.

Культурний центр України в Москві (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2843
Скачать документ

Реферат на тему:

Культурний центр України в Москві

“Ми розсипані, наче намисто,

На вселенських просторах землі…”

Є. Євтушенко

Різні причини політичного та соціально-економічного характеру зумовили
міграцію мільйонів українців на територію сучасної Росії.

За межами своєї етнічної батьківщини українці бувають різними. Більша їх
частина – люди, які не забувають про власне походження, але приносять
користь тому суспільству, в якому живуть.

Українці в Росії широко представлені в усіх сферах соціальної діяльності
– на виробництві, у сфері обслуговування, в науці, освіті, управлінні
тощо. Вищий та середній по країні рівень освітньої та професійної
підготовки забезпечує їм досить високу соціальну мобільність і
соціальний статус у суспільстві. Особи українського походження
становлять помітний відсоток серед культурно-мистецької, політичної та
управлінської еліти Росії, обіймають відповідальні посади в уряді,
представлені в парламентському корпусі [5,236].

Центром українського життя в Росії є Москва, яка, завдяки зосередженню
тут кращих наукових і мистецьких сил, відносно меншому на них
ідеологічному тиску та відповідно ширшим можливостям самореалізації
особистості, була ще в радянські часи притягальним місцем для тисяч
талановитих українців. Місто і нині має потужний інтелектуальний
потенціал українства [5,248]. Та, живучи за межами своєї батьківщини,
наші співвітчизники потребують спілкування між собою, хочуть чути свою
рідну мову, знати, що діється в Україні, чим вона живе.

Культурний центр України в Москві

Місцем, яке гуртує українців не тільки Москви, а й усієї Росії, є
Культурний центр України в Москві. Це дім української діаспори, дім
української мови, дім українських знаменитостей, науковців, дім
української творчості і мистецтва, дім українського кіно, дім
української молоді, дім усього свідомого українства. Знаходиться він у
центрі Москви, на Старому Арбаті. Ця вулиця має велике історичне минуле,
це унікальний світ тихих провулків та вузьких вуличок, особливий куточок
старої Москви, своєрідний заповідний світ. Тут розташовані різні
антикварні крамнички, магазини, багато різних кафе і ресторанів, ігрових
залів тощо. За цим стоїть багата історія цієї вулиці. Через неї колись
проходили воєнний і торговий шляхи. Арбат славився своїми багатими
культурними традиціями. З давніх-давен у цьому районі селилась
московська інтелігенція. В будинку №53 жив О.С.Пушкін. У різний час на
Арбаті і прилеглих до нього провулках жили або на довгий час зупинялись
літератори: В.Белінський, Д.Давидов, М.Огарьов, С.Аксаков, Л.Толстой,
М.Салтиков-Щедрін, О.Блок, А.Бєлий; художники: А.Саврасов, К.Юон, В.
Полєнов, який написав тут знаменитий “Московский дворик”. У будинку №11
по вулиці Вахтангова жив видатний російський композитор А.Скрябін, у
Серебряному провулку – гордість російської музики С.Рахманінов. У
будинку №55 народився і жив А.Бєлий. Будинок №9 у роки НЕПу був місцем
зібрання московської богеми, про яку розповідається в романі “Дети
Арбата” А. Рибакова. На початку 70-х років тут жив видатний
учений-електротехнік В.Чикальов, один із засновників Російського
технічного товариства. У будинку №9 зупинявся у своєї племінниці,
княгині Е.Оболенської, великий російський письменник Л.Толстой. Тут
бував у видавництві журналу “Сверчок” А.Чехов. У 20-х роках у
популярному серед літературної і артистичної молоді пивному ресторані
“Арбатский подвал” збирались постійні відвідувачі клубу “Литературный
особняк” – В. Маяковський, С. Єсенін, В. Каменський, А.Бєлий та інші.

З Арбатом тісно пов’язані життя і творчість Є. Вахтангова і вся історія
театру, який зараз носить його ім’я. Тут жив один із кращих акторів
цього театру Б.Щукін. Імена Г.Федотової, А.Остроумова, Н.Превальського,
А.Столєтова і багатьох інших видатних діячів науки і культури Росії
справедливо можна віднести до старожилів Арбату. На Старому Арбаті з
вересня 1916 р. по березень 1917 р. жив і працював видатний український
історик і державний діяч М.Грушевський [2, 31].

