HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”

ПЛАН

Вступ

1. Історія заснування Острозької Академії

2. Еволюція назви і тип Острозької школи

3. Відомі викладачі та вихованці Острозької Академії

4. Культурно-освітній гурток Академії

5. Академія як центр релігійної полеміки та книгодрукування. Історія
запепаду

6. Сучасне життя Острозької Академії

Висновки

Вступ

Острозька Академія – один з науково-освітніх флагманів України, який має
свою багату історію та досягнення.

Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого
навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької
слов’яно-греко-латинської академії.

Протягом 60-річного існування Острозької Академії за найскромнішими
підрахунками тут здобули прекрасну на той час освіту біля 500 осіб.
Вихованці академії – вчителі, літератори, друкарі, проповідники,
державні, політичні та військові діячі внесли безперечно величезний
вклад у національно-визвольну боротьбу українського народу проти
іноземних гнобителів.

Чимало педагогів та вихованців академії згодом передали свій
педагогічний досвід іншим навчальним закладам України, Польщі, Литви,
Росії та ряду європейських університетів. Там вони продовжили свою
благородну педагогічну, патріотичну та духовно-наставницьку діяльність.
Ми їх зустрічаємо зокрема в Києво-Могилянській академії, у Львівській та
Луцькій братських школах, у Переяславському, Чернігівському,
Харківському колегіумах, а також у Падуанському, Краківському,
Львівському університетах.

Одночасно з академією виникли в Острозі літературно-перекладацький
гурток та видавництво. Поряд із загальнокультурними функціями великим
було їх значення у формуванні національної свідомості. Саме тут вийшли
друком та розповсюджувались в рукописах найбільш відомі українські
полемічні твори, що згодом стали дійовим засобом політичної боротьби.

Польський король не знайшов у собі мужності дарувати академії офіційний
статус вищого навчального закладу, але тим не менше за змістом своєї
діяльності Острозька Академія стала першим вищим навчальним та науковим
закладом не лише на Україні, але й на всьому східнослов’янському терені.

1. Історія заснування Острозької Академії

Заснування Острозької Академії відносять до 1576 р. Вибір саме Острога
пояснюється такими причинами:

1) зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного
утвердження тут К.Острозького у 1574-1576рр.);

2) центральним положенням його серед володінь князів острозьких ( їх
“домоначальний град”);

3) розташування тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького
єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква);

4) існуванням культурних традицій (церкви і монастирі з їх бібліотеками,
розвиток іконопису та музичного мистецтва).

В умовах, що склалися в Острозі та навколо нього в кінці XVI ст.,
назріла гостра потреба в закладі, який забезпечив би освітню та
професійну підготовку молодої генерації сподвижників та послідовників як
власне дому Острозьких, так і значної частини України.

Засновником Острозької Академії є князь Костянтин Іванович Острозький,
найбільший магнат Речі Посполитої, посідач ряду важливих посад.
Відстоював рівність різних конфесій, захищав православ’я, виступав з
ідеєю створення окремого патріархату в Речі Посполитій з можливим
центром в Острозі.

Згодом власником Острога став син великого гетьмана Костянтин Василь
Костянтинович Острозький (1526-1608). Успадкувавши від батька значні
володіння, які з часом зросли у декілька разів, він став найбільшим
після короля магнатом Речі Посполитої. Концентрація великої влади і
багатств давала змогу йому впродовж 50 років відігравати значну роль у
політичному житті Речі Посполитої. Князь виділявся віротерпимістю –
серед родини, приятелів, слуг зустрічаємо чимало католиків та
протестантів.

Важлива роль у функціонуванні закладу належала матеріальному
забезпеченню. Першою фундаторкою Академії була племінниця К.-В.
Острозького — Гальшка Іллівна княгиня Острозька. В своєму заповіті,
написаному у березні 1579р. в м. Турові і внесеному до Луцьких урядових
книг у січні 1583р. вона записала “на шпиталь і академію Острозьку” 6000
кіп грошів (копа – 60 грошів) литовських на Луцькому монастирі Св. Спаса
і селі Доросинь.

