РЕФЕРАТ
з дисципліни:
“Світовий ринок”
на тему:
Ринок парфумерно-косметичних товарів
РИНОК ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ
Ринок парфумерно-косметичних товарів України на теперішній час є одним з
найбільших після традиційних лідерів за обсягами продажу — ринків
алкоголю, тютюну, продуктів харчування.
Парфумерія і косметика складають особливу групу непродовольчих товарів,
виконуючи різноманітні функції: вони задовольняють духовні та естетичні
потреби людини, мають лікувально-гігієнічне призначення, впливають на
самопочуття, зовнішній вигляд людини. Це товари повсякденного вжитку,
без яких важко уявити сучасне і повноцінне життя людей.
Слово „парфумерія” має походження від латинського parfume, що означає
“димитись, випарюватись, видихати приємний запах”. Одними з перших
парфумів були “димні парфуми” — ароматний дим від паління гілок мірти.
Сучасні парфумерні вироби у більшості є спиртовими, спиртоводними або
водно-спиртовими розчинами багатокомпонентних сумішей запашних речовин і
настоїв із приємним запахом. Деякі види парфумерних виробів мають вигляд
порошку, крему, помади, паперу, курильних паличок, свічок тощо.
Головне призначення парфумерії – це створення приємного запаху для
ароматизації тіла, одягу, побутових предметів, приміщень. Крім того,
деякі засоби використовують як гігієнічні та освіжні.
Якість запаху є головною властивістю парфумерної продукції, від якої
залежить і ціна товару, і його конкурентоспроможність, та, зрештою,
попит споживачів та рівень реалізації на ринку. Сприйняття запаху
людиною — досить складне і неоднозначне явище. Воно таке ж багатогранне,
як і сприйняття музики, живопису. Вплив запаху на людину має
суб’єктивний характер, однак відома безліч запахів, які сприятливо
впливають на людину, що дозволило створити цілу лікувальну систему —
аромотерапію. Усе це свідчить про важливість парфумерних товарів і
особливе значення їх у задоволенні потреб людини.
Найбільшу частку асортименту парфумерних товарів складають рідкі вироби,
які за змістом парфумерної композиції (запашних речовин) і за
призначенням поділяються на парфуми «екстра» (вміст запашних речовин не
менше 15 %), парфуми (вміст запашних речовин не менше 10 %), туалетні
води (не менше 6 %), одеколон «екстра» (не менше 4 %), одеколони (не
менше 1,5 %), запашні води (не менше 1 %). Парфуми і туалетні води
використовуються як засоби для ароматизації; одеколони — як гігієнічні,
освіжні та ароматизуючі засоби; запашні води – як освіжні та гігієнічні
(ГОСТ 17237 – 93).
Крім цих головних видів, до асортименту парфумерних товарів входять:
ефірні масла (трояндове, лавандове, шавлієве та ін.), що застосовуються
для ароматизації одягу, білизни, тіла та інших цілей; засоби для
ароматизації приміщень і повітря, для ванн, (різні дезодоранти,
освіжувачі повітря, курильні свічки та ін.); парфумерно-косметичні
набори, парфумерні набори (включають декілька виробів одного або різних
найменувань у єдиному стильовому оформленні).
За характером запаху парфумерні вироби виробляють з квітковим запахом,
фантазійним, квітково-фантазійним. Вони також розрізняються відтінком
запаху – теплий, холодний, східний, шипровий; силою запаху – з “довгою”
і “короткою” хвилею. Парфумерні запахи характеризуються й іншими
показниками. Найважливішим серед них є стійкість запаху, що вимірюється
у годинах і нормується стандартом. Так, для парфумів «екстра» стійкість
запаху повинна складати не менше 60 годин, інших парфумів – 50 годин,
туалетної води – 40 годин, одеколону «екстра» – ЗО годин, інших
одеколонів – 24 години.
У кожного народу з часом виробилося своє ставлення до парфумерних
запахів і їх різноманітних відтінків, склався свій певний стиль і смак у
парфумерії, який притаманний різним національним групам споживачів. Так,
більшість англійських духів має запахи сухі і суворі, французьких —
почуттєві та грайливі; італійських – світлі й темпераментні; арабських –
пряні й солодкі.
