.

Подорож бутерброда (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
163 5279
Скачать документ

Подорож бутерброда (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
94 2782
Скачать документ

Урок-телерепортаж із природознавства

“Подорож бутерброда”

(4-й клас)

Мета: познайомити учнів з органами травлення й механізмом перетравлення
їжі. Узагальнити знання про їжу, поживні та шкідливі речовини. Розвивати
уяву й мислення, самоаналіз і самооцінку, уміння доводити, відстоювати
свою власну думку. Виховувати бажання самостійно здобувати знання,
берегти здоров’я.

Обладнання: додатковий теоретичний матеріал, таблиця-мозаїка «Органи
травлення», модель бутерброда, картки моніторингу («Дерево підсумків»).

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Презентація підсумкової таблиці, в якій діти, працюючи у групах,
протягом уроку будуть проводити самооцінювання. Націлення школярів на
роботу.

ІІ. Робота з календарем природи

Урок, як завжди, почнемо, зазирнувши до «віконечка природи». Підіб’ємо
підсумки спостережень за останній тиждень. Сьогодні у «віконечку
природи» чергує перша група. Вона чекає на ваші донесення.

Робота у групах з календарями природи. Учні, зібравши дані у групах,
передають їх черговій.

1 група. Найвища температура — … .

Найнижча температура — ….

2 група. Вітряних днів — … .

3 група. Довжина тіні від гнома зменшилась на — … .

4 група. Ясних днів — … .

Похмурих днів — … .

Хмарних днів — … .

5 група. Кількість днів з опадами — … .

Доки «комп’ютер» першої групи «обробляє» ваші донесення, пригадайте, що
змінилось у природі за останні дні. Хто, поглянувши у «віконечко
природи», угледів там своє маленьке диво? (Відповіді учнів.)

Повідомлення комп’ютера готове! (Підбиття підсумків спостережень.)

Діти! Сьогодні, йдучи до школи, я теж бачила диво природи. Вулицею
простував хлопчик: плечі опущені, голова нахилена, весь перекособочений
та ще й ногами човгає… Усі перехожі на нього озиралися. Чому б то? (У
нього неправильна постава.)

А що таке постава? (Відповіді учнів.)

Чому неправильна постава шкодить здоров’ю? Доведіть реченням з
підручника. (Учні зачитують.)

Отож, виявляється, що від того, як ви ходите чи сидите, теж залежить
здоров’я ваших внутрішніх органів. Сьогодні ми познайомимося з органами
травлення.

Оголошення теми та мети уроку.

Що ж таке травлення? Що ви уявляєте, коли вимовляєте це слово? Які
асоціації воно викликає у вас? Перевірити, наскільки ваші знання були
достовірними, нам допоможуть підручник та система «Допомога» (3.Д.Х.).

Після того як діти прочитають текст у підручнику й олівцем поставлять
позначки (+, !, ?), учитель з їх слів записує повідомлення до таблиці.

Позначки:

+ — знав і раніше;

! — дізнався зараз;

? — хочу дізнатись.

Давайте порівняємо ваші попередні знання. (Відповіді учнів.)

Як же пояснює процес травлення підручник? (Відповіді учнів.)

ІІІ. Робота в зошитах із друкованою основою

Запис відповіді на перше запитання.

ІV. Самостійне вдосконалення та узагальнення нового матеріалу

1. Робота у групах

Прийшов час здобути «дорослі» професії та попрацювати самостійно над
удосконаленням знань з даної теми. (Поділ класу на групи.)

1 група — «хірурги», повинні врятувати людину, правильно та швидко
зібравши органи травлення за таблицею-мозаїкою.

2 група — «звукорежисери», мають озвучити серіал «Подорож бутерброда».

3 група — «науковці», повинні правильно та вчасно підібрати довідку й
повідомити її.

4 група — «лікарі-дієтологи», дадуть нам поради стосовно раціонального
харчування. (Корисна чи шкідлива «Мівіна»?)

5 група — «Рекламне агентство», здивує своєю антирекламою. (Корисна чи
шкідлива жувальна гумка?) (Діти працюють у групах.)

