HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Поняття економічної соціалізації

Економічна соціалізація — це процес входження індивіда в економічну
реальність суспільства. Вона може розглядатись як становлення
економічної свідомості, засвоєння ролей, норм, навичок і цінностей
економічної поведінки. Цілі і завдання економічної соціалізації здебільш
співпадають з цілями і завданнями економічного виховання, оскільки
здійснюються з використанням однакових засобів і методів впливу на
економічну свідомість. Процес економічної соціалізації індивіда
пов’язаний з його соціальними умовами різного рівня: з
соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям,
яке в різних групах зазнає впливу різних агентів соціалізації.

З точки зору структурно-системного підходу, економічну соціалізацію
особистості слід розглядати як цілісну систему, до якої належать дві
групи психологічних виявлень: зовнішні (цінності економічної інституції
суспільства) і внутрішні (потребово-мотиваційна система індивіда).
Економічна соціалізація як формування певних економіко-психологічних
характеристик особистості відбувається завдяки інтеріоризації нею
зовнішніх економічних цінностей суспільства через її потребову систему
(внутрішні психологічні виявлення).

Дослідження економічної соціалізації особистості у зв’язку з
економічними цінностями суспільства дає можливість розглядати цей процес
в контексті структурно-системного підходу, визначивши такі складові
аналізу:

· системний характер взаємозв’язку економічних цінностей суспільства, в
межах якого здійснюється процес економічної соціалізації. Економічні
цінності взаємодіють між собою, розподіляючись за ступенем їх суспільної
значимості у певну ієрархічну систему;

· особливості зовнішньої системи економічних цінностей суспільства
(„економічних умов життя особистості”) визначаються відносинами
власності як системоутворюючим (домінуючим) елементом цієї системи.
Репрезентація відносин власності у свідомості особистості зумовлює
процес входження її в економіку суспільства, формування
економіко-психологічних параметрів та визначення особистості як суб’єкта
економічної діяльності;

· концентрованим вираженням відносин власності є гроші, які виконують не
лише чисто економічні функції, але й людиноутворюючу функцію як важливий
фактор формування психіки людини. Через посередництво грошей
відбувається входження людини в економічну сферу суспільства;

· економічні цінності суспільства інтеріоризуються індивідом у процесі
економічної соціалізації в економічні ціннісні репрезентації, які
виконують регулюючу функцію стосовно особистості. За своєю структурою
економічні ціннісні репрезентації є єдністю когнітивного, афективного і
конативного компонентів;

· економічні ціннісні репрезентації, що є феноменом свідомості, за своїм
змістом не збігаються повністю з надіндивідуальною системою економічних
цінностей, яка репрезентується індивідом. Це зумовлено тим, що
детермінація процесу соціалізації цінностями суспільства
опосередковується внутрішніми психологічними особливостями людини, її
потребовою системою. У зв’язку з цим процес економічної соціалізації
здійснюється ефективніше за умови, коли форма економічних ціннісних
репрезентацій відповідає узгодженості вимог суспільства (експектації) з
потребовою системою індивіда. Особливості такої форми економічних
репрезентацій визначаються конфігурацією когнітивного, афективного і
конативного її компонентів. Ця форма визначає особливості формування
економіко-психологічних параметрів особистості.

Об’єктивно існуюча диференціація соціальних умов життя дітей обумовлює
різноманітність виявів економічної соціалізації підростаючої людини,
зокрема, у споживацькій поведінці та ставленні до праці. Складність
вивчення економічної соціалізації полягає в недостатній прогнозованості
напрямків цього процесу на індивідуальному рівні. Інша справа, коли
розглядаються великі соціальні групи, об’єднані різнорідними ознаками
відносно основних параметрів соціальної ситуації і особистісних
особливостей.

За даними зарубіжних дослідників з вікової економічної психології,
почуття власності і психологія грошей починають формуватися вже в
ранньому дитинстві. Символом власності спочатку стають різні предмети,
іграшки, значимі дорослі. Більше того, з точки зору психоаналітичного
напрямку, формування „матеріального Я” виявляється уже в тім, що „дитина
затримує дефекацію, сприймаючи фекалії як своє перше багатство. Потім
така поведінка переноситься на камінчики, гудзики і, нарешті, на гроші”
. Слід сказати, що гроші не обов’язково є символом підсвідомого
нагромадження в цьому віці. Це можуть бути продукти власної творчості та
інші елементи оточення, які мають значення для дитини.

