Спільна діяльність органів державної влади і громадських організацій –
успішне впровадження ОМС
Загородній В.В., Президент Української Федерації громадських організацій
сприянню охорони здоров’я громадянського суспільства
Метою громадської політики в охороні здоров’я є збереження та зміцнення
здоров’я населення. Задля досягнення цієї мети ми пропонуємо на розгляд
Концепцію громадської політики в охороні здоров’я. Ми не ставимо на меті
протиставити громадську політику в охороні здоров’я державній, яку було
викладено в Указі Президента України “Про концепцію розвитку охорони
здоров’я населення України”. Разом з тим, неспроможність держави
самотужки вирішити всі проблеми охорони здоров’я є очевидною. Адже,
держава не може передбачити і не здатна забезпечити тисячі громадських
потреб і послуг. Саме тому в цивілізованих країнах світу, де існує
високий рівень життя населення, держава зберігає за собою мінімум впливу
на суспільні процеси (в тому числі і в охороні здоров’я), решта
віддається громадськості і вона з своїм завданням справляється, як ми
знаємо, непогано. Таку побудову суспільних відносин називають
громадянським суспільством, якого, як відомо, прагне й Україна. Однак,
сьогодні спостерігається:
– відсутність громадської системи захисту прав споживачів медичних
послуг, виробів і товарів медичного призначення, а також системи захисту
медичних працівників при наявності ослаблення принципів
“загальнодоступності” складає чимало проблем у стосунках між лікарем і
пацієнтом;
– слабка, а частіше повна відсутність участі громадських організацій у
розробці проектів державних документів, стосовно проблем реформування
системи охорони здоров’я, медичної науки, вищої медичної школи, медичної
та фармацевтичної промисловості призводять до того, що значна більшість
державних програм, підзаконних актів, розпоряджень і наказів носять
формальний характер; частіше вони з моменту виходу їх у світ
становляться не життєздатними ;об’єднання та удосконалення досвіду
громадських організацій для оптимального використання потенціалу їх
можливостей в сфері захисту здоров’я населення України;
Отож, на порядку денному стоїть
– більш активне залучення державними органами громадських організацій,
всього громадянського суспільства до питань впровадження здорового
способу життя населення, при умовах обов’язкового громадського контролю
за використанням бюджетних та “благодійних” коштів допоможе зняти
формальне рішення цієї проблеми, надасть їй статус загальнодержавної,
дозволить утягнути все населення країни в збереження свого здоров’я.
– активізація діяльності громадських організацій в управлінні охороною
здоров’я в межах існуючого законодавства України;
– подальший розвиток участі громадських об’єднань в формуванні державної
політики, стосовно захисту здоров’я населення та навколишнього
середовища України;
– підвищення ролі громадських організацій в реформуванні економічних
засад системи охорони здоров’я;
– пропаганда здорового способу життя — пріоритетний напрямок діяльності
громадських організацій;
– розвиток міжнародного співробітництва з громадськими об’єднаннями
сприяння здоров’ю населення та оздоровлення навколишнього середовища.
Таким чином, реформування і подальший розвиток системи охорони здоров’я
треба розглядати як нерозривно зв’язані процеси тісної взаємодії органів
державної влади і всього громадянського суспільства, зокрема широкої
медичної громадськості країни.
Величезна кількість розрізнених громадських організацій, на жаль, не
набула тієї сукупної сили, яка спроможна була би разом з державними
органами суттєво впливати на підготовку та впровадження заходів по
сприянню охороні здоров’я та захисту навколишнього середовища України.
Відсутність науково – обгрунтованої методології організації діяльності
громадських об’єднань, недостатній юридичний досвід використання своїх
прав та інтересів в взаємовідношеннях з державними органами влади,
слабкі зв’язки переважної більшості громадських організацій з
вертикальними структурами влади робить їх роботу досить неефективною при
наявності витрат в окремих випадках значного потенціалу їх можливостей в
досяганні поставленої мети.
Виходячи з вищенаведеного, передбачається на добровільній основі
об’єднати (при збереженні юридичної та господарської самостійності)
громадські організації, асоціації, благодійні фонди, тощо в єдину
громадську організацію – Українську Федерацію охорони здоров’я
(Федерація).
Федерація, на основі передової вітчизняної науки та світового досвіду
буде створювати та запропоновувати для подальшої роботи громадських
організацій єдину методологію, сучасні методичні підходи їх діяльності,
концентрувати накопичений потенціал досвіду їх роботи для використання
його в реалізації завдань, визначених їх Статутами.
Федерація отримає можливість наполегливіше впроваджувати в життя свої
рішення на загальнодержавному рівні: більш організовано від імені
представників громадськості України, працювати з органами адміністрації
Президента України, комісіями Верховної Ради України, Кабінетом
Міністрів України, Міністерством охорони здоров’я України в сфері
законотворчої ініціативи.
Передбачається активна участь Федерації в подальшому розвитку питань
удосконалення системи соціального та правового захисту медичних і
фармацевтичних працівників установ, закладів і підприємств усіх форм
власності.