На споживчому ринку асортимент парфумерних виробів поділяють за місцем
виробництва (парфуми французькі, арабські, московські, львівські тощо);
за призначенням (туалетна вода для жінок або чоловіків, парфуми вечірні
або денні, дитяча парфумерія); за консистенцією (парфуми рідкі, сухі,
тверді, парфуми-крем); за характером упаковки (в аерозольній упаковці, з
пульверизатором або звичайні); за матеріалом споживчої тари (флакон
скляний, порцеляновий); за найменуваннями, місткістю флакону і деякими
іншими ознаками.
Слово косметика (від cosmetike) означає “майстерність прикрашати”.
Використання косметичних засобів походить з глибокої давнини. З
незапам’ятних часів у всіх народів широко застосовувались різні природні
речовини для прикрашання обличчя і тіла, у релігійних обрядах,
чарівництві, магії тощо. Сучасне поняття косметики значно ширше:
косметикою називають і засоби догляду за шкірою, волоссям, за ротовою
порожниною і зубами, засоби для запобігання передчасному старінню шкіри,
для виведення багатьох дефектів шкіри, для профілактики деяких
захворювань та ін.
Косметичні товари мають свої особливості, які належать тільки цій
товарній групі. Головні вимоги до них – нешкідливість для людини, тому
що вони безпосередньо контактують із тілом людини, вбираються шкірою.
Вони повинні чинити сприятливий вплив на стан шкіри, волосся, зовнішній
вигляд людини, її настрій. У різні періоди життя людини косметика
вирішує різні завдання, тому методи використання і склад косметичних
препаратів також різні. У першій половині життя людини головне місце
посідають питання гігієни і профілактики, у другій – запобігання
передчасному старінню, тобто лікувальні функції.
За загальним призначенням косметику розподіляють на гігієнічну,
лікувально-профілактичну, декоративну, театральну (професійну) і
лікувальну (медичну).
Гігієнічна і лікувально-профілактична косметика призначається для
убезпечення шкіри, волосся, зубів від шкідливого впливу зовнішнього
середовища та мікробної дії, а також для утримання їх у здоровому стані.
Це найбільш широка група косметики. У сучасному асортименті досить важко
відмежувати чисто гігієнічні або лікувально-профілактичні вироби.
Більшість косметичних препаратів володіють обома групами властивостей,
але з переваженням однієї з них. Так, у дитячій косметиці переважають
гігієнічні властивості, а в кремах для дорослих –
лікувально-профілактичні.
Декоративна косметика також має широкий асортимент, який постійно
розширюється, оновлюється під впливом напрямів моди.
Асортимент косметичних товарів значно ширший і більш різноманітний за
призначенням, ніж парфумерні товари: засоби для догляду за шкірою (креми
— для догляду за шкірою обличчя; за шкірою рук; для шкіри ніг; дитячі;
окремого призначення; інші засоби для шкіри); засоби для догляду за
волоссям (фарби для волосся; засоби для миття волосся – мило, шампуні;
засоби для зачісок; засоби для укріплення волосся? інші засоби); засоби
для догляду за зубами і ротовою порожниною (зубні пасти, порошки,
елексири, дезодоранти); засоби для гоління і після гоління (креми для
гоління; креми після гоління; лосьйони; інші засоби); декоративна
косметика (фарби для бров, вій, вік; пудра; рум’яна; лак для нігтів);
різні інші засоби (гліцерин; вазелін; засоби від комах; інше).
Усередині груп асортимент підрозділяється за цільовим призначенням,
видам, особливостями застосування (крем нічний, денний), складом (крем
на жировій основі, водоемульсійний), характером дії (крем
зволожувальний, відбілювальний), консистенцією, найменуванням, типом
упаковки, матеріалом споживчої тари, масою упаковки. Деякі види
косметики класифікують за кольором – лаки для нігтів, фарби для волосся,
пудра та ін.
Різні ароматичні речовини, бальзами, настої, креми були відомі понад
двадцять століть тому. До Європи парфумерія і косметика прийшли з Єгипту
та країн Близького Сходу і одержали найбільше поширення у Франції,
Греції, Італії. Потім вони розповсюдилися в інших країнах. У Росії перші
підприємства з виробництва парфумерних і косметичних засобів з’явились у
середині XVIII століття.
