HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

у разі НС природного характеру»

ПЛАН

Вступ

1. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуації природного
характеру

2. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на території чи об’єкті на ній або на водному
об’єкті (далі — об’єкти і території), спричинене аварією,
катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка
призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних
матеріальних втрат.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні найчастіше
трапляються:

– геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної
поверхні);

– метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади,
сильний град, ожеледь);

– гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня
ґрунтових вод та ін.);

– природні пожежі лісових та хлібних масивів;

– масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси,
наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів
зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження
в західному Поліссі — до посушливого — в південній Степовій зоні.
Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах
Українських Карпат та Криму. Внаслідок взаємодії всіх цих факторів
виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають
катастрофічний характер.

Надзвичайні ситуації природного походження в Україні поділяються на:
геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські
гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії,
епізоотії, епіфітотії.

Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх
негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються
трьома основними групами процесів — ендогенними, екзогенними та
гідрометеорологічними.

Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на
прості, що включають один елемент (наприклад, сильний вітер, зсув або
землетрус) та складні, що включають декілька процесів однієї групи або
кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних
екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних
процесів у поєднанні з техногенними.

Важливе значення під час НС природного характеру мають
аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

1. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуації

природного характеру

Аварійно-рятувальні роботи — роботи, спрямовані на пошук, рятування
і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної
допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист
довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують
залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби
індивідуального захисту та оснащення.

Відносини у сфері рятувальної справи регулюються Законом «Про
аварійно-рятувальні служби», законами України «Про Цивільну оборону»,
«Про охорону праці», Постановою Верховної Ради України від 22
лютого 1996 року «Про затвердження Положення про резервний фонд
Кабінету Міністрів України» та іншими нормативно-правовими
актами.

Для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих утворюються
Державні комісії з надзвичайних ситуацій – ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті
Міністрів країни, в областях, містах, регіонах як на постійній основі,
так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення
постійної готовності аварійно-рятівних служб, контроль за розробкою та
реалізацією заходів із попередження можливих аварій і катастроф. Усі
завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі
строки.

Насамперед вирішуються завдання щодо термінового захисту населення,
запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і завдання з підготовки та
виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

З цією метою виконуються:

• сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;

• евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання засобів
профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншої
допомоги;

• окалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу,
попередження й гасіння пожеж;

• риведення в готовність органів управління, сил і засобів для
рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка
ситуації, що склалася.

Рятувальні та інші невідкладні роботи починаються одразу ж у міру
готовності сил та засобів для їх проведення, ведуться безперервно з
необхідною заміною рятівників і ліквідаторів при дотриманні техніки
безпеки та заходів перестороги. У районах, що постраждали внаслідок
аварії, катастрофи чи стихійного лиха, проводиться відновлення
зруйнованого житла, спорудження тимчасових будівель намети, землянки,
навіси тощо), відновлення енерго- та водозабезпечення, ліній зв’язку,
об’єктів комунального обслуговування.

Також здійснюється санітарне очищення осередку ураження, забезпечення
людей продуктами харчування, предметами першої необхідності та ін.
Одночасно розпочинаються роботи з відновлення функціонування уражених
об’єктів.

2. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

J

X

J

L

V

X

Z

X

Z

h\

h\

h\

h\

h\

раження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення,
пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених
або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв’язку з
цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації
аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з
того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не
тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов’язані з
рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою
порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та
усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення
відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має
дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що
залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух
і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх
повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що
залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

* розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;

* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках
робіт;

* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків,
загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування
людей, які там знаходяться;

* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною
системою;

* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до
лікарських установ;

* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських
тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу,
продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у
завалах та в зонах ураження;

* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою
забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які
загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню
рятувальних робіт;

* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв’язку та
комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших
невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку
повторних НС;

* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та
інших вибухонебезпечних предметів.

Рятувально-відновлювальні роботи проводяться безпосередньо в осередках
ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.

Висновок

Отже, унаслідок надзвичайних ситуацій у населених пунктах країни і на
підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості
радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах,
пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У
зв’язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування
людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень.
При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і
районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й
деякі невідкладні, що не пов’язані з рятуванням людей. Рятувальні та
інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та
надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень,
створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими
умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для
проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил
у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного
завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до
проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

•    розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування
ЦО;

•   локалізація і гасіння пожеж;

•    пошук і рятування людей з-під завалів;

•   відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;

•   подача повітря у завалені захисні споруди;

•    надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;

•   санобробка людей та знезараження їх одягу;

•   знезараження місцевості, споруд, техніки.

Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться — невідкладні
роботи, до яких відносяться:

— прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування
проїздів у завалах;

— локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв’язку
та їх відновлення;

— закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням
та перешкоджають проведенню рятувальних робіт тощо.

Список використаної літератури

Закон України «Про Цивільну оборону»

Закон України «Про аварійно-рятувальні служби»

Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – Т. 1. – К., 1998.
– 544 с.

Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – Т. 2. – К., 1998.
– 496 с.

Охорона праці. Підручник / За ред. Коваленко Р.В. – К., 2008.

Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. — 2-ге вид., перероб.
Затверджено МОН / Стеблюк М.І. — К., 2010. — 487 с.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи