HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Педагогічна творчість»

ПЛАН

Вступ

1. Значення творчості у роботі педагога

2. Сутність і специфіка педагогічної творчості

3. Творче мислення як важлива складова педагогічної творчості

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Педагогічна діяльність — творчий процес.

Творчість — це процес створення чогось нового на основі перетворення
пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його
одержання .

Поняття педагогічної творчості включає в себе творчу педагогічну
діяльність вчителя і творчу навчальну діяльність учня в їхній взаємодії
та взаємозв’язку, тобто педагогічна творчість – це особистісно
орієнтована розвивальна взаємодія вчителя та учня, яка зумовлюється
певними  психолого-педагогічними умовами і забезпечує подальший творчий
розвиток особистості і рівня творчої діяльності вчителя.

Добре відомо, що навчити творчості може тільки творча особистість,
наділена яскраво вираженими креативними рисами: розвинутою творчою
уявою, фантазією та інтуїцією, схильністю до педагогічних інновацій,
розвиненістю продуктивного мислення, здатністю до комбінування, свободи
асоціацій. Творчий педагог створює у класі атмосферу, що передбачає
схвалення, підтримку пошукової активності учнів, ініціативи,
оригінальності та самостійності у вирішенні навчальних завдань, розробку
і конструювання нових форм навчальної взаємодії, широкого застосування
інтерактивних технологій навчання, спрямованих на розвиток творчої
особистості.

Проблема становлення творчої особистості вчителя в тій чи іншій мірі
висвітлюється в наукових дослідженнях філософій, психологів і педагогів.
Велику увагу розробці даної проблеми приділяли В.І. Андрєєв, Н.А
Бердяєв, В.А Бухвалов, І.Г. Геращенко, В.І. Загвязинський, В.А.
Кан-Калик, І. Кант, Л.М, Лу ііма, А.К. Маркова, Н.Д. Нікандров, Я.А.
Пономарьов, М.М. Потішить, С.А. Рубінштейн, Л.І. Рувинський, С.О.
Сисогва, П.Л. Ципок та ін. )У працях цих науковців з’ясовано сутність
основних категорій проблеми, визначено специфіку педагогічної творчості
та шляхи її реалізації у педагогічному процесі.При всьому розмаїтті
вивчення проблеми формуванні майбутнього вчителя як творчої особистості,
підготовки його до творчої професійної діяльності, аспект формування у
студентів педагогічних навчальних закладів умінь та навичок
виховання творчої особистості учня в навчально-виховному процесі,
розвитку потенційних можливостей дитини недостатньо досліджений у
теоретично-методичному та методичному плані. Разом із цим у системі
професійної підготовки майбутнього вчителя, на початкових етапах його
залучення до педагогічної праці, існує особливо велика потреба в
поглибленні теоретичної та практичної підготовки до творчої професійної
діяльності, в озброєнні майбутніх учителів технологією орієнтації
навчально-виховного процесу на розвиток творчих можливостей учня.

1. Значення творчості у роботі педагога

Педагогічна творчість — процес створення і перетворення особистості
вихованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності
педагога і в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення
педагогічних завдань, розробка нових педагогічних методів, прийомів,
застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи
роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі). Під час роботи з
учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу,
пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного
перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.

У праці „Розмова з молодим директором школи” В.О.Сухомлинський зазначив:
„ Досвід багатьох років переконує, що суттю педагогічної творчості є
думка, ідея, яка пов’язана з тисячами повсякденних явищ. Педагогічна
ідея – це, образно говорячи, повітря, на якому пливуть крила
педагогічної майстерності”.

Рівні педагогічної творчості (за І.П. Раченко): рівень професійного
становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової
раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.

Форми виявлення творчих сил вчителя: творче самопочуття, творче
натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність,
науково – дослідна діяльність.

Особливості педагогічної творчості: обмеженість часу; необхідність
завжди давати позитивні результати; публічність обставин творчості;
співтворчість усіх учасників процесу тощо.

Педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним
джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення
для вдосконалення всього педагогічного процесу. Там, де немає творчості
в педагогічній діяльності, там немає живої душі, там педагогіка є
бездітною. Обміркування методики і змісту майбутнього
навчально-виховного заходу, конкретне їх визначення, планування і
проведення – справа індивідуальна. Тому як немає двох однакових
педагогів, так і немає двох однакових методик.

На формування педагогічної творчості учителя в українській педагогіці
велику увагу звертає професор С.О.Сисоєва. Педагогічна творчість
вчителя, на її думку, – це особистісно орієнтована розвиткова взаємодія
суб’єктів навчально-виховного процесу (вчителя й учня), зумовлена
специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між ними, спрямована на
формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої
педагогічної діяльності вчителя. Формування творчої особистості учня в
навчально-виховному процесі вона розглядає як процес фасілітації, тобто
полегшення, сприяння творчій навчальній діяльності, стимулювання творчої
активності.

