.

Актуальні проблеми культури усного мовлення спортивних тележурналістів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
616 11945
Скачать документ

Реферат на тему:

Актуальні проблеми культури усного мовлення спортивних тележурналістів

Всебічне вивчення проблем культури мовлення ЗМІ є одним з актуальних
завдань сучасних мовознавчих, психо- та соціолінгвістичних,
лінгводидактичних студій. На сучасному етапі активізації державотворчих
процесів у демократичному руслі велика увага приділяється лінгвістичному
аспектові діяльності засобів масової інформації, зокрема, телебачення.
Багатоаспектність такого явища, як усне мовлення, цілком закономірно
ставить його в центр наукових зацікавлень вітчизняних та зарубіжних
дослідників, причому не лише мовознавців, а й психологів,
соціолінгвістів, письменників, журналістів. У поле зору дослідників
потрапляють, зокрема, такі аспекти дослідження специфіки усного
мовлення: загальнотеоретичні проблеми культури мови (О.Сербенська,
С.Єрмоленко, М.Кожина, Н.Бабич, М.Ільяш, Л.Струганець, Б.Головін,
Г.Васильєва та ін.); особливості публічного мовлення (Г.Сагач, Н.Бабич,
Б.Головін, І.Шведов, П.Таранов, П.Л.Сопер, І.Томан, Д.Карнегі); проблеми
мовленнєвих жанрів (А.Вежбицька, М.Бахтін); психологія усного мовлення
(О.Леонтьєв, І.Синиця); невербальні (паравербальні) засоби спілкування
(Я.Радевич-Винницький, Ф.Хміль, Т.Ніколаєва, О.Леонтьєв, А.Піз, Е.Холл);
комунікативні стратегії (А.Вежбицька, Г.Почепцов, Ф.Бацевич,
А.Москаленко, О.Селіванова, Є.Сидоров); культура наукового, учбового
спілкування (Б.Головін); культура ділового спілкування (А.Коваль,
Ф.Хміль, Т.Чмут, Я.Чорненький, Л.Зубенко, В.Нємцов); особливості
формування й удосконалення професійного мовлення вчителів (О.Муромцева,
В.Жовтобрюх, Л.Струганець), акторів (А.Гладишева) та ін.; специфіка мови
радіо і телебачення (О.Сербенська, С.Єрмоленко, В.Лизанчук, Д.Баранник,
О.Зернецька, Е.Багіров, В.Миронченко, Ю.Покальчук, І.Мащенко, В.Франко,
А.Багмут, І.Борисюк, Г.Олійник та ін.).

Всебічного й комплексного аналізу потребує і сучасний спортивний
телевізійний дискурс, який певною мірою відбиває культуромовну ситуацію
в країні загалом та специфіку усного мовлення на національному
телебаченні зокрема. Отож, метою статті є аналіз усного мовлення
вітчизняних спортивних телепрограм, виявлення головних причин порушення
тележурналістами норм сучасної літературної мови, накреслення основних
шляхів подолання мовленнєвих помилок.

Основним матеріалом дослідження є телепрограми на спортивну тематику, що
транслюються на національному телебаченні, зокрема, на каналах “УТ-1”,
“Інтер”, “Новий канал”, “ІСТ\/”, “1+1”, “5 канал”, а також на місцевому
телебаченні (м.Рівне).

В умовах національно-культурного відродження України до працівника
телеефіру – тележурналіста, ведучого, коментатора, здатного
реалізовувати у професійно-мовленнєвій діяльності завдання, що
стосуються формування громадської думки, виховання політичне свідомих, з
активною життєвою позицією членів суспільства ставляться нові вимоги.
Інакше кажучи, сучасний тележурналіст має бути справжньою самобутньою
мовною особистістю, котрою вважається “мовець, який досконало знає мову,
усвідомлено творчо володіє нею, сприймає мову в контексті національної
культури як духовну серцевину її, користується мовою як органічним
засобом самотворення, самоствердження і самовираження, розвитку своїх
інтелектуальних й емоційно-вольових можливостей та як засобом
соціалізації особи в даному суспільстві” [7, 38].

Особливий інтерес учених викликають проблеми професійно-мовленнєвої
діяльності журналіста. Провідною ідеєю багатьох теоретичних та
науково-практичних досліджень є така: глибоке ознайомлення майбутніх
працівників телеефіру з теоретичними засадами культури мовлення,
оволодіння практичними вміннями та навичками грамотного, культурного
мовлення, постійне самовдосконалення у цьому напрямку дасть змогу стати
високопрофесійними фахівцями у сфері журналістики. Справжній
тележурналіст повинен бути вправним у вербальному й невербальному
спілкуванні, мати звичку контролювати своє мовлення, вимову, дикцію,
інтонаційну виразність, правильність слововживання, логічність; постійно
працювати над збагаченням свого мовлення; вміти аналізувати своє і чуже
ефірне мовлення, виявляти відхилення від норм, застосовувати різні
засоби для їх подолання; навчитися “ставити” свій голос, уміти “чути”
його; робити партитуру тексту; дбати про свіжість мовленнєвого ряду,
плекати його звуколад, естетичну довершеність, вишуканість.

Тільки за умови систематичної праці, усвідомлюючи всю її складність і
основне – важливість для свого професійного зростання, тележурналіст
зможе досягти відчутних результатів [2, 7]. Цілком закономірним є той
факт, що у процесі підготовки тележурналістів особлива увага звертається
саме на аспекти їхньої професійно – мовленнєвої діяльності.

Мовлення спортивних тележурналістів – це спеціалізоване використання
журналістом / ведучим мовних засобів у процесі спілкування з глядацькою
аудиторією з метою донесення до неї інформації певного
ідейно-тематичного спрямування а також формування громадської думки з
тієї чи іншої проблеми. Крім того, мовлення спортивних тележурналістів
частиною аудиторії глядачів/слухачів сприймається й оцінюється як
взірцеве, що накладає особливу відповідальність на ведучого стосовно
вибору ним адекватних мовних засобів вираження певного змісту.

