.

Страхування життя – об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1728
Скачать документ

Страхування життя – об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки

Страхування життя є об’єктивно необхідним атрибутом ринкової економіки
та однією з важливих галузей особистого страхування на світовому
страховому ринку, яка забезпечує надійний захист застраховних осіб у
випадку настання несприятливих подій для життя і здоров’я.

Страхування життя в усьому світі – один з найбільш сильних інструментів
вирішення соціальних проблем. У багатьох країнах уже давно склалася
система взаємодоповнюючого соціального захисту: державне соціальне
забезпечення, групове страхування співробітників підприємств,
індивідуальне страхування.

У країнах з давніми традиціями ринкової економіки держава стимулює
розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи
оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована
частина оплати праці, що має ретельно продумані податкові пільги.

При цьому податковий акцент, відповідно до світової практики, зміщується
на момент здійснення страхових виплат, для того, щоб забезпечити
ефективну роботу цих коштів на вітчизняну економіку та формування
страхових резервів для гарантування соціального захисту. Такий підхід,
окрім іншого, стимулюватиме легалізацію тіньових доходів громадян та
повернення їх в економіку України.

З метою підвищення життєвого рівня населення необхідно вжити необхідних
заходів щодо подальшого реформування пенсійного забезпечення в Україні і
приведення його до світових стандартів.

Важливою складовою у системі недержавного пенсійного забезпечення
повинно стати залучення страхових компаній і запровадження як одного з
типів недержавного пенсійного забезпечення договорів страхування.
Страхові компанії пропонуватимуть споживачам своїх послуг як засіб
накопичення заощаджень на старість або механізм здійснення періодичних
виплат протягом життя пенсіонера.

Страхові виплати за добровільними договорами пенсійного страхування
життя в усьому світі становлять основну частину валового доходу
пенсіонера. На частку довгострокових видів страхування в західних
країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж
цей показник за підсумками 2000 року становив 0,45%.

Окрім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є
потужним джерелом інвестицій у вітчизняну економіку, оскільки воно
дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, які, на відміну
від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. В європейських
країнах світу частка внесків по довгостроковому страхуванню життя сягає
6 – 10 відсотків ВВП (в Україні – 0,006%).

Вирішення проблеми соціального захисту за рахунок страхування перевірено
часом і (у розвитих країнах) стимулюється державою, оскільки зменшує
кількість людей, що залежать від підтримки держави. Таким чином, держава
може зосередитись на соціальному забезпеченні найменш захищених верств
суспільства – працюючі ж громадяни, в основному, піклуються про себе
самі. Накопичувані страховими компаніями і пенсійними фондами активи
забезпечують одне з основних джерел довгострокового інвестування і
служать важливим ресурсом для стабілізації економіки і зниження
інфляції.

Страхування життя як надійне джерело інвестиційних ресурсів становить на
ринку страхових послуг України найменшу частку – 0,66%, тоді як у
країнах з розвинутою економікою цей показник дорівнює 30-40%.

З метою підтримки та стимулювання складання договорів страхування життя,
тобто дострокових (накопичувальних) видів страхування, – в проекті
Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про
страхування” від 04.10.2001 р. за №2745-ІІІ передбачено, що грошові
зобов’язання сторін по договорах страхування життя, за їхньою згодою,
можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у
вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах. При цьому
розглядається питання, передбачене Програмою розвитку страхового ринку
на 2001-2004 роки, щодо можливості використання вільноконвертованої
валюти під час здійснення страхування життя та можливості формувати
частину математичних резервів у вільноконвертованій валюті, з отриманням
відповідних ліцензій Національного банку України та здійсненням
відповідного контролю з його сторони.

Важливою складовою політики кожної держави повинна бути стратегічна
лінія, спрямована на соціальний захист громадян країни.

Однак, не дивлячись на значні кроки, зроблені після прийняття Закону
України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про
страхування” в напрямку таких важливих механізмів соціального захисту,
як страхування життя, медичне та пенсійне страхування – ці види
соціальної підтримки та довгострокових інвестицій в економіку нашої
країни до теперішнього часу залишаються менш розвиненими, ніж інші види
страхування.

