1. Роль СОТ у лібералізацій міжнар. Торгов. відносин та гармонізації
методів регул. МТ. СОТ– це провідна міжнар. ек-на орг-ція, членами якої
є 149 країн, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової
торгівлі; її ф-ціями є встановлення правил міжнар с-ми торгівлі і
вирішення спірних питань між кр. членами, що підписані під близько 30-ма
угодами орг-ції. Ці країни взаємодіють у рамках недискримінаційної
торгов. с-ми, де кожна кр. отримує гарантії справедливого відношення до
її експорту на ринках ін. країн, зобов’язуючись забезпечувати такі ж
умови для імпорту на своїх власних ринках. Осн. правила і принципи СОТ
відображені в багатосторонніх торгов. угодах, що стосуються торгівлі
товарами і послугами та торгов. аспектів прав інтелект. власності,
врегулювання суперечок і механізму огляду торговельної політики. Осн.
угоди: ГАТТ, ГАТС, ТРІПС.Генеральна угода з тарифів і торгівлі є осн.
зведенням правил СОТ з торгівлі товарами. Цю угоду доповнюють угоди, що
стосуються окремих секторів, таких як с\г і текстиль, а також окремих
сфер, напр, держ. торгівлі, стандартів, субсидій і антидемп-х
заходів. Осн. мета – забезп. Стаб. зростання і зменшення ризику міжнар
торгов відносин через: – ліквідацію митних та ін. торгов. обмежень; –
усунення всіх форм дискримінації в міжнар. торгівлі з метою підвищення
рівня життя, забезп. повної зайнятості населення; – підвищення реальних
доходів і попиту, поліпшення викор-ня сировини, зростання вир-ва і
торгов. обміну.ГАТТ покликана виконувати три ф-ції: впливати на державну
зонек-ну політику розробкою правил між нар. торгівлі; бути форумом для
переговорів, які сприяють лібералізації і передбачуваності торгов.
відносин; опікуватися врегулюванням спорів. У Генер.угоді про торгівлю
послугами (ГАТС) – принципи більш вільного експорту й імпорту послуг
незалежно від способу їхнього постачання. Угода ГАТС містить три блоки
прав і зобов’язань:1.дається визначення торгівлі і постачання послуг і
встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на транскордонний рух
послуг, так і на їх постачання і споживання в межах нац.територій
країн-членів СОТ, формулюються принципи викор-ня нац. режиму і режиму
найбільшого сприяння (РНС) в сфері торгівлі послугами.. Члени СОТ беруть
на себе індивідуальні зобов’язання в рамках ГАТС щодо відкриття внутр.
ринків послуг для іноз. постач-ків. 2 і 3– це додатки, що визначають
статус окремих видів послуг і списки початкових взаємних поступок щодо
доступу на ринки послуг.Угода СОТ про торговельні аспекти прав
інтелектуальної власності (ТРІПС) встановлює стандарти та принципи щодо
забезп. прав інтел. Власності та методи їх захисту. За означенням Угоди
ТРІПС інтел. власністю є: авторські права, торгові марки, географічні
назви, що викор-ться для найменування товарів, промислові зразки, а
також нерозкрита інфо, напр, торговельні секрети. Угода також встановлює
процедури консультацій між членами СОТ у випадку, коли певний член СОТ
вважає, що практика ліцензування або умови п-цтва в ін. країні СОТ є
порушенням угоди ТРІПС, або негативно впливає на добросовісну
конкуренцію.ФУНКЦІЇ СОТ:1.сприяння реалізації, застосуванню, функц-ню і
досягненню цілей Марракеської угоди, а також багатостор. торгов-х
угод;2.забезп. основи для реалізації, застос. і функц-ня багатостор.
торгов. угод з обмеженим колом учасників,;3.форум для переговорів між
членами СОТ;4.створення форуму для подальших переговорів між її членами
в частині багатостор. торгов. відносин, а також основи для реалізації
рез-тів таких переговорів;5.реалізацією Домовленостей про правила і
процедури врегулювання спорів між членами СОТ;6.реалізація Механізму
перегляду торгов. політики.Цілі СОТ:1.підвищення життєвого
рівня;2.забезп. повної зайнятості;3.постійне зростання доходів і
ефективного попиту;4.розширення вир-ва товарів і послуг та торгівлі
ними;5.оптимальне викор-ня світ. ресурсів у відповідності з цілями
сталого розвитку;6.захист і збереження навкол. серед.;7.забезп. для
країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнар.
торгівлі, яка б відповідала потребам їх ек. розвитку.2. Чинники, що
визначають розвиток МТ в суч.умовах.МТ- сфера міжн гр.-тов відносин, що
являє собою сук-сть зн торгівель всіх країн світу.В суч. умовах у
міжнар. торгівлі приймають участь всі суб’єкти світ. госп-ва. В її
основі лежить міжнар. поділ праці. Розвиток міжнар. спеціалізації вир-ва
та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді заг,часткового та
одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків МТ. Глибокий вплив
на неї справляє наук-технічна революція, що прискорила якісні
перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній
та товарній стр-рі світових товаропотоків.Місце МТ в с-мі міжнар. ек-х
відносин визначається тим, що через неї реалізуються рез-ти всіх форм
світогосп-ких зв’язків – вивозу капіталу, вир-чої кооперації,
наук-технічного співроб-ва. Також розвиток МТ товарами визначає динаміку
міжнар. обміну послугами. Зростання і поглиблення міжрегіональних та
міждерж. взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнар. ек.
інтеграції. МТ сприяє подальшому поглибленню міжнар. поділу праці та
інтернаціоналізації госп. зв’язків.Суч. особливості:1.з сер. ХХ ст. МТ
зростає швидшими темпами, ніж св вироб-во (6% проти 4% відповідно).2.МТ
є 1 з рушійних сил ек. Зростання.3.МТ хар-ся швидкою оновленістю
асортименту внаслідок прискорення морального старіння
продукції.4.інтелектуалізація МТ, ? частки торгівлі наукоємними
виробами.5.швидшими темпами зростає МТ послуг (1/5 вартості послуг/тов=
2 трлн ам дол./10 трлн амер дол.).6.? частки вир-ва, що йде на експорт+
частки імпорту у споживанні.7.монополізація зн торгівлі (+ тенденція до
витіснення з ринку середніх та дрібних вир-ків).8.? частки зустрічної
торгівлі в умовах загострення проблеми збуту.9.зміна методів
конкурентної боротьби (від цінових ? сфери якості і техн новизни
виробів, надійності, дизайну, екологічності).10.вадливе значення для
успіху в МТ має вміло організована реклама та після рекламне
обслуг-ня.11.поширення контрабандної торгівлі.Геогр. стр-ра МТ
представлена розвиненими кр, кр, що розв, та кр з перехідною ек-кою.Суч.
особливості тов. стр-ри МТ:1. ? частки гот виробів (? питомої ваги
сировини й продовольства: !окрім палива).Причини ? питомої ваги сировини
й продовольства: А) розширення вир-ва синтетичних матеріалів.Б) більше
викор-ня ресурсів вітчизняної сировини.В) поглиблення ступеня переробки
ресурсів .Г) перехід на ресурсозбережні технології.2. ? масштабів обміну
напівфабрикатами, пром виробами, деталями (Причини: діялн міжн
корпорацій й поглиблення міжн спеціалізації).3. ? попиту на
продовольство в МТ (Причина: викор-ня нових технологій? країни-імпортери
налагоджують вир-во на власній території)
3. Заг особливості розвитку сучасної світ. торгівлі.МТ- сфера міжн
гр.-тов відносин, що являє собою су-сть зн торгівель всіх країн
світу.Суч. особливості:1.з сер. ХХ ст. МТ зростає швидшими темпами, ніж
св вироб-во (6% проти 4% відповідно).2.МТ є 1 з рушійних сил ек.
Зростання.3.МТ хар-ся швидкою оновленістю асортименту внаслідок
прискорення морального старіння продукції.4.інтелектуалізація МТ, ?
частки торгівлі наукоємними виробами.5.швидшими темпами зростає МТ
послуг (1/5 вартості послуг/тов= 2 трлн ам дол./10 трлн амер дол.).6.?
частки вир-ва, що йде на експорт+ частки імпорту у
споживанні.7.монополізація зн торгівлі (+ тенденція до витіснення з
ринку середніх та дрібних вир-ків).8.? частки зустрічної торгівлі в
умовах загострення проблеми збуту.9.зміна методів конкурентної боротьби
(від цінових ? сфери якості і техн новизни виробів, надійності, дизайну,
екологічності).10.вадливе значення для успіху в МТ має вміло
організована реклама та після рекламне обслуг-ня.11.поширення
контрабандної торгівлі.Геогр. стр-ра МТ представлена розвиненими кр, кр,
що розв, та кр з перехідною ек-кою.Тенденції:-На розв кр припадає 70-76%
світ товарообороту,Кр, що розв – 20-24%,Кр з перехідн ек-кою –
6-8%.;-Кр, що розв, в основному постачають нап світ ринок сировину та
продовольство, прості готові вироби. Чому: нарощ.їх експорту (і розвитку
на цій основі переробної галузі) завадило зменшення попиту на
сир/продовольство на світ ринку в кінці 20 ст., розвинені країни
збільшили свою частку сир/прод у світ експорті, є протидія з боку
розвинених країн збільшенню їх частки у експорті гот виробів.;-Помітно
зростла роль країн азіат-тихоокеан регіону у МТ;-Поглиблюється міжнар
поділ праці між розвиненими кр, що призвело до збільшення їх взаємо
торгівлі і зменшення частки кр, що розв. (75% експорту розвинених країн
йде до інших розв країн, і лише 25% цього експорту – продовольчі
товари). На 29 розв кр припадає 73% світ експорту, на 146 кр, що розв –
27% світового експорту.;-Китай та Японія суттєво розширили взаємо
торгівлю, що може призвети до зміни схеми світ товаропотоків, в якій осн
партнером Японії раніше були США.;-Дещо зменшилась роль ЄС у МТ, хоча ЄС
і є центром МТ (експорт ЄС в 4 рази більше експ США). Але: 1991 – ЄС –
44% світ експ, 2004 – ЄС – 2% експ. ЧОМУ: експортна експансія країн
Пд-Сх Азії, недостатньо виробляється високотехнол. продукції (на 10
років відстає ЄС від США);-Осн.експортери: США, Німечч, Япон, Франц,
великобр, Італія, Канада, Нідерланди, Гонконг, Бельгія та
Люксембург.Товарна стр-ра МТ:-Торгівля гот виробами (машини+ обладнання,
побут, пром вироби, ін вироби);-Торгівля сировиною й напівфабрикатами:
(паливо, пром сировина, с/г+лісові товари);-Торгівля послугами (трансп,
подорожі, посл держ/прив сектору). Суч. особливості тов. стр-ри МТ:1. ?
частки гот виробів (? питомої ваги сировини й продовольства: !окрім
палива).Причини ? питомої ваги сировини й продовольства: А) розширення
вир-ва синтетичних матеріалів.Б) більше викор-ня ресурсів вітчизняної
сировини.В) поглиблення ступеня переробки ресурсів .Г) перехід на
ресурсозбережні технології.2. ? масштабів обміну напівфабрикатами, пром
виробами, деталями (Причини: діялн міжн корпорацій й поглиблення міжн
спеціалізації).3. ? попиту на продовольство в МТ (Причина: викор-ня
нових технологій? країни-імпортери налагоджують вир-во на власній
території)
4.Специфічні зміни товарної структури МТ на сьогоднішньому етапі.
МТ- сфера міжн гр.-тов відносин, що являє собою сукупність зн торгівель
всіх країн світу.Товарна стр-ра МТ:-Торгівля гот виробами (машини+
обладнання, побут, пром вироби, ін вироби);-Торгівля сировиною й
напівфабрикатами: (паливо, пром сировина, с/г+лісові товари);-Торгівля
послугами (трансп, подорожі, посл держ/прив сектору). Суч. особливості
тов. стр-ри МТ:1. ? частки гот виробів (? питомої ваги сировини й
продовольства: !окрім палива).Причини ? питомої ваги сировини й
продовольства: А) розширення вир-ва синтетичних матеріалів.Б) більше
викор-ня ресурсів вітчизняної сировини.В) поглиблення ступеня переробки
ресурсів .Г) перехід на ресурсозбережні технології.2. ? масштабів обміну
напівфабрикатами, пром виробами, деталями (Причини: діялн міжн
корпорацій й поглиблення міжн спеціалізації).3. ? попиту на
продовольство в МТ (Причина: викор-ня нових технологій? країни-імпортери
налагоджують вир-во на власній території)
5. Провідні сучасні тенденції у географічній стр-рі МТ
МТ- сфера міжн гр.-тов відносин, що являє собою сукупність зн торгівель
всіх країн світу.
Геогр. стр-ра МТ представлена розвиненими кр, кр, що розв, та кр з
перехідною ек-кою.
Тенденції:-На розв кр припадає 70-76% світ товарообороту,Кр, що розв –
20-24%,Кр з перехідн ек-кою – 6-8%.;-Кр, що розв, в основному постачають
нап світ ринок сировину та продовольство, прості готові вироби. Чому:
нарощ.їх експорту (і розвитку на цій основі переробної галузі) завадило
зменшення попиту на сир/продовольство на світ ринку в кінці 20 ст.,
розвинені країни збільшили свою частку сир/прод у світ експорті, є
протидія з боку розвинених країн збільшенню їх частки у експорті гот
виробів.;-Помітно зростла роль країн азіат-тихоокеан регіону у
МТ;-Поглиблюється міжнар поділ праці між розвиненими кр, що призвело до
збільшення їх взаємо торгівлі і зменшення частки кр, що розв. (75%
експорту розвинених країн йде до інших розв країн, і лише 25% цього
експорту – продовольчі товари). На 29 розв кр припадає 73% світ
експорту, на 146 кр, що розв – 27% світового експорту.;-Китай та Японія
суттєво розширили взаємо торгівлю, що може призвети до зміни схеми світ
товаропотоків, в якій осн партнером Японії раніше були США.;-Дещо
зменшилась роль ЄС у МТ, хоча ЄС і є центром МТ (експорт ЄС в 4 рази
більше експ США). Але: 1991 – ЄС – 44% світ експ, 2004 – ЄС – 2% експ.
ЧОМУ: експортна експансія країн Пд-Сх Азії, недостатньо виробляється
високотехнол. продукції (на 10 років відстає ЄС від
США);-Осн.експортери: США, Німечч, Япон, Франц, великобр, Італія,
Канада, Нідерланди, Гонконг, Бельгія та Люксембург.
6. Зага х-ка світ ринку тов/послуг з т.зору провідних експортерів та
імпортерів.