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про наявність в усному мовленні
спортивних тележурналістів значної кількості типових помилок, з-поміж
яких найчастішими є такі: ненормативна напівпом’якшена вимова шиплячих;
порушення правил вимови асимільованих звуків; знеголошення дзвінких
приголосних у кінці слова (на відміну від російської мови) та ін.
Наведені нижче приклади яскраво свідчать про те, що телеведучі належним
чином не дбають також і про мелодику мовлення. Це стосується насамперед
таких закономірних чергувань службових слів та морфем, як от:

– прийменників у – в: Сабо кинув в бій Гавранчича (РС [3] – “Інтер”,
“Подробиці. Спорт”; 04.04.05); В змаганнях беруть участь з чотирнадцяти
років (СО – “ІСTV”, “Спорт”; 05.04.05);

– прийменників з – із – зі: Хтось з гравців Боварії (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі – Баварія”; 06.04.05);

– постфіксів – ся – сь: Коулт… змусив. зірватись з місць (0В – “1+1”,
“Проспорт”; 07.04.05);Гра скінчилась з рахунком. (МП – “1+1”,
“Проспорт”; 03.04.05).

Засади милозвучності української мови не є чимось особливим, складним
для засвоєння. В усному мовленні комуніканти активно послуговуються цими
загальними правилами, автоматично будуючи фрази так, аби їх легко було
вимовляти (і, відповідно, – легко сприймати на слух). До того ж, із цією
інформацією ознайомлюються учні загальноосвітньої школи ще у 5 класі,
тому незнання фахівцями (у нашому випадку – тележурналістами) головних
засад мелодики української мови викликає в адресатів (слухачів) у
кращому разі подив, якщо не роздратування.

Крім орфоепічних помилок, мовлення спортивних телеведучих рясніє
порушеннями акцентуаційних норм, що зумовлене елементарним незнанням
правил наголошування загальновживаних українських слів. Помилки
засвідчено у словах, що належать до різних частин мови, як от:

 –  іменників (у т.ч. й у загальновідомих власних назвах): заявку
пропонують, відмови (ІМ – “ІСTV”, “Факти, Спорт”; 02.03.05); сімейні
свята;у чемпіонаті Німеччини (ОГ – “Нк”, “Гол!”;06.02.05); випадок (ОС –
“УТ-1”, “Світ спорту”; 30.03.05); Результати були вказані в таблиці (СО
– “ІСТV”, “Спорт”; 05.04.05); Обидва рази (ІЦ – “УТ-1”, “НФ”; 28.03.05);
Фінансові витрати візьмуть на себе спонсори (АК – “ІСТ\/”, “Факти.
Спорт”; 30.03.05); завдання; Грає команда донецького “Шахтаря” (МН –
“СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металург” (Запоріжжя); 03.04.05);

– прикметників: на новому полі (СО – “ІСТ\/”, “Спорт”; 05.04.05); легка
перемога (РС – “Інтер”, “Інтерспорт”; 04.04.05); матч мав стати
найяскравішим; без тонкої гри (СП – ФД; 13.04.05);

– числівників: по-друге, перший (МП – “1+1″,”ТСН (Спорт)”; 03.03.05); В
змаганнях беруть участь з чотирнадцяти років (СО – “ІСТ\/”, “Спорт”;
05.04.05); Іде чотирнадцята хвилина першого тайму. (МН – “СТБ”, ТФМ
“Динамо”(Київ) – “Металург” (Запоріжжя);

– займенників: той самий Рінком (ІЦ – “УТ-1″,”НФ”; 07.02.05);

– дієслів: змагався (СП – “1+1”, ТСН (Спорт); 10.03.05); Удар прийняла
на себе команда суперника (АК – “ІСТV, “Факти. Спорт”; 30.03.05); Один
комплект гімнастичного знаряддя коштує. (ОЖ – “УТ-1”, “СК”; 03.04.05);
14 квітня пройде матч. (ОЖ – “УТ-1”, “СК”; 03.04.05);

– прислівників: знову (ІМ – “ІСТ\/”, “Факти. Спорт”; 02.03.05);
насамперед (ОГ – “Нк”, “Гол!”;06.02.05);

– серед службових частин мови: адже (ОМ – “Нк”, “Репортер – спорт”;
07.02.05) та ін.

У телетекстах на спортивну тематику найчастішими стосовно неправильного
акцентування виявилися такі слова: випадок, нападник, одинадцять,
чотирнадцять, завдання, новий, легкий та ін.

У деяких випадках зустрічається наголошення, характерне для західних
регіонів України – виділення передостаннього складу в слові (як правило,
це пояснюється впливом польської мови): Ви привели приклади… (ІЦ –
“УТ-1”, “НФ” 14.03.05), було (ОГ – “Нк”, “Гол!”; 06.02.05); донести…
тонкощі гри (СП – ФД; 13.04.05) і подібні.

Яскравими прикладами, що ілюструють перенесення акцентуаційних норм
російської мови на українську, є такі зразки: став на ноги, сніжки (ОМ –
“СТБ”, ТФМ “Динамо” – “Вільярреал”; 17.02.05) замість нормативних став
на ноги, сніжки. Для російської ж мови характерні прийменникові
конструкції з наголосом саме на прийменнику [4, 48 – 49].

Отож, відхилення від норм правильної літературної вимови й наголошування
у багатьох випадках пояснюється незнанням мовцями (телеведучими)
закономірностей звукової реалізації українських фонем у мовленнєвому
потоці; перенесенням характерних особливостей фонетичної та
акцентуаційної систем російської мови на український ґрунт. Не
сформована належним чином артикуляційна база частини мовців певною мірою
пояснюється відсутністю у деяких тележурналістів фахової лінгвістичної
освіти, яка забезпечує вільне практичне володіння мовою, глибокі знання
її норм, належним чином розвинуті вміння та навички грамотного усного
мовлення.

