HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з міжнародної економіки

на тему:

«Синергетичний ефект злиття і поглинання»

ПЛАН

Вступ

1. Сутність та особливості синергетичного ефекту злиття і поглинання

2. Поглинання компаній у світлі побудови нової інтеграційної системи
економіки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Різні сектори економіки в усьому світі останнім часом зазнають значних
змін. Об’єктивний процес глобалізації сучасної світової економіки
вимагає і нового рівня розвитку бізнесу в Україні. Національні
економічні ринки в усьому світі стають більш інтегрованими. Як наслідок,
змінюються характер конкуренції і структура економіки, що призводить до
підвищення ступеня відкритості економічної системи країни для
міжнародної конкуренції.

Міжнародні злиття і поглинання стали одним з основних способів
здійснення стратегії розвитку компаній у сучасних умовах, що підтверджує
досвід країн Європейського Союзу (ЄС).

Особливий інтерес при укладанні угод злиття та поглинань визиває
виникнення синергетичного ефекту. Злиття і поглинання дозволяють
компаніям вирішувати низку стратегічних завдань, а саме: отримання
ефектів масштабу, розширення географії діяльності, посилення ринкових
позицій або фінансової потужності, перехід у нові або перспективніші
галузі, тощо. Проте при визначенні політики злиттів і поглинань компанії
не обмежуються «стратегічною привабливістю» нових активів, а уважно
вивчають всі реальні можливості створення вартості. Вартість в угодах
злиття та поглинань часто створюється за рахунок саме синергетичних
ефектів.

Серед наукових праць, у яких досліджуються теоретичні основи процесів
злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне
середовище, умови та мотивації консолідації компаній, а також
організація цих процесів, необхідно виділити дослідження:
І.Г.Владимирової, В.М.Гейця П.Гохана, Т.Дж.Галпіна, С.Крістофферсон,
С.Ляпіної, С.Мочерного, О.Пасхавера, К.Савіцького, А.В.Сизова, В.В.
Уварова, Р.С. Фостер та багатьох інших.

Однак дана сфера залишається однієї з найбільш суперечливих і складних
для дослідження. Це стосується як оцінок мотивів і ефективності угод,
так і довгострокових економічних наслідків для учасників, вироблення
оптимального інструментарію державного регулювання. У багатьох працях
відсутній комплексний аналіз даного процесу, робиться акцент лише на
одному з регіонів, а фактичний матеріал, який використовується, має
високий ступінь відстороненості або автори обмежуються дослідженням
конкретних злиттів і поглинань компаній без обліку специфічних
особливостей сторін, що беруть участь в угодах. Також залишається
невивченим питання економічної безпеки підприємств, що поглинаються.

1. Сутність та особливості синергетичного ефекту злиття і поглинання

Найчастіше ефект синергії розуміється як ефект спільних дій, коли
створена в результаті злиття чи поглинання нова корпоративна структура
може використовувати низку переваг (синергій), поява яких стає можливою
лише в результаті об’єднання ресурсів і капіталу учасників процесу
консолідації. Термін «синергія» походить від грецького «synergos», що
означає «разом діючий, погоджений, спільний». За Германом Хакеном,
синергетика вивчає системи, які складаються з великої кількості частин,
компонентів або підсистем, тобто деталей, що складним чином взаємодіють
між собою. Ефект синергії при цьому проявляється в об’єднанні різних
сфер діяльності однієї організації чи у збільшенні ефективності
взаємодії елементів у межах однієї системи. Засновник стратегічного
управління І.Ансофф зазначав, що концепцію синергетизму було
запропоновано ще в 60-х роках ХХ ст. та в початковому вигляді вона
означала перехід від принципу економії на масштабах виробництва у
переробній промисловості до використання принципу стратегічної економії
на масштабах діяльності, джерелом якого і виступає взаємопідтримка
різних стратегічних зон господарювання. У класичній теорії синергетики
це явище описується математичною рівністю: «2 + 2 = 5», тобто сукупна
віддача всіх капіталовкладень підприємства є вищою, ніж сума показників
віддачі за окремими її елементами. Американський науковець М.Портер[4,
с.14] досліджував специфіку виникнення економічного синергізму та
особливу увагу приділив вивченню ланцюгів створення цінності різних
підприємств, а також спільні види діяльності та їх потенційні зв’язки,
які можна використовувати для створення конкурентних переваг .