Особл-ті роз-ку кр-н визначаються їх роллю у МТ. Частка пром.розв.кр-н
у св.експ-ті на протязі ост-х 30 рр.складала 70%(як і в імп-ті).В 90-ті
ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,.а для тих,що роз-ся-росте.
Поступово росте Т кр-н,що роз-ся,особливо швидк.темпами збільш-ся об’єми
товаропотоків із НІК.Але велика частина товарообороту припадає на
пром.розвин.кр-ни.Найбільшими торг.д-вами є США,Нім.,Яп. на які на
поч.2000р.припадала понад третина св. експ.-імп.оп-й.Такими д-ми були й
Фр,ВБ,Італ,Кан,Гон- конг, Нідерл,Бельг,Люксем. В ост. роки прослідков-ся
тенденція до зрост-ня долі кр-н,що роз-ся,у св.Т.Так,у св. експ-ті
тов-в їх пит.вага зросла з 27% у 92 до 32 у 98. Незважаючи на фін.кризу
в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н
зростає до 35%.Із кр-н, що роз-ся,найбільше росте МТ з НІК Азії.По
сукупному об’єму зовн.Т (15 млрд.
дол.в98)Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзія,Тайланд,Індонезія поступалися
лише США.На ці кр-ни припад.>10%об’єму св.Т.Із азіат.НІК в десятку
найб.торг. д-в світу вход. Гонконг, який у 98 займав у цьому списку 10
місце по екс-ту,8-по імп-ту.В другій пол.90-х визнач-ся чітка залеж-ть
роз-ку МТ від змін в ек-ці кр-н Пд-Сх Азії,на які(разом з
Китаєм)припад.1/4 св.тов.Т.Серед кр-н з пере-хід-ю ек-ю найб.розв-ся
зовн.Т Китаю.За 79-98рр. середньорічн.ріст екс.-імп. оп-й склав
16,5%,що значно перевищ.темпи росту св.Т. Вартісн.об’єм зовн.Т зріс з
14млрд.дол в 79 до 325 в 98, що дозвол. кр-ні ввійти в десятку
найб.торг.д-в світу. Після офіційної передачі Гонконга (з 1лип.97)під
юрисдикцію КНР об’єднаний Китай по сумарн.варт-ті екс-імп.оп-й
найб.торг.д-в світу на поч.3-го тисячоліття займе 4місце після
США,Нім,Яп.
7. Причини появи альтернативних теорій МТ. Зага хар-ка цих теорій.
Класичні/неокласичні теорії МТ мають слабку сторону: численні припущення
їх авторів, що прзводить до віддалення таких теорій від практики. З цієї
причини економісти 2-ї половини ХХ стор. Запропонували нові теорії, що
пояснюють сучасні аспекти МТ.Напрямки новітніх теорій:1.Теорії, що
розвивають принципи класичних теорій, але поширюють їх на більшу
кількість товарів, країн та фаторів вир-ва; такі теорії доводять
справедливість осн. постулатів класичних теорій. Це такі теорії:
специфічних ф-рів вир-ва (в основі МТ лежать різниці у відносних цінах
на товари, що виникають через різну забезп-сть країн специфічними
факт.в-ва, причому ф-ри, специфічні для експортного сектору,
розвиваються, а ф-ри, специфічні для сектору, що конкурує з імпортом,
скорочуються.2.Теорії, що вивчають окремі сторони МТ, що не були
висвітлені у клас теоріях (теорія перехресного попиту Ліндера – кр,
експортує ті товари, великий ринок яких є всередині країни, тобто
привабливі для нац. споживачів товари; у міру насичення вн ринку країна
отримує необх досвід і тому починає їх експортувати до країн із подібним
попитом; теорія розподілу доходів від МТ – в країні-імпортері від МТ
виграють споживачі, програють вир-ки, нац економіка в цілому виграє; в
кр-експортері виграють вир-ки, програють спож-чі, але нац ек-ка в цілому
виграє; виграш отрим за рахунок обміну та спеціалізації).3.Теорії, що
ствердж, що класичні теорії не пояснюють суті МТ (ефекту масштабу – при
збільшенні викор-ня певного ф-ру в-ва у країни непропорційно більше
зростає вир-во певного товару, на якому країна спеціалізуватиметься у МТ
і отримуватиме вигоди через зростання у споживанні; теорія жит циклу
товару – порівняльні переваги вир-ва передаються від розвинених країн до
менш розвинених, які на етапі масового поширення продукту починають його
масовий випуск; теорія вн-галуз торгівлі – МТ виникає між кр з приблизно
однаковим рівнем ек розвитку та схожою націленістю ф-рами в-ва; тому
залишається небагато галузей із суттєвими порівняльними перевагами –
починається МТ однотипними товарами; динамічні теорії МТ – динамічні
продовження теорії Хекшера-Оліна; країни мають розбіжності у рівні
технол розвитку і тому час від часу впроваджують принципово нові
продукти, певний час залишаючись монополістами у цих сферах.
8. Значення теорії специф ф-рів в-ва.
Припущення клас теорій – мобільність факт.в-ва. В реальному ж світі
повна мобільність ф-рів в-ва, особливо у кор.-стр періоді, є практично
недосяжною. Постає питання, як розвивається МТ, якщо частина ф-рів є
немоб (є специфічними) для певної галузі. Відповідь – теорія
Самуельсона-Джонса.Припущення:-Країна вигот 2 товари (1 і 2);-Для вир-ва
товарів викор 3 ф-ри: праця, земля, капітал;-Праця – мобільний ф-р,
викор для обох товарів;-Капітал – немоб, викор для товару 1; земля –
немоб, викор для товару 2.Специф фактор в-ва – той,що є характерним лише
лише для певної галузі і не може переміщуватись між галузями.Повним
продуктом праці для теорії є функція залежності обсягу в-ва товарів 1
та 2 в залежності від витраченої роб сили (Q1=f(K, L1), Q2=f(Terra, L2),
L=L1+L2).Власне теорія: в основі МТ лежать різниці у відносних цінах на
товари, що виникають через різну забезпеченість країн специфічними
факт.в-ва, причому ф-ри, специфічні для експортного сектору,
розвиваються, а ф-ри, специфічні для сектору, що конкурує з імпортом,
скорочуються.Якщо існування торгівлі 2 товарами між 2 кр. пояснювати з
позицій ТСВ, то виявиться, що власники праці (робітники) завжди
виступатимуть за розвиток вільної торгівлі й відмову від протекціонізму.
Власники ж капіталу виступатимуть за вільну торгівлю лише якщо капітал в
даній країні є надлишковим ФВ у порівнянні з землею; вони
пропагуватимуть протекціонізм, якщо капітал є дефіцитним фактором
вир-ва. Приблизно такий самий висновок знаходимо в теоремі Самуельсона –
Джонса: в рез-ті вільної торгівлі збільшуються доходи власників фактора,
специфічного для експортних галузей, і зменшуються доходи власників
фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом.
9. Вплив зростання пропозиції одного з ф-рів вир-ва на вир-во та доходи
(теорема Рибчинського)
Рибчинський звернув увагу на те, що швидкий розвиток певної галузі часто
негативно впливає на ін.. Він показує, що існує прямий зв’язок між
зростанням ф-рів вир-ва в 1-й галузі і депресією вир-ва в ін. галузях.
Вихідні положення даної моделі:1)країна виготовляє 2 товари за доп. 2-х
ф-рів вир-ва;2)товар 1 більш трудомісткий, товар 2 відносно більш
капіталомісткий;3)досконала конкуренція на ринках обох товарів і обох
ф-рів;4)пропозиція ф-рів вир-ва є постійною;5)повна мобільність ф-рів в
межах країни і немобільність між кр.;6)ціна товарів є незмінною.Теорема
Рибчинського:Зростаюча пропозиція одного з ф-рів вир-ва веде до
непропорційно більшого процентного зростання вир-ва і доходів в тій
галузі, в якій цей ф-р викор-ться відносно більш інтенсивноі до
скорочення вир-ва і доходів в тій галузі, де цей ф-р викор-ться відносно
менш інтенсивно.Вектори О1 і О2 показують найбільш ефективні технології
вир-ва тов. 1 і тов. 2; оск.товар 1 є найбільш трудомістким, то вектор
О1 ближче до вісі абсцис; товар 2 більш капітало місткий, О2 ближче
розташований до вісі ординат. Точка g показує забезп-сть країни в цілому
роб. силою і капіталом; Oj – наявне в даній кр. Роб. сила; gj – наявний
обсяг капіталу в даній кр. Такою кількістю роб. сили і капіталу в даній
кр., товар 1 вир-ється у к-сті OF, товар 2 – у к-сті ОЕ. Нехай обсяг
капіталу в даній кр. зріс на g ‘ при цьому розміри іншого ф-ру вир-ва
(роб.сили) і ціни цих ф-рів залишились незмінними.Із зростанням
забезп-сті капіталом, вир-во капіталомісткого товару 2 зросло (з Е в
Е’), а вир-во трудомісткого товару 1 скоротилось (з F в F’ ). Очевидно,
що Е Е’/ ОЕ < gg’/gj. Це означає, що збільшення обсягів капіталу призвело до пропорційно більшого зростання вир-ва капіталомісткого товару.Наслідки теорії Рибчинського:Розширення вир-ва на експорт за доп. відносно надлишкового ф-ру призведе до скорочення вир-ва в ін. галузях, для яких даний ф-р не є відносно надлишковим. В цих галузях зросте потреба в імпортних товарах, і навпаки розширеться пропозиція відносно недостатнього ф-ру призведе до збільшення вир-ва в імпортозаміщ-х галузях і скоротить потребу в імпорті. 10. Ефект масштабу та його вплив на МТ. Одним із припущень теорії Хекшера — Оліна було існування постійної дохідності незалежно від обсягів вир-ва. Якщо припустити існування економії масштабу або зростання доходу залежно від обсягів вир-ва, то взаємовигідна міжнар. торгівля буде мати місце, навіть коли умови у двох країнах будуть ідентичними. Такий тип торгівлі не пояснює теорії Х-О.Економія масштабу полягає в тому, що при збільшенні викор-ня ф-рів вир-ва темпи зростання обсягів вир-ва цього товару будуть більшими. Тобто, якщо обсяги викор-ня ф-рів вир-ва подвоїлися, то обсяги вир-ва збільшаться більше ніж у два рази. Економія масштабу буде досягатися або через підвищення продуктивності праці за рахунок більш детальної спеціалізації, або через можливості застос-ня більш специфічного та ефект. устаткування.На рис. зображено можливості виникнення міжнародної торгівлі на основі економії масштабу. Якщо ми припустимо, що дві країни є ідентичними, то ми можемо використати одну криву вир-чих можливостей та один набір кривих байдужості. Існування економії масштабу змінить форму кривої вир-чих можливостей з прямої до увігнутої. За таких умов відносні рівноважні ціни на товари в обох кр. також будуть однаковими. При виникненні торгівлі кр. А буде повністю спеціалізуватися на вир-ві товару 1 і в такому випадку обсяг її вир-ва буде відповідати т. У, а кр. Б — на вир-ві товару 2, а обсяг її вир-ва буде дорівнювати У”. Якщо кожна кр. буде згодна обміняти 60 од. товару 1 на 60 од. товару 2, то рівень спож-ня в обох кр. буде дорівнювати точці Е, яка знаходиться на кривій байдужості II, а заг. виграш від торгівлі становитиме по 20 од. товарів 1 і 2. Такий дохід від торгівлі був викликаний економією масштабу вир-ва лише одного товару в кр.. У разі відсутності торгівлі жодна з кр. не буде повністю спеціалізуватися на вир-ві одного товару, оск. буде бажати споживати обидва товари.Зауважимо, що доторговельна рівновага, яка відповідає т. X, є порівняно нестабільною. Якщо кр. А почне рухатися праворуч від т. X по кривій вир-чих можливостей з будь-якої причини, то відносна ціна товару 1 (кут нахилу кривої) буде зменшуватися аж до того моменту, поки вир-во країни А не буде повністю спеціалізуватися на товарі 1. Аналогічно, при рухові кр. Б ліворуч від т. X, значення Р\/Р2 буде збільшуватися аж доки вир-во цієї кр. не буде виробляти тільки товар 2.Необх. також прояснити дек-ка моментів:1. процес вибору того чи ін. товару для спеціалізації вир-ва є суто випадковим, хоча в реальному житті вибір може бути зроблений історично.2.дві кр. не повинні бути абсолютно ідентичними для того, щоб отримати виграш від торгівлі на основі економії масштабу. 3. якщо економія масштабу характерна для широкого кола вир-цтв, то це призведе до виникнення монополії або олігополії.Економія масштабу також повинна відокремлюватися від позитивних екстерналій. Насамперед вона розглядає зменшення середніх витрат вир-ва на п-ві у міру збільшення обсягів вир-ва в такій компанії, тобто економія масштабу є внутрішнім процесом для фірми. Позитивні екстерналії належать до зменшення середніх витрат фірми при заг. збільшенні обсягів вир-ва в галузі (з причин, які знаходяться поза впливом фірми).Особливості МТ, заснованої на економії масштабу:-Пояснює така подель переважно внутр-галуз торгівлю,-Переважно така МТ присутня на ринках недосконалої конкуренції,-Пояснює МТ між кр.. Що прибл однаково наділені ф.в-ва. 11. Підґрунтя виникнення, особливості та показники виміру внутрішньогалузевої торгівлі Поява вн-гал торг можлива, якщо:1.країни мають схожу націленість ф.в-ва.2.є економія масштабу (внутрішня) та диференціація продукції всередині галузі. Вн-гал МТ виникає між кр. з прибл однаковим рівнем розвитку; поширена між ек розвиненими кр. З часом у країнах залишається небагато галузей, де є порівн.переваги по всьому спектру продукції. Звідси й виникло поширення торгівлі однотипними товарами всередині галузі. Вн-гал МТ більш поширена для галузей, шо випускають технологічно складну продукцію і знчно менше проявл у торгівлі трудомістким товаром. Експортні та імпортні стр-ри країн, що ведуть вн-гал МТ, є схожими. Поясненням появи вн-гал МТ є розвиток таких стр-р, як монопол конкуренція та олігополія. Вн-гал торгівля дає додатковий виграш від МТ – виграш, пов’язаний з розширенням розміру ринку. Країна у випадку вн-гал торг може знизити к-ть вироблених товарів і в той же час збільшити споживання таких товарів. Виробляючи менший набір благ, країна реалізує економію на масштабі, збільшує продуктивність і зменшує затрати в-ва. Розширюється коло доступних товарів. Якщо збільшується вн-гал торг (обмін субститутами), то зростає взаємозалежність зн торг в межах одної галузі. Позитив: розширення ринку – розширення спож-ня – зменш цін.Негатив: є проблеми при вн-гал торг міжкрахнами з різним рівнем розвитку.Існує дві історичні форми спеціалізації – міжгалузева і внутрішньогалузева а також конкретні прояви останньої. Міжгалузева спеціалізація орієнтується на виготовленні окремих видів промислової продукції (Швейцарія, Швеція).