У телерепортажах з футбольних матчів, у спортивних новинах
спостерігається певна тенденція до регулярного вживання коментаторами
окремих розмовних, просторічних та жаргонних слів. При цьому можна
помітити, що деякі слова є, так би мовити, особливо улюбленими, через що
досить часто вживаються у телетекстах спортивної тематики. Серед таких
лексем найуживанішими є, наприклад, такі: вколотити у значенні ”з
великою силою забити м’яч”, заштовхати у значенні ”всупереч
перешкодам, забити м’яч у ворота”; завалити у значенні ”збити гравця
суперників з ніг”; вишка у значенні ”клуб вищої ліги” та ін. Чимало
проаналізованих слів (на зразок пацан, вишка та ін.) зареєстровано у
“Короткому словнику жарґонної лексики української мови” Л.Ставицької
(К., 2003), однак із відмінним значенням чи відтінком у значенні. Отож,
окремі слова цілком могли б поповнити загальний реєстр жаргонної лексики
у лексикографічних працях аналогічного типу.

У спортивному теледискурсі широко використовуються і такі розмовно –
просторічні слова та вирази, котрі, на думку мовців (тележурналістів),
покликані емоційно увиразнити текст, наблизити його до слухацької
аудиторії, що складається переважно як із власне професіоналів
(спортсменів та спортивних функціонерів), у чиєму мовленні ці номінації
є широко вживаними, так і з пересічних глядачів, для яких розмовно –
просторічна лексика є органічною. Отож, нами засвідчено, зокрема, такі
випадки слововживань: Така дурня спадає на думку.; Зарядив м’яч в
англійця; Тері не стовбичить в одному місці; У підкаті знову видряпав
м’яча (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро – Ворскла”; 04.04.05); Андрієнко засунув
м’яч у кільце (ОН – “Інтер”, “Подробиці. Спорт”; 06.04.05); Спробуємо
попорпатися в чоловічій збірній (ОЖ – “УТ-1”, “СК”; 03.04.05) та ін.

Закономірним видається висновок про те, що працівники телеефіру для
адекватної передачі власного творчого задуму мають ретельно добирати
лексичні мовні засоби з невичерпного арсеналу саме літературної мови, а
не з периферійних зон національної мови. Недотримання цієї вимоги
призводить, зокрема, до того, що нелітературні лексичні вкраплення
порушують стилістичну цілісність тексту, стимулюють глядацьку аудиторію
до аналогічного слововживання ненормативних елементів.

Свідченням негативного впливу російської мови на українську є величезна
кількість зросійщених форм, уживаних у спортивному теледискурсі.
Показово, що до таких русизмів, як правило, є повноцінні українські
відповідники.

Розглянемо типові випадки порушення лексичних норм сучасної української
мови внаслідок інтерференції (результати аналізу фактичного матеріалу
представлені у поданій нижче таблиці).

Таблиця 1

Русизми в мовленні телекоментаторів

№ Приклади порушення норм слововживання Нормативний відповідник

1 Перша жовта карточка (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металіст”;
06.03.05) картка

2 Що витворяють ці гімнасти! (ОЖ – “УТ-1”, “СК”; 03.04.05) виробляють

3 3 центра поля убіг півзахисник албанців (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія –
Україна”; 9.02.05) утік, відбіг

4 І начать все спочатку (ВІД – “УТ-1”, “Спорт і ми”; 02.04.05) почати

5 Не вспів закинути м’яч до кільця (ГП – ТБГ “Київ” – “Будівельник”;
22.04.05) не встиг /не встигнув

6 Гра може закінчитися непевним образом (ГП – ТБГ “Київ” –
“Будівельник”; 22.04.05) чином

7 Білети будуть влаштовані для всіх слоїв населення (ОЖ – “УТ-1 “, “СК”;
03.04.05) Квитками будуть забезпечені усі верстви населення

8 Уходить з поля (МН – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металург”
(Запоріжжя); 03.04.05) Іде

9 На протязі місяця (ОС – “УТ-1 “, “ССп”; 01.04.05; ОМр – “Рівне – 1”,
“НР”; 30.03.05); на протязі матчу (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро” –
“Ворскла”; 04.04.05) Протягом

10 Остановимось на початок матчу; Корниленко проривається до воріт, щоб
остановить білоруса (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро” – “Ворскла”; 04.04.05);
Арбітр остановив гру (МП – “1 +1 “. “Проспорт”; 03.04.05) Зупинимося на
початку; зупинити; зупинив

11 Вверження в команду (ОН – “Інтер”, “Новини (Спорт)”;
01.03.05) Вторгнення

12 До послєднєго йшов.. (РС – “Інтер”, “Інтерспорт”; 04.04.05); До
послєднєго часу; на протязі (ОС – УТ-1″, “ССп”; 01.04.05; ОМр – “Рівне –
1”, “НР’: 30.03.05): До поспіднього часу спортсмени вірили у перемогу
(ЦШ – УТ-1”, “СН”; 01.04.05) До кінця йшов.;

До останнього часу

Використання ж мовцями чужорідних лексичних елементів свідчить про
неналежне володіння нормами українського слововживання, про нездатність
оперативно й адекватно (щодо українськомовних норм) відреагувати на
певну ситуацію добором необхідного слова (нагадуємо, що мова йде,
передусім, про коментування футбольних матчів, котре, як правило,
здійснюється у прямому ефірі й часом вимагає блискавичної реакції
телеведучого на гострий епізод гри).

