.

Право (шпаргалка)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 12056
Скачать документ

1 Хар-ка закр сист.

Зс орієнт на обмеж Доступ до дс та низьку мобільність дсл.Вони базуються
на принципі специф-ті держ. Адмін.,що обумовл. Наявн. Персоналу, який
має особлю можл. Та присв. Все своє проф життя службі в держорг. Зс
повьязані з поняттям “вибраної еліти”. Конк. Набір канд. Здійсн в
центр-у порядку і підтрим шляхом суворих іспитів загальноосв.
Тесту.часто канд попередньо виб з вищ навч закладу. Зс в Японії. Елітні
кадри мають заг, а не спец освіту.їх офіц. Вводять у посаду, а не
наймають для якоїсь конкр роб. Протягом усього процесу наб. та підгот.
Елітні кадри зазнають інтенс. Соціаліз. Для засв. Осн вартостей дс. Дсл,
який одержав необх проф підгот здійсн карьєру відповідно до чітко
організ мех-му прос по дс. Корист-сь стабіль-тю дс, дсл підкор спец
зобовьяз та обмеженням, які не розповсюдж на інші сектори. Зс прагнуть
відокремити дс від суспільства і автономіз статус дсл від труд права.
Особлив-ті:обмеж моб дсл в стр-рі дс.,еліта має високий престиж, статус,
політ нейтральність, захист стаб у зайнят. Старшинство як основа підвищ,
сувор кодекс повед.

2 ПОПЕР КОРУП

Дсл або інша особа, уповн на викон функц держ, не має права:

а) сприяти, використ своє сл стан,фізі юр особам уздійсн
ними підпр діяльн, а так само в отрим субс, субв, дотацій,кред чи
пільг з метою незак одержання заце мат благ, послуг, пільг інш;

б) займ підпр діяльн безпосередньо чи ч\з посеред або підст осіб,
бути повіреним третіх осіб у справах держоргану,в якому вона
працює,а також виконув роб на умовах сумісн (крім наук,викл,творчдіяльн,
а також медпракт);

в) вход самост(крімвип коли дсл здійсн ф-ції з управл акц що
належ держ та предст інт держ в

раді товариства або ревіз ком госп тов-ва), ч\з предст або підст
осіб до складу правління чи інш викон орг підпр, кред-фін госп-тов
тощо,орг об’єдн, кооп, що здійсн підпр діяльн;

г) відмовл фіз та юр особам в інфо, надання якої передб прав
актами,умисно затрим її,

надавати недостовірну чи неповну інфо

Дсл який є посад особою, не має також права:сприяти, використ посад
стан фіз та юр особам у здійсненні ними зовнішньоекон, кред-банк
та інш діяльн з мет незак одерж за це мат благ, посл, пільг ;
неправ втруч, використ посад-е стан, у діяльн інш держорг чи посад осіб
з метою перешк вик-ю ними своїх повноважень;бути повір третіх осіб у
справах держорг,діяльність якого він контр; надава незак перев фіз або
юр особам під час підг і прийн норм-прав актів чи рішень.Особи, які
претенд на зайн посади в сист дс або на викон інш ф-цій держ, попередж
про встан щодо них обмеж.

Фін-й контр. (декл-я дох,повід-я ПС про відк-я рах-у в іноз банку)

3 Пенсійне забезпечення дсл(ст.37)

Пенсія дсл випл за рахунок держ.На одерж пенсії дс мають право
особи пенс віку,за наяв-і заг-го труд. стажу для чол – не мен 25р,
для жін-не менш 20 р, у тч стажу дс – не мен 10р. Зазначеним
особам Призн-ся пенсії в розм 80 % суми їх посад-о окладу з урах-м
надб-к, перед Законом,без обмеж-я гран розміру пенсії.Пенсія д сл-ю
випл-ся у повн розм-і нез-о від його зароб-у (прибутку), одерж після
виходу на пенсію.За кожн пов рік роб понад10 р на дс пенсія зб на
1 % заробітку, але не більше 90 % поса-го окладу з урах-м надб,
перед Законом, без обме-я гран-о розміру пенсії.Д сл, звільнений
з дс у зв’язку з засудж-ям за умисний злочин, вчинений з вик-м свого
пос-о становища, або вчиненням коруп діяння позб-я права на одер
пенсії, перед цією ст. В таких вип пенсія дсл призн на заг
підставах. Дслу-ям у разі виходу на пенсію при наяв-і стажу дс
не менше 10 р випл-ся гр доп в розм 10 міс пос окладів. У разі
виходу на пенсію д сл при наяв-і стажу д с не менше 10 р кор-я
умовами щодоком-побут-го обслу-ня, передбаченими цим Законом.

4. Осн полож Кон У про дс (150)

Конституція України визн дс найв інст у справі форм й розв нової укр
держ. Суч держ хар-ся наяв вел кільк різн завд і функ, від
успішної реалізації яких залеж функц всієї суспіолітичної сист, а відтак
вона не може існ без проф служб корпусу. В різн розд розгл наст полож
про дс: має відігравати головну роль у досягненні поставлених
Конституцією завдань і цілей. Вона несе основну частку відповідальності
за збер стаб демократії й дотримання принципів правової держави, за
забезпечення прав і свобод громадян. основ конституційного ладу; прав,
свобод і обов’язків людини і громадянина;• інст президентства; інст
законодавчої влади; інст виконавчої влади; інст судової влади; інс
прокур;• інст місцевого самоврядування. Інституціональні положення
державної служби, які так чи інакше встановлюють державно-службові
відносини, вміщено в різних• збиратися мирно і проводити збори, мітинги,
походи і демонстрї, про проведяких завчасно сповіщаються органи
виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування напр індивід або
кол письмові звернення або особисто звертатися до органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб
цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану
відповідь у встановлений законом строк (ст. 40);• на страйк для захисту
своїх економічних. і соціальних інтересів (ст. 44);• на оскарження в
суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55)•
звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого ВРУ з прав людини
зверта-ся після викор-я всіх нац зас-в прав зах-у за зах-ом своїх
прав і свобод до відпов суд-х орг-в міжнар орг, членом або учасн яких є
Укр,дискрим-ю жінок, які вступ на дс, проходять службу або просув-ся по
ній.К Укр значн мірою рег пит, пов’язані з визн і реал прав ста
дсл.Прав стат дсл є осн ел-м прав інст дс Прав стат дсл міст такі склад:
способи заміщ посад; норм та орг праці; вимоги, що висув до дсл та
гарант держ; права, обов’язки, обмеж та заборони щодо посади; проходж дс
(атест-я, підвищ по службі, присвоєння рангу, спец звання тощо);• заходи
стим та відпі. К Укр визн два способи заміщ посад: виборність і
призначення.Президент України обирається громад Укр на осн заг, рівн і
прямого виборч права шляхом таємного голос стр на п’ять років.

5. МАТЕРІАЛЬНЕ ТА СОЦ -ПОБУТ ЗАБЕЗП дсл.

Оплата праці дсл повинна забезп дост мат умови для незал викон служб
обов’язків, сприяти укомплект апа д.органів комп-и і досвідч кадрами,
стимул їх сумл та ініціат працю.Зарплата дсл склад з посад окл
премій, доплати за ранги, надб за вис років на дс та інш надб. Посад
окл дсл устан залежно від склад та рівня відпов-і викон-х сл
обов’язків. Допл за ранг провад відп-о до рангу, присв дсл.Надб висл
років випл дсл щоміс у %посад окладу з урах доплатиза ранг і залежно
від стажу дс у таких розм:понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15,
понад 10 років – 20, понад15 років – 25, понад 20 років – 30, понад 25
років – 40 відсотків. дсл можуть устан надб зависокі досягн у праці і
викон особл важл роб,доп за викон обов’язків тимчасово відсутн прац та
інш надб і допл над матдоп для виріш соцпобут пит.Умови оплати праці
дсл, розм їх посад окл,надб, допл і матдоп визн КабМін Укр. Джерелом
форм фонду оплати праці дсл є Держбюджет Укр та інші джерела, визн для
цієї мети полож про орг держ викон влади, затвердженими указами Презид
Укр та пост КабМінУкрСкор бюдж асигн не може бути підставою для
зменш посад окл, надб до них та фін, передбцим З-м, гаран пільг і
комп.34. Заохоч за сумлінну працю За сумлінну безпер працю в держорг,
зразк викон труд обов дсл вид гр винаг в розм та пор-у, що станКаб
Мін особл труд засл дсл предст до держ нагород та присвоєння почесних
звань. 35. Щорічні та додаткові відп надається щорічна відп
тривалістю30 календ днів, якщо законод не передбачено більш тривалої
відпустки, з виплатою доп для оздор у розм посад окладу. дсл, які
мають стаж роботи в держорг понад 10р, над дод оплач відп трив до15
календ дн. Порядок і умови над дод оплач відп встан КабМінУкр36.
Соцпобут забезп дсл.дсл забезп житл у встан із держфонду.дсл, які займ
посади 1-4кат, мають право на першочергове встан кварттел.На інді кооп
житлбуд або для придб кварт чи інд жил буд дсл, які потреб над зем
діл табезвідс кредит на строк до 20 років. Умови надання кредитувизн
КабМінУкр дсл та члени їх сімей, які проживають разом з ними, корист у
встан порядку безпл медобслуг у держ закл охздор Цими ж закл вони обсл
після виходу на пенсію.

6. принц рівного допуску та умови вступу на дс

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від
походження, соціального і майнового стану, расової і
націонаВідповідно до статті 38 Конституції України “громадяни
користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до
служби в органах місцевого самоврядування”. Проте статтею 12 Закону
України “Про державну службу” передбачаються обмеження, пов’язані з
прийняттям на державну службу. Зокрема, в ній говориться, що не можуть
бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його
апараті особи, які:

– визнані у встановленому порядку недієздатними;

– мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або
підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

• в інших випадках, встановлених законами Українильної приналежності,
статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання,
які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та
пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою
процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Прийняття на державну службу Прийня на дс на посади 3-7кат, передб
ст 25 цього Закону, здійсн на конк основі, крім випадків, коли інше
встановлено законамиУкраїни Порядок проведення конкурсу для вступу
на дс регулюється Положенням, що затвердКабМінУкр Дані про вакансії
посад дсл підл публ та пошир ч\з змі не пізнішяк за 1 міс до провед
конк. Заборон вимаг від канд на дс відом та док, подання яких не
передб зак-вом Укр.През Укр, Гол ВерхРади Укр члени УрядуУкр глави місц
держадмін маютьправо самост добир та прийм осіб на посади своїх
помічн,керівн прес-служб, радн і секрет згідно з штатнимрозписом і
кат,що відп посаді (патронатна служба).Порядок переб на дс таких осіб
устан відп орг.

.

7 хар-ка відкр систем (вс)

Вс дозв вступити на дс на будь-який рівень відп. До кваліф.; немає
єдиного оф визнач навч закладу, що пост кадри; вищі рівні дс мають менше
вираж соц чи класовий хар-р.

8 коли можна зверт за пенс дсл.

Дсл при досягн граничного віку(чол-60, жін-55) при умов 25р. заг
стаж(жін 20) та не менш 10р. стажу в дс зверт в органи соц захисту за
призна пенсії незалежно припиняє він дс чи за згодою керівн йому
продовж строк(не більш 5р). згідно ст. 37 з-ну про”дс” визн розмір
пенсії.

9 В яких розмір призн пенс дсл.

Пенсія дсл випл за рах держ. На одерж пенсії дсл мають право особи,які
досвстан законодав Укр пенс віку,за наявн заг труд стажу для чол не
менше25р,для жінок не менше 20р,у тч стажу дс 10р.призн пенсії в
розм 80% суми їх посад окладу з урах надб, передб цим З-м,без обмеж
гран розм пенс випл у повно розм незал від його заробітку (прибутку),
одерж після вихна пенсЗа кожн повн рік роб понад 10рна дс пенсія
збільш на 1% зароб але небільше 90 % посад (чинного) окладу з урах
надбавок, передб цим З-м, без обмеж гран розм пенс. Дс звільн з дс
у зв’язку з засудж за умисн злочин, вчинений з використ свого посад
стан, або вчин коруп діяння позб права на одерж пенс, передб цією
ст В таких вип пенсія дс призн на заг підст.Дсл у разі виходу
на пенсію при наявності стажу дс не менше10рвипл грош доп в розм10 міс
посад окл У разі виходу на пенсію дсл при наявнстажу дс не менше 10
років користуються умовами щодо комупобутового обслуг, передбцим
Законом. Відставки дсл, який не досяг пенс віку, але має дост
для призн пенсії стаж для чоловіків – 25, для жінок – 20 років) і
відпрацював на посадах 1\2 кат не менш як п’ять років, йому випл щоміс
85 %його посад окладу зурах надб за ранг та за вислугу років до
досягненняпенс віку. При досяг пенс віку дсл, який переб у відставці,
йому призначається пенсія як дсл. У разі призн пенсії за віком,
працевлашт,засудж за скоєння злочину виплати, передбачені част 4
цієї ст, припин

10 поряд перерах пенсій особам, які припин дс

Перерахунок пенсій, особам, які дос встан законодав Укр пенс віку,за
наявн заг труд стажу для чол не менше25р,для жінок не менше 20р,у тч
стажу дс 10р.,та припин дс здійсн-ся відповідно до рішень ВРУ та Каб Мін
Укр про підвн-я зарпл і пенсій зі строків, які в них зазн-ні з ураху-ям
підв посад окладу, надбавок по посаді, з якої призн-но або перерах-но
пенсію дсл Пенсії перерах на підставі довідок, виданих держ органом. При
неможл-ті подання довідок у зв’язку з ліквід держоргану, підвищ пенсій,
признач відпов до ст. 37 З Ук “Про дс”, здійсн-ся орг соц зах насел
шляхом підв заробітку (посад окладу, допл за ранг, надб), з якого
признач (перерах) пенсія, на сер коеф підв-ня посад окладів, допл за
ранг дсл у держ органах. При цьому надб-ки, які включ в заробіток для
обчисл-ня пенсії відп до цього Зак, при перерах-ку пенсії підв-ся разом
з посад окладами, крім надб за висл років, яка обчис в % віднош до посад
окладу з урахув-м допл за ранг.

11 чому європ сист тяж до зс

Це поясн клас та соц стр-рою цих країн і еволюц від монарх до демократ
урядів або до парламет сист зі збереж монарх як символ нації
Особлив-ті:обмеж моб дсл в стр-рі дс.,еліта має високий престиж, статус,
політ нейтральність, захист стаб у зайнят. Старшинство як основа підвищ,
сувор кодекс повед.напр, франц система є найб закритою і базується на
маленьк част сусп. Дослідж показ що громад Франц високо оцін ціліст та
ефект дс, але дуже низько оцін звітність дсл перед громад.

12 Поняття і суб корупції і коруп діянь в сист дс

Коруп (Зак про кор)це діял-ть осіб,уповноважених на викон-я функ-й
держ, спрямована на протиправне викор-я наданих їм повн-нь для одерж-я
матер-х благ, посл, пільг або ін переваг. Коруп діян-ми є:а) незак-е
одер-я особою, уповнов-ною на викон-я функ держ, у зв’яз з викон-м таких
функ матер-х благ,посл, пільг або ін переваг, у т.ч прийн-тя чи одерж-ня
предм-в (посл) шляхом їх придб-я за ціною (тариф), яка є нижчою від їх
факт (дійс)варт-і;б) одерж-я особою, уповноваженою на викон функ держ-и,
кред-в або позичок,придб-я ЦП, нерух або ін майна з викор-ям при цьому
пільг чи переваг, не передб чин законод-ом. Подарунок (винаг-да),отрим
зазнач особ за обставин, передб п “а” част др цієї стат, у т.ч такий, що
надійшов без їх відома, а також варт-ть незак одерж посл підляг-ть
стяг-ню (відшк-ню) в дох держ-и За коруп діян та ін правоп-ня, пов’яз з
коруп, на підставі Зак У про кор несуть відп-ть такі особи, уповн-ні на
викон функ держ:а) дсл; б) нар деп Укр, деп Верх Ради АРК, деп сільс,
селищ, міс,район, обл рад, сільс, сел, міс голови та гол рай, обл рад.

13Поняття дс.,дсл.посади,пос.особи.Категорії прац держ органу.

Дс в Укр- це профес діял-ть осіб,які займають пос в держ орг та їх
апараті щодо практ-го викон-я завд і функ держ та одерж зарпл за рах
держ кош Ці особи є дсл і мають відпов-і служ-і повноваж Тобто1) дс є
для дсл професією та необх-ю викон-ти соц посад повнов-я 2) у межах цієї
проф діял реаліз-ся компетенція держ. орг.3)ця дія-ть напр-на на забезп
функ-ня держ органів4) ця діял полягає у викон-ні посад обов-в 5) праців
отрим з/п з держ бюдж.Дсл-1) з держ-правової т.з-слуга держ, народу,
який наділ-й повнов різного хар-ру і знач-ня, предст-є держ в її
різноман взаємозв як всеред так і зовні.2) з адм-прав т.з –дсл має
владні та орг-розпорядчі повнов, дсл є предст-м влади, який вживає
юрисдик-ні зах і повн та застос-є адм-прав санкц 3) з крим-прав-аспекту
дсл-це особл суб крим та адм відповід-і.Посада-це визн-на струк-ю і штат
розписом первинна стр-на од держ орг та його апарату, на яку поклад-о
встан-е норм акт коло сл-х повн.Посадовими особами вваж-я керів та
заступ кер держ орг та їх апарату,ін дслі, на яких зак або ін норм
актами покладено здійс орг-розпорядчих та консультативно-дорадчих
функцій. Осн крите клас посад д сл є орг-прав рівень органу, який
приймає їх на роботу,обсяг і хар-р компет на конкр посаді, роль і
місце посади в стр-рі держоргану.кат дсл:1кат- посади голів держ-в, що
не є членами Уряду Укр, голів інших центр орг держвикон влади при
КабМінУкр,ПостПредставн През Укр в АРК, предстПрези Укрв обл,2 кат –
посади заст керів АдмПрез Укр заст керів Секр ВРУ,заст керів апарату
КабМінУ,;3 кат- посади заст кер структ підрозд завсекторами
головспец-в,експертів, консульт Адмін ПрезУкр,Секр ВРУ і апарату
КабМінУ, заст ПостПредст ПрезУкр в

АРК, 4 кат – посади спец АдмінПрез СекрВРУ і апарату 5 кат – пос
спец-в мін-в, інш центр орг держвиконвлади,6 кат – пос керів управ,
відділ,7 кат – посспец-в районних, район у містах Києві та Сев
держадмін їх управліньвідділів Існує 5-ти рівнева класиф посад , яка
виникла в звязку з провед адм рефор:1) посади пол держ рівня(през Гол
фон держ майна ген прокур…)2) пос координац-забезп рівня(керів апар-в та
струк підроз зазн вище пос осіб, прац патрон служ)3)адм-держ рівня-
заступ мін-в кер ін центр орг-в викон вл4) адм-терит рівня-кер обл та
район держ адмін, та територ стр-р центр орг викон вл та їх прац5)
адм-представ рівень. Є осн види посад дсл: а) держ пос б)патрон пос
в)адм пос г)пос тех і обслуг перс- не відн до дс з причини відсут-ті
влад орг-розпор і консультативно-дорадч повноваж

14 Обмеж, пов’язані з проход. дс

Ст5.З У про коруп Дсл або ін особа, уповн-а на викон функ держ, не має
права:а) сприяти, викорис-чи своє служ станов,фіз-м і юр особам у
здійс-ні ними підпр-ї діял, а так само в отриманні субс, субв,
дотацій,кред чи пільг з метою незак одерж-я за це матер благ, посл,
пільг або ін переваг; б) займ-ся підпр діял безпос-о чи через посеред
або підст осіб, бути повіреним 3-х осіб у справах держ органу,в якому
вона працює, а також викон-ти роботу на ум суміс (крім наукової,виклад,
творчої діял-і, а також мед прак);в) входити сам (крім випад, коли д.сл
здійснює функ з упр-ня акціями, що належ держ,та предст-є інтереси
держ в раді тов-ва або ревіз комісії господ-го тов-ва), через предст-ка
або підст-х осіб до складу правління чи ін викон орг підпр-в,кред-фін
уст-в, госп тов-в ,орган, спілок,об’єд, коопер, що здійс підприєм діял;
г) відмовляти фіз та юр особ в інф, надан якої передб прав акт-и, умисно
затрим-и її,надав недостов чи непов інф.Д сл, який є посад особ, не має
права:а) сприяти, викор-чи своє посаде стан, фіз та юр особ у здійс-ні
ними зовнек, кред-бан та ін діял з метою незак одерж за це матер благ,
посл, пільг або ін преваг;б) неправомірно втруч-я, викорис-и своє посад
стан-е,у діял ін держ орг-в чи пос осіб з метою перешк-ти викон-ю ними
своїх повн;в) бути повіреним 3-х осіб у справах держ орг,діял якого він
контр-є;г) надавати незак перев фіз або юр особам під час підг-ки і
прийн-я норм-прав-х актів чи рішень. Особи, які претенд-ть на зайн-я пос
в сис-і дс або на викон-я ін функ держ, попередж-я про встанов-ні щодо
них обмежтаття ст16 Зак У про дс Дсл не мож брати уч у страйках та
вчиняти ін дії, що перешк норм-у функц-ню держ орг.Є ін обмеж

15. Дс і політ активність дсл

Політ актив означає, що дсл може:а) стати чл парлам-у збер-чи за собою
пос в дс б) участь у політ комп в) робити внески на корист пол
партій(дсл можуть добр-о давати гр пол кандид-м та парт у межах, які
заст-ся для всіх гром-н г) керів-ки на дс мають право залуч-ти своїх
підлег до участі в пол комп-х д) носіння передвибор значка, демонстр
своєї прих-і до того чи ін канд, розпов-я друк-х та ін матер, які засвід
про їх вибір.Істор-но склалося так, що існував зв’язок між пол діял –ю
дсл і прох-м дс. В той час існувала патронатна сл, в якій пол партія чи
пол лідер, які здобув-и перемогу в виборах призн-ли своїх друзів, родич,
ін прац комп в яких вони працювали па політ пос на основі єдності пол
погл-в.Недол патр сис-и:1)некомпет-ть прац 2) коруп та хабар-во, відсут
можл-і бути незгод з певним уряд-м рішен-м. Появилась ідея політ
нейтралітету частини дсл, а також кадр сис-ма, в якій не політ
належн-ть, а заслуги чи досяг-ня, компет-ть кеують відбором та просув-м
по сл-бі кожн прац-ка.Проблема концепції пол нейтралітету, яка прийшла
на зм патр сл-не всі гром країни мають право вільно висл-ти свої погляди
Т-то у демок сис, яка обмежує пол діял своїх дсл, дехто з гром-н має
менше політ прав, ніж ін, тільки тому,що вони прац-ть у держ
апараті(уряді). Вваж-ся, що дсл жертв-ть своєю політ актив-тю на користь
впевн-ті в роботі, стаб-і зайн-і.