На підставі об’єднання недержавних засобів масової інформації,
заснованих громадськими організаціями, Федерація отримає можливість
більш ефективно пропагувати необхідність реформування системи охорони
здоров’я, її мету і засоби здійснення серед різних груп населення,
включаючи політиків, підприємців, робітників провідних галузей
промисловості, сільського господарства.
Громадська політика в управлінні охороною здоров’я
Управління багатоканальною системою охорони здоров’я, її реформування в
період подальшого розвитку ринкових економічних відносин в державі не
може повноцінно відбуватися без активної участі представників
громадськості, працівників недержавної сфери охорони здоров’я. Це
неминуче буде повертати органи державної влади, які займаються
реформуванням, в старі межі діяльності охорони здоров’я за радянською
моделлю. Таких прикладів “реформування” за останні роки ми маємо вже
достатньо.
Численне зростання установ, закладів, підприємств недержавної форми
власності, якість і обсяги надання ними медичної допомоги населенню, чи
виробництво виробів, медикаментів і товарів медичного призначення,
потребують постійної уваги з боку державних управлінських, контролюючих
органів охорони здоров’я, співпраці з громадськими об’єднаннями.
На жаль, можливість такої уваги та контролю, при наявності величезних
проблем надання медичної допомоги в державному секторі охорони здоров’я,
з боку державних органів управління суттєво обмежена. В значному набору
державних актів, регулюючих діяльність системи охорони здоров’я, суттєве
значення надається співпраці з громадськими об’єднаннями. В той же час,
розрізненість цих законодавчих актів не надавало можливість
систематизації заходів по співпраці.
Діяльність Федерації передбачає створення чіткої загальнодержавної
системи сприяння громадських організацій в управлінні охороною здоров’я
населення.
Для цього необхідно:
Об’єднати в громадські організації, фонди, асоціації на добровільній
основі максимальну кількість працюючих в системі охорони здоров’я
(незалежно від форми власності закладу, установи, підприємства), а також
сприяти залученню в ці об’єднання громадських організацій та громадян,
працюючих в різних сферах народного господарства, зацікавлених в охороні
свого здоров’я і здоров’я членів їх родин;
Створити територіальні громадські Ради сприяння охорони здоров’я на
принципах делегування в ці Ради членів існуючих на території області,
міста, району громадських об’єднань, асоціацій, фондів, тощо;
На підставі створених громадських Рад побудувати чітку загальнодержавну
систему сприяння громадських організацій управлінню охороною здоров’я:
– на рівні країни – Українська Федерація громадських організацій
сприяння охороні здоров’я населенню, що тісно буде співпрацювати з
Міністерством охорони здоров’я України;
– на рівні АР Крім, Києва та Севастополя – громадські Ради, що тісно
будуть співпрацювати з Міністерством охорони здоров’я АР Крим, ГУОЗ міст
Києва та Севастополя;
– на рівні областей – громадська Рада, що буде тісно співпрацювати з
обласним управлінням охорони здоров’я;
– на рівні міст обласного підпорядкування – громадська Рада, що буде
тісно співпрацювати з міським відділом (управлінням) охорони здоров’я;
– на рівні міст і сільських районів – громадська Рада, що буде тісно
співпрацювати з Центральною місцевою лікарнею чи з Центральною районною
лікарнею.
Статус громадських Рад не може бути в якості юридичної особи. Це –
дорадчі органи, якім громадські організації концентровано делегують свої
повноваження для вирішення питань співпраці з органами державної влади в
межах існуючого законодавства.
Громадські Ради за дорученням та при особистій участі громадських
організацій України, областей, міст, районів беруть безпосередню участь
в законотворчої діяльності виконавчих органів, органів охорони здоров’я
населення. Вони будуть приймати активну участь, в межах існуючого
законодавства, в процесах створення правових, економічних та
управлінських механізмів реалізації конституційних прав громадян України
на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Для вирішення питань державної політики охорони здоров’я при Верховній
Раді України можуть створюватися дорадчі та експертні органи з провідних
фахівців у галузі охорони здоров’я – представників медичної
громадськості країни для розгляду питань захисту здоров’я населення,
впровадженню інтересів громадських об’єднань, спрямованих на подальший
розвиток їх законотворчої діяльності на усіх рівнях державного
самоврядування.
Громадські Ради, використовуючи можливості засобів масової інформації
виконують заходи по забезпеченню інформованості населення з питань
діяльності медичних, фармацевтичних, стоматологічних установ, закладів,
підприємств усіх форм власності, їх впливу на показники здоров’я
населення, працюючих в провідних галузях народного господарства.
Громадські Ради, професійні Асоціації, чи їх об’єднання приймають
безпосередню участь в роботі державних комісій по ліцензуванню,
акредитації та атестації установ, закладів, підприємств медичного,
стоматологічного, фармацевтичного профілю незалежно від форми їх
власності, науковій експертизі нової медичної техніки та виробів
медичного, та іншого призначення, які можуть завдати шкоду здоров’ю
населенню, роботі тендерних комісій різних рівнів, відстоюють свою думку
щодо результатів спільної роботи та прийнятих рішень державних комісій,
а при незгоді з цими рішеннями – оскаржують їх в встановленому
законодавством порядку. В міру подальшого розвитку їх професіоналізму,
використовуючи міжнародні стандарти діяльності громадських об’єднань в
світі -поступово беруть на себе питання вищенаведеної експертної роботи,
результати якої представлятимуть на затвердження в Міністерство охорони
здоров’я.