У лютому 1585 р. вже князь Острозький передає на шпиталь придбану ним
Суразьку волость. Це відбулось на Варшавському сеймі і було затверджено
королем. Насправді Суразька волость надавалась не лише на шпиталь, а й
на весь Острозький культурно-освітній осередок, на Академію. Причиною,
чому у фундації К.-В. Острозького не згадувалась Академія, було
побоювання, що в цьому випадку вона не буде затверджена королем,
оскільки йшлося про православний навчальний заклад як альтернативу
подібним католицьким установам.

Крім того К.-В. Острозький вводив індивідуальне забезпечення для
викладачів Академії, членів гуртка, письменників та друкарів: 1) надання
посад, які давали прибутки чи були оплачуваними; 2) надання церковних
посад; 3) надання населених пунктів; 4) надання підданих; 5) надання
пільг, з яких відоме на сьогодні лише право ректора на вільний вилов
риби в призамковому ставку.

Варто згадати і кошти, які не могли не виділятись на будівництво
приміщень, організацію навчання та друкування, забезпечення папером ( у
1595-1596рр. було створено папірню в Острозі).

Серцевину матеріально-технічної бази Академії складала бібліотека. З
передмови до “Біблії” 1581 року довідуємось про концентрацію в Острозі
великої кількості літератури. Крім традиційної богословської літератури,
тут були букварі, граматика старослов’янської мови, полемічні твори,
багато західноєвропейських видань. Географія книжкових зв’язків, обміну
рукописами, друками була надзвичайно широкою.

Найстаріше свідчення про академію міститься в передмові Острозького
букваря, який вийшов у світ 18 червня 1578 року. Судячи з цього, можна
зробити висновок, що на цей час академія вже діяла (було побудовано
приміщення, залучено викладачів). Для виконання такого обсягу робіт
потрібно було рік-півтора.

2. Еволюція назви і типу Острозької школи

Через відсутність офіційно визначеного статусу Острозька Академія
називалась сучасниками по різному. Одночасно вона фігурувала і як школа,
і як училище, і як ліцей, і як гімназія, і як академія.

Хронологічно першою назвою, яка була зафіксована в “Букварі” 1578 р.
було “дітишне училище”. В цьому могли відобразитись по-перше, статус
школи на початковому етапі формування чи, по-друге, що більш ймовірно,
орієнтація книги на підготовчі класи, оскільки в тій же передмові
йдеться про запрошених для роботи викладачів, а в самому “Букварі”
паралельні грецькі і церковнослов’янські тексти.

В тестаменті Гальшки Острозької (1579р.) заклад вперше названо
Острозькою Академією. Цю ж назву повторено в книзі Г.Смотрицького,
видану (чи лише написану) у 1587р. У 1599р. Іпатій Потій також вжив
термін “академія”.

У 1583р. Папський нунцій А. Болоньєтті назвав Академію колегією та
грецькою колегією. Поет Симон Пекалід вжив щодо неї назви “тримовний
ліцей” та “тримовна гімназія” (1600р., поема “Про Острозьку війну під
П’яткою проти низовців…” , вид. у Кракові).

У щоденнику єзуїта Я. Велевицького (20-ті роки XVII ст.) Острозьку
академію названо схизматицькою академією.

Викладач Академії Т. Аннич підписався на подарованому Германському
монастирю “Четверо євангелії”, як “дяк школи руської Острозької”. В
даному випадку “дяк школи” може означати, що Т. Аннич був учителем у
початковому руському відділі (школі, класі), а назва не поширювалась на
весь освітній заклад.

Назви “ліцей”, “гімназія” (тримовні), очевидно вжиті на означення
закладу, подібного до створюваних у Європі. “Тримовні заклади” були
результатом започаткованого Е.Ротердамським руху за створення закладів,
котрі поєднували б навчальну та наукову діяльність для ґрунтовного
вивчення сакральних мов (мов Святого письма) – гебрайської
(давньоєврейської), грецької і латини – і їх використання у
текстологічному вивченні Біблії.

