Реферат на тему:
Вітчизняні інститути спільного інвестування
Для фінансового ринку України переломним моментом у становленні
інститутів спільного інвестування стала масова приватизація державних
підприємств, перетворення їх на відкриті акціонерні товариства та
аукціонний продаж їх акцій у 1995—1996 роках. За цей час було
зареєстровано близько 3/4 всіх існуючих в Україні закритих інвестиційних
та взаємних фондів, хоча правовий механізм їх функціонування було
закладено ще на початку 1994 р. Розвиток фондів більшою мірою був
спричинений спробами використати механізм інвестиційних фондів для
участі в приватизації, ніж відповідним розвитком фондового ринку. Частка
приватизаційних майнових сертифікатів, вкладених в акції приватизованих
підприємств на сертифікатних аукціонах інвестиційними компаніями та
фондами, становить більшу частину всіх вкладених сертифікатів.
Серед вітчизняних інвестиційних компаній більшість становлять
інвестиційні фонди закритого типу, які акумулюють кошти інвесторів,
випускаючи акції без зобов’язань щодо їх викупу. Така ситуація є
характерною для низьколіквідних та малоефективних фінансових ринків,
прикладом яких є на сьогодні Україна.
Частка акцій у сукупному портфелі фондів становить близько 80%, що разом
з недостатнім розвитком ринку боргових інструментів не дає змогу
інвестиційним фондам оперативно диверсифікувати свій портфель за рахунок
різних видів цінних паперів. Визначення вартості чистих активів
інвестиційних фондів і компаній також є на сьогодні досить складним
завданням, оскільки їх портфель складається переважно з низьколіквідних
цінних паперів, які не завжди котируються на організованих ринках. Свої
негативні наслідки має також і невизначеність правового статусу
інвестиційного сертифіката. Недостатній рівень розвитку фондового ринку
не дає на сьогодні можливості інвестиційним фондам виконувати свою
основну функцію, як не дає змоги нормально функціонувати іншим
фінансовим інститутам, для яких наявність розвиненого фондового ринку є
необхідною умовою існування.
Згідно з Законом України “Про інститути спільного інвестування” інститут
спільного інвестування (ІСІ) являє собою корпоративний інвестиційний
фонд або пайовий інвестиційний фонд, який здійснює діяльність, пов’язану
із залученням грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від
вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та
нерухомість.
Залежно від порядку здійснення діяльності ІСІ може бути відкритого,
інтервального та закритого типу. ІСІ відкритого типу бере на себе
зобов’язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп
цінних паперів, емітованих ним (або компанією з управління його
активами).
ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління
його активами) бере на себе зобов’язання здійснювати на вимогу
інвесторів викуп цінних паперів, емітованих ним протягом обумовленого у
проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік. До закритого
типу відносять ІСІ, що не беруть на себе зобов’язань щодо викупу цінних
паперів, власної емісії до моменту реорганізації або ліквідації.
За строком діяльності ІСІ поділяють на строкові або безстрокові.
Строковий ІСІ створюється на певний строк, встановлений у проспекті
емісії, після закінчення якого зазначений ІСІ ліквідується або
реорганізується, тоді як безстроковий ІСІ створюється на невизначений
строк. ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
Залежно від механізму формування інвестиційного портфелю розрізняють
диверсифіковані та недиверсифіковані ІСІ. ІСІ вважається
диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:
• кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує
10% загального обсягу їх емісії;
• сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості,
більшій ніж 5% загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не
перевищує 40% вартості чистих активів ІСІ;
• не менш як 80% загальної вартості активів ІСІ становлять грошові
кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих
позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до
торгів на фондових біржах або у торговельно-інформаційних системах.
ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого виду, є
недиверсифікованими. ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути
тільки диверсифікованими. Крім того, дивіденди за цінними паперами ІСІ
відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються.
Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами.
Компанією з управління активами може бути юридична особа, що створюється
відповідно до законодавства України. Частка держави в статутному
капіталі компанії з управління активами не може перевищувати 10%.
Поєднання діяльності з управління активами з іншими видами професійної
діяльності на ринку цінних паперів забороняється. Компанія з управління
активами може одночасно здійснювати управління активами кількох
інвестиційних фондів.
