.

Бухгалтерський облік (шпаргалка)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
292 10619
Скачать документ

Контроль і ревізія в бюджетних установах.

Тема 1. Контроль і ревізія операцій в БУ.

1. Джерела інформації та завдання ревізії касових операцій по БУ.

2. Порядок проведення інвентаризацій коштів та інших цінностей в касі
БУ.

3. Порядок здійснення контролю і ревізії.

4. Типові порушення і зловживання і їх профілактика.

Тема 2. Ревізія банківських операцій

1.Джерела інформації та завдання ревізії банківських операцій.

2. Ревізія банківських операцій загального фонду

Ревізія банківських операцій спеціальних коштів

4. Ревізія сум за дорученням.

Тема 3 Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці

1 Завдання ревізії та джерела інформації розрах з опл праці

2 Ревізія витрат на заробітну плату

3 Ревізія правильності нарахувань на з/пл

4 Особливості оплати праці в бюдж установах в окремих випадках

Тема4: Контроль і ревізія розрахункових операцій в бюджетній сфері.

Завдання перевірки розрахункових операцій в бюджетній сфері.

Перевірка Дт. та Кт. заборгованості. Здійснення видатків керівниками БУ.

Перевірка правильності здійснення БУ оплати комунальних послуг та
енергоносіїв.

Тема5: Контроль і ревізія операцій з ТМЦ та ОЗ бюджетних установ.

Завдання ревізії ТМЦ та ОЗ бюдж. Установ.

Контроль збереження ОЗ і ТМЦ.

Ревізія операцій з ТМЦ і ОЗ.

Ревізія використання державного і комунального майна.

Тема 6 Контроль і ревізія складання і використання кошторису бюджетною
установою.

1. Певірка правильності складання кошторису

2 Порядок проведення ревізій виконання кошторису бюджетної установи

Тема 7. Контроль і Ревізія стану Б.О. та достовірності звітності

Мета і завдання

Перевірка організації облікової і контрольної роботи

Перевірка стану Б.О. бюджетної установи

Перевірка достовірності звітності і стану звітної дисципліни

Особливості ревізії централізованих бухгалтерій бюджетних установ

Тема8. Порядок проведення перевірки з питань закупівлі тов.,роб., посл.,
за держ кошти.

Тема 9. К і Р використання коштів на харчув та медикаментозне
забезпечення у мед закладах

1.Проведення перевірки використання коштів на харчування

2.Провед перев викор коштів на медикаментозне забезп у мед закладах.

Тема 10. Контроль і ревізія в установах культури і мистецтв.

1. Особливості перевірки бухгалтерського обліку в установах культури і
мистецтв

Тема 11.Контроль і ревізія цільового вкористання бюджетних коштів на
виконання НДР і ДКР

Тема 12. Контрол і ревізія цільового використання бюдж коштів на виплату
матеріальної допомого установами підпорядкованими управлінню соц захисту
населення.

Тема 1. Контроль і ревізія операцій в БУ.

1. Джерела інформації та завдання ревізії касових операцій по БУ.

2. Порядок проведення інвентаризацій коштів та інших цінностей в касі
БУ.

3. Порядок здійснення контролю і ревізії.

4. Типові порушення і зловживання і їх профілактика.

1. Джерела інформації та завдання ревізії касових операцій по БУ.

Нормативні документи, які використовуються при ревізії кас.оп.БУ.
Положення про порядок ведення кас.оп. в нар. госп.№21 від 2.02.95, №72
від 19.02.02, №311 від 1.08.01. Положення про док. забезпечення записів
у БО, затв. наказом Мінфіну від 24.05.95 №78

Указ №436 Президента Укр. ”Про застосув. штраф.санкцій за поруш. норм
регулюв. обігу готівки” 12.06.95. Докум., якими слід корист. ревізору
при проведенні ревізії каси:

первинні–договір про повну мат. відповідальність, укладений з касирами,
накази про надання чергових відпусток касирам та акти приймання-здачі
каси, довідка банку встановлених лімітів, ПКО, ВКО, квитанції на внесок
готівки до банку, корінці чекових книжок, розрах.-плат. відомість, акти
інвентаризації каси.

облікові регістри – касові книги, звіти касирів, МО № 1 – накопичувальна
відомість за касовими операціями, книга журнал головна.

Заавдання ревізії кас.оп. БУ

Забезпечення умов збереження готівки та інших цінностей в касі установи
та при їх доставці з банку

Дотримання правил документального оформлення операцій по руху готівки

Перевірка своєчасності та повноти оприбуткування одержаної готівки

Перевірка дотримання кас.дисципліни при проведенні кас.оп.

Перев. цільового викор-ня готівки

Перев.дотримання ліміта готівки в касі

Перев.дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок

Перев.стану обліку кас.оп., ведення кас.книги та книг аналітичного
обліку цінностей, які зберігаються в касі установ

Дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків.

2. Порядок проведення інвентаризацій коштів та інших цінностей в касі
БУ.

Проведення ревізії кас. опер. пов” язане з раптовою контрольною інвен-єю
готівки в касі, цінних паперів і бланків суворої звітності. Інвен-ію
необхідно проводити за участю касира та головного бух. чи його
заступниками.

Якщо на обєкті функціонує декілька кас то працівник контрольно –
ревізійного органу повинен опечатати їх для того, щоб перекрити можливі
шляхи перекритя недостачі готівки в одній касі за рахунок готівки, що
зберігається в інших касах.

До перерахунку готівки в касі працівник контрольно – ревізійного органу
вимагає, щоб касир в його присутності склав касовий звіт по операціях на
момент інвентаризації. Складений касиром звіт після перевірки
працівником контрольно – ревізійного органу передається в бухгалтерію,
яка відображає його дані на рахунках бух. обл.та виводить залишок
готівки в касі по обліку в момент інвен-ії. Перед інвен-єю залишків в
касі працівник контрольно – ревізійного органу бере розписку в касира,
що ним пред»явлена вся готівка та всі прибуткові і видаткові документи.
Після цього касир предявляє готівку, цінні папери, бланки суворої
звітності до перерахунку.

Перерахунок готівки касир проводить особисто в присутності членів
комісії. Всі предявлені касиром приваитні розписки та інші незаконно
оформлені документи вказуються в акті ревізії каси з відміткою, коли,
кому на які цілі, скільки і за чією вказівкою або без розпорядження
видана готівка.

Готівка перераховується полистно по купюрах. Закінчивши перерахунок
готівки в касі працівник контрольно – ревізійного органу фіксує
наявність в касі ціних паперів та бланків суворої звітності.

Фактично наявність готівки, ціних паперів та бланків суворої звітності
співставляють з залишками за даними бух. обл. Якщо виявлено недостачу чи
надлишки, то касир повинен негайно дати письмове пояснення по факту
виявлених розходжень.

Після цього працівник контрольно – ревізійного органу вживає заходи по
відшкодуваню нестач.Якщо нестача або лишки в касі складають значну суму
працівник контрольно – ревізійного органу вимагає усунення касира від
посади. Якщо нестача або лишки виникли в результаті зловживань то
матеріали на виних осіб передаються до правоохороних органів.

Сума нестач відноситься за рахунок касира а сума лишків оприбутковується
та вноситься в доход держ. Бюджету протягом 3 днів після їх виявлення.

Ревізуючи касу необхідно також виявити:

Чи забезпечуються збереження готівки в касі(сигналізація, решітки,
сейфи, охорона)

Чи ізольоване приміщення каси від доступу стороніх осіб

Чи дотримується встановлений порядок ведення касової книги

Чи проводиться щомісячний контроль залишків готівки в касі

Чи дотримуються касири встановленої дати здачі звітів в бухгалтерію

Чи відібрано в касира зобов язання про матеріальну відповідальність.

Результати раптової інвентаризації в касі готівки, ціних паперів та
бланків суворої звітності оформляються відповідним актом.

3. Порядок здійснення контролю і ревізії.

Після інвентаризації розпоч-ся перев. кас. оп., яка як правило
проводиться суцільним способом. При ревізії кас.оп. необхідно З”ясувати
чи не покладались обов”язки касира на працівників бухгалтерії, які
корис-ся правом підпису кас.докум-в.

Ревізору необхідно з”ясувати чи проводяться щоквартальні раптові
перевірки каси. Чи доведені банком ліміти залишків готівки в касі.
Ревізору необхідно затребувати кас.книгу, додатки до звіту касира,
журнал реєстрації ПКО, ВКО, корінці чеків, виписки банку з документами
до МО № 1, 2, книга журнал головна.

Необхідно звернути увагу на те, що в установі повинна бути одна касова
книга по кожному виду валюти.

Необхідно прев.дотримання встановленого порядку ведення кас.книги.

Необх. встановити наявність в установі ПКО, ВКО

Необх. з”ясувати правильність оформлення первинних документів.

Перевірити рух готівки:

Звертається увага на дотримання законності кас.оп. і кас.дисципліну.

При надходженні грош.кош. в касу від окремих юрид. або фіз. осіб слід
ретельно перевірити такі опер-ї по відпов-м бух.регістрам та провести
зустрічну перевірку

Проводиться перев.правил-ті виведення залишків готівки на кінець кожного
дня, залишки звіряються з кас.книгою і зверт-ся увага на своєчасність
складання звітів

Здійс-ся суцільний арифметичний підрахунок сум по відомостях

Превіряти чи мали місце випадки викор-ня грошей не за цільовим
призначенням, а також своєчасність повернення до банку невикор-х кош.

Перевірити дотримання лімітів залишків готівки в касі та дотрим-ня
встан-х граничних норм викор-ня готівки на поточні потреби

Перевірка повноти та своєчасності оприбуткування готівки в касі

Зіставлення сум і дат ПКО на отримання готівки з банку записами в
касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках за всіма відкритими
в банку рахунків.

Зіставлення сум і дат на оприбуткування виручки ВКО із датами і сумами,
проставлених на документах про реалізацію.

11.Перевіряється законість списання коштів на виплату зарплати, для чого
зіставляються суми та дати у кас. книзі, у звіті касира, у ВКО із сумами
і датами доданих до даних розрахунково платіжних відомостей.

