РЕФЕРАТ
на тему:
Штрихове кодування товару
ПЛАН
Вступ
Загальні поняття про систему штрихового кодування товарів та послуг в
Україні
Особливості штрихового кодування продукції підприємства
Основні нормативні акти про штрихове кодування
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вперше згадування про штрихове кодування припадає на тридцяті роки – в
Гарвардській школі бізнесу було захищено дисертацію на таку тему, а
незабаром після закінчення другої світової війни отримано патент на
штрихові коди. Але на практиці їх застосували лише в 60-их роках
американські залізничники при виконанні чергової ідентифікації своїх
вагонів. З розвитком мікропроцесорної техніки робота з кодами значно
прошвидшилась, бо вже у 1973 США прийняли Універсальний товарний код
(UPC), придатний до використання як у прмисловості так і у торгівлі. В
Європі в 1977 році під назвою Європейської системи кодування (EAN)
утвердилася своя система кодування. Зараз у світі існує немало інших
кодів, але вони не мають такого поширення як коди UPC та EAN. Адже ними
кодується до 90% всіх товарів, що виробляються у США, 80% -у ФРН,
близько 70% у Франції, маже 50% -у Швеції і т.д.
Наявність штрихового коду на споживчому товарі, а якщо бути точним, то
не тільки на ньому, але і на транспортному упакуванню, нормою стало вже
давно. Відомо, що зараз практично 100% продукції, що випускається в
розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на упакованні (або на
етикетках, що супроводжують товар) штриховий код EAN, котрий визначає
виробника і товар. Це сприяє підвищенню конкурентноздатності, збільшенню
попиту на цю продукцію і відповідає сучасним нормам торгівлі та
зовнішньоторгівельного обміну. Нанесення штрихового коду на упвковання
та етикетки стало обов’язковою вимогою в США, Канаді, країнах Західної
Європи та Південно-Східної Азії, а в декотрих із них навіть заборонено
імпротувати і реалізовувати на ринку продукцію без штрихового коду EAN
чи UPC.
Переваги автоматичної ідентифікації при допомозі штрихових кодів є
очевидними для підприємств різних рангів та різних галузей
промисловості. Вони полягають у розширенні об’ємів продаж, підвищенні
продуктивності, зменшенні затрат та підвищенні рівня послуг. Економічний
ефект від впровадження системи автоматичної ідентифікації полягає в
тому, що вона дає можливість відмовитись від багаточисленних паперових
документів і позволяє оперативно з допомогою автоматичного зчитування
отримувати інформацію про виробника продукції, її технічні
характеристики, ціну та інші показники (якщо, звичайно, виробник
“завантажив” таку інформацію в код). Впровадження системи кодування
позволить отримувати оперативну інформацію про рух товарів, знизити
комерційні витрати, а також дасть можливість виробникам і продавцям
спостерігати за реакцією ринку на поступлення різних товарів, а покупцю
(при необхідності) вийти на конкретного постачальника чи виробника.
За кордоном наполегливо дотримуються принципу відповідальності виробника
товарів за нанесення на товар штрихових кодів, і в умовах існуючої там
конкуренції цей принцип переважно дотриманий. Більше того, для багатьох
фірм нанесення штрихового коду на товар або його упакування підіймає їх
престиж, часто відіграє роль реклами товару і самого підприємства.
Інформація, закладена в штриховому коді, призначена насамперед для
продавців, а вже після них – для споживачів. Суть в тому, що штриховий
код спочатку створювався як засіб передачі інформації вздовж товарного
ланцюга: виробник, гуртовик, роздрібний продавець, покупець. На перших
двох ділянках цього ланцюга штриховий код допомагає грамотно,
кваліфіковано, якісно обслужити партію товару – знати, коли, кому,
скільки, за якою ціною вона була відвантажена. А в підприємстві торгівлі
– знати, який товар, за якою ціною в даний момент користується
найбільшим попитом, куди звернутися за поповненням цього запасу і т.д.
Крім того, штрих-код полегшує інвентаризацію, облік, контроль,
зберігання продукції.
Що ж до споживача… Якщо куплений товар виявився неякісним, звертаючись
до продавця, покупець може легко встановити фірму-постачальника цього
товару і заявити їй свої претензії. У випадку, коли продавець не має
необхідної інформації, він (або покупець) може звернутись з відповідним
запитанням до національної асоціації автоматичного кодування продукції,
а така є в кожній країні-члені EA. Після січня 1995 року (відколи
оформився Спільний ринок), на всі товари, що поступають у Європу,
повинен наноситись штриховий код. Це є одною із обов’язкових умов
постачання.