2. Повідомлення «хірургів». (Учні пояснюють, чому саме так, а не інакше
склали органи травлення на таблиці.)

Чому в підручнику зображені не всі органи травлення? (Там зображений рух
їжі, тому й не вказані печінка та підшлункова залоза.)

3. Повідомлення «звукорежисерів»

«Подорож бутерброда».

Діти за допомогою магнітної дошки, моделі бутерброда та таблиці-мозаїки,
яку склали «хірурги», показують рух їжі (бутерброда) органами травлення,
озвучуючи «серіал». У процесі озвучення проходить запис до зошитів назв
органів травлення (ротова порожнина, стравохід, шлунок, тонка кишка,
товста кишка, пряма кишка.

V. Фізкультхвилинка

Прийшов час відпочити, а заодно й домашнє завдання перевірити. Ви
підбирали вдома вправи, які розвивають певні м’язи нашого тіла.

Школярі демонструють фізичні вправи і, виконуючи їх, повідомляють, м’язи
яких частин тіла задіяні. Останній хлопчик починає кривлятися, чим
викликає сміх і пожвавлення учнів.

О! А чого це ти кривляєшся? Замість того щоби підготуватись до уроку,
зірвав його. Я правильно кажу, діти?

Ні!

Чому ні? Доведіть!

(Учні доводять, користуючись підручником (с. 92). У цей час учитель
приводить у рух таблицю-мозаїку, і бутерброд «вискакує з рота».)

Що трапилось? Чому шлунок не прийняв бутерброда? Що ми не так зробили?
(Відповіді учнів.)

А що нам підкаже підручник?

Читання статті з підручника.

4. Довідки «науковців»

5. Повідомлення «дієтологів». (Працюючи у групі, учні підготували плакат
і підкріплюють його достовірність словами з довідки.)

6. Повідомлення працівників «Рекламного агентства». (Діти підготували
антирекламу на рекламу жувальної гумки, доводячи свою правоту даними з
«Дитячої енциклопедії» та довідок.)

Прийшов час моніторингу. Отож, підіб’ємо підсумки.

Учні роблять самоаналіз і взаємоаналіз роботи у групах, оцінюючи один
одного й самих себе. Відгуки та побажання прикріплюють до «Дерева
підсумків», яке знаходиться на дошці.

Підключивши прийоми ейдетики, давайте ж підсумуємо знання й по порядку
назвемо відділи нашої внутрішньої кухні.

Діти закривають очі, уявляють рух їжі та називають органи травлення.

Як же ми повинні співпрацювати зі своїми диво-кухарями? (Відповіді
учнів.)

Повертаючись до таблиці «Допомога», дамо відповіді на ті запитання, які
самі ж і поставили. (Відповіді учнів.)

Залишилось нез’ясованим питання про походження слова «травлення». Знайти
відповідь на це запитання ви спробуєте вдома, попередньо завітавши до
бібліотеки та опрацювавши в підручнику с. 94–95.

VІ. Підсумок уроку

Складання сенкана (п’ятирядка)

Травлення

Необхідне, життєдайне.

Подрібнює, перетворює, перетравлює.

Травлення дає нам енергію.

Життя. (Краса, здоров’я, радість, щастя…)

Додатки до уроку

1. Завдання для «звукорежисерів»

ПОДОРОЖ БУТЕРБРОДА

Клітинам нашого організму потрібна рідка їжа, яка легко розчиняється у
крові, бо лише кров може донести її до кожної клітинки.

Але як же кров може донести до малюсінької клітинки цілий бутерброд?

Потрібний кухар, який перетворить бутерброд у рідину, котра зможе
розчинитись у крові. Де ж знайти такого кухаря?

Цей кухар працює на кухні, а диво-кухня захована всередині кожної
людини. У дорослого вона має довжину аж дев’ять метрів і складається з
кількох відділів, по яких обов’язково проходить бутерброд, аж доки не
перетвориться на прозорий розчин, котрий кров рознесе по клітинах.

