Реферат на тему:
Валютне регулювання і здійснення операцій, валютний контроль. Основи
валютного регулювання та валютного контролю були закладені з прийняттям
Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та
валютного контролю” в лютому 1993 р. У декреті встановлювався режим
здійснення валютних операцій на території України, права та обов’язки
суб’єктів валютного ринку, відповідальність за порушення валютного
законодавства, а також повноваження державних органів управління і
функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в
регулюванні валютних операцій.
Відповідно до законодавства України визначає структуру валютного ринку,
організовує торгівлю валютними цінностями на ньому та регулює імпорт і
експорт капіталу Національний банк України. До компетенції Національного
банку у сфері валютного регулювання належать:
• видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;
• видавання та відкликання ліцензій, здійснення контролю за діяльністю
банків й інших установ, які отримали ліцензію Національного банку на
здійснення операцій з валютними цінностями;
• здійснення валютної політики виходячи з принципів загальної
економічної політики України;
• накопичення, зберігання і використання валютних резервів;
• установлення способів визначення і використання валютних курсів
іноземних валют;
• встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших
установ, що купують і продають іноземну валюту тощо.
Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами
України, підлягають обов’язковому декларуванню у Національному банку
України.
Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей, а також валютні
операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному
контролю. Національний банк України, виступаючи головним органом
валютного контролю, здійснює контроль за виконанням правил проведення
валютних операцій на території України та забезпечує виконання
уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
Крім Національного банку України та уповноважених комерційних банків,
функції валютного контролю здійснюють Державна податкова адміністрація,
Міністерство зв’язку та Державний митний комітет України. Державна
податкова адміністрація здійснює фінансовий контроль за валютними
операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території
України. На Міністерство зв’язку покладено контроль за дотриманням
правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний
кордон України. Державний митний комітет здійснює контроль за
дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон
України.
До резидентів та нерезидентів, винних у порушенні правил валютного
регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри
відповідальності:
• за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими
установами без генеральної ліцензії НБУ або з порушенням порядку та умов
торгівлі — штраф у сумі, еквівалентій вартості зазначених валютних
цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день
здійснення операції з валютою з виключенням банку із Республіканської
книги реєстрації банків або без такого виключення;
• за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання
індивідуальної ліцензії НБУ, без такої ліцензії — штраф у сумі,
еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту
України за обмінним курсом НБУ на день здійснення операції з валютою;
• за порушення резидентами порядку розрахунків — штраф у розмірі,
еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при
розрахунках, перерахованій у валюту України;
• за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей
та іншого майна, а також за несвоєчасне подання, приховування або
перекручення звітності про валютні операції — штраф у сумі, що
встановлюється Національним банком України;
• за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних
цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета
незаконної операції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів
заробітної плати, — накладення штрафу в розмірі до п’ятдесяти
мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей;
• за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних
цінностей, вчинені протягом року після накладення адміністративного
стягнення за такі самі порушення, а також вчинення цих дій у значних
розмірах караються позбавленням волі на термін до п’яти років з
конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами терміном до
двох років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з
конфіскацією валютних цінностей. Ті самі дії, вчинені організованою
групою чи у великих розмірах, караються позбавленням волі на термін від
п’яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.
Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у значному
розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять
мінімальних розмірів заробітної плати. Незаконна операція з валютними
цінностями визнається вчиненою у великому розмірі, якщо вартість
предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної
плати.
Відкриття та використання резидентами України як юридичними, так і
фізичними особами за межами України валютних рахунків без дозволу НБУ, а
також приховування валютного виторгу караються позбавленням волі на
термін до двох років, або штрафом до п’ятисот офіційно встановлених
мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу та валютного
виторгу.
Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку
Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України,
затверджені постановою Правління НБУ від 18 березня 1999 р. № 127,
визначають структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та
умови торгівлі іноземною валютою на цьому ринку.
Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України мають право здійснювати
на ринку “спот” операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним
договірним курсом без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та
продажу у разі, коли Національним банком не встановлені граничні розміри
маржі.
При проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти
на міжбанківському валютному ринку України суб’єкти ринку отримують
комісійну винагороду від клієнтів у гривнях. Розмір комісійної
винагороди та граничні розміри маржі за строковими угодами з валютою
встановлюються суб’єктами ринку самостійно.
Уповноваженому банку та уповноваженій кредитно-фінансовій установі
згідно із їх власними тарифами дозволяється отримувати комісійну
винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції,
які вони виконують за дорученням клієнтів, пов’язані зі сплатою
комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту
та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним
системам зв’язку за користування їхніми послугами.
Уповноважені банки та кредитно-фінансові установи, які виступають
покупцями іноземної валюти, несуть повну відповідальність за наявність
усіх документів, які є обов’язковими для здійснення операцій купівлі
іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. У разі виявлення
порушень при проведенні валютних операцій з боку уповноваженого банку чи
кредитно-фінансової установи вони позбавляються ліцензії на право
здійснення операцій з валютними цінностями.
Підставою для купівлі іноземної валюти резидентами на міжбанківському
валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними
операціями вважаються такі документи:
• договір з нерезидентом або інший документ, який згідно з чинним
законодавством України має силу договору;
• вантажна митна декларація, якщо товар ввезений на територію України.
• акт здавання-приймання або інший документ, який свідчить про надання
послуг чи виконання робіт;
• документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив,
інкасо);
• довідка державної податкової адміністрації, в якій резидент
зареєстрований як платник податків.
Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
резидентами-страховиками, а також об’єднаннями страховиків з метою
виконання зобов’язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до
законодавства.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України резидентами-підприємцями при здійсненні неторговельних
операцій вважаються такі документи:
• заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон або на
експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за
кордон;
• укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
• рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів
тощо;
• угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в
іноземній валюті;
• угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України
поштових переказів;
• документи, які мають силу договору і можуть використовуватись
контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою: для оплати
участі в міжнародних виставках, конгресах, конференціях та інших
міжнародних зустрічах; для оплати за навчання, лікування, патентування
тощо; для сплати митних платежів; для здійснення платежів за
користування авторськими правами; для відшкодування витрат судових,
арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють
підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій
вважаються такі документи:
• заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;
• укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
• заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної
особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це
представництво, в межах залишків коштів на відповідному рахунку.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних
осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при
здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
• заявки відповідно до кошторису на відрядження за кордон;
• заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами,
пов’язаних із виконанням трудових обов’язків;
• заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного
органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента,
інтереси якої представляє на території України це представництво, в
межах залишків коштів на відповідному рахунку.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні
неторговельних операцій вважаються такі документи:
• заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в
гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних
осіб-резидентів на постійне місце проживання за кордон;
• документи, передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі
України за рахунок особистих коштів фізичних осіб, у разі здійснення
переказів коштів за кордон.
Уповноважені банки та фінансово-кредитні установи можуть купувати
іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку з метою формування
резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування
можливих втрат за кредитними операціями, виконання власних зобов’язань
за операціями, пов’язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам,
міжнародним системам зв’язку, інформаційній агенції REUTERS за
користування їхніми послугами, а також з метою виконання зобов’язань
банків — членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов’язаними
з організацією розрахунків з використанням платіжних карток.
Уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи, а також
їх окремі підрозділи, які мають кореспондентський рахунок у гривнях у
територіальному управлінні НБУ, мають право купувати у клієнтів протягом
робочого дня іноземну валюту за власні кошти в загальному обсязі, що не
перевищує 10 000 дол. США або еквівалент в іншій іноземній валюті за
офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют на день здійснення
операції, в межах нормативів відкритої валютної позиції. Ці кошти мають
бути продані потім на міжбанківському валютному ринку України або
використані для закриття власної відкритої валютної позиції.
Уповноважені банки для забезпечення роботи власних кас і з метою
виконання зобов’язань перед власними клієнтами можуть купувати готівкову
іноземну валюту за безготівкову чи готівкову іноземну валюту та гривні
за угодами тод, том, спот.
Операції з продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та
пункти обміну іноземної валюти на цілі, не передбачені Правилами
здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України,
здійснюються лише в межах іноземної валюти, купленої через касу банку та
пункти обміну іноземної валюти.