12.Звіряються суми і дати ВКО на повернення готівки до банку з виписками
банку

13. У разі виплат по касі за трудовими угодами перевіряється
відповідність підписів у ВКО з підписами виконавців у трудовій угоді.

14. Перевірка облікових регістрів.

Загальна сума по Д-т щодо отриманої готівки по поточному рахунку в
нац.вал. МО№1 повині =сумі МО№2

Загальна сума по К-ту щодо повернення готівки по поточному рахунку в
нац.вал. МО№1 повині =сумі МО№2

Звіряються підсумки оборотів МО№1 з даними книги журнал головна.

Звіряється відповідність сальдових залишків по рах. “Каса” з даними
книги журнал головна на окремі звітні дати та з відповідним рядком
балансу.

4. Типові порушення і зловживання і їх профілактика.

Найхарактерніші порушення:

Відсутність підписів керівника установи або гол.бух. у ВКО;

Відсутність доручення на виплату готівки 3 особам

відсут-ть штампу на погашення первинних кас. док.

відсут-ть інших реквізитів.

Профілактика чи санкції:

за перевищення вст-х лімітів в касі в 2-му розмірі суми виявлених понад
встановлені ліміти

неоприб. готівки в касі – 5-ий розмір неоприб. суми

перевищення встановлених термінів викор. під звіт готівки та за видачу
гот. кош. під звіт без повного звіт-ня щодо раніше виданих коштів – 25%
до суми

витрач. гот. на виплату оплати праці за подат. борг – 100%

викор. одерж. в установах банків гот. кош. не за цільовим призначенням –
100% від суми.

Тема 2. Ревізія банківських операцій

1.Джерела інформації та завдання ревізії банківських операцій.

2. Ревізія банківських операцій загального фонду

3. Ревізія банківських операцій спеціальних коштів

4. Ревізія сум за дорученням.

1.Джерела інформації та завдання ревізії банківських операцій.

Джерелами ревізії банк-х операцій є:

Виписки банків про відповідних рахунках з додатками

Копії платіжних доручень, доручень вимог, розрахункові чеки та ін.

Облікові регістри

Завдання ревізії банк-х операцій:

Перевірка своєчасності, законності, достовірності операцій
відображаються на рахунках в банках після надходження або списання
грошових коштів.

Контроль за використанням грошових коштів

Контроль за своєчасності надходження за перерахуванням коштів за
розрахунок з підрядниками, розр-ки по з/п

Контроль за дотриманням правил та форм розрахунків з покупцями та
замовниками.

Контроль за законністю і правильністю операцій в іноземній валюті.

2. Ревізія банківських операцій загального фонду

До початку ревізії необхідно з’ясувати які рах були відкриті в БУ за
період, що ревізується та в яких банках

бюджетних рах

рах власних коштів

валютний рах

Ревізії підлягають операції по всіх відкритих в установах рахунків.
Основні напрямки перевірки банк-х операцій:

Перевірка повноти доданих до виписок банку первинних документів.

Перевірка обґрунтованості здійснення операції

Перевірка законності достовірності перерах коштів

Перевірка правильності відбраж обліку госп-х операцій

Ревізор перевіряє дані з виписок банку за допомогою первинних
документів, зазнач правильність підрахування сум оборотів, початкове та
кінцеве сальдо по рах грош коштів, чи на законних підставах були списані
грошові кошти. Після цього перевіряють правильність віднесення коштів
списаних з банк. рах. на відповідні субрахунки б/о.

Ревізору необхідно перевірити достовірність даних картки аналітичного
обліку касових видатків для чого перевіряється правильність відображення
в аналітичному обліку законами економічної класифікації кожної суми
касових видатків.

В ході ревізії необхідно суцільним способом перевірити повноту
зарахування коштів що надійшли як фінансування з бюджетів усіх рівнів на
відповідні рах. Для цього необхідно звірити розпорядження фінансування з
бюджету з даними виписок банку і з’ясувати чи не надходило фінансування
на додаткові рах з метою подальшого використання коштів не за цільовим
призначенням. Для призначення періоду який доцільно досліджувати
суцільним способом або операції яким необхідно приділити більше уваги
доцільно проаналізувати дані книги журнал-головна. Також доцільними є
здійснення зустрічної перевірки (при придбанні господарських товарів) і
способу доставки. Банківські док-ти обов’язково ревізуються у
взаємозв’язку з м/о у яких фіксуються операції і обороти по руху мат
цінностей.

Ревізор перевіряє записи у виписках банку з даними платіжних доручень, а
також з касовими звітами у частині руху готівкових коштів. При цьому
необхідно звернути увагу на: наявність первинних документів, дату
складання і термін чинності, арифметичних дій, звірити оплату з
фактичним оприбуткуванням отриманих матеріальних цінностей.

При перевірки дебіт і кредит заборгованості необхідно: чи правильно
обліковується вони по субрахунках, встановлюються причини
заборгованості, виявити випадки списання дебіт заборгованості без
дозволу вищестоящих організацій, чи проводились взаємне звіряння
розрахунків з іншими підп, необхідно встановити реальну заборгованість
та причини виявлення нереальної.

Власні надходження БУ поділяються на 2 групи:

Плата за послуги що надаються БУ постійно: від господар і виробничої
діяльності, плата за оренду майна БУ, плата за послуги

Інші джерела власних надходжень: Це обладнання, внески, гранти, дарунки,
кошти що отримують для виконання окремих конкретних доручень. Власні
надходження БУ можуть бути використані: на покриття витрат пов’язаних з
організацією і наданням послуг, на отримання майна, ремонт обладнання.,
на преміювання осіб.

Витрачання спец коштів проводять у суворій відповідності з цілями БУ.
Зі спеціальних коштів не зазначених у кошторисі видатки проводити не
дозволяється крім випадків тимчасового спрямування коштів на покриття
дефіциту заг. Фонду.

4. Ревізія сум за дорученням.

Сумами за дорученнм вважаються клшти які отримує установа для виконання
певних доручень :

для проведення розрах з молодими фахівцями, на виплату стипендії, мат
допомоги, на придбання метод літератури.

На придбання путівок

На створення фонду преміювання

Кошти що відповідно до рішення Уряду надійшли на ім’я БУ на виконання
певних доручень.

Добровільні компенсації хворим

Кошти які БУ отримує від підприємств установ чи організацій, як
благодійні та спонсорські внески. При цьому ревізору необхідно
перевірити чи мають такі надходження письмове підтвердження. Мети
внесків..

Суми за дорученням повинні зберігатись на окремих поточних рахунках,
відкритих в установі уповноваженого банку. На підставі док-в визначених
норм-прав актами НБУ та ДКУ. Ревізору необхідно перевірити використання
сум за дорученням виключно за призначення, вказаному у відповідному
дорученні.

Тема 3 Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці

1 Завдання ревізії та джерела інформації розрах з опл праці

2 Ревізія витрат на заробітну плату

3 Ревізія правильності нарахувань на з/пл

4 Особливості оплати праці в бюдж установах в окремих випадках

1 Завдання ревізії та джерела інформації розрах з опл праці

Завдання ревізії(перевірка)

1Організації кадрової політики

2Дотримання штатної дисципліни

3Використання робочого часу

4Правильність і своєчасність розрахунків з працівниками бюджетної
установи

5Повнота та своєчасність розрахунків з бюджетом та фондами соц страху

Джерела інформації

1Документальні –штатний розпис, накази та розпорядження адміністрації
стосовно руху особового складу,трудові контракти та угоди,особові картки
працівників, табелі відпрацьованого часу , виконавчі листи, листи
непрацездатності, розрахунково-платіжні відомості, реєстри депонованої
заробітної плати, ЖО по рах 66, фоорми бухгалтерської та фінансової
звітності.

2 Нормативна база

Кодекс законів про працю, З У “Про оплату праці”, ЗУ “Про колективні
договори та угоди”, ЗУ “Про підприємства в Україні”,ЗУ “Про збір на
обовязкове державне пенсійне страхування”, ЗУ “Про збір на обовязкосе
соціальне страхування”,Пост Кабміну від 29.05.96№565 “Про упорядкування
умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери”, Пост
КабМіну і НБУ від 31.09.96

№1033 “Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету та
підтвердження ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення
фінансування виплат соціальних коштів”, Пост Кабміну від 7.02.01 №134
“ Про впорядкування умов оплати праці працівників установ ,закладів та
організацій окремих галузей бюджетної сфери ”(на основі її виданні
галузеві) №161 від 23.09.01.Мін Науки, №204 від 19.04.01 Мін Культури,и
№1052 від 19.04.01 Держ комітет спорту та туризму і молодіжної політики.

2 Ревізія витрат на заробітну плату

Ревізія витрат на заробітну плату проводиться таким чином:

1 перевіряється відповідність факт чисельн працівників кількості затв в
штатному розписі

2 необхідно перевірити відповідність ставок з/пл по
розрахунково-платіжним відомостям ставкам затвердженим в тарифікаційних
списках і штатному розписі у відповідності з передбаченим фондом оплати
праці

3 перевірка правильності проведення тарифікації працівників, для цього
необхідно порівняти записи в тарифікаційному списку із записами в
трудових книжках та копіями дипломів

4 необхідно зіставити чисельність фактично заміщених штатних посад із
затвердженим штатним розписом і необхідно перевірити законість надання
доплат і надбавок. При виявлені розбіжностей у застосуванні норм
необхідно одержати пояснення у відповідальної посадової особи та
перевірити наявність та достовірність документів, які стали підстаною
пр ийняття на роботу, встановлення ставок, окладів , розцінок .