Перший відділ кухні — у роті. До його складу входять зуби, язик і слинні
залози. Ти лише побачив шматочок хліба, намазаний маслом і варенням, а
рот уже наповнився слиною. Зуби пережовують хліб, язик перевертає його з
боку на бік, а слина змочує.

Поступово твердий шматочок перетворюється у м’яку суміш, яку можна
проковтнути.

Подорож бутерброда почалась. Ти проковтнув м’яку суміш. Вона швиденько
прослизнула вниз широкою трубочкою стравоходу і потрапила у шлунок. Цей
м’язовий мішечок — найголовніший відділ кухні. У його стінках міститься
безліч залоз, які виділяють шлунковий сік. Залози знають, який сік
потрібно приготувати для м’яса, який для хліба чи для яблук. І готують
його ще тоді, коли їжа знаходиться в роті.

Шлунок працює старанно, але повільно. Щоби перетравити бутерброд, йому
потрібно попрацювати не менше 3–5-и годин. Яблуко він перетравить
швидше, м’ясо — довше.

Пройшов час, і бутерброд перетворився в ріденьку кашку. Із хлібом шлунок
справився, а ось із маслом — ні. Щоби переробити жири, потрібні
підшлунковий сік і жовч. Ці соки виділяються підшлунковою залозою та
печінкою у 12-персну тонку кишку.

Отож, шлунок переварив усе, що зміг, а потім скоротився й проштовхнув
порцію напівперевареної їжі далі, у тонку кишку. Їжа потихеньку
проходить по тонких кишках і розчиняється під дією соків.

Це третій відділ кухні. Але й тут їжа не зовсім ще готова. Вона ще густа
для клітин, тому бутерброд проходить далі по звивистому лабіринту
товстої кишки, де за неї беруться мікроскопічні працівники, живі корисні
кишкові бактерії. Ці бактерії постійно живуть у кишківнику й
переробляють останні залишки їжі. Рештки, що не мають цінності для
організму, викидаються через пряму кишку. Ось так «кухарі нашого
організму» перетворили бутерброд у крихітні краплинки прозорої рідини,
яку кров донесе до кожної клітинки.

2. Завдання для «науковців»

Вибрати з поданої інформації ту, яка стосується теми уроку або перевірки
домашнього завдання, та вчасно її повідомити.

*

Найсильніші м’язи рота! Вони працюють, коли ми розмовляємо чи
пережовуємо їжу.

*

У людини близько 650-ти співпрацюючих м’язів. Для здійснення більшості
дій, таких як хода, плавання й навіть для простої усмішки, необхідна
участь десятків м’язів. Щоб насупитись, ми використовуємо 40 різних
м’язів, а ось для усмішки — усього 15.

*

М’язові волокна такі малі, що на 1 кв. см їх розміщується близько одного
мільйона.

*

Ротова порожнина переходить у гортань, яка розгалужується на стравохід і
трахею. У цьому місці знаходиться надгортанник, який виконує функцію
заслінки, не дозволяючи їжі під час ковтання потрапляти в дихальну
систему. Але якщо під час їжі ми розмовляємо чи сміємося, заслінка може
не встигнути вчасно закрити дихальні шляхи, і навіть невеличка частинка
їжі, яка потрапить у гортань чи трахею, може викликати смерть.

*

Шлунок дорослої людини здатний вмістити близько одного літра їжі, а
шлунок дитини значно менший. Чим більше ми їмо, тим більшим стає шлунок
і більше потребує їжі. Доросла людина може з’їсти й випити до чотирьох
літрів їжі та рідини за один раз.

*

Клітини шлунка добре працюють лише тоді, коли їжа старанно пережована й
надходить туди невеликими порціями.

*

За 70 років життя людина проводить за їжею сім років, з’їдає 160 кг
шоколаду, 7 300 яєць, загалом 50 тонн харчів.

3. Завдання для «лікарів-дієтологів»

а) Вибрати з поданої інформації ту, яка стосується теми уроку, та вчасно
її повідомити.

*

Їжа дає людині не лише енергію для росту й руху, але ще й тепло,
зігріває під час морозів. Голодна людина швидше замерзає, ніж та, яка
добре поїла.