16 Завд-я та функ-ї Гол. Управління дс

Завд-я та фун для забез-ня пров-ня єдиної держ пол-и у сф дс та функ-го
упр-ня дс в Укр створено цент орган викон вл – Гол управ-я дс Укр
(Головдс).

У межах своїх повноважень Головдс організує викон-я актів закон-ва Укр
та здійс-є системат конт за їх викон-м. Осн-ми завд-ми цього орг є:
•забезп-я разом з ін держ орг реалізації заг напр-ів держ пол-ки у сф дс
в цент та місц органах викон влади, в місц радах нар депут-в та їх
органах;•забезп-я функ-го упр-ня д с; •розроблення пот, довготерм-х
прогн-в і планів потреби цент-х та місц органів викон влади, місц рад
нар депу-в та їх органів в кадрах; •розроблення зах щодо підв-я ефект-ті
дс в центр та місц орг викон влади, місц радах нар деп та їх органах,
координація та конт за їх викон-м;•здійс-ня метод-го кер-ва проведенням
конкур-го відбору д сл центр і місц органах викон вл, місц радах нар деп
та їх органах;•орг-я навч-я та проф підг-и д сл;•орг-я, коорд-ція та
забезп умов для розшир-я наук досл-нь з питань дс; •контроль за дотрим
визн-х Зак У “Пр дс” умов реал-ії гром-ми Укр права на дс

17 Відпов за вчинення коруп діянь

Ст 7.Зак про кор Вчинення особою, уповн-ю на викон функ держ,будь-якого
із зазн-х у ст 1Зак про кор коруп-х діянь, якщо воно не містить складу
злочину, тягне за собою адм відповід у вигл штраф від 25 до 50 неопод
мін дох гром і звільн з пос або ін усунення від викон функ держ. Таким
особам заборон-ся займати пос в держ органах та їх апараті прот 3х р з
дня їх звільн.Вчин-ня кор діянь, передб зак про кор,нар деп Укр, деп
ВерхР АРК, деп або гол місц Ради нар деп тягне за собою адм відповід у
вигл штрафу 25-50 неопод мін дох гр і достр припин деп повнов або звільн
з вибор посади. Ріш про дачу згоди на притягн-я їх до адм відп за вчин
кор діянь і достр припин деп повн або звільн з вибор пос прийм відп-ю
Радою на пленар засід. Таким особам заборон балотуватися у деп або на
виб пос в держ органи протягом 5-ти р з дня припин деп повн або звільн з
пос та займати пос в держ органах та їх апараті прот 3-х р з дня
прип-ня деп повнов або звільн з пос. Під ін усуненням від викон функ
держ – дострокове припин деп повн або звільн з виб пос, а так само
звільн з військ сл військ пос особи (крімвійськовосл-в строк служби)

18 Прич та наслід правопоруш дсл.

Коруп є негатив явищем, вона підрив авторитет держ, порушує прин-п
верхов-ва права, сприяє криміналіз-ції та тінізації ек відн-н,
легаліз-цїї дох, отриман незак шляхом, поруш-є встанов порядок здійсн-я
повноваж пос і служб особами органів держ вл, місц самовр, нищить мор та
духов та сусп цінності.Коруп діян(правопор) є:хабарницто, розкрад-я
держ, колект, приват майна з викор служб станов; незак одерж мат благ,
пільг, ін переваг;одерж кред, позич, доп, придб ЦП,ін майна не перед зак
або на які особа не має права; здійс підпр діял з викор влади чи пос
повнов; викор інформ, одерж під час викон пос обов у корисл чи інш
особист інтер , надання недост, неповн сл інформац, та інші правоп та
коруп діян, перед законодав.Причини правопор: праг підпр струк-р, посад
сл осіб виріш свої пробл через держ апарат; масова зміна закон та ін
правов форм, збільш кільк майже не обізн з нац закон-м та правопоряд
іноз підприємств та інвест-в, які стали легкою здобиччю корупц-в,
кримінал-ція ек та ін соц від-н внаслідок недоск грош та подат політ, що
сприч тінізац, бартериз, відсут мех-му унеможл-ня прийн на служ лідерів
і чл злоч угрупув та здійс ними карєри та ін. Вчинення особ, уповнов-ю
на викон держ функ, коруп діян або правопор, передб відпов зак, якщо
воно не містить складу злоч-у , тягне за соб адм відпов,у вигл штрафу
25-50 неопод мін дох гром і звільн з пос або ін усунен від викон функц
держ. Таким особ заборон-я займ пос в держ орган та їх апараті прот 3-х
рок з дня їх звільн., та ін

20. Яка система ДС (закрита чи відкрита) є більш ефективною для України?
Чому?

Для України більш ефективною може виявитись закрита система, тому що в
умовах економічної та іншої нестабільності задоволення потреби в
кваліфікованих працівниках на рівнях політики та управління можливе
через елітарний підхід до залучення, розвитку та утримання ДСл, а також
створення престижного образу для вибраної групи.

Правда існує негатив в цьому випадку – жорсткість класової структури,
яку можна пом’якшити принаймні двома шляхами:

Створення великої кількості вступних точок на ДС та освітніх закладів,
які забезпечують можливості вступу на ДС представникам різних соціальних
груп і будуть гарантувати , що вступ базується на оцінці заслуг за
допомогою справедливого та рівного для всіх вступного критерію.

Створення кадрового резерву з числа спеціалістів місцевого та
регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової
та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного
профілю.

21. Способи припинення державної служби.

Державно-службові відносини можуть бути припинені за двома обставинами:

а) у зв’язку із звільненням; б) у зв’язку з відставкою.

Ці підстави характерні для більшості державних службовців і встановлені
законодавством про працю і Законом України “Про державну службу”, проте
для певної категорії державних службовців ці питання регулюються
окремими законами, положеннями, стандартами та іншими актами.

Такий вид припинення державної служби, як звільнення, можливий за
ініціативи власне самого державного службовця. В цьому разі відносини
регулюватимуться нормами трудового права. Проте звільнення державного
службовця може бути здійснене за ініціативою керівника державного органу
на підставі статті ЗО Закону України “Про державну службу”. В ній,
зокрема, говориться, що підставами припинення державної служби є:

1) порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4 Закону);

2) недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог,
передбачених статтею 16 Закону;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної
служби (ст. 23 Закону);

4) відставки державних службовців, які обіймають посади першої або
другої категорії (ст. 31 Закону);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню
державного службовця на державній службі (ст. 12 Закону);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги,
передбаченої статтею 17 Закону;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей
щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону.

Державна служба припиняється також з моменту вступу в силу
звинувачувального вироку, який стосується державного службовця.

Відставка, як інший вид припинення державної служби, не означає, що має
місце певне правопорушення.

Згідно із статтею 31 Закону України “Про державну службу” відставкою є
припинення державної служби службовцем, який обіймає посаду першої або
другої категорії, за його письмовою заявою.

Підставами для відставки є:

– принципова незгода з рішеннями державного органу чи посадової особи, а
також етичні перешкоди для перебування на державній службі;

– примушування державного службовця до виконання рішення державного
органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може
заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі,
підприємствам, установам, організаціям або об’єднанням громадян,
громадянину;

– стан здоров’я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за
наявності медичного висновку).

Державно-правові відносини припиняються виданням правомочним органом чи
посадовою особою адміністративного акту про увільнення державного
службовця від посади чи його відставку.

22. Який порядок припинення ДС ДСл при досягненні ним граничного віку
перебування на ДС?

За статтєю 30 закону про держ службу припинення ДС ДСл при досягненні
ним граничного віку перебування на ДС може відбуватися в порядку: *з
ініціативи керівника держ служби (це ключова підстава); *або підставою
про пипинення державної служби державним службовцем є досягненні ним
60 років – граничного віку перебування на ДС– але без стажу 10 років на
держ службі, в результаті чого припиняється держ служба і пенсія
начисляється на загальних підставах. Раніше було положення за статтею 40
КЗПП пунк 2, який був ліквідований, де підставою припинення трудового
договору є досягнення робітником пенсійного віку.

23. За який період береться заробіток держ службовця для обчислення
розміру пенсії?

Період,напрот-і якого ДСл одерж-в З/п, при обчис-і пенс. знач не має.
Розмір пенсії визнач-я з посад-о (чинного) окладу з урах-м предб-х З про
ДС надб-к,які одерж-в ДСл при виході на пенс.

24. Який порядок перерахунку пенсії особам, які працювали в держ
органах, що ліквідовані?

Для отримання пенсії державного службовця необхідні наступні умови:
досягнення держ службовецем граничного віку, мати 25 загального стажу,
10 років в держ службі, наявність бази в держ службі (стаж, катігорія,
посада тощо). Після досягнення ним граничного віку за цією базою йому
нараховують пенсію в органах соціального захситу. Підставою для
нарахування пенсії є довідка, яка подається до органів соц захисту.
Якщо держ орган, де працювала особа було ліквідовано і цих посад вже
нема, тоді розраховується середня величина, коефіцієнт заробітної плати
по апарату.

При неможливості подання довідок у зв’язку з ліквідацією державного
органу, підвищення пенсій, призначених відповідно до ст. 37 Закону
України “Про державну службу”, здійснюється органами соціального захисту
населення шляхом підвищення заробітку (посадового окладу, доплати за
ранг, надбавок), з якого призначена (перерахована) пенсія, на середній
коефіцієнт підвищення посадових окладів, доплат за ранг державним
службовцям у державних органах. При цьому надбавки, які включаються в
заробіток для обчислення пенсії відповідно до цього Закону, при
перерахунку пенсії підвищуються разом з посадовими окладами, крім
надбавки за вислугу років, яка обчислюється в процентному відношенні до
посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.

25. Принципи системи державної служби.

Принципи ДС обумовлені існуванням принципів функціонування держави,
державних органів і державного управління. Їх дослідження дозволяє
відповісти на запитання:

Що є головним в інституті ДС?

Що супроводжує систему державних службових відносин?

Без чого не може існувати ДС?

Принципи ДС поділяється на 2 групи:

Конституційно-законодавчі

Організаційно-функціональні

Конституційно-законодавчі принципи ДС:

Служіння народові України.

Верховенство конституції та законів України.

Демократизму та законності

Пріоритету прав та і свобод людини і громадянина

Гуманізму та соціальної справедливості

Єдності державної влади

Поділу на законодавчу, виконавчу та судову влади

Рівного доступу громадян до ДС

Позапартійності та позаконфесійності ДС

Організаційно-функціональні принципи ДС відбивають засади побудови та
функціонування ДС та державного апарату:

Обов’язковість виконання рішень, прийнятих вищими органами влади

Єдність вимог, що висуваються до ДС

Професіоналізм, компетенція, ініціативність, чесність, відданість справі

Прозорість в здійсненні ДС

Персональна відповідальність ДСл-в

Дотримання прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій
та об’єднань громадян

Стабільність кадрів

Соціальна та правова захищеність

Системності

Субординації

Дисципліни

26. Етика поведінки державного службовця

Умовою демократичного державного управління, яке б користувалося повагою
в суспільстві, є безпристрасні державні службовці, які володіють
сучасними професійними знаннями і діють у межах закону. Питання етики,
норм і правил поведінки державних службовців не раніше, ні тепер не
регулювалися спеціальними нормативними актами.

Раніше, на думку О.В. Понеделко-ва, у представників державного апарту
були інші уявлення про обов’язок, честь, мораль, ділові й особистістні
якості, а саме:

1) замість колективності керівництва – авторитарні, командні методи і
підходи;

2) замість режиму діалогу, спору і відвертої розмови -режим директив;

3) замість компетентності, досвідченності, аналізу проблем – догматизм і
окрик;

4) замість вивчення можливостей соціальних груп і осіб та створення умов
для їх саморозвитку – нав’язування зверху схем діяльності;

5) замість доступності у спілкуванні, вміння привертати до себе людей,
добиватися їх довіри, бути активним учасником ділового і соціального
спілкування – високомірність і відчуження;

6) замість поваги до особистої гідності співрозмовника, вміння
прислухатися до точки зору компетентних спеціалістів -комчванство;

7) замість диференційного підходу до представників різних прошарків
населення – шаблоне-трафаретний підхід до людей;

8) замість досконалого знання потреб людей, здатності співчувати,
допомогти у вирішенні життєвих проблем – формальне ставлення до людей’.

Не відпрацьовані і не зафіксовані в законодавчому порядку стандарти
етичної поведінки державних службовців і зараз. Все це надає особливої
актуальності проблемам етичної поведінки державних службовців.

Концепція того, що людина, якій погрожує влада держави, повинна мати
стійкі процедурні права не є новою. Саме з такої концепції виходила
робоча група по розробці проекту Кодексу загальних правил поведінки
державних службовців в Україні.

Головним досягненням цього правового акту якраз і є розробка процедури
реалізації державними службовцями їх прав і обов’язків по відношенню до
інших суб’єктів суспільних відносин. Такий підхід підвищує правову
захищеність як громадян України, так і державних службовців.

Державний службовець повинен:

сумлінно виконувати свої службові обов’язки;

шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,

дотримуватися високої культури спілкування;

не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам
державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного
службовця.

розробці проекту Кодексу загальних правил поведінки державних
службовців в Україні.

Головним досягненням цього правового акту якраз і є розробка процедури
реалізації державними службовцями їх прав і обов’язків по відношенню до
інших суб’єктів суспільних відносин. Такий підхід підвищує правову
захищеність як громадян України, так і державних службовців.

27. Межі дії Закону “Про боротьбу з корупцією” та органи, які ведуть
боротьбу з корупцією (ст. 3,4)

Межі дії Закону “Про боротьбу з корупцією” розповсюджуються на таких
осіб:

а) ДСл-ці

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК, депутати
сільських, селищних, міських, обласних рад, селищні, міські голови та
голови районних, обласних рад.

Вказані особи за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень,
пов’язаних з корупцією, несуть адміністративну та дисциплінарну
відповідальність. Питання про кримінальну, цивільно-правову та
матеріальну відповідальність за корупційні діяння та правопорушення,
пов’язані з корупцією, вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Боротьбу з корупцією ведуть відповідні підрозділи:

а) МВС України

б) Податкової міліції

в) СБУ

г) Органів прокуратури України

та інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією
згідно з чинним законодавством.

28.

29.

30. завд-я та фун-ї Кадров-ї служби орг-у вик-ї вл.

Орган державної влади формує склад і затверджує, як свій структурний
підрозділ, кадрову службу та з питань державної служби, яка має таку
компетенцію:

•забезпечує проведення конкурсів на заміщення вакантних посад ДС,
атестацій, проходження ДСл випробувань у разі заміщення державних посад
ДС;

•оформлює рішення державних органів, пов’язані з проходженням ДСл
ДС, веде особові справи ДСл, вносить необхідні записи до трудових книжок
ДСл;

•консультує ДСл з питань їхнього правового статусу, дотримання обмежень,
пов’язаних зДС;

•аналізує рівень професійної підготовкиДСл, організує
перепідготовку (перекваліфікацію) та підвищення кваліфікації ДСл

Практично кожний орган чи структурний підрозділ з управління ДС виконує
такі основні завдання:

• обгрунтування пропозицій щодо професійного розвитку персоналу органу;

• реалізація на практиці положень законодавчих актів у сфері організації
та функціонування ДС,

• аналіз, дослідження та оцінка ефективності діяльності персоналу;

• контроль за реалізацією державної кадрової політики;

• прогнозування й планування розвитку персоналу;

• організаційно-методичне керівництво та координація діяльності,
пов’язаної з оцінкою результатів праці службовців, ефективністю та
якістю надання послуг тощо;

• організація та координація навчання персоналу;

• розробка проектів штатів органів, вимог до посади, посадових
інструкцій, методичних вказівок і рекомендацій щодо організації праці
персоналу;

• координація роботи з проведення атестації ДСЛ;

• організаційне та методичне керівництво проведення атестації;

• вивчення досвіду;

•ведення реєстрів ДСЛ і створення на цій основі інформаційних систем
банків персоналу для ДС.

Безпосереднє управління ДС здійснюють органи влади через утворені ними
кадрові служби, які підпорядковуються керівнику органу, функціонально та
методично – центральному органу виконавчої влади, відповідальному за
проведення державної політики у сфері ДС, -Головному управлінню ДС
України.

47. Призначення та структура З-ну Укр “Про ДС”

Цей З-н регулює суспільні від-ни, які охоплюють дія-сть держави щодо
створення правових, орг-них, ек-них та соц-них умов реалізації гром-ми
Укр права на ДС.

Він визн-є заг. засади дія-сті, а також статус ДСл, які працюють в
держ-х органах та їх апараті.

З-н складається з 8 розділів та 38 статей

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ II ДЕРЖ. ПОЛ-КА У СФЕРІ ДС

РОЗДІЛ III ПРАВ-ИЙ СТАТУС ДСл ДЕРЖ-Х ОРГ-В ТА ЇХ АПАРАТУ

РОЗДІЛ IV ПРОХОДЖЕННЯ ДС В ДЕРЖ-Х ОРГ-Х ТА ЇХ АПАРАТІ

РОЗДІЛ V СЛУЖБОВА КАР’ЄРА

РОЗДІЛ VI ПРИПИНЕННЯ ДС

РОЗДІЛ V МАТЕР-НЕ ТА СОЦ-НО-ПОБ-ВЕ ЗАБЕЗ-НЯ ДСл

РОЗДІЛ VIII ВІДПОВІД-СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАК-СТВА ПРО ДС

48. Прийняття на ДС

(Ст.15 З-ну «Про ДС»: Прийняття на ДС на посади III-VII кат-ій,
передбачених статтею «Клас-я посад» З-ну «Про ДС», здійс-ся на
конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено з-ми Укр.

Порядок проведення конкурсу для вступу на ДС регулюється
Положенням, що затверд-ся КМУ. Дані про вакансії посад ДСл підлягають
публікації та поширенню через ЗМІ не пізніш як за 1 місяць до проведення
конкурсу.