Сьогодні тисячі людей різних національностей кожного дня бувають на цій
вулиці, знайомляться з її історичним минулим, проходять повз величну
споруду Культурного центру, український синьо-жовтий прапор, який
нагадує всім про існування незалежної України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1993 р. і
постановою уряду Москви від 15 вересня 1992 р., будинок №1 по вулиці
Старий Арбат було передано у довгострокову оренду уряду України для
розміщення Культурного центру, який мав пропагувати просвітницьку
діяльність України в Росії, сприяти об`єднанню української діаспори, а
також здійснювати культурні зв’язки з представництвами інших країн.
 Реставрація і реконструкція споруди Культурного центру України
здійснювалися у повній відповідності з художнім і архітектурним
ансамблем цієї унікальної вулиці і архітектурно-плановим завданням
Управління державного контролю, охорони і використання пам’ятників
історії та культури міста Москви, а також на основі науково-дослідних і
проектних робіт інституту “Укрпроектреставрація” (Київ). Над проектом
працювали досвідчені і талановиті архітектори, удостоєні за цю роботу
Державної премії України, – Є.Рубцов, Н. Єльчиц. Будівництво велося з
травня 1994 р. по липень 1998 р. на кошти Мінкультури, які були
передбачені Державним бюджетом України.

Культурний центр України в Москві займає належне місце в культурному
житті міста. Тут відбуваються творчі зустрічі, концерти, спектаклі за
участю українських та російських артистів, режисерів, виставки
українських і російських художників [1,157]. Він став українським
духовним символом за кордоном, унікальним храмом української культури в
самому серці Москви. Гарно написав про нього Лесь Танюк: „Три символічні
слова – Український, бо представляє Україну; Культурний, бо презентує
культуру; Центр, бо завжди в центрі всіх культурних і політичних подій”
[6].

Завданням цієї організації є зміцнення міжнародного авторитету України,
пропаганда української культури й духовності, ознайомлення зарубіжної
громадськості з історією і культурою, внутрішньою і зовнішньою політикою
України, всебічна підтримка в Росії українських організацій та земляцтв.

Керівництвом Центру розроблена концепція його роботи, яка відповідає
новим вимогам часу. В її основі:

 – масштабні довгочасні проекти і програми, що охоплюють найважливіші
напрямки роботи і дозволяють динамічно реагувати на нові культурологічні
запити й поклики, сприяти практичному вирішенню конкретних завдань у
сфері культурної політики України на теренах Російської Федерації;

 – системний підхід, що забезпечує повноцінне виконання поточних
планових завдань, ефективну роботу в різних галузях культури, економіки,
політики, інформаційної сфери;

 – координація діяльності Центру з Державним управлінням справами
Президента України, Посольством України в Російській Федерації,
Міністерством культури і мистецтв України, іншими органами державної
влади й управління;

– творче співробітництво з відповідними міністерствами і
культурологічними установами Росії, культурними центрами інших держав
світу.

Основними напрямками розвитку та вдосконалення діяльності Культурного
центру України в Москві є:

1) пропаганда української культури та духовності;

2) науково-організаційна робота;

3) робота з українською діаспорою;

4) інформаційна та редакційно-видавнича робота;

5) розробка різних проектів.

Очолює Центр генеральний директор В.Мельниченко – доктор історичних
наук, вчений, письменник, публіцист. Він має двох заступників:
Ю.Василенко – постійно знаходиться у творчому пошуку і займається
організацією заходів, П.Ткач – керує експлуатаційним відділом.

У Центрі працюють: відділ інформації та діаспори, відділ культури та
мистецтв, інформаційно-довідкова бібліотека, магазин “Українська книга”,
адміністративний та експлуатаційний відділи. Центр покликаний знайомити
широку російську громадськість з історією України, її досягненнями в
галузі культури, освіти, науки, економіки.

Важливим у роботі Культурного центру є здійснення творчих проектів,
зокрема таких, як: “Григорій Сковорода”, “Тарас Шевченко”, “Михайло
Грушевський”, “Лесь Курбас”, “Діаспора”, “Діалог культур”,
“Презентація”, “Прем’єра”, “Відомі українці в Росії”, “Діти в
Культурному центрі”. Проведені такі заходи:

 – випущено в світ книгу генерального директора Центру В.Мельниченка
“Михайло Грушевський: “Я оснувався в Москві, на Арбаті 55”, відбулась її
презентація;

– відкрито меморіальну кімнату, присвячену перебуванню Т.Шевченка та
М.Грушевського в Москві; в ній відбулися перші уроки для московських
школярів;

