.

Риба солона, в’ялена, копчена. Підготовка до продажу та розміщення м’яса та м’ясних гастрономічних товарів на робочому місці продавця. Призначення тор

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 13617
Скачать документ

різне

Комплексна контрольна робота.

1.Риба солона, в’ялена, копчена. 2.Підготовка до продажу та розміщення
м’яса та м’ясних гастрономічних товарів на робочому місці продавця.
3.Призначення торговельних автоматів, їх класифікація. 4.Інвентаризація,
її значення і види. 5.Облік касових операцій. 6.Електричні травми, їх
види

Зміст

1.Риба солона, в’ялена, копчена

2.Підготовка до продажу та розміщення м’яса та м’ясних гастрономічних
товарів на робочому місці продавця

3.Призначення торговельних автоматів, їх класифікація

4.Інвентаризація, її значення і види

5.Облік касових операцій

6.Електричні травми, їх види

І. Теоретичне завдання:

Риба солона, в’ялена, копчена

робочому місці продавця

Призначення торговельних автоматів, їх класифікація

Інвентаризація, її значення і види

5.Облік касових операцій

6.Електричні травми, їх види

ІІ. Практичне завдання:

Порядок роботи на ЕККА MINI 500-ME

Облік реалізації товарів через дрібно роздрібну торгову мережу

Зміст.

1.Риба солена, в’ялена, копчена

Риба солена.

Група включає більшість соленедозріваючих видів риб. Риби цієї
групи поділяються на розмірні групи. За видами розбирання солена риба
поділяється на нерозбирану, зябрену, зябровану, обезголовлену, потрошену
з головою, потрошену без голови, пласт з головою, пласт без голови,
напівпласт, спинку, черевну частину, поздовжні половини, шматок,
скибочки. За вмістом кухонної солі солену рибу простого способу засолу
поділяють на слабко солену (6-10% солі включно), середньосолену (
10,1-14% солі включно) і міцно солену (солі понад 14%). Риби солені
пряного засолу і мариновані мають у своєму складі менший вміст солі.

Оселедці солені.

У цю групу входять усі оселедці, крім кільки, тюльки, салаки та
інших довжиною до 17 см. Залежно від району вилову та вмісту жиру солені
оселедці поділяються на атлантичні та атлантичні жирні, тихоокеанські та
тихоокеанські жирні, азово-чорноморські (дніпровські, керченські,
дунайські, чорноморські) та азово-чорноморські жирні. У жирних оселедців
вміст жиру перевищує 12%.

Оселедці атлантичні та тихоокеанські солені поділяються на розмірні
групи залежно від довжини. За видами розбирання оселедці солені
поділяються на нерозбирані, зябрені, зябровані, напівпотрошені,
обезголовлені, тушку і шматки.

Оселедці азово-чорноморські випускають тільки нерозбираними. За
вмістом солі оселедці солені бувають такими, як і солена риба. Залежно
від якості риби цієї групи поділяються на товарні сорти: 1-й і 2-й.

Оселедці пряні і мариновані (бочкові).

Асортимент цих риб залежно від району вилову, вмісту жиру, виду
розбирання такий, як і солених оседців. За вмістом солі оселедці пряні і
мариновані бувають слабо соленими (вміст солі від 6 до 9% включно) і
середньосоленими (вміст солі більше 9 до 12% ключно). За якістю риби
цієї групи на товарні сорти не поділяються.

Сардини пряного засолу.

В цю групу входять сардини європейські, сардинопс і сардинела. За
видами розбирання риби бувають нерозбираними, напівпотрошеними та
обезголовленими. За розміром і якістю вони не поділяються.

Анчоусові і дрібні оселедцеві риби солені.

Анчоусові риби – це хамса та анчоус, оселедцеві – кілька, тюлька і
салака. Їх випускають тільки у нерозбираному вигляді. За вмістом солі та
якістю риби цієї групи поділяються так, як оселедці солені.

Скумбрія і ставрида солені.

В цю групу риб входять скумбрія атлантична і далекосхідна, ставрида
океанічна. За видами розбирання вони бувають нерозбирані, обезголовлені,
потрошені, у вигляді спинки і шматків. На розмірні групи цю рибу не
поділяють. За вмістом солі бувають слабо солоні (6-9% включно) і
середньосолоні (солі більше 9 до 12% включно), а за якістю – 1-го і 2-го
сортів.

Скумбрія і ставрида пряного засолу.

Асортимент риби цієї групи нагадує асортимент скумбрії і ставриди
солених. Скумбрія і ставрида пряного засолу на товарні сорти не
поділяються.

Лососі солені.

В цю групу входять сьомга, лососі озерний, балтійський і каспійський.
Сьомга поділяється за довжиною на велику і дрібну. Решта видів риб на
розмірні групи не поділяється. Риба повинна бути спеціального сьомгового
виду розбирання. Поділяється на два товарні сорти: 1-й і 2-й.

Лососеві далекосхідні солені.

Риби цієї групи (горбушу, сіму, чавичу, нерку, кету, крім сьомгового
засолу) випускають потрошеними з головою і без голови, потрошеними
сьомгового різання (для чавичі і великої кети), у вигляді черевної
частини, філе-шматків, скибочок. За вмістом солі риба цієї групи
поділяється так, як і солена риба, а за якістю на два товарні сорти: 1-й
і 2-й.

В’ялена риба.

В’ялені рибні товари – це продукти, одержані шляхом обезводнювання
риби або її частин у природних чи штучних умовах.

В’ялені рибні товари поділяють на “В’ялену рибу” і “в’ялені баликові
вироби”. В’ялена риба, за винятком в’яленого дріб’язку, поділяється на
розмірні групи. Вона може бути нерозбираною, потрошеною з головою,
потрошеною без голови, обезголовленою, У вигляді пласта з головою і
пласта без голови, напівпласта, спинки, поздовжніх половинок, черевної
частини, шматків черевної частини. У нерозбираному вигляді випускають
воблу, тарань, мойву, кефаль. Залежно від якості в’ялену рибу, крім
вобли та дрібної азово-чорноморської тарані, поділяють на два товарні
сорти – 1-й і 2-й.