Енергію для руху й росту нашому організму дають макаронні вироби, жири
та цукор. Краще рости допомагають молоко, сир, риба, м’ясо, квасоля,
яйця.

Вітаміни, що утворюються в зеленому листі рослин, плодах та ягодах,
допомагають тілу боротися з хворобами. Людина потребує шістнадцять
різноманітних вітамінів.

*

Під впливом куріння організм утрачає вітамін С, що впливає на його
опірність хворобам.

б) Довести корисність чи шкідливість уживання в їжу «Мівіни».

Довідка. Якщо «Мівіну» зварити, усе відбудеться так, як і з бутербродом,
а їжа піде на користь. Якщо ж їсти суху неварену «Мівіну», зуби та слина
не зможуть якісно подрібнити її. Погано пережована, вона потрапить у
шлунок. Шлунку й кишкам доведеться братись не за свою роботу, виконувати
обов’язки зубів, язика та слини. Шлункових соків не вистачатиме.
Непереварена їжа або скупчиться у шлунку, або потрапить у кишківник.
Тоді настає повний розлад: болить живіт, шлунок ображається й відсилає
все, що ти з’їв, назад, починається блювання або проніс.

Якщо з першого разу названих неприємностей і не трапиться, шлунок усе
одно поступово почне працювати все гірше й гірше. Тож рано чи пізно
людина обов’язково звернеться до лікаря.

4. Завдання для працівників «Рекламного агентства»

Довести корисність чи шкідливість жувальної гумки. Створити антирекламу
на рекламу жувальної гумки.

Довідка. Реклама нам доводить, що «жуйка» корисна для зубів. Але коли її
жувати постійно, особливо натщесерце, шлунковий сік виділяється у
великій кількості й починає чекати порції їжі. Та їжа не надходить, сік
починає роз’їдати стінки самого шлунка, що може призвести до виразки.

Крім того, від постійного жування у школярів можуть деформуватися
щелепи, зробивши непривабливим навіть найгарніше обличчя.

Від постійного жування клітини мозку переключаються з мислення на
жування, тому з часом людина починає відставати і в розумовому розвитку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Подорож бутерброда

Урок-телерепортаж із природознавства у 4-му класі

Мета: познайомити учнів з органами травлення й механізмом перетравлення
їжі. Узагальнити знання про їжу, поживні та шкідливі речовини. Розвивати
уяву й мислення, самоаналіз і самооцінку, уміння доводити, відстоювати
свою власну думку. Виховувати бажання самостійно здобувати знання,
берегти здоров’я.

Обладнання: додатковий теоретичний матеріал, таблиця-мозаїка «Органи
травлення», модель бутерброда, картки моніторингу («Дерево підсумків»).

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Презентація підсумкової таблиці, в якій діти, працюючи у групах,
протягом уроку будуть проводити самооцінювання. Націлення школярів на
роботу.

ІІ. Робота з календарем природи

Урок, як завжди, почнемо, зазирнувши до «віконечка природи». Підіб’ємо
підсумки спостережень за останній тиждень. Сьогодні у «віконечку
природи» чергує перша група. Вона чекає на ваші донесення.

Робота у групах з календарями природи. Учні, зібравши дані у групах,
передають їх черговій.

1 група. Найвища температура – …

Найнижча температура – ….

2 група. Вітряних днів – …

3 група. Довжина тіні від гнома зменшилась на – …

4 група. Ясних днів – …

Похмурих днів – …

Хмарних днів – …

5 група. Кількість днів з опадами – …

Доки «комп’ютер» першої групи «обробляє» ваші донесення, пригадайте, що
змінилось у природі за останні дні. Хто, поглянувши у «віконечко
природи», угледів там своє маленьке диво? (Відповіді учнів.)

Повідомлення комп’ютера готове! (Підбиття підсумків спостережень.)

Діти! Сьогодні, йдучи до школи, я теж бачила диво природи. Вулицею
простував хлопчик: плечі опущені, голова нахилена, весь перекособочений
та ще й ногами човгає… Усі перехожі на нього озиралися. Чому б то? (У
нього неправильна постава.)