В Україні було розроблено Державну програму переходу на міжнародну
систему обліку та статистики, створено Національну нумерувальну
організацію “EAN – Україна”, яка рішенням Європейської Асоціації (EA
International) 30 жовтня 1994 року була прийнята до Асоціації товарної
нумерації від України. Програма робіт містила заходи щодо створення
стандартів для системи штрихового кодування, технічних і програмних
засобів нанесення штрих-кодів, документації, що регламентують їх
застосування.
1. Загальні поняття про систему штрихового кодування товарів і послуг в
Україні
Після здобуття незалежності і початку впровадження ринкових умов
господарювання в Україні виникла потреба чіткого роспізнавання
продукції, що поставляється в України з інших країн, де в цей час вже
існувала чітка система кодування товарів за допомогою штрихкодів –
система EAN•UCC. Першим кроком в напрямку впровадження цієї системи
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.93 р. № 180 “Про
організацію виробництва електронних касових апаратів, ваго-касових
комплексів, систем і засобів штрихового кодування”. Постановою
затверджені заходи щодо розробки та виготовлення технічних засобів
штрихового кодування.
Система EAN•UCC — всесвітня міжгалузева система стандартів, методик
ідентифікації та штрихового кодування;
Ідентифікаційний номер EAN•UCC — номер, сформований відповідно до
стандартів системи EAN•UCC з метою забезпечення однозначної
ідентифікації об’єкта обліку, зокрема торгової одиниці (товарної
позиції);
Штриховий код EAN•UCC — штриховий код, сформований відповідно до
стандартів системи EAN•UCC, в якому, зокрема, кодується ідентифікаційний
номер EAN•UCC.
До штрихових кодів EAN•UCC належать декілька символік штрихових кодів,
наприклад, штрихові коди EAN-13 та EAN-8 можуть застосовуватися для
маркування торгових одиниць, штриховий код UCC/EAN-128 може
застосовуватися для маркування транспортних одиниць.
Система штрихового кодування Система EAN•UCC вводиться з метою:
Створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій
автоматичної ідентифікації та електронного обміну даними і створення
інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом,
удосконалення систем обліку продукції;
Підвищення конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняному та
зарубіжному ринках;
Скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів
обліку при виробництві товару, його складуванні, транспортуванні,
реалізації та звітності державним органам.
Згідно наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції
України від 20.08.2002 р. №255 набуло чинність нове Положення про
штрихове кодування товарів.
На перший погляд, нове Положення про штрихове кодування товарів (далі —
Положення) мало чим відрізняється від попереднього, затвердженого
наказом МЗЕЗторгу від 27.08.96 р. №530 (далі — Попереднє положення). Але
відмінності все ж є, і досить істотні.
Вони пов’язані з Рішенням Держпідприємництва від 13.05.99 р. №17-33/5,
де зазначено про невідповідність Попереднього положення Указу Президента
України від 03.02.98 р. №79/98 “Про усунення обмежень, що стримують
розвиток підприємницької діяльності”. Наприклад, підпункт 1.3.1
Попереднього положення містив таке: “Кодування товарів внутрішніми
штриховими кодами EAN здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності
відповідно до чинних нормативних документів Асоціації “ЄАН-Україна”.
Однак нормативні акти, які містять такі правила і норми, відповідно до
постанови КМУ від 28.12.92 р. №731, підлягають державній реєстрації.
Таким чином, нормотворчість Асоціації “ЄАН-Україна” фактично була
виведена з-під контролю держави у формі реєстрації в Мін’юсті. У новому
Положенні немає такої категоричності щодо прав Асоціації “ЄАН-Україна”;
є лише згадка про необхідність дотримання специфікацій Асоціації, а не
її наказів.
У новому Положенні немає й вимоги про обов’язкове штрихове кодування
всіх товарів, крім зазначених в Попередньому положенні. Тепер чітко
сказано, що штриховому кодуванню підлягають товари, щодо яких таку
вимогу встановлено законодавчими актами (передусім, законами).