Однак, розвиток та впровадження явища синергетизму в економічну
діяльність підприємства довів, що існує і обернений, тобто негативний
ефект, коли «2 + 2 < 4 ", особливо, коли йде мова про загальнокорпоративне управління. Це можна пояснити тим, що при управлінні своїми активами підприємство не враховує специфіки окремих елементів системи, які в сукупному потенціалі підприємства знижують його сукупну ефективність. Іншими словами, що закон синергії для економічного потенціалу підприємства має таке вираження: залежно від умов та напрямів, поєднання окремих елементів системи економічного потенціалу буде або істотно більшим за просту їх суму або ж навпаки, істотно меншим. Варто зауважити, що дослідження ефекту синергії в економіці спрямоване на з’ясування питання існування або ні синергії в угодах злиття та поглинань компаній, а на питання: як оцінити ефект синергії і, який вплив він має на вартість новоствореної структури. Ось чому важливим є визначення форми вияву синергетичного ефекту саме на етапі укладання угоди про злиття чи поглинання. оцінити рівень ефективності такої операції для того, щоб не допустити переоцінки позитивного ефекту синергії або передбачити ймовірність виникнення негативного ефекту синергії, що може дати можливість компаніям вчасно відмовитися від неперспективних або нераціональних угод. Найбільш поширена класифікація типів синергізму розрізнюється за складовими формули рівня (норми) повернення інвестицій (обсяги продажу, витрати, інвестиції, менеджмент), а саме: - синергізм продажів, або операційний синергізм (проявляється внаслідок використання для реалізації декількох товарів підприємства одних і тих же каналів збуту, використовуються одні і ті ж склади, торгова мережа, транспорт, кадри, спільний маркетинг тощо); - оперативний синергізм - від спільного використання ряду основних засобів і робочої сили, спільного розподілу накладних витрат, спільного навчання, великих закупок - словом, від спільної операційної діяльності; - інвестиційний синергізм - проявляється в результаті спільного використання виробничих потужностей, спільних запасів сировини, спільної технологічної бази, одного і того ж обладнання, тощо. - синергізм менеджменту - проявляється в тому випадку, коли проблеми управління в новій галузі схожі з існуючими, тобто коли керівництву підприємства вистачить компетентності високопрофесійно діяти у новоствореній структурі. Якщо ж проблеми в новій галузі будуть новими і незнайомими, позитивний ефект синергізму не тільки буде низьким, а, швидше за все, появиться загроза від'ємного ефекту від рішень керівництва. Існує два способи вимірювання синергетичного ефекту від спільного ведення операцій: оцінка ступеня скорочення затрат при даному рівні доходу або оцінка збільшення прибутку при даному рівні інвестицій. Так от, при входженні в нову стратегічну зону господарювання (СЗГ) виробничі витрати на початковому етапі і пізніше на оперативному будуть суттєво відрізнятися. Це вказує на наявність ще двох типів синергізму: початкового і оперативного. Початковий синергізм - від входження в нову галузь, від диверсифікації та існує у двох формах: у формі грошової економії та у формі економії часу на шляху до високої конкурентоздатності. Що стосується грошової економії, то на початковому етапі вона може бути, а може і не бути. Тобто на початковому етапі може мати місце як позитивний, так і від'ємний синергізм. Справа в тому, що на цьому етапі до легкопрогнозованих витрат на входження в галузь, додаються неявні витрати,що пов’язані з переходом у новий бізнес (затрати на нову організацію виробництва, на нові правила і процедури, наймання нових спеціалістів, тощо). І якщо ці затрати є більшими за початковий синергізм, він стає від'ємним, а підприємство вразливим. Якщо ж ресурси підприємства та навички персоналу відповідають вимогам нової СЗГ,то такі початкові витрати будуть мінімальними, а початковий синергізм позитивним. Ефекти синергізму симетричні. Тобто, синергізм не тільки найкращий спосіб прискорення зростання виробництва нового продукту без додаткових інвестицій, але й має зворотний вплив на затрати з виробництва традиційного товару. 