Порушення норм фіксується й у фонетичному оформленні слів, значення яких
спільне у російській та українській мовах (як правило, це слова, що
мають однаковий корінь):

Таблиця 2

Зросійщені форми українських слів

№ Приклади вживання зросійщених словоформ Український відповідник

1 Хоча б й ні[ч’йу] звести цей поєдинок (СПа – “СТБ”, ТФМ “Динамо”
(Київ) – “Металург” (Запоріжжя); 03.04.05); в нічию

2 Стойку від воріт (СП – “1 +1 “, “Проспорт”; 03.04.05) Стійку

3 Шарф[і]к на шиї вболівальника (ВЗ – “УТ-1”, “Вісті тижня”;
03.04.05) Шарфик

4 А поки вболівальники і пілоти готуються до гонки, інші обговорюють
лазійку… (ОН – “Інтер”, “Новини (Спорт)”; 01.03.05) лазівку [РУС – 78:
314]

5 .Я. думаю, що він зможе сиграти такий матч (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Ювентус”
– “Ліверпуль”; 05.04.05) зіграти

6 …почався другий етап ігри (ОН – “Інтер”, “Подробиці. Спорт”;
06.04.05) гри

7 М’яч знаходився в. пальотє (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Ювентус” – “Ліверпуль”;
05.04.05) у польоті

8 М’яч у врага (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”;
9.02.05) буквально – у ворога; у контексті –у суперника

9 М’яч вирвав сопєрнік (РК– “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”;
9.02.05) суперник

10 Два – ноль; (СП –”1+1″, “Проспорт”; 14.02.05); рахунок ноль – один
(РС – “Інтер”, “Проспорт”; 04.04.05); збірні зіграли два – ноль: рахунок
залишається два – ноль (ДШ – “УТ-1”, “СН”; 01.04.05); динамівці виграли
з рахунком “п’ять – ноль” (МН – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металург”
(Запоріжжя)”; 03.04.05) нуль

Показово, що русизми, які засмічують мовлення телеведучих, представлені
не лише повнозначними частинами мови, поширені вони й серед службових
слів та вигуків:

– сполучників – Но і в “Оболоні” також не всі м’ячі вийшли. (СПа –
“СТБ”, ФМ “Динамо”(Київ) – “Металург” (Запоріжжя); 03.04.05); Но тут в
нього серйозні козирі (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Ювентус” – “Ліверпуль”;
05.04.05) замість українського заперечного сполучника але, синонімічними
до якого є сполучники проте, однак, втім, утім);

– прийменників – М’яч полетів мимо воріт (РС – “Інтер”, “Подробиці.
Спорт”; 04.04.05) замість прийменника повз;

– вигуків – Усьо! Дав м’яч Ковачу (ДДж – “УТ-1”,ТФМ “Челсі” – .Баварія”;
06.04.05) замість Все!(Усе!).

У мовленні телеведучих є чимало помилок, зумовлених впливом російської
граматики. Це стосується, наприклад, неправильного вживання українських
відмінкових форм; особливо часто це спостерігається:

1) у конструкціях із місцевим відмінком іменника (із прийменником по) –
Розписався м’ячем по воротам (ОБ – “ІСТ\/”, “Факти. День”; 07.04.05);
Мав нагоду пробити по воротам (СПа “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) –
Металург” (Запоріжжя)”; 03.04.05), нормативною є форма по воротах;
“Дніпро” грає по тактиці…: відзначити гру по першому тайму (ПЧ – “УТ-1”,
ТФМ “Дніпро – Ворскла”; 04.04.05), правильно – за тактикою/таймом;

2)  у конструкціях з орудним відмінком іменника – Хтось з гравців.
зарядив м’ячом (ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05): з
м’ячом О.Гусєв (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”; 9.02.05), треба –
(з) м’ячем;

3)  у конструкціях із родовим відмінком іменника, найчастішою є помилка
у такому словосполученні: з центра поля (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія –
Україна”; 9.02.05) замість з центру поля, оскільки закінчення -а іменник
має лише коли стосується математичного терміна [5, 827];

4)  у складних числівниках на зразок п’ятидесятиметрова дистанція (ОБ –
“ІСТV”, “Факти. День”; 07.04.05) замість нормативного п’ятдесятиметрова
дистанція.

Підсумовуючи сказане, зауважимо, що удосконалення мовлення сучасного
телеведучого передбачає його активну безперервну роботу над собою, при
цьому чистота мовлення несумісна з уживанням зросійщених лексичних
одиниць.

Серед типових випадків порушення вимоги точності мовлення у спортивному
теледискурсі – помилки у вживанні синонімічних слів. Тільки ретельний
добір необхідного слова із синонімічного ряду сприятиме точності
вислову, адекватній (щодо змісту і форми) передачі інформації.

Дуже часто неточність виникає також у тих випадках, коли слово вжите у
приблизному значенні. Розглянемо типові приклади таких порушень і
можливі варіанти відредагованих відрізків контексту:

Таблиця 3

Порушення точності у слововживанні

№ Порушення точності слововживання Виправлений варіант

1 Забротта майже не ходив на пінію суперника (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал”
(Мадрид) – “Ювентус” (Турин)”; 09.03.05) не ставав (не виходив за лінію)

2 Його партнери теж намагаються діяти по м’ячу (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) бити по м’ячу

3 Корниленко встановив остаточний підсумок (РК– “Інтер”. “Інтерспорт”;
1.03.05) .встановив. результат

4 Половина стадіону. оплескує Зідану (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” (Мадрид) –
“Ювентус” (Турин)”; 09.03.05) аплодує

5 достатньо грубо зіграв футболіст Реала (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал”
–”Ювентус”; 22.02.05); досить грубо.

6 Бідолашно сьогодні виглядає капітан “Ювентуса”; (ДБ – “УТ-1”, ТФМ
“Реал” – “Ювентус”; 22.02.05) Нещасно.