Такі вимоги (на думку Мінекономіки) наразі є щодо алкогольних напоїв,
тютюнових виробів, аудіовізуальних творів, лікарських товарів. Щодо
останніх трьох видів товарів Мінекономіки, напевно, перегнуло палку,
оскільки ані Закон від 23.03.2000 р. “Про розповсюдження примірників
аудіовізуальних творів та фонограм”, ані Закон “Про лікарські засоби” не
містять вимог про штрихове кодування (натомість, такі вимоги є в інших
актах — Правилах роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів
і фонограм, затверджених постановою Кабміну від 04.11.97 р. №1209, та
Наказі МОЗ від 03.05.2001 р. №163 “Про затвердження Вимог до інформації
про застосування лікарського засобу”).
Обов’язковому штрихкодуванню підлягають лише ті товари, щодо яких ця
вимога встановлена законодавчими актами:
алкогольні напої;
тютюнові вироби;
аудіовізуальні твори;
лікарські товари.
Інші товари маркуються на добровільних засадах. Кодування товарів
внутрішніми штрихкодами EAN здійснюється відповідно до специфікацій
Асоціації “ЄАН-Україна”. Нечітко сказано про те, чи для суб’єктів малого
підприємництва зменшуються розміри внесків за отримання штрихкодів.
Це Положення розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України від 29 травня 1996 року №574 “Про впровадження штрихового
кодування товарів”.
Положення поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, що діють
в Україні.
Маркування товарів штриховими кодами EAN•UCC здійснюють суб’єкти
підприємницької діяльності відповідно до вимог чинних державних
стандартів, інших нормативно-правових актів України, специфікацій
міжнародної асоціації EAN International та національної організації EAN
— Асоціації Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА”.Суб’єкти
підприємницької діяльності — всі учасники ринку (вітчизняні та іноземні
особи), що здійснюють в Україні виробництво продукції, виконання робіт
та надання послуг, основною метою діяльності яких є одержання прибутку.
Товар — продукт праці, який виробляють не для власного використання, а
для продажу споживачам;
Імпортні товари, які марковані штриховими кодами EAN•UCC відповідно до
вимог вищезазначених документів, не підлягають обов’язковому
перемаркуванню іншими штриховими кодами EAN•UCC.
Обов’язковому маркуванню штриховими кодами EAN•UCC підлягають:
алкогольні напої та тютюнові вироби;
примірники аудіовізуальних творів та фонограм;
лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами
передбачено чинними законодавчими актами України.
Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду EAN є одним із
документів, що надає вітчизняний виробник для застосування до нього умов
захисту вітчизняного ринку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України від 11 квітня 2001 року №347 “Про затвердження Порядку захисту
вітчизняного ринку у разі закупівлі товарів, робіт і послуг за державні
кошти”.
Постанову Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 року №347 “Про
затвердження Порядку захисту вітчизняного ринку у разі закупівлі
товарів, робіт і послуг за державні кошти”
Згідно з правилами системи EAN•UCC та повноваженнями, наданими
національній організації EAN — асоціації “ЄАН-УКРАЇНА” Постановою
Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №821 “Про Асоціацію
Товарної Нумерації України (ЄАН-УКРАЇНА)”, присвоєння ідентифікаційних
номерів EAN•UCC в Україні здійснює асоціація “ЄАН-УКРАЇНА”.
Підприємства, що діють у складі міжнародних об’єднань, мають право,
згідно з документами міжнародної асоціації EAN International, при
маркуванні своїх товарів штриховими кодами застосовувати ідентифікаційні
номери EAN•UCC, які їм присвоїли асоціація “ЄАН-УКРАЇНА” або національні
організації EAN інших країн.
Товари, які на підприємствах торгівлі піддають додатковому перерозподілу
у малих обсягах, перефасуванню, подрібненню партій тощо для реалізації
кінцевому споживачу, а також товари, на яких штрихкодові позначки
EAN•UCC відсутні або не відповідають чинним нормативним вимогам,
підприємства торгівлі можуть самостійно кодувати ідентифікаційними
номерами EAN•UCC обмеженої циркуляції та маркувати відповідними
штриховими кодами згідно з вимогами чинних державних стандартів та
специфікацій асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”.Ідентифікаційний номер EAN•UCC
обмеженої циркуляції — номер, який присвоюють одиниці обліку (товарній
позиції) відповідно до вимог державних стандартів та специфікацій
національної організації EAN. Він є унікальним і однозначним у
визначеному обмеженому середовищі та призначений для використання тільки
в цьому середовищі.
Заборонено суб’єктам підприємницької діяльності маркувати штриховими
кодами EAN•UCC товари (крім зазначених у пункті 6), яким не присвоєно
ідентифікаційних номерів EAN•UCC згідно з вимогами відповідних державних
стандартів України, специфікацій міжнародної асоціації EAN International
та асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”.