2. Поглинання компаній у світлі побудови нової інтеграційної системи економіки Переживши з початку ХХ ст. вже п'ять хвиль злиттів і поглинань, світова економіка підійшла до нового рубежу, що ознаменувався появою на економічній арені супергігантів. У 1999 р. на піку активності процесів злиття і поглинання було оголошено більш як 40 тис. угод загальною вартістю понад 3,4 трлн дол. США. Злиття і поглинання в таких масштабах призвели до фундаментальних змін у низці галузей світової економіки, у тому числі хімічній, фармацевтичній, телекомунікаційній, переробній, металургійній, фінансовій та інших. Угоди серед авіавиробників "Boemg" і "McDonnell Douglas", автомобілебудівних концернів BMW і "Rover Group", "Daіmler-Benz" і "Chrysler", нафтових компаній "Brіtіsh Petroleum" і "Amoco", "MobU" і "Texaco", фінансових інститутів "Morgan Stanley" і "Dean Whiter Dіscovery", аудиторських фірм "Coopers&Lybrand" і "Pricewaterhouse" і компаній багатьох інших галузей підтверджують цю тезу. Світові інтеграційні процеси, які протікають у всіх галузях економічної діяльності, не могли обійти стороною і Україну. Процеси, які відбуваються на українському ринку, свідчать про те, що багато вітчизняних компаній активно включаються в процес глобалізації, переймають зарубіжний досвід, використовують новітні технології розвитку бізнесу. Однак необхідно враховувати національну специфіку становлення прав власності та розвитку принципів корпоративного керування. Конкуренція на світових ринках загострюється, і хоча в Україні насичення ринку ще не досягло критичної точки, багато компаній відчули необхідність пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності й ефективності. Тим більше, що можливості розвитку компаній тільки за рахунок росту українського споживчого ринку на даний момент практично вичерпані, а рівень конкуренції на ньому після приєднання України до ВТО може наблизитися до глобального. Необхідність формування надійної і стійкої економічної системи в Україні, удосконалення діяльності вітчизняних компаній в умовах посилення впливу інтеграційних процесів у світовій економіці, глобалізації фінансових ринків поряд з активним використанням національного потенціалу об'єктивно вимагає вивчення міжнародного досвіду і сучасних тенденцій у сфері злиттів і поглинань. Зокрема, аналіз сучасних процесів проникнення іноземного капіталу в національні економічні системи шляхом міжнародних злиттів і поглинань необхідний для розробки адекватного інструментарію їхнього регулювання, у тому числі при визначенні прийнятних умов допуску іноземного капіталу на український ринок. Дослідження міжнародних злиттів і поглинань в країнах ЄС важливе також при оцінці перспектив розвитку аналогічних процесів за участю українських компаній в умовах подальшої інтеграції економіки країни у світове співтовариство. Підвищення темпів росту економіки, помірний рівень інфляції та збільшення доходів населення в 2006 р. сприяли збереженню інтересу з боку інвесторів до українського ринку. Як результат, у 2007 р. спостерігалося істотне збільшення обсягів угод із злиття і поглинання (більше 3 млрд. дол. США — об'єм угод щодо злиття в банківській сфері) . Втім ініціаторами подібних угод на місцевому ринку можуть бути не тільки іноземні інвестори, але й вітчизняні компанії. На відміну від західних компаній більшість з них (через об'єктивні причини) ще не мають значного досвіду в здійсненні угод щодо злиття і поглинання. Відповідно ризики недосягнення бажаних результатів досить високі. У процесі постійного розвитку компанії в умовах ринкової економіки прагнуть до зростання. Існують два варіанти зростання: придбання зовнішньої структури або власний розвиток. Внутрішні потенціали зростання реалізуються через збільшення прибутковості існуючих активів, підвищення операційної ефективності й інновацій. Зовнішні — в основному реалізуються за рахунок злиттів, поглинань і альянсів. В економічній літературі існують