Засоби для укладання волосся. Способи та техніки укладання волосся (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
18 67970
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Засоби для укладання волосся.

Способи та техніки укладання волосся.

Можливість застосування різноманітних варіантів укладання волосся,
створення об’єму, а також фіксації та збереження заданої форми
забезпечують сучасні засоби для укладання.

До косметичних засобів для укладання волосся належать лаки (спреї),
пінки (муси), гелі, а також помади, воски, лосьйони, моделюючі креми.
Більшість препаратів для укладання волосся містять вітамінні додатки та
фільтри від ультрафіолетових променів, захищають волосся, зберігають
його пружність, еластичність, блиск.

Пінки (муси) для укладання надають волоссю об’єму, пишності,
еластичності. Волосся не склеюється і легко розчісується.

Пінку наносять гребінцем або руками на вимите волосся, підсушене
рушником, прочісують по всій довжині волосся — від коренів до кінців.

Пінки виготовляють різного ступеня фіксації — нормальної, сильної,
максимальної.

Лаки (спреї) для волосся — це засоби для заключної фіксації зачіски.

Лак укриває волосся тоненькою плівкою, яка захищає його від впливу
навколишнього середовища, добре зберігає форму зачіски, надає пишності,
шовковистого блиску. Якісний лак швидко висихає, не склеює волосся і
легко вичісується.

Виробники косметичних засобів пропонують лаки для різних типів волосся,
а також різного ступеня фіксації. Новинками є «спрей-об’єм» та
«спрей-блиск».

Гелі для укладання волосся містять інгредієнти, які захищають волосся
від ушкоджень під час розчісування, гарячого укладання. Розрізняються
гелі за ступенем фіксації та способом нанесення (гелі, гелі-спреї). Гелі
рекомендують використовувати для створення ефекту «мокрого волосся».
Через властивість гелю обтяжувати волосся не рекомендується
застосовувати його на тонке, м’яке волосся.

Для створення стильних гладких зачісок гелі наносять на вологе волосся.
І навпаки, щоб підкреслити окремі пасма, гель наносять на сухе волосся.

Лосьйони для укладання волосся мають властивості кондиціонера, надають
волоссю м’якості, пишності, блиску, полегшують розчісування, укладання,
забезпечують фіксацію форми. Випускаються лосьйони для різних типів
волосся, в тому числі ослабленого, фарбованого. Лосьйони рівномірно
наносять на вимите, підсушене рушником волосся, розподіляють по всій
довжині гребінцем із широкими зубцями.

Моделюючі креми — це нове покоління засобів для укладання волосся. Крем
наносять долонями на волосся перед укладанням пальцями, феном,
гребінцем.

Крем дає змогу збільшити об’єм волосся, не обтяжуючи зачіску, поновити
її форму вологими руками.

Воски актуальні для створення зачісок на короткому волоссі. Віск
допомагає сформувати пасма, надає волоссю гнучкості, блиску.
Розподіляють віск долонями по всій довжині волосся або на окремі пасма.
Віск рекомендують застосовувати для фарбованого волосся з хімічною
завивкою.

СПОСОБИ ТА ТЕХНІКИ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ

Укладання волосся засноване на його здатності розтягуватися при
зволоженні на 50-60%, зберігати нетривалий час надану форму після
висушування або змінювати конфігурацію під впливом підвищеної
температури й зафіксовувати її після остигання.

Залежно від таких властивостей волосся, існують техніки укладання,
подані нижче.

Холодний спосіб:

— виконання хвиль пальцями та гребінцем;

— укладання волосся кільцями на пальцях та з фіксуванням шпильками;

— укладання волосся за допомогою бігуді, папільйоток;

— укладання волосся за допомогою фена. Гарячий спосіб:

— укладання волосся електрощипцями (плойками).

При виконанні зачісок застосовують техніки збільшення об’єму волосся,
надання елементам зачіски більшої міцності, які теж можна віднести до
процесу укладання волосся, а саме:

— начісування — збивання пасма волосся на всю товщину пасма з обох
боків;

— тупірування — збивання пасма волосся з внутрішнього боку без
наскрізного проникнення зубців гребінця.

Загальна послідовність процесу вкладання волосся:

— визначення напрямку волосся в зачісці;

— вибір способу вкладання волосся;

— вибір та підготовка інструменту;

— вибір засобу для укладання волосся та фіксації зачіски;

— миття волосся;

— нанесення на волосся фіксуючого засобу;

— здійснення накручування;

— висушування волосся;

— розчісування волосся;

— надання зачісці форми, начісування, тупірування, фіксація укладеного
волосся лаком.