В’ялені баликові вироби одержують з добре вгодованих цінних видів
риб: осетрових, лососевих, товстолобика, вусача, нототенії мармурової,
оселедців атлантичних і тихоокеанських, пеламіди, скумбрії, палтуса,
умбріни, меч-риби та ін. За видами розбирання вироби бувають у вигляді
спинки (балика), нижньої частини черевця, поздовжніх половинок, пласта,
напівпласта, скибочок. Баликові вироби з осетрових риб поділяються на
три товарні сорти (вищий, 1-й і 2-й), з оселедця-чорноспинки, білорибиці
і нельми – на два сорти(1-й і 2-й). Крім в’ялених баликових виробів
випускають також підв’ялені баликові вироби. Їх виготовляють з риб, які
здатні дозрівати протягом короткого строку – від 3 до 5 діб. До таких
риб належать нототенія мармурова, скумбрія та ставрида океанічні,
оселедці атлантичні і тихоокеанські.

Копчена риба.

Копчені рибні товари поділяються на холодного, гарячого і
напівгарячого копчення.

У групу “Риба холодного копчення” входить більшість видів копчених
риб, за винятком сардин, оселедцевих, осетрових та лососевих. Залежно
від якості рибу цієї групи поділяють на 1-й і 2-й сорти. “ Оселедці
холодного копчення” об’єднують більшість видів оселедцевих риб, за
винятком сардин та дрібних оселедцевих. “Сардини копчені” – це сардини
атлантичні, сардинопс і сардинела. Риба буває нерозбираною,
обезголовленою, у вигляді спинки. “Риби лососеві холодного копчення”
об’єднують більшість лососевих риб. За видами розбирання бувають
нерозбирані, потрошені з головою, у вигляді спинки ( балика), черевної
частини та скибочок. “Баликові вироби холодного копчення” виготовляють з
осетрових риб (білуги, калуги, осетра, шипа, севрюги) та лососевих риб
(білорибиці, нельми). Баликові вироби з осетрових риб бувають у вигляді
спинки, черевної частини, поздовжніх половинок. Баликові вироби з
лососевих риб – у вигляді спинки ічеревної частини. “Ставриду і скумбрію
пряно-копчені” випускають у нерозбираному вигляді.

“Кіперс” – це продукт із слабко соленої жирної риби у вигляді пласта
х головою, який коптять холодним способом протягом короткого періоду.

Рибні товари гарячого копчення.

“Риба гарячого копчення” за видами розбирання буває нерозбираною,
потрошеною з головою і без голови, обезголовленою, зяброваною, у вигляді
шматка, філе-шматка, рулету і спинки. “Оселедці гарячого копчення”
випускають нерозбираними і зяброваними. “Сардини гарячого копчення”
включають сардини європейські, сардинопс і сардинелу. Бувають
нерозбираними і зяброва ними. У групу “Риби осетрові гарячого копчення”
входять копчені білуга, калуга осетр, севрюга, шип і стерлядь. “Риба
дрібна гарячого копчення (копушка)” представлена хамсою, анчоусом,
барабулею, кількою, тюлькою, салакою, азово-чорноморською скумбрією і
ставридою та іншими рибами довжиною до 17 см.

До рибних товарів напівгарячого копчення входять оселедцеві риби, у
тому числі дрібні (кілька, салака), сардини, корюшкові та інші.

2.Підготовка до продажу та розміщення м’яса і м’ясних гастрономічних
товарів на робочому місці продавця

Перш, ніж надійти у реалізацію, товари перевіряють за

якістю, сортують і готують до продажу.

Яловичину, свинину, баранину розділяють на сортові відруби, що мають
бути вивішені на видному місці в торговельному залі кожного магазину.
Свинячі туші розрубують на дві півтуші.

Кожну півтушу ножем-сікачем чи сокирою ділять на сортові шматки упоперек
м’язових волокон, що зменшує виділення м’ясного соку і отриманню більш
рівної поверхні шматка. Туші яловичини розрубують упродовж хребка на пів
туші, а потім на четвертини та сортові шматки.

Банки з м’ясними консервами виймають з тари, протирають від пилу,
змазки, перевіряють наявність етикеток, відірвані приклеюють.

Тваринні жири виймають з бочок і викладають на лотки в окорята.

М’ясні гастрономічні товари готують до реалізації у спеціальних
приміщеннях на столах, вкритих нержавіючим металом.

З ковбас знімають шпагат, зрізають кінці кишкової оболонки, напливи
фаршу, завітрені зрізи зачищають, протирають батони ковбаси чистою сухою
серветкою.

Під час підготовки м’яса птиці до продажу його звільняють від тари,
паперової обгортки. Невеликі туші продають цілими, а великі зазвичай
розрубують.

Під час розрізу і нарізування стегон, знімають шпагат, зачищають від
різних забруднень.

Стегна також зачищають від кров’яних плям зі сторони шкіри, видаляють
кістку і нарізають. Останнім часом стегно не розбирають, кістку не
видаляють, а після зачищення тоненькими шматочками до кістки під прямим
кутом, кістку розрізають неглибокими рухами ножа, звільняють від
м’язової тканини і продовжують різати стегенце до кісти гомілки.

Під час розрізу лопатки зразу відрізають рульку, гомілку і лопатку.
Для цього підрізають м’язову тканину і сухожилля між плечовою кісткою і
передпліччям. Після цього різко натискають правою рукою та відділяють
рульку. Потім відділяють від плечової кістки м’язову тканину з усіх
боків, підрізають сухожилля між плечовою кісткою і лопаткою. Кістка
легко видаляється. Під час розбирання стегон необхідно дотримуватися
норм знижок, встановлених на відходи.

Жири зачищають від верхнього шару, якщо він змінив колір. М’ясо,
нпівфабрикати, кулінарні вироби подають у торговельний зал у лотках,
розміщують в охолоджуючих прилавках.

Субпродукти, м’ясо птиці, кроликів розташовують на полицях і в
охолоджуючих прилавках.

