.

Національний одяг Покуття (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
450 5161
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Національний одяг Покуття”

В одязі бойків, лемків, покутян і буковинців чимало спільного з
гуцулами. Чоловіки всіх зазначених груп носили короткий верхній одяг
типу сердака або піджака, подібні до киптаря безрукавки (мунтян у
буковинців і покутян та безрукавки з тканини — лейбики, катанки — в
інших групах). Поширений був також одяг типу опанчі, в якому замість
відлоги пришивалася пелерина (манта у буковинців і покутян, сірманя у
лемків, сіряк у бойків).

Буковинці, покутяни та частково бойки сорочку випускали поверх штанів,
через плече вішали торбину. Підрізали волосся тільки спереду, носили
шапки, брилі.

Особливостями лемківського чоловічого комплексу були сорочка з розрізом
на спині, що заправлялася в штани, та чуганя — сукняний плащоподібний
одяг із довгою пелериною та з імітацією рукавів, що сягав подолу і
одягався наопашки.

Сорочка бойків також мала розріз на спині, їх сердак, як І лемківський,
нагадував свиту. У бойків ще на початку XX ст. зустрічалась хутряна
безрукавка — бунда, один бік якої був незашитий і зав’язувався
ремінцями. Чоловіки-бойки подекуди заплітали волосся у дві коси.

На Буковині переважали тунікоподібна сорочка і полотняні, сукняні або
шкіряні штани (мишини) з вузькими довгими холошами. У буковинців і
покутян сердак прилягав у талії, побутував тулуп-кожух.

Спільними елементами жіночого костюма бойків, лемків, буковинців і
покутян були безрукавки і сердаки, що майже не відрізнялися від
чоловічих, і постоли — як найбільш поширений вид взуття. Проте вбрання
кожної з цих груп також мало свої відмінності.

Для бойківчанок характерною була сорочка з відокремленим станком, густо
зібраним подолом та з розрізом на-спині або на плечі. Сорочки вишивались
на грудях півколом на зразок намиста. Спідниці шились із білого полотна
або вибійки, рясно призбирувались і вишивались. З-під очіпка заміжні
жінки випускали по боках кучерики, які іноді згортали у скрутні. У свята
волосся розпускалося, а на голову одягалася біла хустка.

Лемчанки носили також дводольну зі зборами сорочку з розрізом на плечі,
кольорові спідниці, а як верхній одяг — шубу, пошиту в талію і покриту
фабричним сукном (манту). Заміжні жінки розділяли волосся на дві
половини, а потім, згорнувши кожну з них у скрутень, намотували на
луб’яний або мотузяний обруч, що накривався очіпком; зверху накидався
обрус (тип рушника).

Значно більше різнився одяг буковинок і покутянок. Тут побутувало два
типи жіночої сорочки: тунікоподібна з рукавами без зборок і сорочка з
поликами. Поясним одягом були горботка або спідниця. Горботка — це
шматок смугастої або однотонної чорної чи червоної вовняної тканини,
якою огортаються стегна, один із кінців підтикається під пояс.

До плечового та верхнього одягу буковинців і покутян входили киптарі,
сердаки і кожухи. Кожух іноді покривався фабричним сукном (кунтуш,).
Кожухи на свята одягали і влітку. Був поширений на Буковині одяг типу
пальта — бурнус. Дівчата, крім хусток, носили коди — вінко-подібні
прикраси із жмутку тирси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися
вгору, а волосся при цьому розпускалось. Іноді під цей убір підтикалося
пташине пір’я. Заміжні жінки, викладаючи волосся, робили фігурну
пов’язку на тімені. Взимку та влітку носили постоли і чоботи.

Своєрідністю відзначається костюм в якому зберігалося багато архаїчних
рис. Чоловіча сорочка є тунікоподібною, з характерною вишивкою на
з’єднанні рукавів із станком. Носили її навипуск і підпе-резували
широким шкіряним поясом (чересом) з металевими прикрасами і
орнаментальним тісненням. Штани шилися з білого полотна (покрениці),
кольорового сукна (крашениці) або білого сукна (гані). Холоші знизу
іноді закочувались і вишивались. НайвідомішІ елементи костюма гуцулів —
киптар (овчинна безрукавка) й сердак (прямоспинний короткий піджак із
домашнього сукна темного кольору, з бічними клинками або без них).
Зверху вдягалася прямоспинна довга манта з пелериною. Плечовий та
верхній одяг у гуцулів густо оздоблювався вишивкою, аплікаціями.
Чоловіки пов’язували шию хусткою, а волосся підрізували спереду. З
головних уборів поширені були облямована хутром шапка і хутряна ушанка.
Влітку в багатьох місцевостях чоловіки одягали пояркові брилі-кре-сані,
оздоблені півнячим пір’ям. Характерним взуттям були постоли, що
вдягались на онучі або панчохи з домотканого сукна (капці). Молодь
носила й чоботи. Не розлучались гуцули зі шкіряною, прикрашеною
тисненням та мідними бляшками торбинкою, яку вішали через плече
(тобівка, дісаги), порохівницею (перехресниця) і топірцем.

Чоловіки, як і жінки, прикрашали себе намистом з плодів, у яке іноді
вплітали мідні ґудзики, а також браслетами, мідними лапцюжками-ретязями.
Ретязі з хрестиками одягали на шию, ними скріплювали поли сердака, коли
його накидали на плечі, на них підвішували до пояса люльку. Носили також
персні з пірамідальними бугорками.

Сорочка гуцулок була з прямим поликом і вузенькою обшивкою при шиї.
Заміжні жінки одягали одну або дві смугасті запаски, дівчата — спідниці.
Жіночі киптар і сердак не відрізнялися від чоловічих. Крім того, жінки
носили також сердак на хутрі і короткий кожушок. Святковим жіночим
одягом була гугля — плащоподібна накидка з вовняної тканини.

У гуцулів заплітали коси не тільки дівчата, а й заміжні жінки. Дівчата
вплітали у волосся також штучні коси з конопель або гарусу. Дівоче
вбрання голови було, як правило, вінкоподібне; зокрема тут носили
старовинне чільце — нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у
формі маленьких стручків чи пелюсток. У заміжніх жінок побутувала
намітка, поверх якої голову інколи обвивали складеною в смугу хусткою.
На свята надівали багато шийних, вушних і ручних прикрас: згарди —
нанизані на шнурок хрестики, а між них трубочки з латуні або закручені
спіраллю мідні дротики; гердан — плоский ланцюжок, подібний до ажурного
коміра; ковтки — низані з різнобарвного бісеру грушоподібні сережки, а
також сережки з підвісками з намистин або металевих пластин; ретязі,
нараквицііщось на зразок браслетів, сплетених із різнокольорової вовни),
персні. За взуття для всіх жінок правили постоли, які в свята одягали з
панчохами (капчурами), а для дівчат — ще й чоботи. Жінки носили ногавиці
— доколінницї.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020