До корпоративних інвестиційних фондів належать фонди, які створюються у
формі відкритого акціонерного товариства і здійснюють діяльність,
пов’язану виключно зі спільним інвестуванням. Початковий статутний
капітал корпоративного інвестиційного фонду формується за рахунок
грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших
емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в
торговельно-інформаційній системі, та об’єктів нерухомості, необхідних
для забезпечення статутної діяльності.
Корпоративний інвестиційний фонд провадить свою діяльність, якщо 70 або
більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на
праві власності, вкладені у цінні папери. Управління активами
корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору
здійснює компанія з управління активами.
Фонд не має права емітувати та розміщувати цінні папери, крім акцій та
надавати активи під заставу в інтересах третіх осіб. Акції
корпоративного інвестиційного фонду мають бути лише простими іменними.
Відкрита підписка на акції провадиться після реєстрації фонду в реєстрі
ІСІ. Корпоративні інвестиційні фонди інтервального або відкритого типу
після реєстрації в реєстрі ІСІ розміщують свої акції за ціною, що
становить вартість чистих активів у розрахунку на одну акцію. Кожна
розміщена акція корпоративного інвестиційного фонду надає її власникові
однаковий обсяг прав. Акції, що розміщуються, можуть придбаватися лише
за грошові кошти. Неповна сплата розміщених акцій не дозволяється.
Органами корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів
та спостережна (наглядова) рада. Утворення інших органів корпоративного
інвестиційного фонду, не передбачених законодавством, забороняється.
Вищим органом корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори
акціонерів, що обирають членів спостережної (наглядової) ради.
Корпоративний інвестиційний фонд припиняє свою діяльність шляхом
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або
ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Розподіл
активів корпоративного інвестиційного фонду в разі його ліквідації
здійснюється в порядку, встановленому законодавством. Після затвердження
ліквідаційного балансу активи корпоративного інвестиційного фонду у
строк, не більш як шість місяців, підлягають продажу за грошові кошти.
Кошти, отримані від реалізації активів корпоративного інвестиційного
фонду, в першу чергу розподіляються між акціонерами, які не є
засновниками фонду, пропорційно кількості акцій, що їм належать. У разі
недостатності коштів для викупу акцій за вартістю чистих активів
корпоративного інвестиційного фонду в акціонерів, які не є засновниками
фонду, різниця відшкодовується за рахунок частини коштів, що належить
засновникам.
На відміну від корпоративного, пайовий інвестиційний фонд не є юридичною
особою. Однак мінімальний обсяг його активів не може бути меншим розміру
початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду.
Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві
спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з
управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її
господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд створюється за
ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами
випущених нею інвестиційних сертифікатів.
Для створення пайового інвестиційного фонду компанія з управління
активами має розробити та зареєструвати регламент фонду, укласти
договори з аудитором, зберігачем, реєстратором, оцінювачем майна,
зареєструвати пайовий інвестиційний фонд у реєстрі ІСІ та організувати
відкриту підписку на інвестиційні сертифікати фонду або їх приватне
розміщення. Відкрита підписка на інвестиційні сертифікати здійснюється
відповідно до порядку проведення відкритої підписки на цінні папери,
встановленого законодавством. Строк відкритої підписки на інвестиційні
сертифікати пайового інвестиційного фонду відкритого або інтервального
типу не обмежується.
Учасником пайового інвестиційного фонду є інвестор, який придбав
інвестиційний сертифікат цього фонду. (При цьому учасниками пайового
недиверсифікованого інвестиційного фонду не можуть бути фізичні особи.)
Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду
виступає компанія з управління активами цього фонду. Інвестиційний
сертифікат надає кожному його власникові однакові права та може
розміщуватися шляхом відкритого продажу або приватного розміщення.
Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального
пайового інвестиційного фонду не нараховуються і не сплачуються. Крім
того, інвестори пайового інвестиційного фонду не мають права втручатися
у діяльність компанії з управління активами, за винятком окремо
передбачених випадків.
Законодавством передбачено можливість здійснення заміни компанії з
управління активами та ліквідації пайового інвестиційного фонду. Заміна
компанії з управління активами може здійснюватися в установленому
порядку в разі неефективності діяльності фонду, анулювання ліцензії,
виданої компанії з управління активами, на провадження діяльності з
управління активами ІСІ або ліквідації компанії з управління активами.
