HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Застосування активних та інтерактивних технологій навчання на уроках
біології”

 

ПЛАН

Вступ

1. Місце активного та інтерактивного навчання на уроках біології

2. Прийоми і методи інтерактивного навчання

3. Приклади практичного застосування елементів активного та
інтерактивного навчання на уроках біології

Висновок

Список використанної літератури

Вступ

Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної
біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її
структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію
та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу.

Саме біологію визнано наукою ХХІ сторіччя. Бо саме ця наука, як ніяка
інша, визначає напрями людської діяльності, коригує їх.

Біологія як базовий шкільний предмет належить до природничо-математичної
дисципліни і є комплексною наукою, яка сприяє формуванню наукового
світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню в них
загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз шкільної
практики свідчить, що більшість учнів не вміють у процесі навчання
самостійно вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити
причинно – наслідкові зв’язки між ними. Отже, після закінчення школи
замість структурованої, усвідомленої системи знань, володіють
розрізненими, механічно запам’ятованими відомостями. Тому одним із
актуальних напрямків вдосконалення навчання в школі є пошук і
впровадження інтелектуальних засобів, форм, та методів навчання, що
забезпечують системність знань учнів, їх міцність.

Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із
Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку
освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми
маємо здійснити  кардинальний перехід від традиційного
інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових
знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння
знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої
особистості учнів.

Місце активного та інтерактивного навчання

на уроках біології

Повторюючи високі слова про права людини, рівність і свободу, ми
забуваємо про те, що дитина в класі лишається „одиницею навчального
процесу”. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з
кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина молоді й
не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити атмосферу
активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі.

Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний
світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже
важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загальній системі
освіти та забезпечувати на уроках цього предмета реалізацію цілей
загальної середньої освіти.

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в
системі особистісно-розвиваючого навчання суттєво змінюється режисура
уроку.

Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні твори, художник –
картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок
як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із
дітьми. 

Основним завданням нині є модернізація освіти. Здатність сприймати зміни
і творити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини у ХХІ
столітті. Освіта має набути інноваційного характеру, тобто постійно
змінюватися, доповнюватися, удосконалюючи вміння і навички. Адже знання,
які здобуває учень, мають велике значення, і це не єдиний критерій.
Поряд із цим існує потреба розвитку здатності учня до самостійного
засвоєння знань: навчати вчитися, формувати уміння так чи інакше здобуті
знання застосовувати у практичній діяльності. Сприяє досягненню
поставлених завдань зміна стосунків між вчителем та учнем.

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і вимагає ґрунтовної 
підготовки від учнів. Слід оцінювати учнів за результатами опанування
ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів,
скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік?
Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки,
міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують
для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них
відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості,
бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не
змушувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Я
вважаю, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема
містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати
елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню
виявити себе, показати свої здібності та вміння.

Контроль результатів засвоєння знань, умінь та навичок учнів є важливою
дидактичною ланкою навчального процесу. Він виконує різні функції,
насамперед – навчальну, виховну й розвивальну.

Важливо на уроках активно застосовувати обговорення, дискусії, роздуми,
які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують
розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки,
а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного
навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі
разом”..

Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне
навчання): “мозковий штурм -. форма колективної роботи, яка
характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку
ідей та підходів до розвcязання певної проблеми, але не їх оцінку. 
Застосовую  групові методи навчання, взаємонавчання (“консультаційні
центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії,
інтегровані уроки та інші.

Для підтримання пізнавального інтересу учнів слід використовувати
нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг.

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок
учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки
найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і
уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про
формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень.
Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в
малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з
досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх
результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання
знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті
учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування.
Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим
керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це
суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом
оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

Перед проведенням контрольної  роботи або заміст тематичної атестації
доцільно проводити взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3
учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю,
пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка
“Довір’я” — вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “Демократія” –
група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він  не
підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на
відповідну кількість балів, на яку зніжена оцінка представнику групи.
При отриманні таблички “Демократія” опитування учнів здійснюється  за
бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення
тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників
,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та
виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.

Потрібно завжди бачити  в учнях особистості, шанувати їхні думки,
почуття, право на свободу вибору, визначати їхню неповторність, право на
співтворчість.