На суч. етапі внутрішньогалузева спеціалізація поділяється на такі види:-Предметна спеціалізація – випуск окремих видів продукції;-Типорозмірна – створення виробів певного типу і розміру;-Подетальна – це випуск не готової продукції, а її частини;-Технологічна – полягає в розміщенні на території якої-небудь країни ланок вир-ва певного товару;-Наукова – забезпечує окремій кр. зосередитися на певних видах наукової д-сті.На основі внутр-гал-го поділу праці розвиваються тісні зв’язки між п-вами різних кр. Про зростаючіу динаміку цих процесів свідчать такі дані: у США на 1970 р. зросла від 16,6% до 37,4%, в Японії з 25% до 53,7%, у нідерландах – з 29% до 52,3%, у Швеції – з 30%-53,7%.Рівень внутрішньогал. торгівлі може бути визначений через індекс внутрішньогал. торгівлі за ф-лою: T = 1 – (|X-M| / (X+M)), Де Х та М – обсяги експорту та імпорту певної галузі. Індекс грубеля-ллойда – такая же ф-ла. Но перед модулем и скобкой знак сумми. Сумма – по галузям. 12. Модель внутрішньогалузевої торгівлі.Модель внутр-газузевої торгівлі орієнтована на дослідж. та пояснення суч. тенденції розвитку МТ як внутр-галузева торгівля між кр..Розвиток останної входить у пряму суперечність з постулатами моделей ф-ронаділеності, а саме: кр. торгують товарами, які вир-ють за фактично однакової інтенсивності витрат ф-рів, а не товарами, що є рез-том викор-ня надлишкових ф-рів вир-ва. Поява вн-гал торг можлива, якщо:1.кр. мають схожу націленість ф.в-ва.2.є економія масштабу (внутрішня) та диференціація продукції всередині галузі. Вн-гал МТ виникає між кр. з прибл однаковим рівнем розвитку. З часом у країнах залишається небагато галузей, де є порівн.переваги по всьому спектру продукції. Звідси й виникло поширення торгівлі однотипними товарами всередині галузі. Вн-гал МТ більш поширена для галузей, шо випускають технологічно складну продукцію і знчно менше проявл у торгівлі трудомістким товаром. Експортні та імпортні стр-ри країн, що ведуть вн-гал МТ, є схожими. Поясненням появи вн-гал МТ є розвиток таких стр-р, як монопол конкуренція та олігополія. Вн-гал торгівля дає додатковий виграш від МТ – виграш, пов’язаний з розширенням розміру ринку. Країна у випадку вн-гал торг може знизити к-ть вир-них товарів і в той же час збільшити споживання таких товарів. Вир-ючи менший набір благ, кр. реалізує економію на масштабі, збільшує продуктивність і зменшує затрати в-ва. Розширюється коло доступних товарів. Якщо збільшується вн-гал торг (обмін субститутами), то зростає взаємозалежність зн торг в межах одної галузі. Позитив: розширення ринку – розширення спож-ня – зменш цін.Негатив: є проблеми при вн-гал торг міжкрахнами з різним рівнем розвитку. Рівень внутр-галузевої торгівлі може бути визначений через індекс внутр-галузевої торгівлі за ф-лою: T = 1 – (|X-M| / (X+M)), Де Х та М – обсяги експорту та імпорту певної галузі. Індекс грубеля-ллойда – такая же ф-ла. Но перед модулем и скобкой знак сумми. Сумма – по галузям. 13. Взаємозв’язок внутр-галузевої та міжгалузевої торгівлі Міжнар. рух капіталу заміщує міжгалузеву торгівлю та доповнює внутр-галузеву торгівлю в умовах великих відмінностей у забезп-сті країн ф-рами вир-ва.Коли рівень забезп-сті ф-рами між кр. дуже відрізняється, то кожна кр. спеціалізується на вир-ві певного товару, і міжнар. рух ф-рів вир-ва відсутній. Між кр. можлива лише міжгалузева торгівля.Коли ж розпочинається рух ф-рів вир-ва, то обидві кр. починають виробляти схожі товари, і між ними виникає внутр-галузева торгівля.Треба сказати, що коли має місце рух капіталів,то обсяг світового вир-ва зростає значно швидше ніж за умов існування лише МТ.Другой вариант:Міжгалузева спеціалізація – це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей вир-ва. Така форма переважала в 30-ті роки у взаємовідносинах між комплексними галузями (н-д: обробної промисловості загалом і сільського господарства). В 50-60-ті роки ця форма діяла вже на рівні первинних галузей (автомобілебуд-ня, хім. промисловість тощо). В 70-80-ті роки на перший план вийшла внутрішньогалузева спеціалізація, яка основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі. Міжнародноспеціалізована продукція – це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.Осн. показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:коеф-нт відносної експортної спеціалізації:Кr=Ek\Ec,де Ек – питома ваша товару в експорті країни;Ес – питома вага товару в світ. експорті.Якщо Kr>1, то галузь або товар
вважаються міжнародно-спеціаліз-ми.експортна квота у вир-ві
галузі.Ee=E\Oвн,де Е – обсяг експорту за даний період;Овн – обсяг
внутрішнього вир-ва.Експортна квота хар-є значення експорту продукції
певної галузі для ек-ки країни.Міру участі нац. госп-ва в МПП хар-є
індекс товарності, t:t=((E+I)\p)*100,де Е – річний експорт;І – річ.
імпорт;Р – річ. ВВП.Другим елементом у МПП є міжнар. вир-че
кооперування, тобто об’єднання зусиль вир-ків дек-кох країн у випуску
видів товарів для світ. ринку.
14. Різниці між внутр-огалуз. та міжгалузевою торгівлею
Внутр-галузева торгівля – це обмін між кр. диференційованими продуктами
однієї галузі.Міжгалузева торгівля – обмін між кр. гомогенними
продуктами різних галузей.Міжгалузева торгівля розвивається в умовах
різної забезп-сті країн ф-рами вир-ва, а внутр-галузева торгівля – в
умовах однакового або дуже подібного забезп-ня країн ф-рами вир-ва.
Міжгалузева торгівля відображає порівняльні переваги країн в вир-ві
товарів, а внутр-галузева торгівля відображає диференціацію товарів.
Міжгалузева торгівля пояснюється теорією співвідношення ф-рів вир-ва,
внутр-галузева торгівля пояснюється теорією економії масштабу.
Міжгалузева торгівля приводить до збільшення доходів на відносно
збиткові ф-ри вир-ва і скорочення на відносно недостатні. Внутр-галузева
приводить до росту доходу на всі ф-ри вир-ва. В міжгалузевій торгівлі
торгують між собою переважно розвинені кр., кр., що розвиваються і кр.
різних розмірів. У внутр-галузевій торгівлі торгують між собою переважно
розвинені кр. і кр. переважно однакових розмірів. Міжгалузева торгівля:
кр. торгують переважно готовою продукцією, гомогенними товарами.
Внутр-галузева торгівля: кр. торгують переважно частинами і
компонентами, диференційованими товарами. Міжгалузева торгівля
розвивається переважно великими галузями,напр.пром-сть та с\г.
Внутр-галузева торгівля переважно в рамках галузей, що вир-ють
промислові товари. Міжгалузева торгівля веде до значних соц. наслідків,
пов’язаних з міжгалузевим переміщенням роб. сили, а внутр-галузева веде
до мінімальних соц-х наслідків.
15. Теорія життєвого циклу продукту та її вплив на МТ
Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку, розроблена Раймондом
Верноном 1966 році, грунтується на теорії життєвого циклу продукту, що в
свою чергу, була запропонована на початку 60-х років фахівцями
Гарвардської школи бізнесу на чолі з Теодором Левітом.Сутність цієї
теорії полягає в тому, що один і той же товар в один і той же час
знаходиться в різних країнаїх на різних стадіях свого життєвого циклу.
Для спрощення аналізу к-сть стадій життєвого циклу зменшується до трьох:
новий товар, зрілий товар, стандартний (поширений) товар. А країни, в
свою чергу, поділяються на кр.-новатори, країни-послідовниці та ін.
країни, які останніми споживання та вир-во товару. Модель демонструє, як
із часом кр.-новатор з основного експортера товару перетворюється на
його імпортера, а країна-послідовниця – з імпортера стає основним
експортером світовому ринку. Ін. кр. з часом також можуть
трансформуватись в експортерів, але вже на тій стадії, коли товар є
розповсюдженим і стандартним. Кр.-новатор відмовляється від вир-ва
даного товару за умов уже розглянутих теорій, ф-ру наділеності і
технол-го розриву. Стадії у розширеному варіанті: 1.кр-винахідниця
виробляє та споживає;2.зростання продукту – винахідниця експортує,
споживає, а також експортує;3.зрілість продукту – іноз. вир-ки починають
виходити на ринок винахідниці;4.кр-послідовник отримує переваги через
більш низьку вартість робсили та нижчі витрати вир-ва. Конкуренція стає
ціновою.;5.приймаюча кр. починає домінувати і на ринку кр-винахідниці.
4+5=стадія спаду.
16. Модель технологічного розриву Позера.
Модель технол-го розриву Позера (1961)– пояснює торгівлю між кр.
існуванням відмінностей в рівнях їх технол-го розвитку, тобто
прогресивні технології, якими володіє кр., створюють унікальні нові
товари та послуги, які і забезп-ть країні першість або суттєві переваги
у пропозиції товарів на відповідних товарних і регіональних ринках.
Тобто більша частина торг між розвиненими кр ґрунтується на
представленні все нових продуктів та вир процесів, що надає фірмі чи
країні тимчасову монополію на світ ринку. Така тимчасова моноп часто баз
на патентах чи авт правах.Теорія обгрунтовується наявністю імітаційного
лага, який складається з лагу попиту і лага реагування. Різниця між цими
двома лагами і пояснює передумови міжнародної торгівлі. Реалізація на
світ. ринку технол-них новинок дає змогу інвестування в нові дослідж. і
розробки для забезп-ня безперервності нововедень, що , в свою чергу,
формує стабільну технол-ну перевагу і відповідну спеціалізацію країн.
17. Взаємозв’язок зростання ф-рів вир-ва та ек-го зростання
Вихідні положення моделі:-з часом кількість роб. сили і капіталу зростає
(в більшості країн);-товари виробляються за доп. двох ф-рів вир-ва (роб.
сили і капіталу), які є однорідними і гомогенними;-товар 1 відносно
більш трудомісткий, а товар 2 – капіталомісткий; -в ек-ці ефект масштабу
не спостерігається, збільшення забезп-сті країни роб. силою і капіталом
на протязі певного періоду часу веде до зсуву кривої вир-чих можливостей
вгору.Кр. А(Графік).Нова крива вир-чих можливостей буде паралельна
старій, якщо темпи зростання роб. сили і капіталу є однаковими; цей
випадок хар-є рівноважне зростання. Забезп-ня країни роб. силою і
капіталом зросло в 2 рази, відповідно за відсутності ефекту масштабу
вир-во обох товарів також зросте в два рази; форма нової кривої вир-чих
можливостей ідентична попередній, співвідношення цін є однаковим.Кр.
В(Графік).Якщо зростає лише пропозиція роб. сили; вир-во обох товарів
обох товарів буде збільшуватись так як для виготовлення обох товарів
викор-ться робоча сила, але темпи зростання вир-ва трудомісткого товару1
будуть більшими за темпи зростання вир-ва капіталомісткого товару2.
Запас роб.сили збільшився в два рази відповідно крива вир-чих можливосте
розтягується вздовж вісі абсцис, але вир-во товару зросло менш ніж у два
рази проте дещо зросло вир-во товару 2.Кр.С(Графік).Якщо зростає лише
запас капіталу то темпи зростання вир-ва капіталомісткого товару2 є
швидшими за темпи зростання ви-ва трудомісткого товару1, кількість
капіталу подвоєлась проте вир-во менше зросло. Вплив моделі на доходи:1.
якщо капітал та роб. сила зростають однаковими темпа і не існує
економії від масштабу, то продукт-сть ф-рів і їхня доходність не
змінюється, відповідно реальний дохід на душу населення і добробуг
населення не змінюється.2. якщо зростає лише роб. сила, то
співвідношення К/L буде зменшуватись, що означатиме зростання доходності
капіталу і зменшення доходності роб. сили відпвідно реальний дохід
населення і його добробут буде зменшуватись.3. якщо зростає лише К то
співвідношення К/L буде зростати, що означатиме зменшення доходності
капіталу і зменшення доходності роб. сили, відповідно реальний дохід
населення буде зростати.
18. Динамічна модель Х-О. Варіанти ек-го зростання. Динамічна модель
Х-О. Варіанти ек. зростання – це розширена теорія порівняльних переваг,
враховуючи тенденцію до ек-го зростання.Ф-ри, що можуть вплинути на тип
ек-го зростання і зміну попиту і пропозиції:-зростання
населення;-підвищення кваліфікації роб.сили; -освоєння нових земель та
покладів;-інвестиції у вир-во.Закономірність зміни попиту:Із зростанням
доходів населення на різні товари/послуги нерівномірно, тобто різні
товари мають різну еластичність по доходу.ni = (? D на і-й товар/?
доходу, що призводить до збільшення D)*100%.Осн. законом-сті щодо
залежності попиту від зміни доходу:1)товар першої необхідності: по мірі
зростання доходу їх частка у загому обізі попиту зменшується;2)Предмети
розкоші: по мірі зростання доходу їх частка в загому обізі попиту
збільшується.Дана законом-сть визначає стр-ру МТ і місце певної кр. у
світовій ек-ці. Динамічна модель Х-О:Припустимо, що n i =1, тоді
можливі варіанти ек. зростання:1.Середнє (нейтральне)
зростання:Графік.Означає, що пропозиція фактичного вир-ва зростає
однаковими темпами => криві вир-чих можливостей не змінюють своєї форми,
лише їх масштаб, при цьому потреби задовольняються на більш високому
рівні (відповідні криві байдужості). Криві байдужості показують
сполучення різної к-сті наявних товарів, які забезп-ть споживчу
рівність, рівень корисності в межах заг. суми доходів; вища крива
байдужості відповідає вищому рівню задоволення потреб. За
середнім/нейтральним ек. зростанням сівтові ціни і напрями товаропотоків
не змінюються, а обсяги торгівлі збільшуються.2.Незбалансоване ек.
