Реферат на тему:
Культурний центр України у Москві
Культурний центр України в Москві, створено відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 14 травня 1993 р. Реконструкцію будівлі
Центру розпочато у травні 1994 р. і завершено в липні 1998 р.
Культурний центр України в Москві – державна установа, завданням якої є
зміцнення міжнародного авторитету України, пропаганда української
культури та духовності, ознайомлення зарубіжної громадськості з історією
і культурою, внутрішньою та зовнішньою політикою України, підтримка
українських організацій та земляцтв у Російській Федерації.
У своїй діяльності Центр виходить із переконання великого українця
Михайла Грушевського: “Ми повинні пам’ятати, що представляємо великий
народ і зобов’язані представляти його з достоїнством”. Останнім часом
зусилля колективу КЦУ спрямовані на здійснення крупних довгострокових
проектів, у тому числі міждержавних, та цільових програм, які значною
мірою охоплюють основні ділянки роботи Центра – “Григорій Сковорода”,
“Тарас Шевченко”, “Михайло Грушевський”, “Діаспора”, “Лесь Курбас”,
“Василь Стус”, “Діалог”, “Презентація”, “Прем’єра”, “Відомі українці в
Росії”, “Російські митці та Україна”, “Україна крізь віки”, “Діти в
Культурному центрі України” та ін.
За мистецьким рівнем та обсягами діяльність КЦУ унікальна і значно
переважає аналогічні показники в роботі культурних представництв
іноземних держав у Москві.
Культурний центр сприяє знайомству широкої російської громадськості з
талановитими майстрами української культури. Серед тих, хто неодноразово
представляв у Центрі мистецтво материкової України, народні артисти
України: Валерій Буймістер, Алла Бабенко, Микола Гнатюк, Володимир Губа,
Олександр Гурець, Михайло Дідик, Олександр Дяченко, Світлана
Добронравова, Лідія Забіляста, Володимир Золотухін, Іван Карабіц,
Богодар Которович, Неоніла Крюкова, Анатолій Паламаренко, Ніна
Матвієнко, Євгенія Мірошниченко, Раїса Недашківська, Іван Пономаренко,
Мирослав Скорик, Богдан Ступка, Євген Станкович, Марія Стеф’юк, Надія
Шестак, Ніна Шестакова, Людмила Юрченко, Віктор Яременко, Богдан-Юрій
Янівський і багато інших.
Тут виставлялися роботи видатних українських художників: Федора
Глущенка, Тетяни Яблонської, Людмили Жоголь, Катерини Білокур, Марії
Приймаченко, Олександра Лопухова, Тетяни Голембієвської, Віктора
Сидоренка, Василя Гуріна, Віктора Шаталіна, Валентини Цвєткової, Валерія
Франчука, Сергія Шишка та інших.
На сцені Культурного центру представляли своє мистецтво Київський
“Молодий театр”, Національний академічний драматичний театр ім.
І.Франка, Львівський академічний український драматичний театр ім.
М.Заньковецької, Житомирський український музично-драматичний театр ім.
І.Кочерги, Львівський театр Б.Озерова, Харківський театр “19”; виступали
камерні оркестри “Київська камерата”, “Київські солісти”, камерний хор
“Київ”, хор “Хрещатик”, Київський камерний хор “Кредо”, Чернігівський
камерний хор ім. Д.Бортнянського, Черкаський народний хор, чоловічі
вокальні квартети “Гетьман”, “Явір”, жіночі вокальні тріо “Золоті
ключі”, “Либідь” та Національного хору України ім. Г.Верьовки; тріо
бандуристок “Росава” (Житомир), “Вербена” (Черкаси), “Червона калина”
(Львів), “Намисто” Центрального народного дому м. Івано-Франківська,
вокальний гурт зі Львова “Піккардійська терція”,
вокально-інструментальний ансамбль “Козацька душа” Кубанського козачого
хору, ансамбль солістів “Благовість” Українського академічного
фольклорно-етнографічного ансамблю “Калина”, інші уславлені творчі
колективи.
Перед широкою аудиторією КЦУ виступали відомі українські та російські
вчені Борис Патон, Олександр Прохоров, Юрій Барабаш, Микола Жулинський,
Валерій Смолій, Сергій Гальченко, Всеволод Задерацький, Станіслав
Кульчицький, Руслан Пиріг, Василь Кремінь, Людмила Сафронова, Олександра
Савченко, Віктор Садовничий та інші.
До дня народження Тараса Шевченка в Центрі проходять урочисті вечори та
святкові концерти, конференції, круглі столи, презентації наукових та
художніх видань, конкурс художнього читання серед московських студентів
та школярів тощо. Вперше в Москві за шевченківською тематикою
експонувалася виставка творів українських народних майстрів “Країна
повита красою” з фондів Національного музею Тараса Шевченка. У минулому
році спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
підготовлено і випущено в світ у видавництві “Либідь” за програмою
соціально значущих видань унікальну збірку поетичних творів Тараса
Шевченка українською і російською мовами “Я так її, я так люблю…”,
ілюстровану акварелями, малюнками та графічними роботами Кобзаря. Ця
книга розіслана Центром в організації української діаспори в Росії.
За проектом “Україна крізь віки” у травні 2004 року проведено вечір,
присвячений 125-річчю від дня народження Симона Петлюри. З науковими
доповідями про видатного провідника національно-визвольних змагань
українського народу на початку XX століття виступили генеральний
директор Центру, доктор історичних наук Володимир Мельниченко, завідувач
відділу Інституту історії України НАМ України, доктор історичних наук
Владислав Верстюк, провідний науковий співробітник Інституту російської
історії РАН, доктор історичних наук Володимир Булдаков. Наукові реферати
та повідомлення були представлені також від української громади, членів
українського історичного клубу Москви.