А що таке постава? (Відповіді учнів.)

Чому неправильна постава шкодить здоров’ю? Доведіть реченням з
підручника. (Учні зачитують.)

Отож, виявляється, що від того, як ви ходите чи сидите, теж залежить
здоров’я ваших внутрішніх органів. Сьогодні ми познайомимося з органами
травлення.

Оголошення теми та мети уроку.

Що ж таке травлення? Що ви уявляєте, коли вимовляєте це слово? Які
асоціації воно викликає у вас? Перевірити, наскільки ваші знання були
достовірними, нам допоможуть підручник та система «Допомога» (3.Д.Х.).

Після того як діти прочитають текст у підручнику й олівцем поставлять
позначки (+, !, ?), учитель з їх слів записує повідомлення до таблиці.

Позначки:

+ – знав і раніше;

! – дізнався зараз;

? – хочу дізнатись.

Давайте порівняємо ваші попередні знання. (Відповіді учнів.)

Як же пояснює процес травлення підручник? (Відповіді учнів.)

ІІІ. Робота в зошитах із друкованою основою

Запис відповіді на перше запитання.

ІV. Самостійне вдосконалення та узагальнення нового матеріалу

1. Робота у групах

Прийшов час здобути «дорослі» професії та попрацювати самостійно над
удосконаленням знань з даної теми. (Поділ класу на групи.)

1 група – «хірурги», повинні врятувати людину, правильно та швидко
зібравши органи травлення за таблицею-мозаїкою.

2 група – «звукорежисери», мають озвучити серіал «Подорож бутерброда».

3 група – «науковці», повинні правильно та вчасно підібрати довідку й
повідомити її.

4 група – «лікарі-дієтологи», дадуть нам поради стосовно раціонального
харчування. (Корисна чи шкідлива «Мівіна»?)

5 група – «Рекламне агентство», здивує своєю антирекламою. (Корисна чи
шкідлива жувальна гумка?) (Діти працюють у групах.)

2. Повідомлення «хірургів». (Учні пояснюють, чому саме так, а не інакше
склали органи травлення на таблиці.)

Чому в підручнику зображені не всі органи травлення? (Там зображений рух
їжі, тому й не вказані печінка та підшлункова залоза.)

3. Повідомлення «звукорежисерів»

«Подорож бутерброда».

Діти за допомогою магнітної дошки, моделі бутерброда та таблиці-мозаїки,
яку склали «хірурги», показують рух їжі (бутерброда) органами травлення,
озвучуючи «серіал». У процесі озвучення проходить запис до зошитів назв
органів травлення (ротова порожнина, стравохід, шлунок, тонка кишка,
товста кишка, пряма кишка.

V. Фізкультхвилинка

Прийшов час відпочити, а заодно й домашнє завдання перевірити. Ви
підбирали вдома вправи, які розвивають певні м’язи нашого тіла.

Школярі демонструють фізичні вправи і, виконуючи їх, повідомляють, м’язи
яких частин тіла задіяні. Останній хлопчик починає кривлятися, чим
викликає сміх і пожвавлення учнів.

О! А чого це ти кривляєшся? Замість того щоби підготуватись до уроку,
зірвав його. Я правильно кажу, діти?

Ні!

Чому ні? Доведіть!

(Учні доводять, користуючись підручником (с. 92). У цей час учитель
приводить у рух таблицю-мозаїку, і бутерброд «вискакує з рота».)

Що трапилось? Чому шлунок не прийняв бутерброда? Що ми не так зробили?
(Відповіді учнів.)

А що нам підкаже підручник?

Читання статті з підручника.

4. Довідки «науковців»

5. Повідомлення «дієтологів». (Працюючи у групі, учні підготували плакат
і підкріплюють його достовірність словами з довідки.)

6. Повідомлення працівників «Рекламного агентства». (Діти підготували
антирекламу на рекламу жувальної гумки, доводячи свою правоту даними з
«Дитячої енциклопедії» та довідок.)

Прийшов час моніторингу. Отож, підіб’ємо підсумки.