зростання: (в одній кр. зростає, в ін. залишається незмінним).2.1. Кр.А
– екон. Зростання високими темпами;Експорт: трудомісткий товар 1,
імпорт: капіталомісткий товар 2.Графік..Нехай: зростає пропозиція
капіталу, тоді відносна ціна капіталу зменшується: тов. 2 стане
виробляти вигідніше, вітчизняне віиробництво тов.2 зросте.Тобто: вир-во
зростає в галузі, яка конкурує з імпортом. Отже, імпорт зменшується =>
світові ціни можуть також знижуватись.2.2. Графік.Кр. А: збільшення
пропозиції роб. сили, то її вілповідна ціна ще більше зменшується =>
вир-во тов.1 збільшується => експорт тов. 1 збільшується => світові ціни
мають зменшуватись.
19. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
Нетарифні методи регул.:1)Кількісні обмеження (квотування та
ліцензування);2)«добровільні» обмеження експорту; 3)Приховані методи
торгівельної політики:3.1. технічні бар’єри: – вимоги дотримання
нац.стандартів; – вимоги отримання сертифікатів якості імпортної
продукці; – вимоги щодо специфічної упаковки та маркірування товарів; –
вимоги до отримання певних санітарно-гігієнічних норма, включаючи
здійснення заходів із захисту довкілля; – вимоги дотримання ускладнених
митних формальностей та законів про захист прав споживачів;3.2.
внутрішні податки та збори;3.3. політика в рамках державних
закупівель;3.4. вимога про вміст вітчизняних компонентів;4) фін. методи
регул. торговельних потоків:4.1. субсидії;4.2. кредитування;4.3.
демпінг;5) неек-ні методи регул.5.1. торговельні договори;5.2. правові
режими;Напоширенішою формою нетарифних обмежень зовн. торгівлі як у
світі в цілому, так і в Укр. є ліцензування та квотування. Для кожного
виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Квотування
здійснюється шляхом запровадження режиму видачі індивідуальних ліцензій,
при чому загий обсяг еспорту(імпорту) за цими не повинен перевищувати
обсягу встановленої квоти.
20. Суть та принципи митного регулювання міжнародної торгівлі
Митне регул.– це відносини, які виникають між державою та суб’єктами ЗЕД
з приводу умов перетинання нац. кордону товарами, капіталами, послугами
та робочою силою.Митне регул– це погодження регул-ня питань, пов’язаних
із встановленням митних податків, митних зборів, а також процедурами
митного контролю, орг-цією д-сті органів митного контролю.Існує 2 рівня
митного регул. в практиці ЗЕД країн світу:1. Міжнар.рівень передбачає
здійснення митного регул. шляхом прийняття та виконання рішень
відповідних міжнар.спеціалізованих орг-цій. Зокрема, ГАТТ/СОТ:ГАТТ/СОТ
здійснюють митне регул. за доп.:Встановлення осн. митних принципів
митного регул..-Фіксує норми операцій в країнах, що входять до її
складу.В суч. умовах ГАТТ/СОТ регулює майже 90% експортно-імпортних
операцій (зовнішньоторгівельний оборот) країн світу. Для того, щоб
вступити в СОТ, треба мати рекомендації країн-членів СОТ та окремих груп
кр аїн (інтеграційних об’єднань).2. Нац. рівень базується на відповідних
актах нац. зак-ва.Мито – осн тарифний інстр-т зн-торг пол-ки; митний
тариф – збір, що знімається з митної вартості товару н моном кордоні
держави за заздалегідь встановленими ставками. Функції:1.Фіскальна –
поповн держбюджету.2.Збалансовуюча – через вплив на формування активного
сальдо зн-торг балансу, стимулювання припливу валюти.3.Захисна –
протекціоністська (повний – повне покриття в різницях граничних витрат
нац вир-ка та іноземного/частковий захист)
21. Поняття, види та осн. функції мита.
Мито – це держ. грошовий збір (податок), що стягується через митні
установи із суб’єктів зовнішньоторговельної д-сті за перетин через
кордон держави товарів, цінностей і майна. Мито стягується за товар, що
ввозиться, вивозяться, а також транзитні товари.Функції:1.Фіскальна –
поповн держбюджету.2.Збалансовуюча – через вплив на формування активного
сальдо зн-торг балансу, стимул-ня припливу валюти.3.Захисна –
протекціоністська (повний – повне покриття в різницях граничних витрат
нац вир-ка та іноземного/частковий захист) – створення бар’єру, що
підвищує ціну імпортного товару та робить його менш
конкурентноспроможним (в ціновому аспекті) порівняно з товарами нац.
вир-ка; – ціновий захист внутр. ринку; створюючи різницю в цінах на одні
і тіж товари на світовому і внутр. ринках, мито дозволяє нац. фірмам
підвищувати ціни місцевих товарів та отримувати додатковий прибуток.Види
мита:1.за об’єктом регул.:-імпортне;-експортне;-транзитне;2.за методом
розрах-ку розмір
мита:-адвалорне;-специфічне;-змішане;-альтернативне;3.за кр.
походження:-макс-не;-мін-не;-преференційне;4.за хар-ром походження:
-автономне;-конвенційне; 5.за реальним впливом на об’єкт
регулювання:-номінальне;-ефективне, реальне.6.за хар-ром –сезонні,
компенсаційні (зрівняння імп та нац цін), демпінгове.ОКРЕМО
–багатоколонний тариф.
22. Класифікація та види міжнародних контрактів
Міжнар. контракт – це документальне погодження волі двох або декількох
суб’єктів з метою виникнення, зміни та припинення взаємних обов’язків.
Зн-торг контракт – угода між імп-ром та експ-ром про поставку товарів
відповідної якості/кількості та у визначений строк з наступною його
оплатою.Є два гол. підходи до класифікації міжнар контрактів(МК)
:1.Типізація МК.2.Види МК.Типізація МК. Її осн. ознаками є те, що:-Типи
МК можуть бути застосовані для характеристики одного МК.;-МК, як
правило, хар-ся за типовими ознаками попарно, на основі концентрації в
них протилежного змісту.Осн. критерії поділу МК на типи:1.Виділення
суб’єктів МК.2.Фіксуються принципи функц-ня МК.3.Хар-ся функції
МК.4.Фіксується час дії МК.5.Фіксується мета та завдання
МК.6.Розрізняються типи МК по стр-рі.Осн.типи МК:1.Односторонні МК –
одна сторона бере на себе певні обов’язки, а інша приймає
права.2.Двосторонні МК – набуття сторонами взаємних прав та
обов’язків.3.Благодійні МК – передбачають ситуацію, коли сторона,
набуваючи вигоду, її не відшкодовує.4.Формальні МК – передбачають
дотримання сторонами всіх формальностей відповідно до вимог міжнар.
економічного права та нац. законолавства.5.Реальні МК – передбачають
безпосередню передачу товарів, надання послуг без дотримання всіх
формальностей.6.Іменні МК – це такі контракти, в яких чітко вказані
координати сторін(юридичні назви сторін, адреси сторін, рахунки
сторін).7.Безіменні МК – це такі контракти, в яких не вказуються
координати сторін. 8.Прості МК – передбачають проведення однієї
зн-ек-ної операції. 9.Складні МК – це контракти, які передбачають
проведення декількох зн-ек-них операцій. 10.Колективні МК –
передбачають, що їх здійснюють декілька суб’єктів ЗЕД.11.Заг. МК –
передбачають визначення в якості предмета стратегічної мети зн-ек-ного
договору.12.Індивідуальні МК – передбачають, що їх здійснюють два
суб’єкти ЗЕД.13.Осн. МК – це такі контракти, які підписуються сторонами
і мають юридичну силу.Види контрактів визначаються за критерієм їх
конкурентної спрямованості на викор-ня певної форми міжнар. госп-го
співроб-ва (МГС).Осн. види МК: 1. Контракт купівлі-продажу товарів.2.
Контракт про імпорт обладнання (устаткування).3. Контракт про зустрічну
торгівлю.4. Контракт про лізинг.5. Контракт про виконання робіт з
матеріалів замовника (давальницької сировини).
6. Контракт комерційного представництва (дилер, дистриб’ютор).7.
Контракт про консигнаційний склад.
8. Контракт про технічне обслуговування.9. Контракт про комісію.10.
Контракт про кооперацію.11. Контракт про іноземні інвестиції.12.
Ліцензійний контракт.13. Контракт про перевезення вантажу.14. Контракт
про міжнародну експедицію.15. Контракт про страхування (вантажу,
транспортних засобів, кредитів).16. Контракт про ф-ринг.
17. Контракт про контроль якості і кількості товарів у міжнародному
бізнесі.
23.Осн. етапи проведення міжнародної торговельної угоди.
Зовн-торг контракт – це угода між експортером та імпортером на поставку
товару відповідної якості і кількості та у визначений строк з наступною
оплатою (угода як в письмовій так і в усній формі).Стандартна процедура
укладання контракту:1.етап. Встановлення контакту.Шляхи з боку
імпортера: звернення з боку покупця із листом-запитом, оголосити тендер,
направити потенц постачальнику комерц листа, направити замовлення.Шляхи
з боку експортера: -Оферта (пропозиція експортера імпортеру). Може бути
направлена 1 покупцю (тверда оферта – встановлює період дії пропозиції
якщо ж акцепт не виконано протягом зазначеного терміну, то продавець
може бути вільним від зобов’язань ) або декільком (Вільна оферта –
відповідь: або акцепт або контроферта, де можуть бути внесені певні
корективи);-посилає комерційну пропозицію. Комерційна пропозиція –
відповідь на запит імпортера;-приймає участь в тендері;-участь в
міжнародних виставках;-направити потенційному покупцю листа, щоб
встановити ділові відносини;-розповсюдити рекламу .1 етап (не завжди
присутній). Оформлення замовлення – письмова вказівка покупця про
поставку йому товару (обумовлюються термін, обсяги, якість товару, форма
оплати).2етап. вибір умов поставки, форми розрахунку та виду ціни (най
триваліший етап).3етап. Підписання контракту та його виконання
.Виконання контракту – забезп. його готовності до відвантаження,
транспортування, страхування, митне очищення (декларування вантажу,
підтвердження митної вартості, сплата мита та митних
зборів).Осн.складова 4 етапу – поставка – момент переходу
відповідальності від продавця покупцеві.
24.Особливості підготовчого етапу.
Зовн-торг контракт – це угода між експортером та імпортером на поставку
товару відповідної якості і кількості та у визначений строк з наступною
оплатою (угода як в письмовій так і в усній формі).Підготовчий етап –
переддоговірний період. Вкл:-аналіз кон’юнктури міжнар ринку, рівня
монополізації, можливостей проникнення (зазвичай за програмою
маркетингу: політ відносини,ємкість/конюнктура товарних
ринків,торг-політ умови, транспортні умови, умови
платежу/кредиту,правові умови, специфічні вимоги ринку,канали/методи
збуту);-вибір форми та методів роботи на ринку;-вибір контрагента
(фірми: за видом госп д-сті – пром, с/г, агропром,торг, будів,
транспортні етс, за хар-ром власності – держ, приватні, зміш., за
належністю кап – нац/іноз/зміш. Правовий стан фірми дає відповідь на
пит: хто несе відповід, у якому розмірі, як оплач борги, хто має право
укласти контракт етс);-аналіз/розрахунок цін;-рекламна кампанія.Орг-ний
етап – у попер питанні. (1 етап МОЖНА ВКЛ ДО ПІДГОТОВЧОГО- Встановлення
контакту.Шляхи з боку імпортера: звернення з боку покупця із
листом-запитом, оголосити тендер, направити потенц постачальнику комерц
листа, направити замовлення.Шляхи з боку експортера: -Оферта (пропозиція
експортера імпортеру). Може бути направлена 1 покупцю (тверда оферта –
встановлює період дії пропозиції якщо ж акцепт не виконано протягом
зазначеного терміну, то продавець може бути вільним від зобов’язань )
або декільком (Вільна оферта – відповідь: або акцепт або контроферта, де
можуть бути внесені певні корективи);-посилає комерційну пропозицію.
Комерційна пропозиція – відповідь на запит імпортера;-приймає участь в
тендері;-участь в міжнародних виставках;-направити потенційному покупцю
листа, щоб встановити ділові відносини;-розповсюдити рекламу.
25. Поняття, сутність та роль міжнародних торговельних звичаїв у
міжнар.й господарській практиці.
Торгівельні звичаї та правила – форма регламентації МТ, які не носять
обовязковий характер. Використовуються коли стосується розуміння певних
термінів. Вимога до термінів: повинні бути зрозумілими і заго відомими.
Основний торгівельний звичай та правило – ІNCOTERMS (ВПЕРШЕ – 1936, ОСТ
РЕДАКЦІЯ – 2000).ІNCOTERMS – це зібрання умов, на яких укладаються
контракти купівлі-продажу між сторонами, комерційні підприємства яких
знах в різних країнах. Базові умови можна розподілити на 4 групи:
1)Е–«Вибуття» – мін ризик для продавця. Продавець лише надає товар
покупцю на своєму заводі або складі і далі не несе відповідальності за
нього. Усі витрати і ризики, повяз з доставкою товару несе покупець.EXW
– франкозавод. 2)F-«основний фрахт» – обовязки продавця полягають в
постачанні товару перевезнику, указаному покупцем. FCA –
франкоперевізник. FAS – вільно вздовж борту. FOB – вільно на борту. 3)С-
«основний фрахт і страхування» – передбачають, щоб продавець уклав
договір про перевезення товару. CAF – основний фрахт оплачено. CIF –
основний фрахт та страхування оплачено. CPT – основний фрахт оплачено
до. CIP – осн фрахт і страхування оплачено до. 4)D-«група прибуття» –
продавець несе всі витрати і ризики, повяз з доставкою товару в країну
покупця. DAF – вільно на кордон (всі витрати до кордону).DES –
поставлено з корабля (продавець зобовязаний розвантажити). DEQ –
поставлено з пристані (+витрати на зберігання в порту). DDU – поставка
без мита. DDP – з митом.
26. Процес підготовки товару до відвантаження.
Процес підготовки товару до відвантаження визначає строки та місце
фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних
документів.Приймання–здавання проводиться за кількістю згідно з
товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що
засвідчують якість товару. У рез-ті здачі-приймання товару покупець
отримує можливість здійснювати повний контроль над товаром. Передача
товару покупцю здійснюється за рах-к продавця.Приймання–це перевірка
відповідності якості, к-сті та комплектності товару його хар-ці та
технічних вимогам, що вказані в контракті. У розділі умови приймання –
здавання товару фіксується: – порядок здачі приймання; – вид здачі
приймання; – спосіб перевірки кількості товару; – спосіб приймання
товару за якістю; – метод визначення кількості та якості товару; – ким
здійснюється здача-приймання.Попереднє приймання–огляд товару на
підприємстві продавця для встановлення відповідності нього кількості та
якості умовам контракту. Остаточна здача-приймання встановлює фактичне
виконання поставки. Якщо в контракті є посилання на остаточний ха-р
приймання, то покупець після цього немає права пред’явити вимоги в разі
виявлення недоліків, незалежно від їх хар-ру. Місце фактичної
здачі-приймання точно встановлюється договору. Строк здачі за к-стю та
якістю зазвичай не збігаються. Покупець зобов’язаний здійснити приймання
за к-стю одразу після прибуття товару. Для приймання за якістю зазавичай
встановлюється більший строк.ПАКУВАННЯ/МАРКУВАННЯ.Пакув має забезпечити
повну сохранність товару при транспортуванні усіма видати трансп та хох
роняти товар від атмосф впливів. Пов відповідати вимогам митного
режиму/законодавства країни призначення. При пакуванні врах особливості
транспортування, клімату, митний режим (напр., якщо митом обл.