В Україні, яка має сьогодні досить багату сировинну базу для парфумерії
і косметики та розвинену промисловість, значне промислове виробництво
розпочалося в двадцятих роках минулого століття. У 1927 р. розпочав свою
діяльність парфумерно-косметичний комбінат у м. Миколаєві. Зараз
нараховується близько 10 великих і відомих протягом багатьох років
підприємств, які спеціалізуються на випуску парфумерно-косметичної
продукції. Серед них найбільш значні: “Алые паруса” (м. Миколаїв),
“Ефект” (м. Харків), “Червона гвоздика” (м. Львів), “Крымская роза” (м.
Сімферополь), Золотоніський комбінат (м. Золотоноша) та ін. Продукція
цих підприємств складає основу вітчизняної парфумерії і косметики на
внутрішньому ринку. У радянський період ці виробники мали досить широкий
асортимент. Так, лідер української парфумерно-косметичної галузі “Алые
паруса” постачав на споживчий ринок близько двохсот найменувань товарів,
харківський «Ефект» – 134 найменування, з яких 40 % складала парфумерія
і 60 % — косметичні вироби. Але протягом останніх років позиції відомих
підприємств значно змінились.”)
Так, ВАТ “Алые паруса” внаслідок вирішування складних організаційних і
юридично-правових питань значно зменшило обсяги випуску продукції,
скоротило асортимент. Але це підприємство, як і раніше, залишається
фактично єдиним виробником, що пропонує споживачам майже весь асортимент
парфумерно-косметичних товарів, хоча і в дуже скороченому варіанті.
Українським споживачам відомі парфуми з Миколаєва, які мають теплі,
соковиті аромати квітково-фантазійного напрямку, найкращими серед них є
“Ніка”, “Бригантина”, “Цветок солнца”, “Единственной” та ін. За власними
рецептами виготовляються одеколони “Лунный камень”, “Злегантный”, у
співпраці з французькими парфумерами – “Консул”, “Командор”. Незважаючи
на труднощі фахівці Торговельного будинку “Алые паруса” з успіхом
працюють над створенням нових ароматів, покращенням зовнішнього вигляду
виробів. Упаковка продукції стала елегантніше, традиційні кольори
художників – червоний, жовтий, білий, зелений.
Друге місце за обсягом випуску і широтою асортименту серед вітчизняних
виробників посідає Харківське ЗАТ “Ефект’. Воно також виробляє багато
видів парфумерної і косметичної продукції: парфуми, одеколони, креми,
зубні пасти, мило тощо. Велика увага приділяється покращенню
художньо-декоративного оформлення продукції, рекламі, випуску продукції
екстра-класу, серій різноманітних виробів.
Львівський парфумерно-косметичний комбінат “Росо” менше відомий в
Україні, але його продукція – парфуми і одеколони — за відгуками
фахівців за якістю виходить на перше місце серед вітчизняних
підприємств.
ВАТ “Золотоніська парфумерно-косметична фабрика” спеціалізується на
виробництві масових сортів одеколонів і запашної води. Асортимент
продукції нараховує близько двох десятків найменувань і запахів
одеколонів, які користуються попитом у малозабезпеченого споживача.
Серед інших відомих підприємств України слід відзначити комбінат
“Кримська роза”, що виробляє парфуми, парфумерні набори, натуральні
ефірні масла (трояндове, лавандове). Продукція підприємства має, як
правило, квіткові аромати, пов’язані з Кримом найменування, сувенірне
оформлення.
Останніми роками в Україні з’явилося чимало молодих фірм, виробничих
підприємств з випуску парфумерно-косметичних товарів. Але більшість з
них спеціалізуються на одній групі або одному виді товарів. Найчастіше
це засоби з догляду за волоссям – шампуні і фарби. Випуск товарів, які
користуються досить великим попитом споживачів, вже освоїли АТ ВНДІ
Хімпроект, СП “Супермаш”, виробничо-торговельна фірма “Екмі”, ЗАТ
фабрика “Колбі”, підприємство “Альта-Колор”, виробнича фірма “Перлина”,
фірма “Вельта-Кос-метика”, СП ТОВ “Пірана” (м. Харків ), ТОВ “Авалон”
(м. Сімферополь), ТОВ “Парфум-холдинг” (м. Київ), фірми “Злата”, “Росо”
та ін. Серед них розгорнулась конкурентна боротьба на українському
споживчому ринку. Тому деякі з перелічених фірм розширюють свій
асортимент. Так, українсько-болгарське СП “Пірана” випускає не тільки
різні фітошампуні декількох розфасовок, але і шампуні-бальзами. Фірма
“Екмі”, крім своєї традиційної продукції (фарби для волосся Асте-соІог),
розробила освітлювач і новий засіб для хімічної завивки волосся, почала
випускати нову серію крем фарби. Фабрика “Комбі” (м. Київ), крім фарби
“Елітан”, виробляє освітлювач “Блонд-Вікторія” і тонізуючі бальзами.