Забороняється вимагати від кандидатів на ДС відомості та док-ти,
подання яких не передбачено зак-ством Укр.

През-т Укр, Голова ВРУ, члени Уряду Укр, глави МДА мають право
сам-но добирати та приймати осіб на посади своїх помічників,
керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним
розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба).

Порядок перебування на ДС таких осіб устан-ся відповідними орг-ми.

49. Ранги ДСл

Встановлюються такі ранги ДСл:

Сл, які займають посади, віднес. до I кат-ії, може бути присвоєно 3, 2
і 1 ранг;

II кат-ії- 5, 4 і 3 ранг;

III кат-ії- 7, 6 і 5 ранг;

IV кат-ії -9, 8 і 7 ранг;

V кат-ії 11, 10 і 9 ранг;

VI кат-ії -13, 12 і 11 ранг;

VII кат-ії – 15, 14 і 13 ранг.

Положення про ранги Сл затверджується КМУ.

Ранг Сл присвоюється від-но до займаної посади, рівня
професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, які
відповідають посадам I кат-ії, присвоюються През-ом Укр.

Ранги, які, відп-ть посаді II кат-ії, присвоюються КМУ.

Пропозиції щодо присвоєння рангів, які відп-ють посадам I та II
категорій, вносить Головдержслужба за поданням відповідних держ. орг-в.

Ранги, які відп-ть посадам III-VII кат-ій, присвоюються кер-ом
держ. органу, в системі якого працює ДСл.

При прийнятті на ДС Сл присвоюється ранг у межах відп-ої кат-ії
посад.

Для присвоєння чергового рангу в межах відп-ої кат-ії посади ДСл
повинен успішно відпрацювати на займаній посаді 2 роки. За вик-ня
особливо відпов-них завдань ДСл може бути присвоєно черговий ранг
достроково в межах відп-ої кат-ії посад.

За сумлінну працю ДСл при виході на пенсію може бути присвоєно
черговий ранг поза межами відп-ної кат-ії посад, якщо він має
найвищий ранг у цій кат-ії посад. ДСл може бути позбавлений рангу
лише за вироком суду. Якщо ДСл перейшов на посаду нижчої кат-ії або
залишив ДС, на яку потім повернувся, за ним зберігається
присвоєний ранг. Народним деп-ам Укр, які до обрання перебували на
ДС, час вик-ня цих обов’язків зарах-ся до стажу ДС. У трудовій книжці
ДСл робиться запис про присвоєння, зміну і позбавлення відп-ого рангу.

Черговий ранг не може бути присвоєний ДСл, до якого протягом останнього
року застосовувалися дисцип-ні стяг-ня, а також у період проведення
служб. розслід-ня або перебування під слідс-ом.

У разі призн-ня ДСл на посади більш високої категорії їм присв-ся ранг
у межах кат-ії посад, які вони зайняли.

Розміри надбавок за ранги ДСл встан-ся постановами КМУ.

50. Загальні права ДСл як громадянина, найманого працівника та служителя
суспільства

Конс-єю Укр для ДСл, як і для всіх гром-н Укр, встан-ся:

( право на повагу до його гідності;

( право на свободу та особисту недоторканість;

( гарантія на недоторканість житла;

( гарантія таємності листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої
кореспонденції;

( право на невтручання в особисте та сімейне життя;

( право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і
переконань;

( право на свободу світогляду та віросповідання;

( право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,
яку він вільно обирає і на яку вільно погоджується;

( право на відпочинок;

( право на соціальний захист, що включає право на забезп-ня у разі
повної, часткової або тимчасової втрати працезд-сті, безробіття з
незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,
передбачених законом;

( право на житло;

( право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї;

( право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;

( право на освіту;

( гарантія свободи літер-ї, художньої, наук-ї і техн-ї творчості, захист
інтелект-ї власн-ті, автор-х прав, морал-х і матер-х інтересів, що
виникають у зв’язку з різними видами інтелект-ї діял-ті;

( право на судовий захист;

( право знати свої права та обов’язки;

( право на правову допомогу тощо.

51.Органи управління ДС

Спец-ми дорадчими та консультаційними органами ДС є:

( Рада по роботі з кадрами

( Галузеві та регіональні Ради

( Головна ДС (Головне упр-ня ДС при През-ті Укр)

( Науково-методична Рада

( Упр-ня (відділ) кадрів органу виконавчої влади

52. Чи зараховується до стажу ДС період роботи:

-директором школи, викладачем середніх і вищих навчальних закладів?

– Ні, оскільки навч-ні заклади не віднесені до органів держ-ї вик-ї
влади, їх прац-ки виконують освітянські ф-ції

-спеціалістом сільгосппідприємства, а також на виробництві?

– Ні, оскільки підп-ва належать до суб’єктів підп-ої дія-сті, які
фінанс-ся за рах-к власних прибутків.

-у виконкомі, в тому числі інспектором по охороні природи?

– Так, на посадах керівних працівників і спеціалістів.

-в армії та МВС?

до стажу ДС зараховується період строкової військової служби, а також
робота (служба) на посадах керівн-в і спец-ів в апараті орг-в внутр-х
справ і орг-в упр-ня військових формувань.

-для виконання державного завдання за кордоном?

– Так, якщо виконання цього зав-ня відбувалось за направ-м держ-х
органів і якщо до і після направ-ня за кордон прац-к працював в держ-х
органах.

53. За яких умов виплачується ДСл грошова допомога в розмірі 10 місячних
посадових окладів?

ДСл при виході на пенсію і за умов:1) припинення ДС, 2) досяг-ня
встан-го законод-ом Укр пенс-го віку, 3) наявності заг-го труд-го стажу
для чол-в – не менше 25 р., для жінок – не менше 20 р., у т.ч.
стажу ДС – не менше 10 р. виплачується грош-ва допомога в розмірі
10 міс-х окладів. Якщо ДСл при виході на пенсію вибирає пен-ю, яка
призн-ся за ін. зак-ми Укр., вказана грош-ва допомога не виплачується.

54. Який порядок перерахунку пенсій особам, яким продовжено термін
перебування на ДС?

Граничний вік перебування на ДС становить 60 р. для чол-в і 55 р.
для жінок. У разі необ-сті керівник держ-го органу за погодженням з
Нач-ом Головного упр-ня ДС при През-ті Укр може продовжити термін
перебування на ДС, але не більш як на 5 років.

У винят-х випадках після закін-ня цього терміну ДСл можуть бути
залишені на ДС лише на пос-х радників або консультантів за рішенням
керівника відповідного держ. органу.

Пенсіонерам, яким продовжено термін перебування на ДС перерахунок пенсій
проводиться відп-но до рішень ВРУ та КМУ про підвищення з/п і пенсій з
урахуванням змін в оплаті праці (встановлення чи збільшення надбавок з
урахуванням стажу ДС, присвоєння більш високого рангу). Зазначені зміни
враховуються також на момент припинення ДС. Пенсії перераховуються на
підставі довідок, виданих держ. органом. Якщо ДСл після досягнення
гранич-го віку переведений на нижчу посаду, перерахунок пенсій йому
здійс-ся з урахуванням підвищ-ня з/п (посад-го окладу і надбавок) по
займаній посаді на момент призн-ня пенсії.

55. Які виплати проводяться ДСл при звільненні їх згідно ст. 40 п. 1
КЗпП України при умові, що звільнення здійснюється за півтора року до
досягнення ними пенсійного віку?

Виплачується допомога по безробіттю в підвищенному розмірі і зразу після
звільнення.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
? ?

Стаття 26 З-ну “Про зайнятість”. Особливі гарантії працівникам, які
втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці

І. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи
власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в
організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією,
реорганізацією, перепрофілюванням підприємств установ, організацій,
скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям,
звільненим з військової служби у зв’язку із nei?i/aiiyм чисельності або
штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості не
пізніше десяти календарних днів до закінчення тримісячного строку як
таких, що шукають роботу, гарантується:

а) збереження по попередньому місцю роботи на період працевлаштування,
але не більше ніж на три місяці, середньої заробітної плати, з
врахуванням місячної допомоги, і безперервного трудового стажу. У
випадках, коли десять днів минуло і підходяща робота працівнику не була
запропонована, йому надається статус безробітного;

б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 75 процентів
середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом наступних
трьох місяців і 50 процентів протягом наступних шести місяців, але не
більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві
відповідної області, і не нижче встановленої законодавством мінімальної
заробітної плати.

56. Кадровий резерв (КР) ДС

У держ-х орг-х створ-ся кадр-ий рез-в(КР) для зайняття посад ДСл, а
також для просування по службі. КР формується із:

( спец-ів місц-го та регіон-го самовр-ня, вироб-ї, соц-но-культ-ої,
наук-ї та ін-х сфер, а також випус-ів навч-х закл-в відп-го профілю;

( ДСл, які ( кваліф-ію або пройшли стаж-ня та рекомендовані для
прос-ня на більш високі посади.

Порядок форм-ня і орг-я роботи з КР рег-ся Полож-м про кадр-й
рез-в ДС, яке затверд-ся КМУ.

До КР зарах-ся професійно підготовлені прац-ки, які успішно
справляються з вик-ям службових обов’язків, виявляють ініціативу, мають
організ-кі здібності та досвід роботи. Переважне право на заміщення
вакантної посади має прац-к, зарах-ий до КР на цю посаду.

Зарахування працівника до КР провадиться за його згодою. Про зарахування
до КР повідомляється кер-во за місцем роботи зарахованого працівника. На
кожну посаду ДС-кер-ка форм-ся КР у кількості 2-х осіб, а за посадами
спец-в сладаються списки осіб, що включаються до резерву з урахуванням
фактичної потреби. Зарахування до КР провадиться кер-ком відп-го держ.
органу за пропозиціями його заступників та керівників структур-х
підрозділів. Список осіб, зарахованих до КР , щорічно у грудні
переглядається керівником держ. органу. Керівники мін-в і ін. органів
проводять з праців-ми, зарах-ми до КР, роботу згідно із затверд-ми ними
індивід-ми планами: період-не навч-ня і ( кваліф-ції у відп-х навч-х
закл-х (в т. ч. за кордоном); участь у роботі нарад, семінарів,
конференцій з відп-х питань дія-сті; участь у підготовці управ-х док-в;
вивчення і аналіз зак-ства та док-в.

Орг-но-метод-не керів-во формув-м КР здійснює Головдержслужба.

57.Деклар-я дох-в Дсл

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої
– сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, подає за
місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання
фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів
своєї сім’ї. Особа, яка претендує на зайняття

посади державного службовця першої і другої категорій,
передбачених статтею 25 цього Закону, повинна подати також
відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне

рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно.

Порядок подання, зберігання і використання цих відомостей
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

58. Щорічні та додаткові відпустки державних службовців

Щорічні та додаткові відпустки державних службовців:

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30
календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої
відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі

посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних
органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка
тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання

додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

59. Способи заміщення посад. Основні положення про конкурсний відбір
державних службовців

Заміщення посади означає, що громадянин став носієм комплексу службових
прав і обов’язків. Посади заміщуються шляхом призначення або за
конкурсом.

Призначення на державну посаду – це юридичний акт компетентного
державного органу або посадової особи, який визначає момент офіційного
дозволу на здійснення службовцем певних функцій, обов’язків і прав, які
закріплені за посадою. Призначення проводиться органами державної влади
і посадовими особами в межах їхньої компетенції з додержанням
встановленого порядку заміщення посад тієї чи іншої категорії.

Що стосується конкурсу при прийнятті на посади в державні органи, то це
є принципово новий інститут державної служби.

У статті 15 Закону України “Про державну службу”, зокрема, зазначається,
що “прийняття на державну службу на посади третьої – сьомої категорій,
передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі,
крім випадків, коли інше встановлено законами України”.

Інститут конкурсного прийому на державну службу базується на таких
основних принципах:

• принцип рівноправності, який виключає дискримінацію за походженням,
статтю, віросповіданням або політичними поглядами;

• принцип відповідності здібностей та професійного рівня вимогам
конкретного виду діяльності в системі державної служби;

• принцип гласності – забезпечення гласності при проведенні конкурсів.

Зазначене загальне положення Закону розширене і деталізоване в Положенні
про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних
службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 1995 р.

Конкурсний прийом на роботу – це той фактор, який має гарантувати
об’єктивність оцінки ділових якостей пр Заміщення державної посади за
конкурсом передбачає:

• оголошення даних про вакансії на державній службі через засоби масової
інформації, з повідомленням основних вимог до кандидатів;

• можливість участі у конкурсі декількох претендентів;

• рекомендацію кандидата на посаду конкурсною комісією;

• видання наказу повноважною посадовою особою про призначення на посаду.

ацівника, і як наслідок – ефективність його роботи.

60. Обов”язки державних службовців, визначені Законом України “Про
державну службу”

Основними обов’язками державних службовців є:

додержання Конституції України та інших актів
законодавстваУкраїни;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних
органів відповідно до їх компетенції;

недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

безпосереднє виконання покладених на них службових
обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи
посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала
їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також
іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає
розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення
професійної кваліфікації;

сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і
творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству,
державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі
доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі
наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

61. Поняття та сутність проходження державної служби

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які
займають посади в державних органах та їх апараті щодо
практичного виконання завдань і функцій держави та одержують
заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними
службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Сутність:

1. ДС це проф діяльність, тобто вона є для ДСл професією та неохідністю
виконувати свої посад повноваження

2. У межах цієї проф діяльності реалізується компетенція держ органів

3. Ця діяльність направлена на забезпечення функц-ня держ органів

4. Дільність ДСл полягає у виконані посад обов*язків

У процесі проходження служби в державних органах можна виділити низку
загальних ключових моментів, які в сукупності відображають зміст процесу
перебування на посаді. Інститут проходження державної служби складається
із організації підбору кадрів в управлінський апарат, здійснення
переміщень працівників по службі, встановлення і реалізації засобів
звільнення з державної служби*.

Кожний державний службовець проходить свій службовий шлях, тобто має
свою індивідуальну кар’єру.

Законодавством України визначається порядок прийняття на державну
службу, проходження випробувального терміну, порядок проведення
атестації службовців, заміщення державних посад, присудження категорій і
рангів.

62. Молоді лейтенанти міліції Петренко і Шпак, гуляючи містом, побачили
мітинг, який проходив на площі. На мітингу представники різних партій
критикували діяльність Президента України, уряду України і Верховної
Ради України. Петренко також виступив з критикою діяльності міністра
внутрішніх справ, а Шпак увійшов до складу обраного на мітингу
оргкомітету по проведенню загального міського страйку. Проаналізуйте
дану ситуацію.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші
дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу”.

Оскільки державний службовець не може чинити дій, які приводять до
підриву авторитету державної служби, це зобов’язує його утримуватися не
лише від дій чи виступів, а й від висловлювань, які можуть зашкодити
державній службі або завдати збитків органові державної влади, в тому
числі щодо зниження його престижу.

64. Керуючись правовими та етичними нормами оцініть наступну ситуацію.

Співробітник Міністерства оборони України Чупровський В.Н. завдяки
своєму службовому становищу дізнається, що з ВАТ “Ластівка” має бути
укладено довгостроковий контракт на пошиття обмундирування для
української армії. Чупровський до оприлюднення інформації про укладення
контракту купує акції ВАТ “Ластівка” і рекомендує зробити це своїм
родичам і друзям.

Згідно закону державний службовець повинен зберигати у таємниці
інформацію що стала йому відома під час виконання обов’язків державної
служби і не використовувати цю інформацію у особистих цілях, а також з
метою отримання коммерційної вигоди як собі так і третім особам.

65. Чи мають право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37
Закону України “Про державну службу” особи, у яких є необхідний
загальний стаж і стаж державної служби, але на момент оформлення пенсії
вони працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної
служби, митного контролю, служби безпеки?

На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які
досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за
наявності загального трудового стажу для чоловіків – не менше 25
років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної
служби – не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються
пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з
урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного
розміру пенсії. Ї що саме важливе:

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі
незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на
пенсію.

66. Голова міської держ адміністрації видав наказ про звільнення з
посади начальника управління внутрішніх справ міста та про призначення
на цю посаду іншої особи. Проте звільнений начальник міського УВС не
погодився з наказом, заявивши, що його призначив міністр внутрішніх
справ України і тому він буде продовжувати свої обов’язки начальника
міського УВС до прийняття наказу міністра про його звільнення. Чи
законні дії начальника міського УВС і голови адміністрації?

Держовні службові відносини починаються з моменту підписання наказу
керівником, який підписує і призначає на посаду і навпаки. Тобто, дії
голови адміністрації є незаконними , бо не він призначав на посаду
начальника управління внутрішніх справ міста цю особу, а міністр
внутрішніх справ України, тому і видати наказ про звільнення з посади
начальника управління внутрішніх справ міста та про призначення на цю
посаду іншої особи може зробити лише міністр внутрішніх справ. А дії
начальника міського УВС є законними.

67. Начальник управління держ органу Бровко С.В. забув залишити ключ для
свого близького родича,який має приїхати у своїх справах з іншого
міста. Оскільки впродовж всього дня Бровко має бути присутнім на
засіданнях, він доручає своїй секретарці відвести ключ для його родича і
купити дещо з продуктів для його сімї. Чи може він так вчинити,
керуючись уявленням про те, що час секретарки, використаний не для
безпосередньої роботи, коштує для держави дешевше ніж його робочий час?

Посилаючись на правила поведінки щодо раціонального використання
ресурсів , включаючи і трудові, слід сказати, що в даному випадку,
нераціональне використання ресурсів, держ службовець економить
(керуючись уявленням про те, що час секретарки, використаний не для
безпосередньої роботи, коштує для держави дешевше ніж його робочий
час). Секретарка є його підлеглою і повина виконувати його накази, але
лише в межах її компетенції. А відвезення ключа для родича Бровко і
купівля дещо з продуктів для його сім’ї – це не є її обовязками, не в
межах її компетенції.

68. При опитуванні державних службовців одного з міністерств про їх
поняття посадової особи були отримані наступні відповіді:

А) державний службовець – це той, хто обіймає посаду;

Б) державний службовець – це той, хто має у своєму підпорядкуванні інших
працівників;

В) державний службовець – це той, хто є представником влади;

Г) державний службовець – це той, кому надане право на певні владні дії
і видання нормативних актів.

У чому Ви бачите недоліки цих визначень і яке з них ближче до дійсності?

69. Керуючись прав-ми і етич-ми нормами оцін-ть сит-цію. ДСл Кравець є
співроб-м Мінюст Укр. І має доступ до комп-ї сис-ми “Право”. Його дочка
працює прив-м адвокатом і рег-но корист-ся цією комп-ю сис-ю для ведення
справ своїх клієнтів, тобто для власних проф-х цілей.

ДСл заборон-ся викорис-ти в не служб-х цілях засоби
матер-но-техн-го, фінан-го та інформ-го забезп-ня, інше держ майно й
служ-ву інф-цію. В разі таких порушень до ДСл можуть бути
застос-ні заходи дисципл-ї відп-сті (аж до звільнення з посади). Якщо
такі дії працівника завдали майн-ї шкоди держ органові, ДСл зобов’язаний
її відшкодувати. ДСл не має права викор-ти служб інфо-цію, відому йому
внаслідок вик-ня посад-х повноважень, в особистих цілях, а також з
метою одержання комерц-ї вигоди б-якими фіз та юр особами. Ці обмеження
та заборони можна віднести до етичних.Керуючись прав-ми нормами, слід
зазначити,що в З-ні “Про ДС” також сказано, що ДСл заборон-ся сприяти,
викор-чи своє служб стан-ще, фіз і юр особам у здійс-ні ними підпр-ї
д-сті з метою одерж-ня за це винагороди у грош чи іншому
вигляді,послуг,пільг.Згідно цього З-ну одним із осн. обов”яз-в ДСл є
збереж-ні держ. таємниці,інф-ції про громадян,що стала їм відома під час
викон-ня обов”яз-в ДС та інф-ції,яка не підлягає розгол-ню згідно
з-н-ства.

Т.ч.,згідно із вищесказ-ним, д-сть ДСл-ця Кравця є незакон-ю.Він не має

права надавати можл-сть своїй дочці кор.-тись цією комп-ю сист-ю, тим
більше,що це приносить їй певну комерц. вигоду.До цього ДСл-ця пов бути
застос-ні дисципл-ні заходи.

