Реферат на тему:
Михайло Федорович Рожко
(4.06.1969, с. Небилів Івано-Франківської обл. – 22.12.2004, м. Львів)
22 грудня 2004 р. відійшов від нас назавжди видатний учений, наставник
молоді і педагог, невтомний мандрівник, непересічний фотограф і здібний
митець, відомий у наукових колах і громадському загалу дослідник
оборонної архітектури нашого краю, науковий співпрацівник відділу
карпатознавства Інституту народознавства Національної академії наук
України Михайло Рожко.
М. Рожко народився 4. 06. 1939 р. у карпатському селі Небилові.
Малоземелля та нужда змусили батьків Михайла переїхати шукати щастя на
Тернопільщину в село Товсте, де він здобув середню освіту. Оволодівши
робітничою професією машиніста баштового крана, з 1959 до 1965 р.
пройшов через горнило індустріального Донбасу та будівельних організацій
Львівщини. Далі навчання у Львівському державному інституті прикладного
та декоративного мистецтва й одночасна праця художником у Львівському
виробничому художньо-рекламному комбінаті та інших організаціях.
Посада асистента кафедри сільськогосподарської архітектури Львівського
сільськогосподарського інституту (1969), мандрівнича наснага, любов до
рідного краю, зацікавленість мистецтвом, пам’ятниками архітектури та
природи дала змогу допитливому характерові Вченого організувати
дослідницькі студентські наукові експедиції, які працювали на
громадських засадах. У 1971 р. відбулося перше знайомство з наскельним
містом-фортецею Тустань і почалося його дослідження.
Співпраця з Товариством охорони пам’яток історії та культури, багатьма
вченими Львівщини, перехід в Інститут суспільних наук (тепер Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (1979-1994)) сприяли
науковому розвиткові вченого, дослідника, організатора.
У науковому доробку М. Рожка – величезна бібліографія друкованих праць,
безліч наукових матеріалів, що чекають свого виходу у світ,
неперевершена фототека пам’яток природи, оборонної та сакральної
архітектури. Дослідник уважав за необхідне в процесі польових розвідок
фіксувати на плівку найтонші подробиці поетапного пошукового процесу, що
дозволило побачити не тільки перебіг дослідницької роботи, але й об’єкт
дослідження в динаміці, судити про періоди і методику будівництва,
створити в часі та в просторі об’ємний образ пам’ятки.
Фах художника, бездоганне володіння засобами рисункової та комп’ютерної
графіки сприяли створенню низки неперевершених мистецьких відтворень та
проектів пам’яток, які були предметом наукової зацікавленості Вченого.
Запропонована Михайлом Рожком методика досліджень, архітектурних обмірів
та наукові реконструкції дали змогу відновити просторову структуру
дерев’яних оборонних і житлових споруд фортеці Тустань та здійснити
однозначну реконструкцію пам’ятки. Можливість документованого
відтворення споруд, побудованих з дерева у хронологічних межах ІХ-ХІІІ
ст., за їх відбитками на скелях в натуральну величину, відсутність
збережених пам’яток дерев’яної архітектури того часу в Європі ставить
об’єкти з наскельною забудовою в ряд унікальних, засвідчує відкриття
невідомого раніше у слов’янському світі нового виду середньовічної
наскельної фортифікації. За ініціативи Михайла Рожка постановою Президії
НАН України прийнято урядову ухвалу про організацію заповідника
“Тустань”, створено Карпатську архітектурно-архео-логічну експедицію;
під його керівництвом проводилося вивчення пам’яток з наскельною
забудовою (Бубнище, Розгірче, Підкамінь); обстежувалися печерні пам’ятки
Поділля, Подністров’я, “печерні” міста та монастирі Криму, Карпатська
лінія оборони, шляхи та заселення Українських Карпат і ін. У 1996 р.
побачила світ монографія “Тустань – давньоруська наскельна фортеця”, яка
в 1997 р. на ІV Міжнародному книжковому Форумі у Львові отримала перше
місце в номінації “Україна, краєзнавство, історія”.
Михайло Рожко – незаперечний авторитет для молоді, адже в його наукових
експедиціях працювали переважно учні та студенти, тут панували
взаємоповага, мудрість, сміливість, відвага, рішучість, молодечий запал,
завзяття, ентузіазм і, безперечно, тверда дисципліна, адже роботи
проводилися на скелях в екстремальних умовах і Божа Благодать за три
десятки років діяльності експедицій не допустила до небажаних випадків.
У вільний час чи при негоді в експедиціях панувала самоосвіта –
дискусії, суперечки, взаємні переконання на вельми широку тематику,
часом небезпечну з огляду вимог тодішнього тоталітарного режиму. Той,
хто хоча б раз працював в експедиції Рожка, залишався в ній надовго.
На матеріалах експедицій молодь захистила десятки дипломних проектів,
Учений виховав плеяду здібних науковців, які пройшли гарт в
дослідницьких експедиціях.
Ми знаємо Михайла як громадського діяча, Голову Товариства прихильників
фортець і палаців, учасника багатьох наукових розвідок у східних
областях України, неперевершеного лектора та екскурсовода. Він був для
нас надійним товаришем, добрим наставником, умілим порадником, а його
енциклопедичні знання в царині оборонних комплексів нашого краю завжди
ставали нам у пригоді.
Невичерпна енергія, настирливість та працелюбність тримали його в роботі
до останнього подиху і поставили в ряд видатних особистостей нашого
народу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