різні підходи до визначення і класифікації даних стратегій розвитку. Поняття «злиття» і «поглинання» позначають процеси, що відбуваються як на національному, так і на міжнародному рівнях. У широкому розумінні процес злиттів і поглинань пов'язаний із переходом контролю за діяльністю компаній, що може мати як формальний, так і неформальний характер. Відповідно до загальноприйнятого за рубежем підходу, під злиттям розуміється будь-яке об'єднання господарюючих суб'єктів, у результаті якого утвориться єдина економічна одиниця з двох або більше раніше існуючих структур. Поглинання передбачає об'єднання двох або декількох самостійних економічних одиниць, за якого поглинаюча структура зберігається і до неї переходять активи і зобов'язання юридичних осіб, що поглинаються. При цьому юридичні особи, які поглинаються, або припиняють своє існування, або контролюються шляхом участі в капіталі. За рубежем поняття «злиття» і «поглинання» не мають такого чіткого розмежування, як в українському законодавстві. Англійською ці поняття мають неоднозначне значення. Так, merger — поглинання (шляхом придбання цінних паперів або основного капіталу), злиття (компаній); acqrnsMon — придбання (наприклад, акцій), поглинання (компанії); merger and acqrnsMons — злиття і поглинання компаній. Відповідно до українського законодавства, злиття в Україні може здійснюватися двома шляхами: консолідації або приєднання . У результаті злиття активи, права та зобов'язання всіх або деяких учасників злиття переходять до правонаступників. Консолідація — вид злиття, за якого дві або більше компаній створюють нову єдину компанію. У даному випадку компанії, які зливаються, припиняють своє існування, а всі їхні активи, права та зобов'язання передаються новій компанії, створеній у результаті злиття. Приєднання — вид злиття, за якого одна компанія приєднується до іншої компанії. У даному випадку компанія, яка приєднується до існуючої компанії, припиняє своє існування, і всі активи, права та зобов'язання передаються існуючій компанії . " " " ????????????"?Оскільки в результаті злиття діяльність хоча б однієї компанії припиняється, таке припинення має відбуватися в установленому порядку: створюється комісія з припинення, повідомляються кредитори компанії тощо. Процедури припинення розрізняються залежно від організаційної форми компанії. Законодавство України не містить визначення поняття «поглинання», проте на практиці це означає отримання контролю однією компанією над акціями або активами іншої компанії. Існують три загальноприйняті моделі поглинання: придбання корпоративних прав; придбання активів; придбання боргів. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», план санації компанії-боржника може передбачати обмін вимог кредиторів на активи чи корпоративні права боржника . Таким чином, покупець отримує контроль над компанією. У сучасному корпоративному менеджменті можна виділити безліч різноманітних типів злиття і поглинання компаній. Найбільш важливі ознаки класифікації цих процесів такі: - характер інтеграції компаній; - національна приналежність поєднуваних компаній; - становлення компаній до злиттів; - спосіб об'єднання потенціалу; - умови злиття; - механізм злиття . Виділити найбільш ефективний або доцільний спосіб неможливо, оскільки кожен варіант злиттів і поглинань має свої переваги, причини і специфіку застосування. З урахуванням характеру інтеграції компаній доцільно виділяти такі види злиття: - горизонтальні злиття — об'єднання компаній однієї галузі, які виробляють однакові вироби або мають спільні стадії виробництва; - вертикальні злиття — об'єднання компаній різних галузей, пов'язаних технологічним процесом виробництва готового продукту, тобто розширення компанією-покупцем своєї діяльності або на попередні виробничі стадії аж до джерел сировини, або на наступні — до кінцевого споживача. Наприклад, злиття гірничодобувних, металургійних і машинобудівних компаній; - родові злиття — об'єднання компаній, які випускають взаємозалежні товари. Наприклад, фірма, що виробляє фотоапарати, об'єднується