?????¤?¤?$?????]?аходів для більш ефективної реалізації державної
політики України стосовно співвітчизників за кордоном, послідовного
виконання масштабного проекту “Діаспора”. Відбулися презентації:
фольклорного ансамблю “Кущ калини” Української національно-культурної
автономії Ямало-Ненецького АО; Тверського регіонального об’єднання
українців “Світанок”; Іванівської обласної громадської організації
української культури “Мрія”.
У Культурному центрі регулярно проходять засідання та конференції
Українського історичного клубу Москви, на постійній основі працює
семінар та диспут-клуб “Зірка Вернадського”. До Центру переведено роботу
“Українського музичного салону”, створено умови для репетиційної роботи
Української народної хорової капели, які функціонують як структурні
підрозділи Об’єднання українців Москви.
В тісній співпраці з Об’єднанням українців Росії в м.Сочі (жовтень)
проведено V творчу сесію експериментального семінару-лабораторії
традиційної культури українців Росії, круглий стіл “Проблеми
національно-культурного розвитку в сучасних умовах. Взаємодія
громадських організацій та органів влади”. Спільно з Інститутом
досліджень діаспори (Київ) організована презентація відеофільмів –
переможців Міжнародного фестивалю діаспорного кіно “Нашого цвіту – по
всьому світу” та ін. Вперше в Москві 27 листопада 2004 року в
Богоявленському кафедральному соборі організовано панахиду в пам’ять
безневинно загиблих жертв голодомору, політичних репресій та примусових
переселень жителів України. В рамках циклу історичних читань “Україна
крізь віки” у травні 2004 р. відбувся вечір пам’яті жертв голодомору на
Україні. Про причини й наслідки голодомору 1932 – 33 років розповіли
керівник Центру досліджень геноциду українського народу, провідний
науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор
історичних наук Василь Марочко та провідний співробітник Інституту
Російської історії РАН, доктор історичних наук Ілля Зеленін.
Об’єднанню українців Росії, національно-культурній автономії “Українці
Росії”, керівництво яких розміщується в Культурному центрі, надано режим
найбільшого сприяння. Об’єднання забезпечено новою комп’ютерною
технікою, засобами зв’язку, профінансовані службові відрядження до м.
Києва та в окремі регіони Російської Федерації тощо. Відділ інформації і
діаспори підсилено за рахунок додаткової штатної одиниці.
В перші місяці 2005 р. вже проведено 15 концертів та
літературно-мистецьких вечорів, 4 художні та 12 книжкових виставок, 8
відеопрограм тощо. За цей час у Культурному центрі побували народні
депутати України Микола Жулинський, Лесь Танюк, Павло Мовчан, Іван Драч,
Геннадій Удовенко.
23 січня проведено урочисті збори української громадськості Москви,
присвячені інаугурації Президента України Віктора Ющенка. 25 січня було
відкрито фотовиставку “Україна – 2004. Обличчя нової епохи”, 22 лютого
експонувалися роботи провідних українських фотомайстрів під девізом
“Помаранчева after-party”. Присвячені революційним подіям осені 2004
року фотовиставки супроводжувалися показом відеоматеріалів та взірців
одягу, в який були вбрані найбільш активні прихильники нової
національної ідеї.
Культурний центр розширює й поглиблює науково-дослідну та
архівно-пошукову роботу, в першу чергу про український слід в російській
історії.
Відбулась презентація листів Михайла Грушевського до Максима Горького
(1916 – 1917 рр.) за участю провідних науковців Інституту світової
літератури ім. О.М.Горького РАН та працівників Державного архіву
М.Горького та ін. У меморіальному музеї-квартирі Андрія Бєлого відкрито
стенд про перебування Михайла Грушевського у 1916 – 1917 рр. у Москві.
У квітні ц.р. в Культурному центрі відкрито меморіальну кімнату,
присвячену перебуванню у Москві Тараса Шевченка та Михайла Грушевського.
Працює магазин “Українська книга”.
Проект “Презентація” поповнився книгами: професора Дрогобицького
педагогічного університету ім. І.Франка, доктора філологічних наук
Миколи Зимомрі “Освоение литературного опыта. Преемственность традиций
восприятия творчества Т.Г. Шевченко”, лауреата Національної премії
України імені Тараса Шевченка, доктора філологічних наук Юрія Барабаша
“Коли забуду тебе, Єрусалиме…”, Юрія Хорунжого “Вірую” (про життя
М.Грушевського), директора українсько-російського інституту, доктора
технічних наук, професора Ярослава Вагременка “Сад життя” тощо.
Колектив Культурного центру очолює відомий український історик,
письменник і культуролог, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН
України, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Мельниченко.
В його науковому та творчому доробку понад 20 монографій з української
історичної та культурологічної проблематики. За час роботи у Культурному
центрі він опублікував у Москві українською мовою дві книги про роботу
Культурного центру “Україна на Арбаті, 9”, “Прапор України на Арбаті”. В
рамках проекту “Михайло Грушевський” у лютому ц.р. в московському
видавництві “ОЛМА-ПРЕСС” вийшла його монографія “Михайло Грушевський: “Я
оснувався в Москві, Арбат 55”, в якій вперше в українській і світовій
історіографії досліджено московський період життя та громадської
діяльності Михайла Грушевського у 1916 – 1917 роках.
Робота, що ведеться Культурним центром України в Москві, має важливе
значення для пропагування української культури, духовності і
ментальності в Росії, особливо з урахуванням складних і неоднозначних
процесів, які в даний час відбуваються в російському суспільстві.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