– урочисті вечори та святкові концерти, присвячені річницям від дня
народження Тараса Шевченка;

– з 2002 р. відбуваються конкурси на краще читання поетичних творів
Тараса Шевченка серед московських студентів та школярів;

– регулярно проводяться виставки творів членів Національної спілки
художників України “Мальовнича Україна Тараса Шевченка”;

– генеральний директор постійно бере участь у міжнародних наукових
конференціях, виступає на них з науковими доповідями;

– презентовано книгу лауреата Національної премії України імені Тараса
Шевченка, доктора філологічних наук Юрія Барабаша “Тарас Шевченко:
імператив України”;

– завершено розсилку збірки поетичних творів Тараса Шевченка “Я так
люблю…”, підготовлену до друку Центром, в усі українські організації
та центральні регіональні бібліотеки Росії і т.д.

Посилено роботу Центру з українською діаспорою в Росії. Взаємовідносини
з регіональними українськими організаціями стали більш тісними і
діловими. Їм надається методична допомога, особливо тим, що створені
останнім часом. Усі українські громадські організації, які існують на
території Російської Федерації (понад 100), отримують інформацію про
заходи, які проходять у Центрі.

9 – 10 квітня 2005 р. в Культурному центрі відбувся IV Конгрес
об’єднання українців Росії та III з’їзд Федеральної
національно-культурної автономії “Українці Росії”. Організаційне та
матеріально-технічне забезпечення цього заходу Центр взяв на себе. В
Центрі проходять засідання та конференції Українського історичного клубу
Москви, який очолює В.Ідзьо, у листопаді місяці відбулась 10, ювілейна,
конференція Клубу на тему “Українська діаспора в Росії”.

У Москві та Російській Федерації існують земляцтва України:
Чернігівське, Севастопольське, Харківське, Полтавське (Санкт-Петербург),
Кримське, Донбаське, Луганське, Херсонське, Київське, Дніпропетровське,
Запорозьке, Миколаївське. Центр проводить роботу з Радою земляцтв
України.

?

????¤?¤?$??????????

????¤?¤?$?????????вої бібліотеки Культурного центру. Тільки за минулий
рік придбано та одержано з обмінних фондів українських бібліотек понад
500 примірників українських та інших видань. За останні 5 років фонди
збільшились у 15 разів. З допомогою Державного управління справами
Президента України забезпечено передплату української періодики (до 70
найменувань українських газет та журналів). Майже всі тематичні книжкові
виставки, що проходять у Центрі, формуються з власних інформаційних
ресурсів та фондів.

У серпні 2005 р. магазин “Українська книга” почав працювати в новому
приміщенні. Він регулярно займається постачанням української книжкової
продукції. Тут постійно діє виставка Державного спеціалізованого
видавництва “Либідь” та видавництва Національної академії наук України
“Наукова думка”. Впроваджено ефективну систему продажу друкованих видань
на замовлення фізичних осіб, українських громадських організацій,
навчальних закладів тощо.

Дуже плідною в Культурному центрі є науково-дослідна та архівно-пошукова
робота. У жовтні та листопаді 2005 р. до видавництва “ОЛМА-ПРЕСС” було
передано рукописи двох монографій: “Тарас Шевченко і Михайло Грушевський
на Старому Арбаті” та “Арбат очима українця”. У грудні вийшла в світ
збірка статей “Слово про Культурний центр”, яка висвітлює діяльність
Центру в період з 2001 р. по 2005 р. включно. Нею започатковано нову
серію видань “Україна на Старому Арбаті”. Проводиться робота по
створенню в Центрі на громадських засадах Інституту українських
досліджень [3, 63].

Культурний центр започаткував традицію проведення панахид по
М.Грушевському в храмі св. Архістратига Михаїла, що поряд з будинком, де
жив великий українець. У листопаді вже декілька років у цьому ж храмі
відбуваються панахиди по жертвах голодоморів та політичних репресій.

Велике значення має просвітницька робота в широкому розумінні цього
слова. Досить успішно діє лекторій КЦУ. До читання лекцій з історії та
культури України залучаються вчені з Києва, Львова, Ужгорода, Москви,
які зацікавлені українською проблематикою.

У Центрі працюють дворічні курси української мови. Це дуже важливо, бо з
кожним роком стає все більше і більше бажаючих. Курси веде доцент,
викладач української мови та літератури Московського педагогічного
університету О.Єнько.