5 на підставі первинних документів (табелі відпрацьованого часу, наряди,
акти виконаних робіт) перевірити документально чи фактично
відпрацьовано робочий час і чи виконанно роботу, що оплачується підрядно

6 ознайомившись із встановленим на обєкті контролю порядком преміювання
перевірити чи немає випадків преміювання в період тимчасової відсутності
з причин відпустки, хвороби, перебуванні на екземенаційній сесії

7 необхідно перевірити правильність утримання прибуткового податку
звертаючи увагу на повноту включення до з/пл премій , матеріальної
допомоги в т ч і виданими матеріальними цінностями

8 у разі винекнення сумнівів , щодо достовірності отримання конкретною
особоюгрошових коштів ревізору неохідно отримати підтвердження шляхом
письмового пояснення від одержувача коштів

9 якщо одержувач коштів не підтвердив їх отримання ревізору необхідно
одержати пояснення у касира про обставини виплати цих кошщтів та
невідкладно повідомити про це правоохороні органи для вилучення цмх
документів з метою проведення СБЕ

3 Ревізія правильності нарахувань на з/пл

4 Особливості оплати праці в бюдж установах в окремих випадках

1Особливості оплати праці сумісників- умови роботи за сумісництвом
визначенні Пост Кабміну від 3.04.93 №245 “Про роботу за сумісництвом
працівників держ підприємств,уст , орг ” зі змінами та положенням “Про
умови роботи за сумісництвом працівників держ підприємств,уст , орг ”
№43 ВІД 28.06.93

Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої
регулярної оплачуємої роботи на умовах трудового договору у вільний від
основної роботи час на тому ж або на іншому підприємстві за умовами
найму

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 години на день
і повного робочого дня у вихідний день . Загальна тривалість протягом
місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу

Керівники установ та організацій ,їх заступники ,керівники структурних
підрозділів та їх заступники не мають права працювати за сумісництвом за
винятком наукової, викладацької та творчої діяльності

Оплата при роботі за сумісництвом проводиться згідно з виконаною
роботою, перевіряється табель обліку робочого часу і не враховується при
підрахунку середнього заробітку за винятком вчителів та викладачів ,
медичних і фармоцептичних працівників, які працюють у відповідних
установах , сумісники мають право на відпустку оплата якої
проводиться згідно з чинним законодавством

При звільненні суміснику не виплачується вихідна допомога

2 Оплата праці за роботу в святкові та неробочі дні регулюється ст.73
КЗПП, оплачується за нормами ст.107 КЗПП

1 Підрядникам за подвійними розцінками

2 Працівникам праця яких оплачується за годинами або денними ставками
–доплата здійснюється у розмірі подвійної годинної або денної ставки

3 Працівникам які одержують місячний оклад доплати здійснюються у
розмірі одноденної годинної або денної ставки понад оклад при умові ,
що робота у не робочий і святковий день проводилась у межах норм
місячної норми робочого часу і розмірах подвійної денної і годинної
ставки понад оклад, якщо робота про водилась в обсягах, що перевищують
місячну норму. Оплата у зазначених розмірах проводиться за години
фактично відпрацьовані у святковий або неробочий день. За бажанням
працівника, який працював у святковий або не робочий день йому може бути
надано інший день відпочинку

3 Доплата за роботу у нічний час

Відповідно до статті 108 КЗПП робота у нічний час оплачується у
підвищеному розмірі встановленому галузевою або регіональною угодою та
колективним договором, але не нижче тарифної ставки або окладу за кожну
годину роботи у нічний час. В установах та організаціях бюджетної сфери
перелік та розміри доплат, надбавок та компенсацій встановлюються Пост
кабміну №134. Працівникам бюджетної установи, які за графіком роботи
працюють у нічний час зд. додаткова оплата у розмірі 40 % годинної
тарифної ставки або окладу за кожну годину роботи у нічний час.
Необхідно звернути увагу на доцільність таких робіт.

4 Особливості оплати працівників централізованих бухгалтерій

З 1.03.2001р. умови праці працівників централізованих бухгалтерій
визначаються згідно постанови №134.

Керівником органів місцевого самоврядування при яких створюється
центральна бухгалтерія в межах фонду заробітної плати затвердженому в
кошторисах бюджетної установи надано право встановлювати працівникам ЦБ
конкретні розміри посадових окладів , доплат та надбавок на них,
надавати працівникам матеріальну допомогу у т ч на оздоровлення за
винятком матеріальної допомоги на поховання у сумі не більше ніж 1
посадовий оклад за рік , а також затверджено порядок та розміри
преміювання відповідно до їх особистого внеску у загальний результат
роботи.

Тема4: Контроль і ревізія розрахункових операцій в бюджетній сфері.

Завдання перевірки розрахункових операцій в бюджетній сфері.

Перевірка Дт. та Кт. заборгованості. Здійснення видатків керівниками БУ.

Перевірка правильності здійснення БУ оплати комунальних послуг та
енергоносіїв.

Завдання перевірки розрахункових операцій в бюджетній сфері.

Завданнями перевірки розрахункових операцій в бюджетній сфері є:

перевірка правильності та своєчасності виконання договірних зобовязань
між постачальником і покупцем за виконані послуги;

перевірка достовірності та реальності Дт. та Кт. заборгованості;

перевірка дотримання встановленого порядку списання Дт. та Кт.
заборгованості;

перевірка своєчасності внесення до бюджету кредиторської заборгованості
по якій пройшов строк позовної давності;

перевірка правильності організації і внесення до бухгалтерського обліку
по рахункам.

Перевірка Дт. та Кт. заборгованості. Здійснення видатків керівниками БУ.

Ревізору необхідно памятати відповідно до статті 51 Кодексу законів
України, що розпорядники бюджетних коштів проводять видатки тільки в
межах бюджетних асигнувань встановлених в кошторисі та беруть
відповідальність за використання і управління цих коштів.

Призупиняти бюджетні асигнування в межах своїх повноважень мають МінФін,
ДКУ, ДКРС, місцеві фінансові органи та головні розпорядники бюджетних
коштів.

За вчинені правопорушення до розпорядників бюджетних коштів
застосовуються адміністративні стягнення, що не звільняє їх з
відшкодування заподіяних таких правопорушень та шкоди у встановленому
законом порядку.

Етапи перевірки розрахунків у бюджетній сфері :

Перевірка дотримання вимог розпорядників бюджетних коштів щодо
здійснення видатків або платежів необхідно розпочинати з річних форм
звітності (ф.№2; ф.№4 зведена). Дані вище вказаних форм звітності
повинні відповідати даним журнал-головна.

На основі вище вказаних форм звітності ревізор здійснення перевірки
динаміки Дт. та Кт. заборгованості.

Для перевірки достовірності наявної заборгованості необхідно використати
форму№7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ” при чому суми Дт. та
Кт. заборгованості форма №7 повинні відповідати даним формі№1 та книги
журнал-головна.

Особливу увагу ревізору необхідно звернути на графи 9; 10; 11 та 12
форми№7.

У графі 9 наводиться сума Дт заборгованості на почоток року, яка повинна
відповідати даним бух. обліку даним балансу та звіту заборгованості БУ
за минулий рік.

У графі 10 відображається сума Кт заборгованості, що виникла при
виконанні кошторису БУ за минулі та поточні роки і перебуває на бух.
обліку на останню дату складання звіту.

У графі 11 відображається сума Кт заборгованості строк позовної давності
якої минув і яка відображається в бух. обліку на звітну дату.

У графі 12 наводиться сума Кт заборгованості, яка була списана протягом
звітного періоду як така, що мала прострочений строк позовної давності
відповідно до статті 71 Цивільного Кодексу- строк позовної давності має
3 роки. Списана Кт заборгованість відображається в бух. обліку згідно
Інструкції про відображення кореспондентських рахунках в БУ №61.

Для перевірки достовірності та повноти обліку Кт заборгованості слід
використовувати меморіальний ордер №6. Накопичувальна відомість за
розрахунками з іншими кредиторами – який складається за субрахунком
675, окремо за кожним кредитором в розрізі КЕКВ та первинних документів
до нього.

Важливим моментом перевірки є питання забезпечення в установі правил
бух. обліку та проведення інвентаризації розрахунків. Ця перевірка
полягає у звіренні документів та записів регістрів бух. обліку та
обгрунтування сум на відповідних рахунках.

Особлива увага повинна звертатись причинам винекнення заборгованості та
її реальність. Основною причиною утворення Кт заборгованості з
порушенням терміну понад 1 місяць недотримання ЗУ “Про бух. облік та
фін. звітність” в частині несвоєчасного та не якісного проведення в
бюджетній установі інвентаризації взаєморозрахунків передбаченою
Інструкцією №90 та порушення статті51 та відповідної статті законів Укр.

Для перевірки повноти обліку Дт заборгованості ревізору необхідно
використати меморіальний ордер №4 (ф. №408). Накопичувальна відомість за
розрахунками з іншими дебіторами складається за субрахунком 364 окремо
за кожним дебітором в розрізі КЕКВ.

При перевірці Дт заборгованості необхідно звернути увагу на графи 4, 5,
6 форми 7.

Графа 4 – відображається Дт заборгованість на початок року , яка повинна
відповідати формі бух. обліку та балансу.

Графа 5 – відображається сума Дт заборгованісті, що виникла за поточні
та минулі роки та перебуває в обліку станом на останню дату складання
звіту.

Графа 6 – відображається сума Дт заборгованісті строк позовної давності
минув, яка на звітну дату перебуває в обліку. Необхідно зясувати причини
винекнення заборгованості та вжити заходо щодо її повернення. В
обовязковому порядку проводиться зустрічна перевірка з питань
достовірності винекнення заборгованості.

Перевірка правильності здійснення БУ оплати комунальних послуг та
енергоносіїв.

До коду 1160 “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” відноситься
оплата комунальних послуг та енергоносії включаючи оплату електроносіїв
для виробничих потреб.

1161 – Оплата теплопостачання

1162 – Оплата водопостачання і водовідведення

1163 – Оплата електроенергії

1164 – Оплата природного газу

1165 – Оплата інших комунальних послуг

1166 – Оплата інших енергоносіїв

При ревізії видатків на оплату комунальних послуг та енергоносів та
господарських потреб необхідно перевірити :

1. правила застосування діючих норм, сум та тарифів на опалення,
освітлення та дотримання лімітів на ці витрати відповідно до постанови
КМУ від 25.12.96р. №1548 “Про встановлення повноважень органів
виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання
цін””визначено, що для бюджетних установ встановлюється пільгові норми.