Протягом усіх років роботи слід систематично працювати з обдарованими
дітьми. Працюючи з обдарованими дітьми, педагоги дійшли висновку, що  є
багато дітей, у котрих біологія викликає поглиблений інтерес. Які умови
для цього потрібні, щоб виник інтерес?

  По-перше, вчитель повинен уміти, могти і мати бажання викликати такий
інтерес, тобто зацікавити дітей своїм предметом. Проте одного таланту
вчителю замало, потрібна постійна праця над собою.

По-друге, обдарована дитина повинна мати не тільки природні здібності, а
найголовніше, бути наполегливою, дуже працьовитою і бачити, що вчитель
щиро хоче допомагати їй.

А яку дитину можна вважати обдарованою? Ту, котра навчається легко і
швидко? Так дуже часто думають батьки і вчителі. Легкість у навчанні
хоча і свідчить про обдарованість, є лише одним з її можливих виявів.
Учити обдаровану дитину не завжди так легко, як декому здається. До цих
своєрідних дітей необхідно знайти правильний підхід.

2. Прийоми і методи інтерактивного навчання

Які прийоми і методи слід використовувати для розвитку логічного
мислення учнів? Важливе місце посідають такі методи навчання, коли учні
разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.

Користуючись сходами активного пізнання, слід намагатися, щоб на кожному
уроці діти задавали запитання. Чому? Легше відповісти на запитання, ніж
сформулювати правильне запитання. Тому на уроках слід запроваджувати
форму “запитання — відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання.
Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність.
Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але,
на перший погляд суперечливі судження.

Як писав відомий психолог С. Л. Рубін штейн: “Важливо, щоб людина,
зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання,
здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле
викликало в неї емоцію здивування…”.

У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для
здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність,
самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження.

Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом
роботи, як “матрьошка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого
складне або розібрати складне до простішого.

Як свідчать дослідження сучасної дидактики одне з найважливіших завдань
стратегії активного навчання полягає у зміні форм спілкування в освітній
діяльності. Ця зміна означає перехід від монологічного до багато
опозиційного навчання, при якому відсутні концепція та позиція вчителя.

Організація такого процесу спілкування на уроках біології ефективно
впливає на формування творчих здібностей учнів, але слід передбачити
використання відповідних методів навчання, які переважно базуються на
інтерактивних вправах. Під інтерактивністю розуміють не тільки процес
взаємного впливу об’єктів, а й спеціально організована пізнавальна
діяльність, котра має чітко окреслену соціальну спрямованість .

Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які можна використати на
уроках біології :

— робота в парах ( один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи
розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому );

— діалог рівнина ( читання або вивчення тексту абзацами – знайдіть в
тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про
які йдеться в цьому абзаці ) ;

— діалог Сократа ( учні самостійно формулюють проблеми та пропонують
шляхи їх розв’язання ) ;

— навчальна пара ( усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом,
який поданий на картці. у правому ряду сидять „учні „, у лівому – „
вчителі „. Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого
матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття ) ;

— мозковий штурм ( метод колективного обговорення, що здійснюється через
вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно
розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці ) ;

— кооперативне навчання ( ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє
гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде
результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі );

— техніка полікантних груп ( чітко формується завдання, самостійне
продумування і записування ідей попереднє голосування, дискусія за
попереднім голосуванням, остаточне голосування ) ;

— метод снігова куля ( використовується коли необхідно, щоб учасники
спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д. ) ;

— метод карусель ( ефективний для одночасного включення всіх учасників в
активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним
учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості
однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається ) ;

— метод броунівський рух ( цей метод дозволяє кожному учневі виступити в
ролі вчителя ) ;

— уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний
мікрофон ) ;

— ланцюжок ( учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають
на них ) ;

— методика тренінгу ( обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи
один одного за руки ) ;

— робота в малих групах ( розподіляються обов’язки між членами групи :
секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію ).

`

r

?

A

A

r

°

?

?

A

A

A

TH

???????я, які б зацікавили дитину, надихнули її на пошук . Це може бути
написання вірша, казки , виготовлення аплікації моделі, малюнка. За
допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне мислення.
Навіть самостійна робота може перетворитися на творчий процес, якщо
перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення.
При цьому слід враховувати вікові особливості дітей та їх індивідуальні
здібності, щоб рівень складності був на рівні можливостей учнів. Не слід
підбирати легких завдань, може швидко зникнути зацікавленість. проблемні
завдання розвивають логічне мислення, здатність до пошуку .