Виконання начісування і тупірування волосся

Начісування виконують після ретельного розчісування волосся. На
потрібній частині волосяного покриву відділяють пасма завширшки 1-1,5
см. Середню частину пасма розчісують і захоплюють великим і вказівним
пальцями лівої руки, відтягують пасмо перпендикулярно до поверхні
голови. Правою рукою вводять гребінець у волосся на відстані 5-6 см від
коренів. Рухом гребінця в бік основи пасма (до коренів) починають
начісувати пасмо. Рух гребінця вниз завершують при першому відчутті його
гальмування. Наступний крок починають із введення зубців гребінця у
волосся на 1-2 см вище попереднього рівня.

Переміщувати пальці лівої руки вгору по пасму та вводити гребінець у
волосся слід узгоджено. Коли гребінець рухається вниз, пальці лівої руки
міцно утримують волосся, коли ж гребінець починає рух угору, ліва рука
послаблює захват і рухається по пасму в тому ж напрямку. Таким чином
пасмо обробляють з обох боків.

При тупіруванні пасмо необов’язково відтягувати перпендикулярно до
поверхні голови, — його відтягують до того місця, яке воно буде займати
в готовій зачісці. Начісують волосся лише до половини довжини пасма і з
того боку, який буде внутрішнім при оформленні зачіски. Після
тупірування волосся пригладжують щіткою або гребінцем, викладають
хвилями, локонами, буклями та фіксують лаком.

Укладання волосся холодним способом

Холодне укладання може виконуватись на всій масі волосся або на окремих
ділянках. Холодному вкладанню піддається волосся усіх типів і структур,
але найбільш придатне для цього хвилясте волосся, на якому надана форма
зберігається довше.

Укладання здійснюється на вологому волоссі з використанням засобів для
укладання. Пальцями рук, бігуді або щіткою пасму волосся задають форму,
яка фіксується гарячим або холодним повітрям.

З інструментів та пристосувань використовують фени, сушуари, клімазони,
гребінці, щітки, затискачі, шпильки, сітки для волосся.

Технологія укладання волосся хвилями

Волосся миють, видаляють рушником зайву вологу, наносять засіб для
укладання.

Пасмо волосся розчісують гребінцем з рідкими, а потім частими зубцями,
притримуючи основу пасма лівою рукою. Середнім пальцем лівої руки
притискають розчесане пасмо з правого боку, відступивши на 2-3 см від
проділу.

Гребінець вводять частими зубцями у пасмо волосся щільно і паралельно до
середнього пальця лівої руки, зубцями під кутом 90° до пасма. Рухом
гребінця вздовж його площини зрушують волосся пасма праворуч на 1-1,5
см, утворюючи гребінцем між середнім пальцем лівої руки лінію першої
хвилі.

Не виймаючи зубців з волосся, нахиляють обушок гребінця на себе під
кутом 45°, вказівним пальцем лівої руки щільно притискають волосся між
гребінцем та утвореною лінією хвилі. Другу лінію хвилі формують на
відстані 2-3 см від першої.

Волосся лівого боку пасма притискають середнім пальцем лівої руки на
такій же відстані від основи, як і в першому випадку. Зубцями гребінця,
введеного в пасмо, зрушують його ліворуч з утворенням другої лінії
хвилі, вказівним пальцем лівої руки затискають волосся, розчісують його
від пальця. Аналогічно формують правий бік хвилі.

Укладене волосся накривають сіточкою і висушують природним шляхом або за
допомогою сушуара. Сіточку знімають після повного висихання волосся, яке
розчісують, надаючи зачісці м’якої форми. Формуючи хвилі, слід
пам’ятати, що:

— перший крон не окреслюють яскраво, лише злегка намічають;

— зворотні хвилі вужчі, ніж лицьові;

— від крайової лінії росту волосся хвилі вужчі, на потиличній зоні
розширюються.

Крони формують поступово. Спочатку захоплюють частину хвилі з прямою ще
несформованою ділянкою пасма, орієнтуючись на ширину дуги хвилі та
розташування крону.

Якщо хвилі роблять по всій поверхні голови, потрібно:

— врахувати анатомічну будову голови;

— виконати проділ або визначити положення уявного проділу, відносно
якого планується розташувати хвилі;

— визначити, за якою схемою сполучатимуться хвилі.