Новинками цього підприємства є тонізуючі бальзами “Нотатон-Си” і
“Нотатон-Ре” у ламінантній упаковці-подушці для одноразового
використання. У ВНДІ Хімпроект новинкою стали дезодоранти серії Агсов.
Адаптована до сучасних вимог, які ставляться до дезодорантів, серія не є
озоноруйнувальною, що посилює її позиції в конкурентній боротьбі не
тільки на внутрішньому ринку, але і на зовнішньому.
Українсько-американське СП “Супермаш” (м. Київ) пропонує лак для
волосся, рідке мило, гель для укладання волосся, фарби, шампуні,
освітлювач.
Фахівці вітчизняних підприємств працюють над вивченням ринку, споживчого
попиту, використовують нові технології, досягнення науки.
У 1998 р. в Україні було вироблено близько 65 млн. одиниць парфумерних
виробів на загальну суму 50 млрд. грн. (у оптових цінах), але в 1999
році виробництво скоротилося до 48 млн. одиниць. Більша частка готової
продукції йде на експорт у Росію, Молдавію, Білорусь.
Виробництво окремих груп косметичних виробів у 1998 році було таким:
— косметичних засобів для догляду за шкірою — 16,657 млн. од. на понад
23 млн. грн. за роздрібними цінами;
— засобів для фарбування волосся – близько 28 млн. одиниць, а в 1999
році – 31 млн. на загальну суму 52 млн. грн.
На ринок України надходить також парфумерно-косметична продукція
виробництва країн СНД, передусім Росії. Добре зарекомендували себе
парфуми московської фабрики “Новая зоря”, яка є найстарішим і
високопрофесійним виробником (була заснована у 1864 році). Підприємство
випускає всі види парфумерії, деякі з них були відзначені на міжнародних
виставках і не поступаються за якістю та зовнішнім оформленням продукції
найбільш відомих у світі фірм. Друге московське підприємство – фабрика
“Рассвет” виготовляє у широкому асортименті різноманітні косметичні
вироби: креми, зубні пасти, засоби для гоління, засоби з догляду за
волоссям та ін.
Значним виробником парфумерно-косметичної продукції є АТ “Северное
сияние” (м. Санкт-Петербург). Українським споживачам відома парфумерія з
характерним для цього підприємства запахом фантазійного напрямку, який
має холодні відтінки запаху снігу, моря, північного сяйва, лісу, трави,
а також аромати весни. В оформленні парфумерних товарів переважають
урочистість, суворість, величність. Це стосується і форми флаконів, і
назви виробів, і декоративного оформлення: одеколони “Айсберг”, “Бард”,
“Балтийский”, парфуми “Легенда”, “Серебристый ландыш” та ін. Крім
парфумерії, АТ “Север-ное сияние” виробляє всі види косметичних засобів.
Менш значними російськими виробниками, продукція яких також надходить на
ринок України, є парфумерно-косметична фабрика “Уральские самоцветы” (м.
Екатеринбург), АО “Клео” (м. Краснодар).
Серед виробників парфумерно-косметичних товарів країн колишнього СРСР на
особливому місці фабрика “Дзінтарс” (м. Рига, Латвія), її продукція
користувалася стійким попитом споживачів як така, що має високу якість і
вишуканий зовнішній вигляд. Марка “Дзінтарс” була відома на внутрішньому
та зовнішньому ринках.