2. перевірка правильності віднесення витрат на вказаних видатках на
відповідні рахунки бух. обліку. При цьому ревізору необхідно
ознайомитись з договорами та первинними документами на підставі яких
проводять розрахунок на вище зазначені господарські операції і в разі
необхідності, необхідно проводити зустрічні перевірки у постачальників.

необхідно зясувати наявність лічильників на газопостачання,
водопостачання та їх робочий стан на протязі ревізійного періоду. Якщо
виявиться, що лічильники деякий час не працювали потрібно перевірити по
яких нормах проводились розрахунки враховуючи те, що для БУ встановлені
окремі тарифи.

необхідно перевірити наявність та порядок ведення журналу показників
лічильників.

ревізор повинен вивчити ефективність використання коштів на опалення
приміщення і на гаряче водопостачання.

необхідно перевірити загальну та робочу площу приміщення порівнявши її
із затвердженним планом. Якщо є розбіжності (завищення площі) то
необхідно перевірити яким чином проводяться розрахунки.

Під час перевірки оплати комунальних послуг та енергоносіїв ревізору
необхідно памятати :

що облік розрахунків з оплати комунальних послуг та енергоносіїв
здійснюються у відповідності до вимог Плану рахунків БУ та форм
меморіальних ордерів, облік ведеться в м/о № 4 і 6.

передплата за комунальні послуги та енергоносії обліковуються на рахунку
36 на субрах 361 за умови сплати шляхом періодичного перерахування в
встановлених розмірах і в певні строки і на субрах 364. Всі операції
відображаються в м/о №4 (ф. 408 бюджет) і відомість по цьому рахунку
складається окремо в розрізі кожного дебітора та в розрізі КЕКВ. Записи
здійснюються позиційним методом.

поточна оплата та заборгованість по комунальним послугам та енергоносіям
обліковуються на рахунку 365 всі операції відображаються в м/о №6.

відповідно до вимог ст.38 ЗУ” Про держ. Бюджет” не допускається будь-яка
прострочка платежів.

Тема5: Контроль і ревізія операцій з ТМЦ та ОЗ бюджетних установ.

1.Завдання ревізії ТМЦ та ОЗ бюдж. Установ.

2.Контроль збереження ОЗ і ТМЦ.

3.Ревізія операцій з ТМЦ і ОЗ.

4.Ревізія використання державного і комунального майна.

Завдання ревізії ТМЦ та ОЗ бюдж. Установ.

Завданнями ревізії є :

Перевірка дотримання умов, що забезпечують зберігання ОЗ і ТМЦ.

Перевірка законності та правильності операцій повязаних з рухом ОЗ і ТМЦ
та їх документального оформлення.

Перевірка правильності віднесення активів до ОЗ.

Перевірка правильності визначення зносу ОЗ.

Перевірка правильності проведення переоцінки ОЗ іТМЦ.

Перевірка правильності відображення на рахунках бух. обліку операцій
повязаних з рухом ОЗ і ТМЦ.

Аналіз показників ефективності використання ОЗ.

Перевірка операцій повязаних з орендою ОЗ.

Перевірка операцій повязаних з ремонтом ОЗ.

Контроль збереження ОЗ і ТМЦ.

Ревізія операцій з ОЗ і ТМЦ необхідно розпочинати з їх інвентаризації (
як правило інвентаризація проводиться вибірковим способом).

Етапи проведення інвентаризації :

До початку інвентаризації уточнюються всі місця зберігання цінностей, що
підлягають інвентаризації

Матеріально-відповідальні особи БУ складають звіт про рух ТМЦ на дату
початку інвентаризації

МВО дають розписку про те, що всі документи включені у звіт і, що ніяких
оприбуткувань чи раніш списаних цінностей не має

Проводиться визначення фактичних залишків ОЗ і ТМЦ. Ці дані записуються
в інвентиризаційні описи.

Ревізору необхідно перевірити договори про матеріальну відповідальність,
а також відповідність умов зберігання цінностей

У необхідних випадках до інвентиризаційних цінностей БУ необхідно
залучити відповідних фахівців, а також відбирати проби відповідного
аналізу.

Одночасно з проведенням інвентаризаціїпродуктів харчування і матеріалів,
проводиться інвентаризація тари

За результатами інвентаризації складається акт інвентаризації та описи
цінностей, які підписуються всіма членами інвентиризаційної комісії

Виводяться результати інвентаризації шляхом співставлення фактичної
наявності цінностей з даними бух. обліку

По фактам нестач і лишків МВО установи дають письмові пояснення.

Ревізія операцій з ТМЦ і ОЗ.

Після проведення інвентаризації доцільно перевірити повноту
оприбуткування обєктів ОЗ та ТМЦ для цього необхідно перевірити :

Первинні документи

Записи в регістрах бух. обліку

Провести зустрічні перевірки по документам постачальника.

При перевірці ТМЦ необхідно перевірити чи не відбувалася їх передача без
оплати, якщо матеріальні цінності реалізовувались то необхідно внести
коли і за якою ціною вони були продані і порівняти ціну з роздрібною
ціною на момент реалізації.

Після перевірки операцій з ТМЦ та ОЗ ревізору необхідно перевірити :

Чи закріплено майно за матеріально-відповідальною особою;

Чи проведена нумерація та клеймування інвентарю;

Чи проводиться в установлені строки повна інвентаризація майна;

Чи оформлюється відповідними актами передача майна при зміні
матеріально-відповідальної особи, і чи проводиться інвентаризація при
передачі.

Ревізія використання державного і комунального майна.

Напрямками перевірки є перевірка майна здана в оренду.

Загальне поняття оренди сформульоване у ст. 2 ЗУ “Про оренду державного
та комунального майна”. Відповідно до цієї статті орендою визначається
заснованої на договорі строкове, платне користування майном необхідне
орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В процесі оренди виникають такі організаційні відносини : відносини щодо
господарського використання державного та комунального майна – органами
ДКРС проводять ревізії правильності укладання та виконання договорів
оренди, повноти оприбуткування та вчасності надходження плати за
користування приміщенням.

Субєктами оренди є орендодавці.

Орендодавцями є :

Фонд держ. майна – є цілісним майновим комплексом підприємства та їх
підрозділів, та нерухомого майна, що є держ. власністю

Бюджетні установи та державні підприємства.

Відповідно до ЗУ “Про оренду держ. та комунального майна” істотними
умовами договору оренди є :

Обєкти (склад і вартість майна з урахуванням її індексації, термін
оренди);

При укладанні договору оренди держ. чи комунального майна необхідно
обумовити страхування зазначеного майна оренди, без дотримання цієї
вимоги договір може бути визнаним не дійсним;

Орендна плати з її індексацією сплачується орендарем незалежно від
наслідків господарської діяльності;

Орендна плата розраховується виходячи з власності нерухомого державного
майна визначений експертним шляхом та орендної ставки;

Витрати по оцінці майна може понести будь-яка із сторін договору оренди.
Розмір оренди за перший місяць після укладання договору оренди чи
перегляду розміру орендної плати розраховується шляхом коригування
місячної орендної плати на індекс інфляції за період з початку поточного
року до дати укладання договору оренди та індекс інфляції за перший
місяць оренди.

Орендна плата вноситься у грошовій формі (натуральна, грошова,
нутурально-грошова форма);

Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна він повинен
відшкодувати бюджетній установі завдані збитки;

Якщо орендар за власні кошти за згодою орендодавця здійснив поліпшення
орендованого майна, яке неможливо відокремити від майна заподіяному
шкоди орендодавець зобовязаний компенсувати йому збитки при умові якщо
інше не обумовлене в договорі.

До орендної плати включається плата за послуги і оплата на утримання
орендного майна.

Тема 6 Контроль і ревізія складання і використання кошторису бюджетною
установою.

1. Певірка правильності складання кошторису

2 Порядок проведення ревізій виконання кошторису бюджетної установи

1. Певірка правильності складання кошторису

При перевірці правильності складання кошторису необхідно :

1 ознайомитись із звітністю про виконання кошторису б у за минулі
періоди

2 необхідно перевірити наявність затверджених кошторисів, лімітних
довідок, планів асигнувань, а також своєчасність складання і
затвердження кошторисів

3 необхідно перевірити правильність та достовірність розрахунку при
формуванні дохідної частини кошторису (усі джерела надходження
коштів).Якщо доходи спец фонду установи вищі за планові то необхідно
проаналізувати чи всі види систематизованих доходів, які мали місце у
попередньому році уключені у доходну частину наступного року.

4 відхилення показників затверджених асигнувань фактичних та касових
видатків – це може свідчити про необґрунтоване проведення розрахунків
необхідних асигнувань і тому ревізору у цих випадках необхідно ретельно
перевірити саме ці КЕКВ

5 крім того доцільно з’ясувати чи не виплачуються в установах премії,
матеріальні допомоги , надбавки стимулюючого характеру у розмірах, які
стимулюють обмеження

6 необхідно перевірити правильність розрахунку до видаткової частини
кошторису по кожному КЕКВ . Метою перевірки проведених розрахунків
видаткової частини кошторису є визначення реальної потреби установи в
бюджетних асигнуваннях і тому ревізору необхідно переконатися що по
кожній статті видаткової частини кошторису планові призначення не були
завищенні. Для цього необхідно визначити укладені установою договори на
отримання основних послуг, перевірити правильність застосування тарифів
та розцінок, відповідність обсягів (площа опалювальних приміщень ),
кількість штатних одиниць розміри посадових окладів та інші нормативи.

При аналізі відхилень звітних показників від кошторисних призначень слід
користуватися методичними вказівками бухгалтерського обліку і фінансової
звітності в бюджетних установах затверджені наказом Голов КРУ України
від 26.12.00 №104.