Термін “Академія” в Європі та Речі Посполитій вживався у двох значеннях.
По-перше, він означав вищий навчальний заклад (Краківська академія,
Віленська академія), а по-друге, — гурток вчених.

Західноєвропейська тримовність ліцеїв, колегіумів, на українських
теренах перетворилась з гебрайсько-греко-латинської на
слов’яно-греко-латинську. Саме цими мовами була написана переважна
більшість християнських творів.

На думку більшості сучасних дослідників, Академія мала ознаки вищого
навчального закладу, але цей статус їй надавали в першу чергу викладачі,
котрі і становили її славу, але значну увагу надавали науковій та
літературній діяльності. В академії читались предмети, що належали до
так званих “семи вільних наук”. Вони об’єднувались у два навчальні
блоки: “трівіум”, до складу якого входили граматика, риторика,
діалектика, та “квадрівіум”, в який включались арифметика, геометрія,
музика, астрономія. Крім того вивчались грецька, латинська,
старослов’янська мови, а також українська книжна (“руська”) мова. Цей
набір предметів входив до програм середніх та вищих навчальних закладів
типу колегій. Для університетів (академій) властивим була наявність
богослов’я. Оскільки даних про викладання цієї дисципліни немає, то
формально цей навчальний заклад не можна вважати академією. Немає і
головного документу, що засвідчив би про неї як про статус вищої школи –
королівської грамоти. Але на такий указ було б наївно надіятись: в
умовах гострої міжрелігійної боротьби король-католик не посмів би
дарувати правовий статус вищої школи схизмацькій академії, навіть якби в
ній викладались усі предмети тогочасного освітнього світу.

Ряд випускників академії стали священниками чи ченцями, визначними
діячами української церкви.

Вважають, що навчання в Острозькій Академії проводилось в таких класах:
підготовчий; інфіма, граматика, синтаксема (в цих трьох вивчали мову,
арифметику, геометрію, нотний спів, катехізис), поетики, риторики (по
одному року вивчали основи віршування, принципи складання і зразки
різних віршів і промов); філософії.

На чолі Академії стояв ректор. Відомі такі імена її керівників: Герасим
Смотрицький, Мартин (можливо, Грабкович), Кирило Лукаріс, Сава Фляка.

3. Відомі викладачі та вихованці Острозької Академії

Для роботи в Академії К.-В. Острозький прагнув залучити найкращих
викладачів як з України, так і з-за її меж. Як свідчить автор
“Перестороги” (полемічна праця поч.XVII ст.), князь запросив грецьких
вчителів, надавши їм забезпечення і збудувавши школу і шпиталь. За
одного з викладачів, Никифора Парасхеса-Кантакузина, велась боротьба:
засновник Заморської академії Я.Заморський запрошував його до себе для
викладання вільних наук. Добираючи викладачів, К.-В. Острозький не
звертав увагу на їх релігійну належність – в Острозі співпрацювали
православні, католики, протестанти; князь навіть виставляв за приклад
постановку освіти у протестантських школах. У 1592р. князь Острозький
скаржився на брак викладачів. Становище з викладачами погіршилось після
Берестейської унії, коли майже неможливим було прибуття до Острога
греків. Тоді припинили свою діяльність тут Никифор Парасхес
(заарештований) та К. Лукаріс.

У різний час в Острозькій Академії викладали: Г.Д. Смотрицький – грецьку
і церковнослов’янську мови, поетику і риторику; І.Федоров, В.Суразький,
Т.Аннич, Гнат Наливайко — церковнослов’янську мову; К. Лукаріс, грек
Кипріан, Никифор Парасхес-Кантакузин – грецьку мову. Її могли викладати
також греки Тимофій, Феофан Грек, Еммануїл Ахіллес, Еммануїл Мосхопуло,
Діонісій Раллі-Палеолог, Євстахій Нафанаїл (учитель дітей К.-В.
Острозького); Дем’ян Наливайко — церковнослов’янську мову, поетику і
риторику; Андрій Римша (білоруський шляхтич) – поетику і риторику,
математику і астрономію; поляк Ян Лятош – математику і астрономію, а
також, можливо, філософію. Викладачами Академії були також Мотовило,
Мартин, могли працювати священики острозьких церков: Григорій –
Воскресенської, Сава-Миколаївської, Данило-Миколаївської, Андрій Мелешко
– Успенської; в усякому разі, вони брали участь в діяльності наукового
гуртка.