7 Ошелешений голос (СП – “1 +1”, “Проспорт”; 14.02.05) Здивований

8 Ще сім хвилин е у “Ювентуса”, щоб забити такий благанний м’яч (ДБ –
“УТ-1”, ТФМ “Реал” (Мадрид) – “Ювентус” (Турин)”; 09.03.05); Трезеге
забиває цей благанний для “Ювентуса” м’яч (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” –
“Ювентус”; 22.02.05) довгожданий, довгоочікуваний

9 Білети будуть влаштовані… (ОЖ – “УТ-1”, “СК”; 03.04.05) Білети
будуть розповсюджені

10 Максимально наситив лінію півзахисту… (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Динамо”
(Київ) – “Металіст”; 06.03.05) Посилив

NУміле користування паронімами теж сприяє точності мовлення.
Нерозрізнення значень близькозвучних слів може призвести до непорозумінь
між мовцем і співрозмовником, напр.: Це була навісна передача (РК –
“Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”; 9.02.05) замість нависна, оскільки
навісний – синонім до слова божевільний [6,869].

Неабияка роль у досягненні точності мовлення належить порядкові слів,
завдяки якому досягається смислова та інтонаційна відокремленість членів
речення. Втім, в усному мовленні спортивних тедеведучих порядок слів у
реченні часто порушується, що, очевидно, відбувається під впливом,
насамперед, чинників психологічного характеру, а саме – внаслідок
природного хвилювання мовця, коли програма ведеться у прямому ефірі.
Помилки аналізованого типу умовно можна розподілити на кілька груп:

1) невиправдана зміна прямого порядку розташування підмета й присудка:
Підрізав Руслан Костишин м’яч (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро – Ворскла”;
04.04.05);

2) дистанційний “розрив” компонентів складеного дієслівного присудка: .а
удару не вдалося завершального завдати (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Динамо (Київ)”
– “Металіст”; 06.03.05); Гравець намагається ближче до передньої лінії
вийти.(ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі – Баварія”; 06.04.05);

3) нехарактерна постпозиція прикметника щодо означуваного іменника:
удару не вдалося завершального завдати (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Динамо (Київ)”
– “Металіст”; 06.03.05); У ці хвилини стартові команди фолять (РК –
“Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”; 9.02.05);

4) постпозиція займенника щодо означуваного слова: …Не можуть винести
м’яч за межі половини своєї поля (СПа – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) –
“Металург” (Запоріжжя); 03.04.05)

5) зміна первинної позиції прислівника (препозиції) щодо означуваного
слова (у таких конструкціях прислівник займає нехарактерну для нього
постпозицію): непогана дуже передача; на тридцять п’ятій приблизно
хвилині: (МН – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металург” (Запоріжжя);
03.04.05);

6) препозиція прямого додатка щодо присудка: Баварія м’яч випустила за
лінію.; Ось так швидко “Челсі” рахунок відкриє. (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі” – .Баварія”; 06.04.05)

7) дистанціювання препозитивної обставини і постпозитивного присудка:
Стрімголов на ворота Шовковського албанці не мчать (РК – “Інтер”, ТФМ
“Албанія – Україна”; 9.02.05).

У спортивному теледискурсі частими є різноманітні помилки у логіці
викладу. Головними причинами появи цих помилок є наступні:

1. Порушується вимога значеннєвої (семантичної) сполучуваності слів у
фразі, що призводить до появи алогізмів на зразок усіх переповнювали
почуття та емоції, від яких було тісно в залі (СП – “1+1”, “Проспорт”;
26.04.05); Висловимо хвилину мовчання. (СПа – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ)
– “Металург” (Запоріжжя”; 03.04.05).

2. Введення у фразу зайвих слів (плеоназмів), які структурно обтяжують
фразу, залишаючись “порожніми”, напр.: Ви бачили, що поле, воно не було
готове (ІЦ – “УТ-1”, “НФ”;14.03.05); Ситуація пішла на погіршення (ДДж –
“УТ-1”, ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) – замість ситуація
погіршилась; Станом на початок матчу (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро” –
“Ворскла”; 04.04.05) – замість на початку матчу; Мінус 5 градусів морозу
(ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Динамо”(Київ) – “Металіст”; 06.03.05).

3. Неправильна побудова рядів однорідних членів речення, коли в нього
входять родові й видові поняття, напр.: Вже він пішов боротьбою, руками:
Так пропущений, так попущений м’яч (ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі” –
“Баварія”; 06.04.05).

4. Надлишок чи недоречність вставних і вставлених конструкцій: Як на
мене, я не помітив, але замін, здається, не було; Більш тут, напевно,
справа в тому, що. (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”; 9.02.05);
Знову тут накривають, що називається, всі спроби “Реала” (ДБ – “УТ-1”,
ТФМ “Реал” (Мадрид) – “Ювентус” (Турин)”; 09.03.05); І зараз ну, власне,
напруження нема (СПа – “СТБ”, ТФМ “Динамо” (Київ) – “Металург”
(Запоріжжя); 03.04.05).

5. Порушення смислового зв’язку, який досягається лексичним повтором,
“нанизуванням” речень між окремими висловлюваннями у тексті: Буті,
ветеран команди, нападник теж… (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”;
9.02.05); Корніленко. ось цей гравець пішов в обхід (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ
“Дніпро” – “Ворскла”; 04.04.05).

6. Порушення порядку розташування компонентів речення, передусім
займенників. З метою уникнення тавтології у тексті займенник, як
правило, замінює попереднє слово, виражене іменною частиною мови. У
спортивному теледискурсі зафіксовано помилкові у цьому плані
висловлювання, напр.: Рикун не чіпав цей м’яч. Він був в офсайді (ВВ –
“Інтер”, ТФМ “Дніпро” – “Партизан (Белград)”; 24.02.05). Займенник він.
стосується у даному разі м’яча, тоді як мова йде про гравця, який
перебував в офсайді. Аналогічних випадків неправильного використання
займенників у мовленні телеведучих чимало.

7. Поява стилістичного дисонансу, який створюється недоречним вибором
лексичних елементів: Роналдо прокинув поміж ніг Замбротті у своєму
королівському стилі (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” – “Ювентус”; 22.02.05).