Початок сучасним дослідженням покладено роботами А. Страусса (A.
Strauss), в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей в
дитинстві. Вчений виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей
(вік 4,5 – 11,5 року). Це дослідження мало пошуково-констатуючий
характер – без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї
стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень
дитини в галузі економіки. Правда, він охопив лише незначний віковий
діапазон: від 5 до 8 років. Як і А. Страусс, К. Данзінгер вважав, що
розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного
дорослішання, але й залежить від досвіду поведінки з грошима. Р. Саттон
виділив шість стадій, а Г. Ферт – п’ять.

1982 року Б. Стейси (B. Stacy) зробив огляд основних положень в цьому
напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження
(гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття),
виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши
умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. Хронологічний
вік досліджуваних – від 4 до 15 років. Більшість праць, у яких вивчалося
різне розуміння економічних понять, охоплювали віковий діапазон від 4 –
5 до 12 – 13 років.

|thth. Проте дослідженнями цих авторів суттєвої різниці в економічних
уявленнях дітей не було виявлено. Отже, робився висновок, що класова
різниця відчувається, але вона ніби розмивається і навчанням, і
різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.

Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уявлень дитини,
яка вивчалась у західних дослідженнях, – це її стать. Було з’ясовано (А.
Фьонем, П. Томас), що донькам будь-якого віку батьки видають грошей на
кишенькові витрати менше, ніж синам. Виявлення сутності економічних
уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності і в рівні
сформованості окремих економічних понять. Було з’ясовано, що хлопчики
дещо краще розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші
для зарплати. У хлопчиків сильніше виявляється й тенденція вважати, що
здібна людина повинна отримувати за свою роботу більше. В уявленнях про
працю і способи отримання грошей у хлопчиків теж було виявлено більшу
обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).

Для виявлення впливу національно-територіальних особливостей формування
у дітей економічних уявлень проводились крос-культурні дослідження.
Результати численних досліджень (М. Сігал, Д. Швальб, А. Фьонем, Г.
Ягода та ін.) показали суттєву різницю в уявленнях дітей, що живуть в
країнах з різним рівнем економіки. Так, діти з південноазійського
регіону (Японія, Китай, Гонконг) і південноафриканських країн вважають,
що потрібно більше платити тим, у кого велика сім’я (за рівних
можливостей), і схильні дотримуватися традиційних цінностей. Тим часом
діти з цих регіонів раніше, ніж діти-європейці, засвоюють поняття
вигоди. Це пояснюється тим, що вони значно раніше за європейських
ровесників включаються у сферу бізнесу.

Дослідження економічної соціалізації спираються на традиції аналізу
особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному
зрізі. Не менш важливим є вертикальний зріз цого процесу, тобто розгляд
його як міжпоколінського процесу. Такий підхід до розгляду економічної
соціалізації актуальний для нашого суспільства, економіка якого
динамічно перебудовується. В умовах трансформації різні покоління, що
соціалізувалися в якісно різних економічних умовах, мають також суттєву
різницю в економічних установках. Історична ситуація склалася так, що у
безпосередній взаємодії опинились представники поколінь, які
дотримуються протилежних економічних установок. Процес соціалізації
відбувається у важкій, кризовій формі і відбивається на функціонуванні
свідомості кожної вікової когорти в сім’ї та їх взаємодії.