Морожені м’ясопродукти зберігають у холодильних шафах та
низькотемпературних прилавках.

3.Призначення торговельних автоматів, їх класифікація

Торговельні автомати відпускають товари покупцям та приймають від
них гроші. Автомати можуть функціонувати цілодобово і обслуговувати
покупців на вокзалах, в цехах, готелях та інших місцях масового
перебування людей. Успішна торгівля через автомати залежить від місця
установлення та асортименту товару.

Будова автоматів досить складна, їхня робота залежить від технічного
нагляду. Автомат необхідно попередньо налагодити, завантажити товаром і
періодично контролювати. Використання автоматів заощаджує час, підвищує
продуктивність праці, забезпечує збереження, виключає можливість
обважування і загалом сприяє рентабельності й культурі обслуговування
населення.

За операціями торгові автомати поділяють на дві групи:

автомати для приготування і продажу товарів;

автомати для продажу підготовлених товарів.

Автомати першої групи здійснюють технологічні операції з підготовки
до продажу товарів. За необхідністю вони можуть насичувати напої
вугільною кислотою (при контакті з повітрям ця кислота розпадається на
вуглекислий газ та воду), охолоджувати або розігрівати товар, розчиняти
різні сухі або рідкі наповнювачі для отримання певних напоїв.

Автомати другої групи відпускають товари, попередньо підготовлені до
продажу: пиво, квас, фруктово-ягідні соки, цукерки, морозиво, тютюнові
вироби тощо.

Існують автомати для відпуску товарів:

-штучних;

-розливних (дозованих);

-дозованих сипучих.

До штучних товарів для торгівлі через автомати відносять тверді
сипучі, в’язкі, та рідкі пакетовані товари. Тверді товари можуть бути й
непакетовані. Штучні товари можуть мати упаковку різної форми.

Залежно від способу установлення автомати поділяють на:

індивідуальні;

групові.

Індивідуальні автомати мають суцільний, затилля групових автоматів
відкрите для завантаження і технічного обслуговування.

Корпус автомату виготовляють для індивідуального встановлення із
замками на дверях. Зовнішня поверхня стінок корпуса використовується для
рекламних і пояснювальних написів.

Монетний механізм контролює монети: фальшиві відкидає, а справжні
пропускає. Проходячи через датчик, монета викликає електричний сигнал,
що є командою для спрацювання автомата – видача покупки.

Дозуючий пристрій здійснює дозування товару від загальної маси, що
зберігається в автоматі, й готує її до видачі покупцеві.

Видавальний пристрій спрацьовує під дією електричного імпульсу,
надісланого приладами управління, і видає покупцю дозу чи порцію товару.

Ємності для зберігання товару в автоматах мають вигляд бункерів, в які
завантажено товар, розміщено стелажі з товаром, комірки, шафи з
транспортерними стрічками, касети і секції.

Під час реалізації продуктів, що швидко псуються (молоко, соки,
бутерброди), використовується машинне охолодження ємності для зберігання
товарів і пристрою для видачі.

Якщо реалізуються гарячі напої, перші та другі страви, використовуються
нагрівальні елементи. Задана температура підтримується приладами
автоматичного регулювання.

Для підтримання необхідного тиску в торговельних автоматах
використовують балони з тисненим газом або компресори з ресивером.

Прилади автоматики використовуються для керування робочим циклом
торговельного автомата, регулювання і підтримання заданих режимів
роботи, автоматичної сигналізації про готовність автомата до продажу
товару, наявності товару в автоматі тощо.

Допоміжне обладнання забезпечує видачу здачі, стаканчика,
освітлення реклами, підраховує кількість проданого товару. Безпосереднє
технічне рішення автомата залежить від його признання та фізико-хімічних
властивостей товарів, призначених для відпуску.

4.Інвентаризація, її значення і види

Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є
достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску
товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними
бухгалтерського обліку можуть виникнути розбіжності, які не піддаються
повсякденному обліку, зокрема, в результаті природних втрат при
зберіганні, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів,
втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб тощо.
Усунення таких розбіжностей досягається за допомогою інвентаризації.

Під інвентаризацією розуміють спосіб виявлення (з наступним
обліком) господарських засобів, не оформлених поточною документацією,
для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за
збереження цінностей.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності
матеріальних цінностей підприємства (зважуванням, переліком, обміром та
ін.) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку.
Це дає змогу встановити розбіжності між даними обліку і фактичною
наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які
оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства
інвентаризацію розрізняють повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна
підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація
охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції
на складах та ін.). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди
доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників
від основної роботи.

За характером інвентаризації поділяють на планові і непланові.
Планова інвентаризація проводиться за невчасно складеним планом
відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед
складанням річного звіту).

Непланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника
господарства (за вимогою перевіряю чого органу, у випадках пожежі,
стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові часткові
інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально
відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних
цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

5.Облік касових операцій

Порядок організації готівкових розрахунків.

Порядок приймання, зберігання, витрачання та обліку грошових коштів
у касі підприємств і організацій (крім установ банків і підприємств
поштового зв’язку) всіх форм власності регламентується Положенням про
ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим
постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. №237/5428.

Згідно з зазначеним положенням підприємства, а також індивідуальні
підприємці (суб’єкти підприємницької діяльності), які відкрили поточні
рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої грошові
кошти і здійснюють розрахунки за своїми зобов’язаннями в безготівковій і
готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими актами
НБУ.

Розрахунки готівкою підприємств між собою, з підприємцями і фізичними
особами здійснюються як за рахунок коштів, одержаних в установах банків,
так і за рахунок готівкової виручки, що надходить до каси підприємства.
При цьому сума готівкового розрахунка одного підприємства (підприємця) з
іншим не повинна перевищувати 3000 грн. протягом одного дня. Понад
встановлену суму розрахунки проводяться виключно в безготівковому
порядку.

Зазначені обмеження не стосуються розрахунків підприємств
(підприємців) з фізичними особами, бюджетними і державними цільовими
фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових
коштів, одержаних ними за рахунок кредитної лінії європейського банку
реконструкції і розвитку для розвитку малих і середніх підприємств.
Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну
допомогу, на розрахункм за спожиту електроенергію, а також в разі
використання коштів, виданих на відрядження.

В разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими
підприємствами (підприємцями) понад встановлену граничну суму, сума
перевищення розрахунку додається до фактичного залишку готівкових коштів
у касі на кінець дня з подальшим порівнянням отриманої розрахункової
суми з затвердженим лімітом каси.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства
встановлюється установою банку за місцем відкриття рахунка з урахуванням
режиму і специфіки діяльності підприємства, його віддаленості від
установи банку, розміру касового обороту і порядку здавання виручки
(надходжень).

Готівкова виручка, що надійшла до каси підприємства, повинна
здаватися в установи банків для зарахування на їх поточні рахунки,
зокрема:

? в денні та вечірні каси установ банків;

? інкасаторам установ банків;

? підприємствам поштового зв’язку для перерахування на поточні рахунки в
установах банків.

Установи банків встановлюють підприємствам такі строки і порядок
здачі готівкової виручки:

? для підприємств, які знаходяться в населених пунктах, де є установи
банків і готівкова виручка здається в установи банків (а при відсутності
банків – на підприємства поштового зв’язку), – щоденно в день
надходження готівкової виручки до їх каси;

? для підприємств, які через специфіку діяльності або режиму роботи, а
також через відсутність відповідної домовленості з установою банку на
інкасацію або здачу виручки у вечірню касу банку не можуть щоденно
здавати готівкову виручку, – наступного дня;

? для підприємств, які знаходяться в населених пунктах, де немає установ
банків або підприємств поштового зв’язку, – не рідше одного разу на
п’ять робочих днів.

Селянські (фермерські) господарства самостійно визначають розміри
готівки, що постійно знаходиться в їх касах, з відповідним повідомленням
в першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків. Готівка
понад визначені розміри повинна здаватися ними в банки і повільно
одержуватись в касах банків на заходи, зазначені в чеку (ст. 17 Закону
України “Про колективні сільськогосподарські підприємства”).

В окремих випадках, пов’язаних з надходженням в касу підприємства
сфери торгівлі і громадського харчування наприкінці робочого дня після
завершення інкасації (або закінчення роботи вечірньої каси банку), у
вихідні і святкові дні значних сум готівки від здійснення господарської
діяльності, внаслідок чого перевищується встановлений ліміт каси, такі
підприємства не пізніше наступного робочого дня повинні здати цю готівку
(в частці, що перевищує ліміт каси) в обслуговуючу установу банку. За
таких умов зазначені кошти не вважаються понадлімітними в день їх
оприбуткування в касі підприємства.

Готівкова виручка підприємства (підприємців) може використовуватися
ними для задоволення потреб, які виникають в процесі їх функціонування,
а також для проведення розрахунків з бюджетом і державними цільовими
фондами та зборами (обов’язковими платежами).

Підприємства, які мають податкову заборгованість здійснюють
виплати, пов’язані з оплатою праці (крім виплат, пов’язаних з
невідкладними обставинами – соціальні виплати громадянам на поховання,
допомога при народженні дитини, допомога багатодітним і одиноким
матерям, допомога на лікування у випадку захворювання тощо), виключно за
рахунок коштів, отриманих в установах банків.

Понад встановлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі
кошти, одержані на виплату заробітної плати працівникам, премій,
допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших прирівняних до них
виплат протягом 3-х робочих днів, включаючи день одержання готівки в
установах банку. Після закінчення цих строків суми готівки, не
використані за призначенням, повертаються в установу банку не пізніше
наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх
вимогою на ці цілі.

Порядок оформлення касових операцій.

Касові операції здійснюються касиром, з яким після зарахування його
в штат підприємства укладається договір про повну матеріальну
відповідальність за збереження грошових коштів, своєчасне і правильне
оформлення касових операцій. Якщо на підприємстві не передбачена посада
касира, його обов’язки наказом керівника можуть бути покладені на іншого
працівника підприємства за умови укладання з ним договору про
матеріальну відповідальність.

Надходження грошей в касу і видача їх із каси оформляються
прибутковими і видатковими касовими ордерами (ф. № КО-1 і ф. КО-2), які
виписуються і реєструються бухгалтером в журналі реєстрації прибуткових
і видаткових касових документів. Нумерація прибуткових і видаткових
касових ордерів ведеться по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця
року. Видаткові касові ордери, виписані на підставі платіжних відомостей
на оплату праці та інших подібних виплат, реєструються після видачі
грошових коштів із каси.

В прибутковому касовому ордері вказується від кого, за що або на що
одержано в касу грошові кошти. В підтвердження одержаних коштів
видається квитанція, підписана касиром і головним бухгалтером.

У видатковому касовому ордері вказується кому і на які заходи
видані грошові кошти, а також на підставі якого розпорядчого документа.

Документи на видачу грошових коштів із каси підприємства
підписуються керівником і головним бухгалтером. Якщо на доданих до
видаткового касового ордера документа є підпис керівника на дозвіл на
видачу коштів, то підпис його на видатковому касовому ордері не
обов’язків.

Ніякі підчистки або виправлення у касових ордерах не допускаються.

В міру видачі або отримання грошей касир погашає прибуткові і
видаткові касові ордери та додані до них документи штампом “Оплачено”,
“Отримано” з зазначенням дати. Це запобігає можливості повторного
використання цих документів.

Реєстрація прибуткових і видаткових касових ордерів може
здійснюватися за допомогою комп’ютерних засобів, які забезпечують
формування і розпечатку касових документів.

Облік касових операцій ведеться в Касовій книзі (ф. № КО-4).
Листки Касової книги повинні бути завчасно пронумеровані, прошнуровані і
скріплені печаткою підприємства – юридичної особи. Кількість листків у
Касовій книзі засвідчується підписами керівника підприємства і головного
бухгалтера. Записи Касовій книзі ведуться у двох примірниках (через
копіювальний папір). Другий (відривний) листок Книги служить звітом
касира, який в кінці дня разом з доданими документами надається
бухгалтеру для перевірки правильності записів і виведених залишків
грошових коштів у касі на кінець дня.