з фірмою, яка виробляє фотоплівку або хімреактиви для фотографування; - конгломератні злиття — об'єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу — це злиття фірми однієї галузі з фірмою іншої галузі, що не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У межах конгломерату компанії не мають ні технологічного, ні цільової єдності з основною сферою діяльності фірми-інтегратора. Профілююче виробництво такого виду об'єднання має розпливчасті обриси або зникає зовсім. У свою чергу конгломератні злиття поділяються на три види: - злиття з розширенням продуктової лінії (product Ііпе extens^n mergers), тобто об'єднання продуктів, канали реалізації і процес виробництва яких схожі. Наприклад, придбання компанією "Procter & Gamble" фірми "Clorox" — виробника відбілювальних речовин для білизни; - злиття з розширенням ринку (market extens^n mergers), тобто придбання додаткових каналів реалізації продукції, наприклад, супермаркетів у географічних районах, які раніше не обслуговувалися; суто конгломератні злиття, які не припускають жодної спільності. Залежно від національної приналежності можна виділити два види злиття компаній: національні злиття — об'єднання компаній, які знаходяться в межах однієї країни; транснаціональні злиття — злиття компаній, що знаходяться в різних країнах (transnational merger), придбання компаній в інших країнах (cross-border acqmsMon). З огляду на глобалізацію господарської діяльності у сучасних умовах характерною рисою стає злиття та поглинання не тільки компаній різних країн, але й транснаціональних корпорацій. Залежно від ставлення управлінського персоналу компаній до угоди про злиття або поглинання компанії можна виділити: дружні злиття — злиття, за яких керівний склад і акціонери підтримують дану угоду; ворожі злиття — злиття і поглинання, за яких керівний склад цільової компанії (компанії-мішені) не згодний з угодою і здійснює низку заходів, що спрямовані проти захоплення. У цьому випадку компанії доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової компанії з метою її поглинання. В Україні 98% злиттів і поглинань є недружніми, оскільки у вітчизняному законодавстві технологія цивілізованого злиття-поглинання не прописана, тобто фактично відбувається захоплення компаній. Недружні поглинання здійснюються щодня, проте не враховуються статистикою. Громадськість дізнається лише про ті корпоративні війни, в яких у керівництва поглинених підприємств вистачає сміливості і засобів намагатися відстояти свої позиції в судах. Залежно від способу об'єднання потенціалу можна виділити наступні типи злиття: корпоративні альянси — це об'єднання двох або декількох компаній, сконцентроване на конкретному окремому напрямку бізнесу, що забезпечує одержання синергетичного ефекту тільки в цьому напрямку. В інших же видах діяльності фірми діють самостійно. Компанії для цих цілей можуть створювати спільні структури, наприклад, спільні підприємства; корпорації — це об'єднання всіх активів фірм, які задіяні угодою. У свою чергу, залежно від того, який потенціал у ході злиття поєднується, можна виділити: виробничі злиття — це злиття, за яких поєднуються виробничі потужності двох або декількох компаній з метою одержання синергетичного ефекту за рахунок збільшення масштабів діяльності; суто фінансові злиття — це злиття, за яких компанії, що об'єдналися, не діють як єдине ціле. При цьому не очікується істотної виробничої економії, але відбувається централізація фінансової політики, яка сприяє посиленню позицій на ринку цінних паперів у фінансуванні інноваційних проектів. Злиття можуть здійснюватися на паритетних умовах. Однак, накопичений досвід свідчить про те, що модель рівності є найважчим варіантом інтеграції. Будь-яке злиття в результаті може завершитися поглинанням. У зарубіжній практиці можна виділити такі види злиття компаній : злиття компаній, функціонально пов'язаних сферою виробництва або збуту продукції (product extenswn merger); злиття, у результаті якого виникає нова юридична особа (statutory merger); повне поглинання (full acqrnsMon) або часткове поглинання (partial acqrnsMon); пряме злиття (outright merger); злиття компаній, яке супроводжується обміном акцій між учасниками (stock-swap merger); поглинання компанії з приєднанням активів за повною вартістю (purchase acqrnsMon) тощо. Тип злиттів залежить від ситуації на ринку, а також від стратегії діяльності компаній і наявних ресурсів. Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, насамперед, злиття або поглинання великих фірм, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей. Експерти зазвичай вказують на три причини невдачі злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, яка поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди зі злиття або поглинання компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди зі злиття . До основних передумов успіху угод про злиття чи поглинання компаній належать: обґрунтованість вибору об'єкта злиття чи поглинання; ідентифікація можливостей досягнення синергетичного ефекту від об'єднання; визначення чинників створення майбутньої вартості інтегрованої компанії; формулювання основних принципів інтеграції. Аналітичні дослідження процесів злиття свідчать, що вигідніше продавати компанію, ніж здобувати чужу. У більшості випадків акціонери компаній, які були продавцями в угодах зі злиття або поглинання, одержали досить істотні вигоди, тоді як акціонери поглинаючої компанії — набагато менші. Це можна пояснити двома причинами: компанії, які поглинають, як правило, завжди більші, ніж ті, що поглинаються. У цьому випадку при рівномірному розподілі чистих вигод від злиття або поглинання між двома компаніями акціонери кожної компанії одержать однакові прибутки в абсолютному вирахуванні, але у відносному або відсотковому вираженні прибутку акціонерів компанії, яка поглинається, виявляться набагато вище; істотно сприяє цьому процесу конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою. При цьому все більша частина виграшу від майбутньої угоди злиття переходить до акціонерів компанії, яка поглинається. У той же час менеджери компанії, яку збираються поглинути, можуть здійснити низку заходів, домагаючись, щоб продаж їхньої компанії, якщо й настав, відбувся за найвищою з можливих у даних умовах ціною . У результаті злиття може створюватися додаткова вартість і угода буде успішної, якщо: вірно обраний об'єкт угоди і правильно визначені її умови; процес інтеграції відповідає задачам і потребам конкретної ситуації; кожен етап інтеграції ретельно спланований і здійснений. Економічні вигоди від злиття виникають тільки тоді, коли ринкова вартість компанії, створеної в результаті злиття або поглинання, вища, ніж сума ринкових вартостей фірм, які її утворюють, до їхнього об'єднання. Ці вигоди утворюють синергетичний ефект. Розрахунок синергетичного ефекту — це одне з найскладніших завдань при аналізі ефективності злиття. Загальний висновок про доцільність здійснення злиття і поглинання можна зробити, розрахувавши одномоментний синергетичний ефект за формулою: ЗОСЕt = СЕМt + CEHt + CEKt + CEMot + СЕЦ + СЕУt + СШ, де ЗОСЕt — загальний одномоментний синергетичний ефект у момент часу t після здійснення злиття чи поглинання; СЕМt — синергетичний ефект масштабів при досягненні більш оптимального обсягу виробництва та доповнення ресурсів; CEKt — синергетичний ефект, який досягається на ринках капіталів; CEHt — синергетичний ефект, який досягається за рахунок зниження рівня податків, мита та інших платежів до бюджету; CEMot — синергетичний ефект, який досягається за рахунок монопольного становища на ринку та можливості впливати як на споживачів, так і на постачальників; СЕЦ — синергетичний ефект, який досягається за рахунок централізації, виключення дублюючих функцій та економії поточних витрат; СЕУt — синергетичний ефект за рахунок кращого управління та формування оптимальної структури бізнес-процесів; СЕДt — синергетичний ефект, який досягається за рахунок диверсифікації, що отримується за рахунок підвищення попиту на продукцію ширшого асортименту; збільшення обсягів