Є різноманітні форми самостійної діяльності учнів. Це і робота з
додатковою літературою. В даному випадку вчитель вказує автора, назву,
місце знаходження літератури та завдання, яке треба виконати. Слід
намагатися, щоб під час виконання завдання учні використовували кілька
джерел, а також грамотно захищали свої проекти.

Виконання практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим
процесом, який спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в
тому, щоб чітко поставити мету і завдання, забезпечити необхідним
обладнанням. Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює
навики роботи з обладнанням.  Учням можна запропонувати алгоритм
виконання експерименту або спостереження.

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЕКСПЕРЕМЕНТУ

— з’ясуй мету експерименту ;

— сформулюй і обґрунтуй гіпотезу, яку можна покласти в основу
експерименту ;

— з’ясуй умови, необхідні для досягнення поставленої мети ;

— сплануй експеримент ;

— відбери необхідні прилади та матеріали ;

— проведи дослід. Спостерігай та записуй ;

— оброби результати вимірів та спостережень ;

— проаналізуй результати експерименту, сформулюй висновки.

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

— сформулюй мету спостереження ;

— обери об’єкт спостереження ;

— з’ясуй умови необхідні для спостереження ;

— створи умови необхідні для спостереження ;

— сплануй спостереження ;

— обери спосіб фіксації того , що спостерігаєш ;

— проаналізуй результати спостереження, сформулюй висновки.

Останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно
орієнтованої освіти переживає друге народження ще одна форма самостійної
діяльності учнів – це метод проектів. Дана форма роботи є ефективним
доповненням  до інших педагогічних психологій, що сприяють становленню
особистості – суб’єкта діяльності та соціальних стосунків. Це система
навчання за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування і
виконання поступово ускладнених практичних завдань – проектів. мета
творчих проектів – сприяти формуванню інтелектуальних знань і вмінь
учнів, сприяти розвиткові таких умінь як ініціатива, співробітництво,
навички роботи в колективі, логічне мислення, бачення проблем і
прийняття рішень, одержання і використання інформації, самостійне
навчання, планування, розвиток комунікаційних навичок. Метод проектів
орієнтований на творчу самореалізацію особистості, що розвивається в
процесі навчання.

Щоб самостійна діяльність учнів була ефективною вчитель має створити
умови за яких ці процеси могли б адекватно розвиватися. Це можливо, якщо
педагог опрацьовує теорію самостійної діяльності, вміє діагностувати
можливості та інтереси школярів, веде моніторинг результатів взаємодії з
учнями .Вивчення теорії самоосвіти дозволить вчителеві в процесі
навчальної діяльності відслідкувати характеристики суб’єктної позиції
школяра у навчальному процесі : стійкість навчальної мотивації,
здатність ставити цілі й визначати умови їх досягнення ; оволодіння
діями, що дозволяють розв’язувати навчальні задачі; здатність до
самоконтролю і самооцінки результатів .

Щоб створити відповідні умови для самореалізації і саморозвитку учнів
через самоосвіту  потрібно, насамперед, визначити їхні потенційні
можливості, інтереси і запропонувати школярам цікаві і дотепні завдання.
В педагогічній теорії самоосвітня діяльність учнів розглядається як
сукупність цілого ряду понять:

— самооцінка – вміння оцінювати свої можливості ;

— самооблік – вміння брати до уваги свої особисті якості ;

— самовизначення – вміння усвідомлювати свої інтереси, вибирати своє
місце в житті ;

— самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання і відповідно до своїх
можливостей організувати робоче місце, власну діяльність та самоосвіту ;

— самореалізація – реалізація своїх можливостей ;

— самокритичність – вміння критично оцінювати власні переваги та
недоліки;

— самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність ;

— самовиховання та саморозвиток розглядається як результат самоосвіти.

Одним із важливих методів формування творчих здібностей учнів є гра
.Процес навчання занурений тут у процес спілкування, активність школярів
прирівнюється або навіть перевищує активність вчителя. Під час гри
формуються не тільки вміння і навички, а й позитивні стосунки між
учнями, учнями і вчителем. Крім того гра виступає суттєвим фактором для
емоційно – вольової сфери школярів, стимулює до внутрішньої пізнавальної
активності. Можна запропонувати різні види ігор. Наприклад, «КВК», «Що?
Де? Коли?», “Брейн – ринг”, «Найрозумніший», «Слабка ланка», «Перший
мільйон» та інші.