Підчищення і незастережені виправлення у Касовій книзі
забороняються. Зроблені виправлення засвідчуються підписом касира і
головного бухгалтера.

Касова книга є регістром аналітичного обліку касових
операцій.Касові документи після складання звіту касира і його обробки в
бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються,
переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після
закінчення календарного року в окремому сейфі або в спеціальному
приміщенні.

При використанні ЕОМ Касова книга може вестися автоматизованим
способом, при якому її листки формуються у вигляді машинограми Вкладний
листок Касової книги і одночасно до неї – машинограма Звіт касира.
Обидві машинограми складаються до початку наступного робочого дня,
включають всі реквізити, передбачені формою Касової книги і мають
однаковий зміст. Нумерація листків Касової книги в цих машинограмах
здійснюється автоматично в порядку зростаючих номерів з початку року. В
останній за звітній місяць в машинограмі Вкладний листок Касової книги
автоматично друкується загальна кількість листків Касової книги за кожен
місяць, а в останній машинограмі за рік – загальна кількість листків за
рік.

При одержанні машинограми Вкладний листок Касової книги і Звіт
касира перевіряє правильність її складання, підписує її та разом з
прибутковими і видатковими касовими ордерами передає бухгалтеру під
розписку на вкладному листку Касової книги.

Машинограми протягом року зберігаються касиром окремо за кожен
місяць, а в кінці року брошуруються в хронологічному порядку. Загальна
кількість листів завіряється підписами головного бухгалтера і керівника
підприємства і скріпляється печаткою.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів у касі
ведеться на рахунку 30 “Каса”, записи на якому здійснюють на піставі
перевірених звітів касира загальними підсумками за день в журналі-ордері
№ 1 (по кредиту) і відомості №1 (по дебету).

Касова книга

Типова форма № КО-4

Каса за 10 грудня 200_ р.

доку-мента Від кого одержано або кому видано Надходження Видаток
Кореспон-дуючий

рахунок

Залишок на початок дня 100 – 00 __ __

96 По чеку

№ 176795 1850-0 __ 311

97 Повернення підзвітніх сум Сергієвим І.П. 20-00 __ 372

98 Видано під звіт Коновалову К.М. __ 920 372

99 Депонована зарплата – Бондарю І.В. __ 200-00 662

Разом за день

1870-00 1120 __

Залишок на кінець дня 850-00 __ __

Касир Левкова Н.В.

Записи в Касовій книзі перевірив і документи в кількості двох
прибуткових і двох видаткових прийняв.

Бухгалтер Баришеві

Рахунок 30 “Каса” ведеться за субрахунками: 301 “Каса в
національній валюті” і 302 “Каса в іноземній валюті”.

Надходження грошових коштів у касу підприємства відображається на дебету
рахунка 30”Каса” в кореспонденції з кредитом рахунків:

31 “Рахунки в банках” (одержання грошових коштів з поточних рахунків в
банках);

372 “Розрахунки з підзвітними особами” (повернення в касу невитрачених
підзвітніх сум);

377 “Розрахунки з іншими дебіторами” (надходження грошових коштів від
дебіторів в погашення заборгованості);

70 “Доходи від реалізації” (внесення до каси готівки за реалізовані
товари, надані послуги) та ін.

Витрачання із каси підприємства грошових коштів відображається по
кредиту рахунка 30 “Каса” і дебету рахунків:

31 “Рахунки в банках” (внесення готівки на поточний рахунок в банку);

372 “Розрахунки з підзвітними особами” (видача під звіт грошових коштів
на службові відрядження та на господарські потреби);

661 “Розрахунки по заробітній платі” (виплата заробітної плати
працівникам) та ін.

Операції, пов’язані з надходженням готівкової іноземної валюти в
касу підприємства, відображаються на субрахунку 302 “Каса в іноземній
валюті”. Як для обліку касових операцій в національній валюті, так і
валютних коштів банк встановлює ліміт залишку готівкової валюти. Облік
валютних коштів в касі підприємства здійснюється відповідно до Положення
про ведення касових операцій. Валютна готівка використовується переважно
при здійсненні працівниками службових відряджень за кордон. Реалізація
товарів та послуг за готівкову іноземну валюту заборонена (за винятком
реалізації товарів і послуг під митним контролем та надання послуг
готелями з обслуговування іноземних туристів).

Крім готівки, в касі підприємства можуть зберігатися грошові
документи і бланки суворого обліку.

До грошових документів належать, зокрема, акції, облігації,
сертифікати, путівки в будинки відпочинку і санаторії; проїзні квитки,
поштові марки, марки держмита та ін. Надходження і видаток грошових
документів здійснюються за прибутковими і видатковими касовими ордерами
і відображаються на рахунку 33 “Інші кошти” за субрахунками 331 “Грошові
документи в національній валюті”, 332 “Грошові документи в іноземній
валюті” (з подальшим складання звіту про рух грошових документів).
Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

До бланків суворого обліку, знаходяться на зберіганні і видаються
під звіт, належать бланки довіреностей на одержання матеріальних
цінностей, товарно-транспортних накладних, чекових книжок, абонементних
талонів тощо. Їх облік ведеться на за балансовому рахунку 08 ”Бланки
суворого обліку”, по дебету якого відображають надходження (прийняття на
облік), по кредиту – використання (списання з обліку). Аналітичний облік
ведеться за видами бланків, їх нумерацією, кількістю і вартістю.