Безперечно, педагог – творча людина – до кожного навчально-виховного
заходу має ставитися дуже відповідально, знаючи, що не буває двох
однакових вихованців, що кожний вихованець – це особистість; він повинен
враховувати ці обставини, внести особисте «Я» до цього заходу і
здійснити його оригінально, нестандартно, змістовно й цікаво. Недаремно
Ш. О. Амонашвілі підкреслює: «Діти страждають від нестачі вчительської
творчості». Досить образно, але змістовно говорив про необхідність цієї
особистісної властивості К. Д. Ушинський: «…Прагнення до діяльності та
прагнення до свободи так тісно пов’язані між собою, що одне без одного
існувати не можуть. Діяльність має бути моєю, захоплювати мене, виходити
з моєї душі і, відповідно, має бути вільною. Свобода потрібна мені
тільки для того, щоб здійснити свою справу. Відберіть у людини свободу,
і ви заберете у неї істинну душевну діяльність».

С.О.Сисоєва визначає такі принципи педагогічної творчості вчителя:
діагностики, оптимальності, взаємозалежності, креативності, доповнення і
варіантності.

І, навпаки, там де панує рутина, там немає місця творчості, там домінує
сірість, буденність, формалізм, не розвивається думка, погіршується
навчально-виховна робота. Одноманітна педагогічна діяльність педагога,
по-перше, знищує його самого як особистість і як педагога, по-друге,
губить мотивацію діяльності та самовдосконалення у вихованців і,
по-третє, формує таких же сірих особистостей. Слова Г.Кершенштайнера про
те, що вихователь виховує більше «тим, ким він є, ніж тим, що він уміє»,
у педагогічній практиці повністю підтверджуються, тому що власний
приклад педагога грунтується на його авторитеті. А виховне забарвлення
будь-якого навчально-виховного заходу грунтується на авторитеті його
керівника.

«…Сутність педагогічної творчості… ми визначаємо як цілісний процес
професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому просторі.
Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої
особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості
дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком
творчого потенціалу вихованця»48. Тобто без творчості немає натхненної
педагогічної діяльності та активної взаємодії між вихователем і
вихованцем. Недаремно І. А. Зязюн урок визначає як «театр одного
актора». А педагогічна діяльність має бути саме такою.

2. Сутність і специфіка педагогічної творчості

У сучасній психолого-педагогічній літературі поняття педагогічної
творчості трактується по-різному. В.І.Андрєєв розглядає поняття
педагогіки творчості як «науки про педагогічну систему двох діалектично
зумовлених видів людської діяльності: педагогічного виховання та
самовиховання особистості в різних видах творчої діяльності і
спілкування з метою всебічного та гармонійного розвитку творчих
здібностей як окремої особистості, так і творчих колективів».
В.С.Шубинський визначає педагогіку творчості як особливу галузь
педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування
творчої особистості. Л.І.Рувинський дає визначення педагогічній
творчості як пошуку вчителем нових рішень, постановки нових завдань,
застосування нестандартних прийомів діяльності. Проблемою визначення
педагогічної творчості займалися також М. М. Поташник, В. А. Кан-Калик
і М. Д.Нікандров. Педагогічний словник визначає педагогічну творчість
як оригінальне та високоефективне вирішення вчителем навчально-виховних
завдань, збагачення теорії та практики виховання й навчання. Таким
чином, мета педагогічної творчості вчителя полягає у створенні
сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних
можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність
розвитку дитини значною мірою визначатиметься освітнім середовищем,
скоординованою діяльністю всіх суб’єктів, причетних до її виховання.

Отже, педагогічна творчість учителя — це педагогічна діяльність,
спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у
навчально-виховному процесі для якої притаманні:

виникнення протиріччя, проблемної ситуації;

наявність об’єктивних (соціальні, матеріальні) і суб’єктивних (знання,
уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для
творчості;

об’єктивна чи суб’єктивна новизна й оригінальність процесу та
результату;

соціальна та особиста вага і прогресивність (педагогічна творчість
учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості);

діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як дитини, так і
самого вчителя зовнішнього і внутрішнього саморуху особистості
(виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо). Специфіка
педагогічної творчості вчителя розглянута в роботах В.І.Загвязинського,
В.А.Кан-Калика, Н.В.Кичук, Л.М.Лузіної, М.Д.Нікандрова, М.М.Поташниката
інших. У результаті аналізу наукових праць вище перелічених дослідників,
виділяємо такі специфічні риси педагогічної творчості вчителя:

співтворчий характер щодо суб’єкта-об’єкта педагогічної діяльності;

можливість суб’єктивної  новизни й оригінальності процесу і результату;

обмеженість творчої діяльності педагога часом;

$

вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко
передбачити.