брутто-вага, має бути легким), заборону на ввіз товару у певній упаковці
в деяких країнах, відповідти умовам економічності та екологічності.
Пакування – зн (тара), вн (невіддільне від товару).Маркування- необхідні
написи, зображення, умовні позначки, що розміщ на упаковці, необх для
належного перевезення та здачі товароотримувачу. Має містити:
найменування, вага нетто/брутто, номер контракту та наряду, номер даного
місця (товарне маркування), найменування країн/пунктів відправлення,
маршрут перевантажень (вантажне маркув), транспортне маркув, спеціальне
маркув (як поводитись з товаром). Як правило, оговорюється в контракті
(якщо не оговорено, мє включати мінімальні необхідні інфо). Такоє
оговорюється мова маркування.
27. Документарне оформлення виконання зн-торг угоди.
Зовн-торг контракт – це угода між експортером та імпортером на поставку
товару відповідної якості кількості та у визначений строк з наступною
оплатою (угода як в письмовій так і в усній формі).Контракт куп-прод
відпов до Конвенції про міжнар договори куп-прод може бути укадений у
письм, усній, зміш формі формі. Нац зак-во деяких країн (в т.ч. Укр. –
закон про ЗЕД) вимаг обов’язкової письм форми договору та всіх виражень
наміру (оферта етс).
B
D
H
J
N
h
j
?????(
???d?????(?j
oe
o
¨&
(
–
¤
¦
O
Oe
hpG
hpG
hY_
hY_
hpG
hpG
hpG
hpG
hO
hI
hI
hI
hI
hI
^
`
°
?
E
i
@
B
H
J
hX
hX
hX
?Т?? ?Т?а вартість контракту; умови платежів; упаковка і маркування;
рекламації; гарантії; штрафні санкції та відшкодування збитків;
страхування; форс-мажорні обставини; арбітраж; ін. умови.Зн-ек-ний
договір є матеріально оформленою угодою двох або більше суб’єктів
зовнішньоекономічної д-сті та їх іноземних контрагентів і спрямований на
встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у
зн-ек-ній д-сті. Контракт укладається у простій письмовій формі, якщо
інше не передбачено міжнар. договором Укр.або законом. Права й обов’язки
сторін контракту визначаються матеріальним і процесуальним правом місця
його укладення, якщо сторони не погодили інше.
28.Д-сть міжнар орг-цій по спрощенню процедур МТ.
СОТ– це провідна між нар. ЕК-на орг-ція, членами якої є 149 країн,
Країни-члени СОТ взаємодіють у рамках недискримінаційної торгов. с-ми,
де кожна кр. отримує гарантії справедливого відношення до її експорту на
ринках інших країн, зобов’язуючись забезпечувати такі ж умови для
імпорту на своїх власних ринках. Осн. угоди: ГАТТ, ГАТС, ТРІПС.Генер.
угода з тарифів і торгівлі є осн. зведенням правил СОТ з торгівлі
товарами. Цю угоду доповнюють угоди, що стосуються окремих секторів,
таких як с\г і текстиль, а також окремих сфер, напр, держ. торгівлі,
стандартів, субсидій і антидемпінгових заходів.Осн. мета – забезп.
стабільного зростання і зменшення ризику міжнар. торгов-х відносин
через:-ліквідацію митних та ін. торговельних обмежень;- усунення всіх
форм дискримінації в МТ з метою підвищення рівня життя, забезп. повної
зайнятості насел.;- підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення
викор-ня сировини, зростання вир-ва і торговельного обміну. ГАТТ
покликана виконувати три ф-ції: впливати на державну зн-ек-ну політику
розробкою правил МТ; бути форумом для переговорів, які сприяють
лібералізації і передбачуваності торговельних відносин; опікуватися
врегулюванням спорів. У Генер. угоді про торгівлю послугами (ГАТС) –
принципи більш вільного експорту й імпорту послуг незалежно від способу
їхнього постачання. Угода ГАТС містить три блоки прав і зобов’язань. У
першому дається визначення торгівлі і постачання послуг і
встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на транскордонний рух
послуг, так і на їх постачання і споживання в межах нац. територій
країн-членів СОТ, формулюються принципи викор-ня нац.режиму і режиму
найб. сприяння (РНС) в сфері торгівлі послугами, описуються процедурні й
ін. положення. Зважаючи на специфіку торгівлі послугами, РНС і нац.
режим застосовуються у цій сфері із значними виключеннями
(індивідуальними для кожної кр.). Скасування кількісних квот також має
вибірковий хар-р, а рішення про це приймаються в ході переговорів. Члени
СОТ беруть на себе індив. зобов’язання в рамках ГАТС щодо відкриття
внутрішніх ринків послуг для іноз. постачальників. Другий і третій блоки
– це додатки, що визначають статус окремих видів послуг і списки
початкових взаємних поступок щодо доступу на ринки послуг. Угода СОТ про
торговельні аспекти прав інтел.власності (ТРІПС) встановлює стандарти та
принципи щодо забезп. прав інтел. власності, а також процедури та методи
їх захисту. За означенням Угоди ТРІПС інтел. власністю вважаються:
авторські права, торгові марки, географічні назви, що використовуються
для найменування товарів, промислові зразки (дизайни), топології
інтегральних мікросхем, а також нерозкрита інфо, напр, торговельні
секрети. Угода також встановлює процедури консультацій між членами
СОТ.ФУНКЦІЇ СОТ:1.сприяння реалізації, застосуванню, функціонуванню і
досягненню цілей Марракеської угоди, а також багатосторонніх
торговельних угод,;2.забезп. основи для реалізації, застосування і
функц-ня багатосторонніх торгов-х угод з обмеженим колом
учасників;3.форум для переговорів між членами СОТ в частині їх
багатосторонніх торгов-х відносин;4.створення форуму для подальших
переговорів між її членами в частині багатосторонніх торгов-х відносин,
а також основи для реалізації рез-тів таких переговорів;5.реалізацією
Домовленостей про правила і процедури врегулювання спорів між членами
СОТ;6.реалізація Механізму перегляду торговельної політики.ЄС-об’єднання
держав, головною метою якого є зняття обмежень ЕК-ної д-сті між
кр.-членами; найбільш розвинене у світі інтегр угрупування.Осн.правила
ЄС:- вільне пересування товарів у межах ЄС, без будь-яких перешкод,
митних процедур, мит і т.ін.;- єдині для всіх країн ЄС ставки ввізного
мита відносно товарів, що ввозяться через кордон;- товар, завезений
через кордон ЄС, може без перешкод пересуватися по всій його території;-
вільне пересування в рамках ЄС капіталу, роб.сили, технологій та інших
“чинників вир-ва”;- гармонізація зак-ва країн-членів із суттєвих ЕК-них
питань, вкл-чи транспортні послуги, оподат-ня, орг-цію п-ств, фін.
питання;- на території ЄС усі розрах-ки здійснюються в єдиній валюті –
евро.МЕРКОСУР. Спільний ринок південної зони (скорочено – МЕРКОСУР)
.Його мета – забезпечити вільний рух товарів, послуг і роб. сили в межах
території Аргентини, Бразилії, Парагваю й Уругваю. Крім того,
держави-члени прагнуть встановити єдині ставки ввізного мита.
29.Суть/осн форми торг-посер.операцій та торг-посер фірм.
Під торгово-посередницькими операціями мають на увазі операції,
пов’язані з купівлею та продажем товарів, які виконуються за дорученням
вир-ка-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі
угоди або доручення.До торгово-посер-х належать фірми, які в юр. та
госп-кому відношенні не залежать від вир-ка чи споживача товару. Вони
діють заради прибутку. Недоліком викор-ня посередників є те, що
експортер позбавлений безпосередніх контактів із ринками збуту і
повністю залежить від добросовісності посередника. Більше за половину
міжнар. товарного обміну здійснюється при сприянні торгових
посередників.Зал від х-ру взаємовідносин та функцій видділяють такі типи
опер:-з перепродажу (торговий посередник діє від свого імені і засвій
рахунок. Види: 1. посередник стосовно експортера є покупцем 2. експортер
надає посереднику право продажу на певній території на певний термін,
тоді посередник = дилер чи торговець за договором),-комісійні операції
(комісіонер здійснює за дорученням комітента угоду від свого імені, але
за рахунок клієнта; взаємини регулюються договором комісії. Товар не
купує, а заключає договір від імені клієнта, але продає самостійно і сам
отримує кошти. Т.ч. він є посередником лише з боку комітента. Також
поширеною формою договору комісії є продаж товарів на умовах
консигнації. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника
(консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного
терміну.Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації
зі складу. Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має
право повернути консигнанту. На умовах консигнації реалізовують в
основному товари масового попиту. По суті, при консигнації експортер
кредитує посередника на середній термін реалізації товару. Неодмінною
умовою консигнаційної угоди є збереження за комітентом права власності
на товари до їх реалізації покупцям.;-Агентські операції (Агенти діють
на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е.
принципалов. Агент не бере участь у угоді як сторона. У агентських
угодах звичайно обумовлюються повноваження посередників за найбільш
істотними умовами зн-ек-них операцій, а також додаткові зобов’язання
агентів. ;-Брокерські операції – встановлення через посередника-брокера
контакту мід продавцем та покупцем, винятково проводить зведення сторін.
Брокер отримує брокеридж – винагорода, фіксована сума чи на основі
обсягу угоди.ФІРМИ: -Торговельні: від свого імені і за свій рах. Торгові
доми, експортні/імпортні фірми, опт/роздр фірми, стокісти,
дистриб’ютори.-Комісійні: комісійні експортні фірми, конфірмаційні
будинки, імпортні.-Агентські: експортний агент, агент-резидент,
закордонний збутовий/закупівельний агент.-Брокерські.
30. Особливості укладання дилерських та агентськх угод у міжнар практиці
Дилерські – угоди з незалежними від постачальника юр/фіз. особами, які
займаються перепродажем їх товарів.
Агентські угоди укладаються між агентом та принципалом та дозволяють
агенту реаліз. На певній тер. визначену номенкл. торварів принципала
за визнач. винагороду.Угода не обмеж.прав принципала. Агентські угоди
надають виробнику можливість вийти на новий ринок,вибрати серед
кількох посередників найб. вигідн. партн. Виділяють:простих агент.,
агент з правом «першої руки», ексклюз.аентів.Брокери-посередники, що
реалізовують товари принципала але не є стороною угоди між продавцем та
покупцем. Брокер тзнаходить знаходять
зацікавлених продавців та покуц.та сприяють укладанню угоди. Брокер
отримує винагороду від сторони що звернул.до нього
(продав./покуп.).Брок.угоди можуть бути разові або на певний
термін. Брокери співпрац. зі сторонами з приводу кредитування їх
для здійсн. угоди.
31.Орг-ційні форми торг-посер операцій.
Під торгово-посередницькими операціями мають на увазі операції,
пов’язані з купівлею та продажем товарів, які виконуються за дорученням
виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на
основі угоди або доручення.До торгово-посередницьких належать фірми, які
в юр. та госп-му відношенні не залежать від вир-ка чи споживача товару.
Вони діють заради прибутку. Недоліком викор-ня посередників є те, що
експортер позбавлений безпосередніх контактів із ринками збуту і
повністю залежить від добросовісності посер-ка. Більше за половину
міжнар. товарного обміну здійснюється при сприянні торгових
посер-ків.Зал від х-ру взаємовідносин та ф-цій видділяють такі типи
опер:-з перепродажу (торговий посередник діє від свого імені і засвій
рахунок. Види: 1. посередник стосовно експортера є покупцем 2. експортер
надає посереднику право продажу на певній території на певний термін,
тоді посередник = дилер чи торговець за договором);-комісійні операції
(комісіонер здійснює за дорученням комітента угоду від свого імені, але
за рахунок клієнта; взаємини регулюються договором комісії. Товар не
купує, а заключає договір від імені клієнта, але продає самостійно і сам
отримує кошти. Т.ч. він є посередником лише з боку комітента. Також
поширеною формою договору комісії є продаж товарів на умовах
консигнації. Експортер постачає товар на склад посер-ка для реалізації
на ринку протягом певного терміну. Консигнатор здійснює платежі
консигнанту по мірі його реалізації зі складу. Не продані до
встановленого терміну товари консигнатор має право повернути
консигнанту. На умовах консигнації реалізовують в основному товари
масового попиту. По суті, при консигнації експортер кредитує посер-ка на
середній термін реалізації товару. Неодмінною умовою консигнаційної
угоди є збереження за комітентом права власності на товари до їх
реалізації покупцям.;-Агентські операції (Агенти діють на ринку в
інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е. принципалов.
Агент не бере участь у угоді як сторона. У агентських угодах звичайно
обумовлюються повноваження посер-ків за найб. істотними умовами
зн-торг-х операцій, а також додаткові зобов’язання агентів. ;-Брокерські
операції – встановлення через посер-ка-брокера контакту мід продавцем та
покупцем, винятково проводить зведення сторін. Брокер отримує брокеридж
– винагорода, фіксована сума чи на основі обсягу угоди.ФІРМИ:
-Торговельні: від свого імені і за свій рах. Торгові доми,
експортні/імпортні фірми, опт/роздр фірми, стокісти,
дистриб’ютори.;-Комісійні: комісійні експортні фірми, конфірмаційні
будинки, імпортні.;-Агентські: експортний агент, агент-резидент,
закордонний збутовий/закупівельний агент.;-Брокерські.
32. Особливості д-сті торгово-посередницьких фірм у сучасних
умовах.Торгово-посер-цькі операції -операції, пов’язані з купівлею та
продажем товарів, які вик-ся за дорученням вир-ка-експортера незалежним
від нього торговим посер-ком на основі угоди або доручення.До
торгово-посер-цьких належать фірми, які в юр. та госп-му відношенні не
залежать від вир-ка чи споживача товару. Вони діють заради прибутку.
