БІЛЕТ №1
1.Чи є серед філософських сис-м такі,які не можна визначити ані як
матеріалістичні,ані як ідеалістичні?
Є. Філософія може бути лише або матеріалістичною,або
ідеалістичною,оскільки першоначалом(первинним)може бути або
матеріальне(природа)або ідеальне(свідомість,дух).
31.Особистістю народжуються або тають.
Стають. Народжуються індивідом, а особистість формуеться суспільством,
середовищем і власною волею та само вдосконаленням.
61. Що визначається марксистами як об’ективна реальність,яка дана нам в
почуттях=Матерія.(це реальність, яка впливає на наші почуття)
91. Матеріалізм ідеалізм Напрям у філ. за первинне бере
ідеальне(дух,свідомість),буття, природа,матеріальне-вторинне
121. Доповнити етапи розвитку античної філософії:
1)досократичний;2)класичний;3)елліністичний;4)римський.
151. Чарвака.матеріаліст. течія. 7-8ст.,хоч витоки свої має в глибокій
давнині Індія Бріхаспаті,Джаяраші, Удалака Критика брахманізму і
Вед,в-ня про чотири елементи,про достовірне знання
211.Зенон Елейський Античність Стародавня Греція Школа
елеатів Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність
буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху.
271. “Пізнай самого себе” Хілон,але приписується Сократу Пізнай самого
себе”(Сократ, іноді приписують Хілону) Якщо ми пізнаємо природу,
зможемо брати знання відповідно до наших внутрішніх здібностей і тоді
воно буде приносити нам радість і насолоду. Самопізнання необхідне для
того, щоб ми збагнули мету і сенс нашого життя: для чого ми прийшли в
цей світ.
БІЛЕТ №2
2. Чи можнаагностицизм розглядати як форму ідеалізму?
Ні,напр.всі суб’єктивні ідеалісти(Берклі,Юм,Кант)були агностиками,а
серед матеріалістів агностиків немає.
32. Сучасного погляду на предмет філ. Вона є світоглядною наукою або
світоглядом.
Є світоглядом, але на рівні світо розуміння, коли філ. Виступає
теоретичним ядром світогляду.
62. Що у філ. Визначається як сдатність сутності і існування=Буття.(це
філ. кат., яка означає все,що існує реально, все що істинно і спосіб
існування всього реального.
92. Ідеалізм матеріалізм Напрям у філ.,який за первине бере
матерію,природу.
122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської
філософії:1)ведичний;2)епічний;3)класичний.
152. Індуїзм.ідеалістичні течії,6 ортодоксальних шкіл:вайшешика,ведант,
міманса,йога,няя,санкх’. 1-8ст. Індія Ішваракрішна,Пантаджилі,
В’яса,Канада,
Готама,Бадараяма Природа Брахмана, Атман, карма,пракриті, Пуруша.
212. Аристотель Античність Стародавня Греція, м.Стагіра
Школа перипатетиків Вчення про матерію і форму, чотирьох першопричинах,
законах логіки і силогізмах, формах політичного устрою.
272. “Я знаю лише те, що я нічого не знаю” Сократ” Я знаю лише те, що я
нічого не знаю” (Сократ) Він вважав, що тільки піднявшись на вершину
знань вже в зрілому віці, можна збагнути те, що незнання перевищують
наші знання. Людина, яка багато знає розуміє обмеженість своїх знань,
тому в своїх судженнях не можна бути категоричним.
БІЛЕТ №3
3. Чи є агностики серед матеріалістів?
Є. Агностики заперечують об’єктивне існування речей,явищ і процесів,а
матеріалісти визнають об,активність світу,природи.
33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості або
кількості.
Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількостю.певної
якості.саме якість робить предмет тим чи він є.
63. Що у філ. визначаеться як теорія пізнання=Гносеологія.(Займається
пізнанням, а пізнання – ідеальна,духовна форма освоєння світу)
93. Монізм дуалізм Напрям у філ.,який визнає одночасне існування двох
першоначал-матерії і свідомості,які не залежать одне від одного.
123. Доповнити етапи розвитку середньовічної
філ.:1)апологетика;2)патристика;3)схоластика.
153. Буддизм. Ідеалістична течія. 6.ст.до н.е. Індія Сіддхартха
Гаутама/Будда/ Вчення про переселення душ,про етичні норми.
213. Аверроес (Ібн-Рошд) (Ібн Рушдт) Іслам-ське відродження, XII cт.
Кордовський халіфат, арабський філософ Східний перипатетизм
Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту
істину, монопсихізм, еманацію божества.
273. “Усе тече, усе змінюється” Геракліт
БІЛЕТ №4
4.Чи є серед ідеалістів моністи?
Так,напр.Гегель.він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею,яка
існувала до появи світу і людини. Тобто був об’єктивним ідеалістом.те
саме можна сказати і про об’єктивного ідеаліста Платона, який за
першоначало(первине),брав світ ідей.
34. Що є більш багатим за змістом – одиничне або загальне.
Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних ,
індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.
64. Що у ф-ї визначається як вчення про світ=Онтологія.(світогляд –
сукупність узагальнень про світ в цілому, про здіснення в ньому природ.
і соц. процесів)
94. Дуалізм Монізм Це напрям у ф-ї, який визначає первинне тільки одно
першоначало – матерію або свідомість.
124. Доповнити етапи розвитку філ.позитивізму:1)класичний
позитивізм;2)емпірио критицизм;3)неопозитивізм;4)постпозитивізм.
154. Конфуціанство. Ідеалізм. 6-5ст.до н.е. Китай Конфуцій,Мен-цзи
Етичні норми,правила поведінки в різних ситуаціях церемонії.
214. Мозес МаймонідМаймонід Середньо-віччя ХІ-ХП ст.
Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський
мислитель)Східний перипатетизм
Вчення про синтез відкриття і умогляд, раціональне тлумачення Біблії і
Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма
274. “Людина є мірого всіх речей – іскувакня існуючих неіснування
веіснуючих”Протагор
БІЛЕТ №5
5.Чи може об”активний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального
світу?
Так.і Платон і Гегель визнавали об’єктивне існування речей.
35. Що відображає сутність явища за Кантом- «річ у собі» або «річ для
себе».
«річ у собі.» За Кантом «річ для нас»- це тільки світ яви, або
феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу
чого кожна річ залишається «річчю в собі».Саме й належить свіс
сутностей.
65. Що у філ. визначається як система цінностей і життевих
сенсів=Аксіологія.
95. Монотеїзм політеїзм Учення, котре визначає існування багатьох богів.
125. Доповнити етапи розвитку філ.думки:1)докласична
доба;2)класична;3)некласична доба(новітня).
155Даосизм.Наївний матеріалізм з яскраво вираженими елементами
діалектики. 6-5ст.до н.е. Китай Лао-цзи,Чжуан-цзи,Ле-цзи Вчення про дао
де,інь і Ян??????.
215. Авіценна (Абу- Ал і) Ісламське Відродження Х-ХІ ст. Середня Азія
Східний перипатетизм Вчення про універсалії, що існують до речей, в
речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність
матерії, про вплив природніх умов на здоров”я людини
275. “Не можна двічі увійти в одну і туж річку” Геракліт
БІЛЕТ №6
6.Чи визнає суб’активний ідеалізм існування матеріального світу
незалежно від відчуттів і розуму люд?
Ні в цілому суб”активний ідеалізм(Берклі,Юм)не визнавали об”активного
існування матеріального світу,бо для них існує тільки те,що дане люд.у
її відчуттях,тобто існіє тільки те,що сприймається суб’єктом
(“існувати-значить бути сприйманим”Берклі).
