Реферат на тему:
Аргентинські українці або українські аргентинці – про дві батьківщини
у рідній мові струмениться
близькість до свого…
Ганс-Георг Гадамер
Королева знедолених Єва Перон, танго – такі слова зринають в пам’яті
материкових українців, коли йдеться про Аргентину, запаморочливо далеку
і для когось омріяну. Чи справдилися надії тих далеких переселенців,
якої асиміляції вони зазнали? Такі питання порушуємо ми сьогодні.
За словами Г.Г.Гадамера, “…батьківщина у цьому світі, де мобільність
суспільства чимдалі зростає, вже не зовсім та, якою вона була в часи
більшої осілості” [7,188]. Позате він повсякчас наголошує, що
батьківщина – це споконвічне. Туга за нею – повсюдна в середовищі
більшості українців. Тамуючи її біль (згадаймо слова діаспорині Емми
Андієвської “У грудях серце, мов стара кульбаба вичікує…”. Ці рядки –
як символ одвічної ностальгійності, що зринає і явлено, і втаємничено.
Перші українські поселення в Аргентині створили галичани ще у 1807р.,
здебільшого опиняючись у Південній Аргентині. Як і споконвіку вони
займалися хліборобством, на осонні плекали дині, кавуни, тютюн, цитрини,
помаранчі, морелі. Пік переселення припав на 1901 – 1903 рр. У 1947 –
1949 рр. емігрувала переважно інтелігенція, зміцнивши українську
колонію, оселяючись почасти і в Буенос-Айресі. Українці завжди були
роботящі, куди б доля їх не закинула, не ремствували, прагнули не
почуватися упослідженими чи оспалими. Маленькими струмочками стікалися
вони до нових осель, несучи із собою пахощі чорнобривців, м’яти, смак
українського хліба.
Наразі, на терені Аргентини мешкає близько 300 тисяч етнічних українців.
Головно, українці мешкають у провінціях Буенос-Айрес, Місьйонес, Чако.
Загалом за межами України проживає від десяти до двадцяти мільйонів
українців. Кажуть, що більшість їх, їдучи в еміграцію, щиро вважала, що,
заробивши грошей, повернеться назад. Тим часом більшість призвичаїлася
на нових землях і в Україну не повернулася. Принагідно зауважимо, що в
теперішньому зовнішньому світі Україну знають за словом остарбайтер. Це
принизлива назва наших заробітчан нової хвилі еміграції – економічної. У
пошуках кращої долі вони їхали до Аргентини, як пишуть респонденти,
говорячи про своїх батьків.
До анкетування долучилися українці провінції Чако та Буенос-Айреса.
Аналізуючи їхні анкети, усвідомлюємо, що стосовно навертання українців
до рідного лона слід братися до праці, багаторівневої праці. Маємо на
меті показати, що існує те, що нас єднає попри кордони – зауважують
українці діаспори. По набутті Україною статусу незалежності, кожний
прагнув пошанувати пам’ять батьківщини – України, відчути дух чебрецю і
схилити голову перед Лаврою, перед Шевченковим пам’ятником. Втім
посадовців ніякими резонами не переконати. Оксана Забужко, у зв’язку з
тим, що її твори перекладено на більшість мов світу, в різних країнах
відвідувала численні заходи-презентації власних книжок і переймалася, що
наші посольства, зазвичай, не надсилають своїх високоповажних дипломатів
на такі зібрання, тим самим виявляючи непошану до українських
письменників [2,14]. Невдоволення у закордонних українців помічаємо й
тоді, коли йдеться про недостатню увагу з боку дипломатів як України,
так і власної нової батьківщини – Аргентини, а також посадовців на рівні
губернатора. Дописувачі зауважують, що й досі в їхніх бібліотеках про
Україну мовлять російські книжки та російські мапи. За словами
Долінськи, “необхідно знати публікації, щоб познайомитися з новою
незалежною Україною: коли починаємо висвітлювати тему, стикаємося з
тим…, що всі книжки та мапи демонструють Україну як частину Росії”.