Слід додати,що не кожен ДСл може так діяти.Мотиви неетичної пов-ки ДСл-в
обумов-ні як особистісними якостями,так і самою орг-цією.У ДСл-в різний
освіт-й рівень, соц-й і ек-й стан, різні погляди і життєві цін-сті.

70.Від яких фак-рів залежить порядок вступу на ДС? Назвіть
обмеж-ня,передбачені з-н-ством Укр., пов”яз-ні з прийн-тям на ДС.

З-Н-ством Укр визначся порядок прийн-тя на ДС, прох-ня випробувального
терміну, порядок провед-ня атестації служ-в, заміщ-ня держ-х посад,
присудження категорій і рангів.

Служб кар’єра почин-ся із вступу на ДС. Порядок вступу на посаду буде
залежати від особливостей статусу держ. органу; категорії держ-ї посади;
шляхів заміщення цих посад.

Згідно Кон-ції Укр “гром-ни корист-ся рівним правом доступу до ДС, а
також до служби в ОМС”. Проте віпов-но до З-ну Укр “Про ДС” передб-ються
обмеження, пов’язані з прийн-тям на ДС. Зокрема, в ній гов-ся, що не
можуть бути обраними або признач-ми на посаду в держ. органі та його
ап-ті особи, які:

визнані у встанов-му порядку недієздатними;

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

у разі прийн-тя на службу будуть безпос-ньо підпор-вані або підлеглі
особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

в інш випадках, встан-них з-нами Укр.

71.Назвіть способи заміщ-ня посад.

Заміщ-ня посади означ, що гром-нин став носієм комплексу служб-х прав і
обов’яз-в.

Посади заміщуються шляхом призначення або за конкурсом.

Признач-ня на держ.посаду – це юрид-й акт компетент-го держ органу або
посад-ї особи, який визначає момент офіц-го дозволу на здійсн-ня
служб-цем певних ф-цій, обов’яз-в і прав, які закріп-ні за посадою.
Признач-ня проводися орг-ми держ-ї влади і посад-ми особами в межах
їхньої компетенції з додерж-ням встанов-го порядку заміщ-ня посад тієї
чи іншої категорії.

Що стос. конкурсу при прийн-ті на посади в держ органи, то це є
принципово новий інститут ДС

В З-ні Укр “Про ДС” зазнач-но, що прийн-тя на ДС на посади 3-Ї- 7-Ї
кат-рій, здій-ся на конкурс-й основі, крім вип.-ків, коли інше
встанов-но з-нами Укр.

Конкурсний прийом на роботу – це той фактор, який має гарантувати
об’єкт-сть оцінки ділових якостей прац-ка, і як наслідок – еф-сть його
роботи.

Заміщ-ня держ-ї посади за конкурсом передбачає:

• оголош-я даних про вакансії на ДС через ЗМІ, з повід-ням осн-х вимог
до кандидатів;

• можл-сть участі у конкурсі дек-кох претенд-тів;

• рекомендацію кандидата на посаду конкурсною комісією;

• видання наказу повноважною посад-ю особою про призн-ня на посаду.

72.Дайте визначення пон-тя “признач-ня на держ. посаду.”Ким воно
провод-ся?

Посади заміщуються шляхом призначення або за конкурсом.

Призначення на державну посаду – це юрид-й акт компетентного держ.органу
або посад-ї особи, який визначає момент офіц-го дозволу на здійсн-ня
служб-цем певних ф-цій, обов’яз-в і прав, які закріплені за посад-ю.
Призначення проводиться органами держ-ї влади і посад-ми особами в межах
їхньої компетенції з додерж-ням встанов-го порядку заміщ-ня посад тієї
чи іншої категорії.

73.Прийн-тя на посади яких категорій ДС-ців здій-ся за конкурсом?

В З-ні Укр “Про ДС” зазнач-но, що прийн-тя на ДС на посади 3-7-Ї
кат-рій, здій-ся на конкурс-й основі, крім вип.-ків, коли інше
встанов-но з-нами Укр.

74.На яких принципах баз-ся інститут конкурс-го прийому на ДС?

Посади заміщ-ся шляхом призначення або за конкурсом.

Що стос конкурсу при прийн-ті на посади в держ органи, то це є
принципово новий інститут ДС. В З-ні Укр “Про ДС” зазнач-но, що прийн-тя
на ДС на конкурс-й основі здій-ся тільки на посади 3-7-Ї кат-рій .

Інститут конкурс-го прийому на ДС баз-ся на таких осн-х принципах:

• пр-п рівноправності, який виключає дискримінацію за походж-ням,
статтю, віросповід-ням або політ-ми поглядами;

• пр-п відповідності здіб-стей та профес-го рівня вимогам конкр-го виду
д-сті в системі ДС;

• пр-п гласності – забезпеч-ня гласності при провед-ні конкурсів.

Зазначене заг-не полож-ня З-ну розширене і деталіз-не в Полож-ні про
порядок провед-ня конкурсу на заміщ-ня вакантних посад ДС-ців,
затвердженого постановою

КМУ.

75.Яким чином в Полож-ні про порядок пров-ня конкурсу на заміщ-ня
вакантних посад ДС-ців гарантується об”єктивність оцінки ділових
якостей прац-ка?

Гарантув-ня об”активності конкурс-го прийому (об”активності оцінки
ділових якостей прац-ка у рез-ті цього прийому на роботу) відбув-ся
таким чином:

• оголош-ся дані про вакансії на ДС в ЗМІ, з повідомл-ням осн-х вимог до
кандидатів;

• можл-сть участі у конкурсі дек-кох претендентів;

• рекомендація кандидата на посаду конкурсною комісією;

• видання наказу повноважною посад-ю особою про признач-ня на посаду.

Особа, яку прийнято на ДС, набуває статусу ДСл-ця і суб’єкта
державно-служб-х відносин.

76.Що є початком виникн-ня державно-служб-х відносин?

Особа, яку прийнято на ДС, набуває статусу ДСл-ця і суб’єкта
державно-служб-х відносин. Особл-сть цих відносин поляг. в тому, що вони
склад-ся між державою в особі її органів і ДСл-цем.

Державно-службові відносини виникають у рез-ті однобічного ріш-ня
держ-го органу (посад-ї особи) чи наказу.

Наказ (ріш-ня держ. органу) юридично закріплює статус ДСл-ця ( вступ
громадянина на ДС) , він є основою для викон-ня ним (ДСл-цем) служб-х
обов’яз-в на даній посаді та визначає момент виникн-ня його обов’яз-в
перед державою, а також служб-х і особистих прав.

77.На які види поділ-ся державно-службові відносини?

Особа, яку прийнято на ДС, набуває статусу ДСл-ця і суб’єкта
державно-служб-х відносин. Особл-сть цих відносин поляг. в тому, що вони
склад-ся між державою в особі її органів і ДСл-цем.

Державно-службові відносини виникають у рез-ті однобічного ріш-ня
держ-го органу (посад-ї особи) чи наказу.

Державно-службові відносини діл-ся на внутрішні (внутріорганізаційні) і
зовнішні. Цей поділ є важливим ще й тому, що дозв-є проводити різницю
між посад-ми особами, які наділені державно-владними повноваж-ми і
держав-ми служб-цями, які не мають таких повн-жень.

Внутріорганізаційні правовідносини вин-ть у всіх ДСл-ців на засадах
з-н-ства в зв-ку з псадою ДС, яку вони обіймають. Іншою стороною таких
правовідносин є держава в особі органа або посад-ї особи, уповноваженої
призначати на відповідні посади. ВнутрІорг-ними є також відн-ни, які
вини-ють у ДСл-ця із своїми начальниками – з моменту заміщ-ня посади –
відносно орг-ції роботи, розподілу обов’яз-в, заохоче-ня і відповід-сті.

Зовнішними вваж-ся ті державно-службові відносини, які на засадах
з-н-ства вин-ть між ДСл-цем та іншими суб-ми (громадянами, держ-ми і
недерж-ними орг-ціями) у зв-ку з реал-цією ними своїх посад-х повн-жень.
Ці повн-ження вин-ють з моменту заміщ-ня громадянином посади ДС. Проте
як представник держави може виступати не кожний, а лише той служб-ць,
якому у відпов-сті з посадою надані державно-владні повн-ження, тобто
посадові особи. ДСл-ці, які не мають таких повн-жень, можуть бути
учасниками лише внутр-х відносин.

91.Поясніть застосуваання треміна “державна служба” в широкому та
вузькому розумінні Для розуміння сутності державної служби важливо
з’ясувати її межі. Протягом років вважалося, що в межах державної служби
регулюються такі питання, як встановлення посад в державних органах,
правил заміщення посад, підбір працівників, регулювання службової
діяльності, визначення терміну служби і порядку звільнення. В такому
розумінні державна служба охоплювала всі категорії працівників, які були
зайняті не лише в державному апараті, але й в установах, організаціях –
як об’єктах управлінського впливу2. Пізніше було зроблено спробу
обмежити зміст державної служби шляхом визначення її як специфічного
організаційно-правового засобу формування і організації роботи
особистого складу всього державного апарату’.

Вказані підходи зумовили застосування терміна “державна служба” в
широкому і вузькому розумінні.

Так, державна служба в широкому розумінні зводиться до виконання
службовцями своїх обов’язків в усіх державних організаціях: в органах
державної влади, на підприємствах, в установах, в інших організаціях. У
вузькому розумінні – це виконання службовцями своїх обов’язків власне в
державних органах2.

92.Поясніть необхідність розмежування державної служби і служби в
органах місцевого самоврядування

Сьогодні практика йде по шляху поширення на працівників органів
місцевого самоврядування законодавства про державну службу. Однак,
виходячи з конституційних норм і зважаючи на те, що служба в органах
місцевого самоврядування має певну специфіку, підготовлено проект Закону
України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, в якому будуть
законодавче закріплені питання правового статусу службовців цих органів,
їх матеріального та соціального забезпечення тощо

93.За якою ознакою об”єднуються державана служба та служба в органах
місцевого самоврядування? Проте і державна служба і служба в органах
місцевого самоврядування об’єднується тим фактом, що їх службовці
виконують завдання органів публічної влади, а відтак знаходяться в
публічно-правових відносинах не лише з відповідним державним органом або
органом місцевого самоврядування, а з державою в цілому.

94.Якими ознаками відрізняються посади «верхньої» та «нижньої» межі
державної служби?

слід вказатити на наявність в державному органі посад, які відрізняються
політичним характером, відповідним порядком заміщення і якому необхідно
надати особливого правового статусу – це “верхня” межа державної служби.
Водночас багато видів діяльності в державних органах належить до
допоміжних, обслуговуючих, організаційно-технічних. Такі види діяльності
регулюються трудовим законодавством і це “нижня” межа державної служби.
Сама державна служба знаходиться між ціма межами і охоплює професійну
діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті,
щодо практичного виконання завдань і функцій держави.

95.Як визначає поняття державної служби Закон України «Про державну
службу»

Державна служба в Україні – це

професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах
та їх апараті , щодо практичного виконання завдань і функцій
держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

96.Чим обумовлюється поділ державної служби на види?

Зважаючи на відсутність законодавчого регулювання поділу державної
служби на види, будемо виходити з науково-теоретичних підходів. Поділ
державної служби на види обумовлюється принципом поділу влади і
особливостями сфер державної діяльності.

97. На які види поділяється державна служба відповідно до
конституційного принципу поділу влади?

Передусім відповідно до конституційного принципу поділу влади державну
службу можна поділити на службу в органах представницької, виконавчої та
судової влади. Але такий поділ не охоплює всієї багатоманітності видів
державної служби

98. Поділ на які види державної служби обумовлений її особливостями?

Зважаючи на відсутність законодавчого регул-ня поділу державної служби
на види, будемо виходити з науково-теорет-х підходів. Поділ державної
служби на види обумовлюється принципом поділу влади і особливостями сфер
державної діял-ті.

Передусім відповідно до конституційного принципу поділу влади ДС можна
поділити на службу в органах представницької, виконавчої та судової
влади. Але такий поділ не охоплює всієї багатоманітності видів державної
служби. У спеціалізованій літературі визнано поділ ДС на два види:
цивільну (служба в державних органах, в адміністрації області) і
мілітаризовану (військова служба, служба в органах внутрішніх справ).

99. Охарактеризуйте підвиди цивільної державної служби

Цив. служба у свою чергу може бути загально-функціональною – це
здійснення загальних, традиційних, “стандартних” для всіх сфер
діяльності державно-службових функцій, які не мають галузевої специфіки
(наприклад, діяльність персоналу в адміністрації області, відділах
міністерств і державних комітетів); спеціальної – це реалізація
спеціально встановлених у нормативних правових актах повноважень
службовців, котрі обіймають посади в державних органах, які мають
яскраво позначену галузеву компетенцію, що накладає відбиток на
практичну діяльність персоналу (наприклад, суддя, державний нотаріус,
дипломат). Цив. служба і міліт-на служба можуть включати в себе різні
підвиди цих служб, які об’єктивно необхідні державі і створені нею для
реалізації спеціальних ф-цій та особливої внутрігалузевої компетенції’.

100 Назвіть ознаки, якими харатеризується мілітаризована державна служба

Міліт-на служба (міліцейська, військова тощо) має певні ознаки, які
визначаються при аналізі нормативних правових актів, що встановлюють
правове положення цих видів державної служби і відповідних державних
службовців. На думку Д.М.Бахраха, для мілітаризованої служби характерні
наступні, відмінні від цивільної служби, ознаки, а саме:

• професійним обов’язком службовців цієї категорії є захист життя і
здоров’я людей, забезпечення безпеки громадян і встановленого порядку
управління, основних прав громадян і публічних інтересів, матеріальних
цінностей, охорона суспільного порядку і правопорядку;

• вступ на державну службу мілітаризованого характеру здійснюється
особами, які досягли, як правило, вісімнадцятирічного віку;

• наявність спеціальних особливих дисциплінарних ус-1 тавів, положень
про дисципліну, зумовлених специфічними особливостями посадових функцій
мілітаризованих службовців;

• ці службовці мають особливі умови вступу, її проходження, присвоєння
спеціальних звань, проведення атестації і припинення служби;

• наявність встановленого в спеціальних адміністративно-правових
нормативних актах особливого правового статусу мілітаризованих
службовців;

• особливий порядок притягнення до правової відповідальності.

101. Охарактеризуйте процесуальний, організаційний, структурний аспект,
інституціональний, соціальний, політичний, правовий, соціологічний,
функціональний та моральні аспекти державної служби

ДС повинна відводитися роль механізму реалізації законів держави і
загальнодержавних рішень. Це, так би мовити, процесуальний аспект при
характеристиці державної служби як системного явища. А саме з таких
позицій вона має бути охарактеризована, якщо ми хочемо повно розкрити її
сутність. Проте процесуальний аспект державної служби є не лише
здійсненням через неї цілей, функцій і законів держави, це також
професійна діяльність працівників державних органів по виконанню
функцій, закріплених за посадою, а також функціонування державних
органів у межах своєї компетенції.

Для того, щоб стати механізмом реалізації законів, ДС має відігравати
роль дієвого засобу упорядкування самого державного апарату. Виконання
законів і загальнодержавних рішень можна чекати лише тоді, коли процес
реалізації вимог нормативних актів буде підкріплено злагоджен-ною
системою ДС-и з чітким розподілом повноважень і відповідальності на всіх
рівнях управління. Тобто мова йде про організаційний аспект ДС-и, який
полягає в чіткому описі системи державних посад і посад за контрактом.

Таким чином, формування організаційних і процесуальних засад діяльності
державного апарату, побудова і правовий опис посад, органів, різних
організаційних структур являє собою важливе і актуальне завдання для
характеристики державної служби як різнобічного явища, проте така
характеристика не буде повною, адже має включати ще, принаймні,
структурний та інституціональний аспект.

У структурному аспекті ДС – це система органів держави, кожний з яких
може бути названий службою відповідно до предмета його компетенції. Це,
наприклад, служба зайнятості, дипломатична служба, служба безпеки та ін.

Становлення громадянського суспільства, поява багато-чисельних
громадських та політичних рухів і партій, що вступають у протиборство,
призводить до гострих соціальних конфліктів. Мир і спокій в такій
ситуації буде залежити від того, чи зможе державна служба сприяти
стабілізації суспільства, організувати його в єдину демократичну
державу, виступаючи провідником реалізації положень Конституції, законів
держави, указів обраного народом президента і постанов демократично
сформованих органів влади і управління.

Виходячи з вищезазначеного, державну службу необхідно розглядати також в
інституціональному аспекті, а саме як правову та етичну систему.
Причому, завдяки саме етичній стороні, ДС не може бути зведена лише до
державно-правового інституту, а набуває соціального характеру. В чому ж
полягає соціальний характер державної служби?

Соц. підхід до питань ДС полягає в тому, що вона повинна розглядатися у
поєднанні з питаннями державного управління Здійснення управлінських дій
повинно служити інтересам всього суспільства, а не окремим особам, тому
що держава має бути виразником інтересів всього народу і служити всьому
народові. Статус, цілі та завдання державної служби є вихідними від
інтересів, цілей, завдань і волі соціуму. В цьому і полягає соціальний
характер державного управління і державної служби.. Правовий аспект
статусу державного службовця визначається Конституцією України, законом
України “Про державну службу”, іншими нормативно-правовими актами. Він
характеризується сукупністю прав, обов’язків та обмежень. При цьому
слід розрізняти загальні права, обов’язки і обмеження, встановлені для
всіх державних службовців, від посадових прав, обов’язків і обмежень,
визначених для конкретних посад.

Організаційний аспект статусу державного службовця визначається
місцем органу державної влади в структурі державного апарату, посадою,
яку він обіймає в цьому органі. Порядок заміщення посади державного
службовця, що є невід’ємною складовою цього аспекту статусу, залежить
від категорії посади. Організаційний аспект безпосередньо визначає
значну кількість чинників правового аспекту статусу. Також він впливає
на матеріальне забезпечення державного службовця, тобто на матеріальний
аспект статусу.

Правовий аспект статусу державного службовця проявляється як широта
прав, коло обмежень та набір функціональних обов’язків, що залежать від
посади, яку він обіймає, та від рангу, що йому присвоєно. Правовий
статус осіб, що займають посади політико-адміністративного
рівня, регулюється Конституцією України та спеціальними законами
України.

102. Дайте класичне визначення посади за законом України “Про державну
службу”

Так, у статті 2 Закону України “Про державну службу” дається визначення
посади, зокрема в ній говориться, що “посада – це визначена структурою і
штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його
апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових
повноважень”.

103. Дотримання яких правил вимагає формування посад ДС?

Формування посад також вимагає знань і дотримання певних правил.
Наприклад таких, як: узгодження обов’язків;повноважень і
відповідальності; відповідність фізичним можливостям людини; значущість
і детальність доручених завдань; рівномірність стимулів і санкцій;
можливість самореалізацп і підвищення кваліфікації; спеціалізація й
автоматичне заміщення відсутнього; забезпеченість інформацією;
координація посадових зусиль по вертикалі та горизонталі.

104. Дайте характеристику посади з організаційної точки зору

посада – це первинний компонент управлінської структури, найпростіший
елемент у державному апараті, який призначений для одного працівника і
визначає його місце і роль в управлінській структурі

Таким чином, категорія державної посади є одним.з основних понять
державної служби. Класичним вважається наступне визначення цього
поняття: “Державно-службова посада

• це частина організаційної структури державного органу (організації),
відокремлена і закріплена в офіційних документах (штатах, схемах
посадових окладів тощо), з відповідною частиною компетенції держоргану
(організації), яка надається особі

• державному службовцю з метою її практичного здійснення”. Крім того,
сьогодні вже існує законодавче закріплене визначення посади.

105. Дайте визначення поняттю “штат державної служби

Кожна посада утворюється у розпорядчому порядку, тобто компетентними
органами визначається її назва, місце в службовій ієрархії, порядок
заміщення. Вона включається в штатний розклад, в єдину номенклатуру
посад службовців. Державні службовці входять до штатів. Штат об’єднує
службовців, що підпорядковуються одному особливому статуту і мають право
на однакові ранги. Громадянин вступає на державну службу не тільки для
того, щоб обійняти певну державну посаду, але й для того, щоб вступити в
штат службовців і зробити там кар’єру. Штат – це структурний елемент
державної служби, який передбачає включення службовців, котрі мають
ранги і які отримали право обіймати посади.

106. З якою метою було введено Законом України “Про державну службу”
класифікацію посад ДС?