Крім того необхідно перевірити:

1 Дотримання вимог першочергового фінансування установи по захищеним
статтям видатків ( заробітна плата, відрахування на заробітну плату,
мінімальні витрати на фінансування), а також дотримання заборони
1)збільшення бюджетних призначень на оплату праці працівників установи
за рахунок зменшення інших видатків

2)збільшення капітальних вкладень за рахунок зменшення бюджетних
призначень на поточні видатки (це є порушенням крім тих втипадків, коли
необхідно ліквідувати аварійність приміщень, аварійність основних
засобів).

Цільове спрямування коштів спеціального фонду

H

J

¬

H?r

Ae

J

¬

H?*

r

AE

&

F

&

&

&

F

&

&

&

&

hA E>*CJOJQJ^JaJ

&

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

? ??&?

??&?

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

&

ae

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

h›[

i”

&

?

hei&

???????????¤????????ae? ???????¤??????ae?Відповідність взятими
установами і організаціями зобов’язань на здійснення видатків або
платежів бюджетними асигнуваннями.

В акті ревізії перевірка правильності складання та аналіз складання
кошторису не повинні обмежуватися описом планової та звітної
документації та переліком документів, якими до кошторисів вносилися
зміни, а мають носити аналітичний характер з елементами аудиту і повинна
викладатись відповідно до методичних рекомендацій з питань
документування органами ДКРС ревізійних дій та їх результатів
затвердженого наказом Голов КРУ від 29.12.200 №110.

2 Порядок проведення ревізій виконання кошторису бюджетної установи

Ревізію необхідно розпочинати з аналізу виконань кошторисних призначень.
Метою цієї перевірки є порівняння показників затверджених асигнувань
фактичних та касових видатків по рахунках в розрізі КЕКВ та з’ясувати
причини їх розбіжностей , а також коригування ревізійних дій , яке
пов’язане із виявленням цих відхилень.

Для правильної оцінки розбіжностей вказаних показників необхідно
проаналізувати крім фінансових показників ,фактичну діяльність установи.

Якщо касові видатки з оплати праці перевищують або менші за кошторисні
призначення то причинами цього можуть бути:

1)по коду 1110 перевищення касових видатків практично виключається тому
що відповідно до вимог п.12 Постанови Кабміну від 16.08.98 №164 та п.28
Постанови Кабміну від 9.01.00 №17 штатні розписи повинні приводитись у
відповідність до доведених асигнувань.

Виключенням може бути коли в кінці фінансового року заробітна плата
працівників за другу половину грудня виплачується в січні наступного
року.

по коду 1110 коли відповідно до розпоряджень уряду проводити підвищення
заробітної плати або введення інших норм, які призначають додаткові
виплати і на цю мету не виділяється додаткових асигнувань і якщо після
введення відповідних норм керівництво не допустило безпідставних виплат
премій, допомоги та інших платежів стимулюючого характеру.

2) по коду 1120 відхилення аналізуються виходячи з показника фонду
оплати праці , а також проведених касових видатків на виплату страхового
відшкодування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Виплачені суми
можуть перевищувати розмір нарахувань по цьому виду платежів , але при
цьому ревізор повинен перевірити чи враховано кредиторську
заборгованість фонду соціального страхування.

Лише за цих умов перевищення касових видатків можна вважати виправданим.

Касові видатки проведено у сумах, що менші за затверджені асигнуання.

Такі випадки можуть пояснюватися наявністю вакантних посад.

Непередбачене припинення діяльності окремих структурних підрозділів.

Необгрунтованим завищенням бюджетних асигнувань.

При цьому ревізору доцільно проаналізувати доцільність квартальної
звітності , а також виявити факти економії асигнувань на зарплату (
вищестоящий орган повинен відкорегувати кошторис видатків).

Крім того причиною того , що косові видатки можуть бути менші за
затверджені асигнування можуть бути фінансування проведені шляхом
взаємозаліків , розрахунків векселеми, коли в рахунок асигнувань на
заробітну плату через зазначені розрахунки надходять матеріальні
ціності, які не реалізовані на предмет погашення заборгованості . Ці
ціності необхідно переірити на предмет повноти оприбуткування, провести
інвентаризацію , перевірити чи не використовувались вони для покриття
видатків по інших кодах ЕКВ , а також перевірити , як це ідображено в
обліку.

Перевищення касових видатків над кошторсними призначеннями у більшості
випадків може пояснюватись затвердженням асигнувань у розмірах менших
ніж у них є потреба за проведеними розрахунками.

За умови доведення виробничих показників на рівні минулих років , таке
первищення є виправданим . Проте в більшості випадків таке перевищеня є
порушенням фінансової дисципліни і тому ревізору необхідно аналізувати
за рахунок яких кодів допущено перевищення і чи не торкається це
захищених статтей бюджетної клаисфікації.

При цьому слід враховувати , що аналізуючи попередні роки потрібно
звернути увагу на звіт про касове виконання кошторису , щоб виявити
показники касових видатків , які віднесено до інших КЕКВ . Якшо звіт
затверджено відповідним органом то можна вважвти , що асигнування
переглянуто у законодавчому порядку.

Якщо ж звіт викривлено і касові видатки по звіту не відплвідають
фактично проведеним то у даному випадку необхідно робити висновок про
нецільове використання бюджетних коштів , яке приховане викривлення
звітності. Певних кодах у розмірах менше затверджених асигнувань може
також пояснюватись завищенням асигнувань, а тому ревізору необхідно
повернутись до визначення правильності проведення розрахунків по
кошторису. Такі видатки є грубим порушенням фінансової дисципліни. Крім
того по таких видах видатків , як придбання обладнання та інвентарю ,
капітальний ремонт, причиною може бути несвоєчасне виділення асигнувань
, часто в кінці звітного року , коли відсутній час для дотримання
процедур закупівель. У такому випадку економія по касових видатках
виправдана, але про зазначений факт ревізору необхідно писати в акті
ревізії і обов’язково інформувати органи виконавчої влади. Якщо
відбулося порушення бюджетної дисципліни в регіоні то це сідчить про
недоліки структурі діяльності .

Перевищення фактичних видатків над кошторисними призначенями при
касових видатках проведених в межах асигнувань може пояснюватись такими
причинами:

1. штатаний розпис не приведно у відповідність з доведеними бюджетними
асигнуваннями . Це є грубе порушення фінансової дисципліни , і наслідком
цього є необгрунтоване створення кредиторської заборгованості (якшо
заробітна плата не виплачується) , або перевищення касових видатків
(якщо виплачується).

2. проводилось нарахування заробітної плати, матеріальної допомоги та
надбавок стимулюючого характеру без наявності еконімії фонду оплати
праці. Це є невиправданим і безпідставно створює кредиторську
заборгованість або тягне перевищення касових видатків . Проте зазначене
питання ревізору необхідно аналізувати у розрізі звітних періодів . Якщо
такі виплати проводились протягом року за підсумками місяця , кварталу
або півріччя , і якщо умови для виплати були ( була економія фонду) то
вважати порушення таке перевищення підстав не має. При цьому необхідно
перевірити чи не виділялись асигнування наперед, штучно створюючи касову
економію по фонду оплати праці, або чи не використовувалось з цією метою
асигнування призначені на наступні періоди при розразхунку касової
економії по поточному звітному періоду. За таких умов перевищення
касових видатків є порушенням касової дисципліни .

3.Протягом року проводились підвищення заробітної плати та вводилися
інші передбачені законодавством виплати , але додаткові асигнування для
цієї мети не виділялись і фонду оплати праці не було. Це створює
кредиторську заборгованість, але її створення виправдане , в даному
випадку порушень не має .

4. При плануванні асигнувань на заробітну плату розрахунок проведено
виходячи не з суми потрібної на виплату заробітної плати поточного
року, а у зв’язку з проведенням виплати заробітної плати за другу
половину грудня поточного року на наступний рік , при цьому фонд
заробітної плати формується шляхом додавання до розрахункового фонду
поточного року боргу попереднього та вирахування боргу на наступний рік.
У зв’язку з цим може бути невідповідність , яка є виправданою , але
ревізору необхідно перевірити ці випадки , по розрахунках до кошторису
, звітності та бухгалтерських регістрах.

Якщо факти видатки на заробітну плату менші за затверджені асигнування
при цьому касові видатки проведені у межах виділених асигнувань або
вони також менші за затверджені асигнування . Причини:

Завищення асигнувань на заробітну плату

Скорочення штатів за різних причин

3. За умови, якщо фактичні видатки менші за асигнування , а касові
проведено в межах асигнувань то можливо проводилось погашення
заборгованості із заробітної плати за попередні періоди. Необхідно
перевірити чи існувавння дебіторської заборгованості за період або
виплату проведено на перед ( виплата товарами, взаємозаліки ). Якщо є
виплати на перед то є дебіторська заборгованість – а це порушення
фінансової цисципліни.

По інших кодах економічної класифікації фактичні видатки , можуть бути
менші за виділені асигнування з таких причин:

1 Підвищення бюджетних асигнувань по відповідних КЕКВ

2 Якщо кошторисом передбачено погашення заборгованості минулих років

3 Якщо за рахунок асигнувань запаси матеріальних цінностей доведені до
нормативів. У цьому випадку рквізору необхідно порівняти залишки певних
матеріальних цінностей на почіаток та на кінець кінець року –вони
повинні зрости і дорівнювати нормативу запасу (не більше нормативу,
якщо перевищує –це порушення).

Фактичні видатки можуть бути перевищення за кошторисні призначення ,
коли:

1 не дотримання кошторисних призначень- порушення фінансової дисципліни.
У разі якщо це пояснюється використанням наявністю матеріальних запасів
у межах норм споживання то в цьому випадку порушення відсутнє. Ревізору
необхідно перевірити по бухгалтерському обліку зменшення запасів по
відпорвідних рахунках матеріальних ціностей.

2 якщо кошторисне призначення не відповідають реальним потребам
установи з тих видів видатків , які призначені на оплату послуг із
забезпечення повного функціонування об’єкту ревізії .

3 Коли існують непередбаченні видатки на ремонт обладнання та приміщень
, які проводились у зв’язку з аварійними ситуаціями , зазначене повинно
підтверджуватись відповідними активами та висновками експертів.