Громадські Ради, окремі Асоціації можуть виносити свої рішення в органи
державної влади стосовно діяльності установ, закладів, підприємств
недержавної форми власності щодо пропозиції про припинення їх діяльності
внаслідок відомих їм порушень честі, гідності, тощо при наявності
існуючих підстав.
Федерацією передбачається разом з профспілковими організаціями,
Конфедерацією роботодавців України розробка та впровадження юридичне
обгрунтованих заходів по удосконаленню системи соціального та правового
захисту медичних і фармацевтичних працівників підприємств державної,
комунальної і приватної форм власності.
Громадська політика в економіці охорони здоров’я.
Розвиток економічної політики охорони здоров’я на України в часи
впровадження в діяльність галузей народного господарства ринкових
відносин не може бути без активної участі в цих процесах громадськості.
В цьому напрямку державними законодавчими органами постійно
розробляються законодавчі акти, рекомендації, спрямовані на безпосередню
участь громадських об’єднань в процесах відпрацювання різноманітних
моделей фінансування охорони здоров’я, громадського контролю за
фінансовими витратами, спрямованими на охорону здоров’я та навколишнього
середовища України.
Федерація буде сприяти запровадженню ефективної системи багатоканального
фінансування сфери охорони здоров’я запровадженні ефективної, брати
участь в формуванні керованого ринку медичних послуг, удосконаленні
механізмів державного регулювання цін на медичні послуги, лікарські
засоби, медичне обладнання та вироби медичного призначення,
узагальнювати досвід створення лікарняних кас при закладах охорони
здоров’я за рахунок добровільних внесків підприємств, установ та окремих
громадян; ініціювати питання щодо можливості поширення такого досвіду у
закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності.
Захист прав медичних, фармацевтичних працівників та споживачів медичних
послуг, товарів і виробів медичного призначення.
Федерація, керуючись рішеннями Лісабонської декларації, що була прийнята
XXXI У Всесвітньою медичною Асамблеєю (1981 p.), з погляду на
відсутність в Україні правової бази по захисту прав пацієнтів та
медичних і фармацевтичних працівників разом з установами охорони
здоров’я спрямує свою увагу на розробку законодавчих актів по захисту
цієї групи медичних працівників та пацієнтів. При цьому, будуть створені
громадські контролюючи органи, що здійснюватимуть свою роботу в межах
діючого законодавства.
В світі суттєвого загострення державою уваги питанням захисту прав
споживачів, враховуючи високі темпи росту недержавних форм власності в
загальнодержавному секторі, в межах діючого законодавства почне роботу,
спрямовану на активізацію діяльності в цьому напрямку громадських Рад,
асоціацій та інших громадських об’єднань. З цією метою планується
створення наукової громадської експертизи медичних послуг, товарів та
виробів медичного призначення, проведення якої може бути ініційоване
громадськими об’єднаннями, споживачами чи фахівцями – виробниками
послуг, товарів, виробів медичного призначення. Передбачається створити
чітку систему захисту прав споживачів на громадських засадах,
обгрунтувати обсяги та юридичні можливості її діяльності, розробити
спільно з державними органами охорони здоров’я заходи, щодо впровадження
цієї системи в життя.
Громадський контроль діяльності органів охорони здоров’я.
В межах діючого законодавства, Указів Президента України, наказів
Міністерства охорони здоров’я України громадські організації здійснюють
громадський контроль та нагляд діяльності установ, закладів, підприємств
усіх форм власності в галузі охорони здоров’я. Передбачається створення
системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги, яка
надається понад базовим стандартом її якості та загальнодоступності на
основі розроблених показників якості. Передбачається здійснення
громадського контролю за розподілом і витратами коштів добровільного
медичного страхування, накопичувальних фондів територіальних громад, які
спрямовуються на задоволення індивідуальних потреб населення у медичних
послугах понад базовим стандартом якості загальнодоступної медичної
допомоги. Організаційно-методичне забезпечення цих заходів буде
відпрацьовуватися Конфедерацією разом з Міністерством охорони здоров’я
України.
Міжнародне співробітництво.
Враховуючи більш сприятливе бажання міжнародних організацій спілкуватися
та працювати з громадськими об’єднаннями, Федерація отримує можливість
на більш авторитетній основі розвивати стосунки з міжнародними
громадськими організаціями, фондами, об’єднаннями; ініціювати питання
інвестиційної політики, спрямованій на подальший розвиток передової
медичної науки, реформування системи охорони здоров’я України, обміну
досвідом роботи, науковими та управлінськими кадрами, тощо.
За матеріалами Науково-практичної конференції „Проблеми вдосконалення та
систематизації законодавства України в галузі охорони здоров’я”
29.10.2002р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