36. Гегель був представником об»єктивного ідеалізму , або представником
суб’єктивного ідеалізму.
Гегель був представником об»єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до
природи і людини вже об»єктивно існувала абсолютна ідея.
66. Яка частина філ. знання вивчає загальні підходи до пізнання і
розуміння буття=Методологія.
96. Політеїзм Монотеїзм Учення,що визнпє існування тільки одного єдиного
Бога.
126. Доповнити основні методи емпіричного
пізнання:1)спостереження;2)порівнення;3)вимірювання;4)експеримент.
156. Мілетська школа. Матеріалізм. 6 ст.до н.е. Греція Фалес,Анаксімен,
Анаксімандр Вчення про першоначала світу/вода-Фалес, повітря-Анаксімен,
апейрон-Анаксімандр.
216. Фома Аквінський Пізньо-середньо-вічна схоласти-ка Південна Італія,
м.Акуїно; Франція, м.Париж Покатоличений арістотелізм, томізм
Вчення про 5 доведень буття Бога, тлумачення людини як неповторного
індивіду, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і
богослов”я, філософію як служницю теології
276. “Одне й те ж думка і те, про що думха існує”Парменід
БІЛЕТ №7
7.Чи змінювався предмет філ.в іст.розвитку філ.думки?
так.упродовж всього історико філ процесу в центр філ.ставилися(залежно
від вимог часу)різні проблеми:походження світу його сутність(стародавня
Індія, Китай), Космос (Греція),людина(Відродження) людське існування
(екзистенціаналізм) тощо.
37. Декарт розробив індуктивний метод,або дедиктивний метод.
Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропанував все наше
знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принцепів.
67. Яка філ. дисципліна осмислює власний шлях, генезу філ.=Історія
фісофії.
97. Сенсуалізм Раціоналізм Напрям в теорії пізнання,який єдиним джерелом
пізнання бере розум.
127. Доповнити основні загальнологоічні методи
пізнання:1)індукція;2)дедукція;3)анологія.
157. Елейська школа 6-5ст.до н.е. Греція Ксенофан,Пармені,Зенон,
Меліс. Проблема буття і не буття,вчення про буття як єдине і непорушне;
заперечення руху як видимості;апорії Зенона.
217. Лао-цзиСтародавня філософія Китай Стихійна діалектика, наївний
матеріалізм
Вчення про всезагальний закон “дао”, неможливість діяти всупереч його,
етичну норму “дао-де”, східну традицію діалогу між вчителем і учнем
277. “Немає нічого, окрім атомів і порожнечі”Демокріт
БІЛЕТ №8
8..Чи була марксистська філ.першою в світі системою матеріалізму?
ні до появи марксизму існували матеріалістичні течії у філ.:червака в
Індії,атомістична філ.Демокріта в Греції,французький
матеріалізм18ст.,антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.
38. Світосприйняття відноситься до релігійного або філ. Відображення
світу.
Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в
основі релігійного світогляду лежить нераціональність, а сфера чуттевого
та емоцій.Світ почуттів і переживань.
68. Яка філ. категорія відображає єдність якості і кількості, межу між
якісними змінами=Міра. (міра показує межу, в якій предмети залишаються
якісно визначеними)
98. Раціоналізм Сенсуалізм Напрям у філ.,який єдиним джерелом пізнання
визнає відчуття.
128. Доповнити основні теоретичні методи
пізнання:1)ідеалізація;2)формація;3)моделювання;4)оксиоматичний.
158. Піфагорійський союз 6-4ст.до н.е. Греція Піфагор,Алкмеон,Епіхарм,
Архіт,Гіпіас,Евдокс Кількісні відношення є сутністю речей у 4ст.вніс
цінні ідеї в розвиток астрономії і математики.для піфагорійців
характерні виразні елементи містицизму.
218. Августин Раннє середньові-ччя Римська імперія, Північна Африка
Латинська патристика
Вчення про анититезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру
як джерело прозріння, істинного знання
Вчення про всезагальний закон “дао”, неможливість діяти всупереч його,
етичну норму “дао-де”, східну традицію діалогу між вчителем і учнем
278. “Знання – це пригадуваяня” (анамнез) Платон
БІЛЕТ №9
9.Чи є с-ми ф-ї, що ототожнюють матерію і свідомість?
Так це брахманізм,буддизм,їдозоїзм стародавніх
греків(Анаксімандр,Дідро,Кабаніса18ст.)
39. Світорозуміня характеризує міфологічне або філ. Відродження світу.
Світорозуміння характеризує філ.відображення світу,а міф обмежуєьься
лише світовідчуттям,сферою чуттєвого,тоді як філ.грунтується на
раціональному витлумаченні світу.
69. Яка філ. категорія відоражає послідовність явищ і процесів=Час.
99. Суб’єктивна діалектика об’єктивна діалектика Діалектика,яка існіє
об»єктивно в самих предметах і явищах, суб»єктивна діалектика є лише
відображенням у свідомості людей тих законів які існують в самій
дійності.
129. Доповнити осн.формичуттєвого пізнання:
1)відчуття;2)уявлення;3)сприймання;
159. Кініки 4 ст.до н.е. Греція Антисфен, Діоген Відмова від норм
моралі,від багацтва,слави,чуттєвих
Насолод,досягнення повної незалежності і внутрішньої свободи.
219. Мішель Монтень Відродження Франція Скептицизм, гуманізм,
антропоцентризм. Вчення про суб”єктивний світ, світ людських почуттів
і емоцій, об”є.ктивне “природне” тлумачення людини. Афористична форма
філософствування: “Природа найкращий вчитель”, “Благорозузміння – краща
доброчесність”.
279. “Вірю, тому що абсурдно”Тертулліан
БІЛЕТ №10
10.Чи може за Арістотелєм матерія існувати без форми?
Так.за Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без
форми(субстрат) вгорі- існує форма без матерії,або форма всіх
форм(теос)вчення про неї Аристотель назв.теологією.
40.Світорозуміння характеризує релігійне або філ.відображення світу.
Світорозуміння характеризує філ.відображеннясвіту.філ.спирається на
розум на знання,а релігія на віру,на почуття.
70. Яка філ. категорія відображає розташування одних предметів біля
інших=Простір.
100. Об’єктивна діалектика Суб’єктивна діалектика. Діалектика,яка є
відображенням у свідомості людини діалектики об»єктивної.
130. Доповнити осн.логічні форми
пізнання:1)поняття;2)судження;3)умовивід.
160. Кіренаїки 5 ст. до н.е. Північна
Африка Арістіп, Евгемер, Гегеоій, Аннікерід. Визнання чуттєвого пізнання
єдиною основою наших знань, загальні імена (поняття) – лише конвенції;
ми знаємо лише наші відчуття, але не їх причини; проповідь геонізму.
220. Джордано БруноВідроджен-ня
Італійський філософ Натурфілософія Вчення про геліоцентризм,
натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну
одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність
світів
280. “Вірю, щоб зрозуміти”Августін
БІЛЕТ №11
11.Чи тотожні філ.поняття “мова і мовлення?
Ні мова-це соціальноь закріплена лексична і граматична с-ми,які для
індивіда виступають як об”активно існуючі,а мовлення-це спілкування
людей між собою за допомогою мови ,тобто мовна діяльність.вона завжди
має індивідуальний характер.під мовленням розуміть треба як сам процес
говоріння так і його результат.Мова реалізується через мовленя.
41.Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення
історії філ.
Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філ.кожний етап
історико-філ.процесу він ставив у залежність від певної
суспільно-історичної формації: філ. рабовласницьгого ладу ,філ. доби
феодалізму, філ. буржуазного суспільства,філ.доби розвинутого соцолізму.