Інтернетом маємо велике спілкування українців Чако, інших провінцій,
Бразилії і “заходимо” на сайти (сторінки), що говорять про Україну, їх
безліч – пишуть респонденти.
Водночас до більшості українців Чако періодика не надходить.
Необхідно, бути консолідованішими – резюмують анкетовані, – прагнути
поширювати інформацію, про Україну, яка надходить усім, а не лише до
асоціації. Принагідне зауважимо, що в діаспорі існують асоціації, що
єднають українців, та не всі мають чим платити членські внески.
Описуючи власне прибуття до Торонто, поетка Ліда Палій сказала собі, що
ніколи не полюбить цього міста, не полюбить невідклично [З, 100]. Проте
у відповідях на анкети (Formulario para los ucranios de diaspora)
спостерігаємо, що, пам’ятаючи, що вони українці, відповідачі залюблені в
Аргентину. Моя друга батьківщина (mi otra patria), – кажуть аргентинські
українці про Аргентину. Чако – не вельми багата провінція – стала рідним
домом для багатьох українців, хоча респонденти зауважують, що там є
тільки англійсько-іспанські та іспансько-фран цузькі школи. Мешканка
провінції Чако, відповідаючи на анкету, зауважує, що її дідусь та бабуся
приїхали до Аргентини давно, коли її татові було шість років. Поки
родина жила разом, спілкувалися українською, жили українськими звичаями,
їли страви української кухні. Згодом усе забулося. У школі вона рідної
мови не використовувала, щоб повноцінно, на її думку, опановувати науку
іспанською.
Українська аргентинка Гледіс Долінськи вважає, що ми маємо формувати
імідж України, реальної України, нової і незалежної, достеменної. Якщо
говорити про відсоток охоплення цих людей українським впливом,
українською культурою, то пані Долінськи зауважує, що аж 20 років тому
приїздив до них фольклорний колектив, який був навіть не український, а
російський. Про захмарні відсотки у 80 – 95% годі і мріяти: “нам вельми
далеко до таких цифр” (з анкети Гледіс Долінськи). “Об’єднуємося тільки
можливістю обговорювати провідних осіб, відомі місця”, – пише Гледіс,
коли говориться про українській вимір спілкування з дітьми й онуками.
Таким чином, до екстралінгвальних чинників побутування мови в діаспорі
належать: тривалість перебування в країні, густина населення, освіта,
Великою мірою важать церква і родина. Декотрі з діаспорян почуваються в
чужорідній культурі як риба у воді, дехто плекає виразний українській
стиль життя. Мовна асиміляція не завжди збігається з етнічною.
Втративши мову, українці все ж ідентифікують себе з національністю
батьків. Юнаки і юнки власне небажання вчити українську мову здебільшого
аргументують тим, що багато хто не вживає мови в самій Україні. Цим вони
збентежені та обурені. Тим часом деяке пояснення власній поведінці
спостерігаємо у словах: ми мешкаємо в іншому етнічному середовищі.
Дехто, занурюючись у нуртування іншого життя, таким чином тікає від
самотності. Не кожний може “законсервуватися”, особливо у не вельми
заможних країнах, підлягаючи значному впливу магії іншого
світосприйняття. Не можна гостро й негайно критикувати всіх, далебі не
завжди наші заробітчани упривілейовані.
АНКЕТА ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ДІАСПОРИ
FORMULARIO PARA LOS UKRANIOS DE LA DIASPORA
Пропонуємо виокремити позначкою (кількома позначками) варіанти
відповідей, з якими Ви погоджуєтеся. Щиро дякуємо за співпрацю.
Les proponemos marcar con varios tildes la opciyn de respuesta con la
que Uds. estбn de acuerdo. Mucho agradecemos vuestra colaboraciyn.
1. До названої країни Ви:
A su pans de residencia Ud.