Недоліком викор-ня посер-ків є – експортер позбавлений безпосередніх
контактів із ринками збуту і повністю залежить від добросовісності
посер-ка. Більше за половину міжнар. товарного обміну здійснюється при
сприянні торгових посер-ків.Зал від х-ру взаємовідносин та ф-цій
видділяють такі типи опер:-з перепродажу (торговий посередник діє від
свого імені і засвій рахунок);-комісійні операції (комісіонер здійснює
за дорученням комітента угоду від свого імені, але за рахунок клієнта;
взаємини регулюються договором комісії. Також поширеною формою договору
комісії є продаж товарів на умовах консигнації. Експортер (консигнант)
постачає товар на склад посередника (консигнатора) для реалізації на
ринку протягом певного терміну.;-Агентські операції (Агенти діють на
ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів. ;-Брокерські
операції – встановлення через посередника-брокера контакту мід продавцем
та покупцем, винятково проводить зведення сторін. Брокер отримує
брокеридж – винагорода, фіксована сума чи на основі обсягу угоди.ФІРМИ:
-Торговельні: від свого імені і за свій рах. Торгові доми,
експортні/імпортні фірми, опт/роздр фірми, стокісти,
дистриб’ютори.;-Комісійні: комісійні експортні фірми, конфірмаційні
будинки, імпортні.;-Агентські: експортний агент, агент-резидент,
закордонний збутовий/закупівельний агент.;-Брокерські.Комерційний успіх
торговельно-посер-цької фірми на світ. ринку значною мірою залежить від
взаємовідносин з вир-ком товару. Залучення торгов-го посер-ка , в
послугах якого, як правило,заінтересована фірма-експортер, дає змогу
:-запобігти інвестувнню значних коштів в організацію збутової мережі на
території країни-експортера або за кордоном, оск. торговельно-посер-цькі
фірми мають власну матеріально-технічну базу;-збільшити прибуток за
рахунок продажу товару на іноземному ринку безпосередньо в моменти
поліпшення конюктури за вищими цінами:-звільнити експортера від багатьох
операцій, повязаних з реалізацією товару:-скористатися капіталом
торгов-посер-цьких фірм для фін-ня угод як на основі короткотермінового,
так і середньотермінового кредит-ня;-проникнути на регіональні ринки
деяких товарів, що майже монополізовані торговими посередниками і є
недосяжними встановлення прямих контактів з споживачами. Недоліки-
втрата експортером безпосередніх контактів зі споживачами на на
зарубіжних ринках. Вимоги до посер-ка:1).посер-к не повинен представляти
на цій території іншу іноз. або нац. фірму, яка виробляє аналогічний або
конкуруючий товар.2). Можливий партнер повинен мати адекватну
матеріальнотехнічну базу – торговельні, представницькі, демонстраційні ,
складські приміщення та канали засоби звязку. 3). Посер-к повинен мати
можливість забезп-ти необх. рівень додаткового сервісу.4). Посер-цька
фірма повинна мати стаб. фін-й стан, бездоганну ділову репутацію та
готовність до тривалого спів роб-ва.Вибір торгів-посер-цької фірми
залежить від виду виконуваних операцій.
33.Особливості орг-ції збуту сировинної продукції
Сировина – це : 1) у вузькому розумінні: матеріали, що безпосередньо
видобуваються з прир сер-ща та с\г продукція; 2) у широкому розумінні:
всі матеріали, що безпосер. добув-ся з навкол сер-ща, а також
напівфабрикати, тобто матеріали, що зазнали обробки, але використ-ся як
сировина длявир-ва готової прод-ції.За статистикою ООН до сировинних
товарів відносять продовольство, сировинні матріали (лісопродукти,
текстильні волокна, каучук), руди та мінерали, включаючи природні
добрива, паливо, кольорові метали). АЛЕ: чорні метали, хімічні продукти,
тканини ООН відносить до готових виробів. МТ сировиною (значно більшою
мірою, ніж торгівля продукцією) монополізована, в першу чергу
міжнародними корпораціями. Особливе місце в торгівлі сировиною займає
внутрішньо фірмова торгівля між материнськими і дочірніми під-вами
добувних міжнародних корпорацій. Внутрішньофірмова торгівля складає 30%
світового експорту сировини. Специфіка угод купівлі-продажу
сировини:-довогостроковий контракт (переваги для імпортера –
безперервний процес вир-ва; переваги для експортера – постійний ринок
збуту.);-угода довгострокова, але ціна сировини переглядається щорічно
або частіше.;-Сировина постачається рівномірними обсягами через однакові
проміжки часу(переваги для імпортера – безперервний процес вир-ва, менші
витрати по зберіганню і складуванню);-Особливою формою угод торгіві
сировиною є компенсаційні угоди – типу «розвиток – імпорт), тобто обмін
засобів в-ва на гот прод. Або Імпортер сировини надає експортеру кредит
на розробку копалин чи родовищ або створ. спутнього вир-ва.Важливе місце
в торгівлі сировиною займають асоціації експортерів сировини, які створ
на міжурядовій основі. Їх завдання: комплексна пол-ка контролю за
добуванням, торгівлею та цінами на сировину. Міждерж рег-ня ринків сиров
товарів здійснює конференція ООН з торгівлі та розвитку.МТ сировиною
здійсн в різних формах, як властивих тільки їй, так і характерних для
торгівлі іншими видами прод-ції (міжнар. товарні угоди, біржова та
аукціонна сировина, оптові закупівлі). Міжнар тов угоди – це міжурядові
угоди імпортерів та експортерів визначеного видусировини. Їхні цілі:
регулюв і обмеж сфери дільності міжнар корпорацій; уповільнення
спекуятивних та демпінговх процесів. Типи МТУ (залежно від цільового
мех.-му): 1.стабілізаційні, 2.адміністративні 3.годи щодо заходів
розвитку сировинної галузі.
34. Орг-ція збуту сиров товарів через біржі.
Найстаріша форма. Сьогодні 20% світової торгівлі сировиною і
продовольством здійсн. на міжн. тов біржі. Між нар. товарна біржа – це
постійно діючі ринки, де здійсн торгівля великими масами однорідних
тов., що мають стійкі та чіткі параметри, якісно однорідні та
взаємозамінні. Роль МТБ: – бірж ціни слугують орієнтирами для встановл
цін у позабірж торгівлі; – операції на біржі активно викор-ся для
страхування торгівельних угод та сиров запасів від зміни ринк цін.
Обєктами мж торг сьогодні витупають 70% тов частка яких у світовому
товарообороті складає 30%. Товарна біржа концентрує оптовийт орот
масових, переважно сировинних і продовольчих товарів.Стр-ра міжнар
біржового обороту:-50% – сільськогосп та лісові тов (зерно, олія,
насіння, живі тварини, мясо);-50% – промисл сиров та напівфабрикати,
причому половина з цього – паливо. Функції біржі виконує об’єднання
торговельних організацій, яке має права юридичної особи, діє відповідно
до зак-ва країни.На біржах продаються і купуються великі партії товарів
без перевезення їх з одного місця до іншого. Публічна біржова торгівля
керується принципами подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що
збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що зменшуються.
Коли ціни пропозицій покупців і продавців співпадають, укладається
угода. Кожна угода реєструється і про неї публічно оголошується (в пресі
тощо). Рух цін залежить від кількості продавців, які бажають продати
товар за існуючого рівня цін, і кількості покупців, готових придбати
товар за такого рівня цін.Провідні центри: Чикаго, Нью-Йорк, Лондон,
Токіо. Регіональні ринки обслуговують також такі міжн тов біржі:
Вінніпезька, Паризька, Сіднейська, Сянганська.
35. Аукціон – збут сиров товарів.
Аукціон – це спосіб продажу товарів, за якого товар (або його зразки)
попередньо виставляються для огляду. У формі аукціону продаються також
нерухомість, здійснюється примусовий продаж майна неплатоспроможних
боржників та ін. Осн риса А. – змагальний х-р покупця. Мета –
забезпечення продажу тов по макс вигідним цінам.Види: традиційний (торг
з підвищувальним тіком), голландський (знижувальний тік – чай,
квіти).Орг-ція А. – етапи:1.підготовка (найдовший/дорожчий) – підбір
товарів, складається каталог, відбір учасників, розсилка
запрошень/реклами, розбивка партій на дрібніші, обєднання товарів у ряди
(стрінг). каталог містить: к-ть тов, умови огляду, термін проведення А.,
порядок фіксації ціни, підписання контрактів, умови зняття товарів з
торгів, умови розрах: термін, банк, кореспондент).2огляд товару.
3.проведення торгів (основний – суть А.).4.оформлення аукц угод (розрах,
відвантаження) – як правило, аванс в день аукціону – не менше 30%. Якщо
сума не внесена на рах, угода – недійсна. Способи проведення: гласні
(покупець відкрито наз ціну), негласні (імя покупця – тайна; покупець
подає знаки про підйом ціни на зарані визначену націнку), автоматизовані
(ставки висвітл на табло).Звичайно на аукціоні встанов-ся стартова ціна.
Продавцем може встановлюватися резервна ціна, нижче якої товар не може
продаватися. Аукціони, як правило, проводяться спеціально створеними
юр. особами.Для участі в аукціоні зазвичай вимагається завдаток.
Проданий на аукціоні товар покупець має негайно забрати після закінчення
торгів.
36. Види ліцензій у міжнар. практиці.
Міжнар. ліцензування виступає у вигляді торгівлі(передачі) ліцензій на
винаходи, патенти, технології. Ліцензування здійсн на основі таких
угод:-міжнар ліцензійні угоди;-міжнар договори куп-прод (в процесі
закупівлі устаткування);-комбіновані міжнар договори по продажу ліц та
постачанню устаткування;-міжнар договори про
проектування/буд-во;-договори про наук-техн спів роб-во;-про пром спів
роб-во.В МТ розрізняють 3 види ліцензій(залежно від обсягу прав):1)
невиняткова (проста) ліцензія, під час продажу якої ліцензіар дозволяє
ліцензіату на певних умовах викор-вати винахід чи секрет вир-ва,
залишаючи за собою право як їх сам-ного викор-ня, так і надання
аналогічних за умовами ліцензій будь-яким іншим особам (фірмам);2)
виняткова ліцензія, під час продажу якої ліцензіар надає ліцензіату
виняткове (монопольне)право на викор-ня винаходу чи секрету в межах
визначеної території. А ліцензіар не має права продавати аналогічну
ліцензію на вказаній території іншим особам, а також виробляти і
продавати на цій території свою продукцію, яка є предметом виняткової
ліцензії;3) повна ліцензія, під час продажу якої ліцензіату надаються
виняткові права на її викор-ня на протязі періоду дії угоди. На цей
період ліцензіар позбавляється права на викор-ня винаходу чи секрету
вир-ва як самостійно, так і шляхом видачі ліцензії іншим особам
(фірмам).обмеження по винятковій ліцензії: обсяги в-ва, не має права
продажу 3-й особі, має купити обл. у ліцензіара, обмеж експорту, збуту,
застереження про мінім.оборот).Вибір виду ліцензії залежить від країни
чи території, на яку видається ліцензія, і хар-ру винаходу.Повна
ліцензія викор-ься рідко.За надання прав на викор-ня предмета угоди
ліцензіат платить ліцензіару певну винагороду. В угоді обумовлюється
форма ліцензійної винагороди, порядок її виплати, переведення платежів і
т.д.Форми ліцензійної винагороди різні. Найчастіше зустріч-ся такі, як
роялти, паушальний платіж і комбіновані платежі. Роялти – це періодичні
відчислення від доходів покупця на протязі періоду дії угоди. Вони
встановлюються у вигляді певних фіксованих ставок (у відсотках) і
виплачуються ліцензіатом через узгоджені відрізки часу (щорічно,
щоквартально, щомісячно чи до визначеної дати).Паушальний платіж – це
твердо фіксована сума винагороди, виплачена одночасно. Він може
проводитися як одноразово, так і в розстрочку. Пауш. платіж викор-ся в
тих випадках, коли вартість ліцензії відносно мала в порівнянні з
вартістю обладнання або коли важко контролювати за показниками д-сті
ліцензіата.Комбінований платіж передбачає виплату авансового паушального
платежу при підписанні угоди і платежу роялти в залежності від об’єкту
вир-ва і реалізації.
37. Принципи ціноутвор. на наукову продукцію на міжнар. ринку та умови
оплати наук-технічної продукції.
Для визначення доцільності впровадження заходів НТП, прийняття рішень
про надання кредитів п-вам і орг-ціям на проведення наук-технічних
заходів, при техніко-ек-му обґрунтуванні заходів, що виконуються по
договорам і встановленні цін на НТП, повинна здійснюватись комплексна
оцінка заходів, направлених на прискорення НТП. На її основі з’являється
можливість вибору найкращого із можливих варіантів реалізації заходів і
відображення ек-го ефекту заходів в планових показниках, що хар-ють
рез-ти вир-чо-госп-кої д-сті п-ств.Заходи НТП повинні забезп-ти випуск
продукції, що дає можливість найб. повно і якісно задовольняти суспільно
необх.потреби, сприяти досягненню найвищого техніко-ек-го рівня вир-ва,
вирішенню соц., екологічних та ін. задач розвитку народного госп-ва і
забезп-ти одержання ек-ної ефективності.Вихідні показники комплексної
оцінки заходів НТП повинні відповідати загоприйнятим у світовій практиці
методам ек-го обґрунтування прийняття рішень.Показник ек-ї ефективності
на всіх етапах реалізації заходів НТП визначається як перевищення
вартісної оцінки рез-тів над вартісною оцінкою сук. затрат ресурсів на
весь строк існування заходу НТП.На стадіях техніко-ек-го обґрунтування
(ТЕО) повинен спостерігатися народногосп-кий підхід, який передбачає:1.
Оцінку ефективності заходів НТП по умовам викор-ня продукції.2.
Розрахунок ек-ї ефективності по всьому циклу розробки і реалізації
заходів НТП за встановлений для кожного заходу період, 3. Застосування в
розрахунках системи ЕК-х нормативів та інших установлюваних обмежень, 4.
Застос-ня кошторисної вартості, тарифів, цін .Ек. ефект, що визначається
по умовам викор-ня продукції, відображає сумарний вклад всіх стадій
циклу “НДДКР – вир-во – викор-ня” і розраховується до встановлення цін
на науково-технічну продукцію і продукцію вир-чо-технічного
призначення.Величина ЕК-го ефекту, що визначається по умовам викор-ня
продукції, повинна враховуватися при установленні цін на відповідну
продукцію. Оплата НТП виконується за договірними цінами, що узгоджуються
з замовником до початку робіт і визначаються в залежності від необхідних
ефективності, якості і термінів виконання роботи. Договірна ціна
визначається на стадії укладання договору і є остаточною, крім випадків,
коли укладена додаткова угода на зміну обсягів робіт. За хоздоговорними
роботами, спрямованими на збільшення прибутку в замовника,
рекомендується ціну на науково-технічну продукцію встановлювати шляхом
уведення разових платежів за виконання роботи і роялті (платежів у
період вир-ва продукції) від прибутку замовника.Періодичні платежі
(роялті) — це відрахування від доходу покупця протягом періоду дії
угоди, тобто розмір винагороди, що залежить від ек-го ефекту викор-ня
ліцензії. Періодична форма платежів використовується в 90% ліцензійних
угод.Одноразові (паушальні) платежі не зв’язані за часом з викор-ням
ліцензії, а встановлюються заздалегідь на підставі експертних оцінок.