Тема 7. Контроль і Ревізія стану Б.О. та достовірності звітності

1.Мета і завдання

2.Перевірка організації облікової і контрольної роботи

3.Перевірка стану Б.О. бюджетної установи

4.Перевірка достовірності звітності і стану звітної дисципліни

5.Особливості ревізії централізованих бухгалтерій бюджетних установ

Мета і завдання.

Мета ревізії – дати загальну оцінку облікового процес, визначити , чи
забезпечує облік системний контроль за ФГД , збереженням і використанням
мат. ресурсів, станом розрахунків.

Дати загальну оцінку, виявити порушення.

Розробити належні заходи щодо реалізації матеріалів контролю

Завдання ревізії – перевірка правильності оформлення здійснення ФГД та
повноту і своєчасність їх відображення відповідних рахунках Б.О. у
відповідних регістрах.

Перевірка забезпечення Б.О. видатків відповідно до затвердженого
кошторису та його змін.

Перевірка розподілу обов(язків між штатними працівниками бухгалтерії та
перевірка документів оббігу

Перевірка правильності ведення обліку мат.цінностей

Перевірка дотримання вимог складання звітності, їх якості, повноти

2. Ревізія стану Б.О. б.у. починається з обстеження у бухгалтерії стану
організації облікового процесу.

Послідовність і напрямки контролю

– Перевірити обгрунтованість планів роботи бухгалтерії і стану їх
виконання. У річному плані роботи Б. Передбачаються роботи з
удосконалення облікового процесу у структурних підрозділах та у самій Б.
Плани контрольної роботи, технічного навчання та підвищення
кваліфікації працівників Б.

– Перевірити обгрунтованість обсягів роботи визначається за методом
аналізу данних по виявленню порушень попередніх перевірок та плану
роботи Б. З удосконалення обліку.

– Проводиться обстеження обсягів застосування комп. техніки в обліковому
процесі.

– Перевірка планування та організації праці працівників Б. При цьому
ревізор перевіряє наявність і вивчає зміст посадових інструкцій на
кожного працівника Б.

Наявність графіків документооббігу, графіків здачі звітності до Б.
структурними підрозділами, та здачі виконаної роботи працівниками Б.
головному бухгалтеру для контролю та узагальнення.

Перевірка наявності норм-правової інформації, забезпечення бланками
типових форм перв. Інформації, регістрів, тех. інструкцій.

Перевірка організації архіву

У кінці звітного періоду наприкінці року всі документи, які підлягають
зберіганню повинні бути зброшуровані у папки, пронумеровані і здані в
архів. Перевірити організації приміщення архіва. Б. повинна вести описи
арх.справ по роках, акти про знищення. При зберіганні облікової
інформації на машинних носіях у наявності повинно бути не менш як 2-3
копії на дискетах і мають бути додержані терміни перезапису інформації.
З архіву можна брати документи лише з дозволу гол.бухгалтера.

– Перевірка використання гол.бухгалтером своїх прав і виконання
службових обов(язків як керівника облікової і контрольної робіт.

Ревізор оцінює дотримання гол.бухгалтером ЗУ про бух облік і фін
звітність.

3. Перевірка стану Б.О.б.у.

На початку реревірки ревізор вивчає особливості технології обл.процесу,
враховуючи специфіку діяльності установи.

Послідоввність перевірки Б.О.б.у.

Перевірка правільності застосування діючого плану рахунків Б.О.,
наявності та складу облікових регістрів.

Контроль дотримання методики ведення контрольних записів у поточному
синт. та аналіт. обліках , що здійснюються за методом норм.перевірки на
відповідність чинному законодавству щодо систематизації і узагальнення
інформації на поточний місяць.

Відповідність данних синт. і аналіт. обліків за методом порівняння
данних ГК та оборотних відомостей по окремих рахунках.

Проводиться поглиблене вивчання стану обліку по окремих розділах
облікового процесу. При цьому основна увага звертається на своєчасність
відображення в обліку перв.документів.

Проводиться перевірка автоматизації обліку.

Ревізор повинен перевірити, наскільки стан Б.О. забезпечує контроль
витрачання бюдж.коштів, збереження грошових коштів і мат.цінностей. Крім
того ревізору потрібно вивчити проф обов(язки гол.бухгалтера.

Обов(язковою умовою організації Б.О.є :

Розподіл службових обов(язків

Забезпечення б.у. норм.документами, обліковими регістрами, бланками
перв.документів.

Наявність графіка здачі мат.відповідальними особами та підрозділами всіх
звітів і зведень, забезпечення архіву.

Основні порушення:

– Запущеність обліку

– Порушення застосування плану рахунків

– Розрахунки грош.коштів

– Порушення методики ведення облікових регістрів

– Наявність Б.записів б.у. без перв.документів

– Порушення правил внесення виптавлень в документах

4. Перевірка достовірності звітності і стану Б.О.

І. Контроль достовірності звітності починається з визначення складу
звітності б.у.

1. Наявність документів про реєстрацію б.у.як платника податків,
враховуючи специфіку діяльності. Здійснюється перевірка дотримання
термінів здачі звітності податковим органам, управлінням.

2. Перевірка достовірності звітності за формами Б.стандартів і
податкової звітності на підставі данних обліку

3. Дані систематизуються в спец.накопичувальних відомостях длявизначення
обсягів у розрізі окремих показників за звіт.квартал та на початок року.
Ревізору необхідно перевірити правильність формування данних у цих
відомостях, застосовуючиметод норм.перевірки щодо включення об(єктів,
метод порівняння данних підсумків з відповідних показників з урахуванням
виявлених у попередніх розділах ревізійної роботи поршень.

4. Дані балансу перевіряються за методом порівняння окремих показників з
даними КЖГ по залишкам на бал.рахунках станом на кінець звітного
періоду. На початок звітного періоду вони додатково звіряються з
балансом за минулий рік станом на кінець. Слід перевірити достовірність
та реальність залишків по рахунках розрахунків. Перевіряється за методом
перевірки даних та інвентаризації цих рахунків. При підозрі на
недостовірність даних проводиться зустрічна перевірка.

5. Правильність відображення у поточному Б.обліку та внесення змін до
звітності зроблених на підставі попередніх актів перевірки, постанов
органів держ.контролю. При встановлені запущеності обліку ревізор
складає акт, встановлює термін для оновлення даних.

5. Особливості ревізії централізованої бухгалтерії.

Проведення ревізії викликана фінансово-господарською діяльністю
централізованого бухгалтерського обліку централізованих бюджетних
установ має свої особливості, які пов’язані з можливістю посилення
контролю за ефективністю використання бюджетних коштів бюджетними
установами.

Особливості ревізії бюджетних установ, які вслуговуються
централізованими бюджетами значною мірою визначені особливостями.

При централізації обліку за керівниками бюджетних установ зберігається
право розпорядженням кредитів. У їх розпорядженні знаходяться
матеріальні цінності і грошові кошти вони разом з централізованою
бухгалтерією складають кошторис та здійснюють керівництво виконання цих
кошторисів. Крім того до їхньої компетенції входять основні питання
фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Тому
відповідальність при виявленні крадіжок, зловживань незаконних та
неефективних використаннях коштів несуть не тільки головні бухгалтери, а
й керівник бюджетної установи.

Керівник бюджетної установи несе відповідальність за достовірність даних
які подаються до централізованої бухгалтерії і це необхідно враховувати
ревізору під час відображення результатів ревізії в акті ревізії.
Важливим також під час проведення ревізії централізованої бухгалтерії:
перевірити стан внутрішнього господарського контролю та виконання його
контролюючих функцій, необхідним елементом ревізії є організація
перевірок у бюджетних установах які обслуговує централізована
бухгалтерія, достовірність даних по з/п , виплат грошових коштів,
витрачання матеріальних цінностей та інших господарських витрат,
необхідно організувати проведення контролю інвентаризацій цінностей і
грошових коштів безпосередньо в бюджетних установах, які обслуговуються
централізованою бухгалтерією.

Кількість установ, яку необхідно охопити такими перевірками встановлює
керівник ревізійного органу, який призначив ревізію, або керівник
ревізійної групи з урахуванням забезпечення належної якості ревізій. В
централізованій бухгалтерії здійснюється фінансування підвідомчих
установ, які ведуть облік самостійно, тому одним із завдань ревізій є
перевірка цієї функції.

Тема8. Порядок проведення перевірки з питань закупівлі тов.,роб., посл.,
за держ кошти.

Мета перевірки- забезп-ня контролю за дотриманням прозорості процедур
закупівлі т., р., п., а також контроль за оптимальним їх викор-ням.

Об’єктами перевірки є кошториси б.у., док-ти, що відп-ть публікації
оголошення у віснику держ закупівель, тендер на документацію наявність
тендерних пропозицій, протоколи засідання тендерних комісій. Перевіряючи
питання закупівлі за держ кошти ревізору необх-но звернути увагу на:

1) сума закупівлі повина перевищ-ти 5тис.евро, а після 16.03.03 –
2тис.евро на товари, а для робіт більше 100тис.евро. Для цього необх-но
перевірити чи не було випадків, коли замовники розділив закупівлю на
частини з метою уникнення процедур передб-х з-м; перевірити кошторис
вид-в та проан-ти виділене фінан-ня, це пров-ся шляхом перевірки банк-х
операцій, які свідчать про перерах-ня коштів за однотипні види прод-ї.
Проведення тендерів визн-ся виходячи із загал суми асигнувань по
кожному КЕКВ, зокрема повині бути перед-ні наст-ні КЕКВ (1131, 1132,
1133, 1134, 1150, 1160, 1170, 1320, 1340, 2100, 2120, 2200, 2300, 2400).
Після цього р-р перевіряє форму №1 “Торги або тендери” визн-чи з неї
скільки було зд-но закупівель, на яку суму.