Рис.7 .16 Сполучення хвиль з боковим проділом

Сполучення хвиль у зачісці з боковим проділом виконується за такою
загальною схемою (рис. 7.16):

1) перший крон першої лицьової хвилі з більшого боку спрямований до
кінця проділу і там закінчується;

2) другий крон першої лицьової хвилі через маківку виходить на перший
крон зворотної хвилі з меншого (протилежного) боку;

3) перший крон другої лицьової хвилі з більшого боку сполучається з
другим кроном першої лицьової хвилі з меншого боку;

4) другий крон другої лицьової хвилі з більшого боку на потилиці
зводиться нанівець.

З більшого боку від проділу можна сформувати три хвилі, що виступають, —
лобну, скроневу, шийну, з меншого боку — тільки дві: скроневу і шийну.

Помилки, яких слід уникати при укладанні волосся хвилями:

— захоплення гребінцем занадто довгого пасма волосся, внаслідок
чого утворюється хвиля глибокої форми, але через нетривалий час вона
ослаблюється та псує форму зачіски;

— недостатня фіксація хвиль, слабке виконання крону, що призводить до
розтягування або сплющування хвиль;

— волосся при зачісуванні нагору викладене проти його природного
напрямку, що робить укладання нестійким;

— використані затискачі, «невидимки» залишають слід на волоссі.

Укладання волосся кільцями

Цей вид укладання надає зачісці природних, м’яких ліній, однак вимагає
чіткої техніки й акуратності виконання. Кільця можуть бути пласкими та
об’ємними.

Пласкі кільця виконуються на волоссі середньої довжини. Впливати на
модель зачіски можна, урізноманітнюючи напрямки та форми завитків.
Наприклад, завитки з відкритим центром утворюють рівні, гладкі хвилі й
однакові згини; завитки із закритим центром утворюють хвилі, що
зменшуються до кінця (вони рекомендуються для тонкого волосся або коли
необхідно створити враження пухнастості). Якщо із завитка випустити
кінчики волосся, формується хвиля, широка до кінців і вужча біля основи.
Якщо завитки спрямовані від обличчя, створюється загальна кругла форма,
а якщо до обличчя – овальна форма зачіски.

Завитки можуть бути накручені з прямокутною, трикутною (для пасом біля
обличчя), дугоподібною, квадратною основою (для будь-якої частини
голови).

Технологія виконання. На волосся наносять засіб для укладання,
розчісують, надають волоссю необхідного напрямку, розподіляють на зони.
Відділяють вузьке пасмо волосся однієї із зон, утримують його правою
рукою, із сильним натягуванням накручують на вказівний палець лівої руки
(рис. 7.19).

Пальцями лівої руки притримують завиток, «хвостиком» гребінця ослаблюють
намотування І знімають волосся з пальця.

Рис. 7.19. Накручування пасма на палець

Розчесане пасмо потрібно намотувати на палець рівномірно, як стрічку,
так, щоб кінець пасма утворив останній завиток локона.

Пасмо, накручене у формі кільця, кладуть на голову плоско й закріплюють
шпильками або кліпсами. Кільця викладають у потрібному напрямку. Волосся
накручують усе або частково при комбінованому способі укладання (рис.
7.20 а).

б

Рис 7.20. Способи закріплення кілець Із волосся· а — викладення
закріплених кілець, б — закріплення кілець в один оберт

Коротке підстрижене волосся потиличної та скроневих зон можна накрутити
на палець на один оберт (рис. 7.20 б) і затиснути «вусиками» або
шпильками.

Вигляд хвилі або локона залежить від акуратності та ретельності
виконання накручування. Укладене волосся сушать під клімазоном або
сушуаром, попередньо надівши на волосся сіточку.

Об’ємні кільця виконують на довгому волоссі. Пасмо волосся відділяють
квадратом 1,5×1,5 см, захоплюють указівними пальцями обох рук, виконують
накручування. Отримане кільце знімають із пальців і закріплюють біля
основи затискачем, висушують.

Укладання волосся за допомогою бігуді

Холодне завивання волосся на бігуді — давно відомий спосіб утворення
локонів, який надає волоссю більшої пружності, об’ємності та забезпечує
тривале зберігання наданої форми. Широко застосовується в перукарській
практиці і сьогодні.

Укладаючи волосся за допомогою бігуді, необхідно враховувати:

— якість волосся (тонке—товсте, м’яке—жорстке, густе—рідке);

— довжину волосся (коротке, середньої довжини, довге);

— тип обличчя;

— форму стрижки;

— призначення зачіски.

Для закріплення форми перед накручуванням на бігуді волосся зволожують
спеціальними засобами для укладання. Накручування зберігається до
наступного миття волосся.

У процесі накручування застосовують бігуді різної форми та розміру,
щітки, затискачі, гребінці, сіточку для волосся, сушуар.