8. До порушення змісту сказаного призводять еліптичні конструкції, іноді
це зумовлює створення небажаного стилістичного ефекту, як – от: Вороній
грає під Шевченком (РК – “Інтер”, ТФМ “Албанія – Україна”; 9.02.05);
Камаранез і головою знаходить Ібрагімовича (ДБ – “УТ-1”,ТФМ “Реал”
(Мадрид) – “Ювентус”(Турин)”;09.03.05) замість .головою зіштовхується з.

9. Неузгодженість підмета з присудком: Троє гравців [замість одинадцяти?
– Є.В.] “Вільярреала” залишається на полі (ОМ – “СТБ”, ТФМ “Динамо” –
“Вільярреал”; 17.02.05).

10. Тавтологія ускладнює сприйняття змісту повідомлення: Чи вплине
арбітр, може вплинути на матч? (ІЦ – “УТ-1”, “НФ”; 07.02.05); Грудьми
зупинив м’яч, на місці обіграв м’яч (ОМ – “СТБ”, ТФМ “Динамо” –
“Вільярреал”; 17.02.05); Дель П’єро отак заховав удар в момент удару
таким різаним ударом (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал”(Мадрид) – “Ювентус”
(Турин)”; 09.03.05); Зазнав травмованої травми з півзахисником збірної
Туреччини. (ОП – “УТ-1”, “ССп”; 03.04.05).

Окрім аналізованих випадків, порушення логічності мовлення виникає
внаслідок неправильного вживання багатозначних слів, які вимагають
точного контексту, що не допускав би двозначного чи спотвореного
сприйняття змісту. Як свідчить фактичний матеріал, неправильне вживання
полісемантичних слів часто призводить до появи комічного ефекту, напр.:
Йому було важко спіймати ворота (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро” – “Ворскла”;
04.04.05); …Фролов відправив шайбу в сусідні ворота (ОН – “Інтер”,
“Подробиці. Спорт”; 06.04.05); Оце вже круглий удар був!. (ДБ – “УТ-1”,
ТФМ “Ювентус” – “Ліверпуль”; 05.04.05); Роберто Карлос без піднятих очей
виконував цю передачу (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” – “Ювентус”; 22.02.05);
Звук двигуна катера на тлі океану був неперевершений (ОН – “Інтер”,
“Новини (Спорт)”; 01.03.05); Треба намагатись грати по м’ячу (ДДж –
“УТ-1”, ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05); Дель П’єро сьогодні пролітає
над усіма м’ячами “Юве” (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” – “Ювентус”; 22.02.05).

У сучасному спортивному теледискурсі, особливо під час прямої трансляції
футбольних матчів, коли від коментатора вимагається оперативна оцінка
швидко змінюваних на полі ігрових ситуацій, допускається велика
кількість помилок, у результаті яких увесь зміст висловлювання
сприймається як алогічний і викликає в уважного слухача закономірні
зауваження чи запитання (які, на жаль, так і залишаються без відповіді,
оскільки прямий зворотній зв’язок із коментатором під час трансляції
практично відсутній). Спробуємо узагальнити зібраний фактичний матеріал,
“пропустивши” його через призму сприйняття пересічного глядача/слухача,
“озвучивши” певні зауваги щодо почутих з уст телекоментаторів часом
досить – таки дивних сентенцій.

Таблиця 4.

Алогізми у мовленні футбольних телекоментаторів

№ Алогічні висловлювання Зауваги

1 Навряд чи цей гол побував у сітці воріт (ПЧ – “УТ-1”, ТФМ “Дніпро” –
“Ворскла”; 04.04.05) Якщо гол, то обов’язково у сітці воріт.

2 [ч’і]то пас, [ч’і] то удар – [шч’ос’] середнє вийшло (СПа – “СТБ”, ТФМ
“Динамо” (Київ) – „Металург” (Запоріжжя); 03.04.05) Що ж саме це було?

3 [м’ач’] вдарився йому не в те місце голови, яким можна було пробити по
воротам (СПа – “СТБ”, ТФМ “Динамо (Київ) – Металург (Запоріжжя)”;
03.04.05) Виявляється, є спеціальне “місце голови”, яким б’ють у ворота.

4 М’яч, коли падає, він долітає майже до самої землі (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі – Баварія”; 06.04.05) Це звучить як справжнє “відкриття”.

5 Є гравці, які самі можуть розібратися в футболі (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) Отож, є й такі, що самі не можуть
“розібратися”, хто ж тоді їм допомагає?

6 Якщо треба поборотися, кинутися з головою на гравця, то це добре
робить Дідьє Дрогба (ДДж – “УТ-1 “, ТФМ “Челсі” – “Баварія”;
06.04.05) Невже справді Дрогба кидається на суперників “з головою”?

7 Така дурня спадає на думку тим, хто складає правила (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) І ця дурня стосується правил?

8 Мабуть, треба буде вивч[і]ть, хто там де сидить на лаві запасних, бо є
там такий, [шч’о] відповідає за це (ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі” –
“Баварія”; 06.04.05) І хто ж це “такий”?

9 Якщо вже поставив спину супернику, то тримайся до кінця, без усього
цього цирку (ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) І справді,
навіщо цирк у футболі?.

1 0 Питання не в тому, [шч’оп] стінку пробити, а [шч’оп] [м’ач’]в ворота
полетів (ДДж – “УТ-1 “, ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05) Це – справді
слушне зауваження.

Як бачимо, більшість причин порушення логічності викладу має
лінгвістичну основу, оскільки логіка викладу реалізується засобами
літературної мови, зокрема її морфологічними та синтаксичними ресурсами.
Проте й екстралінгвістичні чинники не другорядні. Інтелектуальний
розвиток, евристичні нахили, навички слухати себе (контролювати своє
мовлення), почуття міри щодо кількості мовлення, життєвий досвід – усе
це теж сприяє логічності. Отже, щоб причина можливого алогізму не
“спрацювала”, телеведучим необхідно подбати про високу культуру мислення
і про культуру спілкування українською мовою.