2) перев-ся стан підготов роботи по зд-ню закупівель: р-р повинен
перевірити не видавався наказ або розпоряд-ня в б.у., щодо створення
тендерного комітету, чи не надх-ли близькі, родичі, а також особи, які
пов’язані з викон-ням контракту; перев-ся і друк-ся оголошення про зд-ня
закупівель у віснику держ закупівель; перев-ся чи дотриманий термін (45
кален днів) від дати публікації оголошення до розгляду тендерних
пропозицій (15 днів причини скорлчення); необх перевірити чи всю
необх-ну інф-ю містить в оголошені на тендер – наймен-ня та юр адреса
замовника, вид, к-сть та місце, терміни поставки, розмір плати; необх-но
перевірити чи дотрим-ся термін (5кален днів) після завершеня поцедури
поперед-ї кваліф-ї, коли замовник повідомляє кожного учасника про рез-ти
ї зд-ня.

3) перевірка тендерної док-ї: р-р повинен вимагати від ревізуючої уст-ви
пакет тендер-ї пропозиції. При цьому необх-но перевірити чибула тендерна
док-я підготовлена та надіслана виконавцю протягом 7 кален-х днів з
моменту отримання від нього запиту про необх-ні док-ти.; р-ру необх-но
перевірити правильність оформ-ня тендерн-ї док-ї, яка повина містити:

інструкція, щодо підготовки тенд-х пропозицій;

перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки
відп-ті викон-в встан-м кваліф-м вимогам;

інф-ю про хар-р та необх-ні тех-ні та якісні хара-ри предмету закупівлі;

к-сть товару і місце де будуть виконані роботи;

перелік критеріїв та методику оцінки для визн-ня найкращої тенд-ї
пропозиції;

методика розрах-ку ціни тенд-ї пропозиції;

умови повернення або не повер-ня тенд-го забезпечення.

р-ру необх-но перевірити наявність протоколів, зборів замов-ня і
виконавців, а також внесення змін в тендерну док-ю.

4 ) перевірка розкриття тенд-х пропозицій шляхом перевірки протоколів та
ін наявних документів, то р-р повинен з’ясувати: яким чином проводився
тендер-м комітетом розгляд наданих тенд-х пропозицій; необх-но
перевірити у замовника наявність листів від виконавця переможця з
підтв-м відп-ті його кваліф-м вимогам; неох-но перевірити своєчасність
повідомлення (5н.д.) про акцент тенд-ї пропозиції, яке надсилається
переможцю торгів; перевірити наявність укладеного договору на викон-ня в
оголошеню вказаних видів тенд-ї док-ї.

5) перевірка запиту цінових пропозицій або котирування. Під час
перевірки заст-ня процедури запиту цінових пропозицій замовник подає
запит 3 викон-цям, пропозиції розкриваються у визн-й замовником час.
Після цього р-ру необх-но перевірити своєчасність (протягом 6 днів)
інформ-ня зам-ком усіх викон-в, що подали свої пропозиції про рез-ти
торгів та укл-ня договору з тим виконавцем переможцем, хто подав
пропоз-ю за найнижчою ціною.

Для закупівлі продуктів хірчування проводиться процедура відкритих
торгів.

Ураза великої кількості продуктів харсування процедуру торгіів можна
поділити на лоти і по кожному лоту обрати переможця і укласти угоду,
однак. Однак при цьому необхідно зазаначити це у тендерній документації.
У разі здійснення закупівлі на суму яка не перевищує 10 тис євро можна
застосувати спрощену процедуру закупівлі. Вокремих випадкаах згідно з
листом Мін Ек Укр від 28.04.2001р №19-37/783 можливе проведення
закупівель видяхи з видячи з квартальної або піврічної потреби.

При перевірці звітів про результати здійснення процедури котирувань
ревізор повинен пам”ятати, що ці звіти повинні подавати звіти під час
оплати у фін органи, якщо вартість закупівлі = або більше 5 тис.евро,
для робіт – 100тис.евро. При оплаті товарів і послуг до 5 тис євро
згідно з листом Мін Ек Укр від 12.10.2001р. №03-05/3030 замовник не
подає звіти у фін органи, а оплата здійснюється за фактом купівлі
товарів і послуг.

Звіт №1 торги (тендери) складаються за результатами поцедури закупівлі
незалежно від суми закупівлі.

Тема 9. К і Р використання коштів на харчув та медикаментозне
забезпечення у мед закладах

1.Проведення перевірки використання коштів на харчування

2.Провед перев викор коштів на медикаментозне забезп у мед закладах.

1. Проведення перевірки використання коштів на харчування

Мета використання коштів на харч у мед зал є зясування раціональності і
ефективності використ фінансових ресурсів на забезпечення харчування
хворих, які перебувають у стаціо відділеннях, а т.ж. чи не закуповують
дорогих продуктів харчування, або продуктів термін споживання яких
закінчився.

1етап Перевірка використання коштів на харчування треба починати з
перевірки правильності складання єдиного кошторису БУ по КЕКВ 1133
„Продукти харчування”

перевірка наявності затверджених кошторисів

провести аналіз надх та витр коштів по КЕКВ 1133

перевірити правильність розрахунків(усі джерела надход коштів при
формуванні доходної чи видаткової частини кошторису по КЕКВ1133)

Видатки на харчув визнач виходячи із сер кільк-ті ліжок по кожному
профілю числа днів функціонання ліжок та розрахункової норми видатків на
харчування на 1 хворого у день.

2етап „Перевіряється звіт про виконання кошторисуБУ” (фактичні видатки
на харчув у звіті порівнюється з даними журнал-головна та меморіальними
ордерами)

3етап Надходження продуктів харчув перев шляхом порівняння записів у
первинних док-тах із записами у накопичувальних відомостях (Д232
К361,362,364)

4етап.Перевірка повноти оприбуткування прод харчув та правильність їх
списання(дослідження договорів та закупівлю прод харчув)

5етап.Аналіз стану заборгованості по розрахунках з постач прод харчув(за
допомогою зустрічної перевірки у постач з метою підтяв записів в
накладних на відпущ товари)

6етап.При перевірці правильності списання прод харч необх звірити записи
в меню-вимозі інших документів із записами в накопичув відомос видатків
прод по кожній мат-відп особі.

7етап Перевірити відпов докум на одерж продуктів які знах на кухні або в
харчоблоці документам, які зберігаються в бухгалтерії (провести раптову
інвентаризацію наявних прод у харчоблоці та коморі)

8. Перевірити чи не допускал харчув працівників установи за рах
асигнувань на харчув хворих

9. провести перевірки в усіх відділеннях лікарні в ході яких встановити
чи всі прод харчув видані з харчоблоку фактично одерж у відділеннях, чи
відповідає кільк хворих на яких видано харчув фактичн їх наявності.

При ревізії необхідно звернути увагу:

1.правильність підрах підсумків в накопич відомостях по видатках
продуктів

2. чи підтяв записи витрат прод харч у накопич відомост щоденними
меню-вимогами

3.чи немає випадків списання у видатки прод харч,які не рахуються по
даним обліку в залежності на відпов дату

2. Провед перев викор коштів на медикаментозне забезп у мед закладах.

Мета перевірки використ коштів на медикаментозне забезп у мед закладах
є:

з’ясування чи раціонально та ефективно використ фін ресурси та суми за
дорученнями, які надійшли на лікування хворих для придбання
медикаментів, а т.ж. як гуманітарна допомога.

1етап Перевірити правильність складання кошторисівБУ
КЕКВ1132”Перев’язувальні засоби”(перевірити наявність затв кошторисів,
правильність розрах до видаткової частини кошторису)

Видатки на медикаментозне визнач виходячи із середньої кількості ліжок
по кожному профілю числа функціонання ліжок.

2етапПроведення інвентаризації у відділеннях лікарні, гол мед сестри,
аптеці, аптечного складу.

Інвентариз починається з пред’явлення гол мед сестрою книги обліку
медикаментів, докум по їх надходженню та витрачанню.

3етап за даними рахунку фактур, накладних перевіряють повноту
оприбуткування медикаментів МО№7”Накопич відомість розрах в порядку
планових платежів”. Облік медикаментів ведеться окремо за кожним
постачальником Д 233 К361,362,364

4етап Перевірити відповідність отриманих медикаментів профілю
лікувальної установи.(чи були випадки відпуску медикаментів по накладних
без дозволу керівника лікув установи, звернути увагу на правильність цін
і таксування оплачених рахунків фактур , врахув можливість дописок і
виправлень)

5етап Перевірка медикаментів, які придбані через взаємозалік,
взаєморозрахунок, векселі

6етап Перевірка в медичн закладі медикаментів, які хворі закуповують за
власні кошти у аптечній мережі

7етап Перевірити правильність списання медикаментів (проаналізувати дані
звітів гол медсестер про витрачання отруйних, наркотичних медикаментів.
Необхідно перевірити накладні на їх видачу у відділеннях)

8етап Перевірка правильності безкоштовної або 50% знижкою видачі
медикаментів відповідно до чинного зак-ва окремим категоріям хворих.

9етап Перевірити запас медикаментів у мед сестер він не повинен
перевищувати10денний термін.

Тема 10. Контроль і ревізія в установах культури і мистецтв.

1. Особливості перевірки бухгалтерського обліку в установах культури і
мистецтв

При перевірках бухгалтерського обліку в установах культури і мистецтв
слід звернути увагу на специфічні господарські операції, пов’язані з
обліком квиткового господарства та сценічно-постановочних засобів.

Відповідно до п. 4 Інструкції з обліку основних засобів та інших
необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного
казначейства України від 17.07.2000 № 64 до основних засобів належать
сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 гривень
(декорації, меблі й реквізит, бутафорія, театральні й національні
костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки), які обліковуються на
субрахунку 109 «Інші основні засоби». Згідно з п. 88 Інструкції № 64, на
сценічно-постановочні засоби знос не нараховується. Пунктом 58
Інструкції № 64 встановлено, що для обліку сценічно-постановочних
засобів застосовуються «Інвентарні картки групового обліку основних
засобів в бюджетних установах» типової форми 03-9 (бюджет).

При перевірці бухгалтерського обліку сценічно-постановочних засобів
ревізору доцільно впевнитися, щоб під виглядом старих (зношених)
костюмів, меблів та інших сценічно-постановочних засобів не списувалися
нові.