В Україну в широкому асортименті імпортується парфумерія і косметика
багатьох західних країн: Swarzkopf, Nivеа, Wella, Florena (Німеччина),
Oriflame (Швеція), Lumene (Фінляндія), Роllena (Польща), Alen Мак
(Болгарія), Неnkel Соsmetiks (Австрія), Lander, Waruer Cosmetiks,
Johnsons, Mary Kay, Artmadic Cosmetiks (США), а також продукція країн
Близького Сходу.
Парфюмерію і косметику закордонного виробництва умовно можна поділити на
дві групи: елітну і продукцію так званого мас-маркетингу (масового
споживання). Остання, у свою чергу, поділяється на дешеву, середнього
рівня і більш дорогу.
До елітної продукції належить так звана продукція “від кутюр”. Багато що
залежить від того, хто був розробником, дизайнером парфуму. Наприклад,
флакон однієї з останніх новинок фірми Csivenchy парфуми Organzsa
розробив відомий французький скульптор Серж Монсо, а видатний художник
сучасності Сальвадор Далі став розробником флаконів лінії парфумів, що
мають його ім’я.
Основними факторами формування асортименту та якості
парфумерно-косметичних товарів є вихідна сировина, кількісний і якісний
склад засобу, а також особливості його виробництва (консистенція,
характер упаковки, вид споживчої тари, ємкість одиниці виробу, інше).
Для парфумерії основну групу сировини складають запашні речовини, які
бувають натуральні — рослинного (ефірні масла, смоли, бальзами) і
тваринного походження (продукти виділення залоз деяких тварин — мускус,
амбра, цибет), а також синтетичні запашні речовини. Багатокомпонентна
суміш запашних речовин (до 100 і більше) складає парфумерну композицію –
основу парфумерного виробу, від якого залежить і характер запаху, і його
стійкість, тобто головні споживчі властивості парфуму. Використання
сировини тваринного походження надає парфумерному засобу особливого
відтінку запаху, .ніжності, єдності, збільшує тривалість (стійкість)
запаху. Синтетичні запашні речовини дають можливість створювати парфуми
і одеколони з різними фантазійними запахами, які не зустрічаються у
природі. Чим більше запашних речовин у складі парфумерної композиції
виробу, тим вище його якість. У парфумах екстра-класу їх повинно бути не
менше трьохсот. А рецепт такої композиції є тайною і відомий лише її
розробникові. До складу рідких парфумерних виробів входять спирт (як
розчинник запашних речовин), вода, іноді барвники. їх кількість і якість
також визначають якість виробу і створюють асортимент.
Для виробництва косметичних засобів використовується широкий спектр
сировинних речовин: рослинні масла, тваринні жири, продукти переробки
жирів, воски (як структуроутворювальний компонент), продукти переробки
нафти, вітаміни, поверхньо-активні речовини, білкові речовини, спирти,
кислоти, різні лікарські препарати, спеціальні домішки, інше. Склад
косметичного виробу залежить від його призначення, виду, характеру дії,
інших характеристик косметичного засобу. Усі споживчі властивості
косметичного засобу насамперед залежать від його складу, якості
сировини.
Краща якість косметики досягається за рахунок постійного впровадження у
виробництво сучасних технологій, якісної прогресивної сировини.
Встановлено тісний зв’язок між схильністю фірм до нововведень і їх
успіхами у міжнародній торгівлі. У теперішній час споживачі більше
турбуються про своє здоров’я, їм небайдуже походження і функціональний
напрямок інгредієнтів косметичної продукції, що інколи і визначає попит
на ринку.
Основними напрямками розвитку сучасного асортименту косметичних товарів
є використання натуральної сировини, поширення продукції з лікувальним
ефектом. Це характерно як для закордонних виробників, так і для
вітчизняних. Французька фірма L’Oreal пропонує серію кремів і емульсій
на основі фруктових кислот з вітамінами. Фірма Сhristian Dіог почала
використовувати в кремах для шкіри ефективні липосомні домішки з
лікувальним впливом. Українсько-російсько-французська фірма “Біозон” (м.
Донецьк) виробляє серію кремів за доглядом шкіри на основі речовин, які
виділені з медичної піявки.