71. Яка філ. категорія відображає проблематичність або необов’язковість
зв’язків, явищ, подій=випадковість
101. Молодогегельянство Старогегелянство Прихильники Гегеля,які
трактували його філ. в дусі протистантської ортодоксії і
Гьошель,Гінгрігс Габлер\,розглядаючи його філ. с-му як раціональну форму
богослов’я
131. Доповнити осн.рівні методологічного знання:1)філософська
методологія;2)загальнонаукова-методологія;3)соціально-науковий.
161.мегарська школа 4ст.до н.е. Греція м.Мегара Евклід, Євбулід, Діодом
Крон, Стілпон Буття властиве тільки ідеям, воно єдине і
нерухоме,визнання існування тільки добра \Евклі котре незмінне і тотожне
самому собі ; широке використання діалектики і софістики як методу
філософування
221. Спіноза Новий час Нідерланди Пантеїзм Вчення про тотожність Бога і
природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси
мислення і протяжність, свободу як зрозумілу необхідність, етику людини,
що керується тільки розумом.
281. “Філософія є служницею богослов’я”Фома Аквінський
БІЛЕТ №12
12.Чи існує у світі об’єктивна компонента?
Так суб”активною компонентою у світі виступає свідомість люд.,весь
комплекс внутр.світу об’єкта.
42.Схоластична філ.була теоцентричною або космоцентричною
Схоластична філ.була теоцентричною,оскільки центральним поняттям
схоластики був Бог.(теос)
73. Яка філ.категорія відображає прцес переходу до нової якості=Стрибок
103. Якість Кількість Філ.кат.,що виражає таку визначеність
об»єкта,зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного
предмета в інший і характеризується величиною,предметами,темпами змін
тощо,котрі виражаються числом.
132. Доповнити осн.концепції розуміння
суспільства:1)натурально(соціал-дарвініська);2)ідеалістична;3)матеаріалі
стична;4)формаційна.
162.атомісти 5-1 ст до н.е Греція,Італія Левкіп,Демокріт,Епіку,
Лукрецій Атоми і порожнеча-дві першооснови світу;
матеріалізм,заперечення богів;питання етики і способу та мети життя
/особливо в Епікура/.
222. КантДоба німецької класичної філософії Німеччина Агностицизм
Космогонична гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і “речі у
собі”, що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми
282. “Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в
царство Боже”Євангеліє від Луки
БІЛЕТ №13
13.Чи є загальне в одиничному? Так, в одиничному завжди присутнє
загальне як те спільне та істотне,що об’єднає йог з іншим одиничним.
43.Антична філ.була космоцентричною або антропоценричною. Антична
філ.була космоцентр.,бо всі філ. Школи античності в центрі своїх учень
ставили поняття космосу.
73. Яка філ.категорія відображає прцес переходу до нової якості=Стрибок
(розрізняють за: характером, змістом, формою їхнього прояву та ін.)
103. Якість Кількість Філ.кат.,що виражає таку визначеність
об»єкта,зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного
предмета в інший і характеризується величиною,предметами,темпами змін
тощо,котрі виражаються числом.
133. Доповнити осн.функції практики:1)основа пізнаня;2)мета пізнання;
3)критерій пізнання;4)джерело і рушійна сила.
163.софісти 5-4 ст до н.е. Греція, Протагор, Гордий, Продик,
Антисфен, Критій Релятивізм як спільна риса всіх софістів; невизнання
об’активної істини,відносність добра і зла протиставлення проти сталості
природи і мінливості людських законів, розробка проблем логіки і
граматики,широке використання софізмів як способу аргументації.
223. Руссо Просвітництво Франція Метафізичний матеріалізм Вчення про
державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення
суспільного устрою у відповідність з розумом
283. “Якщо Бога не було б, його слід було видумати”Вольтер
БІЛЕТ №14
14. Чи тотожні поняття причинність і каузальність?Так каузальність(від
лат.пауза-причина)-це те саме,що і причинність.
44.Філ відродження була «техноцентричною або антропоценричною.
Філ.Відродження була антропоцентричною бо вцентрі цієї філ.стояла
люд.(антропос)і все,що пов»язане з її діяльністю.
74. Яка філ.кат.відобр.полярну спрямованість тенденції,явищ процесів,що
є взаємовиключеними.=Протилежність
104. Кількість Якість Філ.кат,що виражає невіддільну від буття об»єкта
його істотну визначеність,завдяки якій він є саме цим,а не іншим
об’єктом.
134. Доповнити основні критерії
істини:1)логічні;2)прагматичний;3)естетичний;4)моральні.
164.академія Платона 4ст. До н.е. Греція,Афіни Платон/засновник/,
Аркесілай,Севсіп,Карнеад, Ксенократ,Кратет Вчення про ідеї як вічні і
незмінні першооснови речей;про безсмертя і переселення душ;культ
геометрії як основи пізнання;боротьба з матеріалістичною філософією.
224. К. Маркс ХІХ ст. Німеччина Англія Діалектичний і історичний
матеріалізм Вчення про суспільно-економічну рмацію, приватну власність
як основну причину відчудження праці, суспільну свідомість як
відображення суспільного буття, філософію як засіб перебудови світу,
людину як комплекс суспільних відносин, соціалістичну революцію Вчення
про державу, громадянське суспільство, успільний договір, приведення
суспільного устрою у відповідність з розумом
284. “Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри”Кант
БІЛЕТ №15
15.Чи може необхідне водночас бути випадковим?
Так необхідність і випадковість є діалектичними
протилежностями-необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей
а випадковість є формою існуваня необхідності.
45.Що таке суспільний договір:угода між народом і владою,або угода між
кількома держ.
Суспільний договір є договором між народом і владою
75. Яка філ.кат.від.єдність суттєвих властивостей об’єкту або процесу,
щовідрізняють їх від інших об’єктів або процесів=Якість(це внутрішня
визначеність предметів і явищ. Я. виявляє себе через властивість.
105. Матеріальне буття Ідеальне буття Буття людського духа в усіх його
проявах, форми пізнання, психічне.
135. Доповнити осн.рушійні сили розвитку
суспільства:1)потреби;2)інтереси;3)цінності.
165.перипатетики 4ст.до н.е. Греція,Афіни. Аристотель/засновник/
Теофраст,Стратон,арі стон,Діодор Основою проблематики перипатеків було
вчення Аристотеля:про матерію як субстрат речей,про єдність матерії і
форми, про чотири причини існуючого:формальну,матеріальну,Діючу і
цільову;про активність форми і пасивність матерії,про можливість і
дійсність,про Теоса як форму всіх форм і вічне нерухоме і незмінне
ідеальне першоначало світу.
225. Ф. Енгельс. ХІХ ст. Німеччина Діалектичний і історичний
матеріалізм
Вчення про діалектику природи, класифікацію форм руху матерії і науки,
походження приватної власності і державу
285. “Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом
посудини. Над фонтаном напис: “Неріена усім рідність”Сковорода
БІЛЕТ №16
16.Чи тотожні поняття народонаселення і суспільство?
Ні народонаселення це все населення певного краю чи країни.це поняття є
категорією етнічною,а суспільство-категорія соціальна,що назначає
історично визначений тип соціальної с-ми.
46.Що для софістів було головним:досягнення істини або засіб доказу.
Для софістів головним було не досягнення істини,а способи її
доведення,які часто за видимістю логічної правильності приховували
навмисне перекручення істини:істину видати за хибність,хибність за
істину,добро-за зло,зло-за добро і тд.