Учні роблять самоаналіз і взаємоаналіз роботи у групах, оцінюючи один
одного й самих себе. Відгуки та побажання прикріплюють до «Дерева
підсумків», яке знаходиться на дошці.

Підключивши прийоми ейдетики, давайте ж підсумуємо знання й по порядку
назвемо відділи нашої внутрішньої кухні.

Діти закривають очі, уявляють рух їжі та називають органи травлення.

Як же ми повинні співпрацювати зі своїми диво-кухарями? (Відповіді
учнів.)

Повертаючись до таблиці «Допомога», дамо відповіді на ті запитання, які
самі ж і поставили. (Відповіді учнів.)

Залишилось нез’ясованим питання про походження слова «травлення». Знайти
відповідь на це запитання ви спробуєте вдома, попередньо завітавши до
бібліотеки та опрацювавши в підручнику с. 94-95.

VІ. Підсумок уроку

Складання сенкана (п’ятирядка)

Травлення

Необхідне, життєдайне.

Подрібнює, перетворює, перетравлює.

Травлення дає нам енергію.

Життя. (Краса, здоров’я, радість, щастя…)

Додатки до уроку

Ff

?

??(?1. Завдання для «звукорежисерів»

ПОДОРОЖ БУТЕРБРОДА

Клітинам нашого організму потрібна рідка їжа, яка легко розчиняється у
крові, бо лише кров може донести її до кожної клітинки.

Але як же кров може донести до малюсінької клітинки цілий бутерброд?

Потрібний кухар, який перетворить бутерброд у рідину, котра зможе
розчинитись у крові. Де ж знайти такого кухаря?

Цей кухар працює на кухні, а диво-кухня захована всередині кожної
людини. У дорослого вона має довжину аж дев’ять метрів і складається з
кількох відділів, по яких обов’язково проходить бутерброд, аж доки не
перетвориться на прозорий розчин, котрий кров рознесе по клітинах.

Перший відділ кухні – у роті. До його складу входять зуби, язик і слинні
залози. Ти лише побачив шматочок хліба, намазаний маслом і варенням, а
рот уже наповнився слиною. Зуби пережовують хліб, язик перевертає його з
боку на бік, а слина змочує.

Поступово твердий шматочок перетворюється у м’яку суміш, яку можна
проковтнути.

Подорож бутерброда почалась. Ти проковтнув м’яку суміш. Вона швиденько
прослизнула вниз широкою трубочкою стравоходу і потрапила у шлунок. Цей
м’язовий мішечок – найголовніший відділ кухні. У його стінках міститься
безліч залоз, які виділяють шлунковий сік. Залози знають, який сік
потрібно приготувати для м’яса, який для хліба чи для яблук. І готують
його ще тоді, коли їжа знаходиться в роті.

Шлунок працює старанно, але повільно. Щоби перетравити бутерброд, йому
потрібно попрацювати не менше 3-5-и годин. Яблуко він перетравить
швидше, м’ясо – довше.

Пройшов час, і бутерброд перетворився в ріденьку кашку. Із хлібом шлунок
справився, а ось із маслом – ні. Щоби переробити жири, потрібні
підшлунковий сік і жовч. Ці соки виділяються підшлунковою залозою та
печінкою у 12-персну тонку кишку.

Отож, шлунок переварив усе, що зміг, а потім скоротився й проштовхнув
порцію напівперевареної їжі далі, у тонку кишку. Їжа потихеньку
проходить по тонких кишках і розчиняється під дією соків.

Це третій відділ кухні. Але й тут їжа не зовсім ще готова. Вона ще густа
для клітин, тому бутерброд проходить далі по звивистому лабіринту
товстої кишки, де за неї беруться мікроскопічні працівники, живі корисні
кишкові бактерії. Ці бактерії постійно живуть у кишківнику й
переробляють останні залишки їжі. Рештки, що не мають цінності для
організму, викидаються через пряму кишку. Ось так «кухарі нашого
організму» перетворили бутерброд у крихітні краплинки прозорої рідини,
яку кров донесе до кожної клітинки.