В країнах зі стабільною ринковою економікою держава стимулює розвиток
страхування життя за рахунок продуманої системи оподаткування, в якій
страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що
має продумані податкові пільги.

Першим кроком до розвитку системи страхування життя в України cтало
прийняття 24 жовтня 2002 року Верховною Радою України в цілому Закону
України „Про внесення змін до Закону України ”Про оподаткування
прибутку підприємств”.

На етапі гармонізації податкового законодавства України відповідно до
вимог законодавства ЄС, Ліга страхових організацій України виступає за
впровадження цього закону в життя.

В Законі України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування
прибутку підприємств” запропонована нова концепція оподаткування
страхування життя, яка відображає сучасні світові підходи до
оподаткування цієї галузі як однієї з складових системи соціального
захисту та соціального забезпечення населення, а також як потужного
джерела інвестицій в національну економіку.

Розроблена концепція пропонує реформування системи оподаткування
страхування життя на різних етапах:

– на етапі сплати страхових внесків;

– на етапі формування та розміщення страхових резервів;

– та на етапі здійснення страхових виплат.

При цьому податковий акцент, відповідно до світової практики, зміщується
на момент здійснення страхових виплат, для того, щоб забезпечити
ефективну роботу цих коштів на вітчизняну економіку та формування
страхових резервів для гарантування соціального захисту. Такий підхід,
окрім іншого, стимулюватиме легалізацію тіньових доходів громадян та
повернення їх в економіку України.

Наступним суттєвим моментом запропонованої концепції оподаткування є
запровадження податкових пільг, відповідно до світових стандартів, для
“довгострокових договорів страхування життя”.

Подібна концепція уже має місце в чинному законодавстві, проте вона
стосується лише етапу формування страхових резервів і є логічно
незавершеною.

Базою для пільгового оподаткування є “довгостроковий договір страхування
життя” який є одночасно інструментом соціальної політики, оскільки
передбачає страховий захист на випадок смерті, хвороби або нещасного
випадку, що стався із застрахованою особою (стаття 1.37 Закону України
„Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств”). Термін дії договору – понад 10 років відповідає існуючій
класифікації договорів страхування і є середнім для Європи. В більшості
країн цей термін коливається від 7 до 10 років, в Німеччині та
Нідерландах – перевищує 10 років.

Стаття 5 пункт 5.6.2. Закону України „Про внесення змін до Закону
України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає частину
страхових внесків за довгостроковими договорами страхування життя, які
сплачуються за рахунок підприємств платником податку на користь найманих
працівників віднести до складу валових витрат суму фактично сплачених
страхових платежів, що не перевищує 15 відсотків від заробітної плати,
отриманої таким працівником від роботодавця протягом кварталу, але не
більше ніж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого
працівника протягом року.

Запропонована межа є персоніфікованою і залежать від доходу конкретного
працівника. Межа в розмірі 15% є найбільш притаманною для європейського
законодавства і з одного боку дозволяє протягом 10-20 років сформувати
мінімальний (базовий) страховий захист для працівника, з іншого боку не
дозволяє використовувати зазначену пільгу для зловживань.

Щодо оподаткування страхових організацій за операціями по страхуванню
життя (стаття 7 пункт 7.2.2. Закону України „Про внесення змін до Закону
України „Про оподаткування прибутку підприємств”) передбачає, що доходи
страховиків-резидентів отримані по договорах довгострокового страхування
життя оподатковуються за ставкою 0 відсотків у разі дотримання вимог до
таких договорів, встановлених пунктом 1.37 Закону, доходи за іншими
договорами – оподатковувати за ставкою 3 %.

Доходи страховиків-резидентів отримані від розміщення страхових резервів
та управління ними не є доходами страховика і частина таких доходів,
яка, відповідно до Закону України “Про страхування” в обов’язковому
порядку відраховується до математичних резервів. Таким чином, підпункт
7.2.3 статті 7 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про
оподаткування прибутку підприємств”, передбачає оподатковувати лише
прибуток страховика, тобто частину доходу яка залишиться у страховика
після здійснення відрахувань до математичних резервів, тобто
інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів
резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка
належить страховику.