Форму та розмір бігуді підбирають відповідно до бажаного кінцевого
результату, типу та довжини волосся. Природність укладання за допомогою
бігуді, загальний вигляд зачіски залежать від методу й техніки
накручування на бігуді.

Основними методами накручування є горизонтальний і вертикальний, які
зумовлені розміщенням бігуді.

Горизонтальний метод дає змогу підняти корені волосся, надати йому
пишності та об’єму (рис. 7.22). Пасмо відтягують перпендикулярно до
поверхні голови у напрямку, протилежному росту волосся. Пасмо формується
з основи смужок прямокутної форми на волоссі будь-якої довжини.

Вертикальний метод застосовують для формування спускних локонів без
підняття волосся біля коренів (рис. 7.23). Довжина волосся має бути не
меншою 12-15 см.

1 2

Рис. 7.22. 1. Горизонтальний метод накручування волосся

Рис. 7.23. 2. Вертикальний метод накручування волосся

Залежно від розміщення бігуді та напрямку накручування волосся
розрізняють такі способи:

лицьовий — бігуді однакового або почергово різних діаметрів дають змогу
отримати стійкі, м’які хвилі, які надають зачісці пишності;

рельєфний — чергуванням бігуді різного діаметра, а також різною
спрямованістю накручування отримують великі стійкі хвилі;

зустрічний — різноспрямоване накручування забезпечує стійкі хвилі і
локони на довгому волоссі;

«ялинка» — чергування зустрічного і протилежного напрямку накручування
надає пишності волоссю біля обличчя, застосовується для довгого волосся;

«шаховий» — шаховий порядок розміщення бігуді дозволяє рівномірне
укладання при довгих каскадних стрижках.

радіальний — бігуді розміщують на однаковій відстані від центру
майбутньої зачіски.

— ширина пасма волосся біля основи має дорівнювати довжині бігуді;

— товщина пасма волосся біля основи має не перевищувати діаметра
бігуді;

— пасмо волосся слід відтягувати під кутом 90° до поверхні голови;

— пасмо слід натягувати сильно і рівномірно для всього волосяного
покриву;

– на волоссі більшої довжини товщина пасма зменшується.

Варіанти тримання бігуді під час накручування:

1) вказівні пальці обох рук згори пасма, великі пальці знизу,
притримують і прокручують пасмо під час накручування волосся тім’яної,
верхньоскроневої і верхньопотиличної зон (рис. 7.30 а);

2) великі пальці згори пасма, вказівні знизу притримують і прокручують
пасмо під час накручування волосся середньо- та нижньопотиличних і
нижньоскроневих зон (рис. 7.30 б).

а

Рис 7.30 Варіанти тримання бігуді під час накручування

Послідовність накручування волосся на бігуді:

— відокремлене за правилами накручування пасмо беруть у ліву, а бігуді –
у праву руку, кладуть пасмо на корпус бігуді;

— притримують вказівним і великим пальцями обох рук кінець пасма;

— роблять перший оберт бігуді, задаючи силу натягу пасма;

— продовжують накручувати пасмо ковзаючими рухами вказівних і великих
пальців обох рук, доки бігуді не торкнеться голови;

— закріплюють накручене на бігуді пасмо прогумованою тасьмою або
шпилькою, якщо фіксуючої прогумованої тасьми немає.

Для отримання різної об’ємності та форми зачіски, укладеної за допомогою
бігуді, накручування виконують під різним кутом натягнення до поверхні
голови (рис. 7.32).

Рис. 7. 32. Вплив кута накручування волосся на форму пасма:

а — кут 45° у напрямку до чола, б — кут 90°; в — кут 45° у напрямку до
потилиці

У формоутворенні майбутньої зачіски важливу роль має довжина волосся
Одна и та ж схема накручування на бігуді на волоссі різної довжини дає
неоднакові форми (рис 7.33)

Рис 7.33 Залежність формоутворення зачіски від довжини волосся.

Поєднуючи різні варіанти накручування бігуді, заздалегідь передбачають
форму зачіски та її окремих частин. (рис 7 .34, 7 .35)

Рис. 7.35. Накручування на бігуді з урахуванням зачіски

Рис. 7. 35. Накручування на бігуді з урахуванням зачіски (продовження)

Рис 7 35 Накручування на бігуді з урахуванням зачіски (продовження)

Рис 7 35 Накручування на бігуді з урахуванням зачіски (закінчення)

Технологія горизонтального накручування волосся на бігуді.

Волосся миють, підсушують рушником, наносять засіб для укладання,
розчісують волосся. На тім’яній зоні двома вертикальними проділами від
крайової лінії росту волосся на лобі до маківки виділяють доріжку
завширшки таку, як довжина бігуді. Волосся скроневих зон розчісують униз
за ростом.