Класифікацію посад державної служби, а саме категорій і рангів державних
службовців було введено Законом України “Про державну службу”,
передусім, в інтересах формування штатного розкладу державних органів і
розробки посадових інструкцій. Саме в силу необхідності вступу до штату
шляхом отримання рангу службовець призначається на посаду.

Запропонована класифікація посад спрямована на забезпечення цілісності
як механізму держави, так і цілісності державної служби. В той же час,
спираючись на конституційне відокремлення органів місцевого
самоврядування від органів державної влади, в концепції адміністративної
реформи прослідковується лінія на створення окремої служби в органах
місцевого ; самоврядування, яка б не була пов’язана з державною службою.
Тим самим створюється ситуація, коли держава, органи державної влади,
державна служба будуть опосередковано відірвані від громадськості, від
безпосереднього надання послуг населенню, від реалізації сучасної
парадигми державного управління -забезпечення гарантій прав і свобод
людини і громадянина, забезпечення політичного та соціального
партнерства.

107. Що являє собою організаційна структура апарту управління з
юридичної точки зору?

Орг-а стр-а ап-у упр-я явл. собою стр-у формаліз-х “соц-х позицій”, юр-е
закріп-я ролей. Конкретні ос., які реаліз-ть пос-ві повн-я, можуть
змінювитися, а їхні ролі – ні. У побудову сис-и ДС має бути закладена
стр-а держапарату. Концепцією адміністрат-ї реформи передбач-я така
узагальнена стр-а держапарату:

КМУ як вищий за КОнст-ю Укр орган вик-ї вл.

Центр-і орг-и викон-ї вл. (мініс-а, центр-і орг-и вик-ї вл.із спец-м
стут-м, держ комітети)

Урядові установи та орг-ї (підпор-і КМУ)

Устан-и та орг-ї при КМУ

Обл-і, районні, КИїв-а та Севас-а міські та районні в містах К та С
держ-і адмін-ї

До сист-и держ апарату в шир. роз-і цього поняття віднос-я також През-т
Д, парламент, орг-и вик-ї вл., мерії, муніцип-и тощо.

108.Якими поняттями визначається правове положення осіб, які обіймають
посади ДСл?

-**- визнач-я 2-ма поняттями:

1.посада в статутно-правовому розум-і

2.посади в конкретно-функціон-у розумінні

У 1-у вип-ку посада є як би передумовою оформлення прав-о стат-у ДСл. У
2-у вип-у посада- конкретизуюче поняття, що визначає завдання ДСл на
конкр-й посаді, які переда-я йому на підставі адмініс-о акту. Крім того
необ-о дати хар-ку посади в абстр-о-функціон-у розумінні – як абстракт-у
колу завдань в межах держ орг-ії, яке повинно викон-я Сл при обов-й
вказівці на це з боку держ органу.

109.Які види статусів визначає посада ДСл?

Статус посади склад-я з норм адмін-о, конст-о, труд-о та ін. Галузей
права. Т.ч, посада визначає соціаль-й статус (віднос-и з вищ-и, ниж-и і
рівними посадами); орг-ий статус (місце посади в стр-і органу); прав-й
ст-с Сл (коло повнов-нь, фун-ї, права, обов.).

110.З яких частин складається сатус посади державного службовця з точки
зору її організаційно-правового положення?

Держ посада – це утвор-я, яке скл-я з різних правових норм. Статус
посади з т.з. її орг-о-прав-о полож-я склад-я з 2-х частин: службової та
особ-ї. Також визнач-ть, що статус пос-и або її орг-о-прав-е полож-я
харак-я наявністю 2-х аспектів: держ-служб-о і особ-о (персоно).
Особис-й статус держ посади реглам-є пос-й оклад, особисті права
праців-а (розмір відпустки, пільги тощо) статус посади скл-я з норм
адм-о, конст-о, труд-о та ін галузей права.

111.Що включають кваліфікаційні вимоги до осіб, які обіймаютьо посади
ДС, та для чого вони необхідні?

Кваліф-і вимоги до Сл, які займ-ть пос-и ДС, включ-ть:

1.вимоги до рівня проф-ї освіти з урахув-м групи і спец-ї посад

2.вимоги до стажу і досвіду роботи залежно від катег-ї посад

3.вимоги до рівня знань Конст-ї УКр, закон-х актів за спец-єю.

Крім того можуть встанов-я ін вимоги . Чітке визн-я кваліф-х вимог до
ДСл необ-о для визн-я обсягу служб-ї “дієзд-і” та пов-ї з цим
оптимізації загальної чис-ті адмін-о персон-у, співвід-я праців-в різних
рангів і вирішення завдань по скороч-ю і спрощ-ю держ апарату.

вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня
державного службовця та вимоги до післядипломної підготовки, необхідні
для виконання покладених на нього завдань та обов’язків, мінімальні
вимоги до стажу державної служби або загального стажу роботи,
або стажу наукової (науково-педагогічної) роботи.

Наведені у цьому розділі вимоги носять узагальнюючий
характер. У разі необхідності, з урахуванням специфіки роботи,
складу кадрового резерву, можливостей системи підготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців і конкурсу, що

проводиться при підборі державних службовців, кваліфікаційні
вимоги можуть бути підвищені з метою призначення на відповідні
посади найбільш кваліфікованих і досвідчених кандидатів, оновлення та
поліпшення якісного складу державних службовців відповідно допотреб
державного управління та місцевого самоврядування

112.Що розуміють під класифікацією посад та які існують підходи до її
розробки?

доцільно при оновленні законодавства про державну службу визначити такі
типи посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, а
саме:

державні посади;

патронатні посади;

адміністративні посади;

посади технічного та обслуговуючого персоналу. При цьому останні не
відносяться до державної служби з причини відсутності владних,
організаційно

113. Які існують чотири основні етапи в в розробці схеми класифікації
посад при застосуванні методу визначення рангу посади?

114.Назвіть позитивні моменти системи класифікації посад

Викор-я класиф-ї посад для ДСл сприяє реаліз-ї права і можливостей на
просування по Сл, причому з*явл-я можливість одержув-и додат-у
винагороду, залишатись на тійже посаді. Такий підхід забезпечує більший
ступінь об*єктивності в оцінці здібностей кожного Сл –я.

до певної міри сприяє розстановці кадрів, а також уніфікації заробітної
плати за посадою

115. Дайте визначення поняттю ,,Опис посади”.

Посада описується через управлінські обов’язки і повноваження по ній,
посада виконується. Це ключове поняття для усвідомлення того, що повинно
відбуватися за посадою. Виконання за посадою вимірюється не числом
прийнятих рішень, а співвідношенням своїх зусиль з компетенцією
державного органу. Наслідки управлінських рішень і дій, реальний рівень
управляємості відповідних процесів – ось критерій оцінки виконання за
посадою в органах державної влади’.

116. Які питання дає змогу визначити опис посади? Посада – це первинна
структурна одиниця державного органу, і допомогає вирішити питання: а
чим відрізняється посада від робочого місця? Різниця полягає в тому, що
за посадою виконується діяльність, яка тою чи іншою мірою, але
безпосередньо пов’язана з реалізацією компетенції державного органу, з
обслуговуванням владних повноважень керівників. Робоче місце – це вид і
обсяг діяльності по обслуговуванню, допоміжному забезпеченню
управлінських процесів у державному органі (утримання в порядку
приміщень, зв’язок і технічне обслуговування інформаційних систем,
транспорт тощо). Формування посад також вимагає знань і дотримання
певних правил. Наприклад таких, як: узгодження обов’язків; повноважень і
відповідальності; відповідність фізичним можливостям людини; значущість
і детальність доручених завдань; рівномірність стимулів і санкцій;
можливість самореалізацп і підвищення кваліфікації; спеціалізація й
автоматичне заміщення відсутнього; забезпеченість інформацією;
координація посадових зусиль по вертикалі та горизонталі.

117. Що розробляється на основі опису посади?

Кожна посада утворюється у розпорядчому порядку, тобто компетентними
органами визначається її назва, місце в службовій ієрархії, порядок
заміщення. Вона включається в штатний розклад, в єдину номенклатуру
посад службовців. Державні службовці входять до штатів. Штат об’єднує
службовців, що підпорядковуються одному особливому статуту і мають право
на однакові ранги. Громадянин вступає на державну службу не тільки для
того, щоб обійняти певну державну посаду, але й для того, щоб вступити в
штат службовців і зробити там кар’єру. Штат – це структурний елемент
державної служби, який передбачає включення службовців, котрі мають
ранги і які отримали право обіймати посади.

На основі опису посад розробляють класифікацію посад державної служби, а
саме категорій і рангів державних службовців було введено Законом
України “Про державну службу”. Це було зроблено, передусім, в інтересах
формування штатного розкладу державних органів і розробки посадових
інструкцій. Саме в силу необхідності вступу до штату шляхом отримання
рангу службовець призначається на посаду.

118. За якими ознаками державні посади розподіляються на політичні та
державні? Розподіл державних посад на політичні і державні виходить із
змісту функцій, джерел повноважень і засобу заміщення посад.

119. Дайте визначення поняттю ,,політична посада”.

Політична посада – це посада, яка заміщується представниками партії, що
перемогла на виборах. Вибори чи призначення на політичні посади
проводиться рішенням органу представницької чи виконавчої влади у
порядку і в термін, який встановлено законом. Тобто партії розставляють
свої кадри на державні посади. І це логічно, адже політика партії, яка
стала політикою держави, не повинна провалитися, наштовхнувшись на
протиборство державного апарату. Політичну посаду займає політичний діяч
для реалізації своєї політичної програми, що була опосередковано чи
прямо схвалена шляхом обрання цієї особи на зайняття посади чи
призначення на посаду для реалізації визнаної державою програми
діяльності органу державної влади. За таким визначенням під категорію
політичних посад підпадають посади: Президента України, Прем’єр-міністра
України, Віце-прем’єр-міністрів, Голови Верховної Ради України та
його заступників, народних депутатів, голів Конституційного, Верховного
та Вищого арбітражного судів, міністрів, голів Рахункової палати,
Національного банку, Антимонопольного Комітету, Фонду державного майна,
Державного комітету телебачення та радіомовлення, Комісії з цінних
паперів та фондового ринку. Генерального прокурора.

&

F

gd“4a

gd“4a

gd“4a

gd“4a

&

&

gd“4a

&

b

f

?

?

?

d?`„gd“4a

&

iiaaaaaiiiaaaaaaaaaaaiiaii

????a

gd“4a

gd“4a

gd“4a

gd“4a

&

d?`„gd“4a

®iiiiiiiiiaaaaaaaaaaaaaaaaa

ooooooaaaoaaaoaaaaooaa***

`„gd“4a

th

(

o

th

(

FVLXLeL?O?Qiiiiiiiaaiiiii**iiiiiiiii

gd“4a

??a

,120. Що необхідно передбачити аби партії-переможиці при розподілі і
заміщенні посад не наносити шкоди інтересам держави?

Для того аби дії партії-переможниці при розподілі і заміщені посад не
наносили шкоди інтересам держави, необхідно, по-перше, встановити
пріоритет принципу компетентності перед принципом партійності. По-друге,
державний службовець повинен ставити інтереси держави вище інтересів
партійної дисципліни. Партійні рішення, які законним чином не
трансформовані в установах державної політики, не повинні враховуватися.
Закон має встановити систему обов’язкових вимог до рівня компетенції
особи, яка претендує на політичну посаду. Ця система не може бути
порушена при заміщенні посад державної служби представниками
партії-переможниці.

121. Які вимоги висуваються до механізмів, що поєднують адміністративну
та політичну сфери в державній службі?

Ці механізми повинні уможливити прихильність адміністраторів політичним
цілям, одночасно захищаючи службовців від повсякденного недоцільного
втручання з боку політиків. Незважаючи на те, все ж таки державний
апарат залишається ще досить політизованим. Такий стан обумовлено,
передусім, браком чітких та прозорих механізмів визначення кількості
політичних фігур та їх функцій в адміністраціях. І хоча не існує
ідеальної системи, здатної врівноважувати політичну чуйність та
адміністративну незалежність, вважається, що відносно незалежна державна
служба має певні переваги. Вони дають можливість критично вивчати
урядову політику, забезпечувати послідовність адміністрування та
додавати професійності до процесу функціонування уряду. На практиці міра
незалежності обумовлюється специфікою кожної країни, а також: роллю та
кількістю політичних назна-ченців в адміністрації; роллю урядовців у
прийнятті рішень та можливостями політичних функціонерів впливати на
адміністративні призначення, особливо на високому рівні.

122. В чому полягають переваги відносно незалежної державної служби?
Відносно незалежна державна служба має певні переваги. Вони дають
можливість критично вивчати урядову політику, забезпечувати
послідовність адміністрування та додавати професійності до процесу
функціонування уряду. На практиці міра незалежності обумовлюється
специфікою кожної країни, а також: роллю та кількістю політичних
назна-ченців в адміністрації; роллю урядовців у прийнятті рішень та
можливостями політичних функціонерів впливати на адміністративні
призначення, особливо на високому рівні. Кожна з країн ОЕСР розробила
свій власний унікальний механізм утворення певного ступеня політичної
незалежності своїх адміністрацій.

123. Поняття державного службовця. Державні службовці – це різновид
службовців, які складають чисельну групу, їх основним завданням є
служіння державі. Поняття “державний службовець” так само, як і
“державна служба”, використовується у широкому і вузькому розумінні. У
широкому розумінні державний службовець це особа, яка обіймає в порядку,
встановленому правовими актами, посаду в державній організації: органі
державної влади, на підприємстві, в установі, іншій організації. У
вузькому розумінні державним службовцем є громадянин України, що обіймає
посаду в державному органі. За Законом України “Про державну службу” є
наступне тлумачення дефініції “державного службовця”. Згідно з ним
державний службовець це особа, яка: 1) здійснює професійну діяльність на
посаді в державному органі та його апараті щодо практичного виконання
завдань і функцій держави; 2) якщо це посадова особа, то на неї законами
або іншими нормативними актами покладено здійснення
організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій; 3) отримує
заробітну плату за рахунок державних коштів; 4) на момент введення
Закону в дію перебувала в трудових відносинах з органами державної
виконавчої влади, апаратом Верховної Ради України, Автономної Республіки
Крим, місцевих Рад та їхніх виконавчих органів. Державний службовець –
це фізична особа, громадянин України, який має відповідну освіту і
професійну підготовку та пройшов у встановленому порядку конкурсний
відбір або прийнятий за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом
Міністрів України.

124. Назвіть розділи класифікатора професій, діючого зараз в Україні

Розділи Класифікатора професій: ,,Керівники”, ,,Професіонали”,
,,Фахівці”, ,,Технічні службовці”, ,,Робітники”.

125. Який рівень спеціальної підготовки визначений у розділі Довідника
кваліфікованих характеристик професій працівників. У Довіднику
кваліфікаційних хар-к професій прцівників є розділ ,,Кваліфікаційні
вимоги”, де визначений рівень спец підготовки працівника, який
необхідний для виконання покладених на нього обов’язків. Для групи
,,Керівники” встановлені три типи вимог, обовязкових для керівників
первинних підрозділів, керівників структурних підрозділів вищого рівня,
керівників підприємств, установ, організацій. Для групи ,,Професіонали”
– два типи вимог – для 4-х і 5-ти рівнів проф групування. Різниця між
ними полягає в тому, щоб раціонально використовувати грунтовно
підготовлених працівників з освітньо-кваліфікаційними рівнями
,,спеціаліст” і ,,магістр”. Для цього і введені 4 і 5 рівні квал-х
категорій. Ці вимоги стосуються розробників у складі груп наукових
співробітників, професіоналів з різних галузей науки і практики, які
зайняті на складних і відповідальних роботах. Для групи ,,Фахівіці” – є
три рівні категорій. ,,Технічні службовці” – включають професії, що
вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти або
повної загальної середньої освіти та курсового професійно-технічного
навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві, у сфері
послуг. Група ,,Робітники” містить вимоги до виконавців щодо складності
виконуваних робіт та необхідних знань, кваліфікаційні хар-ки виших
розрядів не повторюють вимоги квал-х характеристик нижчих розрядів.

126.Якими особливостями відрізняються службовці як соціальної категорії?

Службовці відрізняються наступними особливостями:

обіймають посади в різних організаціях;

характер їх праці – розумовий, тобто матеріальних цінностей вони не
виробляють, але працюють і в сфері матеріального виробництва, виконуючи
спец завдання – організаційна, дослідницька, маркетингова роботи;

вони здійснюють владну діяльність і мають організаційно розпорядчі і
адм-господарчі повноваження, можуть вжити заходи державного примусу;

реалізують свої функції на оплачуваних засадах за винагороду.

Звідси, службовець – це соціальна група, що складається з фізичних осіб,
що здійснюють на оплачуваних засадах певні соц необхідні функції і
виконують завдання діючих органів, установ, організацій.

127. Дайте визначення поняття ,,державний службовець” в вузькому та
широкому розумінні.

Державний службовець – це різновид службовців, що складають чисельну
групу і їх основним завданням є служіння державі. В широкому розумінні
державний службовець – це особа, що обіймає в порядку, встановленому
правовими актими, посаду в держ організації: органі деж влади,
установі, іншій організації. В вузькому розумінні – це громадянин
України, що обіймає посаду в держ органі.

128. Уяких трьох аспектах можна аналізувати поняття держ службовця?

Поняття державного службовця можна аналізувати, як мінімум, у трьох
аспектах.

З державно-правової точки зору, державний службовець – це “слуга”
держави, наділений нею повноваженнями різного характеру і значення.
Службовець представляє державу в її багатоманітних взаємозв’язках як
всередині, так- і зовні (у відносинах з іншими державами, громадськими і
недержавними організаціями). З адміністративно-правової точки зору,
державний службовець має владні, організаційно-розпорядчі повноваження.
Він – представник влади, який вживає юрисдикційні заходи і повноваження
і застосовує адміністративно-правові санкції. З кримінально-правової
точки зору державний службовець – особливий суб’єкт кримінальної та
адміністративної

відповідальності.

129. Охарактеризуйте поділ державного службовця за різними категоріями.

Найбільш часто в літературі наводиться наступний поділ державних
службовців.

У відповідності з принципом поділу влади виділяють державних службовців
органів законодавчої, виконавчої і судової влади.

Якщо взяти за основу такий критерій, як особливості служби в державних
органах, то можна виділити цивільних і мілітаризованих державних
службовців (військові, співробітники органів внутрішніх справ,
податкової міліції).

Велике значення має поділ державних службовців за обсягом повноважен:
посадових осіб, оперативний склад, допоміжний персонал’. Причому під
посадовими особами розуміли державних службовців, котрі мали право
здійснювати в межах своєї компетенції владнї дії, що призводять до
юридичних наслідків. До них належали також службовці, які не здійснювали
таких дій, але керували діяльністю підлеглих їм працівників. Посадові
особи мають право на здійснення юридичних дій владного характеру, але
наділені різними за обсягом і характером повноваженнями. Особливим
різновидом посадових осіб є представники влади. До них належать
працівники, які наділені владними повноваженнями публічного характеру,
тобто розпорядчою владою по відношенню до багатьох осіб і організацій,
що організаційно їм не підпорядковані. Представники влади наділені
функціональною владою поза межами організації, в якій вони працюють, і у
відношенні до організацій і громадян, які не є їхніми клієнтами. Не всі
представники влади належать до службовців (наприклад, народні депутати),
а ті з них, що служать – посадовими особами. До оперативного складу
(функціональні працівники) належать державні службовці, що виконують
роботу безпосередньо визначену необхідністю даного органу як
спеціалісти. Сюди входять спеціалісти державних органів, котрі наділені
повноваженнями в сфері здійснення державно-владних функцій, але такі, що
не мають права здійснювати службові юридично-владні акти як засоби
управління людьми. Допоміжний склад – службовці, службова діяльність
яких не передбачає здійснення дій, що призводять до юридичних наслідків
і не впливає на зміст рішень даного органу. Їхні обов’язки і права
визначаються необхідністю забезпечення службової діяльності посадових
осіб, оперативного складу шляхом створення умов, необхідних для
виконання ними службових функцій. Прийняття Закону України “Про державну
службу”, де на законодавчому рівні визначено поняття посадової особи, а
також перелік посад, що зараховані до державної служби, дозволяє
поділити державних службовців на посадових осіб (керівники, представники
влади) і службовців, які не є посадовими особами. Залежно від терміну
служби можна виділити державних службовців, які призначаються на посаду
бесстроково і службовців, які призначаються на посаду на певний термін.

