виконавці. Але, як справедливо відзначає академік
М.З.Згуровський,   «…початково  слабка  підготовка студентів
закріплюється

 непродуманими, незорієнтованими на потреби ринку праці та суспільства
навчальними програмами і неадекватним змістом навчальних курсів.
Відірваність (у переважній більшості випадків) університетських кафедр
від ринку праці, їх замкнутий характер діяльності, небажання
інтегруватися до більш широкої наукової співдружності на національному і
міжнародному рівнях призводить до того, що дуже часто навчальні програми
і зміст навчальних курсів створюються не під запити ринку праці й
потреби суспільства, а під персональні вміння, знання й професійні
кондиції викладачів кафедр» [13].

Нині в міжнародній освітній практиці існує тенденція впливу на зміст
вищої професійної освіти з боку відповідних асоціацій. І в Європі, і в
США саме вони добровільно взяли на себе зобов’язання щодо розробки
кваліфікаційних вимог до фахівців певного профілю і рекомендацій щодо
змісту освітніх програм. Безумовно, до цієї величезної і відповідальної
роботи залучаються представники провідних університетів, а вихідні
документи створюються в результаті аналізу та узгодження ідей і досвіду,
накопичених широким колом авторитетних професіоналів.

В Україні відповідальність за розробку галузевих стандартів вищої освіти
наказом МОН було покладено на робочі групи, до складу яких увійшли
провідні викладачі (4–6 осіб). Через відсутнітність кваліфікаційних
характеристик для багатьох професій, членам робочих груп спочатку
необхідно було визначитися зі змістом цих документів, щоб потім на їх
основі спроектувати відповідні освітньо-кваліфікаційні характеристики.
Очевидно, що обсяг робіт, делегований робочим групам з розробки освітніх
стандартів, дещо виходив за межі їх професійної компетенції. При цьому
були відсутні механізми реального фінансування процесів стандартизації
освіти [14]. Більшість галузевих стандартів під час завершення стадії
проектування широко не обговорювалась.

Висновки. Тлумачення освітнього стандарту як сукупності суспільно і
професійно визнаних норм і вимог до рівня підготовки випускника
освітньої системи, що визначають цілі її функціонування і розвитку,
притаманне для сучасної світової освітньої культури. Введення категорії
«професія» до контексту освіти дозволяє точніше визначити її очікувану
якість і результат. Доцільною, на наш погляд, є співпраця МОН України з
професійними асоціаціями стосовно розробки кваліфікаційних вимог до
випускників ВНЗ. Це необхідна умова забезпечення високої якості вищої
фахової освіти. Чинну в Україні технологію проектування системи
стандартів для вищої школи вважаємо прогресивною, оскільки вона
ґрунтується на ідеї діяльнісного характеру змісту освіти і спрямована на
чітке визначення результатів навчання. Але її важлива складова – система
рівнів сформованості умінь – уявляється недостатньо відпрацьованою. Тому
невідкладним завданням для вітчизняної вищої школи є, на нашу думку,
розробка національної системи кваліфікацій згідно з рекомендаціями
Болонського процесу.

Література

Разработка стандартов в области профессионального образования и
обучения. [Електронний ресурс]. Режим доступу: HYPERLINK
“http://www.etf.eu.int/” http://www.etf.eu.int/ .

Общие выводы и рекомендации международного семинара «Трудоустраиваемость
в контексте Болонского процесса» (Employability in the Context of the
Bologna Process). Блед/ Словения, 21–23 октября 2004 года // Болонский
процесс: середина пути. Под ред. В.И.Байденко. – М.: Исследовательский
центр проблем качества подготовки специалистов. Российский Новый
Университет, 2005. – С. 196–198.

Клепко С.Ф. «Компетенізація освіти»: обмеження і перспективи /
Постметодика. – 2005. – №1. – С. 9–17.

Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти //
Стратегія реформування освіти в Україні. – Київ: “К.І.С.”, 2003. – 296
c.

Адам С. Использование результатов обучения (Using Learning Outcomes. UK
Bologna Seminar) // Болонский процесс: середина пути / Под ред.
В.И.Байденко. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки
специалистов. Российский Новый Университет, 2005. – С. 110–151.

Европейская система квалификаций. Проект. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: www/volsu.ru/rus/info/part5.doc/.

Байденко В.И. Компетентностный подход к проектированию государственных
образовательных стандартов высшего профессионального образования
(методология и методические вопросы). – М.: Исследовательский центр
проблем качества подготовки специалистов. Российский Новый Университет,
2005. – 114 с.

Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика / Під ред.
Н.Г.Ничкало. – Хмельницький : ТУП, 2002. – 334 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020