76. Як філ.кат.визначається як сукупність елементів,що знаходяться у
певних зв’язках та відношеннях один до одного,створюють певну
цілісність=Система
106. Ідеальне буття Матеріальне буття Буття природи, суспільства,
індивіда яке існує об’єктивно.
136. Доповнити осн.критерії суспільного прогресу:1)ступінь
задоволення;2)розвиток продуктивних сил;3)рівень культури
моралі;4)рівень демократії і свободи.
166.стоїки 3ст.до н.е. Греція,Афіни Зенон із Кітіона/засновник/Хрисіп,
Посидоній,Епіктет,Аврелій Етика,натурфілософія,логвка,вчення про пасивне
начало-речовину й активне начало-всепроникаючий логос,або бог;про чотири
першоелементи світу-землю,воду, повітря і вогонь;про мету життя як життя
узгоді з природою;про логос як закон світу і долю людини,яку не можна
змінити,а слід приймати покірно і безприсно як необхідність.
226. Фейєрбах ХІХ ст., доба німецької класичної філософії Німеччина
Антропологічний матеріалізм Вчення про філософію як науку біологічну
природу людини, детермінацію історії релігією, зв”язок “Я” і “Ти”,
метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію
любові
286. “Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним
законом”Кант
БІЛЕТ №17
17.Чи тотожні поняття індивід і особистість?
Ні індивід це неповторні риси люд.якими він наділений від природи,а
особистість це соціально сформовані особливості людини.
47.Чому віддає перевагу детермінізм:випадковості або причинності
причинності.головне для детермінізму –з’ясувати об’єктивно-існуючі
причинно-наслідкові зв»язки,в цьому він вбачає головне завдання як
наукового,так і всякого пізнання взагалі.
77. Яку філ.кат.виз.як соціально-оргганізоване виробництво різновиду
знання=Наука
107. Одиничне Загальне Філ.кат.на позначення спільних й істотних рис в
одиничному.
137. Доповнити осн.об’єкти суспільного розвитку:1)великі соціальні
групи;2)малі соц.групи;3)особистості.
167.неоплатоніки Ідеалізм 3ст н.е Італія Плотін,Порфирій,Ямвліх,
Амелій,прокл Єдине в усій повноті його
буття,світ-еманація/випромінюваня/
Єдиного,внаслідок чого послідовно виникають розум/світ ідей світова душа
і природа/чуттєвий матеріальний світ/;мета життя як звільнення від
усього тілесного; визнання найвищого буття як творчого начала.
227. Гегель Доба німецької класичної філософії Німеччина Об”єктивний
ідеалізм Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу)
до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики
за схемою: теза – антитеза, синтез
287. “Кожен є предметом споживання для когось”Е. Фромм
БІЛЕТ №18
18. Якщо філ.визначається як наука чи може така філ.визнавати існування
націоняльнї філ.
Ні немає науки індійської,нім,укр.,а філ.є.Неможе існувати наук.які
взаємно заперечують одна одну,а такі філ.вчення є-матеріалістичні і
ідеалістичні.
48.Чому надає перевагу індетермінізм:випадковості або причиності
випадковості. Оскільки він взагалі заперечує об’єктивне існування
причинності
78. Що у філ.виз.як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово
нові і соц.значущі матер.та дух.цінності=Творчість (Головна цінність
відображуваної діяльності людської свідомості
полягає у творчому її функціонуванні, коли розпредметнення
результатів попередньої діяльності супроводжуєтьсявнесенням у них нового
змісту, що істотно змінює попередній зміст.
108. Загальне Одиничне Філ.кат.на позначення
неповторного,індивідуального в предметах і явищах
138. Доповнити осн.види творчості:1)наукова творчість;2)технічна
творчість;3)художня творчість;4)соціальна творчісь.
168.Александрійська школа
Ідеалізм 1ст.до н.е.-6ст.н.е Єгипет, м. Александрія Оріген, Климент,
Філон, Аммоній Синтез ілінської культури і християнськоі віри;теорія
трьох смислів Біблії:тілесний/буквальний/
Душевний/моральний/і духовний/філософсько-містичний/; проблема
боголюдини.
228. БердяєвКінець ХІХ ст. перша пол. ХХ ст. Україна, Росія, Франція,
Чехословаччина
Філософія життя, екзистенціалізм
Вчення про людину на кордоні двох світів (тіла й души), російську
національну ідею, російський месіанізм, приреченість Росії на комунізм
288. “Існувати, отже бути сприйманим”Дж. Берклі
БІЛЕТ №19
19.Чи тотожні поняття культура і цивілізація.
Ні хоча поняття “культура”і “цивілізація тісно пов”язані між собою,вони
не є тотожними,бо культура-це насамперед сфера духовного в суспільстві і
людині,а цивілізація-це впершу чергу сфера громадянського
суспільства,рівень розвитку техніки,правових і політичних норм,ступінь
захищеності прав і свободи людини, міра гуманізованості суспільства.
водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру як це робили
напр.. О.Шпенглер та М.Бердяєв.
49.Апологетика є характеристикою патристики або схоластики
апологетика є характеристикою патристики,бо вона відноситься до
тогораннього періоду становлення християнського богослов’я,коли отці
церкви-(патери)змушені були захищати християнське віровчення (бути його
апологетами)від чисельних нападів світської влади і язичницьких
філосфів.
79. У філ.виз.як образ адекватний відображуваному об’кту=Істина
109. Метафізика Діалектика Спосіб мислення і підходу до предметів,коли
всі вони розглядаються у взаємозв’язках і розвитку як внутрішньо
суперечлив і де протилежності переходять одна в одну.Найповніше
розроблений Гегелем.У марксизмі-учення про найзагальніші закони розвитку
природи,суспільства і мислення.
139. Доповнити структуру психіки людини за Фрейдом:1)воно;2)понад я;3)я.
169.номіналісти Ідеалізм 12ст н.е Франія Англія Росцелін,Дуно Скот,Оккам
Визнання одиничного як реально існуючого і проголошення
універсалій/загальних понять/як таких,що не мають реального буття, а є
лише номенами /назвами/класів однорідних предметів.
229. О.П. БлаватськаХІХ ст. Росія, Індія, Англія Релігійна філософія,
теософія
Вчення про таємну доктрину, можливість безпосереднього пізнання Бога,
єдину божественну сутність, універсальну релігію,толерантні відношення
289. “Я мислю, отже я існую”Декарт
БІЛЕТ №20
20.Чи є в істині релятивне?
Так, всяка істина містить у собі момент релятивного тобто відносного
адже істина –це процес,в ході якого окремі сторони істини
уточнюються,розширюються чи звужуються або й відкидаються зовсім.
50.Хто засновник томістської філ:Фома невіруючий або Ф.Аквінський
Фома(Тома)із Аквіну
80. Що у філ.виз.як спец.форму взаємодії суб’єкту і об’єкту, кінцевою
метою є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння
об’єкта відповідно до потреби суб’єкта=Пізнання
110. Діалектика Метафізика Спосіб мислення,протилежний до
діалектики,який розглядає предмети ізольовано без розвитку,без визнання
їхньої суперечливої природи.
140. Доповнити осн.концепції філософської
антропології:1)біологічна;2)моральна;3)соціальна;4)релігійна.
170.реалісти ідеалізм 11-13ст Англія,Італія,
Франція Ансельм Кентерберійський,
гіль ом із шампо,Фома Акві нський,Ерігуена Проголошення/вслід за
Платоном/ загальних понять/універсалій/як існуючих ркально і до речей.