У своїй роботі можна практикувати міжкласний факультатив, в якому беруть
участь учні 6-9 класів. Найважливішим завданням факультативу є
підготовка “консультантів” – учнів, які є першими помічниками учителя на
уроках. Такі заняття учні відвідують за власним бажанням. Готуючись до
різних етапів олімпіад з біології та екології, вони повторюють
теоретичний матеріал. Учні старших класів виступають консультантами для
молодших школярів.

3. Приклади практичного застосування елементів активного та
інтерактивного навчання на уроках біології

Тема уроку. Розмноження, розвиток птахів

1. Робота в групах

1) Завдання для першої групи

Рис. 185 і 205 підручника. Порівняйте травну систему. Що загального й у
чому відмінність? Із чим це пов’язано?

Рис. 209. Опишіть або складіть схему окремо великого й малого кіл
кровообігу.

Заповніть відсутні ланки ланцюга:

Чотирикамерне серце — отже — отже — обмін речовин протікає інтенсивно.

Птахи дихають легенями — отже — отже — птах під час польоту не
задихається.

Знайдіть помилку.

а) Серце птахів чотирикамерне, кров артеріальна змішується з венозною,
відбувається посилений обмін речовин.

б) У птахів з’являються умовні рефлекси, а тому вони не бояться людини
ні пташенятами, ні дорослими.

2) Завдання для другої групи

Опитування домашнього завдання (веде консультант групи).

Тема уроку. Механізм дихальних рухів та їх регуляція

1. Індивідуальні завдання

а) Опишіть рис. 64.

б) Порівняйте рисунки 65 і 66. Що загального показано на цих рисунках?

в) Де кров насичується вуглекислим газом, а де звільняється від нього?

г) Складіть схеми (допишіть пропущені слова за змістом) «Який газ?»

Легені Кров

Кров Тканини

Тканини Кров

2. Гра-аукціон

Продаж питань.

10 балів

а) В людини, яка працює в умовах підвищеного тиску, наприклад під
водою, азот, починає переходити в кров і тканини, накопичується в
нервовій системі й суглобах. А коли людина переходить у нормальні умови,
азот виділяється через кровоносні судини в легені. Чому водолазів
повільно піднімають на поверхню?

(Чи бере азот участь у газообміні ?А за рахунок чого кисень проникає в
кров, а вуглекислий газ виділяється з крові в легені?)

Парціальний тиск азоту в навколишньому середовищі вищий, ніж у рідині,
тому він розчиняється в крові.

9-10 балів

б) Чому на великій висоті для дихання використовують кисневі апарати?

(Тому що на великій висоті менший відсоток кисню і знижений його
парціальний тиск)

9 балів

Висновок. Де відбувається газообмін і за яких умов? Як пов’язані
легеневий і тканинний газообмін і за яких умов? Як пов’язані легеневий і
тканинний газообмін? Чи можуть вони здійснювати обмін одне без одного?

Проблема. Ви знаєте, як змінюється склад повітря в легенях, але чому
повітря то входить у легені, то-виходить із них?

Розв’язання експериментальних задач.

Група 1

Виміряйте об’єм грудної клітки під і час спокійного вдиху, видиху; після
глибокого вдиху, видиху; після десяти присідань на вдиху й видиху. Що ви
помітили? Із чим це пов’язано?

Група 2

Підрахуйте кількість дихальних рухів за 1 хвилину:

а) у положенні сидячи за роботою;

б) у положенні лежачи;

в) після фізичного навантаження (20 стрибків);

г) перед сном (лежачи, сидячи).

Чи однаковий ритм і сила вдиху й видиху в різних ситуаціях? Чим це
пояснити?

Робота зі спірометром (вимірювання життєвої ємності легенів).

1. Самодиктакт

Читання висновків (с. 141,142), учні самостійно пошепки диктують собі й
пишуть, перевіряють і ставлять оцінку (як учень засвоїв матеріал і
виділив головне).

2. На зміни концентрації якого газу — кисню чи вуглекислого газу —
дихальна система реагує швидше?

На вуглекислий газ, оскільки він збуджує дихальний центр. Організм
реагує на зміну його вмісту в повітрі лише на 0,1 %, а на зміну вмісту
кисню до 15 чи 50 % не реагує.