«Хвостиком» гребінця відокремлюють горизонтальним проділом пасмо з
основою, що відповідає діаметру бігуді; розчісують та відтягують пасмо
перпендикулярно до поверхні голови.

Накручування виконують від кінчиків волосся до коренів. Перше пасмо по
крайовій лінії росту волосся накручують з відтягуванням на обличчя, всі
інші — за правилами та послідовністю накручування.

Від маківки доріжку для накручування продовжують через середню частину
потилиці до крайової лінії росту волосся на шиї. Далі накручують волосся
лівої та правої потиличних, потім скроневих зон.

Щоб запобігти утворенню заломів по крайовій лінії росту волосся на лобі
та на скронях, прогумовану тасьму з двох перших бігуді знімають і
з’єднують затискачами.

Установлюють час висушування волосся, надівають сіточку, здійснюють
процес висушування під ковпаком сушуара.

Перш ніж розкручувати бігуді, необхідно дати їм охолонути для кращої
фіксації локонів. Бігуді починають розкручувати з нижньопотиличної зони,
щоб волосся не сплутувалося. Накручене волосся розчісують за допомогою
двох щіток від кінців до коренів.

Зачіску оформляють із використанням начісування або тупірування,
фіксують надану форму лаком.

Особливості вертикального методу накручування волосся на бігуді.
Розподіл волосся на доріжки, ширина яких дорівнює довжині бігуді,
виконується проділами навкруг голови. Напрямок накручування волосся може
бути до лиця, від лиця, чергуватися по доріжках або бути асиметричним в
один бік.

Волосся тім’яної зони та маківки накручується залежно від майбутньої
зачіски, розташування проділів.

Послідовність накручування виконується за тими правилами, що і при
горизонтальному, але з початком у нижній зоні (рис. 7.36).

Рис. 7.36. Вертикальний метод накручування

Різновидом вертикального методу накручування с спіральне накручування,
за яким пасмо волосся з квадратною основою накручується на бігуді
спеціальної спіралеподібної форми (рис. 7.37).

Причини неякісного укладання волосся за допомогою бігуді:

— порушення вимог щодо накручування на бігуді;

— невимите волосся;

— недостатнє або надмірне нанесення засобу для укладання волосся;

— заломи коренів волосся;

— заломи кінчиків волосся;

— нещільне накручування бігуді відносно поверхні голови;

— недостатнє висушування або пересушування волосся;

— недостатнє остигання волосся перед розчісуванням;

— слабка фіксація укладки.

Рис. 7 37. Вертикальне накручування на спеціальні бігуді

Укладання волосся за допомогою фена

Укладання волосся феном — це процес моделювання вологого волосся під
впливом потоку теплого повітря від ручного фена. Користуючись феном,
можна:

— висушити волосся;

— надати напрямку кінцям пасом волосся;

— підняти волосся біля коренів, надати йому об’єму;

— укласти волосся за різними фасонами зачісок;

— випрямити та витягнути волосся.

Техніка укладання волосся за допомогою фена вибирається залежно від
структури, довжини, якості та кількості волосся, а також від типу
стрижки й зачіски.

Феном краще працювати на сильному, густому волоссі, але застосування
правильно підібраних кондиціонерів, фіксуючих засобів дає позитивний
результат на волоссі будь-якого типу.

Зачіски, які укладають феном, потребують точної стрижки. Саме точна
стрижка дозволяє за допомогою фена створити оригінальні різновиди
зачісок на одній основі, зберегти рухливість і натуральність волосся
(рис. 7. 38).

Рис. 7. 38. Варіанти укладання волосся на базі однієї стрижки

Ряд технік роботи з феном передбачають укладання волосся за допомогою
пальців рук, але більшість із них базується на використанні щіток і
гребінців.

У сучасній перукарській практиці знайшли поширення такі методи укладання
волосся за допомогою фена і щіток, як «бомбаж» і «брашинг». Використання
різних щіток зумовлюється довжиною волосся.

Метод «бомбаж». Укладання волосся методом «бомбаж» засноване на
підніманні прикореневого волосся та його фіксації висушуванням за
допомогою однойменної пласкої щітки. Прийом укладання визначають
відповідно до напрямку волосся в зачісці та працюють у наведеній нижче
послідовності.

Вимите волосся підсушують під клімазоном або видаляють надлишок вологи
рушником. На волосся рівномірно наносять засіб для укладання, приділяючи
особливу увагу кореням. Ретельна обробка коренів волосся фіксуючим
засобом забезпечує більшу об’ємність зачіски.