З метою уникнення зловживань та використання пільгового режиму
оподаткування договорів страхування життя для мінімізації оподаткування,
стаття 7 пункт 7.2.4. Закону України „Про внесення змін до Закону
України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає у разі
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя,
встановлених пунктом 1.37 Закону, в тому числі його дострокового
розірвання, доходи, одержані страховиком за таким договором
оподатковувати за ставкою 6 відсотків у податковому періоді, в якому
відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму доходу,
розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим
періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком.

У разі, якщо платник податку, який сплачував страхові внески на користь
найманих працівників, збільшив валові витрати у порядку, передбаченому
підпунктом 5.6.2 Закону, достроково розриває договір довгострокового
страхування життя до закінчення граничного строку або порушує інші
вимоги, встановлені підпунктом 1.37 Закону, то такий платник податку
зобов’язаний включити до валового доходу суму страхових платежів за
таким договором збільшену на суму пені, нараховану на суму страхових
внесків, яка розраховується з початку податкового періоду, в якому такий
платник податку уперше збільшив валові витрати. При цьому викупна сума,
яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу
валових доходів такого платника податку.

Штрафні санкції за заниження об’єкту оподаткування у цих випадках, як до
страховика так і до платника податку не застосовуються.

___________________________________________________________

Аналітика:

В останні роки страхування в Україні є однією з галузей, яка найбільш
активно розвивається, кількість отриманих платежів зросла майже на 42%.
Зараз найбільш поширеним видом страхування в Україні є добровільне
майнове страхування. На кожного громадянина України припадає 62 гривні
страхових премій, у 2000 році в США той же показник складав 3152,1 дол.,
в Польщі – 124,1 дол., в Росії – 41,8 дол. Ємність страхового ринку
України по одному ризику на перше півріччя 2002 року складала 249,8 млн.
грн.

Страхування життя в Україні, має досить незначну частку в отриманих
страхових преміях, у 1999 році вона складала 0,65%, в 2000 – 0,47%, в
2001 – 0,52%, а на перше півріччя 2002 року – 0,57% (табл. 1). Зниження
долі у 2000 році у порівнянні з 1999 роком обумовлено більшими темпами
зростання отриманих страхових премій в інших видах страхування особливо
майнового, але у останній час доля страхування життя поступово зростає.

Слід зазначити, що у світі страхування життя є найбільш поширеним видом
страхування, так у 2001 році з 2 324 025 млн. дол. отриманих страхових
премій, на страхування життя припадає 1 412 357 млн., тобто 60,77%. Доля
страхових премій отриманих в Україні з страхування життя у світових
преміях отриманих з цього виду страхування складає лише 0,0002%.

Інша ситуація, склалася зі страховими виплатами – за цим показником
страхування життя займає більш вагому позицію. У 1999 році доля
страхових виплат зі страхування життя складала 1,94%, в 2000 – 2,26%, і
лише з 2001 року вона почала знижуватись, на перше півріччя 2002 року
вона склала 0,66%.

Рівень страхових виплат, в страхуванні життя також постійно зменшується,
причиною тому є особливість цього виду страхування, великі строки дії
договорів, та невеликий обсяг отриманих страхових премій з цього виду
страхування у 90-х роках.

Станом на 01.07.2002 зареєстровано 19 страхових компаній, які займаються
страхуванням життя (всього в Україні 328 страхових компаній). Активи 8
найбільш активно працюючих з них складають 32 123,10 тис. грн., в той же
час сукупні активи страхових компаній України склали 2 708 758,77 тис.
грн.

Обсяг статутних капіталів страховиків, постійно зростає, та на перше
півріччя 2002 року складав 1253,5 млн. грн., на цей же час у вісімки
страхових компаній з життя він становив 31,6 млн. грн.

Доля резервів зі страхування життя у сукупних резервах у першому
півріччі 2002 року складала 1,95%. Видно, що у 2001 році страхові
резерви із страхування життя по зрівнянню з 2000 роком зменшилися майже
на чверть, але вже у першому півріччі 2002 року вони складали майже 24,4
млн. грн.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019