Відповідно до специфіки педагогічної творчості формується і творча
особистість учителя. Проблеми, пов’язані з цим питанням були розглянуті
в роботах багатьох авторів, а саме Ю.П.Азарова, Ю.К.Бабанського,
І.А.Зязюна, В.А.Кан-Калика, Н.В.Кичук, Л.М.Лузіної, М.Д.Нікандрова, М.
М. Поташника, Р.Х.Шакурова та інших. Визначаючи творчість як об’єктивну
рису педагогічної діяльності вчителя, Л.М.Лузіна підтвердила, що
формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього
особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя.

В.А.Кан-Калик і М.Д.Нікандров виділяють основні умови перетворення
діяльності вчителя у творчу:

усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі;

усвідомлення сутності, значення і завдань власної
педагогічноїдіяльності, її мети;

сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об’єкт і
суб’єкт виховання);

усвідомлення власної творчої індивідуальності. На основі аналізу
психолого-педагогічної літератури ми визначили найважливіші риси
педагогічної креативності вчителя:

високий рівень соціальної і моральної свідомості;

пошуково-проблемний стиль мислення;

розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати,
обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);

проблемне бачення;

творча фантазія, розвинена уява;

специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику,
цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість,
ентузіазм);

специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє «я», бажання
бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення
досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);

комунікативні здібності;

здатність до самоуправління;

високий рівень загальної культури.

Перелік найважливіших рис педагогічної креативності вчителя не є
усталеним. Проблема формування творчої особистості вчителя, розвитку
його педагогічної креативності сьогодні повною мірою не вирішена. Аналіз
психолого-педагогічної літератури приводить до висновку, що рівень
творчої діяльності вчителя, визначається, як правило, залежно від того
чи іншого конкретного напряму його педагогічної діяльності. Так,
наприклад, І.П.Раченко визначає рівні творчої діяльності учителя, щодо
його вміння організовувати свою працю. М.М.Поташник виділяє їх щодо
підготовки педагога до уроку чи позаурочного заходу. В.А.Кан-Калик
визначає творчі рівні діяльності вчителя щодо вміння керувати засвоєнням
знань через взаємодію з учнівським колективом. Для визначення рівня
творчої діяльності вчителя треба розглядати різні напрями його
педагогічної діяльності.

Дослідник В. І. Андрєєв визначає п’ять підсистем у творчій педагогічний
діяльності.

Дидактична підсистема характеризує ступінь володіння вчителем змістом
навчального матеріалу, формами, методами, засобами ефективної
організації навчальної творчої діяльності учнів;

Виховна підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність учителя із
забезпечення психолого-педагогічних умов для формування кожного учня як
особистості через активну життєву діяльність вихованців, їх творчий
розвиток, самореалізацію своїх потенційних можливостей у різних видах
діяльності;

Організаційно-управлінська підсистема характеризує творчу педагогічну
діяльність учителя з розвитку здатності до самоуправління і комунікації;

Підсистема самовдосконалення характеризує творчу педагогічну діяльність
учителя з підвищення своєї професійної та загальної культури, із
самовиховання і саморозвитку професійно-значущих якостей,  педагогічної
колективності,  створення  своєї творчої лабораторії;

Громадсько-педагогічна підсистема характеризує професійний, громадський
та особистісний рейтинг учителя.

У цих підсистемах різні вчителі можуть перебувати на різних творчих
рівнях:

Репродуктивний передбачає, що вчитель працюючи на основі вироблених до
нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільше
відповідають конкретним умовам його праці, індивідуально-психологічним
особливостям учнів.

Раціоналізаторський передбачає, що вчитель на основі аналізу свого
досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи
у свою роботу, удосконалює, модернізує її;

Конструкторський передбачає таку діяльність учителя, у якій на основі
свого досвіду, знань психолого-педагогічних особливостей учнівського
колективу, використовуючи існуючі методики, учитель конструює свій
варіант вирішення педагогічної проблеми;

Новаторський передбачає вирішення педагогічної проблеми на принципово
нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою
результативністю.