130. В чому полягають умови, позитивні та негативні моменти
централізації державної служби?

Позитивні сторони централізації ДС: 1. Забезпечується більша
послідовність у розвитку політики ДС, координації багатоьх кадрових
функцій (набір, тестування, система оплати праці, атестація тощо); 2.
З’язляється можливість розвивати довготермінове кадрове планування та
прогнозування; 3. Певною мірою забезпечується економічність та
ефективність дій уряду. Негативні сторони децентралізації: повино бути
бьагато рівнів для ухвалення рішень; затримки в ухваленні рішень
забирають багато часу і зменшується ефективність. Умови децентралізації
ДС;*великий рівень інформації і координації між центральним відділом та
окремими підрозділами;* високо розвинені комп’ютерні системи обробки
даних для збереження необхідного рівня контролю;* висока кваліфікація
працівників нищих рівнів управління.

131. Розкрийте зміст концепції представницької бюрократії чи переважання
певного класу серед державних служюовців.

В ДС повнині працювати люди різних рівнів незалежно від майнового стану.
Ідея представницької бюрократії (ПБ) дає уявлення про положення згідно з
якими має бути певний зв’язок між структурою персоналу ДС і структурою
суспільства, тобто класова основа ДС має віддеркалювати пропорції людей
у цих класах. На користь ідей представницької бюрокртії можна навести
такі аргументи: – громадяни мають право на можливість служити на всіх
рівнях ДС; – ПБ є захисником соц класових інтересів, бо за припущенням
держ службовці вважають одним з громадських обов’язків представлення
інтересів свого класу; – ПБ може бути засобом забезпечення соц
вирівнення класів, бо можливості та винагороди на ДС, як правило,
забезпечують такий соц та ек-ий рух на гору, якого навіть нема в секторі
приватої економіки.

132. Наведіть аргументи на користь того, щоб склад державної служби
віддзеркалював пропорції соціальних класі: – громадяни мають право на
можливість служити на всіх рівнях ДС; – ПБ є захисником соц класових
інтересів, бо за припущенням держ службовці вважають одним з громадських
обов’язків представлення інтересів свого класу; – ПБ може бути засобом
забезпечення соц вирівнення класів, бо можливості та винагороди на ДС,
як правило, забезпечують такий соц та ек-ий рух на гору, якого навіть
нема в секторі приватої економіки.

Об’єктивна природа державної служби як соціального інституту обумовлена
зміненою природою і призначенням нової демократичної і правової держави.
Державні службовці у соціальній державі реалізують соціальну функцію, а
не підносяться над народом. У цьому і полягає природа державної’ служби
як соціального інституту. Головною сутнісною рисою сучасної державної
служби повинен стати пріоритет прав та інтересів особи, тобто змінюється
співвідношення державного і приватного інтересу. Останній при цьому
набуває пріоритетного значення. У центр ставиться людина, захист її прав
та інтересів. Йдеться про те, що здійснюючи цілі держави, державна
служба завжди повинна дотримуватися прав та інтересів громадян. Тому
соціальна сутність державної служби проявляється в її демократизації,
гуманізації. Соціальна правова держава дає людині почуття впевненості,
надійності. В таких умовах особа більш активно включається в спільноту
людей, тобто така держава соціалізує людину і цей процес проходить через
чиновника. Соціально-політичні рухи, партії та інші інститути
громадянського суспільства вирішують це завдання частково, в той час як
держава – у всеохоплюючому масштабі. Соціальний характер державної
служби розкривається і через сукупність конституційно-правових норм. У
відповідності з конституційно-правовими засадами формуються
конституційні принципи діяльності державної служби, розгляд яких
дозволяє виявити соціальний характер державної служби.

133 Розкрийте принципи раціоналізму в управлінні раціональної бюрократії
по Максу Веберу

Основи концепції раціоналізму в управлінні раціональної бюрократії

заклав М. Вебер. Він виділяв і високо цінив якості бюрократа ідеального
типу як професіонального, безпристрасного виконавця-управлінця, як
представника найбільш раціонального способа управління. Він розробив так
званий тип адміністративної організації, означеної ним терміном
“раціональної бюрократії”. Основні її характеристики такі:

1.Вся діяльність по організації управліня поділяється на елементарні
операції. Кожна ланка цієї організації має суворо і формально
відпрацьовані обов’язки. За Вебером “бюрократична форма” робить можливим
оптимальне вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності
організації в цілому. Що ж стосується ефективності роботи членів
організації, то вона забезпечується наявнісю у них необхідних навичок та
вмінь, раціональним та енергійним їх застосуванням. З цією метою
здійснюється спеціалізація діяльності на базі технічної кваліфікації.

2.Організація будується га пр-пі ієрархічності влади, тобто кожний
нижчестоячий сл-ець або підрозділ підкоряється вищестоячому. Кожен
служб. В адмін ієрархії відповідає перед вищестоячою особою за рішення
не лише свої, але і підзвітних йому осіб. Для того щоб нести
відповідальність за роботу останніх він повинен мати авторитет, владу
над ними давати накази яким вони повинні коритися. Ця влада суворо
обмежується областю дії організації, її розширення суперечить принципу
“бюрократ.о авторитету”

3.Діяльність організації регулюється “послідовною сис-ою абстрактних
правил” і грунтується на застосувані цих правил до окремих випадків.
Система стандартів і загальних правил забезпечує одноманітність в
здійсненні управлінської діяльності незалежно від числа осіб, задіяних у
її виконанні.Чіткі правила і інструкції визначають межу відповідальності
кожного члена організації в координації їх індивідуальної діяльності. З
цього однак не слідує, попереджає Вебер, що бюрократичні обов’язки є
простими і рутинними. Суворе слідування загальним стандартам при
вирішенні специфічних питань виключає можливі відхилення при виконанні
завдань, викликані індивід. різницею.

Веберівська концепція організації ґрунтується на тому, що будь-який
відступ від формальних положень та структур знижує ефективність
адміністрування.

4.Ідеальний керівник управляє своїм апаратом в дусі формалізованої
безособовості, без гніву і пристрасності, тобто не проявляючи гніву і
ентузіазму. Вебер дає наступну характеристику відношення бюрократії до
людей:”До них, тобто до людей, які повинні стати об’єктом
адміністрування, бюрократи відносяться без симпатії і ненависті,
абсолютно індиферентно. Управляючий-бюрократ не повинен мати жодних
почуттів, оскільки справа стосіється його професійної діяльності: він
повинен маніпулювати людьми так, гіби вони є лише числами або речами”.
Вебер називає цю тенденцію бюрократичної організації тенденцією до
“абстрагування”, маючи на увазі той факт, що для бюрократії люди
зникають, як конкретні, живі особистості і перетворюються на деякий
“абстракт”, в свого роду функцію загального механізованого, зовні
безособового процесу.

Отже безликість адмін. діяльності і емоційна нейтральність відношень,
що складаються між функціонерами, усунення особистого відношення в
службових справах є необхідною передумовою високої ефективності апарату.

134 Охарактеризуйте економічні, соціальні, політичні,
соціально-технологічні та правові основи бюрократизму

Бюрократизм багатоликий і відповідно має різні корні
(основи):економічні, соціальні, політичні, соціально-технологічні та
правові (точніше анти правові).

Економічну основу бюрок-ї сис-ми утв. Відношення формального
усуспільнення при відсутності повноцінної приватної власності, а на ділі

-Тотального одержавлення власності, нерозділеності власності і амін.
влади, коли чиновник і апарат в цілому набувають повного економічного а
значить і політичного верховенства. Це

-особливий тип виробничих відношень , при якому безпосередні виробники
позбавлені засобів виробництва, відчужені від власності і результатів
своєї праці.Державна власність стала економічною основою потужного
процесу бюрократизації держю апарату

Соціальні корні бюр-му визначаються сутнісними хар-ми переважаючих у
суспільстві соц. відношень, його соц. стр-ю.

Бюрократи утв. особливий соц. прошарок, що має певну незалежність і
переслідує свої корпоративні інтереси. В наявності у бюрократії своїх
особистих інтересів потрібно шукати самі глибокі корні переродження
бюрократичних структур після більш-менш рішучих споб покінчити з ними.

Соціальні основи

Бюрократизм-це колективний егоізм працівників апарату управління, що
виявляється в домінуваннні їх специфічних інтересів над інтересами
соціальних груп, що вони представляють і суспільства в цілому.

Необхідно підкреслити, що в збереженні бюрократизму обєктивно
зацікавлені представники різноманітних соц. груп та прошарків, тим
більше в умовах безініціативності і пасивності соціума в цілому. Це
преставники не лише тих чи інших структур і ланок адмін.-управлінського
апарату, але і інших соціальних прошарків, що задоволені бюрократизацією
управління, не бажають втрачати посади, привілеї або ж звичне, спокійне
життя. Сьогодні це ті, хто бачитьт в демократ. перетвореннях загрозу
своїм корпорат. інтересам і цілям.

Потужною опрою бюрократизму, що забезпечує його феноменальну живучість,
є маса обивателів-пристосуванців

Не вимагають особливих доказів і ті положення , що одним із соціальних
коренів бюрократіїє наявність у апарата управління –незалежно від
реальних послуг-особливих льгот та привілеїв.

Багатолітнє існування і функціонування бюрократизму переконують в тому,
що він володіє, крім екон. та соц. основ, міцним політичним фундаментом.

Головною організаційною основою процесі бюрократизації апарата управ. є
абсолютизація централізма

Важливе питання і про особливості відображення соц.-політ і
організац.-техн. суті бюрократ. в законодавстві. Беручи участь в
нормотворчому процесі, готуючи проекти законів і підзаконних актів, а
іноді приймаючи останні самостійно, бюрократи не втрачають випадку
закріпити вігідне співвідношення прав і обовязків апарата управління.
Комфортні умови для бюрократа ств. в тих випадках, коли вони
засновуються на нормативних актах, невідомих і практично недоступних
підлеглим в силу непотрібного засекречування цих актів або неможливості
розібратись в нагромадженні нормат матеріалу без кваліфік допомоги

135 Дайте загальне визначення принципів Д.С.

Проведення амін. реф-ми в Укр. обумовлює підвищення ролі та значення
д.с., як ефект-го інструменту, що забезпечить реалізацію функцій і
завдань держ. упр-ння в демократ., правовій, соц. та світській державі.
В змістовному плані держ. стратегія кадрового забезпечення амін. реф-ми
в значній мірі спрямована на ефективне використання людських ресурсів
Укр. на основі всебічного розвитку особи, підвищення її професіоналізму,
ефективної реалізації її здібностей та особистих інтересів у труд.
діяльності. Розвиток д.с. має здійснюватися на основі законодавче
визнаних прин-ів д.с.. Останні визначають осн. риси, сутнісні
характеристики, найважливіший зміст і значення самої д.с..

Конст. та законодавче встановлення пр-ів д.с. обумовлює функціонування
органів держ. влади та місц. самовряд., професійну діяльність д.с.,
сталість правового регулювання держ.-службових правовідносин, а також
обгрунтування тенденцій розвитку законодавства та нормативних
актів През. Укр. та КМУ. Розгляд пр-ів д.с.: що є головним в інституті
д.с.? Що постійно супроводжує сис-му держ.-служ. відносин? Без чого не
можуть існувати різні підінстйтути комплексного правового інституту
д.с.? Основне значення пр-ів д.с. полягає в тому, що вони визначають
“юр. долю, життєздатність, практичну організацію та реальне
функціонування д.с..

Пр-пи Д.С. обумовлені констит-но визначеними пр-ми держ., держ. устрою,
держ. управління, держ. механізму та держ. апарату.

Пр-пи Д.С., як наукова категорія, визначають висхідні положення та
теоретичні ідеї, що віддзеркалюють об’єктивні закономірності розвитку
суспільства та держ., найбільш характерні риси організації та
функціонування не тільки самої Д.С., але й всієї системи держ. апарату
та органів місц. самовряд., судочинства та прокуратури, визначають зміст
складних взаємовідносин в середині всього механізму держави. Вони
закладаються в основу формування та функціонування органів держ.
влади (законодавчої, виконавчої й судової гілок влади, прокуратури) та
місц. самовряд.

Пр-пи Д.С. охоплюють всі правові, організаційні, функціональні та інші
сторони, з яких складається зміст Д.С..

Узагальнюючи, можна сказати, що пр-пи Д.С. – основоположні ідеї,
настанови, положення, що віддзеркалюють об’єктивні закономірності та
обгрунтовані напрями реалізації компетенції, завдань і функцій держ.,
органів всіх гілок влади, прокуратури та органів місцевого
самоврядування, повноважень та обов’язків Д.Сл-ів.

Пр-пи державної служби об’єктивно:

• визначають сутність Д.С, її найважливіші риси;

• висвітлюють загальний характер управлінської, нормо-проектної, .
організаційно-розпорядчої, консультативно-дорадчої та іншої діяльності
Д.Сл;

• встановлюють закономірності в системі організації та
функціонування Д.С.;

• обумовлюють значущість, законність і соціальну цінність
правовідношень, що виникають у системі державної служби;

• віддзеркалюють об’єктивні зв’язки, що виникають у
системі державно-службових правовідносин;

• закріплюють згадане у нормах правового інституту державної служби.

Пр-пи Д.С. визначаються Конст. Укр.., Зак. Укр. “Про Д.С.”, іншими
законодавчими та нормативними актами. Вони реалізуються через практичну
професійну діяльність Д.С.. Крім того, вони являють собою “модель” для
всіх інших законодавчих і нормативних актів, що визначають пр-пи інших
видів служби, та пов’язані з ними інші правоположення в різноманітних
сферах суспільної діяльності.

136 На які групи можна розділити принципи Д.С.

Пр-пи Д.С. визначаються Конст. Укр.., Зак. Укр. “Про Д.С.”, іншими
законодавчими та нормативними актами. Вони реалізуються через практичну
професійну діяльність Д.С.. Крім того, вони являють собою “модель” для
всіх інших законодавчих і нормативних актів, що визначають пр-пи інших
видів служби, та пов’язані з ними інші правоположення в різноманітних
сферах суспільної діяльності

Об’єктивні закономірності діяльності органів держ. влади, прокуратури та
органів місц. само вряд. віддзеркалює комплекс пр-ів Д.С.. Як і пр-пи
держ. управління, їх доцільно класифікувати на конституційні та
організаційно-функціональні.

Конституційно-законодавчі пр-пи зумовлені положеннями Конст. Укр.. та
конкретизуються у відповідних законодавчих актах.
Організаційно-функціональні пр-пи відбивають засади побудови
та функціонування Д.С., держ. апарату. До конст. пр-ів слід віднести
такі:

• принцип служіння народу України;

• пр-ип верховенства Конст. Укр. та законів над іншими
нормативно-правовими актами;

• принцип пріоритету прав і свободи людини та громадянина;

• принцип демократизму і законності;

• принцип гуманізму та соціальної справедливості;

• принцип єдності державної влади;

• принцип поділу законодавчої, виконавчої та судової влади;

• принцип рівного доступу громадян до державної служби;

• принцип позапартійності державної служби, відокремлення релігійних
об’єднань від держави.

Організаційно-функціональні пр-пи Д.С. можна віднести до категорій
положень, які встановлено в спеціальних законодавчих та інших актах про
Д.С. й які визначають специфічні відносини держ.—служб. характеру. До
них відносяться:

• пр-ип обов’язковості для Д.С. рішень, прийнятих вищими органами
держ. влади та керівниками в межах їхніх повноважень і згідно із
законод-ом Укр.;

• пр-ип єдності основних вимог, що висуваються до Д.С.;

• пр-ип професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності,
відданості справі Д.Сл-ів;

• пр-ип прозорості в здійсненні Д.С

• пр-ип персон. відповідальності Д.Сл за рішення, які вони готують
і приймають, за невикон. чи неналежне викон. своїх посадових обов’язків;

• пр-ип дотримання прав і законних інтересів органів місц. само вряд.

• принцип дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань
громадян;

• принцип стабільності кадрів Д.Сл в органах держ. влади;

• принцип соціальної захищеності Д.Сл

Пр-пи Д.С. ств. також засади правового захисту громадян від
неправомірних дій посадових осіб, керівників, які зачіпають їхні
інтереси. Для того, щоб попередити зловживання з боку посадових осіб і
адміністративне свавілля, а також порушення прав та інтересів громадян,
доцільно створити систему соціально-правового контролю над Д.С.

З точки зору організації та функціонування Д.С. всі розглянуті пр-пи
можна поділити на дві групи:

• принципи організації державної служби;

• принципи її практичного функціонування.

Залежно від місця в структурі правового інституту Д.С. можна виокремити
галузеві та конкретно-інституційні пр-пи. Пр-пи Д.С. можуть поширюватися
на весь інститут Д.С., а можуть характеризувати його окремі структурні
елементи. Наприклад, конст. пр-ип рівності громадян при вступі на Д.С. є
загальним пр-ом прац-ків Д.С., оскільки він створює основу для утворення
держ-служб. відносин, а пр-ип об’єктивної оцінки під час проведення
атестації працівника — галузевим пр-ом Д.С., який діє лише в період
існування держ-служб відносин.

137 Назвіть конституційні та законодавчі принципи Д.С.

Об’єктивні закономірності діяльності органів держ. влади, прокуратури та
органів місц. само вряд. віддзеркалює комплекс пр-ів Д.С.. Як і пр-пи
держ. управління, їх доцільно класифікувати на конституційні та
організаційно-функціональні.

Конституційн-законодавчі пр-пи зумовлені положеннями Конст. Укр.. та
конкретизуються у відповідних законодавчих актах. До конст. пр-ів слід
віднести такі:

• принцип служіння народу України;

• пр-ип верховенства Конст. Укр. та законів над іншими
нормативно-правовими актами;

• принцип пріоритету прав і свободи людини та громадянина;

• принцип демократизму і законності;

• принцип гуманізму та соціальної справедливості;

• принцип єдності державної влади;

• принцип поділу законодавчої, виконавчої та судової влади;

• принцип рівного доступу громадян до державної служби;

• принцип позапартійності державної служби, відокремлення

138 Організаційно-функціональні принципи Д.С.

Об’єктивні закономірності діяльності органів держ. влади, прокуратури та
органів місц. само вряд. віддзеркалює комплекс пр-ів Д.С.. Як і пр-пи
держ. управління, їх доцільно класифікувати на конституційні та
організаційно-функціональні.

Організаційно-функціональні пр-пи відбивають засади побудови
та функціонування Д.С., держ. апарату

О-ф пр-пи Д.С. можна віднести до категорій положень, які встановлено в
спеціальних законодавчих та інших актах про Д.С. й які визначають
специфічні відносини держ.—служб. характеру. До них відносяться:

• пр-ип обов’язковості для Д.С. рішень, прийнятих вищими органами
держ. влади та керівниками в межах їхніх повноважень і згідно із
законод-ом Укр.;

• пр-ип єдності основних вимог, що висуваються до Д.С.;

• пр-ип професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності,
відданості справі Д.Сл-ів;

• пр-ип прозорості в здійсненні Д.С

• пр-ип персон. відповідальності Д.Сл за рішення, які вони готують
і приймають, за невикон. чи неналежне викон. своїх посадових обов’язків;

• пр-ип дотримання прав і законних інтересів органів місц. само вряд.

• принцип дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань
громадян;

• принцип стабільності кадрів Д.Сл в органах держ. влади;

• принцип соціальної захищеності Д.Сл

139 За яких умов можлива реалізація принципів Д.С.

Вказані принципи можуть стати лише “протоколом про наміри”, якщо не
будуть відпрацьовані надійні правові, соціально-економічні, політичні і
організаційні механізми їх реалізації на практиці. Так принцип рівного
доступу до державної служби часто реалізується незадовільно у зв’язку з
тим що подібні механізми відсутні: низька з/п Д.Сл призводить до того,
що бажаючих вступити на Д.С не так уже і багато; такіж наслідки має і
соц. Незахищеність Д.Сл.; конкурси, атестація, кваліфікаційні екзамени
проводяться нерегулярно і часто неуміло.

140 Розкрийте зміст принципу професіоналізму Д.С.

Стосовно Д.С. їх професіоналізм перш за все передбачає наявність вищої
освіти (кваліфікації спеціаліста чи магістра) за спеціальністю,
відповідною керованій сфері. Д.Сл. мають також отримати певну проф.
підготовку в галузі держ. упр., Д.С., конст., амін. та інших галузей
права, економіки.