Волосся розчісують. Для зручності волосяний покрив розподіляють на зони.
Пасма під час роботи піднімають під кутом до поверхні голови, щоб
забезпечити доступ нагрітого повітря до коренів та всього пасма волосся.

Розпочинати укладання феном можна з будь-якої зони, — на вибір впливає
форма майбутньої зачіски або манера роботи перукаря.

Пасма скронево-бокових зон укладають у напрямку від обличчя до маківки,
тім’яної зони — від маківки до обличчя.

Обов’язковою умовою є початок висушування й укладання з нижніх пасом
волосся. Спочатку висушують нижні, потім верхні пасма, накладаючи їх
одне на одне так, щоб сухе волосся не контактувало з вологим (рис.
7.39).

Пасма визначають рівними проділами шириною, що не перевищує ширини
щітки. Щітку вводять зубцями у відчесане пасмо біля коренів у напрямку,
протилежному росту волосся. Прикореневу частину волосся трохи піднімають
перпендикулярно до поверхні голови. Потік нагрітого повітря спрямовують
на зубці щітки, висушують волосся. Фен утримують на відстані 5-10 см від
місця просушування. Довге волосся, як і коротке, сушать від коренів до
кінців (рис 7.40). Після висушування під струменем гарячого повітря
волоссю необхідно дати час на охолодження.

Рис. 7.39. Укладання

методом «бомбаж»

Рис. 7.40. Сушіння прикореневої частини волосся

Заключні операції з укладанням волосся за допомогою фена та щітки
передбачають можливість виконання начісування, тупірування, надання
зачісці форми та фіксацію лаком.

Метод «брашимг». Техніку вкладання волосся за допомогою фена та круглої
щітки «брашинг» застосовують для відтягування волосся, створення об’єму.
Для роботи з волоссям різної густоти та довжини потрібно мати декілька
круглих щіток різного діаметра. Підготовчі роботи виконують у загальній
послідовності. Волосся поділяють на пасма, враховуючи його довжину.

Укладання починають із потиличної зони від крайової лінії росту волосся
(рис 7.41). Пасма відділяють шириною, яка не перевищує ширини щітки.
Пасмо підхоплюють щіткою, прочісують, щоб забезпечити рівномірну товщину
пасма та легку проникність щітки у волосся. Волосся відтягують під кутом
до поверхні голови. Кут відтягування пасма волосся залежить від того,
наскільки об’ємною повинна бути зачіска, але не має перевищувати 90°.
Потік нагрітого повітря спрямовують на зубці щітки. Під час просушування
волосся щітка весь час рухається уздовж пасма, надаючи зачісці
потрібного напрямку. Кінці пасма волосся натягують щіткою, прокручуючи
її, та одночасно підсушують волосся феном. Перш ніж перейти до роботи з
наступним пасмом, необхідно впевнитись, що волосся пасма, з яким
працювали, повністю сухе, дати час для охолодження волосся на щітці для
чіткої фіксації форми пасма.

Для прискорення процесу охолодження волосся застосовують декілька щіток
«брашинг» або фіксують пасмо на щітці струменем холодного повітря за
допомогою фена.

Укладання волосся феном з насадкою «дифузор». Дифузор, на відміну від
інших насадок до фена, забезпечує рівномірність розповсюдження потоку
нагрітого повітря, зменшує тиск і швидкість струменя, отже, береже
волосся. Цей спосіб укладання особливо рекомендується для створення
природних хвиль на кучерявому, хвилястому волоссі.

Волосся після миття і нанесення фіксуючого засобу розчісують гребінцем
із широкими зубцями та надають гребінцем або пальцями форму, наближену
до бажаної.

Волосся акуратно висушують, для чого дифузор неодноразово підводять
близько до волосся та віддаляють від голови. Укладання здійснюють
пальцями.

Якщо необхідно випрямити кучері або дещо згладити форму хвилі, повільно
й обережно пропускають майже сухі кучері через пальці. Якщо потрібна
кучерявіша зачіска, пасмо волосся захоплюють долонею, затискають у
кулаці. Просушування виконують, відпускаючи та знову збираючи волосся
пульсуючими рухами під потоком повітря з дифузора .

Довге волосся сушать безпосередньо на поверхні дифузора. Фен рухають
круговими рухами або вперед у напрямку до голови і назад.

Причини неякісного укладання волосся за допомогою фена:

— надмірне або недостатнє нанесення засобу для укладання волосся;

— невимите волосся;

— недостатньо просушене волосся;

— пересушене волосся;

— недостатньо просушені та підняті корені й кінці волосся;

— кінці пасом укладені в неправильному напрямку;

— надмірне нанесення лаку для волосся.