Велике значення для парфумерії і косметики має упаковка і зовнішнє
оформлення виробів. Упаковка не тільки повинна сприяти зберіганню якості
товару, а, як і зовнішнє оформлення, є одночасно рекламою товару, маркою
виробника і показником якості, конкурентоспроможності товару, від яких
залежить споживчий попит і ціна товару. Тому передові фірми приділяють
велику увагу не тільки пошуку нового аромату парфуму, а і створенню
флакону, найменування, упаковки. Над цим працюють не один рік фахівці по
запахах, дизайнери, модельєрі?, навіть скульптори. Існують цілі школи
пар-фумерного мистецтва.
На споживчому ринку за обсягами продажу парфумерія і косметика посідають
четверте місце. Спеціалісти підрахували, що тільки на гігієнічну
косметику (мило, шампунь, зубну пасту, засоби догляду за шкірою)
населення України щомісячно витрачає близько 400 – 500 млн. грн., або 5
млрд. грн. на рік. Середньостатистична родина витрачати на парфумерію і
косметику менше 3 – 5 грн. на місяць практично не може. Багато
парфумерно-косметичних виробів є предметами повсякденного користування,
і тому вони мають стійкий попит.
У структурі продажу і споживання переважають косметичні товари (близько
65 – 70 % загального обсягу), в основному засоби догляду за волоссям і
шкірою. Це стосується і українського ринку, що помітно з реклами на
телебаченні та у пресі. Найбільшим попитом се ред споживачів косметики
користуються шампуні, фарби, лікувальні препарати для волосся, зубні
пасти, креми для обличчя і шкіри рук. Щорічний обсяг продажу окремих
груп косметичних виробів є таким:
– засобів для догляду за шкірою — на загальну суму близько
100 млн. грн. Структура продажу: засоби для догляду за шкірою
обличчя – 79 %, креми для шкіри рук – 17 %, засоби для
догляду за
шкірою тіла – 4 %;
– засобів для фарбування волосся – 65 млн. упаковок на загальну
суму 360 млн. грн. за роздрібними цінами. Структура продажу: фарби
для волосся – 45 %, освітлювачі – 37 %, відтінювальні шампуні,
бальзами та пінки – 10 %, натуральні фарби – 7 % . Частка вітчизняної
продукції в обсягах продажу складає 25 – 35 %;
– декоративної косметики – на загальну суму 40 млн. грн. Структура
продажу: ЗО % — губна помада; 20 % — туш для вій; 20 % — лак для нігтів;
20 % — косметичні олівці; 8 % — пудра та основа під макіяж; 2 % —
рум’яна, тіні для вій. Частка вітчизняної продукції у продажу – близько
5 %.
У теперішній час український парфумерно-косметичний ринок переживає
стадію розвитку, про що свідчать прагнення фірм, що працюють на ньому,
завойовувати нові ніші. Дешева продукція, що наситила ринок, повільно
витискується більш дорогими товарами. Особливого успіху на українському
ринку досягають закордонні фірми. Той факт, що великі імпортери
збільшили за рік обсяги продажу своєї продукції в середньому у 1,5 раза,
говорить про значну ємність вітчизняного ринку – місця на ньому поки що
вистачає всім. Однак сучасне становище на ринку – не на користь
українських виробників. Господарями почувають себе оператори, що
реалізують імпортну парфумерію і косметику, яка вигідно відрізняється
від вітчизняної продукції широтою асортименту, ефективним зовнішнім
оформленням, розвинутою рекламою. За більшістю товарних груп продукція
іноземного виробництва складає 60 – 90 від загальної
кількості пропонованого товару, а в середньому по
ринку 70 – 75 %. За такими товарними групами і видами товарів, як
зубна паста, дезодоранти, креми для гоління, лак для волосся,
декоративна косметика, туалетна вода, ринок України
майже на 95-100 %
заповнений імпортною продукцією.
За даними незалежних експертів, тільки у Києві нараховується понад сто
фірм, які займаються імпортом парфумерно-косметичних товарів. Із них
п’ять фірм імпортують елітну продукцію – “Тенде-Україна”, Real
Distribution, Hexagone, “В.В.”, “Роксолана”, причому три перших, крім
цього, ввозять і товари групи “мас-маркетингу’. У цілому по Україні
понад шістсот фірм спеціалізуються на дрібнооптовій та роздрібній
торгівлі парфумами і косметикою.