У процесі ліквідації пайового інвестиційного фонду його активи
реалізуються за грошові кошти в строки, передбачені законодавством.
Кошти, отримані від реалізації, використовуються у першу чергу для
здійснення виплат учасникам, що подали заявки на викуп інвестиційних
сертифікатів до моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового
інвестиційного фонду, а також для здійснення обов’язкових платежів до
бюджету, виплат кредиторам та іншим учасникам пайового інвестиційного
фонду.
Активи диверсифікованого ІСІ складаються тільки з цінних паперів та
грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті. Вартість цінних
паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у
торговельно-інформаційній системі, не може становити більш як 20%
загальної вартості активів диверсифікованого ІСІ й більш як 50%
загальної вартості активів недиверсифікованого ІСІ.
До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання
емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів
цього фонду. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями,
облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. Надання
позик третім особам за рахунок грошових коштів венчурного фонду не
дозволяється.
Для формування власних активів ІСІ можуть придбавати іноземну валюту
через банківські установи, які мають відповідну ліцензію. Вартість
цінних паперів іноземних емітентів не може бути більшою ніж 20%
загальної вартості активів ІСІ.
Активи ІСІ не можуть включати цінні папери, випущені компанією з
управління активами, зберігачем, реєстратором та аудитором цього ІСІ, а
також пов’язаними особами та деякі інші цінні папери.
Вартість чистих активів ІСІ визначається компанією з управління активами
відповідно до регламенту ІСІ та нормативно-правових актів. Вартість
чистих активів ІСІ відкритого типу визначається на кінець кожного
робочого дня, а вартість чистих активів ІСІ інтервального та закритого
типу визначається на кінець кожного робочого дня, що передує дню прийому
заявок на розміщення та викуп цінних паперів ІСІ, але не рідше ніж раз
на квартал.
Розрахункова вартість цінного папера ІСІ визначається як результат
ділення загальної вартості чистих активів ІСІ на кількість цінних
паперів ІСІ, що перебувають в обігу на дату проведення розрахунку.
Вартість цінних паперів ІСІ, що придбаваються інвесторами або
викуповуються ІСІ у інвесторів, визначається виходячи з розрахункової
вартості цінного папера, що встановлюється на день подання інвестором
заявки на придбання або на викуп цінних паперів ІСІ.
Розміщення та викуп розміщених цінних паперів ІСІ здійснюються компанією
з управління активами безпосередньо або через торговців цінними паперами
ІСІ, з якими компанія з управління активами уклала відповідні договори
за єдиними для всіх інвесторів цінами, встановленими на певну дату
виходячи з вартості чистих активів ІСІ.
Викуп цінних паперів ІСІ відкритого типу здійснюється їх емітентом на
вимогу інвесторів кожного робочого дня починаючи від дня, наступного за
днем завершення строку, встановленого для досягнення нормативів
діяльності ІСІ. Інвестори ІСІ інтервального типу мають право викупу
емітентом цінних паперів цього ІСІ в строки, встановлені у проспекті
емісії ІСІ інтервального типу.
Відчуження інвесторами цінних паперів ІСІ відкритого типу може
здійснюватися лише шляхом їх викупу компанією з управління активами.
Відчуження цінних паперів ІСІ відкритого типу третім особам не
дозволяється, крім випадків правонаступництва, успадкування та
дарування.
Активи ІСІ у формі цінних паперів мають зберігатися у зберігача (крім
активів венчурного фонду). Надання послуг щодо зберігання цінних паперів
ІСІ та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій ІСІ
здійснюються зберігачем. Кожен інвестиційний фонд повинен мати тільки
одного зберігача.
Рекомендована література
1. Положення про порядки реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів
інвестиційного фонду та інвестиційної компанії та інформації про їх
випуск. Затверджено рішенням ДКЦПФР від 15 січня 1998 р. № 8.
2. Про інститути спільного інвестування. Закон України від 15 березня
2001 р. № 2299-ІП.
3. Положення про порядок оцінки вартості чистих активів інвестиційних
фондів і взаємних фондів інвестиційних компаній. Затверджено рішенням
ДКЦПФР від 7 жовтня 1997 р. № 30/1.
4. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. — М.,
1997.
5. Фредерік С. Мишкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових
ринків. — К.: Основи, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