230. В.І. Вернадський Кінець ХІХ – перша пол.ХХ ст. Росія, Україна, СРСР
Позитивізм, філософський плюралізм Вчення про ноосферу, екологічні
проблеми сучасності, наукознавство, методологію науки, сучасну картину
світу, свободу наукової творчості, корисність всіх філософських систем
290. “Немає суб’єкту без об”екту, немає об’єкту без суб’єкту”Авенаріус
БІЛЕТ №21
21.Чи є в істині абсолютне?
Так в усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна
абсолютного знання ,тобто такого, котре з розвитком науки і практики
залишатиметься сталим.
p
v
“z~„j
p
p
~?°h
j
/
gdAtoe
gdAtoe§kdF
gdAtoe
e
kd§
1/4 $ O o
?
1/4 $ O o
%
”
V
H
H
Що відроджує філ. Відродження:гармонійну людину доби античності,або
політеїзм стародавніх греків
філ.Відродженя (Ренесанс)відродила гармонійну людину доби античності,бо
це збігалося уявленнями Ренесансу про сутніст і призначення людини.адже
в центрі своєї філ.Відродження поставило саме людину.
81. Що у філ.виз.як міру людського у людині=Культуру
111. Сутність Явище Філ. кат.,що виражає зовн.прояви сутності,зовнішню
фрму існування сутності.
141. Доповнити осн.форми буття:1)буття речей;2)буття
людини;3)духовного;4)соціального буття;3)буття індивідуалізованого та
об’єктивного духовного.
171.Києво-Могилянська акдемія.ідеалізм.пантеїзм
/Сковорода/ 1632р. Україна Київ Гізель Козачинський,могила,
Прокопович,Сковорода Натурфілософська проблематика природа людини,мета і
сенс життя, риторика,логіка,метафізика,вчення про державу та її роль у
суспільстві.
231. Г. Маркузе ХХ ст. Німеччина, США, Швейцарія Франкфуртська школа
Вчення про “одномірну людину”, філософію визволення, молодь як головну
ревоюційну силу, “детонатор” революційного вибуху
291. “Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним”Гегель
БІЛЕТ №22
22.Чи може свобода бути абсолютна?
Ні свобода не може бути абсолютною,оскільки вона кінчається там,де
починається свобода і право іншої людини.
52.Що характер натур. Філ.Відродж.:геоцентризм або гелвоцентризм
геліоцентризм.бо саме в цю добу Миколай Коперник створив свою
геліоцентричну с-му.
82. Що у філ.виз.як найвищу форму її результат відображення
істини=Свідомість
112. Явище сутність Філ. кат.,що виражає внутр.глибинні зв»язки
предмета,його основу.
142. Доповнити основні форми суспільної
свідомості:1)політична;2)моральна3)філософська;4)правова.
172.Львівсько –Варшавська школа.неопозитивізм,логічний позитивізм 20-ті
роки Україна Польща Твардовський/засновник/, Лукасевич,Котарбінський,
Лиснєвський,Тарський Утвердження раціоналізму за допомогою апарату
математичної логіки,заперечення ірраціоналізму,
Дослідження логіки наукового міркування, ґрунтовна розробка проблем
математики, логіки, методології, дедуктивних наук, логічної семантики.
232. Г.С. СковородаУкраїнське просвітництво Росія, Україна, український
філософ
Український кордоцентризм Вчення про 3 світи: 1) макрокосм 2) мікрокосм,
3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, “сродну
працю”, “горню республіку” як ідеал суспільного устрою
292. “Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з
ними”Фейєрбах
БІЛЕТ №23
23.Чи визнає монофізиство людську природ Ісуса Христа?
Не визнає бо вважає,що сутність Христа і його природа є виключно
божественною,духовною,а не тілесною.земною.Офіційний погляд
Церкви-Христос має дві природи-божествену і тілесну,оскільки був
народжений людиною від земної жінки.
53.Від чого абстрагувався Макіавеллі:морально-етичних оцінок або законів
Макіавелі абсрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів права
і політики,чим вперше в європейській філ. І юриспруденції відділив
мораль відділив мораль від політики і права
83. Що у філ.виз.як активнау діяльність конкретно іст.суб»єкта у ході
якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх
цілей,розвив.і змін.сам=Практику
113. Необхідність випадковість Філ.кат.,що виражає одиничні
неістотні,зовнішні зв’язки предметів і явищ;те,що може відбутися,а може
й невідбутися.
143. Доповнити основні види
матерії:1)речовина2)поле;3)фіз.вакуум;4)антиматерія.
173.Віденський гурток.Неопозитивізм. логічний позитивізм 20-ті роки
20ст. Австрія, Відень Шлік,Гьодель,Карнап,Нейрат,
Фейгль,Франк
Намагання побудувати філософію на строго логічній і науковій
основі;принцип верифікації як засіб відокремлення наукових висловлювань
від ненаукових.
233. Л.М. Гумільов ХХ ст. СРСР, Росія Філософія історії Вчення про
етногенез, культурогенез, суперетнос, “пасіонарний вибух”,етнічну
регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації
293. “Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб
змінити його”Маркс
БІЛЕТ №24
24.Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?
Так визнає таких поглядів дотримувалися, зокрема, Джордано Бруно,
Бенедикт Спіноза, Г. Сковорода.
54.Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль.
За Томасом Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а
не примус. Там, де примус, там немае ні свободи праці, ні моральних
стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу
рабовласництва чи феодалізму.
84. Що уфіл.виз.як дяльн.на грунті пізнан.необхід.=Свободу
114. Випадковість необхідність Філ.кат.,що позначає спосіб перетвореня
в дійсність єдиної в данних умовах можливості;те,що неминуче має
відбутися саме в такий спосіб,а не інший.
144. Доповнити атрибутивні властивості
матерії:1)рух;2)простір;3)час;4)спокій.
174.німецька класична філософія.Ідеалізм.Матеріалізм 18-19ст Німеччииа
Кант,Фіхте,Шеллінг,Гегель,
Фейєрбах. Проблеми гносеології,активна роль суб’акта в
пізнанні,категоричний імператив;діалектика як всезагальний метод
пізнання і принцип розвитку;людина як основний предмет філософії,спроба
створити нову релігію як мораль нового суспільства.
234. П. Д. Юркевич ХІХ ст. Україна, Росія, український філософ
Релігійна філософія
Вчення про 4 світи: а) ноумена
льний; б) “вічної правди”,
в) реальний; г) феноменальний. Розум виявляє загальне, а серце є основою
унікальності. Істина стає духовним скарбом, коли вона лягає на серце. За
цей скарб людина може боротися з обставинами і іншими людьми. Мораль в
серці людини.
294. “Природа є не що інше, ях закам’яніле мислення”Шеллінг
БІЛЕТ №25
25.Чи визнає апологетика античну ф-ю?
Иак визнає,оскільки апологетика проголошувала сумісність грецької філ.з
принципами віровчення Ісуса Христа. Апологети тобто раньо-християнські
письменники 2ст.(Юстин,Афіногор), широко використовували твори античних
авторів для захисту християнства від нападоязичницьких володарів і
вчених.
55. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма,
простір, рух,спокій.
За Локком, первинними якостями є форма ,розмір,довжина, вага і т.п.
тобто ті якості, які є об»єктивними, і не залежать від будови і стану
органів чуття суб»єкта, які видбивають властивості предметів у
об’єктивній формі.
85. Що у філ.виз.як такий напр.розвитку,що забезпеч.більш високий
ступінь і потен.розв.=Прогрес (має місце там, де підвищується рівень
організації системи, її цілісності, пристосованості до середовища,
функціональна і струкрур.
ефективність, генетична пластичність з високим рівнем наступного
розвитку)
115. Причина наслідок Явище, яке характеризується необхідністю,
породжується причиною.
145. Доповнити осн. характеристики свідомості: 1)діяльне відображення;
2)рефлексів; 3)предметність; 4)самосвідомість.