Кожна фірма застосовує власну тактику розповсюдження товару. Деякі
імпортери постачають продукцію відразу до магазинів, тобто доводять їх
до кінцевого споживача. Ця методика ефективна при просуванні елітної
продукції, бо дозволяє “виховувати” свого покупця, прививаючи йому
певний смак. Інші імпортери утворюють широку дилерську мережу і
просувають продукцію, незважаючи на умови роздрібної реалізації. Такий
підхід розумний при розповсюдженні “мас-маркетингової” продукції. Між
великими постачальниками і кінцевими споживачами є, як правило, один-два
посередники, які можуть виконувати умови з обсягів закупівель, що
висуваються великими оптовиками. Помітне збільшення таких підприємств
відбулося восени 1996 року після набуття чинності Постановою Кабінету
Міністрів України № 893 від 02.08.96 р. «Про розмір державного збору за
видачу імпортних ліцензій». Фірми, що виступали раніше як імпортери,
стали акумулювати в собі великий асортимент товарів різноманітних
офіційних дистриб’юторів, переходячи в категорію оптовиків.
У складних умовах становлення ринкових відносин українські виробники
також намагаються змінити стару тактику продажу. Практично всі виробники
перетворилися на виробничо-торговельні підприємства, мають свої
торговельні підприємства, здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю
своєї продукції.
Кожне підприємство-виробник намагається знайти свою нішу, обійняти
певний сегмент ринку. Так, західні регіони України в сегменті
вітчизняної продукції фактично контролюються Львівською
парфумерно-косметичною фабрикою. У центрі та на півночі України широко
представлена продукція АТ “Золотоніська ПКФ”. ТОВ “Авалон” утримує свої
позиції на півдні країни, позиціонуючись на сегменті порівняно недорогої
парфумерії. Лідери вітчизняних виробників намагаються розповсюджувати
свою продукцію по всій території України. Так, ЗАТ “Ефект”, маючи
дилерів у східному регіоні країни, шукає їх тепер на півдні і заході.
Косметичними засобами і одеколонами цього виробника, які виготовляються
виключно на натуральній основі, цікавляться і за кордоном. Відповідно до
укладених договорів підприємство постачає свою продукцію німецькій фірмі
Neufeld CjmbH і грецькій Nova.
АТ “Золотоніська ПКФ” також не обмежується боротьбою за вітчизняний
ринок. Це підприємство, незважаючи на труднощі, змогло утри мати з
багатьох позицій найнижчі ціни на свою продукцію серед українських
виробників. У сучасних умовах підприємство веде активну експансію на
досить перспективні ринки Росії та інших країн СНД.
Важливим показником, що характеризує кон’юнктуру ринку
парфумерно-косметичних товарів, є рівень поточних ринкових цін. Ціни на
парфумерію і косметику є значним фактором збуту товарів, тому що вони
насамперед визначають реальний попит споживачів. За ціновими
характеристиками ринок парфумерно-косметичних товарів дуже
різноманітний. Так, ціна флакону французьких елітних парфумів складає
декілька сотень гривень, а парфуми вітчизняних виробників коштують 10 –
20 грн. Ціна на парфумерію і косметику коливається в широкому діапазоні
і залежить від якості товару, його складу, витрат на виробництво і
продаж, а також від наявності конкурентів, насиченості ринку, багатьох
інших факторів. Але вартість елітної продукції складається не тільки і
не стільки з витрат на утворення парфума і забезпечення його якості. У
значному ступені вона визначається престижем фірми-виробника, шармом,
напрямком моди. Ціни на елітну продукцію не підлягають змінам. За
випадку їх зниження в погоні за збутом продукція може потрапити до
розряду мас-маркетингу, з якого повернення вже немає. Тому провідні
світові фірми так ревниво ставляться до всього, що пов’язане з престижем
і якістю їх продукції.
Товари повсякденного попиту призначаються для широкого кола споживачів з
невисоким рівнем доходу. Тож, ціни на них значно менші, але підлягають
змінам залежно від соціально-економічних і виробничих факторів.
У цілому український ринок парфумерно-косметичних товарів є одним з
найбільш містких і перспективних серед інших непродовольчих товарів. На
сучасному етапі для вітчизняних виробників головні завдання складаються
з покращення якості і розширення асортименту продукції, підвищення її
конкурентоспроможності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