а) виїхали у пошуках роботи;
llegy en busca de trabajo;
б) прибули у дитинстві з батьками;
Ilegy en su infancia con sus padres;
в) народилися;
ha nacido en йl;
__г) інше _____________________________________________________.
otra (indicar)
2. Країну, в якій живете, вважаєте:
Al pans de su residencia, Ud. lo considera:
а) чужою;
h¤\
h¤\
Uб) майже рідною або другою батьківщиною;
casi propio o mi segunda patria;
__ в) батьківщиною.
mi patria
3. Українську мову вважаєте:
Al idioma ucraniano Ud. lo considera:
__ а) рідною (мовою батьків);
propio (idioma materno);
б) набутою (вивченою);
adquirido (aprendido);
__ B) інша думка ___________________________________________.
otra opiniyn (indicar)
4. У повсякденному діловому спілкуванні (на роботі, в офіційних
установах) Ви послуговуєтеся переважно:
En sus actividades cotidianas (en el trabajo, en las entidades
oficiales) Ud se comunica en la mayorнa de los casos:
а) українською;
en ucraniano;
__ б) іспанською;
en espacol;
__в) іншою мовою __________________________________________.
otra idioma (indicar)
5. Вибір мови впливає на моральний комфорт у сім’ї, на взаєморозуміння з
родичами, тому природнішою, зручнішою для Вас у родинному спілкуванні є:
La elecciyn del idioma influye en el confort de la familia, para la
comprensiyn mъtua con sus padres, es por ello que resulta mбs natural,
mбs cymodo, para Ud. en la comunicaciyn familiar utilizar el:
а) українська мова;
idioma ucraniano;
__б) іспанська мова;
idioma espacol;
__в) суміш мов;
mezcla de ambos idiomas;
__г) інша мова ______________________.
Otra idioma (indicar)
6. Молодь, яка Вас оточує, діти, внуки, діти Ваших родичів, які живуть
поруч, почуваються українцями?
La juventud que a Ud. lo rodea, sus hijos, nietos, los hijos de sus
parientes, los que viven en su cercanнa, se consideran ucranios?
а) національність не є визначальною в наших умовах;
la nacionalidad no es determinante en nuestras condiciones;
б) їх це взагалі не цікавить;
eso directamente no les interesa;
в) вони горді, що є українцями;
ellos estбn orgullosos de ser ucranios;
__г) маю іншу думку _________________________________________.
tengo otra idea (indicar)
7. У багатьох країнах щодо середньої освіти діє принцип
багатокультурності. У містечку Вашого мешкання українську мову:
En muchos paнses, respecto a la educaciyn de nivel medio, se aplica el
principiо del multiculturalismo. En su ciudad de residencia al idioma
ucraniano:
__ а) можна вивчити у школі;
se lo puede aprender en la escuela;
__ б) можна вивчити на курсах;
se lo puede aprender en cursos;
__ в) не вивчають;
no se enseca;
__г) інша думка ___________________.
otra idea (indicar)
8. Ваші діти (онуки) уже втратили українську мову як розмовну (так
____,ні____), тому дитячу літературу вони читають переважно:
Sus hijos (nietos) ya perdieron el idioma ucraniano como idioma
conversacional (si ____, no____), es por ello que a la literatura
infantil ellos la leen generalmente en:
__ а) українською;
ucraniano;
__ б) іспанською;
espacol;
__в) іншою мовою_____________________________________________.
otra idioma (indicar)
9. Обираючи мову навчання для дітей (онуків), Ви надаєте перевагу:
Eligiendo el idioma de ensecanza para sus hijos (nietos), Ud. le da
importancia:
__а) одномовним (іноземним) школам;
a las escuelas monolingьes (de su pans de residencia);
__б) двомовним (іспансько-англійським) або (іспансько-українським)
школам.
10. Як констатує член уряду Канади Борис Вжесневський ( HYPERLINK
“http://novamova.com.ua/” http://novamova.com.ua/ .), кількість
бажаючих вивчати українську мову на курсах та в школах Едмонтона
постійно зростає. У місті Вашого проживання ситуація:
Como lo constata el miembro del gobierno de Canadб Borys Vzhesnevskyi (
HYPERLINK “http://novamova.com.ua/” http://novamova.com.ua/ ), la
cantidad de interesados de aprender el idioma ucraniano, tanto en cursos
como en escuelas de la ciudad de Edmonton, continuamente se incrementa.