2. Особливості штрихового кодування п
родукції підприємств
Навіть у Постанові Кабінету Міністрів України від 29.05.96 р. №574 “Про
впровадження штрихового кодування товарів” йдеться про запровадження
маркування товарів, але при цьому не встановлено, що воно здійснюється в
обов’язковому порядку.
Для тих підприємств, які хочуть економити на штрихкодах, є приємна
новина: нове Положення не містить грізних слів про можливість
притягнення до відповідальності за недотримання його вимог. Річ у тім,
що такого конкретного виду відповідальності (за відсутність штрихкоду чи
за порушення правил його застосування) чинним законодавством не
встановлено. Водночас у разі відсутності штрихкоду на алкогольній
продукції застосовується відповідальність за порушення правил торгівлі
нею.
Новим в Положенні є те, що свідоцтво про присвоєння товару українського
штрихового коду надаватиме йому законні переваги (преференції) перед
імпортним у разі його закупівлі за кошти державного та місцевого
бюджетів.
На жаль, є й негативні моменти. Зокрема, тепер в Положенні чітко не
сказано, що для суб’єктів малого підприємництва встановлюються зменшені
розміри внесків за отримання штрихкодів. Сподіваємося, що Асоціація й
надалі підтримуватиме малий бізнес невеликими тарифами.
Як отримати коди EAN
Міжнародна система EAN•UCC забезпечує унікальність ідентифікації товару
у будь-якій країні світу. Система ідентифікації централізовано
адмініструється вповноваженою національною організацією EAN. Якщо
підприємство бажає застосовувати штрихові коди EAN, воно повинно стати
учасником міжнародної системи EAN•UCC.
Офіційним представником EAN International, що має виключні повноваження
адмініструвати систему EAN•UCC в Україні, є асоціація “ЄАН-УКРАЇНА”.
Підприємству необхідно укласти з асоціацією “ЄАН-УКРАЇНА” типовий
Договір про членство в Асоціації та участь у системі EAN•UCC. При
укладенні Договору підприємство заповнює Реєстраційну картку, де
подаються основні дані про підприємство, які необхідні для визначення
майбутніх потреб підприємства в ідентифікаційних номерах EAN•UCC.
Отримати та оформити необхідні документи можна, звернувшись до
центрального офісу Асоціації у Києві, або до Регіональних центрів
Асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”, які діють в усіх обласних центах та у багатьох
інших містах України. Спеціалісти Регіональних центрів нададуть
кваліфіковані консультації з усіх аспектів штрихового кодування та
участі Вашого підприємства у системі EAN•UCC.
При укладенні Договору підприємство сплачує вступний та річний членські
внески. Звертаємо увагу на те, що для ряду категорій підприємств
правлінням “ЄАН-УКРАЇНА” встановлено зменшені розміри членських внесків
(наприклад, для малих підприємств, приватних підприємців, тощо).
Укладений договір дійсний від часу сплати Учасником вступного та річного
внесків. Умовою щорічного продовження договору є своєчасна сплата
Учасником річного членського внеску.
Ставши учасником системи EAN•UCC підприємство отримує право
використовувати штрихові коди та інші стандартні засоби системи EAN•UCC.
Інформація про підприємство розміщується у міжнародному електронному
каталозі підприємств-учасників системи EAN•UCC “GEPIR”.
Штрихове кодування – справа відповідальна, і помилки можуть обійтися
дуже дорого. Наприклад, через неякісно надрукований штриховий код
реалізатор може відмовитись прийняти всю партію готової продукції. Тому
необхідно подбати про те, щоб на підприємстві за питання штрихового
кодування відповідав кваліфікований та знайомий з інформаційними
технологіями фахівець.
Для того, щоб товару був присвоєний ідентифікаційний номер EAN•UCC,
підприємство-учасник має подати до Асоціації заявку встановленої форми,
у якій зазначається назва товару та наводиться його короткий опис, і
сплатити відповідний членський внесок. Асоціація присвоює товару
ідентифікаційний номер EAN•UCC у тижневий термін і засвідчує присвоєння
відповідним Свідоцтвом.
Свідоцтво – це документ, що підтверджує право учасника системи EAN•UCC
застосовувати присвоєний ідентифікаційний номер EAN. Видане Свідоцтво
дійсне протягом терміну членства підприємства в Асоціації.