В установах культури і мистецтв поширені випадки виготовлення
сценічно-постановочних засобів для проведення одного або циклу
конкретних заходів (наприклад, для новорічних і різдвяних ялинок) з
одночасних списанням цих сценічно-постановочних засобів або навіть без
їх оприбуткування, що є порушенням Інструкції № 64. Слід звернути увагу
ревізорів на те, що сценічно-постановочні засоби (як і інші основні
засоби та необоротні активи установи) є предметами довготривалого
користування і підлягають списанню за загальними правилами за умови
непридатності для подальшого використання (на цей час діє Типова
інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ,
затверджена спільним наказом Головного управління Державного
казначейства України та Міністерства економіки України від 02.12.97 №
126/137).

Листом Міністерства культури СРСР від 18.05.79 № 29-87 надіслано
«Инструкцию по учету сценическо-постановочньїх средств в театрах системи
Министерства культурьі СССР», яким встановлено, що з урахуванням
специфіки роботи зазначена Інструкція може застосовуватися іншими
театрально-видовищними підприємствами і культосвітніми установами
системи Міністерства культури СРСР. На даний час ця Інструкція
застосовується в частині, що не суперечить чинному законодавству
України, і регулює специфічні питання, пов’язані з виготовленням,
використанням, переміщенням та списанням сценічно-постановочних засобів.

«Инструкция по веденню билетного хозяйства в культурно-просвети-тельньїх
учреждениях й учреждениях изобразительньїх искусств системи Министерства
культури СССР», затверджена Міністерством культури СРСР за погодженням з
Міністерством фінансів СРСР 19.12.74 № 947, також діє на території
України в частині, що не суперечить чинному законодавству. Зокрема,
бланки квитків повинні обліковуватись як на балансі установи за вартістю
їх придбання, так і на позабалансових рахунках за номінальною вартістю
(тобто, за ціною реалізації, що надрукована друкарнею на кожному квитку,
квитковій книжці або абонементі). Пунктом 36 цієї Інструкції
встановлено, що бланки квитків, абонементів і путівки є бланками суворої
звітності, отже при виявленні недостачі бланків квитків слід
застосовувати п. 7 «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання,
нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (із внесеними
змінами). Так, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку
обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

• 5 – до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та
документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку,
встановленої законодавством;

• 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та
документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або
вартість яких не встановлена законодавством.

При ревізії квиткового господарства установи необхідно звірити між собою
залишки на балансових та позабалансових субрахунках установи, обіги по
субрахунках обліку доходів та обліку розрахунків з дебіторами і
кредиторами. Необхідно зіставити кількість бланків квитків (квиткових
книжок, абонементів), вартість яких списана на видатки установи з
кількістю бланків квитків (квиткових книжок, абонементів), що віднесені
у підзвіт матеріально відповідальних осіб і включені до звітів касирів
про реалізацію квитків. Необхідно також зробити раптову інвентаризацію
квитків на складі та у матеріально відповідальних осіб.

Тема 11.Контроль і ревізія цільового вкористання бюджетних коштів на
виконання НДР і ДКР

Ревізію цільового та ефективного використання коштів ДБ рекомендується
проводити у такій послідовності:

Неоюхідно з”ясувати коло учасників бюджетного процесу, підстави
включення НДР і ДКР до плану, обгрунтування та обсяги фінансування,
пріоритетні напрямки НДР, виконавців робіт, впровадження резервів
завершення НДР та ДКР.

Перевірити наявність затверджених кошторисних калькуляцій по комісії.

Перевірити використання бюджетних коштів, станвиконання робіт та
передачу робіт замовнику.

Перевірити своєчасність проведення розрахунків за виконані роботи,
визначити ефективність проведених робіт.

На першому етапі перевірки необхідно встановити, в яких державних
цільових програмах підприємство приймало участь, встановити обсяги
фінансування, кількість укладених договорів з розпорядником бюджетних
коштів. Ревізору необхідно пам”ятати, що головним документом, що
регламентує відносини між засновником та виконавцем є договір на
створення НТП за кожною темою включеною до плану НДР і ДКР.

Кошторисно – договірна документація повиннябути оформленна у 2-х
примірниках, договори і протоколи про договірну ціну підписуються, а
технічні завдання затверджуються Міністерством або заступниками
міністра, яким підпорядковані замовники.

Відповідальність за достовірність відомостей, що вказані в реєстрах і
облікових документах, зміст звітних документів, якість їх оформлення і
своєчасне подання до управліня НДІ покладається на : керівника, що
виступає виконавцем; фізичну особу – виконавець НДР та ДКР; голову
спеціальної вченої ради, де відбувається захист дисертації. Кошторисна
вартість робіт складається з витрат, що включаються до собівартості
роботи.

З/п розраховується за посадовими окладами та тарифними ставками включая
надбавки та доплати. Загальна сума з/п неповинна перевищувати 50% від
вартості роботи за договором.

При перевірці слід проаналізувати фактичну собівартість виконаних робіт
та наданих послуг, при цьому ревізору слід звернути увагу на наявність
картки обліку витрат в розрізі статей калькуляції, в якій відображається
щомісячні витрати установи в розрізі елементів витрат. Облік фактичних
витрат ведеться окремо по кожній НДРі ДКР.

Аналітичний облік здіснюється на картках обліку фактичних витрат,
складається за відповідною формою по кожній НДР і ДКР. Для проведення
аналізу коштів в організації складається звіт про виконання кошторису
витрат на проведення НДР і ДКР. Акт інвентаризації затверджується
керівником установи.

При отриманні установою прибутку від виконання НДР і ДКР, що
фінансуються за рахунок ДБ, необхідно виявити, за якими статтями виникла
економія і причини її виникнення.

Перевірка стану робіт та передачу робіт замовнику здіснюється на
підставі інформації про хід виконання робіт, яка передіється виконавцям
поетапно у вигляді звітів разом з актами здавання – приймання НТП і ці
акти затверджуються представниками сторін, що уклали договір. Датою
виконання роботи є дата надання звітних матеріалів замовнику, а датою
прийманння роботи є дата затвердження замовником акта здаванння –
приймання.

При перевірці особливу увагу необхідно звернути на стан розрахунків із
замовником, на порушення термінів оплати за виконанні роботи,
встановленння простроченої заборгованості, дослідити форми розрахунків
їх обсяги та питому вагу.

При визначеннні ефективності проведених робіт необхідно встановити
припинення НДР і ДКР, визначити причини їх припинення, суми державних
коштів, які були витрачені на такі роботи, а також чи не віднесені
зазначені витрати на ін теми, а також, які заходи приймались керівником
установи, щодо поновлення робіт з метою недопущення не ефективного
використання бюджетних коштів.

ДКР повинні закінчуватись розробкою робочої документації, проведенням
приймальних іспитів, державних контрольних випробувань і внесенння
виробу до державного реєстру. Наукова експертиза є не від”ємним
елементом державного регулювання у сфері наукової і науково – технічної
діяльності. Кошти на проведення експертизи передаються в межах
асигнувань, виділених на ці роботи.

Тема 12. Контрол і ревізія цільового використання бюдж коштів на виплату
матеріальної допомого установами підпорядкованими управлінню соц захисту
населення.

Нормативні документи:

Постанова КМУ від 29.05.96 №565 „Про упорядкування вимог оплати праці
працівників окремих галузей бюджетної сфери”

Постанова КМУ від 07.02.01 №134 „Про упорядкування умов оплати праці
працівників установ закладів та організацій окремих бюджетної сфери”

Постанова КМУ від 13.12.99 №2278 „Про впорядкування умов оплати праці
апарату органів виконавчоїх влади місцевого самоврядування та їх
виконавчих органів судів та інших органів”.

Питання які необхідно розгалянути ревізору:

Ревізору необхідно перевірити наявність затвердженого кошторису видатків
установ.

Необхідно перевірити чи кошти використовуються виключно на статті
бюджетної класифікації.

Необхідно перевірити дотримання розміру фактично виданої матер допомоги.

Перевірити відповідність сум нарахованої матеріальної допомоги і
фактично виплаченої матеріальної допомоги.

Необхідно перевірити чи не були кошти отримані з банку на інші цілі
виплачені праціникам, як матеріальна допомога.

Об’єктом перевірки є кошторис установи, особові картки працівників,
накази адміністрацій, м-о №1,2,5, та звіти про виконання кошторису.

Етапи перевірки:

Перевірка наявності в кошторисі затверджених видатків установи на
виплату матеріальної допомоги працівникам установи, в яких розмірах і
звернути увагу на наявні розрахунки на виплату допомоги. Ревізору
потрібно звернути увагу чи є працівники установи державними службовцями
відповідно до постанови КМУ №2288, державним службовцям може надаватись
матеріальна допомога для вирішення соц-побутових питань та допомога на
оздоровлення у розмірі середньомісячної з/п, а відповідно до постанови
КМУ №565 матеріальна допомога за винятком матер допомоги на поховання
може надаватись у сумі не більше посадового окладу на рік.

Ревізор повинен перевірити, що всі кошти виключно на статті бюджетної
класифікації. Прицьому необхідно перевірити з якого рахунку отримані
кошти на виплату мат допомоги, перевірити чи неболо випадків виплати
матер допомоги за рахунок коштів поточного рахунку і віднесення її на
інші КЕК видатків. Крім того необхідно перевірити чи не було проведено
виплату матеріальної допомоги без відображення її в особових картках
працівників та м-о №5.

Ревізор повинен перевірити чи не перевищував розмір фактично виданої
матер допомоги в сумі одного посадового окладу передбачений штатним
розписом для недержавних службовців і у розмірі зередньомісячної з/п для
державних службовців.

Необхідно перевірити відповідність сум нарахованої матеріальної допомоги
в особових картках працівників та м-о №5 суми фактично виплаченої
допомоги по касі згідно з відомості матер допомоги.

Необхідно перевірити чи не були кошти одержані з банку на інші цілі
виплачені працівників як матеріальна допомога без відображення їх в
особових картках працівників та м-о №5.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020