En su ciudad de residencia esta situaciyn:
__ а) така ж (аналогічна);
es la misma (similar);
__б) цілком протилежна;
completamente opuesta;
__в) є бажаючі, але замало;
hay interesados, pero son pocos;
__г) інша думка_________________________________________________.
otra idea (indicar)
11. Рівень зацікавленості української громади Вашого міста рідномовною
культурою з батьківщини (твори українських письменників, літературні
вечори, гастролі артистів…), на Вашу думку, відповідає відсоткам:
En la comunidad ucrania de su ciudad el nivel de interйs en la cultura
en el idioma propio de la lejana patria (obras de escritores ucranios,
encuentros literarios, espectбculos artнsticos…), a su saber y
entender, responde a los porcentajes:
__ а) 5-10%;
__ б) 40 – 50 %;
__ в) 80 – 95%;
__ г) не цікавляться (no le interesa).
12. Чи маєте змогу передплатити періодику, що виходить в Україні,
наприклад, журнал “Українознавство”, користуватися українськими
Інтернет-сайтами:
Tiene Ud. la posibilidad de suscribir publicaciones periydicas, que se
editan en Ucrania, como por ejemplo: la revista “Ucrainнstica”, hacer
uso de los sitios en Internet ucranios:
__ а) не зацікавлений;
no estoy interesado;
__ б) хочу, але не маю змоги;
quisiera, pero no tengo posibilidades;
__ в) інша думка____ quisiera, pero poco y nada SЙ del idioma tengo idea
del alfabeto por un curso de Ucranianistica que dicty en P.R.S.Peca,
Chaco, la Universidad San Clemente Papa pero no, como para leer e
interpretar el idioma en los medios indicados.–
_______________________________________.
otra idea (indicar)
13. Чого найбільше потребує українська громада Вашого міста:
QUЙ es lo que mбs necesita la comunidad ucrania de su ciudad:
__ а) українськомовних Інтернет-сайтів;
sitios en Internet en idioma ucraniano;
__ б) якісної літературної продукції українською мовою;
ediciones literarias de calidad en ucraniano;
__ в) українознавчих курсів (студій з української мови, літератури,
історії);
cursos de ucranianнstica (para estudiar el idioma ucraniano, literatura,
historia, etc.);
__ г) українськомовних вечорів, зустрічей, дискотек для молоді;
encuentros vespertinos en idioma ucraniano, encuentros, discotecas para
la juventud;
__ д) маю іншу думку es mucho lo que puede ofrecerse, espacios
recreativos, que abarquen el amplio espectro de la cultura (teatro,
literatura, arte, canto, mъsica,
etc.)_____________________________________________________
tengo otra idea (expresarla)
Країна ____________________Штат (округ)_________________________
Paнs Repъblica Argentina
Місто(населений пункт)___________________________________________
Ciudad (punto de residencia):
Рік поселення___________________Національність___________________
Aco de radicaciyn : Nacionalidad:
Стать Ж_______або Ч________ Вік___________
Sexo F) o M (marcar con una cruz) Edad:
Ми вдячні Вам за співпрацю та Вашу особисту мовну позицію. Результати
анонімного моніто¬рингу будуть оприлюднені у засобах масової інформації.
Nosotros le estamos muy agradecidos por su colaboraciyn y por vuestra
posiciyn personal sobre el idioma. Los resultados de esta encuesta
anynima serбn publicados en los medios de informaciyn masiva.
Enviar su respuesta por mail a: HYPERLINK “mailto:[email protected]”
[email protected]
Ministerio de Educaciyn y Ciencias de Ucrania
Institutо de Investigaciones sobre el conocimiento de Ucrania.
Література:
Гадамер Г.-Г. Батьківщина і мова // Герменевтика і поетика. – К.:
Юнкерс, 2004. – 288с.
Забужко О.В. Європі Україна знана своєю мафією і своїми остарбайтерами
// Слово Просвіти. – ч.31(147). – С.14.
Палій Л. Місто вчора і сьогодні // Сучасність. – Ч.4. – 1980. – С.100
–107.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