Паушальний платіж є твердо зафіксованою в ліцензійній угоді сумою
винагороди, здійснюваного одноразово і не залежного від обсягу вир-ва
або збуту ліцензійної продукції. Комбіновані платежі-коли одноразові
платежі сполучаться з періодичними відрахуваннями. Одноразовий первісний
платіж виплачується звичайно до комерційного викор-ня об’єкта ліцензії і
дозволяє ліцензіару компенсувати витрати на НДОКР і підготовку
ліцензійної пропозиції.
38. Особливості форм передачі нових технологій.
Технологія – сук-сть знань про викор-ня або удосконалення машин,
устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості
і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію
продукції. Міжнар. Технолог. обмін – це сук-сть ек-х відносин між іноз.
контрагентами з приводу викор-ня рез-тів наук-технічної д-сті, що мають
наукову і практичну цінність.Види технологій, що торгуються:-винаходи,
кор моделі, пром зразки, тов знаки, ін обєкти промвласності;-знання,
досівд, що застос в процесі наук-техн розробок.Осн. передумови розвитку
міжнар. обміну технологіями:-на рівні країни –нерівномірність розвитку
країн світового госп-ва в науково-технічній сфері.-на рівні п-ств
придбання технології сприяє рішенню конкретних ЕК-х і наук-технічних
проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку вир-чих
потужностей і ін. ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у
розвитку.Осн. центрами, де сконцентровані світ. Технол-ні ресурси є США,
Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС). Є дек-ка різних
класифікацій форм передачі технологій. На міжнар. ринку технологій
передача технологій здійсн-ся комерційним і не комерц. шляхом.
-Некомерц-ми формами технол-го обміну є:-технічні, наукові і професійні
журнали, періодика і ін. спеціальна літ-ра.;-бази і банки даних;-міжнар
виставки, ярмарки, конференції.;-обмін делегаціями;-міграція вчених і
фахівців;-стажування вчених і фахівців у фірмах, універ-х,
орг-ціях;-навчання студентів і аспірантів;-д-сть міжнар орг-цій у сфері
науки і техніки.До комерц-х форм відносяться:Матеріальні види
технологій:-п-ва «під ключ»;-технологічні лінії;-агрегати, устаткування,
інструменти. Нематеріальні види технологій:-патент–свідоцтво, яке
видається відповідною державною установою винахіднику, і засвідчує його
монопольне право на викор-ня цього винаходу.;-ліцензія–дозвіл, який
видається власником технології, захищеної чи не захищеної патентом,
зацікавленій стороні на викор-ня цієї технології на протязі визначеного
часу і за визначену плату.;-копірайт–ексклюзивне право автора
літературного, аудіо–чи відео продукту на показ і відтворення своєї
роботи.;-товарний знак – символ визначеної орг-ції,що використовується
для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний
ін. орг-ціями без офіц-го дозволу власника.;-«ноу–хау»-надання техн.-х
знань,;-послуги: наук–технічні, інжинірингові, консулат-ні, навчання
персоналу;-Міжнар інжиніринг—надання на комерц. основі послуг вир-го та
науково-техн-го хар-ру.;-Франчайзинг—контракт на передачу товарної
марки, технології, надання послуг чи продажу товарів.;-Міжнар
консалтинг—надання інф-но-консультац-х послуг агентам міжнар ек-ки з
широкого кола питань ек-ної та ЗЕД. Риси міжнар технол
обміну:-обєктивний х-р;-монополізація техн знань;-цілеспрямована пол-ка
фірм в галузі передачі технологій;-застос вн-корпор обміну;-участь
дрібних/сер фірм у обміні;-створ. нових форм технол залежості КЩР від
ТНК;-б-ба КЩР за встановлення визначеного порядку обміну
39. Орг-ційна с-ма МТ ліцензіями.
Міжнар. ліцензування виступає у вигляді торгівлі(передачі) ліцензій на
винаходи, патенти, технології.
Предметами ліцензій (стосовно до технологічного обміну можуть бути):
запатентовані винаходи; промислові зразки; товарні знаки; ноу-хау. В МТ
розрізняють три види ліцензій(залежно від обсягу прав):1) невиняткова
(проста)-ліцензіар дозволяє ліцензіату на певних умовах викор-вати
винахід чи секрет вир-ва, залишаючи за собою право як їх самостійного
викор-ня, так і надання аналогічних за умовами ліцензій будь-яким іншим
особам (фірмам);-2) виняткова-ліцензіар надає ліцензіату виняткове
(монопольне)право на викор-ня винаходу чи секрету в межах визначеної
території. А ліцензіар не має права продавати аналогічну ліцензію на
вказаній території іншим особам, а також виробляти і продавати на цій
території свою продукцію, яка являється предметом виняткової
ліцензії;-3) повна- ліцензіату надаються виняткові права на її викор-ня
на протязі періоду дії угоди. На цей період ліцензіар позбавляється
права на викор-ня винаходу чи секрету вир-ва як самостійно, так і шляхом
видачі ліцензії іншим особам (фірмам).Продаж ліцензій здійснюється за
доп. ліцензійної угоди.Ліцензійна угода – це договір по якому ліцензіар
(продавець) надає ліцензіату (покупцеві) дозвіл або право на викор-ня
об’єкта ліцензії за визначену винагороду. При цьому право власності на
предмет ліцензійної угоди залишається за ліцензіаром, а ліцензіат
одержує право на його викор-ня при конкретних умовах протягом
визначеного терміну. Преамбула: стандартно + номер патенту, на який
видається ліцензія. Можна продати неотриманий патент. Предмет – патент,
технол процес, знання, товзнак етс.Форми ліцензійної винагороди бувають
різними. Найчастіше зустрічаються такі, як роялти, паушальний платіж і
комбіновані платежі. Роялти – це періодичні відчислення від доходів
покупця на протязі періоду дії угоди. Паушальний платіж – це твердо
фіксована сума винагороди, виплачена одночасно. Він може проводитися як
одноразово, так і в розстрочку. Комбінований платіж передбачає виплату
авансового паушального платежу при підписанні угоди і платежу роялти в
залежності від об’єкту вир-ва і реалізації.Широко застосовуються
ліцензійні платежі на компенсаційній основі. У цьому випадку виплата
ліцензійної винагороди виробляється у формі постачання продукції,
зробленої по ліцензії. Часто використовують обмін еквівалентними
ліцензіями, тобто перехресними. Останнім часом формою ліцензійної
винагороди є також надання ліцензіару частки акцій компанії, що купила
ліцензію.Сучасний стан ліцензійної торгівлі дозволяє виділити деякі
групи країн у залежності від їхньої ролі в міжнар. ліцензійній торгівлі:
промислово розвиті кр. з домінуючим експортом ліцензії. (США);
промислово розвиті кр. з переважним експортом ліцензії. (Великобританія
і Швейцарія), промислово розвиті кр. з переважним імпортом ліцензій.
(Німеччина і Японія); КЩР з імпортно-експортною спрямованістю
ліцензійної торгівлі( Аргентина, Бразилія, Туреччина). КЩР з імпортною
спрямованістю ліцензійної торгівлі. (Таїланд, Алжир), кр, що
розвиваються, з епізодичним хар-ром ліцензійної торгівлі.
40. Сутність та особливості осн. видів фін-ня міжнар. експортних
операцій. Експортне фін-ня – залучення, забезп-ня і викор-ня фін. коштів
в цілях здійснення експортної угоди. В основі такої угоди лежить не лише
торгівля товарами народного споживання, але й поставка машин і
обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).Експортне
фін-ня повинно бути пов’язане безпосередньо з конкретним договором про
поставку товарів і послуг, в якому урегульовані права і обов’язки
продавця (постачальника) і покупця (підрядника).При фін-ні експорту
використовуються практично всі форми кредитів, які викор-ся для
внутр.торгівлі. Утворились і особливі форми фін-ня, які знаходяться у
тісному зв’язку з наданими іноземному партнеру умовами платежу.Фін-ня
експорту може бути отримано звичайними і нетрадиційними методами і
надаватись банками, небанківськими установами або державними орг-ціями.
Осн. способи фін-ня експорту: Види фін-ня: 1.Короткострокове: традиційні
методи фін-ня: 1.1.Незабезпечений овердрафт у нац.й або іноземній валюті
;1.2.Аванси під інкасо ;1.3.Врахування або купівля векселів / чеків
банком ;1.4.Акцептні кредитні лінії ;1.5.Аванси покупця. Нетрадиційні
методи фін-ня: 1.1.Експортний ф-ринг;1.2.Кредити експортних посередників
;1.3.Фін-ня через комісійні фірми . 2.Середньострокові: традиційні
методи фін-ня: 2.1.Позика в нац. валюті ;2.2.Позика в ін. валюті
;2.3.Кредит спеціальної держ. Установи. Нетрадиційні методи фін-ня:
2.1.Форфейтинг ;2.2.Лізинг;2.3.М/н кредитні союзи;2.4.Зустручна
торгівля. Довгострокове: традиційні методи фін-ня: 3.1.Випуск
єврооблігацій ;3.2.Кредит покупцю ;3.3.Проектне фін-ня. Нетрадиційні
методи фін-ня: 3.1.Випуск акцій.Кредитна лінія — це згода банку
надати кредит протягом певного періоду часу в розмірах, які не
перевищують заздалегідь обумовленої суми.Овердрафт — короткостроковий
кредит, що надається банком надійному п-ву понад залишок його
коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми
шляхом дебетування його рахунку.Лізинг – це комплекс майнових і ЕК-х
відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і
наступною здачею його у тимчасове користування і володіння за певну
плату.Акцептний кредит — це позика, яка передбачає акцептування
банком інкасованої п-вом-позичальником тратти за умови, що п-во
надає у розпорядження банку вексель до строку його оплати. Особливість
акцептного кредиту полягає в тім, що банк дає підприємству не
гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін. При цьому банк
стає першим боржником і з економічного погляду виконує умовне
зобов’язання, тобто здійснює оплату векселя лише тоді, коли підприємство
не виконує своїх зобов’язань.Ф-ринг – різновидність посередницьких
операцій, що проводяться банком і спеціальними компаніями, яка
представляє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера і їх
інкасацію.За цієї операції експортер відразу ж отримує готівкою від 70%
до 90% від номінальної вартості рахунків-фактур. Ін. 10-30% від
номінальної вартості рахунків-фактур після вирахування % за кредит і
комісії за послуги зараховуються на блокований рахунок експортера. Таким
чином фактор-фірма страхується від ризику неплатежу імпортера.
Форфейтинг – купівля середньострокових векселів, інших боргових і
платіжних документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним
кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права
регресу на еспортера при наданні останнім достатнього
забезпечення.Форфейтер бере на себе всі види ризиків.Форфейтирування дає
ряд суттєвих переваг експортеру:-покращує позиції експортера по
ліквідності, так як фірма негайно отримує готівку;-експортер
звільняється від валютних, кредитних, %-вих ризиків;-зменшуються
довгострокові вимоги у балансі фірми, що призводить до зростання її
кредитоспроможності;-знімається необхідність контролю за погашенням
кредиту і роботи по інкасації платежів;-форфейтинг не спливає на ліміти
експортера по овердрафту або на інший кредит, наданий банком.Недоліки
форфейтингу:1)Висока вартість: ставка значно більша звичайних ставок за
кредитами, так як форфейтер бере на себе всі ризики.2)Важкий пошук для
експортера банка, що забажав би діяти в якості форфейтера.Співвідношення
форфейтингу і ф-рингу.Головні відмінності форфейтинга від
ф-рингу:1).неможливість регресу відносно експортера, тобто експортер
повністю звільняється від ризику неплатежу;2).форфейтинг здійснюється
лише за сприяння банка і спеціального фін. інституту
(форфейтера);3).продається лише одна вимога;4).вимоги повинні носити
середньо- і довгостроковий хар-р;5).форфейтер бере на себе також
політичні ризики;6).сплата повної суми ціни вимоги (при ф-рингу звичайно
заморожується 10%);7).необхідність наявності банк-х гарантій імпортеру.
41.Сутність та особл.осн.видів фін-ня міжнар.Імпорт. опер.
Джерела фін-ня імпорту схожі з джерелами фін-ня експорту. Це обумовлено
тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширяти торговий
кредит імпортеру (наприклад, коли банк готовий надати експортеру аванс
під інкасо, експортер має можливість погодитись на оплату товару шляхом
строкової трати), а також тим, що надання кредиту імпортеру дозволяє
експортеру отримати оплату негайно (використовуючи, наприклад, лізингові
або форфейтингові операції).Способи фін-ня імпортерів
включають:1)банківський овердрафт в нац. або ін. валюті;2)позику в нац.
або ін. валюті;3)торгівлю по відкритому рахунку;4)фін-ня шляхом
комісійної фірми;5)розрахунки за доп. акцептного акредитиву і акредитиву
з розстрочкою платежу;6)лізинг;7) форфейтинг;8)фін-ня
покупцю;9)зустрічна торгівля; 10) банківський акцепт;11)позика під
продукцію.Контокорентний кредит (овердрафт) дається банком звичайно під
забезпечення, але ця вимога не є обов’язковою. При наданні даного
кредиту банк відкриває п-ву контокорентний рахунок, на якому
враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції.
Контокорентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в
обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне
негативне сальдо (контокорентний ліміт). За негативним залишком
контокорентного рахунку підприємство сплачує банку встановлений
кредитний відсоток; при цьому договором може бути визначено, що за
позитивним залишком цього рахунку банк нараховує підприємству депозитний
відсоток. Сальдування надходжень і виплат за контокорентним рахунком
підприємства відбувається через установлені договором проміжки часу з
розрахунками кредитних платежів.Строкова позика – прямий, незабезпечений
кредит на строк не більше 90 днів, як правило оформляється у вигляді
простого векселя, підписаного позичальником. ВІДКРИТИЙ РАХУНОК – це
найменш вигідна форма розрахунків для експортера, тому що вона не дає
йому ніяких гарантій своєчасного отримання платежу. Експортер поставляє
покупцеві товар разом із товаророзпорядчими документами і записує у
своїх бухгалтерських документах у дебет відкритого покупцеві рахунку
суму покупки.Імпортер записує суму відвантаження в кредит рахунку
постачальника. Протягом обумовленого в контракті терміну імпортер мусить
оплатити вартість товару через банківський переказ чека або векселя
строком платежу за пред’явленням. Після оплати сторони роблять у своїх
бухгалтерських документах оборотні записи.Фін-ня шляхом комісійної фірми
– за допомогою сторони в договорі про торговельну комісію, що виконує
доручення іншої сторони (комітент) за комісійну винагороду та її
рахунок, але від свого імені. Акцептний акредитив називають також
терміновим акредитивом, що означає, що продавець виписує тратту на
номiнований банк, що вимагає платіж на деяку певну дату в
майбутньому.Акредитиви з відстроченим платежем- Банк-емітент просто
гарантує, що платежа буде зроблений на фіксовану і певну дату в
прийдешнім, за умови, що ін. умови виконані. Одна перевага акредитивів з
відстроченим платежем полягає в тому, що вони дозволяють уникнути
необхідність сплати гербового збирання (stamp duty) по переводному
векселю. В деяких країнах гербовий збір встановлений по низький ставці
чи взагалі відсутній, тоді як в інших країнах гербові збори можуть бути
набагато вищими.Лізинг – це комплекс майнових і економічних відносин, що
виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступною здачею
його у тимчасове користування і володіння за певну плату.Форфейтинг –
купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних
документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним кредитним
інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на
еспортера при наданні останнім достатнього забезпечення.Форфейтер бере
на себе всі види ризиків.Зустрічна торгівля – торгівля, при здійсненні
якої в документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов’язання
експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін
товарами. Банківський акцепт – форма короткострокового банківського
фін-ня, при якому банк бере на себе відповідальність за своєчасну оплату
переказного векселя, якщо у векселедавця будуть труднощі.
42. В чому полягають переваги та недоліки розрах. за доп. інкасо
порівняно з акредит. формою розрах-ків.
Інкасо – це банківська розрах-ва операція, за доп. якої банк за
дорученням свого клієнта (експортера) отримує на підставі розрахункових
документів належні клієнтові кошти від платника (імпортера) за
відвантажені на адресу імпортера товари і зараховує ці кошти на рахунок
клієнта-експортера у себе в банку. Для експортера інкасо часто
виявляється неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити
товар, а тоді передавати документи в банк і очікувати виконання покупцем
своїх зобов’язань з оплати. Для зменшення ризику неплатежу при інкасовій
формі розрахунків експортер повинен наполягати на наданні банківської
гарантії платежу. Гарантія в цьому разі видається на термін, що
перевищує термін оплати за документами, і на суму, яка відповідає сумі
поданих на інкасо документів.Крім банківської гарантії, забезпечення
платежу здійснюється через застосування телеграфного інкасо. При
телеграфному інкасо банк експортера виплачує йому виручку за товар
негайно або через певний термін після одержання документів на інкасо,
повідомляючи телеграфом свій банк-кореспондент, з яким він повинен мати
спеціальний договір про телеграфне інкасо.Інкасо може бути документарним
і чистим. Документарне інкасо – це інкасо фін. документів, що
супроводжуються комерційними документами (рахунки, транспортні, страхові
документи), а також інкасо тільки комерційних документів. Чисте інкасо –
це інкасо фін. документів (векселі, чеки й ін. документи, що
використовуються для отримання платежів), які не супроводжуються
комерційними документами. АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХ. вигідна експортеру
(порівняно з інкасо і відкритим рахунком). Ці вигоди полягають,
по-перше, у гарантії оплати відвантаженого товару банком, що відкрив
акредитив, а при підтвердженому акредитиві – також банком, який його
підтвердив; по-друге, в отриманні платежу відразу ж після поставки
товару та подання банку документів, що засвідчують цю поставку.Імпортер,
у свою чергу, має гарантію, що платіж буде зроблений на користь
експортера тільки після подання тим товарних документів, що засвідчують
відвантаження товару. Акредитив, являє собою одностороннє, умовне,
грошове зобов’язання банку, видане ним за дорученням клієнта-наказодавця
акредитиву (імпортера) на користь його контрагента за контрактом –
бенефіціара (експортера). Банк, що відкрив акредитив, повинен або
здійснити бенефіціару платіж (негайно або з розстрочкою), або
акцептувати тратти бенефіціара й оплатити їх у строк, або уповноважити
інший банк здійснити такі платежі, акцепт чи негоціацію тратт
бенефіціара за умови подання бенефіціаром документів, передбачених в
акредитиві, і при виконанні інших умов акредитива.Іншими словами,
імпортер доручає своєму банкові виплатити гроші за куплений товар тільки
після подання експортером комплекту товаророзпорядчих документів, які
підтверджують, що товар справді був відвантажений відповідно до
контракту.Акредитив може бути призначений тільки для розрахунків з одним
постач-ком.При розрахунках на основі інкасо банк імпортера перераховує
кошти на рахунок експортера після передачі імпортеру отриманих від банку
експортера документів, передбачених контрактом, тобто застосовується
схема: платежі проти документів. Така схема розрахунків досить проста,
однак вона не дає достатніх гарантій на оплату товарів і послуг. На
відміну від інкасо акредитивна форма передбачає достатні гарантії
експортеру за рахунок відкриття акредитива в банку імпортера.
43.Зміст та особл.викор.акредит. в міжнар.Платіж. обор.
До форм розрахунків, які використовуються у міжнар.й торгівлі, належать
такі (подаються за ступенем вигідності для експортера від найбільш
вигідних до найменш вигідних):* 100%-ний авансовий платіж;* акредитив;*
інкасо;
* відкритий рахунок.АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХ. також вигідна експортеру
(порівняно з інкасо і відкритим рахунком). Ці вигоди полягають,
по-перше, у гарантії оплати відвантаженого товару банком, що відкрив
акредитив, а при підтвердженому акредитиві – також банком, який його
підтвердив; по-друге, в отриманні платежу відразу ж після поставки
товару та подання банку документів, що засвідчують цю поставку.Імпортер,
у свою чергу, має гарантію, що платіж буде зроблений на користь
експортера тільки після подання тим товарних документів, що засвідчують
відвантаження товару..Акредитив, який використовується при розрахунках
за зовнішньоторговельними операціями, являє собою одностороннє, умовне,
грошове зобов’язання банку, видане ним за дорученням клієнта-наказодавця
акредитиву (імпортера) на користь його контрагента за контрактом –
бенефіціара (експортера). Банк, що відкрив акредитив (банк-емітент),
повинен або здійснити бенефіціару платіж (негайно або з розстрочкою),
або акцептувати тратти бенефіціара й оплатити їх у строк, або
уповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт чи негоціацію
тратт бенефіціара за умови подання бенефіціаром документів, передбачених
в акредитиві, і при виконанні інших умов акредитива.Іншими словами,
імпортер доручає своєму банкові виплатити гроші за куплений товар тільки
після подання експортером комплекту товаророзпорядчих документів, які
підтверджують, що товар справді був відвантажений відповідно до
контракту.Акредитив може бути призначений тільки для розрахунків з одним
постачальником. Термін дії і порядок розрахунків за акредитивом
установлюється в контракті між платником і постач-ком, у якому слід
зазначити: * найменування банку-емітента;* вид акредитива і спосіб його
виконання;* повний перелік і точну характеристику документ” поданих
постачальником для отримання коштів за аккредитив;* строки подання
документів після відвантажен ‘ товарів, вимоги до їх оформлення;* ін.
необхідні документи й умови. Акредитиви м.б покриті (депоновані) і
непокриті(гарантовані), відкличні й безвідкличні.Покриті (депоновані) –
це акредитиви, при відкритті яких банк-емітент перераховує власні кошти
платника або наданий йому кредит у розпорядження банку-постач-ка на
весь термін дії зобов’язань. Найпоширенішою формою є розрахунки
покритими акредитивами (відповідна схема була наведена вище).Відкличний
акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без
попереднього узгодження з постачальником. Безвідкличний акредитив не
може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь
якого він відкритий. Подільний акредитив передбачає виплату експортеру
певних узгоджених у контракті сум після кожного частковог
постачання.Неподільний акредитив передбачає, що вся належна експортеру
сума буде виплачена після завершення всіх поставок або після останньої
часткової поставки. Відновний (револьверний) акредитив передбачає, що в
межах загого терміну викор-ня акредитива його сума відновлюється, як
тільки імпортер відшкодує банкові, який відкрив акредитив, здійснені за
ним платежі експортерові.
44. Режими здійснення міжнар. торгівлі послугами та їх розповсюдження.
Послуга – дії, що мають певну спож вартість та виражаються у корисному
ефекті. Світ. ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між кр..
Поряд із світовими товарними ринками він є невід’ємною частиною
міжнародних ек-х відносин.Гол. хар-ками послуг є те, що їх не можна, на
відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються
збереженню; торгівля послугами пов’язана з їх вир-вом; експорт послуг
означає надання послуги іноземцю, тобто не резиденту, навіть якщо він
знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис
характеристик має обмеження . Деякі послуги можна побачити (наприклад,
звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються.Різниця між
товарами і послугами полягає в тому, як, яким чином уряд надає захист
власному виробнику. Якщо виробничі галузі промисловості відгороджуються
через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг
відгороджується головним чином національними нормативами і правилами
відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників
послуг в д-сті нац. підприємств. Захист сфери послуг не можна
забезпечити заходами на кордонах через не матеріальний характер послуг,
а також тому, що небагато операцій з послугами пов’язані з перетинанням
кордонів.Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між
резидентами і нерезидентами і містить 11 секторів:1.Транспортні
послуги:-Пасажирські перевезення (Міжнар. перевезення пасажирів всіма
видами транспорту і надання супутніх послуг);-Вантажні перевезення
(Міжнар. перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх
послуг);2.Послуги пов’язанні з поїздками:-Послуги пов’язанні з діловими
поїздками ( Товари і послуги, придбані не резидентами, які подорожують у
справах);-Послуги пов’язанні з особистими поїздками ( Товари і послуги,
придбані не резидентами, які подорожують в особистими справах);3.Послуги
зв’язку; 4.Будівництво;5Страхування;6.Фін. послуги; 7. Комп’ют. та
інф-ні послуги.8.Рояльні та ліцензійні платежі;9.Ін.
бізнес-послуги.10.Посередницькі послуги:-Лізинг;-Ін. ділові, професійні
та технічні послуги;11.Особисті, культурні та рекреаційні
послуги:-Аудіовізуальні послуги;-Ін. послуги; 12.Урядові послуги.Світ.
банк класифікує послуги за укрупненими групуваннями, при цьому до числа
послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:І група
– факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв’язку
з міжнародним рухом ф-рів вир-ва – капіталу, робочої сили.ІІ група – не
факторні послуги, до яких відносяться ін. види послуг, не пов’язані з
ф-рами вир-ва.Послуги на міжнар. рівні надаються із застос-ням чотирьох
способів, зокрема:1.транскордонне постачання, тобто надання послуг через
кордон. Постачальник і споживач послуги не переміщаються через кордон,
його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть
бути послуги, що передаються через засоби телекомунікації чи послуги,
вкладені в товар, транспортні послуги.2.споживання за кордоном, тобто
переміщення споживача до країни експортеру.3.комерційна присутність,
тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні
надаватися послуги.4.присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд
фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг.Зага кількість
послуг, якими торгують останніми двома способами, значно вища від тих,
котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні
досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі
створюють дедалі більше можливостей для компанії надавати послуги в
режимі транс кордонного переміщення, не створюючи комерційної
присутності в країні-імпортера.Можливі випадки, коли для надання послуги
може викор-тися не один спосіб постачання. Наприклад, певна
консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і
безпосередньо присутніми фізичними особами.
45. Зага хар-ка ГАТС, її цілі та принципи.
Країни-члени СОТ взаємодіють у рамках недискримінаційної торговельної
системи, де кожна країна отримує гарантії справедливого відношення до її
експорту на ринках інших країн, зобов’язуючись забезпечувати такі ж
умови для імпорту на своїх власних ринках. Принцип недискримінації
реалізується через застосування режиму найбільшого сприяння (РНС), за
якого країна забезпечує однакові умови торгівлі для всіх учасників СОТ,
і нац. режиму, за якого імпорт не може піддаватися дискримінації на
внутрішньому ринку порівняно з вітчизняними товарами.Осн. правила і
принципи СОТ відображені в багатосторонніх торговельних угодах, що
стосуються торгівлі товарами і послугами, а також торговельних аспектів
прав інтелектуальної власності, врегулювання суперечок і механізму
огляду торговельної політики. У Генеральній угоді про торгівлю
послугами (ГАТС) документально закріплені принципи більш вільного
експорту й імпорту послуг незалежно від способу їхнього постачання.
Угода ГАТС містить три блоки прав і зобов’язань:-визначення торгівлі і
постачання послуг і встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на
транскордонний рух послуг, так і на їх постачання і споживання в межах
нац. територій країн-членів СОТ, формулюються принципи викор-ня нац.
режиму і режиму найбільшого сприяння (РНС) в сфері торгівлі послугами,
описуються процедурні й ін. положення. Зважаючи на специфіку торгівлі
послугами, РНС і нац. режим застосовуються у цій сфері із значними
виключеннями (індивідуальними для кожної країни). Скасування
кількісних квот також має вибірковий характер, а рішення про це
приймаються в ході переговорів. Члени СОТ беруть на себе індивідуальні
зобов’язання в рамках ГАТС щодо відкриття внутрішніх ринків послуг для
іноземних постачальників.-Другий і третій блоки – це додатки, що
визначають статус окремих видів послуг і списки початкових взаємних
поступок щодо доступу на ринки послуг.ГАТС поширюється на послуги, що
надаються на комерційних засадах як компаніями приватного сектору
економіки, так і фірмами, що перебувають у власності урядів або
контролюються ними. ГАТС не поширюється на послуги стосовно регулювання
руху повітряних суден і пов’язаних з цим прав. Заг зобов’язання ГАТС
стосуються: 1.застосування до міжнародної торгівлі послугами режиму
нації найбільшого сприяння;2.прозорості регулювання ;3.взаємного
визначення кваліфікаційних вимог до надавачів послуг;4.правил щодо
врегулювання монополій, виключних надавачів послуг та іншої
підприємницької д-сті, що обмежує конкуренцію; 5.заходів лібералізації
торгівлі, зокрема таких, які передбачають зростання ролі країн, що
розвиваються.Мають усуватися такі обмеження:-щодо індивідуальних і загих
інвестицій іноземців у сфері послуг;-заснування іноземцями закладів, що
надають послуги;-кількості видів послуг та їх загого обсягу;-кількості
конкурентів у конкретному секторі послуг;-організаційних форм
підприємницької д-сті;-загої чисельності надавачів послуг на ринку.
Принцип нац. режиму повинен надаватися кр. у рез-ті переговорів з іншими
кр.-партнерами, при цьому мають визначатися сектори, підсектори, умови
і кваліфікаційні вимоги для застосування зазначеного принципу.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