Цей принцип полягає в тому, що Д.Сл виконує свої обов’язки на проф.
основі, тобто виконує осн. роботу, за що отримує з/п з держ. коштів.
Оскільки функціональні обов’язки посад Д.Сл-ів мають певну фахову
спрямованість, то Д.Сл-ець повинен мати спеціальність вищої освіти,
відповідну вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики. П.
ДСл-я покликаний забезпечити якісне виконання посадових обов’язків,
стабільність Д.С-и, постійну готовність до підготовки та реалізації
рішень із складних завдань, можливість підвищення своєї кваліфікації
тощо.

Пр-ип П. Д.Сл-ів є провідною засадою при організації та функціонуванні
Д.С. Це не тільки одна з провідних вимог, що визначає формування та
практичну діяльність персоналу, але й необхідна правова вимога, без якої
неможливе отримання права на здійснення посадових повноважень.

П. Д.Сл-ів можна розглядати як у широкому, так і у вузькому розумінні. В
першому випадку мова йде про необхідність отримання вищої освіти з
кваліфікацією спеціаліста чи магістра, що дозволить виконувати не тільки
фахові функції, але й загальні функції управління. На сьогодні можна
стверджувати, що зайняття посад державних службовців 1 – IV категорій
вимагає наявності наукових ступенів або, щонайменше, кваліфікації
магістра держ. управління. В другому випадку передбачається якісне
виконання спец. завдань і функцій, що характерні для конкретного виду
держ. управлінської діяльності, галузі чи сфери управління.

Вимоги, що висуваються в сучасних умовах до рівня професійної підготовки
Д.Сл., досить високі. З. Укр. “Про Д.С” фіксує необхідність наявності
проф.. підготовки для Д.Сл, не конкретизуючи необхідний рівень
кваліфікації Д.Сл. Вимоги щодо освітньо-кваліфікаційного рівня та
спеціальності мають бути визначені проф-кваліфікаційними
характеристиками Д.Сл.

П., як пр-ип підбору, розстановки та просування по службі кадрів
однаково важливий для органів усіх гілок влади. Разом із тим в органах
викон-ої влади він має свій специфічний зміст, особливі риси та форми
прояву. Дійсно, високий професіоналізм незаперечне потрібний для
здійснення законодавчої діяльності, реалізації функцій судової влади,
розвитку місц. само вряд..

Самою природою виконавчої влади, її надзвичайним динамізмом
і мобільністю, безпосередньою організуючою та практичною роллю та
спрямованістю визначається компетенція органів викон. влади. З
урахуванням цього мають формуватися конкретні вимоги щодо проф.-му
діяльності органів взагалі та їх сл-ів.

Ряд потужних блоків і галузей господарської та соціальної діяльності, що
безпосередньо регулюються виконавчою владою, потребують високого
“галузевого” професіоналізму. Сл-ям різного профілю органів
(міністерств, держ. комітетів, відомств тощо) та різних рівнів
(центральні органи, територіальні органи центральних органів, місцеві
органи виконавчої влади, органи місц. само вряд-ння) потрібні значною
мірою різні знання, професійні вміння та навички.

141 Чим поняття “професіоналізм” Відрізняється від поняття
“компетентність”, а останнє від поняття “компетенція”

Професія – це рід діяльності, занять особи, яка володіє комплексом спец.
фахових знань та практ. фахових умінь і навичок, набутих внаслідок
поглибленої загальної та спец. фахової підготовки, а також досвіду
роботи. Професіоналізм(П) являє собою глибоке та всебічне знання та
володіння практичними навичками в певній галузі суспільне корисної
діяльності.

Стосовно Д.С. П. – це перш за все здатність Д.Сл-я, колективу Д.С-ів
визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні
шляхи та способи реалізації поставлених перед ними завдань у межах
нормативне визначених повноважень.

З поняттям “професіоналізм” тісно пов’язане поняття “компетентність”. За
суттю компетентність – це першооснова, базис П-му.

Наголошуючи на близькості цих двох понять, необхідно відмітити той факт,
що за змістом поняття “компетентність” вкл. не тільки наявність глибоких
фахових знань у певній галузі чи сфері діяльності, вміння аналізувати та
прогнозувати розвиток ситуацій та добуті на практиці знання щодо
вирішення певних проблем, але й правомочність не лише їх обговорювати, а
й вирішувати їх, уповноваженість відати певними справами (звідси
терміни “компетентні органи”, “компетентні посадові особи”).

Поняття “компетентність державного службовця” є похідним від поняття
“компетентність органу державної влади”. Компетенція – це межі ведення,
обов’язок виконання певних завдань і функцій органу державної влади.
Компетенція – це владні повноваження, той чи інший обсяг державної
діяльності, покладений на даний орган або коло передбачених правовим
актом питань, яке може вирішувати цей орган. Компетентність включає в
себе повноваження, обумовлені займаною посадою, що реалізує
державний службовець. Повноваження – це конкретні права, що
характеризуються розпорядністю та наявністю адміністративних
функцій та дозволяють здійснювати завдання органу держ. влади.

142 Сформулюйте мету та функції Д.С.

Ставлячи питання про мету і функції Д.С., слід виходити з того, що в
Україні формується єдина за своїми організаційними,
нормативно-правовими, кадровими та інформаційними засадами Д.С. Інакше
кажучи, Д.С. розглядається як сис-ма соц. зв’язків і відносин, а не як
сума сл-ів і установ.

Визначення мети і функцій Д.С. є основою для побудови ефективної
взаємодії органів управління Д.С-ою з кадровими службами держ. влади і
управління. У ході реалізації своєї мети і функцій Д.С. має
перетворитися у вагомий та авторитетний інструмент розвитку і якісного
оновлення держапарату. Проте ототожнення цілей держапарату і Д.С.
недопустиме, остання знаходиться в стані формування і потребує подальшої
наукової розробки.

Формулюючи мету, визначимо декілька основних напрямків Д.С. Як держ.
соц. інститут вона повинна сформувати сусп.-політ. та держ.-правові
передумови зв’язку Д.С. з життям народу, тобто вона має розкрити свою
соц. природу. І другий напрямок у визначенні мети Д.С. – вона має
створити об’єктивну систему по вияву і добору людей для роботи в
держапараті.

Таким чином, мета Д.С. розглядається як упорядкування та підвищення
ефективності процесів формування і реалізації держ. влади й держ.
управління, а також поєднання відповідальності за виконання повноважень
за посадою із соц.-економічними гарантіями Д.С.

Стосовно визначення функцій Д.С. тут, треба виходити з того, що Д.С. є
необхідним елементом всіх управлінських процесів. Її функції не можна
ототожнювати з функціями держ. управління, і в той же час сприймати їх
як окрему формальну структуру. Слід визнати, що функції, притаманні
Д.С., як суспільному інституту відображають її роль і призначення в
суспільстві. Вона має забезпечити ефективне функціонування усіх трьох
гілок влади, з її допомогою можуть бути реалізовані інтереси, права і
свободи громадян.

Конкретизуючи викладене вище, основними функціями Д.С. можна назвати
такі:

• охорона конст. ладу Укр.;

ств. та забезпечення умов для розвитку громадянського суспільства,
політ. та соц. партнерства; захист прав, свобод і законних інтересів
громадян;

• формування суп.-політ. і правових умов для практичного здійснення
завдань і функцій органів держ. влади та місц. самовряд;

• забезпечення ефективного функціонування механізму держ. та держ.
апарату;

• комплектування персоналу органів держ. влади та місц.
самовряд. висококваліфікованими фахівцями, здатними професійно
виконувати свої посадові обов’язки;

• удосконалення умов проф. діяльності Д.Сл;

• забезпечення дії принципу прозорості в діяльності Д.Сл і держ.
апарату, дотримання законності, викорінення бюрократизму,
протекціонізму, корупції та інших негативних явищ у Д.С.

• забезпечення належного функціонування системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації Д.Сл

• створення соціальних, інформаційних, матеріально-фінансових та
інших умов, необхідних для діяльності персоналу органів державної влади
та місцевого самоврядування, зокрема, створення і підтримання
сприятливих міжособистісних відносин, які б забезпечували розвиток
позитивних особистих якостей працівників, їхніх здібностей та
ефективність управлінської праці;

• удосконалення порядку добору кадрів, просування по службі,
проведення атестацій, присвоєння рангів, стимулювання до сумлінної
праці та відповідальності тощо.

Функції Д.С. зумовлені об’єктивними закономірностями. Зміст кожної
функції визначається цілями, що стоять перед державою та державним
управлінням, і специфікою об’єкта державного управління,
особливостями держ.-служб. повноважень, сфери діяльності та посадових
обов’язків державних службовців.

Стосовно функцій ДС. слід зазначити, що вона вирішує завдання держ.,
виконує її функції й функції органів держ. влади. Отже, Д.С. з
функціональної точки зору являє собою певне цілеспрямоване діяння
суб’єкта держ.-служ. відносин з метою впорядкування організації та
практичної діяльності системи органів державної. влади. Це діяння має
яскраво виражений управлінський характер.

143. Розкрийте класифікацію цілей ДС за змістом.

Мета ДС (цілі) – забезп-я викон-я завд. і фун- й Д, забезп-я стаб-і в
пол. та соц-ек. сфері, підг-а проектів та викон-я рішень ОДВ та МС та
здійс-я функ-о упр-я в соц-ек. та кул-й сфері.

Класифікація цілей ДС за змістом:

Соц-і, 2.Екон., 3.Політ., 4.Організ., 5.Правові, 6.Ідеолог., Ін.

Соціальні ц. обумовл-і соц-м хар-м Д і призн-м ДС як соц-о інституту. В
зв’язку з цим ДС ставить такі цілі:

Реаліз-я обов’яз-в Д по забезп-ю певного рівня життя гром-н

Задов-я їх матер-х і дух-х потреб

Задов-я конституц-х вимог про держ-у підтримку освіти, соц. забезп-я,
забезп-я зайн-і, ох. праці, доп. соц. групам з низькими дох.

Екон-і ц. пов’яз-і з підвищ-м ефект-і ДРЕ, упр-м держ. власн-ю,
підтрим-ю підприєм-ва, а також зниж-я вит-т на утрим-я держ. апарату.

Пол-і ц. спрям-ні на укріпл-я прав-х і соц-х Д, організ.-техн.
забезп-я ОДВ та створ-я умов для зв’язку держ. апар-у з насел-м.

Організ-і ц. хар-ть очікуванні резуль-и викон-я та забезпеч-я
повноважень відпов-х держ. орг-в, професіоналізації деож. Апарату,
вдоскон-я норм, правил та стандартів регул-я якісного та кіл-о складу
ДСл, а також переміщення їх по службі.

144. Охарактеризуйте основні завдання ДС.

• охорона конституційного ладу України;

створення та забезпечення умов для розвитку громадянського
суспільства, політичного та соціального партнерства;

захист прав, свобод і законних інтересів громадян;

• формування суспільно-політичних і правових умов для практичного
здійснення завдань і функцій органів державної влади та місцевого
самоврядування;

• забезпечення ефективного функціонування механізму держави та
державного апарату;

• комплектування персоналу органів державної влади та
місцевого самоврядування висококваліфікованими фахівцями, здатними
професійно виконувати свої посадові обов’язки;

• удосконалення умов професійної діяльності державних службовців;

• забезпечення дії принципу прозорості в діяльності державних
службовців і державного апарату, дотримання законності, викорінення
бюрократизму, протекціонізму, корупції та інших негативних явищ у
державній службі;

• забезпечення належного функціонування системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;

• створення соціальних, інформаційних, матеріально-фінансових та
інших умов, необхідних для діяльності персоналу органів державної влади
та місцевого самоврядування, зокрема, створення і підтримання
сприятливих міжособистісних відносин, які б забезпечували розвиток
позитивних особистих якостей працівників, їхніх здібностей та
ефективність управлінської праці;

• удосконалення порядку добору кадрів, просування по службі,
проведення атестацій, присвоєння рангів, стимулювання до сумлінної
праці та відповідальності тощо.

145. Охарактеризуйте функції ДС

Фун-ї ДС поділ-я на:

загальні

конкретні

Однією з найважливіших функцій державної служби, що виникла з прийняттям
Конституції України, яка встановила багатопартійну систему в Україні, є
політична функція. Через цю функцію державна служба реалізує державну
політику, вироблену Президентом, Парламентом і Вищим органом виконавчої
влади. Державна служба покликана забезпечити стабільне державне
управління та врівноважити дії різних політичних сил. Державний
службовець виконує свій службовий обов’язок в інтересах держави, а вона
має гарантувати стабільну державну службу.

Головні загальні функції дс за Концепцією проведення в Україні
адміністративної реформи такі:

• забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними
процесами;

• залучення до державної служби та утримання на ній найбільш
компетентних і відданих справі кадрів;

• побудова кар’єри та просування по службі на, основі особистих якостей,
заслуг і результатів роботи державних службовців;

• професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
персоналу ДС;

• здійснення ефективного управління дс;

• забезпечення зв’язків з громадськістю.

Конкретні функ-ї:

• здійснення державної кадрової політики у сфері дс

• розробка нормативно-правового забезпечення дс;

• планування та прогнозування розвитку персоналу дс ;

• аналіз стану та ефективності дс в ОДВ та місцевого самоврядування;

• нормативно-правове та організаційне забезпечення
комплектування персоналу ОДВ та місцевого самоврядування з урахуванням
здібностей, професійних досягнень, особистісних і моральних якостей
службовців;

• створення та ведення реєстру органів державної влади, місцевого
самоврядування та реєстрів державних посад і посад дсл;

• розробка та запровадження сучасних типових схем управління та їх
методичного забезпечення;

• створення та ведення функціонального класифікатора ОДВ та ОМС;

• визначення та унормування професійно-кваліфікаційних
характеристик посад державного апарату та органів місцевого
самоврядування;

• визначення кваліфікаційних вимог до дсл;

• удосконалення соціально-правових умов і гарантій, потрібних для
діяльності дсл;

• організація і методичне керівництво професійною
підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації та
стажуванням дсл;

• формування сучасної інформаційно-аналітичної мережі, яка б містила
інформацію про систему нормативних актів дс, забезпечувала облік і
аналіз персонального складу державних службовців, моніторинг
ефективності діяльності ОДВ, місцевого самоврядування тощо;

• створення та запровадження правових механізмів захисту прав і
інтересів державних службовців;

• інформування громадськості про діяльність ОДВ, місцевого
самоврядування та дсл;

• контроль за дотриманням законодавства про дс та діяльністю її
персоналу.

146. Розкрийте зміст загальногромадянських прав ДСл брати участь в
управ-і справами Д.

Ст. 38 розділу II “Права, свободи та обов’язки людини та громадянина”
Конституції України передбачає право громадян брати участь в
управлінні державними справами. Зокрема, вона визначає:

1.рівне для всіх громадян право доступу до державної служби, а також до
служби в органах місцевого самоврядування.

2.обирати й бути обраним в органи державної влади та органи місцевого
самоврядування.

3.право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські
об’єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення
політичних, економічних, культурних та інших інтересів.

4.збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про
проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи
місцевого самоврядування

5.направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або
особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані
розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений
законом строк ;

6.на страйк для захисту своїх економічних. і соціальних інтересів;

7.на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

8. звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини

9.звертатися після використання всіх національних засобів
правового захисту за захистом своїх прав і свобод до відповідних судових
органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна;

10.на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого
самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними
рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні
ними своїх повноважень .

147. Міжнародні акти та. закони України про ДС

Міжнародні акти:

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966
р.,

Конвенція МОП про дискримінацію 1958 р., яка забезпечує рівний підхід і
можливості при прийомі на роботу, або

Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку, прийнятий
на 34-й сесії Генеральної Асамблеї 00Н 17 грудня 1979 р.;

Конвенція МОП про зайнятість і безробіття.

Конвенція МОП про трудові відносини на ДС

Закони України про ДС:

1.зак. Укр про “ДС”

2. “Про бор-бу з корупцією”

148. Нормативні акти Президента та КМУ про ДС.

КМУ крім постанов видає з питань державної служби розпорядження,
положення, правила. Нормативними актами уряду України, наприклад, є

Постанова КМ України “Про затвердження Положення про роботу з кадрами в
центральних і місцевих органах державної виконавчої влади”,

Постанова КМ України “Про затвердження Типового положення про управління
житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації”,

Постанова КМ України “Про управління державною службою”;

Постанова КМ України “Про затвердження Положення про Головне управління
державної служби при Кабінеті Міністрів України;

Постанова КМ України “Про застосування статті із Закону України “Про
державну службу”;

Постанова КМ України “Про затвердження Положення про порядок проведення
конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців”;

розпорядження КМ України про віднесення посад працівників державних
органів до відповідних категорій державних службовців;

розпорядження КМ України про віднесення посад працівників апарату судів
та арбітражних судів до категорій державних службовців та ін.;

Укази Президента Укр. регламентують важливі питання дс,
забезпечуючи можливість швидкого встановлення механізму правового
регулювання сфери відносин дс. Серед найбільш важливих указів Президента
України у сфері дс слід назвати

укази Президента України “Про затвердження Програми кадрового
забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних
підприємств, установ і організацій”,

“Про обласні, Київську та Севастопольську міськи, районні у містах
Києві та Севастополі державні адміністрації”,

“Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську, міську
державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві
і Севастополі державну адміністрацію”,

“Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади”,

“Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців” ;

149. Якими законодавчими та нормативно-правовими актами регул-я
відносини в сфері ДС. (147+ 148)

Законодавство України про дс містить Конституцію України, спеціальні
закони, які регламентують державно-службові відносини у сфері дс.(“Про
державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”,”Про Прокуратуру України” ,
“Про збройні сили України” , “Про збройні сили України” , “Про міліцію”)
, укази Президента України, нормативні акти Кабінету Міністрів
України,

інші норм акти, які приймаються різними міністерствами і відомствами
України. Наприклад, наказ Міністерства фінансів України “Про
затвердження Інструкцій про службові відрядження”; лист Міністерства
фінансів України про припинення державної служби та відставку державних
службовців, “Про відставку державного службовця (роз’яснення Головного
управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, Міністерства
праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціального
захисту України); лист Фінансового управління Міністерства оборони
України про віднесення апаратів округів, військ, флотів і армій до
органів управління та ін.

150. Охарактеризуйте інстуціональні положення ДС, які вміщено в різних
розділах Конст. Укр.(№4)

Інституціональні положення державної служби, які так чи інакше
встановлюють державно-службові відносини, вміщено в різних розділах
Конституції України:

право громадян брати участь в управлінні державними справами.

Конституційні засади ДСл

Способи заміщення посад ДСл

Певні умови призначення на посади

Обмеження на заняття посад ДСл

151. Які складові правового стаусу ДСл регул-я Констит-ю Укр.

Конституція України значною мірою регулює питання, пов’язані з
визначенням і реалізацією правового статусу державних службовців.

Правовий статус державних службовців є основним елементом правового
інституту державної служби. Інші структурні утворення останнього
покликані забезпечувати функціонування професійного кадрового
персоналу, вони конкретизують, уточнюють правовий статус державних
службовців і дають змогу повною мірою реалізувати його потенціал.

Правовий статус державних службовців містить такі складові:

1.способи заміщення посад – Конст-ю регул-я спос. заміщення тільки 1 і 2
катег., решта ДСл – закон-ми і нормат. акт-и;

2.нормування та організація праці – регул-я нормат. акт-и;

3.вимоги, що висуваються до державних службовців, та гарантії
держави – зазнач-я законами;

4.права, обов’язки,– в закон. та норм. акт.;

5.обмеження та заборони щодо висок. посади – в Конст. але більшою мірою
в законах

6.проходження служби (атестація, підвищення по службі, присвоєння рангу,
спеціального звання тощо)- в зак-х;

Конституція України визначає два способи заміщення посад (у різних
процедурах і співвідношеннях): виборність і призначення.

Спос. виборності заміщ-я посади През. Укр. та народ. деп. всіх рівнів.

Спос. призн-я:

1. від През., 2. від ВРУ

164 На які види поділяються правообмеження для державних службовців?

• обмеження етичного змісту;

• обмеження юридичного характеру.

Останній тип обмежень у свою чергу можна розділити на: обмеження,
пов’язані з прийняттям на державну службу, та обмеження, пов’язані
з проходженням державної служби.

Правообмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу можуть бути
такі.

-Не має громадянства України

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному
органі та його апараті особи, які:

визнані у встановленому порядку недієздатними;

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо
підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи
свояками;

в інших випадках, встановлених законами України.