 Заходи Центру набувають більшої спеціалізації, підвищується професійний
рівень їх проведення. Дуже важливою є зібрана інформація про стан
української освіти в РФ. У жовтні 2005 р. в Культурному центрі вперше
відкрилась українська недільна школа, яка надає можливість московським
школярам ознайомитися з предметами українознавчого циклу: історією
України, українською мовою та літературою, українськими піснями,
українознавством. Курс української мови та літератури читає викладач
Лінгвістичного університету Л.Королевич, музики – заслужена артистка
України О.Кухта, історію України та українознавство – заступник
начальника відділу інформації та діаспори Л.Мельник. Організація
навчання та розробка методик здійснюються під патронатом Академії
педагогічних наук України та Науково-методичного центру при Московському
відкритому педагогічному університеті ім. М.Шолохова. Новоутвореній
школі надав допомогу по комплектуванню підручників Центр гуманітарної
співпраці з українською діаспорою при Ніжинському державному
педагогічному університеті, який очолює кандидат філологічних наук,
головний редактор часопису “Український дім” С.Пономаревський, – 20
підручників з історії України та української мови. Від
Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки
України, очолюваного директором – лауреатом Міжнародної премії ім. Й.Г.
Гердера, академіком, професором, доктором філологічних наук –
П.Кононенком, Центр отримав програму з українознавства.

За короткий час учні школи під керівництвом викладачів підготували
новорічно-різдвяне свято для діаспорян, працівників Центру та Посольства
України в РФ. Дебют школярів був настільки вдалим, що здавалося діти все
життя розмовляли українською мовою. Слухачам важко було повірити в те,
що дехто з дітей вперше почув українську мову в недільній школі. Приємно
вражені дорослі зі сльозами радості на очах спостерігали за виступом
дітей. У програмі звучали вірші, народні українські та авторські пісні,
колядки та щедрівки. Нині учні недільної школи готують програму виступу
перед учасниками конкурсу на краще читання поезій Тараса Шевченка, який
незабаром відбудеться у КЦУ.

Вже стало традицією кожного року у березні місяці, з метою зміцнення
культурних зв’язків між народами України і Росії та ознайомлення
студентів вузів і школярів загальноосвітніх шкіл Москви з творчістю
Великого Кобзаря, проводити в Центрі конкурс на краще читання віршів
Т.Г.Шевченка. У цьому році вперше планується провести цей конкурс як
всеросійський. Уже подали заявки на участь конкурсанти з Москви,
Нижньокамська, Іванова, Пушкіна, Норильська, Уфи, Твері,
Санкт-Петербурга, Томська.

Хотілося б, щоб у Росії працювала загальноосвітня середня школа з
українським компонентом або українська загальноосвітня школа. Але, на
жаль, це тільки мрії.

Розробляється проект “Студентська молодь в КУЦ”. Мета його –
ознайомлення молоді з видатними людьми України, з українськими звичаями,
традиціями, мовою, історичним минулим; проведення тематичних свят,
вечорів, “круглих столів”, присвячених різним історичним подіям,
зуcтрічей з українськими студентами, обмін думками щодо системи
навчання, вечорів естрадної музики в Україні та Росії тощо. Залучаємо
молодь до безпосередньої участі в цих заходах. Основним напрямком роботи
КЦУ з українською діаспорою є інформація, освіта, мистецтво, подані
рідною мовою. КЦУ працює над створенням досконалої бази даних та
виданням у 2006 р. довідника, в якому буде вміщено узагальнену
інформацію про українські організації в РФ та їх освітянську роботу,
театральні та творчі колективи (ансамблі, хори), дитячі та юнацькі
гуртки.

У Центрі відбуваються дипломатичні прийоми і ділові зуcтрічі,
підписуються протокольні документи.

Сьогодні про існування Культурного центру дізнається все більше і більше
людей. Хотілося б, щоб їх кількість зростала, щоб нікого з українців
Центр не залишив байдужим. Кожен захід у КЦУ розрахований на свою
аудиторію. Одні цікавляться презентаціями книг, концертами, лекторіями,
інші – художніми виставками, фотовиставками, відеопрограмами. До нас
приходять тисячі людей, які хочуть почути рідну українську мову,
поспілкуватися нею зі своїми співвітчизниками. Працівники Центру
виявляють максимум уваги, тепла і привітності до кожного, хто буває тут.

Користується популярністю Міжнародна хорова капела Культурного центру
“Славутич” (керівник – талановитий митець, заслужений артист України та
Росії О.Сьомака ), яка чудово виконує українські пісні.