3. Творче мислення як важлива складова педагогічної творчості

Безперечно, підвалиною творчості педагога є психолого-педагогічне
мислення, яке передбачає нестандартний, пошуковий і інноваційний підхід
до організації та проведення педагогічного процесу й постійне його
вдосконалення, всебічний аналіз навчально-виховних заходів з точки зору
сучасних наукових досягнень, безперервне збагачення свого
психолого-педагогічного досвіду й уміння бачити, знайти щось нове,
оригінальне в кожному педагогічному явищі, на перший погляд,
повсякденному. Сучасне психолого-педагогічне мислення також передбачає
відмову педагога від уторованих шляхів здійснення навчально-виховних
заходів і сміливе створення власних ефективних методик, які найбільш
повно відповідають його індивідуально-психічним особливостям і
випливають із сучасних педагогічних концепцій.

Основними характеристиками такого мислення є ясність, чіткість,
логічність, системність, послідовність, самостійність, гнучкість,
сміливість, оригінальність.

Провідні властивості творчого мислення забезпечують:

постійний і систематичний пошук актуальних навчально-виховних проблем,
які потребують розв’язання;

виявлення оригінальних і нестандартних прийомів і способів вирішення
навчально-виховних проблем, труднощів, завдань;

послідовне, систематичне і безперервне вдосконалення стилю, методів і
форм власної виховної діяльності;

творче прагнення до інноваційного здійснення навчально-виховних заходів
та широке залучення до їх обгрунтування інших педагогів і вихованців;

відкритість для нового і нестандартного, вміння знаходити в них суттєве
і перспективне;

послідовну і рішучу відмову від стереотипного стилю мислення,
розв’язання завдань і здійснення навчально-виховних заходів;

здатність сміливо відмовитися від окремих елементів рутинного стилю
діяльності та знаходити оптимальні шляхи подальшої діяльності;

оптимістичне прогнозування майбутніх виховних дій і передбачення їх
результатів тощо.

Сучасний етап розвитку педагогічної думки вимагає такого творчого
мислення, без якого неможливі ні її саморозвиток, ні вдосконалення
виховного процесу.

Висновки

Отже, творчий учитель — це особистість, яка характеризується високим
рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково
сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній
творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету,
який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та
навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов,
забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку
потенційних творчих можливостей учнів. Творчість є необхідною складовою
праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес.

Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не
тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам,
гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і
серця своїх учнів.

Творчість — необхідна умова становлення самого педагога, його
самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість,
розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя.

Формування творчої особистості майбутнього вчителя, підготовка  його до
педагогічної творчості – це проблема, вирішення якої на сьогоднішній 
день  не завершене. Узагальнений досвід, спостереження та
експериментальні дані свідчать, що процес формування  педагогічної 
творчості у майбутніх вчителів не приведе до ефективних наслідків, якщо
не буде передбачена його органічна єдність із розвитком становлення їх
творчої особистості, формуванням уміння сприйняти педагогічну діяльність
як творчий процес.

Щоб виховати справжню творчу особистість, розвинути потенційні творчі
можливості дитини, учителю необхідно оволодіти методами і засобами, які
розвівають креативні риси особистості. Для реалізації такої мети педагог
і сам повинен уміти творити, адже творчість розвивається через
творчість.

Творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його
самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість є основою
формування педагогічної талановитості вчителя.

Виховання справжнього творчого вчителя має починатися ще у вузі. Заняття
з основ педагогічної майстерності (ОПМ) та інших предметів
психолого-педагогічного циклу за умови, доцільної їх організації
сприяють активному розвитку творчого потенціалу студентів, їхніх
креативних якостей і є необхідними при формуванні творчої особистості.

Розвиток педагогічної творчості вчителів і підвищення результативності
навчально-виховного процесу залежить від психолого-педагогічних умов,
правильно визначених шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної
діяльності та особистісних якостей учителя.Отже, педагогічна діяльність
— це передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ні виховний,
ні навчальний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої
скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння,
учитель творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане
його невід’ємною часткою.

Список використаної літератури

Геращенко И.Г. Педагогическое творчество и формализм // Школа. — 2000. —
№ 1. — С.2-5.

Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. — М., 1987.-159 с.

Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество учителя. — М,
1987. — 159 с.

Основи педагогічної творчості вчителя: Навчально-тематичний план і
програма курсу для педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів
/ Укл. С.О.Сисоєва, В.І.Барко, І.В.Бушовський та ін. — К., 1991.-32 с.

Сидоренко Т. Творчість у діяльності вчителя // Рідна школа —
2001.-№5.-С.55-57.

Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник.
— К.: ІСДОУ, 1994. -112 с.

Сисоєва С.О. Педагогічна творчість учителя: Визначення, теоретична
модель, функції підготовки // Педагогіка і психологія. — К.: Педагогічна
думка, 1998. — 255 с.

PAGE

PAGE 15

Похожие записи