2. Завдання для «науковців»

Вибрати з поданої інформації ту, яка стосується теми уроку або перевірки
домашнього завдання, та вчасно її повідомити.

*

Найсильніші м’язи рота! Вони працюють, коли ми розмовляємо чи
пережовуємо їжу.

*

У людини близько 650-ти співпрацюючих м’язів. Для здійснення більшості
дій, таких як хода, плавання й навіть для простої усмішки, необхідна
участь десятків м’язів. Щоб насупитись, ми використовуємо 40 різних
м’язів, а ось для усмішки – усього 15.

*

М’язові волокна такі малі, що на 1 кв. см їх розміщується близько одного
мільйона.

*

Ротова порожнина переходить у гортань, яка розгалужується на стравохід і
трахею. У цьому місці знаходиться надгортанник, який виконує функцію
заслінки, не дозволяючи їжі під час ковтання потрапляти в дихальну
систему. Але якщо під час їжі ми розмовляємо чи сміємося, заслінка може
не встигнути вчасно закрити дихальні шляхи, і навіть невеличка частинка
їжі, яка потрапить у гортань чи трахею, може викликати смерть.

*

Шлунок дорослої людини здатний вмістити близько одного літра їжі, а
шлунок дитини значно менший. Чим більше ми їмо, тим більшим стає шлунок
і більше потребує їжі. Доросла людина може з’їсти й випити до чотирьох
літрів їжі та рідини за один раз.

*

Клітини шлунка добре працюють лише тоді, коли їжа старанно пережована й
надходить туди невеликими порціями.

*

За 70 років життя людина проводить за їжею сім років, з’їдає 160 кг
шоколаду, 7 300 яєць, загалом 50 тонн харчів.

3. Завдання для «лікарів-дієтологів»

а) Вибрати з поданої інформації ту, яка стосується теми уроку, та вчасно
її повідомити.

*

Їжа дає людині не лише енергію для росту й руху, але ще й тепло,
зігріває під час морозів. Голодна людина швидше замерзає, ніж та, яка
добре поїла.

Енергію для руху й росту нашому організму дають макаронні вироби, жири
та цукор. Краще рости допомагають молоко, сир, риба, м’ясо, квасоля,
яйця.

Вітаміни, що утворюються в зеленому листі рослин, плодах та ягодах,
допомагають тілу боротися з хворобами. Людина потребує шістнадцять
різноманітних вітамінів.

*

Під впливом куріння організм утрачає вітамін С, що впливає на його
опірність хворобам.

б) Довести корисність чи шкідливість уживання в їжу «Мівіни».

Довідка. Якщо «Мівіну» зварити, усе відбудеться так, як і з бутербродом,
а їжа піде на користь. Якщо ж їсти суху неварену «Мівіну», зуби та слина
не зможуть якісно подрібнити її. Погано пережована, вона потрапить у
шлунок. Шлунку й кишкам доведеться братись не за свою роботу, виконувати
обов’язки зубів, язика та слини. Шлункових соків не вистачатиме.
Непереварена їжа або скупчиться у шлунку, або потрапить у кишківник.
Тоді настає повний розлад: болить живіт, шлунок ображається й відсилає
все, що ти з’їв, назад, починається блювання або проніс.

Якщо з першого разу названих неприємностей і не трапиться, шлунок усе
одно поступово почне працювати все гірше й гірше. Тож рано чи пізно
людина обов’язково звернеться до лікаря.

4. Завдання для працівників «Рекламного агентства»

Довести корисність чи шкідливість жувальної гумки. Створити антирекламу
на рекламу жувальної гумки.

Довідка. Реклама нам доводить, що «жуйка» корисна для зубів. Але коли її
жувати постійно, особливо натщесерце, шлунковий сік виділяється у
великій кількості й починає чекати порції їжі. Та їжа не надходить, сік
починає роз’їдати стінки самого шлунка, що може призвести до виразки.

Крім того, від постійного жування у школярів можуть деформуватися
щелепи, зробивши непривабливим навіть найгарніше обличчя.

Від постійного жування клітини мозку переключаються з мислення на
жування, тому з часом людина починає відставати і в розумовому розвитку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020