Дуже часто про роботу Центру розповідають теле- та радіоканали, багато
газет пишуть про нього в Україні і Росії. Генеральному директору дуже
часто доводиться давати інтерв’ю для російських каналів та друкуватись в
українських газетах – розповідати про діяльність КЦУ. Кращі моменти
роботи Центру фіксує на кіно- й фотоплівку актриса Національного
академічного драматичного театру ім. І.Франка Л.Богдан, її сюжети й
замальовки неодноразово демонструвалися на Національному телебаченні, її
фотографії постійно друкуються в Україні та Росії [4]. Центр – це
артерія, яка єднає Україну з представниками української діаспори.
Неодноразово українці, які приїздять до Москви, зупиняються в Центрі,
цікавляться його життям та діяльністю. Тут працює “Клуб любителів кіно”.

Робота Центру поповнилась ще одним проектом – “Повернення забутих імен”.
Нещодавно відбулась презентація книги А.Речмедіна “Чарівний лірик із
Борзни”, де мова йде про маловідомого, але талановитого поета і
письменника з Чернігівщини – А.Олійника. Проект продовжує діяти.

Наймасштабніший проект у Центрі – “Діаспора”, згідно з яким постійно
відбуваються зустрічі керівництва держави з активом української
діаспори, українських земляцтв, презентації українських громад.
Кількість українських організацій невпинно зростає, що свідчить про
прагнення росіян з українським корінням долучитись до культури, мови,
традицій своїх предків. Відділ інформації намагається розширити коло
спілкування з українцями за кордоном. Ми отримуємо звіти про роботу
українських організацій з Мозамбіку (стало відомо, що там живе 400–600
українців), Румунії, Польщі, Литви, Естонії, Білорусії, Сербії, Канади,
Іспанії. У зв’язку з цим, у довідково-інформаційній бібліотеці Центру
започаткована рубрика “Українці у світі”, в якій представлена інформація
про ці організації. Робота триває і далі.

Центр видає щоквартальний бюлетень “Панорама культурного життя”. Читачі
мають змогу детально ознайомитись із заходами, які проходять тут.
Кожного місяця виходить план заходів, що вміщує також календар пам’ятних
дат. Це дуже зручно для населення. План дає змогу орієнтуватися у їх
проведенні.

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського
державного університету ім. М.Гоголя почав надсилати нам свій
освітньо-пізнавальний часопис про Україну та українців діаспори –
“Український дім”.

За час існування Центру мистецтво України тут представляли народні
артисти України: М.Гнатюк, Н.Шестак, В.Буймістер, А.Бабенко, М.Дідик,
О.Гурець, С.Добронравова, Л.Забіляста, В.Золотухін, І.Карабіц,
Б.Которович, Є.Мірошниченко, Р.Недашківська, М.Скорик, Б.Ступка,
Н.Шестакова, Є.Станкович, М.Стеф’юк, В.Яременко, Б.-Ю.Янівський,
Л.Юрченко та багато інших; відбулися виставки українських художників:
Л.Жоголь, К.Білокур, М.Приймаченко, О.Лопухова, В.Сидоренка, В.Франчука,
В.Гуріна та інших.

На сцені Культурного центру грали спектаклі київський “Молодий театр”,
Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка, Львівський
академічний український драматичний театр ім. М.Заньковецької,
Житомирський український музично-драматичний театр ім. І.Кочерги,
львівський «Театр Б.Озерова», харківський театр “19”; виступали камерні
оркестри: “Київська камерата”, “Київські солісти”, камерний хор “Київ”,
хор “Хрещатик”, київський камерний хор “Кредо”, Чернігівський камерний
хор ім. Д.Бортнянського, Черкаський народний хор, чоловічі вокальні
квартети “Гетьман”, “Явір” [2,245].

Робота Культурного центру України викликає великий інтерес, має значний
успіх, завойовує широку популярність, переконливо засвідчує російському
суспільству неповторність і багатство української культури.

Література

Мельниченко В.Ю. “Україна на Арбаті,9”.– Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2003.

Мельниченко В.Ю. “Прапор України на Арбаті” .– Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.

Мельниченко В.Ю. “Слово про Культурний центр”. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005.

Прапор України на Арбаті, 9 // Культура і життя. – №21-22. – 19.06.2002.

Трощинський В.П., Шевченко А.А. “Українці у світі”// Видавничий дім
“Альтернативи”. – Київ, 1999. – Т.15.

У Москві, на Арбаті … // Демократична Україна. – 5.10.2001.– №97.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020