Усне мовлення спортивного телеведучого обов’язково має бути
різноманітним і багатим, неповторно індивідуальним. Як відомо, джерелами
багатства й різноманітності усного мовлення є лексичні, фразеологічні,
словотвірні, граматичні, стилістичні ресурси мови. У спортивному
теледискурсі нами зафіксовано велику кількість різноманітних одиниць,
котрі увиразнюють, індивідуалізують “мовленнєвий простір” телеефіру.
Позитивно, що спортивні тележурналісти широко використовують виразові
засоби української мови, що значною мірою індивідуалізує їхнє мовлення,
робить його неповторним, оригінальним. Цьому сприяє використання слів у
переносному (образному) значенні, в результаті чого повідомлення набуває
оцінно-експресивного забарвлення. На підставі аналізу телетекстів
помічено, що в ідіостилі спортивних тележурналістів виділяються такі
образні номінації:

1) епітети: елегантний пас (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” – “Ювентус”;
22.02.05); елегантні передачі м’яча (ЄЗ – “1 + 1”, “Проспорт”;
06.04.05); Удар вийшов розкішний (ДДж – “УТ-1”, ТФМ “Челсі” – “Баварія”;
06.04.05);

2) метафори, серед яких виокремлюється дві підгрупи образних назв:

а) узуальні номінації – Сформували кістяк збірної: “кроліст” – у
значенні ”плавець стилем “кроль”‘ (ОМ – “Нк”, “Репортер. Спорт”;
17.03.05); легіонери (СП – “1+1”, “Проспорт”; 14.02.05) – у значенні
”іноземні гравці у складі української команди”; 22.02.05); колонія
“Шахтаря”. – у значенні ”команда” (СП – “1+1”, “Проспорт”;14.02.05);
Сабо кинув в бій Гавранчича (РС – “Інтер”, “Подробиці. Спорт”;
04.04.05); Виграв повітряний бій (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Ювентус” –
Ліверпуль”; 05.04.05); Доля великого кришталевого глобусу вирішиться у
суботу (ОМ – “Нк”, “Репортер. Спорт”; 17.03.05);

б) оказіональні переносні значення: Поступово розхитують чорно-білу
оборону футболісти “Реала” (ДБ – “УТ-1”, ТФМ “Реал” (Мадрид) – “Ювентус”
(Турин)”; 09.03.05); Розписався м’ячем по воротах (ОБ – “ІЗТУ”, “Факти.
День”;07.04.05); Євген Плющенко зняв чемпіонську корону (ОМ – “Нк”,
“Репортер. Спорт”; 17.03.05);Чи зможе команда так заколисати
суперника.(ДДж – “УТ-1″, ТФМ „Челсі” – „Баварія”;06.04.05). Принагідне
зауважимо, що іноді намагання оригінальне висловитися призводить до
створення образних номінацій, котрі дисонують із контекстом, як-от:
…хтось із пташиної пари – Воробей – Воронін…(ІЦ – “УТ-1”, “НФ”;
28.03.05);…потойбічні сили залишили збірну за межами плей-оф (ІЦ –
“УТ-1”, “НФ”; 28.03.05); На поле випливає Жозе Мауріньйо (ДДж – “УТ-1”,
ТФМ “Челсі” – “Баварія”; 06.04.05);

3) метонімія: 3 цим завданням найкраще впоралися біло-сині (РС –
“Інтер”, “Новини”;07.04.05); помаранчево-чорні вийшли вперед (ОГ – “Нк”,
“Гол!”; 22.05.05); Розслабився “Шахтар”.(РС – “Інтер”, “Подробиці.
Спорт”; 04.04.05);

4) парафрази: четверта ракетка світу буквально знищила суперника (СП –
“1+1”, “Проспорт”; 14.02.05) – у значенні ”тенісист Піт Сампрас”; Дуже
грамотно все зробив бразильський феномен – у значенні ”Салаєтта” (ДБ –
“УТ-1”,ТФМ “Реал” (Мадрид) – “Ювентус” (Турин);09.03.05); .дістався
першій ракетці світу – у значенні ”тенісистові Андре Агассім” (РК –
“Інтер”, “Інтерспорт”; 04.04.05) і таке інше.

Порівняно рідко спортивні тележурналісти вдаються до таких засобів
емоційно – експресивного увиразнення контексту, як градація – В Австрії,
де триває чемпіонат з біатлону, виграв не німець і не норвежець, а чех
Досталь (СП – “1+1”, “ТСН (Спорт)”; 10.03.05) – та оксиморон.
Баскетболісти повільно поспішали (ОБ – “ІСТV”, “Факти. Ранок”;
07.04.05).

Усному мовленню працівників телеефіру значною мірою надає експресії
доречне використання фразеологізмів. У переважній більшості вживання
таких одиниць забарвлює контекст розмовним колоритом, напр.: добряче
попсували нерви суперникові (АР – “1+1”, “Проспорт”; 14.02.05); команда
отримала на горіхи (ОГ – “Нк”, Тол!”; 06.03.05); Тепер кинемо оком тут.
(ВЩ – “УТ-1”, “Спорт і ми”; 02.04.05); Футболісти не пасли, задніх (0В –
“1 + 1”, “Проспорт”; 07.04.05); .суперників пошили в дурні (ОГ – “Нк”,
“Гол!”; 22.05.05). Рота свого розкрив і щось там. (ДДж – “УТ-1”, ТФМ
“Челсі” – “Баварія”; 06.04.05); .в нього є серйозні козирі (ДБ – “УТ-1”,
ТФМ “Ювентус” – “Ліверпуль”; 05.04.05).