Як стверджує І.З. Мицько, за час існування Академії її закінчило близько
500 студентів. Але відомо лише кілька імен випускників. Це – Іов
Княгиницький – засновник скиту Манявського; П. Конашевич-Сагайдачний –
військовий, політичний та культурний діяч; Клірик Острозький – видатний
письменник-полеміст; Гаврило Дорофійович – вдосконалював знання чи в
Академії, чи просто під керівництвом вчителів-греків; Стефан Смотрицький
– старший брат Мелетія Смотрицького, секретар К.-В. Острозького;
Д.Наливайко, Ісайя Косинський, Є.Плетенецький, Й.Ерлич, Афанасій,
Кипріан, Афанасій Китайчич, Л. Зизаній. Можливо, в Академії вчилися
Мелетій Смотрицький та Андрій Римша.

4. Культурно-освітній гурток Академії

Острозька Академія мала власну наукову програму. Вважають, що програма
культурно-освітнього, наукового осередку могла бути далекосяжною і
довготривалою (друкування, переклади, підготовка до друку, освіта,
полеміка, підготовка кадрів перекладачів і духовних осіб тощо) або
вузькою, спрямованою на виконання конкретного завдання – підготовка і
друк Біблії.

Членами наукового гуртка були викладачі Академії, місцеві священики, ряд
острозьких міщан, члени подібних установ інших регіонів православного
світу. В результаті діяльності наукового гуртка багато в чому було
подолано слабкий розвиток світського елементу в українській культурі.
Вершиною ж діяльності гуртка була підготовка і видання Острозької Біблії
1581р.

Членами Острозького культурно-освітнього гуртка були створені такі
поетичні твори: “Хронологія” Андрія Римші, вірш на герб К.-В.
Острозького та віршована передмова Г. Смотрицького, поезії Д. Наливайка,
вміщені в друках “Лікарство на оспалий умисел чоловічий”, “Октоїх”,
латиномовна поема придворного поета К.-В. Острозького Симона Пекаліда
“Про війну Острозьку під П’яткою”, грекомовна поема Георгія Паламіда про
воєводу Міхая. Поетичні твори писали пов’язані з Острозьким гуртком
Віталій, ігумен дубенського монастиря, та Г.Дорофейович.

Поетичні спроби в курсі навчання мали робити і спудеї Академії, але вони
до нашого часу не дійшли. Правда, дехто з дослідників вважає
“Хронологію” А.Римші саме студентською роботою. Можливо, випускником
Академії був автор відомого “Ляменту о утрапеню міщан острозьких”, який
згадує острозьких студентів, а про себе свідчить, що був шкільним
учителем у Рівному (належало до володінь Острозьких).

Наприкінці XVI ст. острозьким гуртком було створено ряд рукописних карт
Дніпра, Волині, Київщини та Брацлавщини. Після передачі їх К.-В.
Острозьким М.-Х. Радивілу вони були включені до складу карти Литовської
держави, яка неодноразово видавалась у XVII ст.

Грецистика була поставлена в Острозькій Академії на високий рівень. Про
це свідчать дані про добре знання грецької мови її випускником І.
Княгиницьким. Інший учень Академії П. Сагайдачний усвідомлював значення
грецької мови і, очевидно, сам добре її знав. Вдосконалював знання
грецької мови в Острозі і Г. Дорофійович. Особливо відзначався Купріян,
який перебував, а то й народився в Острозі. Греки з-за меж України як
безпосередньо перебували в Острозі, так і листувалися з острожанами,
надавали друки і рукописи.

