.

Реформування галузі страхування життя в Україні: вимога часу, потреба суспільства, завдання влади (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2119
Скачать документ

Реформування галузі страхування життя в Україні: вимога часу, потреба
суспільства, завдання влади.

Адамович В.В., СК “ТАС”

Мабуть ні в кого не викликає сумніву, той факт, що галузь страхування
життя в Україні потрібно серйозно реформувати, враховуючи її теперішній
стан, а також соціальне значення та притаманний цій галузі потужний
інвестиційний потенціал. Адже після розпаду СРСР та примусового
вилучення ресурсів зі структур колишнього Держстраху на території
України, галузь страхування життя довгий час знаходилась у стані
практично повного занепаду: обсяги залучення страхових платежів за
офіційною статистикою, щороку зменшувались майже у 2 рази, незважаючи на
стрімкі темпи зростання галузі страхування в цілому. Ринок був практично
поза державним регулюванням і на ньому в основному панували нелегальні
іноземні брокери, такі як Si Save-Invest та інші, які абсолютно
безконтрольно вивозили значні валютні резерви за межі нашої держави.

За такої ситуації було зрозуміло, що поодинокі заходи не зможуть
докорінно виправити ситуацію, проте держава продовжувала практично
повністю ігнорувати цю важливу галузь економіки.

Загальна картина дещо покращилась з прийняттям у 1996 році Закону
України „Про страхування”, який фактично ввів нові правила гри на ринку
ризикового страхування та констатував наявність страхування життя, проте
певний перелом ситуації було досягнуто лише у 2000 році, коли галузь
показала перші позитивні показники зростання. За наступні півтора роки
позитивні тенденції почали поступово, але досить систематично
закріплятися. Так на ринку чітко виділилось кілька лідируючих компаній,
які надають високоякісні послуги з класичного страхування життя,
постійно збільшують власну клієнтську базу і обсяги залучених платежів,
та мають серйозну зацікавленість у розвитку галузі. Разом з ЛСОУ згадані
компанії у минулому році провели серйозну роботу зі створення в Україні
законодавчої бази європейського зразка, в першу чергу щодо
регламентування страхування життя, як окремої галузі, що знайшло своє
відображення у прийнятій в жовтні минулого року новій редакції Закону
України „Про страхування”.

В результаті, вже сьогодні ми можемо стверджувати, що Україна
знаходиться на порозі докорінних реформ у галузі страхування життя:

По-перше, питання відродження галузі залишається невирішеним, і набуває
все більшої актуальності.

По-друге, з прийняттям Закону про страхування було створено плацдарм для
подальшого реформування та зроблено перший крок у напрямку відродження
страхування життя як важливої соціально-орієнтованої галузі в економіці
України.

По-третє результатом минулорічної роботи стало й те, що про галузь
страхування життя в Україні почали серйозно говорити з найвищих владних
трибун, повсякчас підкреслюючи її соціальне значення та великий
інвестиційний потенціал, що особливо актуально на фоні пенсійної
реформи, що наближається, проблем з зовнішнім кредитування та
інвестиціями в економіку країни.

І нарешті, компанії, які займаються страхуванням життя розробили
абсолютно прозору та чітку концепцію реформування галузі, яка уже
підтримана урядом по більшості позицій та знаходиться на розгляді в
Верховній Раді, і тепер лише від законодавців залежить як швидко, і на
скільки рішуче буде здійснена реформа страхування життя та чи
виповняться при цьому основні очікування.

Реформування галузі страхування життя відповідно до пропонованої
концепції матиме за результат цілу низку як соціальних так і економічних
наслідків.

Головним результатом реформи буде звичайно стрімкий розвиток страхування
життя та, як наслідок, зростання страхових платежів, в першу чергу за
рахунок розвитку корпоративного страхування, широке охоплення населення
договорами страхування життя з відповідним рівнем соціального захисту.
Досвід країн колишнього соцтабору показує, що подібні реформи призводять
до вибухоподібного становлення ринку. Так наприклад у Польщі, в
результаті проведення подібних реформ в рамках пенсійної реформи,
учасниками якої в значній мірі виступали страхові компанії безпосередньо
та через засновані ними пенсійні фонди, ринок корпоративного
накопичувального страхування та додаткового недержавного пенсійного
забезпечення практично за один рік сягнув розмірів, які підтримуються і
сьогодні. Провідні компанії – оператори ринку за один рік уклали більше
1,5 млн. договорів кожна, кількість агентів в деяких компаніях у цей
період сягала 40 тисяч чоловік, це при тому, що агентська діяльність у
Польщі підлягає ліцензуванню.