Як виготовити штрихові коди
Після того, як товару присвоєно ідентифікаційний номер EAN•UCC, перед
підприємством виникає питання: як цей номер правильно представити у
штриховому коді та промаркувати товар?
Зображення штрихового коду формується за допомогою спеціальних
комп’ютерних програм. Найчастіше штриховий код закладається у дизайн
етикетки або упаковки товару. Насьогодні деякі друкарні та дизайн-студії
мають відповідне програмне забезпечення та кваліфікованих фахівців, і
можуть гарантувати правильний та якісний друк штрихового коду. Слід
детально порадитись з друкарями, щоб переконатись, що якісний друк
штрихкодової позначки буде забезпечено. Асоціація “ЄАН-УКРАЇНА”
наполегливо рекомендує у договорі про друк етикеток чи виготовлення
упаковок обумовлювати відповідність геометричних та оптичних
характеристик штрихового коду, а також його розташування на товарі
діючим Державним стандартам України, і передбачати відповідальність
друкарні за недотримання нормативних вимог.
Якщо друкар не впевнений, що зможе правильно сформувати штриховий код,
він може попросити надати йому оригінал штрихкодової позначки – її
зображення на плівці або у електронному вигляді (“майстер-фільм” або
“майстер-файл”). Послуги з виготовлення оригіналів штрихових кодів
надаються спеціалізованими підприємствами, тож у цьому випадку слід
звернутись до фахівців. Асоціація сприяє Учасникові у розміщенні
замовлення на виготовлення майстер-фільму або майстер-файлу належної
якості.
У деяких випадках маркування товару здійснюється етикетками-наклейками
із штриховими кодами. Такі етикетки виготовляються за допомогою
спеціального обладнання.
Як перевірити якість маркування продукції
Нарешті, потрібно переконатись, що штриховий код надруковано правильно.
Для перевірки якості друку штрихкодової позначки та її відповідності
діючим нормативним вимогам використовуються спеціальні пристрої –
верифікатори. Таке обладнання є в асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”, ним оснащені
всі Регіональні центри Асоціації. Надавши контрольні зразки товару,
етикетки або упаковки з нанесеним штриховим кодом, підприємство-учасник
системи EAN•UCC отримає протокол верифікації штрихкодової позначки.
3. Нормативні документи
про штрихове кодування товарів і послуг в Україні
Державні стандарти України та керівний нормативний документ по
штриховому кодуванню та електронному обміну інформацією (EDI):
ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні
вимоги.
ДСТУ 3144-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни
та визначення.
ДСТУ 3146-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування.
Маркування об’єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до
побудови.
ДСТУ 3147-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Формат та
розташування штрихових позначок EAN на тарі та упаковці товарної
продукції. Загальні вимоги.
ДСТУ 3148-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Система
електронного обміну документами на постачання продукції. Загальні
вимоги.
КНД 50-051-95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Вибір і
застосування штрихових кодів. Основні положення.
ДСТУ 3356-96 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування.
Маркування об’єктів ідентифікації. Порядок присвоєння, реєстрації,
перегляду та скасування кодів EAN на продукцію.
ДСТУ 3359-96 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування.
Маркування об’єктів ідентифікації. Якість друку штрихкодових позначок.
Загальні технічні вимоги та методи контролю.
ДСТУ3775-98 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування
об`єктів ідентифікації. Штрихові позначки UCC/EAN-128. Ідентифікатори
застосування. Загальні вимоги.
ДСТУ 3776-98 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування.
Маркування об`єктів ідентифікації. Код 128. Вимоги до побудови.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 821 “Про
Асоціацію Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.93 р. № 180 “Про
організацію виробництва електронних касових апаратів, ваго-касових
комплексів, систем і засобів штрихового кодування”. Постановою
затверджені заходи щодо розробки та виготовлення технічних засобів
штрихового кодування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 “Про
Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму
переходу на міжнародну систему обліку та статистики”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.95 р. № 403 “Про внесення
змін і доповнень до Державної програми переходу України на міжнародну
систему обліку і статистики”. Постановами № 326 та № 403 затверджена
Державна програма, якою визначені заходи по впровадженню штрихового
кодування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.94 р. № 390 “Про
впровадження електронних систем контролю та управління товарним і
грошовим обігом”. Постановою затверджена Державна програма заходів по
розробці та впровадженню електронних систем контролю та управління
товарним і грошовим обігом з використанням штрихового кодування товарів
та EDI.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.96 № 574 “Про
впровадження штрихового кодування товарів”.