175.франкфуртська школа 30-40р 20ст Німеччина Хоркхаймер,Адорно,Маркізе,
Фромм,Хбермас “критична теорія суспільства”поєднання критики Маркса
бурж.культури згегельянством і фрейдизмом,ґрунтовна розробка проблеми
відчуження,проблеми масової культури” і “масового
суспільства”;формування принципів “заперечної діалектики”.
235. Дмитро Донцов ХХ ст. Росія, Україна, Німеччина, Канада
Філософія українського радикалізму Ірраціональне, містичне тлумачення
нації, національної еліти. Людина – лише засіб, нація – мета.
295. “Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті” Дж. Локк
БІЛЕТ №26
26.Чи визнає схоластика філ.ідеї Платона та Аристотеля?
Так схоластика надзвичайно широко використовувала філософські ідеї
Платона та Аристотеля як для раціонального обґрунтування Бога так і для
обгрунт.середньовічного реалізму.Твори названих філософів
використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм
Кентерберійський, П’єр Абеляр)так і представники пізньої схоластики
(13-14ст.-Ф.Аквінський,Дунс Скот,Вільям Оккамта ін.)
56. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або
колір ,смак ,звук.
Колір,смак, звук,запах.
86. Яку філ.кат.познач.такий перехід від старої якості до нової,за якого
певні риси старої якості входять в нову якість=Заперечення-заперечення
116. Наслідок причина Явище,котре за певних умов щоразу з необхідністю
породжує інше явище-наслідок.
146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї за Гегелем:1)абсолютна
ідея поза часом і простором; 2)природа;3)суб’єктивний дух.
176.школа психоаналізу .філософський психологізм Кінець19-поч.20ст
Австрія Фрейд,/засновник/Юнг Проблема безсвідомого;Я,Воно, Над-я;
“комплекс Едіпа”,лібідо виявлення основ людського буття і психіки.
236. Альбер КамюХХ ст.Франція
Екзистенціалізм Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як
засіб свободи вибору, свободу як можливість іибирати, відчуженість
людини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність
296. “Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон” П.
Юркевич
БІЛЕТ №27
27.Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля?
Так визнає.як твердить Гегель у 3 книгі “лекції по історії філософії”,
вСірії,особливо в таких містах як Бейрут,Антіохія,Ейдес,існували потужні
наукові центри,які становили собою з”єднуючу ланку між грецькою філ.і
арабською вченістю.Араби старанно студіювали твори Аристотеля вони
головним чином коментували твори Стаєри (Альфа рабі, Авіценна,
Аверроєс).
57. Як можна подолати «відчуження» за Марксом:шляхом знищеня приватної
власності або шляхом підвищення свідомості людей.
За Марксом, відчуженняможна подалати тільки шляхом знищення приватної
власності, бо лише вона дае можливість привласнювати резульат праці
інших лбдей(товари,вироби ремісників, твори мистецтва,література).
87. Що у філ.виз.як джерело розв.=Протеріччя
117. Форма зміст Філ.кат.що виражає внутр єдність усіх сторін,елементів
і властивостей даного предмета.
147. Доповнити ступіні заперечення заперечення у формі гегелівської
тріади: 1)теза; 2)метод; 3)воля; 4)антитеза; 5)синтез.
177.Герменевтика 19ст. Німеччина Шлейєрмахер/засновник/
Дільтей,Гайдеггер,Гадамер Вживання в текст,щоб його зрозуміти так,як
розумів сам автор; реконструкція Духа минулих епох
/Дільтей/;герменевтика як функція онтології, проблема розуміння
/Гадамер/.
237. Рене ДекартНовий час Франція
Раціоналізм, дуалізм
Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуіцію, розум як
вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний и матеріальний,
людину як машину з кісток і м”язів
297. “‘Людина живе остільки, оскільки вибирає” Сартр
БІЛЕТ №28
28.Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї,понятя?
Ні номіналісти вважали.що загальним поняттям(універсаліям)в дійсності
нічого не відповідає,що вони є лише назвами(номенами)для класів
однорідних предметів,які існують як індивіди.
58. Що є основою неповторності людини за Юркевичем:розум або серце.
Серце, бо тільки в ньому зосереджено сутність людини і її духовний
стрижень.
88. Що уфіл.виз.як здійснену можливість=Дійсність
118. Зміст форма Філ.кат.,що виражає спосіб існування певного змісту:
внутрішня структура змісту, його організація.
148. Доповнити елементи системи натурального права за Локком:1)право на
життя;2)право на власність; 3)на свободу;
178.екзистенціалізм
матеріалістичний 20ст Німеччина,Франфія Яс перс,Гайдегер,Камю,Сатр,
Марсель,Бердяєв Екзистенція, “Тут-буття”. Межова
ситуація.Вибір.Свобода.Відповідальність.
Суще.Бутя.Ніщо.Почуття вини страху.
298. “Чого не бажаєш собі, того не роби іншому” Конфуцій
238. Д.І. ЧижевськийХХ ст. Росія, Україна, Німеччина, український
філософ
Культурологія, екзистенціалізм
Три джерела його філософії:
а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) неокан-
тіанська феноменологія;
в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: повторення,
стягнутість, сполученість, рух. Людина знаходиться на кордоні двох
світів. Вивчав національні риси українського характеру (емоціональність,
ліризм, сентименталізм), історію української і слов”янської філософії
БІЛЕТ №29
29.Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї,поняття?
Так,погоджуються ,бо їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами
Платона на ідеї,поняття.
59. Світ символів за сковородою:це Біблія або логіка.
Це Біблія. На його думку Біблія є незвичайна книга, де написане слід
розуміти прямо(буквально текстуально), а переносно ,символічно, бо текст
Біблії – цеприхований зміст зібрання символів, які і нам треба навчитись
розшифровувати, за видемим бачити невидиме.
89. Яка філ.кат.відобр.відносність істини=Релятивність
119. Можливість дуйсність Філ.кат.на позначення реально існяючого
буття/природи,суспільства,свідомості/;сукупність усіх реалізованих
можливостей
149. Доповнити можливі шляхи пізнання за Беконом:1)шлях павука;2)шлях
мурашки;3)шлях бджоли;
179.український романтизм . ідеалізм 19с. Україна
Котляревський,Максимович, Шашкевич,Гоголь. “народна душа”. Внутрішнє
значення і єдність предмета,зведення знання до загального начала і
розвиток їх у структурну систему/Максимович/. Мова як найважливіший
елемент національної свідомості і самобутності,ідеальний та
ірраціональний характер творчості /Шашкевич/. Очищення і піднесення
людської душі до добра,зло і брехня притаманні самому життю,тому
соціальні зміни їх не змінять до того часу,коли не зміниться сама душа
людини/Гоголь/.
239. Джон Локк Новий час Англія
Сенсуалізм, англійське Просвітництво
Вчення про первинні і вторинні якості матерії, існування істин першого
і другого роду, натуральне право, яке складається з права на життя,
власність, свободу.
299. “Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що
таке людяна?” Кант
БІЛЕТ №30
30.Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкту пізнання?
Так, об’єкти існують незалежно від того чи сприймаюься вони суб’єктами
чи ні. Існування об’активного світу не залежить від пізнання його
суб’єктами.
60. Чим є праця за Люттером: покликом або тягарем.
За Люттером праця є покликанням, а той, хто працює за покликанням, не
сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт.
90. Що у філ. виз.як перехід у протилежну нову якість= Заперечення
120. Дійсність можливість Філ.кат.,що виражає сукупність передумов,котрі
за певних умов можуть стати дійсністю.