З метою контролю за збереження грошових коштів, що зберігаються у
касі, підприємства і організації повинні проводити інвентаризацію
грошових коштів у касі не рідше одного разу на квартал. Інвентаризація
проводиться комісією, призначеною наказом керівника підприємства, яка
перевіряє фактичну наявність грошових коштів, грошових документів і
бланків суворого обліку, що зберігаються у касі, та звіряє з даними
бухгалтерського обліку. Видача грошей із каси, не завірена підписом
одержувача у видатковому касовому ордері, вважається нестачею і підлягає
стягненню з касира. Готівка коштів, не оформлена прибутковими касовими
ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню до доходу
підприємства. Результати інвентаризації каси оформляються Актом про
результати інвентаризації готівкових коштів (ф. № інв-15), у якому
зазначаються виявлена нестача або лишки грошових коштів у касі (якщо
вони місце), їх сума, причини виникнення. За результатами інвентаризації
керівник підприємства приймає рішення про оприбуткування лишків і
списання нестачі грошових коштів. В бухгалтерському обліку на підставі
рішення керівника роблять записи:

на оприбуткування виявлених лишків готівкових коштів у касі:

Д-т рах. 30 “Каса”

К-т рах. 719 “Інші доходи операційної діяльності”;

на списання нестачі грошових коштів:

Д-т рах. 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

К-т рах. 30 “Каса”;

на суму нестачі грошових коштів у касі, яка підлягає
відшкодуванню касиром:

Д-т рах. 375 “Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”

К-т рах. 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

В міру відшкодування касиром нестачі грошових коштів роблять запис
по дебету рахунка 30 “Каса” і кредиту рахунка 375 “Розрахунки по
відшкодуванню завданих збитків”.

Перевірку дотримання ведення касових операцій здійснюють також
контролюючі органи (органи державної податкової служби,
контрольно-ревізійної служби України, установи банків).

Згідно з Указом Президента України від 11.05.99 р. №491 до
суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності за порушення
норм по регулюванню готівкового обігу застосовуються санкції:

? за перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі – у
двократному розмірі суми виявленої над лімітної готівки за кожен день;

? за неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівки в касу – у
5-кратному розмірі не оприбуткованої суми;

? за невстановлення установами комерційних банків ліміту залишку грошей
в касі підприємства – у 50-кратному розмірі неоподаткованого мінімуму
доходів громадян за кожен випадок (ця санкція застосовується до банку,
яким не встановлено ліміт);

? за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повної
звітності щодо раніше виданих авансів – у розмірі 25% від виданих під
звіт сум;

? за використання готівки з виручки, одержаної від реалізації (робіт,
послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати,
матеріального заохочення, допомоги всіх видів, компенсацій при наявності
податкової заборгованості – у розмірі здійснених виплат;

? за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за
цільовим призначенням – у розмірі використаної готівки;

? за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем
платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до
прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би засвідчував
сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів.

Основні бухгалтерські проводки по обліку касових операцій

п/п Зміст господарської

операції Дебет

рахунка Кредит

рахунка

1 2 3 4

1. Грошові кошти, одержані з поточного рахунка в касу підприємства для
виплати заробітної плати, премій і винагород, допомоги по соціальному
страхуванню, на господарські та інші потреби 301

“Каса в національній валюті” 311

“Поточні рахунки в національній валюті”

2. Готівкова іноземна валюта, одержана в банку для видачі авансу на
витрати по відрядженнях за кордон 302

“Каса в іноземній валюті” 312

“Поточні рахунки в іноземній валюті”

3. Грошові кошти, одержані за грошовими переказами, враховані до цього
як грошові кошти в дорозі 301

“Каса в національній валюті” 333

“Грошові кошти в дорозі в національній валюті”

4. Грошові кошти, одержані готівкою за реалізовану продукцію,
матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги 301

“Каса в національній валюті” 70

“Доходи від реалізації”

5. Грошові кошти, внесені підзвітними особами в повернення
невикористаних авансів 301

“Каса в національній валюті” 372

“Розрахунки з підзвітними особами”

6. Грошові кошти, одержані від матеріально відповідальних осіб у
відшкодування збитку по нестачах і псуванню матеріальних цінностей; в
погашення недостачі грошових коштів у касі, виявленої при інвентаризації
301

“Каса в національній валюті” 375

“Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”

7. Грошові кошти, одержані в погашення дебіторської заборгованості,
списаної раніше на збитки 301

“Каса в національній валюті” 719

“Інші доходи операційної діяльності”

8. Грошові кошти, внесені засновниками (учасниками) д статутного
капіталу підприємства 301

“Каса в національній валюті” 46

“Неоплачений капітал”

9.

Внесення готівки в банк для зарахування на рахунок підприємства
(депонована заробітна плата, виручка за реалізовані матеріальні
цінності, надані послуги тощо)

311

“Поточні рахунки в національній валюті” 301

“Каса в національній валюті”

10. Внесення на валютний рахунок підприємства суми іноземної валюти, не
використаної за призначенням 312

“Поточні рахунки в іноземній валюті” 302

“Каса в іноземній валюті”

6.Електричні травми, їх види

Електричні травми – це ураження тканин і органів внаслідок
проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Серед електротравм умовно виділяють місцеві електротравми.

Місцева електротравма – це локальне ушкодження цілісності тканин тіла,
кісток під впливом електроструму чи електродуги.

Характерними видами місцевих електротравм є такі:

– електричні опіки;

– електричні знаки;

– електрометалізація шкіри;

– електроофтальмія;

– механічні пошкодження.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.

Поверхневі опіки – це ураження шкіри. Внутрішні – ураження
внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок
нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1А під час різних коротких
замикань, які супроводжуються іскрінням, сильним нагрівом провідників,
загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені
важкості (1–4).

Електричні знаки – плями сірого або блідо-жовтого кольору у
вигляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними
елементами.

Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри – це просочування поверхні шкіри частками
металу за його випаровування чи розбризкування під впливом електричного
струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має характерне для металу
забарвлення. Електрометалізація шкіри є відносно безпечною (за винятком
потрапляння металу в очі) й з часом зникає.

Електрофтальмія – запалення очей внаслідок дії значного потоку
ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного
скорочення м’язів під впливом струму, що проходить через людину.
Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові тканини,
можливі вивихи суглобів і навіть перелом кісток.

Електричний удар – це збудження електричним струмом живих тканин у
вигляді судорожних скорочень м’язів. Залежно від уражень, ступінь
негативної дії на організм електричного удару може бути різним. У
найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень
діяльності й навіть повної зупинки легенів та серця.