Формування установок відбувається в період первинної соціалізації і
проходить через життя, зазнаючи випробувань при соціальній кризі. В
процесі економічної соціалізації діти отримують економічну інформацію,
головним чином, з таких джерел: активного – самостійної участі в
економічному житті; видовищному – перегляду реклами; соціального – через
спілкування з батьками, ровесниками і дорослими, які сприймають дитину
як економічного партнера. Всі три джерела спочатку функціонують у рамках
сім’ї, їй належить пріоритетна роль у формуванні економічних уявлень та
установок. У більшості випадків сім’я – це взаємодія і взаємостосунки
трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо
сучасної економічної реальності, що створює суперечливі умови
економічної соціалізації в сім’ї. Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору
взаємодії поколінь можна описати так. Зміна системи суспільних відносин
призвела до серйозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники
старшого покоління не змогли пройти ресоціалізацію.

Покоління батьків проходить активний етап ресоціалізації, подолання
радянських, відродження національних і активного впливу західних
традицій. Тому їх ставлення до економічних змін буває суперечливим.

Покоління дітей виросло в перехідний період. Для нього криза стала
нормою. Діти легше адаптуються. Зараз вони рано починають заробляти
(половина дітей і підлітків має такий досвід). І все ж сучасні діти
вступають в економічне життя, часто не маючи необхідних знань і навичок,
що може створити серйозні проблеми.

Всіма видами досліджень найактивніше охоплюються діти 15 – 16 років. На
основі вивчення особливостей економічної соціалізації цієї групи можна
зробити таку економіко-психологічну характеристику. Підлітки – це
самостійні, „теоретично” незалежні від батьків люди, занепокоєні тільки
своєю долею, де на першому місці – бажання розбагатіти, мати власну
справу, добре влаштуватися. Багато з них ставить своє щастя в пряму
залежність від кількості грошей. Підлітки прагматичні, самостійні і
орієнтовані на успіх. Поява нових ідеалів у суспільстві (наприклад,
матеріальне благополуччя) обумовлює швидкі зміни в їх системі цінностей.
Цінність багатства маніфестується у них в значимість індивідуального і
престижного споживання. Це покоління, в якому романтизм (мрії про „краще
життя”) тісно переплітається з прагматизмом (ставка на власні сили,
готовність до соціально несхвалюваних дій – частина з них вже заробляла
гроші незаконними способами). В економічній свідомості і поведінці
підлітків криза суспільства відобразилась найяскравіше, оскільки вона
припала на період їх активної соціалізації.

Отже, міжпоколінна взаємодія детермінується, з одного боку,
спрямованістю соціально-економічної трансформації в суспільстві, а з
другого – місцем покоління в історії економічної соціалізації. Характер
економічних установок визначається належністю до певної поколінської
групи. У членів однієї сім’ї різні уявлення про життєві цінності, роль
грошей в їхньому житті, різні оптимальні моделі діяльності і поведінки.
Відбувається руйнування ціннісного простору сім’ї. Сімейні традиції
відходять на другий план, визначальним стає належність до покоління.

Список використаної літератури

Авер’янова Г. М. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах
трансформації суспільства. // Авер’янова Г. М., Дембицька Н. М.,
Москаленко В. В. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації
суспільства. Київ. ППП., 2005. С. 112 — 163.

Бояринцева А. В. Психологические проблемы экономической социализации. //
Педагогика. 1994 №4. С. 12 — 18.

Верховин В. И. Экономическая психология. М. 1998.

Динамика социально-психологических явлений в изменяющемся обществе. /
Отв. ред. А. Л. Журавлев. М. Изд-во ИП РАН. 1996. – 226 с.

Козлова Е. В. Психологические особенности социализации на разных этапах
детства. – М. 1998. – 150 с.

Москаленко В. В. Економічна соціалізація особистості. / Соціальна
психологія: Підручник – Київ. Центр навчальної літ-ри. 2005. С. 284 –
315.

Проблемы экономической психологии. Том 1 / Отв. ред. А. Л. Журавлев, А.
Б. Купрейченко. М. Изд-во ИП РАН, 2004. – 620 с.

Проблемы экономической психологии. Том 2. / Отв. ред. А. Л. Журавлёв, А.
Б. Купрейченко. М. Изд-во ИП РАН. 2005. 644 с.

Радаев В. В. Экономическая психология. Курс лекций. М. Аспект Пресс.
2000. – 368 с.

Циба В. Т. Соціологія особистості: системний підхід. – К., 2000.

PAGE

PAGE 4

Похожие записи