Реферат на тему:
Перша фондова торговельна система. Професійна діяльність на ринку цінних
паперів
Перша фондова торговельна система (ПФТС), яка розпочала свою діяльність
в 1996 p., підпадає під поняття торгово-інформаційної системи, Положення
про які було прийняте Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку в 1996 р. Як і будь-яка торгово-інформаційна система, ПФТС є
юридичною особою, що здійснює діяльність з організації торгівлі на
позабіржовому ринку та володіє електронною торговельною мережею, яка дає
учасникам можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних
паперів. Учасниками ПФТС є торговці цінними паперами, які отримали
відповідні ліцензії на діяльність по випуску та обігу цінних паперів,
зареєстровані відповідно до встановлених правил і мають право на
укладення угод з цінними паперами.
До торгівлі в ПФТС допускаються цінні папери, випущені згідно з чинним
законодавством України, які викликають зацікавленість у учасників
торгівлі. Корпоративні цінні папери мають бути випущені емітентом,
статутний капітал якого становить не менш як 500 тис. грн.
До лістингу та котирування у ПФТС цінні папери допускаються за трьома
рівнями, які відрізняються територіальними та кількісними маштабами
торгівлі цінними паперами, а також числовими значеннями таких
параметрів, як капіталізація, кількість акціонерів тощо.
Для включення цінних паперів до Котирувального листа першого рівня
потрібно, щоб емітент цінних паперів крім виконання загальних вимог
задовольняв такі умови:
• був широковідомим та визнаним в Україні;
• розмір статутного капіталу його становив не менш як 10000000грн.;
• мав не менш як 1000 акціонерів, причому частка голосуючих акцій, що
перебуває у володінні афілійованих осіб або у власності держави, не
перевищувала 80%;
• існує повністю сформований реєстр, який ведеться незалежним
реєстратором; реальний термін перереєстрації не перевищує двох робочих
днів; оплата послуг перереєстрації за угодами купівлі-продажу
здійснюється за фіксованими тарифами, які не прив’язуються до суми
угоди; сума послуг реєстратора щодо зміни прав власності за однією
угодою не перевищує 1% від її вартості;
• щодня в ПФТС подається не менш як чотири пропозиції на купівлю та
чотири пропозиції на продаж даного цінного папера, причому різниця між
найкращими цінами купівлі та продажу не перевищує 20%;
• пропозиції на купівлю-продаж даного цінного папера подаються не менше
ніж трьома учасниками торгівлі.
Для включення цінного папера до Котирувального листа другого рівня
додатково до загальних вимог необхідно виконання таких умов:
• емітент викликає зацікавленість у учасників торгівлі певних регіонів і
викликає обмежений або тимчасовий інтерес;
• статутний капітал емітента становить не менш як 2 000 000 грн.;
• емітент має не менш як 500 акціонерів;
• існує повністю сформований реєстр, який ведеться незалежним
реєстратором, реальний термін перереєстрації не перевищує п’яти робочих
днів;
• наявність заяв на купівлю-продаж хоча б від одного учасника торгівлі.
Для включення цінного папера до Котирувального листа третього рівня
необхідна наявність заяв на купівлю-продаж хоча б від одного учасника
торгівлі.
Афілійовані особи — особи, частка яких становить понад 10% у статутному
капіталі емітента, посадові особи емітента та члени їх сімей, особи, що
діють від імені даного емітента, або особи, від імені яких діє емітент,
особи, які контролюють діяльність даного емітента, юридичні особи, що
контролюються даним емітентом або разом з ним знаходяться під контролем
третьої особи, реєстратор, з яким підписано договір про обслуговування,
його керівники та посадові особи.
Підставами для розгляду питання про вилучення зі списку ПФТС можуть
бути:
1) ліквідація емітента цінних паперів;
2) прийняття регулюючим органом рішення про анулювання випуску цінних
паперів;
3) порушення емітентом чинного законодавства України та нормативних
актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
4) ненадання Заявником інформації, обсяг і терміни надання якої
встановлені Правилами ПФТС;
5) заява члена ПФТС або емітента цінного папера з обґрунтуванням
необхідності виключення цінного папера із списку ПФТС;
6) відсутність у ПФТС заяв на купівлю-продаж цінного папера протягом
тридцяти робочих днів.
Торговельні правила ПФТС не передбачають проведення аукціонів. Учасники
системи — торговці цінними паперами об’єднані комп’ютерною мережею, на
терміналах якої вони знайомляться з попитом-пропозицією на окремі види
цінних паперів, вибирають позиції, що задовольняють їх вимоги, і
укладають відповідні угоди. Ціни купівлі-продажу цінних паперів нерідко
відрізняються від запропонованих на початку цін.