реалізації за рахунок розширення каналів збуту тощо. Як правило, оцінку компаній-учасниць процесу злиття або поглинання називають одним з етапів угоди злиття та поглинання, применшуючи таким чином можливості її використання в інтересах тієї або іншої сторони. Насправді, оцінка може бути не тільки зручним механізмом регулювання обсягу фінансування угоди, але й інструментом захоплення, служити іншим, більш «екзотичним» цілям. Висновки Отже, проблеми злиття і поглинання компаній є на сьогодні найбільш дискусійними та перспективними порівняно з іншими темами економічних досліджень. Вони спричиняють найгостріші дискусії з приводу доцільності та ефективності подібної реструктуризації компаній: деякі розглядають злиття як важливе джерело підвищення результативності діяльності компаній; інші вважають їх тільки відображенням владних інстинктів менеджерів, чиє прагнення знижує, а не підвищує ефективність компанії. Але які б не існували думки з цього питання, злиття і поглинання компаній — це об'єктивна реальність, яку необхідно досліджувати, аналізувати і робити відповідні висновки, що дозволяють не повторювати уже зроблені помилки. У зв'язку зі значними обсягами капіталів, задіяними в даній сфері, зростає і макроекономічна значимість ринку злиттів і поглинань. Злиття і поглинання стають інструментом, який забезпечує досить швидке вирішення задач і проблем, що стоять перед українськими компаніями: збільшення розміру компаній, вихід на нові ринки, диверсифікованість, підвищення стійкості бізнесу, поліпшення структури капіталу тощо. Залишаються актуальними конкретні методики управління процесами злиттів і поглинань. Разом з тим, у даний момент спостерігається дефіцит наукових праць, монографій, досліджень у сфері злиттів і поглинань з урахуванням специфіки України, які мали б прикладний характер. Щодо інституційно-економічних умов України й інших країн з перехідною економікою проблеми ефективного функціонування та регулювання сфери злиттів і поглинань є особливо актуальними, зважаючи на завершення приватизаційних процесів, інтенсифікацію процесів перерозподілу у сфері прав власності, становлення тих або інших моделей фондового ринку, розвитку корпоративних інтеграційних процесів, актуалізації потреб антимонопольного регулювання економіки. Сфера злиттів і поглинань, її ефективне динамічне функціонування — є макроекономічним індикатором ефективного функціонування економіки і її інститутів. З погляду державного (макроекономічного й інституціональ- ного) регулювання, дана сфера потребує комплексного регулювання, яке повинне спиратися на інструментарій цілого ряду функціональних напрямків економічної політики. Список використаної літератури Васильєв О. Синергетичні підходи в економічній теорії / О. Васильєв // Економіка України. – 2007. – № 5. – С. 75-78. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Академія, - Т. 1. - 864 с. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Академія, - Т. 2. - 848 с. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Академія, - Т. 3. - 952 с. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм, 2-е изд. / Кемпбелл Э., Саммерс Лачс К. – Спб. :Питер, 2004. – 416 с. Портер М. Конкурентное преимущество. Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость ; [пер. с англ.] / Майкл Портер. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с. Савицкий К., Покровский В. Мир слияний и поглощений // Рынок ценных бумаг.- 2000.- №19. - С. 54-56. Сизов А.В. Анализ эффективности слияний и поглощений // Закон и право.- 2007.- №1. - С. 93-95. Уваров В.В. Слияние и поглощения в свете современных технологических конкуренций (сделка МА в системе факторов повышения конкурентоспособности компании) // Менеджмент в России и за рубежом.- 2005.- №2. - С. 23-26. Фостер Р.С. Искусство слияний и поглощений. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 873 с. Хакен Г. Синергетика и некоторые ее применения в психологии / Г. Хакен // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2002. – С. 296-307. PAGE PAGE 15

Похожие записи