Страхування життя взагалі, а особливо корпоративне страхування життя є
одним з основних інструментів системи соціального захисту та соціального
забезпечення населення. Слід зазначити, що в більшості країн світу
держава ще сторіччя тому відмовилася від ідеї тотального соціального
забезпечення населення за рахунок суттєвого перерозподілу національного
продукту через державний бюджет. Соціальна роль держави в цих країнах
обмежувалася гарантуванням певного мінімального життєвого рівня певним
верствам населення, які в силу об’єктивних причин не могли самостійно
забезпечити своє існування. Хочу підкреслити, що державою гарантувався
певний мінімальний соціальний стандарт. Решту соціального забезпечення
держава переклала на плечі самого населення та недержавної соціальної
інфраструктури, ключовими складовими частинами якої були страхові
компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг „Ніхто не подбає про тебе краще
ніж ти сам!” був одним із атрибутів ринкової економіки та значною мірою
визначав соціальну політику держави.

Подібна ситуація відбувається сьогодні і в Україні. Держава поступово
відмовляється від непосильних соціальних гарантій та неефективної і
економічно обтяжливої системи соціального забезпечення яка дісталася їй
у спадок з радянських часів, часто не пропонуючи на заміну адекватних
альтернативних інструментів. Розвиток страхування життя, та
корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину
прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі
соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким
чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини
соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення
соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного
забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових
компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання
бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення
довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та
національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме
фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово
призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх
реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в
Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і
безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику
вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки які швидко стали
надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є
нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність
позитивних прикладів її функціонування.

Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має
стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення.
Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне
соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого
обговорення, були проведені на віть певні економічні експерименти в
окремих регіонах чи на базі певних суб’єктів господарювання. Проте
вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових
ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне
пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже
сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого
запровадження у зв’язку з недосконалою системою оподаткування, зміна
якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід
зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя
займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення
нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма
показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна
до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів,
для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів.

Для того щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої
реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому
світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх
інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків
у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87% припадало на страхування
життя. В середньому по Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. Разом
з тим у світі на протязі останніх років спостерігається чітка тенденція
зростання частки страхування життя в структурі всіх страхових платежів.
За 10 років, починаючи з 1990 року вона зросла з 52% до 62%. В структурі
ВВП частка страхування у середньому складає 6-10%, у Швейцарії – 12%, а
в Південній Африці навіть 16%. В таких країнах, як США, Великобританія,
Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол.
США, а в Швейцарії та Японії – навіть 4000 дол. США. Це лише деякі
приклади, які характеризують потенціал галузі в розвинутих країнах
світу. Серед країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла
Словенія, де платежі по страхуванню складають майже 500 дол. США на душу
населення, або 5% ВВП. В Польщі цей показник становить 124 дол. США та
більше 3% ВВП і навіть в Росії – 42 дол. США на душу населення та 2,5 %
ВВП.

В Україні це джерело майже повністю відсутнє. Ринок страхування в цілому
в нас складає 1,6% ВВП, а страхування життя, того самого довгострокового
інвестиційного ресурсу, – 0,5% від страхового ринку або 0,0078% ВВП.
Отже, абсолютно зрозуміло, що галузь страхування життя потенційно є
потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до
5-6% ВВП. Навіть зростання цього показника до 1% ВВП, що можливо
досягнути в короткі терміни – це вже більше 2 млрд. гривень. При цьому
слід враховувати, що, на відміну від реального сектору економіки, де для
відновлення галузі потрібен значний часовий та фінансовий ресурс для
повного технічного переозброєння підприємств, фінансовий сектор, при
створенні сприятливих економічних умов здатен в короткі строки
насичитися ресурсами.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування –
це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави
(через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних
цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до
70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на
зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами
та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних
уступок з боку нашої держави.

Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також
спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так
необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному
секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно
призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення
частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах
корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив’язку до
офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також
сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх
тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного
агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення
національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних
очікувань.

Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у
населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту,
особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі
галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає
економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні зрушення, які можуть відбутися в державі
разом з запровадження чітких економічних перетворень, направлених на
відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно
важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів
можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного
об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019