Співробітники ПФТС крім роботи з організації торгів та забезпечення
безперебійного функціонування системи періодично розраховують рейтинги
цінних паперів, що перебувають у лістингу системи, і рейтинги торговців
цінними паперами, які мають технічну можливість працювати в системі.
Фахівцями ПФТС розраховується також один із фондових індексів —
ПФТС-індекс.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів
Професійна діяльність на ринку цінних паперів — це підприємницька
діяльність, спрямована на перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою
цінних паперів, а також на організаційне, інформаційне, технічне,
консультаційне та інше обслуговування випуску й обігу цінних паперів.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів є, як правило, виключним
або переважним видом діяльності суб’єкта ринку. Професійну діяльність на
фондовому ринку можна поділити на такі види:
• перерозподіл грошових ресурсів і фінансове посередництво (діяльність з
організації торгівлі цінними паперами, посередницька діяльність з
випуску цінних паперів, торгівля цінними паперами або діяльність з обігу
цінних паперів);
• організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами
(депозитарна, розрахунково-клірингова, реєстраторська, консультаційна,
інформаційна діяльності).
Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів, що полягає в
сприянні укладенню угод з цінними паперами між професійними учасниками
ринку на регулярній та впорядкованій основі, здійснюють на біржовому
ринку біржі, а на позабіржовому ринку — різного типу
торговельно-інформаційні системи.
Торгівля цінними паперами — це здійснення угод з цінними паперами, які
передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на
основі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів
(брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою
перепродажу третім особам (дилерська діяльність). Торгівлю цінними
паперами та посередницьку діяльність з випуску цінних паперів
(андерайтинг), а також діяльність з управління цінними паперами на
фондовому ринку України здійснюють фінансові посередники — торговці
цінними паперами.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів, у тому числі
посередницька діяльність з випуску та обігу цінних паперів, здійснюється
юридичними і фізичними особами виключно на основі спеціальних дозволів
(ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством,
та за умови вступу до щонайменше однієї саморегульованої організації.
У процесі здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів
особи, які здійснюють таку діяльність, зобов’язані додержуватися
встановлених чинним законодавством України обов’язкових нормативів
достатності власних коштів та інших показників і вимог, що обмежують
ризики за операціями з цінними паперами.
Діяльністю з випуску та обігу цінних паперів визнається згідно із
законодавством України посередницька діяльність з випуску та обігу
цінних паперів, що здійснюється на основі відповідного дозволу
комерційними банками та юридичними особами, для яких операції з цінними
паперами є виключним видом діяльності. Тих, хто мають дозвіл і
здійснюють на вітчизняному ринку таку діяльність, називають торговцями
цінними паперами. Основними видами діяльності, що можуть здійснювати
торговці цінними паперами, є:
• діяльність з випуску цінних паперів;
• комісійна діяльність щодо цінних паперів;
• комерційна діяльність щодо цінних паперів.
Діяльністю з випуску цінних паперів визнається виконання торговцем
цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента
обов’язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації
іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з
емітентом може брати на себе зобов’язання у разі неповного розміщення
цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.
Комісійною діяльністю щодо цінних паперів визнається купівля-продаж
цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого
імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Комерційною діяльністю
щодо цінних паперів вважають купівлю-продаж цінних паперів, яку
провадить торговець цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.
При здійсненні діяльності з випуску та обігу цінних паперів як виключної
торговці цінними паперами можуть здійснювати окремі види діяльності,
пов’язані з обігом цінних паперів, насамперед надавати консультаційні
послуги власникам цінних паперів, управляти активами інвестиційних
фондів та цінними паперами інших учасників ринку.
Юридичні особи, що прагнуть отримати дозвіл на здійснення посередницької
діяльності з випуску та обігу цінних паперів, мають бути засновані у
формі акціонерного товариства, статутний капітал якого сформовано за
рахунок виключно іменних акцій, товариства з обмеженою, з додатковою
відповідальністю, повного або командитного товариства.
Дозвіл на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів як
виключної, видається Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку. Дозвіл на здійснення всіх або окремих (крім комісійної) видів
діяльності може бути видано торговцям цінними паперами, які мають
статутний капітал у розмірі не менш як 1000 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, а на здійснення комісійної діяльності щодо цінних
паперів — не менш як 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дозвіл має бути виданий не пізніше 30-денного терміну з моменту
отримання заяви з додаванням потрібних документів за встановленою
формою.
Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності з випуску та обігу
цінних паперів не може отримати торговець цінними паперами, який
безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними
паперами вартістю понад 10% статутного капіталу, в тому числі
безпосередньо вартістю понад 5% статутного капіталу іншого торговця.
Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності
з обігу цінних паперів, або громадянина в статутному капіталі кількох
торговців цінними паперами перевищує 5% по кожному торговцю, то ці
торговці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.
Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю цінними паперами
власного випуску та акціями того емітента, в якого він безпосередньо або
побічно володіє майном у розмірі більше 5% статутного капіталу.
Частка побічного володіння майном у статутному капіталі торговця цінними
паперами розраховується як добуток часток участі в статутних капіталах
споріднених осіб.
Припустимо, що серед засновників товариства А є юридична особа Б, яка
володіє часткою у статутному капіталі товариства А, що становить 40%. До
складу Б входить торговець цінними паперами В з часткою в статутному
капіталі Б у розмірі 30%. Побічне володіння товариства А в статутному
капіталі торговця В становить 0,4 • 0,3 х х 100% = 12%.
Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями
цінними паперами, але не виконаних у даний момент (відкриті позиції), не
може перевищувати п’ятикратного розміру власного статутного капіталу
торговця цінними паперами.
При здійсненні діяльності з випуску цінних паперів, що проводиться
одночасно з комерційною або комісійною діяльністю з цінними паперами,
вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями
цінними паперами, але не виконаних на даний момент, не може перевищувати
десятикратного розміру власного статутного капіталу торговця цінними
паперами.
Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності торговця
цінними паперами, який здійснює діяльність з випуску цінних паперів або
комерційну діяльність з цінними паперами, а також вартість відкритих
позицій, разом узятих, одночасно не можуть перевищувати
п’ятнадцятикратного розміру його статутного капіталу.
Якщо після отримання дозволу на здійснення діяльності з випуску та обігу
цінних паперів в установчих документах чи господарській діяльності
торговця відбулися зміни, він зобов’язаний у 30-денний термін з моменту
виникнення змін надіслати до Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку в письмовій формі відомості про ці зміни.
При виявленні порушень з боку торговців цінними паперами Державна
комісія з цінних паперів та фондового ринку може самостійно або за
поданням податкових органів та Антимонопольного комітету накладати
санкції згідно з чинним законодавством. Санкції накладаються у випадках:
• неподання відомостей або подання недостовірної інформації у
відомостях, які торговець цінними паперами повинен подавати протягом дії
дозволу;
• виявлення фактів здійснення інших видів діяльності, не пов’язаних з
обігом цінних паперів;
• порушення порядку емісії цінних паперів;
• порушення правил торгівлі цінними паперами;
• здійснення торговцями цінними паперами торгівлі цінними паперами
іноземних емітентів без індивідуальної ліцензії НБУ;
• порушення чинного законодавства України.
У разі виявлення повторних порушень з боку торговців цінними паперами
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може анулювати
дозвіл на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів як
виключної діяльності.
Дозвіл анулюється також у випадку, якщо торговець цінними паперами
протягом двох місяців з дати отримання дозволу не вступив до
сертифікованого ДКЦПФР об’єднання торговців цінними паперами, або якщо
протягом одного місяця з моменту припинення членства в одному із
сертифікованих ДКЦПФР об’єднань торговців цінними паперами він не став
членом іншого сертифікованого ДКЦПФР об’єднання торговців, або якщо
протягом року ним не здійснювалась діяльність.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р.
№ 1201-XII.
2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон
України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.
3. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу
цінних паперів в Україні. Закон України від 10 грудня 1997 р. №
710/97-ВР.
4. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Затверджено Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97.
5. Порядок видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру
власників іменних цінних паперів. Затверджено наказом ДКЦПФР від 1
квітня 1996 р. № 59.
6. Порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу
цінних паперів як виключної діяльності. Затверджено наказом ДКЦПФР від
13 вересня 1996 р. № 203-а.
7. Положення про організаційно оформлені позабіржові
торговельно-інформаційні системи. Затверджено наказом ДКЦПФР від 23
грудня 1996р. Л» 328.
8. Буковинський М.Г. Біржові трансформації ринку. — К., 1997.
9. Губський Б.В. Біржові технології ринку. — К., 1997.
10. Міріна КF. Розвиток бірж на Україні. — К., 1997.
11. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. — М., 1995.
12. Рубцов БД. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура,
механизм функционирования. — М., 1996.
13. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / Керівник авт. кол. В.В.
Ос-польський. — К., 1994.
14. Річні звіти ДКЦПФР за 1999—2001 pp.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