Електричні удари можуть бути таких видів:

удари, що призвели до судорожних скорочень мязів без знепритомнення;

удари, що призвели до судорожних скорочень мязів зі знепритомнінням, але
з роботою органів дихання і серця;

удари зі знепритомнінням й порушенням діяльності органів дихання і
серця;

удари, що викликали клінічну смерть.

Практичне завдання

Порядок роботи на ЕККА MINI 500-ME

Торгівля

Після кожного включення РРО тиснемо кнопки 1 ПС

? На клавіатурі набираємо кількість товару, який продаємо (штуки,
кілограми, грами)

? Натискуємо кнопку Х

? На клавіатурі набираємо номер коду товару, який продаємо

? Натискуємо кнопку КОД

ТОВ

? Якщо в чеку реєструємо ще якісь покупки, то набір проводиться
аналогічно

? По закінченні набору кнопкою ПС робимо підсумок покупок в чеку

? Кнопкою ОПЛ завершуємо чек

1 покупка

Кількість товару – Х – № коду товару – КОД ТОВ – ПС – ОПЛ

2 покупка

Кількість товару – Х – № коду товару – КОД ТОВ – ПС – ОПЛ

… і т.д.

Виправлення помилок

? Якщо помилка зроблена до натискування кнопки КОД ТОВ , то всі
виправлення проводяться натискуванням кнопки С

? Виправлення помилок, зроблених після натискування кнопки КОД ТОВ
робиться послідовним натискуванням кнопок ПС АН ЦІНА 1 ПС

В цьому випадку всі зафіксовані в чеку покупки анулюються.

Перевірка наторгованих грошей (звіт по готівці)

? Для роздрукування цього звіту послідовно натискуємо кнопки:

0 1 ПС

Інкасація (видача готівки)

? Робиться при видачі з каси готівки, а також в кінці робочого дня перед
денним звітом з обнулінням

? Натискуємо кнопку –

? На клавіатурі набираємо суму грошей інкасації (грошей, які видаємо з
каси)

? Натискуємо кнопку ОПЛ

Денний звіт з обнулінням апарату

? Робиться в кінці робочого дня

? Перед денним звітом з обнулінням роздруковується електронна контрольна
стрічка, яка повинна зберігатися разом з бухгалтерськими документами

? Для друку послідовно натискуємо кнопки:

1 0 ПС

? Для друку денного звіту з обнулінням, який підклеюється в книгу обліку
розрахункових операцій для РРО, послідовно натискуємо кнопки:

0 1 ПС

Внесення залишку

? Робиться після денного звіту з обнулінням, якщо після інкасації в касі
залишилася готівка (розмінна монета)

? На клавіатурі натискуємо кнопку +

? Набираємо суму залишку

? Натискуємо кнопку ОПЛ

Місячний звіт

? Роздруковується по закінченні місяця і з заповненим бланком місячного
звіту по РРО здається в ДПА

? Для роздрукування послідовно натискуємо кнопки:

0 3 ПС

? Після цього з клавіатури потрібно ввести дату першого робочого дня
місяця в форматі ДДММРР (наприклад: 1 вересня 2003р буде виглядати
010903)

? Натискуємо кнопку ПС

? З клавіатури вводимо дату останнього робочого дня місяця в форматі
ДДММРР, наприклад 30 вересня 2003р буде виглядати 300903)

? Натискуємо кнопку ПС

Корекція годинника

? Робиться при переході з літнього на зимовий час і навпаки, а також при
неправильних показниках годинника. Для цього послідовно натискуємо
кнопки:

0 2 ПС після чого на клавіатурі набираємо час в форматі ГГХХСС
(наприклад 12 год 10 хв 15 сек будуть виглядати 121015). Зафіксовуємо
час натиснувши 2 рази кнопку ПС

Програмування назви товару

? Включення режиму програмування робиться за допомогою послідовного
натискування кнопок:

1 7 ПС

? На клавіатурі набираємо № коду товару, який програмуємо

? Натискуємо кнопку ПС – 2 рази

? За допомогою алфавіту надрукованого на клавішах апарата друкуємо назву
товару

? Натискуємо кнопку ПС

? Набираємо ціну товару

? Натискуємо кнопку ПС – 3 рази

? Натискуємо кнопку 1 на клавіатурі

? Натискуємо кнопку ПС – 2 рази

Вихід з режиму програмування – кнопка ОПЛАТА

10)Звіт по закодованому товару (роздрукування закодованих назв і цін
товарів з номерами кодів)

? Послідовно натискуємо кнопки:

0 7 ПС

? На клавіатурі набираємо номер коду товару, з якого хочемо роздрукувати
звіт

? Натискуємо кнопку ПС

? На клавіатурі набираємо номер коду товару по який хочемо роздрукувати
звіт

? Натискуємо кнопку ПС

Додаток 1.

Вибір букв на клавіатурі Mini 500-ME проводиться кнопками:

ВІДД 1 ВІДД 2 ВІДД 3 ВІДД 4

Порядок розміщення букви на клавіші відповідає номеру кнопки відділу.
Наприклад:

А Б В Г

7

Щоб надрукувати літеру А – потрібно натиснути кнопку ВІДД 1 і кнопку 7

Щоб надрукувати літеру Б – потрібно натиснути кнопку ВІДД 2 і кнопку 7 і
т.д.

Щоб надрукувати цифру, яка написана на клавіші потрібно натиснути кнопку
ВІДД 5 і кнопку з цифрою, яку потрібно надрукувати. ПС

2.Облік реалізації товарів через дрібно роздрібну торгову мережу

Роздрібні торгові підприємства можуть здійснювати продаж товарів
через дріднороздрібну торгову мережу – лотки, кіоски, торгові місця на
ринках, пункти пересувної торгівлі. Порядок такої торгівлі
регламентується Правилами дрібно роздрібної торгової мережі,
затвердженими наказом МЗЕЗ торгу від 18.07.96 р. №396.

Відпуск товарів у дрібно роздрібну торгову мережу оформляється
прибутково-видатковою накладною, у якій вказуються назва, сорт,
кількість, ціна і загальна вартість товарів за продажними цінами з
урахуванням торгової націнки. Крім накладної, працівники
дрібнороздрібної торгової мережі повинні мати: копії сертифікатів
відповідності якості (або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката
в державній системі сертифікації, завірене печаткою господарюючого
суб’єкта, від якого одержано товари для продажу); документи, що
засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів
(для імпортних товарів – копії сертифікатів, викладені мовою
країни-експортера та українською чи російською мовами) тощо.

Господарюючий суб’єкт, у підпорядкуванні якого є пункти дрібно
роздрібної торгової мережі, повинен мати вищезгадані документи на всі
товари, що реалізуються у цих пунктах.

У разі здійснення виїзної ( виносної) торгівлі, а також продажу
товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці
продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження
і номера телефону господарюючого суб’єкту, який організував торгівлю, а
також прізвище, ім’я та по-батькові продавця.

Розрахунки з покупцями за товари повинні здійснюватися через РРО,
а там, де це неможливо, з використанням товарно-касової книги.

Вартість товарів, що надійшли до матеріально-відповідальної особи
(продавця) записується у товарно-касову книгу відразу після їх
приймання. Облік руху товарів у книзі здійснюється за продажними цінами.

Відповідно до п.13 Порядку ведення товарно-касової книги
матеріально відповідальні особи господарської одиниці повинні щоденно
здавати виручку до каси підприємства (підприємця) або за вказівкою
керівника підприємства (підприємця) – до каси установи банку чи
підприємства зв’язку для переказу на рахунок торгового підприємства
(підприємця).

Строки здачі виручки, що встановлюються установами банків кожному
підприємству за погодженням з його керівником, передбачені:

для підприємств, розташованих у місцевостях, де є установи банків і
виручка здається до банку (а за відсутністю установ банків – до
підприємства зв’язку), – щоденно в день надходження грошей до їх кас;

для підприємств, що мають невеликі суми виручки (які за п’ять днів не
перевищують 10-кратного мінімуму доходів громадян, тобто 170 грн.) і
знаходяться на значній відстані від установ банків або підприємств
зв’язку – не рідше одного разу на 5 днів.

У встановлені строки (щоденно або один раз за 2-3 дні) продавець
дрібнороздрібної мережі здає до бухгалтерії торгового підприємства
товарний звіт з доданими прибутково-видатковими документами, який
служить підставою для списання з продавця вартості реалізованих товарів.

При здійсненні виїзної торгівлі в іншому населеному пункті
продавцю видається посвідчення про відрядження та аванс (на сплату
ринкового збору, покриття витрат по найму житлового приміщення, добові).
Після повернення з відрядження продавець здає на склад нереалізовані
товари (що оформляється накладною) і протягом 3-х робочих днів подає до
бухгалтерії разом із посвідченням про відрядження авансовий звіт про
витрачену суму.

Бухгалтерський облік з продажу товарів через дрібнороздрібну
торгову мережу здійснюється торговим підприємством (господарюючим
суб’єктом) з дотриманням єдиних методологічних принципів.

Готівка від продажу товарів до каси чи на рахунок торгового
підприємства, зараховується в дохід від реалізації записом по дебету
рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках” в кореспонденції з кредитом
рахунка 702 “Дохід від реалізації товарів”.

Витрати, пов’язані з реалізацією товарів у дрібнороздрібній

торговій мережі (сплачений ринковий збір, витрати на відрядження при
виїзній торгівлі, заробітна плата продавцям та ін.), відображаються на
дебеті рахунка 93 “Витрати на збут”.

Облік реалізації товарів через дрібнороздрібну

торгову мережу

п/п Зміст господарської операції Сума,

грн. Дебет

рахунка Кредит рахунка

1 2 3 4 5

1. Відображено передачу продавцю товарів за продажними цінами 40000 282

“Товари в торгівлі” 282

“Товари в торгівлі”

2. Видано під звіт продавцю кошти із каси для сплати ринкового збору та
інші витрати, пов’язані з реалізацією 100 372

“Розрахунки з підзвітними особами” 30

“Каса”

3. Відображено заборгованість сторонній організації за надані послуги по
перевезенню товарів до місця реалізації 200 93

“Витрати на збут” 685

“Розрахунки з іншими кредиторами”

4. Зараховано в дохід виручку від реалізації товарів за продажними
цінами 35000 30

31

“Рахунки в банках” 702

“Дохід від реалізації товарів”

5. Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ 7000 702 641

“Розрахунки за податками”

6. Списано реалізовані в роздрібній мережі товари за обліковими
(роздрібними) цінами 35000 902

“Собівартість реалізованих товарів” 282

“Товари в торгівлі”

7. Списано з підзвіту продавця суму сплаченого ринкового збору 100 93

“Витрати на збут” 372

“Розрахунки з підзвітними особами”

8. Оприбутковано на склад залишок нереалізованих товарів за обліковими
цінами 5000 282 282

9. Списано суму торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів
– сторно 8000 902 285

“Торгова націнка”

10. Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації товарів
(за вирахуванням ПДВ) 28000 702 791

“Результат операційної діяльності”

11. Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
(без торгової націнки) 27000 791 902

12. Списано на фінансовий результат витрати на збут 300 791 93

13. Визначено і списано фінансовий результат від реалізації товарів в
дрібно роздрібній торговій мережі 700 791 441

“Прибуток нерозподілений”

Використана література:

1.Л.Д. Кришемінська “Інтегрований курс підготовки продавця продовольчих
товарів”. – К.: “Вікторія”. 2001.р.

2.І.В. Сирохман “Товарознавство продовольчих товарів”. – К.: “Лібра”
2005.р.

3.О.М. Олійник “Організація обладнання і технологія продажу продовольчих
товарів”. – К.: “ЛТД”. 2004.р.

4.Н.М. Грабова “Бухгалтерський облік у торгівлі”. – К.: “А.С.К.” 2004.
р.

5.Л.Е. Винокурові “Основи охорони праці”. – К.: “Вікторія” 2001.р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020