“Положення про штрихове кодування товарів”, затверджене наказом
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від
20.08.2002 р.№ 255 , зареєстроване в Мінюсті 05.09.2002 р. за №733/7021.
Закон України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами” № 526/97-ВР від 11.09.97 р.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.97 р. № 1209 “Про
затвердження правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних
творів та фонограм”.
Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої
сировини” № 771/97-ВР від 23.12.97 р.
Наказ МОЗ України №163 від 03.05.2001 “Про затвердження Вимог до
інформації про застосування лікарського засобу” Встановлює необхідність
наявності штрихового коду на упаковці лікарського засобу.
Переважно коди країні присвоюються Міжнародною асоціацією ЕА. Ось список
декотрих кодів країн для штрихового коду ЕА
00—09 США і Канада (UCC)
20—29 Резерв EAN
30—37 Франція (GENCOD)
400—440 Німеччина (ССG)
45,49 Японія (Distribution Code Center)
50 Великобританія (ANA Ltd)
520 Греція (HELLCAN)
380 Болгарія (CCI of Bulgaria)
460—461 Російська Федерація (UNISCAN)
54 Бельгія і Люксембург (ICODIF)
560 Португалія (CODIPOR)
57 Данія (EAN Denmark)
600—601 Південна Африка (SAANA)
690—691 Китай (Article Numbering Centre of China)
590 Польща (Bar Coding Centre of Poland)
70 Норвегія (EAN Norge)
729 Ізраїль (Israel Coding Association)
73 Швеція (EAN Sweden)
76 Швейцарія (EAN Schweiz, Suisse, Svizzera)
80—83 Італія (INDICOD)
84 Іспанія (AECOD)
Чехія (EAN Czech)
Словаччина (EAN Slovakia)
Туреччина (Union of Commerce of Turkey)
90—91 Австрія (EAN Austria)
93 Австралія (EAN Australia)
482 Україна (EAN Україна)
Фінляндія (Central Chamber of Commerce)
Гонконг (HKANA)
474 Естонія (EAN Estonia)
Латвія (EAN Latvia)
Литва (EAN Lithuania)
Бразилія (ABAC)
Південна Корея (Korea Article Numbering Centre)
Періодичні видання (ISSN)
987—979 Книги (ISBN) Квитанції Купони
Необхідно зазначити, що код EAN не класифікує товар, а тільки
ідентифікує його так, що ніякий інший товар, що має оборот в міжнародній
торгівлі, не може мати такий же код.
Міжнародною Асоціацією Товарної Нумерації (EAN International)
рекомендовані такі штрихові коди:
-для кодування одиниць споживання штрихкодовими позначками — код EAN-13
(EAN-8);
-для кодування одиниць постачання штрихкодовими позначками DUN-14 та
DUN-16 — код ITF.
Застосування цих кодів в Україні регламентується відповідними ДСТУ
3146–95 та ДСТУ 3147–95
Штрихові коди залежно від їх структури поділяються на:
— цифрові і абетково-цифрові;
— дискретні;
— безперервні;
— двонапрямні;
— контролепридатні;
— з фіксованою довжиною коду;
— з різною інформаційною щільністю.
Найпоширенішими у економічно розвинутих країнах є такі штрихові коди:
— Код “2 з 5” або “
— Код “2 з 5 з чергуванням” чи Код ITF (Interleaved Two of Five);
— Код 39;
— Код 93;
— Код Codabar
— Код 128;
— Код EAN (European Article Number);
— Код UPC (Uniform Product Code).
Висновок
Штриховий код – це комбінація вертикальних смуг і цифр (розмір і
розташування яких регламентовані певними правилами), що представляє той
чи інший товар у закодованому вигляді. Код дозволяє швидко і точно
зчитати інформацію про товар за допомогою електронного пристрою
-сканера.
Наявність штрихового коду скорочує час товарообороту за рахунок
застосування електронних засобів обліку при виробництві, складуванні,
транспортуванні, реалізації товару.
Список використаної літератури
1. Положення про штрихове кодування товарів / Затверджене наказом
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від
20.08.2002 р.№ 255
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 821 “Про
Асоціацію Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА”.
3. HYPERLINK “http://www.ean.com.ua” www.ean.com.ua – oфіційний сайт
Асоціації Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА”
4. Марченко Р. В. “Стандартизація та сертифікація товарів та послуг в
Україні” – К.: КНЕУ, 2001р., 125-130стр.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