5. Академія як центр релігійної полеміки та книгодрукування.

Історія запепаду

Першою пам’яткою полемічної літератури, створеної в Острозі, була праця
Мотовила, виконана у 1578р. На замовлення К.-В. Острозького як відповідь
на працю П.Скарги “Про єдність церкви божої”.

Певною мірою як відповідь П. Скарзі можна розглядати включення до
Букваря 1578р. відомої пам’ятки староболгарської літератури – сказання
чорноризця Храбра “Про письмена”, в якому обґрунтовувалась
рівноправність слов’янської мови поряд з гебрайською, грецькою,
латинською.

Справі боротьби проти католицької експансії мала служити і Острозька
Біблія.

^

?

?

1/4

3/4

A

I

?

?????}?????????????? u

L-R –»j&A)[email protected]?7?7occccaYOOEEEEaaaOOOOOOa

gdG P

Теж як відповідь протестантам розглядають ще два острозькі друки –
“Книгу о постничестві” (1594р.) та “Маргарит” Іоана Златоуста (1595р.).

Першою після Біблії крупною працею суто полемічного спрямування була
збірка антикатолицьких творів Г.Смотрицького 1587р. До її складу ввійшли
“Ключ царства небесного” і “Календар римський новий” (скоріше за все
надруковані в Острозі). У 1588р. В.Суразький створює значний полемічний
трактат церковнослов’янською мовою.

Найвизначнішим твором полемічної літератури, присвяченим Берестейській
унії, є книга Христофора Філарета “Апокрисис”. Наприкінці 1597р. чи на
початку 1598р. вона була надрукована польською мовою у Кракові, а у
1598-1599рр. перекладено українською, очевидно Кліриком Острозьким у
Острозькій друкарні. Під псевдонімом Христофор Філарет приховувався
протестант Мартин Броневський, секретар православного собору.
“Апокрисис” засновано на широкій джерельній базі, написано блискучим
стилем. Противники унії скуповували і спалювали працю Броневського, але
ні її, ні тим більше її впливу на творчість наступних
письменників-полемістів знищити не змогли.

У 1598р. вийшла друком в Острозі “Книжниця в десяти розділах”. У 1603р.
було написано “Діалог або розмова папежнику або православним”.

Першим острозьким друком вважають “Буквар” 1578 р. І.Федорова. Він
повторює львівський “Буквар” 1574р. з додаванням грецького алфавіту і
текстів молитов грецькою і церковнослов’янською мовами. Закінчується
Острозький буквар відсутнім у букварі львівському “Сказанням” чорноризця
Храбра “Про письмена”. На початку “Букваря” розміщено передмову, в якій
І.Федоров назвав цю книгу “Азбука” та підкреслив її зв’язок з Острозькою
школою, що є першим за часом документальним свідченням про неї.

Наступним острозьким друком І.Федорова була “Книга Нового завіту” 1580р.
Вона об’єднувала Псалтир з новим завітом. Передмова була складена,
можливо, І.Федоровим і була звернена до К.-В. Острозького. В післямові
вказано місце і час друку та прізвище друкаря. Це було друге кириличне
видання Нового завіту.

Того ж 1580р. І.Федоровим було надруковано укладений острозьким вченим
Тимофієм Михайловичем Анничем спеціально для “Книги Нового завіту”
алфавітно-предметний покажчик. Він мав назву “Книжка, собраніє верей
нужнейших”.

Найменшим за обсягом виданням Острозької друкарні був поетичний твір
Андрія Римші, відомого білоруського поета кінця XVI ст., “Котрого ся
місяця що за старих віків діяло короткий опис” (1581р.). У літературі за
ним закріпилась назва “Хронологія”. Цей твір є двоаркушевою листівкою;
за змістом це своєрідний віршований календар найважливіших сюжетів
старозавітної історії. Ці сюжети впорядковано переліком назв місяців,
ознайомлення з біблійними подіями та основами віршування.