150. Доповнити правила наукового методу Декарта:1)визначення
принципів;2)поділ предмет дослідження на стільки частин, наскільки це
можливо(аналіз);3)перехід від простого до складного,а потім об’єднання
аналізу в одно ціле;4)енумерація – робити повний перелік настільки
повним,щоб у ньому ніщо не було пропущеним.
180.неопозитивізм.Суб”активний ідеалізм. 20р.20ст. Австрія
Шлік,Карнап,Нейрат,Рейхенбах
Айдукевич,Бриджмен, Аналіз і структура мови,логічний
синтаксис,формалізація мови,логічна семантика;лінгвістична
філософія,аналітична філософія.
240. Френсіс Беконн Новий час Англія Емпіризм
Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії
об”єкту пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на
шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують вчені
і немає експлуатації людини
300. “У якості наслідку виконання професійного обов’язку багатство
морально не тільки виправдане, але й приписане” М. Вебер
181.Фалес – 6ст. до нашої ери – Мала Азія – Матеріалізм – Проголосив
воду началом всього існуючого, зробив рішучий крок до демоміфологізації
світу, до заміни міфу філософським мисленням шляхом виділення
всезагального. Тим самим природа, а не надприродне розглядається як
першопричина всього сущого.
182.Анаксімандр – 6ст. до нашої ери – Мала Азія – Матеріалізм – увів
поняття першоначала всього сущого – “архе” (начало, першооснова,
принцип)і вважав таким першоначалом апейрон. В апейроні боротьба
гарячого і холодного породжує космос. Висловив здогади про збереження
матерії та еволюційний розвиток живого.
183.Анаксімен – 6ст. до нашої ери – Греція – Матеріалізм – за
першооснову світу вважав повітря, яке є нескінченне, вічне, рухоме. З
нього, як з першоматерії, походить все суще і в нього повертається.
184.Геракліт – 6-5ст. – Греція – матеріаліст-діалектик – першоосновою
світу вважав вогонь, бо він найбільше здатний до змін і руху. З вогню
все виникає закономірно і закономірно зникає. Життя природи –
неперервний процес змін і розвитку, де протилежності переходять одна в
одну. Цим процесом керує природна необхідність – логос. Боротьба
протилежностей – “батько всього і цар всього”. “Все тече, все
змінюється”, “В одну і ту ж ріку не можна увійти двічі”.
185.Піфагор – 6ст. до н. е. – Греція – Ідеалізм – першоначалом світу
вважав число. Числові співвідношення складають сутність світу, тому
пізнання світу можливе тільки через число, бо “число є всім”. Для вчення
Піфагора характерні символізм і містика чисел. Піфагор і його школа
зробили великий внесок у розвиток математики й астрономії.
186.Сократ – 469-399 до н. е. – Греція, Афіни – ідеалізм – основою
пізнання може бути тільки самопізнання, бо природу пізнати неможливо.
Шляхом самопізнання людина доходить висновку, що бути добродійним ліпше,
ніж робити зло. Великою заслугою Сократа було те, що він здійснив
поворот від матеріалістичного натуралізму до проблем етики, а також те,
що він визначення понять вважав визначенням сутності досліджуваного
предмета. Для цього він розробив концепцію діалектики “маєвтику”, яка
являє собою … шляхом зіткнення протилежнх суджень, в результаті чого
нарджувалась істина.
187.Платон – 427-347 до н.е. – Греція – Ідеалізм (об’єктивний) –
розробив вчення про ідеї як справжнє, істинне буття. Хоча матерія, за
Платоном, не має дійсного буття, а породжується світом вічних і
незмінних ідей, вона є джерелом одиничності і мінливості, смертності і
народжуваності, вона, як і ідеї, є вічною. Пізнання розглядав як анамнез
(пригадування). Розробив концепцію ідеальної держави, начолі якої
повинні стояти філософи.
188.Епікур – 4-3ст. до н.е.(еллінізм) – Греція – Матеріалізм – Вчення –
Каноніка, Фізика, етика. Існують тільки тіла, які складаються з
неподільних часток-атомів. Душа також складається з атомів. Насолода –
єдине благо для людини, відсутність страждань.
189.М.Кузанський – 15ст. – Німеччина, м. Куза – ідеаліст, богослов. –
основний внесок і філософію – вчення про збіг протилежностей, яке
містило у собі плідні діалектичні ідеї. Плідною є також його критика
обмеженості роз судкових протиставлень; висвітлив методологічне значення
математичних понять для пізнання природи; наблизився до відкриття
нескінченно малих величин; поставив питання про межі застосування закону
несуперечності в математичному пізнанні.
190.Боецій – 5-поч.6ст. – Італія, Рим – Неоплатонізм, елементи
соціалізму – Головний внесок у філософію – переклад творів Аристотеля
латинською мовою і їх глибинне коментування; вироблення латинської
філософської термінології: створені ним терміни згодом стали основою
загальноєвропейської і міжнародної філософської термінології. Буття і
сутність сходяться на Богові
191.Конфуцій(Кун Фу-цзи) – 5-4 ст. до н.е. – Китай – ідеалізм (релігійно
забарвлений) – розробка етичних принципів і правил поведінки в
найрізноманітніших ситуаціях (церемоній). Основний етичний принцип: “Не
роби іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі”.
192.Мартін Лютер – кінець 15-друга половина 16 ст. – Німеччина –
Християнський ідеалізм, Лютеранство – Провідний діяч реформації,
засновник протестантизму. Зробив великий вплив на всі сфери духовного
життя Німеччини. Здійснив переклад Біблії національною мовою, чим сприяв
формуванню загальнонаціональної німецької мови. Сформулював основні
положення протестантської етики, які закликали старанно ставитися до
своїх обов’язків, докорінно змінив ставлення до мирської діяльності,
сприяв піднесенню праці і розглядав її як покликання людини. Ці етичні
принципи стимулювали виникнення нової культури – культури вільного
підприємництва. Виступив як реформатор мови, освіти, музики.
193.М.Вебер – (1864-1920) – Німеччина – Неокантіанство, близьке до
позитивізму – зробив значний внесок у соціологізацію, філософію та
історію. Розробляв проблеми соціологічної теорії і методології
соціального пізнання, теорії капіталізму й економічної історії,
релігієзнавства і політико-юридичних наук. Леймотив його досліджень –
тема раціональності як історичної долі західного суспільства і
організуючого принципу пізнання. Розробив концепцію “ідеальних типів” і
типологію соціальних дій.
194.Фіхте – (1762-1814) – Німеччина – німецький класичний ідеалізм
(суб’єктивний) – розвиток категорій буття і пізнання, розробка
антиетичного методу, в якому містилися істотні елементи діалектики.
Значення Фіхте в історії філософії визначене його внеском у розвиток
критичної філософії після Канта, яка поставила своїм завданням вивчення
фундаментальних основ людського Я, суб’єкта активного творчого начала.
Філософія Фіхте справила значний влив на Шеллінга і початси – на Гегеля.
195.Поппер – (1902-1994) – Австрія, Англія – Позитивізм, “критичний
раціоналізм” – проголошення головної мети філософії – зростання
наукового знання. Розробив принципи фальсифікації (принципового
спростування будь-якого твердження) на противагу принципові верифікації.
Обґрунтування органічної єдності емпіричного і теоретичного рівнів
пізнання; проголошення гіпотетичного характеру будь-якої науки і її
схильності до помилок (принцип фабілізму). Проблема “демаркації” –
відокремлення наукового пізнання від ненаукового, науки від метафізики;
критика історицизму.
196.Макіавеллі – 1469-1527 – ідеалізм – Італія – обґрунтував розвиток
суспільства за природними причинами, а не за волею Бога. Висунув тезу
про те, що в основі розвитку історії лежать матеріальний інтерес і сила.