3. А як же правильно дихати?

Вдих повинен тривати 2—3 секунди, видих — 3-4 секунди, пауза 3-4
секунди — це відпочинок для легенів — і нормалізації вмісту вуглекислого
газу. Головне — пауза після видиху

4. Визначення тренованості легенів за системою Бутейка

Головне — пауза після видиху. Людина може затримати дихання:

а) близько 2 хв — добра тренованість легенів;

б) від 1 до 2 хв — задовільна;

в) до 1 хв — незадовільна.

Вікторина

Тема. Шкідливі звички

Питання

Що означає слово СНІД?

Що спостерігається в організмі хворих на СНІД?

Які ознаки характерні для захворювання на СНІД?

Як можна заразитися венеричними захворюваннями?

Що розвиває в людей алкоголь?

Як впливає алкоголь на засвоєння навчального матеріалу?

Що таке тютюн?

Які речовини входять до складу листя?

Розкажіть про вплив тютюнопаління на організм людини.

10. Чому, за висловом швейцарського вченого-невропатолога Фореля,
«алкоголь — найзапекліший ворог майбутності людського роду»? На горищі
сараю, де гнали самогон, лежало 160 курячих яєць для інкубації. З цих
яєць вилупилося лише 78 курчат, причому 40 з них незабаром загинули, а
25 виявилися з аномаліями розвитку. Зародки були отруєні парами спирту й
ефір них олій.

Наведіть приклади дії тютюнового диму в дослідах на тваринах.

Наведіть приклади впливу алкоголю на організм.

Поясніть термін «наркоманія».

Як ви розумієте, що таке токсикоманія?

Які ви можете навести приклади впливу наркотиків?

Висновок

Отже, в ході опрацювання методичної літератури нами було сформульовано
визначення терміну «інтерактивні технології». Це навчання, яке
відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається; це спів-навчання
(колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і
вчитель, і учні є суб’єктами. Ми переконалися в тому, що учитель
виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.
Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно —
зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних
технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації,
пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові
ігри. Тому вони найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок,
вироблення особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва,
творчої взаємодії в навчанні.

Інтерактивні технології потребують певної зміни життя класу, а також
значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагогів.

Сутність активної та інтерактивної методик в тому, що навчальний процес
ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна
співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і
педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це
моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких
аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва,
взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає
справжнім лідером дитячого колективу. ”Інтерактив” у перекладі з
англійської «inter» — взаємний, «act» — діяти. Отже, інтерактивний –
здатний до взаємодії.

Використання інтерактивних технологій — не самоціль. Це лише засіб для
досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву,
порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати
особистісно-зорієнтоване навчання.

Список використанної літератури

Борміна Т.М. Використання інтерактивних технологій на уроках біології//
Біологія .- 2008.-№34.- с.10-11.

Кулініч, Ольга. Інтерактивні уроки біології людини. 9 клас/ О. Кулініч,
Л. Слободянюк. — 2007

Небакова Т. Використання активних та інтерактивних технологій навчання
на уроках біології// Біологія.-2006.-№3.- с.3

Пасечко Н., Сиротенко Г. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання.— X.: Вид. група «Основа», 2003.

Перверзєва С.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках
біології з використанням інтерактивних технологій//
Біологія.-2008.-№4.-с.8-11.

Позакласні заходи з біології. Вип. 4: Навч.-метод. посіб. / Упоряд. К.М.
Задорожний. – К., 2007

Салівон Н.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом
використання методики розвитку критичного мислення учнів //
Біологія.-2007.-№19.-с.14.

Слободянюк, Людмила. Сучасні уроки біології людини. 8 клас /
Л.Слободянюк, Т. Руснак. – К., 2007

Технології навчання біології: Навч.-метод. посіб. / Упоряд. К.М.
Задорожний. – К., 2007

Тиждень біології в школі. Випуск 3: Навч.-метод. посіб. / Упоряд. К.М.
Задорожний. – К., 2007

Чернігова В. Плекаймо особистість // Завуч. — Квітень 2003 р. — № 11
(16).

Яковлева Є.В. Уроки біології в 9 класі. Методичний посібник для вчителів
біології. – Запоріжжя.: Просвіта, 1999. – 224 с.

PAGE

PAGE 18

Похожие записи