Укладання волосся гарячим способом

Для надання волоссю форми та створення зачіски гарячим способом
застосовуються спеціальні електроінструменти — електрощітці різної
конструкції.

На сухе волосся, що знаходиться в природному стані, діють підвищеною
температурою. При нагріванні змінюється структура волосся, його роговий
шар розм’якшується. Волосся стає еластичнішим, легко піддається
деформації, розтягуванню, завиванню в локони, накручуванню, формуванню
хвиль. Після охолодження волосся зберігає надану форму.

Укладання волосся за допомогою електрощипців.

Перед тим, як розпочати роботу електрощипцями, обов’язково треба вимити
волосся та висушити його. Небажано наносити на волосся пінку, лак або
гель, щоб волосся не прилипало до металевих стержнів.

Електрощипці не рекомендується використовувати на блондованому волоссі
та волоссі після хімічної завивки, тому що висока температура може
завдати волоссю великої шкоди. Жорстке й сиве волосся можна обробляти
щипцями, нагрітими до вищої температури.

На якість завивання впливають:

— кут натягування волосся при накручуванні на щипці; оптимальним
вважають кут 90° відносно осі обертання інструмента;

— товщина затиснутого щипцями пасма; вона залежить від довжини волосся
і визначається:

для невеликої довжини

за правилами накручування бігуді; для середньої

на третину менше;

для значної

— удвічі менше.

Для рівномірного прогрівання волосся товщина основи пасма не повинна
перевищувати 4 см.

При укладанні волосся електрощипцями застосовують гребінець із
«хвостиком», яким зручно відокремлювати пасма для накручування, шпильки
або затискачі для фіксації пасом.

Завивання локонів

За формою та розміщенням локони бувають:

прямі — розміщені горизонтально;

косі — під кутом 45° до вертикалі або горизонталі;

вертикальні — у вигляді спіралі з волосся завдовжки 20-25 см.

Розрізняють горизонтальний і вертикальний способи завивання локонів.

Горизонтальний спосіб включає техніки «вниз», «догори», «вісімкою».

Вертикальним способом виконують спіральні та спускні локони.

Горизонтальний спосіб завивання локонів. Спосіб «униз» застосовується в
різних зачісках. Потрібно враховувати, що круглі локони, виконані цим
способом, обтяжують зачіску, тому їх слід робити дрібнішими, легкими.

Спосіб «догори» надає зачісці легкості, локони утворюють більшу хвилю.
Цей спосіб рекомендується у комбінації з іншими способами.

Спосіб «вісімки» дає можливість накручувати волосся спіралеподібно,
завивати комбіновані (м’яті) локони. Під час роботи кінці волосся
постійно знаходяться в середній частині робочих поверхонь щипців, що
забезпечує найбільш сприятливі умови для їх накручування, міцності
зачіски. Завивання короткого волосся цим способом неможливе.

Слід зауважити, що:

— оформлення зачіски можливе тільки після повного охолодження волосся;

— для того, щоб локон був пружнішим і тривкішим, необхідно утримувати
щипці довше з того боку пасма, який у локоні буде внутрішнім.

Послідовність завивання волосся способом «униз» (рис. 7.46):

— пасмо відділяють за правилами накручування на бігуді, ретельно
розчісують, відтягують перпендикулярно до поверхні голови;

— щипці беруть у праву руку, пасмо — в ліву;

— щипці у відкритому положенні підносять до пасма, затискають його між
жолобком та валиком і повільно проводять від основи до кінця пасма,
прогріваючи волосся;

— затиснутий кінець пасма накручують на щипці до основи пасма;

— для запобігання опіку шкіри голови біля основи пасма під щипці
підкладають гребінець;

— щипці 5-7 секунд тримають до повного прогрівання пасма;

— щипці відкривають, виймають їх із локона;

— локон фіксують шпилькою або затискачем, залишають остигати природним
шляхом.

Спосіб «догори». Локони виконуються так само, як і способом «униз», але
при накручуванні волосся щипці заводять у пасмо жолобком униз, а валиком
догори.