Найвизначнішим острозьким друком, певним підсумком діяльності
Острозького наукового гуртка, вважають Острозьку Біблію 1581р. До неї
було додано дві передмови від імені К.-В. Острозького та Г.Смотрицького,
вірш на герб Острозьких та вірш, що йде за передмовами, а також два
варіанти передмови І.Федорова. Тираж Острозької Біблії був для свого
часу досить значним.

Після видання Біблії в діяльності Острозької друкарні наступила тривала
перерва. Першим після неї виданням вважається полемічний збірник
Г.Смотрицького, куди ввійшли його твори “Ключ царства небесного” і
“Календар римський новий”. Написано їх було 1578р. Час друку невідомий,
оскільки збереглись лише дефектні примірники цього друку без вихідних
даних. Не виключено, що “ключ царства небесного” був надрукований не в
Острозі. До острозьких друків 80-х років відносять послання Ієремії
Транося та “Буквар”. Наступний твір – так звану “Книжницю в шести
розділах” В. Суразького – було підготовлено в Острозі до друку у 1588р.,
але надруковано її було у 1598р.

Черговим острозьким друком є “Книга о постничестві” Василя Великого
(1594р.) – правила аскетичного монаршого життя. За нею послідував
підготовлений до друку В.Суразьким “Маргарит” Іоана Златоуста (1595р.).

Того ж 1595р. були надруковані універсали проти ініціаторів
Берестейської унії.

Найбільш плідним періодом у діяльності Острозької друкарні був 1598р.
Було надруковано “Книжницю в десяти розділах”, “Часослов”, “Правило
істинного живота християнського”, “Опис на лист Іпатія Потія” Клірика
Острозького, “Книжка словенська рекома граматика” і славнозвісний
“Апокрисис”.

Після цього видавнича діяльність в Острозі йде на спад. Наступним
відомим друком є передрук “Часослова” у кінці 1602р. Згортання
книгодрукування було пов’язане з посиленням тиску на православних в Речі
Посполитій та спробою перенести діяльність Острозького
культурно-освітнього осередку у Дерманський монастир. 1605р. діяльність
Дерманського осередку припиняється і друкування в Острозі відновлюється
під керівництвом Д.Наливайка. У 1606р. Було надруковано “Требник”, у
1607р. – “Лікарство на оспалий умисел чоловічий”.

Останнім із острозьких видань, що дійшли до нашого часу, є “Часослов”,
до якого включено “Місяцеслов” 1612р., який має окремий титульний аркуш,
передмову і нумерацію аркушів. З архівних даних відомо про книгу
“Торжество вірші друку острозького”, яка до нашого часу не дійшла.
Вважають, що була надрукована між 1601-1619 рр. і можливо, є останнім
острозьким друком.

Останній період активної діяльності Острозької Академії пов’язаний з
іменем Д.Наливайка. За свідченням С.Кардашевича був учнем Академії. Був
високоосвіченим, мав талант проповідника, знав грецьку та
церковнослов’янську мови, був непримиримим до унії. З кінця XVI ст.
Викладав в Академії. Його перу належать “Лямент дому княжат Острозьких”,
післямова до “Октоїха 1604р., передмова до “Требника” 1606р., передмова,
переклад і впорядкування збірника “Лікарство на оспалий умисел
чоловічий” 1607р., рукописна збірка “Лекції словенські Златоустого”.

Занепад був пов’язаний з окатоличенням нащадків К.-В. Острозького та
діяльністю єзуїтів. Ліквідувала Академію онука старого князя, дочка
надії православних Олександра Острозького – Ганна-Алоїзі (в заміжжі
Ходкевич). Вона обмежує матеріально діяльність Академії, намагається
звести її до рівня прицерковної школи, створює і матеріально забезпечує
єзуїтський колегіум в Острозі (1624р.). Остаточно ліквідувати залишки
Академії і запровадити в Острозі та інших маєтках унію Ганні-Алоїзі
вдалось на пасхальну ніч 1636р., спровокувавши виступ острожан. Таким
чином, 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії.