Заслуга Макіавеллі насамперед полягає у тому, що він вперше в історії
вчень про суспільство, політику і державу відокремив політику від
моралі, а закони держави виводив з розуму і досвіду, а не з теології.
197.Т.Гоббс – 1588-1679 – Англія – Матеріалізм, номіналізм – Створення
цілісної світопояснюючої системи, в основі якої лежать три поняття:
Людина, Тіло, Громадянин. Розуміння міркування як числення. Заперечення
душ як особливих субстанцій. Визнання єдиними субстанціями матеріальні
тіла. Відокремлення філософії від теології. Проголошення людини частиною
природи. Проголошення виникнення держави внаслідок “суспільного
договору”.
198.Дж.Берклі – 1685-1793 – Ірландія – суб’єктивний ідеалізм – захист
капіталістичних а не феодальних цінностей. Твердження, що джерелом
всього багатства світу є праця. Постановка проблеми про сутність матерії
і природу здорового сприйняття як аспекту процесу пізнання, питання ролі
абстракцій і загальних імен.
199.Д.Юм – 1711-1776 – Шотландія – Суб’єктивний ідеалізм – ствердження
соціальності людини на основі своєї власної природи, її поступової
еволюції. Приватна власність справедливість зовсім не означають
соціальну рівність. Повна рівність принципово неможлива. Неможливість
раціонально збагнути релігійні постулати, у них можна тільки вірити.
Заперечення традиційної релігії і протиставлення їй “природної релігії”
як результату психологічної потреби почуття.
200.Ж.П. Сартр – 1905-1980 – Франція – екзистенціалізм – виявлення сфери
“абсолютної свіжості” як “трансцендентальну сферу свободи” й основу
екзистенції. Здійснення феноменологічного опису уяви й емоцій як
інтенціонально організованих поведінок свідомості у світі. Здатність
свідомості автономно проектувати “неіснуюче” і в відповідності зі своїи
“проектом” втілювати в існуюче, вписувати його в дійсність, в конкретну
“ситуацію”. Дослідження буття світу і людини. Проголошення свободи
внутрішньою структурою буття людини. Проблема вибору і відповідальності
за свій вибір.
201.Вольтер – 1694-1778 – Франція – метафізичний матеріалізм – Критика
дуалізму, відкидання уявлення про душу як особливого роду субстанції.
Критика вчення Декарта про вроджені ідеї. Вимога наукового дослідження
природи, пропаганда сенсуалізму Локка. Утвердження тези: завдання науки
– дослідження об’єктивної причинності. Боротьба за рівність всіх перед
законом, утвердження приватної власності і неминучість поділу
суспільства на багатих і бідних. Увів до вжитку термін “філософія
історії”. Відстоювання тези про прогрес суспільства, незалежний від
Бога.
202.Ніцше – 1844-1900 – Німеччина – філософія життя – заклав фундамент
нового напряму у філософії – “філософії життя”. Створення вчення про
“надлюдину” і “вічне повернення”, про “переоцінку всіх цінностей”.
Головне позитивне завдання своєї філософії вбачав в утвердженні
верховної цінності культурного удосконалення людини, в результаті якого
має зявитися людина, яка перевершує сучасних людей своїми
морально-інтелектуальними якостями – надлюдина. Проголошення фізичного
начала в людині як вищого від духовного, яке є лише надбудовою над
життям тіла. Проголошення інстинкту як виразника і керівника всіх потреб
людського тіла. Це твердження Ніцше послужило для побудови біологічного
напряму у філософській антропології.
203.Шопенгауер – 1788-1860 – Німеччина – Ідеалізм (волюнтаристського та
ірраціонального спрямування) – дослідження проблем волі і свободи,
висунув тезу про життя людей як про неперервне страждання. Трактування
світу як нерозумної сліпої волі. Заперечення історичного прогресу.
Сутність речей ірраціональна і може пізнаватися лише ірраціональною
інтуїцією. Зробив помітний внесок у розробку питань естетики. Філософія
Шопенгауера справила значний вплив на формування філософії життя, ставши
одним із джерел поглядів Ніцше, Е. Гарманта та інших.
204.Конт – 1798-1857 – Франція – Позитивізм – засновник позитивізму. На
основі даних природознавства проголошував вічність і нескінченність
матерії, яка розвивається у часі і просторі. Обґрунтував невичерпність
якісних властивостей природи і невичерпність пізнавальних здібностей
людини. Створив свою науку “соціологію”, систему законів і принципів
соціології; на місце революційної теорії поставив еволюційний принцип в
соціальному розвитку. Висунув концепцію заміни любові до Бога любов’ю до
людства, а догмами цієї релігії мають виступати позитивна філософія і
наука.
205.Шеллінг – 1775-1854 – Німеччина – німецькиа класична філософія,
ідеалізм – вчення про розвиток через суперечності; питання філософії
природи. Розробив систему трансцендентального ідеалізму, а згодом –
філософію тотожності, в якій мислення і буття розглядаються як абсолютно
тотожні. Зробив сильний вплив на Гегеля, на багатьох природознавців, на
філософів інших країн, зокрема Росії.
206.В.Липинський – 1882-1931 – Україна (поляк, який перейшов на бік
українців – соціально-політичний консерватизм – Проголошення українців
як недержавної нації. На противагу соціалістам, які ототожнювали націю з
пролетаріатом, та українському націоналізму, що ототожнював націю з
мовою, вірою, племенем, розглядав націю як єдність всіх громадян даної
держави. Теоретично розробив концепцію майбутньої української держави,
яка має бути монархією на чолі з гетьманом. Вважав, що існують тільки
три політичні ідеї і три методи організації суспільства: охлократія з
диктатурою; демократія з республікою; класократія (союз усіх класів) – з
правовою- законом обмеженою і зконо обмежуючою монархією.
207.З.Фрейд – 1856-1939 – Австрія – Психоаналіз – Ґрунтовне дослідження
сфери без свідомого. Визначення ролі лібідо в житті дюдини, розробив
концепцію (психоаналітичну) структури особистості і її захисних
механізмів, виділивши такі її компоненти, як Я (Его), Воно (над-Я).
Сформулював гіпотезу “Комплекс Едіта). Дав панораму (психоаналітичну)
минулого, сучасного і майбутнього релігії. Праці Фрейда справили
величезний вплив на радикальні зміни існуючих і формування принципово
нових уявлень про людину.
208.М.Драгоманов – 1841-895 – Україна, Болгарія, Швеція – матеріалізм,
позитивізм – висвітлив проблему нації, розробка національної ідеї;
критика ідеалізму та релігії з позиції матеріалізму і позитивного
знання, обстоювання об’єктивного характеру законів природи.
209.І.Франко – 1856-1913 – Україна – Матеріалізм, позитивізм – розробка
проблеми прогресу суспільства і пізнання, глибоке дослідження психології
творчості, питання етики і суспільного ідеалу, популяризація марксизму і
критичний аналіз (заперечення диктатури пролетаріату), ввеликий внесок у
вироблення української філософської термінології.
210.М. Соловйов – 1853-1900 – Росія – Об’єктивний ідеалізм – ґрунтовна
розробка проблеми “всеєдність і цілість пізнання”. Наполягав на
органічонму синтезі науки (емпірії), умоглядної філософії і релігійної
віри. Зробив внесок у висвітлення питань творчості пізнання, розробив
концепцію всеєдності (проголошував всесвітнє об’єднання церков на основі
християнської віри, де моральна влада належить церкві, а політична –
царю) “русская идея”, на основі якої мають об’єднатися схід і захід при
провідній ролі Росії.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