Отож, чим рідше у “мовленнєвому просторі” спортивного теледискурсу
повторюються одні й ті ж знаки, а також стандартні комбінації знаків,
тим мовлення спортивних тележурналістів багатше й оригінальніше, що
завжди привертає увагу глядачів та слухачів, викликає у них інтерес до
повідомлюваної інформації. Втім, як слушно зауважує Н.Бабич, не слід
багатство мовлення ототожнювати з кількістю застосованих для передачі
певної інформації знаків: головне – інформативна, а не словесна
виповненість тексту (нерідко кількома словами буває сказано більше, аніж
довгими деталізованими розповідями) [7, 117].

Вплив телебачення на формування мовної культури адресатів незаперечний.
Не менш вагомим є також вплив конкретної мовної особистості (у нашому
випадку – телеведучого) на глядацьку аудиторію. На питання, якими
постають перед глядачами телеведучі сучасних програм, частково
допомагають відповісти результати проведеного у квітні – травні 2005 р.
соціологічного дослідження, метою якого було виявлення типологічних
ознак мовної особистості сучасного телеведучого спортивних програм, а
також з’ясування поглядів респондентів на окремі проблеми сучасних
спортивних телепрограм.

Респондентами було обрано студентів Рівненського державного
гуманітарного університету та Національного університету “Острозька
академія”.

Результати соціологічного дослідження інформують про оцінку
респондентами загального рівня культури мовлення телеведучих, при цьому
високих показників (вище 70%) не засвідчено у жодного з працівників
спортивного телеефіру. Статистичні дані свідчать про критичне ставлення
телеглядачів до вербального оформлення інформації, що подається у
спортивних програмах. Пропозиції телеглядачів щодо підвищення мовної
культури спортивних телеведучих стосуються багатьох аспектів роботи в
цьому напрямі, найголовнішими з яких є наступні:

1)  організація спецкурсів, практикумів для телеведучих (особливо для
тих, хто у повсякденному спілкуванні користується російською мовою, а
таких на національному телебаченні, нажаль, чимало) з метою
вдосконалення навичок усного мовлення (передусім орфоепічних та
зв’язного мовлення);

2)  забезпечення зворотного зв’язку із телеглядачами для одержання
необхідної інформації про не лише змістовий бік спортивних телепрограм,
а й про їхнє вербальне оформлення;

3)  звернути більшу увагу на критерії відбору телеведучих, при цьому чи
не найважливішим критерієм є культура мовлення кандидата на
телеведучого;

4)  для підвищення культуромовного рівня телеведучого передбачається
його постійна робота над собою – розширення загальної ерудиції шляхом
читання фахової літератури, праця зі спеціальними лексикографічними
джерелами (зокрема, зі словниками наголосів, орфоепічними, слововживання
та ін.), критичний самоаналіз після перегляду програми з його участю (в
записі) для виявлення допущених мовних помилок та огріхів із метою
подальшого усунення їх у наступних випусках програми;

5) запровадження на телебаченні своєрідної системи матеріального
стимулювання, що передбачає чітку диференціацію заробітної плати
телеведучих залежно від якості проведення ними телепрограми (мається на
увазі культура і правильність усного мовлення під час прямого ефіру у
процесі коментування футбольних та інших ігор тощо).

Аналіз відповідей на питання, яке стосувалося оцінки певних
комунікативних стратегій, що найчастіше обираються спортивними
телеведучими для досягнення певних комунікативних цілей, засвідчує, що
для 41% респондентів імпонує, коли ведучий звертається до них, як до
уявного учасника подій’, а для 40% опитаних достатньо, аби до них
зверталися, як до пересічного слухача; 20% респондентів бажають, аби до
них ведучий звертався як до співрозмовника – фахівця.

Аналіз результатів соціодослідження довів, що культура і самобутність
усного мовлення сучасного тележурналіста, а також його успішне
спілкування з глядацькою аудиторією залежить від цілого комплексу
різноманітних чинників, серед яких – власне культуромовні аспекти
(правильність, точність, логічність, багатство, різноманітність,
чистота, доречність, достатність, виразність, емоційність); невербальні
засоби спілкування (міміка, жести, постави тіла, зоровий контакт із
співбесідником, одяг та ін.); дотримання правил мовленнєвої етики;
обрання правильної тональності і стилю спілкування.

Подальше дослідження специфіки ефірного мовлення сприятиме підвищенню
загального рівня культури усного спілкування не лише представників ЗМІ,
а й тієї категорії слухачів і телеглядачів, якій адресовані телепрограми
на спортивну тематику.

Список умовних скорочень прізвищ телеведучих:

ВВ – Вацко Віктор, ВЗ – Завудський Віктор, ВЩ – Щербачов Валентин, ГП –
Полій Григорій, ДБ – Босянок Денис, ДДж – Джулай Дмитро, ДШ – Шемберко
Дмитро, ЄЗ – Зінченко Євген, ЇМ – Мірошниченко Ігор, МН – Несенюк
Микола, МП – Падалко Марія, ОБ – Бутинський Олександр, ОГ – Гливинський
Олександр, ОЖ – Журахівський Олександр, ОМр – Мрозович Олександр, ОН –
Нестеренко Ольга, ОП – Павлович Олександр, ОС – Степанищева Олена, ПЧ –
Черепін Павло, РК – Кадємін Роман, РС – Свірін Руслан, СП – Полховський
Сергій, СПа – Панасюк Сергій

Список умовних скорочень телепрограм:

“СН” – “Спортивні новини”, “ССп” – “Світ спорту”, ТБГ – трансляція
баскетбольної гри, ТФМ – трансляція футбольного матчу.

Література:

Струганець Л.В. Культура мови: Словник термінів. – Тернопіль, 2000. –
С.38.

Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навч. посібник. –
Львів, 2003. – С.7.

Див. список умовних скорочень у кінці статті.

Ильяш М.И. Основы культуры речи. – К. – Одесса, 1984. – С.48 – 49.

Орфографічний словник української мови. – К., 1994. – С. 827.

Словник синонімів української мови: В 2т./ А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк,
С.І.Головащук та ін. – Т. 1. – К., 2001. – С. 869.

Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. – С. 117.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020