Обмін українських гривень на іноземну валюту юридичним особам-резидентам
для працівників, які від’їжджають у службове відрядження або на
гастролі, проводиться тільки уповноваженими банками та їх філіями.
Іноземна валюта, придбана резидентами через уповноважені банки та
уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному
ринку України для забезпечення виконання зобов’язань перед
нерезидентами, має бути використана резидентом протягом п’яти робочих
днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в
заяві на купівлю іноземної валюти.
У разі порушення резидентами термінів використання валюти придбана
іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п’яти робочих
днів на міжбанківському валютному ринку. При цьому додатна курсова
різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу направляється
до Державного бюджету України, а від’ємна курсова різниця відноситься на
результати господарської діяльності резидента.
У разі повернення на адресу резидента коштів у іноземній валюті, що були
куплені на міжбанківському валютному ринку та перераховані на користь
нерезидента, у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частково або
повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою
і підлягають продажу з розподільчого рахунку.
Уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи
зобов’язані продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь
клієнтів у іноземній валюті, що підлягають відповідно до чинного
законодавства продажу на міжбанківському валютному ринку України
протягом п’яти банківських днів з часу зарахування таких надходжень на
їх кореспондентські рахунки або рахунок каси.
Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і
не підлягають за чинним законодавством України продажу на
міжбанківському валютному ринку України, уповноважений банк або
уповноважена кредитно-фінансова установа зобов’язані перерахувати на
поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п’яти банківських
днів з часу зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.
Продаж за дорученням клієнта його власних коштів у іноземній валюті
уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа
зобов’язані здійснювати протягом п’яти банківських днів з часу списання
цих коштів з поточного рахунка клієнта.
Обмеження щодо терміну продажу іноземних валют, як і деякі інші
обмеження щодо проведення валютних операцій на міжбанківському валютному
ринку України, поширюються тільки на іноземні валюти, які належать до
першої групи Класифікатора іноземних валют НБУ.
Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України
іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на основний
поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після
надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.
Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні
рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,
зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати
митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт
(послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або
іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт
прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує
індивідуальної ліцензії НБУ або тягне за собою стягнення пені.
Виручка резидентів у іноземній валюті за експорт фармацевтичної
продукції вітчизняного виробництва підлягає зарахуванню на їх валютні
рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,
зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати
митного оформлення фармацевтичної продукції, що експортується.
Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ або
тягне за собою стягнення пені.
Пеня за кожний день прострочення терміну розрахунків становить 0,3% від
суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлено! продукції) в
іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним
курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Потребують індивідуальної ліцензії НБУ або тягнуть за собою стягнення
пені також імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах
відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90
календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення
векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що
імпортується. Ліцензується в разі потреби також виконання резидентами
довгострокових договорів виробничої кооперації, консигнації,
комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки
складних технічних виробів і товарів спеціального призначення тощо.
Рекомендована література
1. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Закон України
від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР.
2. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і
Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення
відповідальності за порушення законодавства про валютне регулювання.
Закон України від 28 січня 1994 р. № 3890-ХІІ.
3. Про систему валютного регулювання і валютного контролю. Декрет
Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15—93.
4. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти,
банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів
і платіжних карток через митний кордон України. Затверджено постановою
Правління НБУ від 12 липня 2000 р. №283.
5. Правила здійснення переказів іноземої валюти за межі України за
дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні
переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. Затверджено постановою
Правління НБУ від 17 січня 2001 р. № 18.
6. Правила використання готівкової іноземної валюти на території
України. Затверджено постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. №
119.
7. Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на
користь резидентів — юридичних осіб. Постанова Правління НБУ від 4
вересня 1998 р. № 349.
8. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному рику
України. Затверджено постановою Правління НБУ від 18 березня 1999 р. №
127.
9. Правила прийому в члени Української Міжбанківської Валютної Біржі.
Затверджено Біржовим комітетом УМВБ 13 вересня 1993 p., протокол № 3.
10. Балабанов И.Т. Валютные операции. — М., 1993.
11. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга. — М., 1995. 12.
Платонова ИЛ. Валютный рынок и валютное регулирование. — М., 1996.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