Ст. 16 Закону України “Про державну службу” визначає правообмеження,
пов’язані з проходженням державної служби, а саме:

“Державний службовець не має права:

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через
посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або
бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а
також виконувати роботу на правах сумісництва (крім наукової,
викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і
юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою
одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг;

самостійно або через представника входити до складу керівних органів
підприємств, господарських товариств тощо, організацій, спілок,
об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв’язку
із своєю службовою діяльністю.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші
дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу”.

166 Які спеціальні правообмеження встановлено для державних службовців?

Для державного службовця Законом України “Про державну службу”
встановлено спеціальні правообмеження й заборони по службі. Так,
згідно з ст. 5 згаданого Закону державному службовцю
забороняється:

• брати участь у діях, що суперечать національним інтересам
України, ускладнюють функціонування державних органів;

• вчиняти дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового
становища в корисних цілях, у власних інтересах, а також дії, які
відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

• виявляти всупереч інтересам справи упередженість або
прихильність до будь- якого підприємства, установи, організації
органу, об’єднання громадян або конкретної особи;

• проявляти бюрократизм, відомчість і місництво –

167 Які правообмекження встановлені для державних службовців., пов”язані
з проходженням державної служби?

Ст. 16 Закону України “Про державну службу”

“Державний службовець не має права:

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через
посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або
бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а
також виконувати роботу на правах сумісництва (крім наукової,
викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і
юридичним особам у здійсненні

ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди
у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг;

самостійно або через представника входити до складу керівних органів
підприємств, господарських товариств тощо, організацій, спілок,
об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв’язку
із своєю службовою діяльністю.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші
дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу”.

168 Які політичні обмеження встановлені для державних службовців?

Оскільки державний службовець не може чинити дій, які приводять до
підриву авторитету державної служби, це зобов’язує його утримуватися не
лише від дій чи виступів, а й від висловлювань, які можуть зашкодити
державній службі або завдати збитків органові державної влади, в тому
числі щодо зниження його престижу.

Обов’язок не чинити дій, які ускладнюють роботу органів державної влади,
модифікується залежно від посади, яку обіймає службовець. Так, несумісні
з посадою державного службовця публічна критика Президента,
Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, публічні заяви про неправильну
політику Кабінету Міністрів України та Верховної Ради, рішень і дій
органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Державний службовець не має права використовувати свої службові
обов’язки, авторитет державної служби і знання документів для того, щоб
критикувати діяльність органів державної влади і їх посадових осіб.
Державний службовець не має права критикувати свого керівника, дії
органу, в якому він служить, щодо питань політики, яку він і його
посадові особи проводять. Якщо державний службовець не згодний з цією
політикою, він має подати у відставку чи звільнитися з роботи.

Серед основних принципів державної служби не визначається принцип
гласності. Тому державний службовець не має права апелювати до преси,
оскільки інформацію можуть надавати лише вповноважені на це державні
службовці. Про діяльність, недоліки, упущення чи зловживання по службі в
діяльності відповідного органу державної влади можна рекомендувати
державним службовцям звертатися у вищі органи, до вищих керівників,
зокрема до Кабінету Міністрів України.

169 Як і правообмеження етичного характеру встановлені для державних
службовців?

Державному службовцеві забороняється використовувати в
неслужбових цілях засоби матеріально-технічного, фінансового та
інформаційного забезпечення, інше державне майно й службову інформацію.
В разі таких порушень до державних службовців можуть бути
застосовані заходи дисциплінарної відповідальності (аж до звільнення з
посади). Якщо такі дії працівника завдали майнової шкоди державному
органові, державний службовець зобов’язаний її відшкодувати. Державний
службовець не має права використовувати службову інформацію, відому
йому внаслідок виконання посадових повноважень, в особистих цілях,
а також з метою одержання комерційної вигоди будь-якими фізичними та
юридичними особами.

Вищезазначені обмеження та заборони можна віднести до етичних

170 Які правообмеження щодо політичної діяльності встановлені для
державних службовців? Державні службовці не мають права брати участь у
політичних акціях. У разі висування кандидатами в народні депутати
України чи депутати органів місцевого самоврядування їм має надаватися
відпустка на весь термін виборчої кампанії.

5.4 Правообмеження та заборони для державних службовців

Правообмеження та заборони для державних службовців зумовлені специфікою
виконуваних ними завдань та функцій держави й службових повноважень і
полягають в основному в деяких заборонах для державних службовців.
Головна мета правообмежень полягає в забезпеченні ефективного
функціонування державної служби, в установленні правових перепон
можливому зловживанню державних службовців, у створенні умов для
незалежного виконання посадових повноважень і реалізації визначених
Конституцією України прав і свобод громадян.

Обмеження й заборони для державних службовців діють для нього впродовж
усього терміну перебування на службі та не можуть бути відмінені або
замінені іншими положеннями.

Правообмеження державних службовців поділяються на два види:

• обмеження етичного змісту;

• обмеження юридичного характеру.

Останній тип обмежень у свою чергу можна розділити на: обмеження,
пов’язані з прийняттям на державну службу, та обмеження, пов’язані
з проходженням державної служби.

Правообмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу можуть бути
такі.

Першим Правообмеження м є вимога, що на державну службу не може бути
прийнята особа, яка не

199

має громадянства України. Це обмеження передбачене ст. 4 Закону
України “Про державну службу”.

Така вимога є цілком закономірною і слушною. Хоча на практиці її
дотримання виявилося значно складнішим і суперечливішим, ніж це можна
було собі уявити. Приміром, вона стала перешкодою для людей, які були
депортовані з Криму і повернулися після проголошення незалежності
України, для зайняття ними посад в органах державної влади в Автономній
Республіці Крим.

Другим правообмеженням для зайняття посади на державній службі є те, що
на державну службу не можуть бути прийняті особи, визнані у
встановленому порядку недієздатними (ст. 12 Закону України “Про державну
службу”). Таке обмеження пов’язане із специфікою державної служби, з
великими повноваженнями державних службовців у прийнятті управлінських
рішень, а також у зв’язку з тим, що неадекватність дій державного
службовця може призвести до значних матеріальних збитків, до людських
жертв, інших важких за наслідками результатів.

Ще одним обмеженням при прийнятті на державну службу є судимість, яка за
рішенням суду визнана несумісною із зайняттям посад в органах державної
влади (ст. 12 Закону України “Про державну службу”).

Відомо, що далеко не завжди йдуть на користь справі такі обставини, коли
у керівника підлеглими є його близькі родичі. Це створює в колективі
нездорову моральну обстановку, сприяє розвитку негативних
міжособистісних стосунків та явищ – кругова порука, догідливість,
доноси, плітки тощо. Тому ст.12 Закону України “Про державну службу”
передбачає при прийнятті на державну службу й такі обмеження, які
перешкоджають розвиткові сімейності в органах

державної влади. В ній говориться, що не можуть бути обраними або
призначеними на посаду особи, які у разі зайняття ними відповідної
посади “будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є
їх близькими родичами чи свояками”.

Для державного службовця Законом України “Про державну службу”
встановлено спеціальні правообмеження й заборони по службі. Так,
згідно з ст. 5 згаданого Закону державному службовцю
забороняється:

• брати участь у діях, що суперечать національним інтересам
України, ускладнюють функціонування державних органів;

• вчиняти дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового
становища в корисних цілях, у власних інтересах, а також дії, які
відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

• виявляти всупереч інтересам справи упередженість або
прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації
органу, об’єднання громадян або конкретної особи;

• проявляти бюрократизм, відомчість і місництво.

Ст. 16 Закону України “Про державну службу” визначає правообмеження,
пов’язані з проходженням державної служби, а саме:

“Державний службовець не має права:

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через
посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або
бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а
також виконувати роботу на правах сумісництва (крім наукової,
викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і
юридичним особам у здійсненні

201

ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди
у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг;

самостійно або через представника входити до складу керівних органів
підприємств, господарських товариств тощо, організацій, спілок,
об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв’язку
із своєю службовою діяльністю.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші
дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу”.

Оскільки державний службовець не може чинити дій, які приводять до
підриву авторитету державної служби, це зобов’язує його утримуватися не
лише від дій чи виступів, а й від висловлювань, які можуть зашкодити
державній службі або завдати збитків органові державної влади, в тому
числі щодо зниження його престижу.

Обов’язок не чинити дій, які ускладнюють роботу органів державної влади,
модифікується залежно від посади, яку обіймає службовець. Так, несумісні
з посадою державного службовця публічна критика Президента,
Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, публічні заяви про неправильну
політику Кабінету Міністрів України та Верховної Ради, рішень і дій
органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Державний службовець не має права використовувати свої службові
обов’язки, авторитет державної служби і знання документів для того, щоб
критикувати діяльність органів державної влади і їх посадових осіб.
Державний службовець не має права критикувати свого керівника, дії
органу, в якому він служить, щодо питань політики, яку він і його
посадові

202

особи проводять. Якщо державний службовець не згодний з цією
політикою, він має подати у відставку чи звільнитися з роботи.

Серед основних принципів державної служби не визначається принцип
гласності. Тому державний службовець не має права апелювати до преси,
оскільки інформацію можуть надавати лише вповноважені на це державні
службовці. Про діяльність, недоліки, упущення чи зловживання по службі в
діяльності відповідного органу державної влади можна рекомендувати
державним службовцям звертатися у вищі органи, до вищих керівників,
зокрема до Кабінету Міністрів України.

Державні службовці не мають права брати участь у політичних акціях. У
разі висування кандидатами в народні депутати України чи депутати
органів місцевого самоврядування їм має надаватися відпустка на весь
термін виборчої кампанії.

Певні правообмеження та заборони встановлює також Закон України “Про
боротьбу з корупцією”.

Державному службовцеві забороняється займатися підприємницькою
діяльністю особисто або через довірених осіб. Підприємницькою діяльністю
для державних службовців є будь-яка діяльність, яка реалізується на
постійній чи . тимчасовій основі. Державним службовцям забороняється:
особисто або через довірених осіб займатися виробництвом,
реалізацією або придбанням товарів або продукції, наданням комерційних
платних послуг, виконанням робіт з метою отримання прибутку, володіти,
користуватися та розпоряджатися майном, яке становить матеріальну
основу підприємницької діяльності (спорудами, будівлями,
устаткуванням, машинами, земельними ділянками, іншими речами, що

203

використовуються у виробничому процесі та комерційній
діяльності).

Державний службовець не має права бути членом органу управління
комерційної організації, якщо інше не передбачено законом або якщо в
порядку, визначеному законами України, йому доручено брати участь в
управлінні цією організацією.

Під незаконною участю в підприємницькій діяльності мають на увазі
також заснування посадовою особою організації, яка здійснює
підприємницьку діяльність, або участь в управлінні такою організацією
особисто чи через довірену особу всупереч забороні, встановленій
законом, якщо ці діяння пов’язані з наданням такій організації пільг і
переваг або із заступництвом у іншій формі.

Заснування посадовою особою організації, яка здійснює підприємницьку
діяльність, або участь в управлінні такою організацією особисто чи через
довірених осіб усупереч забороні, передбаченій законом, якщо ці дії
пов’язані з наданням такій організації пільг і переваг або із
заступництвом в іншій формі, є за кримінальним правом злочином проти
державної влади, інтересів державної служби та служби в органах
місцевого самоврядування.

Із забороною займатися підприємницькою діяльністю пов’язаний іще
один обов’язок: громадянин, вступаючи на посаду в державній службі, при
вступі та щорічно має надавати до органу, де він працює, відомості про
отримані доходи та майно, що належить йому на правах власності та є
об’єктом оподаткування. |

Державний службовець зобов’язаний передавати в довірче управління під
гарантію держави на час .проходження державної служби частки (пакети
акцій) в І статутному капіталі комерційних організацій, які іперебувають
у його власності, в порядку, передбаченому законодавством.

Державний службовець не має права займатися іншою оплачуваною
діяльністю, крім педагогічної, наукової та іншої творчої діяльності. Він
зобов’язаний цілком присвятити себе державній службі. У разі порушення
державним службовцем зазначеної заборони він зобов’язаний після
письмового попередження керівника зробити вибір між державною службою та
іншою діяльністю, яку він здійснює, порушуючи вимогу законодавства.
Якщо державний службовець не наважився зробити вибір на користь
державної служби або надав неправильні відомості про прийняте рішення,
він підлягає звільненню з державної служби.

Як зазначалося, державні службовці мають право займатися науковою,
викладацькою та іншою творчою (раціоналізаторською, винахідницькою
тощо) діяльністю, медичною практикою. Однак вони не мають права
одержувати гонорари за публікації та виступи як державні службовці.

Державному службовцеві може бути заборонено займатися науково-дослідною,
викладацькою та іншою творчою діяльністю на умовах штатного сумісництва,
якщо він за родом своїх посадових обов’язків безпосередньо бере участь у
прийнятті рішень, які створюють юридичні наслідки для організації, де
він займає посаду за сумісництвом.

Державний службовець не має права займати іншу посаду, бути депутатом
законодавчого органу. Ця заборона зумовлена необхідністю найповнішої
віддачі державній службі, перебування на службі постійно протягом усього
службового часу.

Державному службовцеві забороняється одержувати від фізичних і
юридичних осіб винагороди, пов’язані з використанням посадових
обов’язків, у тому

205

числі після виходу на пенсію. Забороненими винагородами для
державного службовця закон вважає подарунки, грошові винагороди, позики,
послуги, оплату розваг, відпочинку, транспортних витрат тощо.
Законодавством можуть передбачатися, а на практиці визнаватися
забороненими також інші винагороди.

Пов’язаною з попередньою забороною є заборона на виїзд у службові
відрядження за кордон за кошти фізичних чи юридичних осіб. Законодавство
визначає порядок виїзду в службові відрядження. Водночас державним
службовцям дозволено виїжджати в закордонні службові відрядження за
кошти фізичних або юридичних осіб, які здійснюються відповідно до
міжнародних договорів або на взаємній основі за домовленістю органів
державної влади з державними органами іноземних держав, міжнародними
або іноземними організаціями.

Державному службовцеві забороняється використовувати в
неслужбових цілях засоби матеріально-технічного, фінансового та
інформаційного забезпечення, інше державне майно й службову інформацію.
В разі таких порушень до державних службовців можуть бути
застосовані заходи дисциплінарної відповідальності (аж до звільнення з
посади). Якщо такі дії працівника завдали майнової шкоди державному
органові, державний службовець зобов’язаний її відшкодувати. Державний
службовець не має права використовувати службову інформацію, відому
йому внаслідок виконання посадових повноважень, в особистих цілях,
а також з метою одержання комерційної вигоди будь-якими фізичними та
юридичними особами.

Вищезазначені обмеження та заборони можна віднести до етичних.

206

Державний службовець не має права використовувати своє
службове становище в інтересах політичних партій, громадських, у тому
числі релігійних, об’єднань. Конституція України запровадила
багатопартійну систему. Участь державного службовця в діяльності
будь-яких політичних партій або інших громадських об’єднань несумісна з
посадою державного службовця. У протилежному разі та чи інша ідеологія
може набирати, по суті, державного характеру, й тоді діяльність
державного апарату буде спрямована насамперед на реалізацію політичних
планів якоїсь однієї політичної партії, а основні права та свободи
громадян зазнаватимуть загрози. Завдання, які виконують державні
службовці, вимагають політичного нейтралітету, а отже,
незалежності від політичної кон’юнктури в різні моменти суспільного та
політичного життя держави.

Ця заборона безпосередньо пов’язана з принципом позапартійності
державної служби. Однак це не означає, що державний службовець
позбавлений права вступати до політичних партій і займати там керівні
посади. Він може дотримуватися певних політичних поглядів. Більше того,
держава має забезпечувати його право на участь у політичному житті
держави. Обмеження державних службовців на участь у діяльності
політичних партій не пов’язано зі змістом свободи поглядів і переконань,
не обмежує їхніх політичних прав.

Законодавство передбачає для державного службовця також заборону
представництва: він не має права бути повіреним чи представником у
справах третіх осіб у державному органі, в якому він перебуває на
державній службі або який безпосередньо підпорядкований чи
безпосередньо підконтрольний йому. Представництво виражається в
діяльності представника, від імені того, кого представляють.

207 .

Представник діє від імені та в інтересах того, кого представляє.
Дозвіл державному службовцеві бути представником у справах третіх осіб у
державному органі, в якому він перебуває на службі, або в підрозділах,
безпосередньо підпорядкованих і підконтрольних цьому органу,
означав би на практиці створення державному службовцеві можливостей
використовувати свої посадові повноваження в інтересах приватних осіб
або осіб, за чиєю діяльністю він зобов’язаний по службі здійснювати
контроль і нагляд. Тому виконання функцій представника суперечить
елементам правового статусу державного службовця. Угоду, укладену
державним службовцем (неуповноваженою особою), слід вважати
недійсною.

, Державний службовець не має права бути повіреним у справах третіх осіб
у державному органі, де він служить, або в підрозділах, які
безпосередньо підпорядковані або підконтрольні цьому органові.

Мета заборони одержувати подарунки та інші винагороди полягає в тому,
щоб державні службовці не надавали переваги будь-яким особам на підставі
сімейних, дружніх та інших зв’язків, окрім службових, а також юридичним
особам (комерційним організаціям, іншим підприємствам), у яких вони
зацікавлені.

Зазначена заборона не позбавляє можливості одержання державними
службовцями символічних знаків уваги відповідно до загальновизнаних норм
ввічливості і гостинності, символічних сувенірів під час проведення
протокольних та інших офіційних заходів.

Якщо державні службовці порушують встановлені законодавством
правообмеження і це діяння не утворює складу кримінального злочину, вони
можуть підлягати дисциплінарному покаранню — від попередження до
звільнення. Керівники державних органів, котрі не вжили в межах своєї
компетенції заходів, передбачених

208

законодавством про державну службу, щодо підлеглих їм державних
службовців, винних у порушенні встановлених правообмежень, а також
ті, які не надали до прокуратури чи до податкових органів у встановлених
випадках відповідної інформації, підлягають дисциплінарній
відповідальності в порядку, визначеному законодавством про державну
службу.

171 На які три групи поділяються стимули в системі державної служби?

У сфері державної служби особливе місце посідає такий важливий принцип
соціального управління, як стимулювання, тобто вплив на потреби та
інтереси, а через них на волю та поведінку державних службовців.

Стимули можна поділити на три групи:

а) пільги;

б) міри заохочення;

в) міри правової відповідальності.

Пільги державних службовців різні за своїм характером. Основні їх види
перелічені в статтях 33, 35 і 36 Закону України “Про державну службу”.
Зокрема – це надання додаткових оплачуваних відпусток тривалістю до 15
календарних днів для державних службовців, які мають стаж роботи понад
10 років;

пільгові умови надання кредиту на індивідуальне і кооперативне житлове
будівництво; безплатне медичне обслуговування в державних закладах
охорони здоров’я для державних службовців і членів їх сімей; передбачені
надбавки до посадових окладів за вислугу років, за ранг і т.ін.

Міри заохочення поділяються на загальні і спеціальні.

• Загальні встановлені нормами законодавства про працю, а також статтею
34 Закону України “Про державну службу”, в якій, зокрема, зазначається,
що “за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове
виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова
винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів
України.

За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до
державних нагород та присвоєння почесних звань.

• До спеціальних слід віднести, наприклад, такі, як дострокове
присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посад за
виконання службовцем особливо відповідальних завдань (ст. 26 Закону
України “Про державну службу”), або переведення на державну посаду більш
високого рівня.

Міри заохочення направлені на підвищення ефективності державної
діяльності.

Паралельно з мірами заохочення законодавство передбачає, коли це
необхідно, юридичну відповідальність державних службовців, а саме:
дисциплінарну, матеріальну, адміністративну і кримінальну.
Відповідальність проявляється в застосуванні до державних службовців тих
чи інших засобів покарання, передбачених законодавством, за виновне
скоєння ними правопорушення, тобто за такі проступки і дії, які
юридич-но визнані як протиправні.

Закон України “Про державну службу”, в статті 38 передбачає, що особи,
винні у порушенні законодавства про державну службу несуть цивільну,
адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним
законодавством. Тобто робиться загальне посилання до відповідних галузей
права, нормами яких (матеріальними та процесуальними) мають бути
передбачені певні правові наслідки за порушення вимог законодавства про
державну службу.

У той же час, статтею 14 зазначеного Закону передбачені особливості
дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про
працю України, до державних службовців можуть вживатися такі заходи
дисциплінарного впливу, як:

• попередження про неповну службову відповідні