Послідовність виконання способу «вісімкою»:

— пасмо волосся розчісують доти, поки гребінець не почне вільно
проходити від коренів до кінців волосся;

— визначають кількість локонів та їх розміщення;

— відокремлюють частину волосся для одного локона;

— волосся беруть у ліву руку, підводять до пасма щипці;

— пасмо захоплюють робочою частиною щипців і повертають їх упівоберта
до себе; роблять повний оберт щипцями, залишивши валик повернутим у бік
основи пасма, а жолобок до себе (ліва рука в цей час натягує пасмо);

— після нагрівання всього пасма волосся відтягують щипці від місця
захвату пасма на достатню відстань і якомога швидше виконують ними
наступний оберт;

Рис 746 Способи накручування волосся елекгрощипцями

— під час обертання щипців у правій руці лівою рукою шюдять кінці
волосся вниз із другого боку пасма, виконуючи «вісімку» (таке положення
кінці волосся повинні займані через кожен повний оберт щипців) якщо при
першому обери кінці були ліворуч, то при другому оберті вони будуть
праворуч,

— кінці локона проробляють так, як І при Інших способах завивки
локонів,

— при накручуванні наступного локона пасмо волосся захоплюють на тій же
висоті, що й попереднє.

Вертикальний спосіб завивання локонів. Для формування локонів Із довгого
волосся електрощипці тримають вертикально, а пасма накручуються на них
по спіралі (рис 7 47). Після того, як усе волосся буде накручене,
необхідно дати час, щоб воно охолонуло, а потім оформляти зачіску.

Рис 7. 47 Вертикальне накручування щипцями

Виконання спіральних локонів. Спіральні локони прикрашають зачіску і
спрямовуються до обличчя з одного чи з обох боків (рис. 7.48)

Методика виконання – тонке пасмо волосся відділяють, прочісують
гребінцем, прогладжують щипцями, щоб пасмо прогрілось по всій довжині.

— щипці заводять з кінців пасма, формують завиток,

— щипці повертають у вертикальне положення, накручують пасмо
спіралеподібно до кореня, витримують декілька секунд:

— роблять оберт у протилежний бік і, послаблюючи зажим, обережно
виймають щипці

При завиванні локонів правого боку зачіски щипці тримають ручкою вниз
Пасмо починають накручувати від замка щипців до кінця 3 лівого боку
щипці тримають ручкою вгору та накручують пасмо від кінця до щипців

Локони не розчісують, викладають у зачіску й фіксують лаком.

Рис 7.48 Спіральні локони

Виконання спускних локонів. Локони цього виду як оформлення зачіски
виконуються на середньому і довгому волоссі будь-якої частини волосяного
покриву голови. Для цього пасмо волосся відділяють, прочісують
гребінцем. Щипцями, які знаходяться в горизонтальному положенні,
прогладжують пасмо по всій довжині. Щипці повертають у вертикальне
положення, оформлюють кінець пасма до його повного розташування між
валиком і жолобком. Пасмо щільно накручують знизу вгору, щоб кожний
наступний виток пасма заходив на третину ширини попереднього витка.
Спускні локони, як і спіральні, мають бути спрямовані до обличчя. Цей
вид локонів потребує додаткового оформлення. Усередині локона виконують
тупірування, пасмо вичісують і повертають у попереднє положення,
фіксують лаком.

Використання щипців-гофре. За допомогою щипців-гофре можна отримати
різноманітні ефекти на прямому волоссі, на всій його масі або на окремих
пасмах. Щипці-гофре мають набір пластин для різного ефекту гофрування та
пласкі пластини для вирівнювання хвилястого волосся, так звані
щипці-праски (рис. 7.49 я).

?

Рис 74.9 Використання щипців-гофре для вирівнювання

(а) та гофрування (б) волосся.

Послідовність гофрування волосся:

— на чисте сухе волосся наносять лак або лосьйон для укладання,
розчісують;

— волосся скроневих і потиличної зон відділяють горизонтальним
проділом, решту закріплюють зверху затискачами. Пасмо відокремлюють
уздовж проділу й розміщують його між пластинами гофрувального апарата на
необхідній висоті. Витримують 5 секунд І відпускають пластини, обережно
просуваючи щипці вниз по пасму. Так виконують гофрування по всій довжині
пасма, повторюючи дії на кожному наступному пасмі довкруж голови (рис.
7.49 б); горизонтальним проділом відділяють наступний ярус волосся й
аналогічно гофрують його (рис. 7.50). Волосся після гофрування не
розчісують.

Рис 7 50 Гофроване волосся у зачісці

Комбіноване укладання волосся. Перукар, виконуючи зачіску поєднує
декілька прийомів укладання волосся та різноманітний Інструмент
Наприклад, феном надають форму окремим зонам і створюють загальний об’єм
щипцями-праскою вирівнюють волосся або формують локони за допомогою
папісток, затискачів, бігуді та шпильок спеціальної конструкції. Вибір
техніки — за майстром.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019