6. Сучасне життя Острозької Академії

Світло науки, просвітництва і культури, яке запалила Острозька Академія
(скорочено – ОА), продовжувало горіти протягом віків, і після більше,
ніж 350-річної перерви ОА, нарешті, пережила своє друге народження.
Зусилля ентузіастів, особливо Острозького науково-краєзнавчого
Товариства «Спадщина» ім. князів Острозьких на чолі з першим його
головою Петром Андруховим (1924-1996), громадськості, народних
депутатів, Рівненської обласної та Острозької міської адміністрацій
увінчались довгоочікуваним успіхом. 12 квітня 1994р. опубліковано Указ
Президента України Леоніда Кравчука про утворення Острозького Колегіуму,
що незабаром отримав статус Вищого (ОВК). Указом другого Президента
України Леоніда Кучми від 5 черня 1996р. цей вищий навчальний заклад був
перейменований в Острозьку Академію. Таким чином здійснилась історична
справедливість про відновлення споконвічної назви цього першого у
Східній Європі вищого навчального закладу. Історична доля навіки
поєднала ОА та НаУКМА, адже в XVI ст. ОА стала біля джерел створення
Києво-Могилянської Академії, а наприкінці XX ст. НаУКМА — біля витоків
відновлення ОА.

Приміщення сучасної ОА — академмістечко, розташоване у мальовничому
куточку Острога на базі будинків колишнього монастиря та середніх
навчальних закладів. Загальна площа його будівель (понад 10 тис. кв. м)
включає три навчальні корпуси, гуртожитки, їдальню, наукову бібліотеку,
спортивний комплекс, медичну частину тощо. Спудеями ОА стають випускники
середніх або студенти вищих навчальних закладів, що успішно склали
вступний іспит у формі письмового тестування на спеціальності «історія»,
«культурологія», «економіка», «правознавство». В ОА 1996-1997 навч. році
працює 36 викладачів, 67% з яких доктори та кандидати наук. Студенти,
які навчаються в Академії, — це, як правило, відмінники навчання, золоті
або срібні медалісти, переможці обласних та республіканських олімпіад з
окремих предметів, частина з них закінчила навчальні заклади за
кордоном. Абітурієнти, які не пройшли за конкурсом, можуть навчатись в
ОА на нульовому факультеті, що працює протягом семи місяців з листопада
по травень. На нульовому факультеті абітурієнти мають змогу поглибити
знання з предметів, які включені у вступне тестування. В ОА навчаються
студенти з усіх областей України. Крім того, Академія має ліцензію на
навчання іноземних громадян.

В ОА вже існують дві студентські організації: Студентське Братство і
Наукове студентське товариство (НСТ) «Академік».

У квітні 1996р. була проведена перша наукова студентська конференція ОА,
на якій працювали дві секції. Вже виданий перший збірник наукових
студентських робіт за участю самих студентів, які стали і членами
редколегії і здійснили редагування та комп’ютерний набір текстів тез
доповідей та повідомлень цієї конференції.

У липні 1995р. за ініціативою ректорату ОВК було засноване Острозьке
Академічне Братство (ОАБ), яке має свій Статут.

Модульна система навчання, що запроваджена в ОА, допомагає залучити до
читання лекцій кращі інтелектуальні сили ВЗО України та зарубіжжя. В ОА
регулярно викладають провідні професори та викладачі як вітчизняних, так
і західноєвропейських та американських університетів. Серед них Тарас
Закидальський, доктор філософії, професор Торонтського університету
(Канада), Віктор Стів, доктор юридичних наук, Віктор Китастий, президент
Американського дому в Україні (США) та Зірка Воронка, професор (США),
доктори філософії Північно — Іллінойського ун-ту Мирон Куропась, Девід
Ріплі, Джефрі Міррел.

ОА — навчальний заклад, що утворює єдиний академічний
науково-дидактичний комплекс із Національним Університетом «Києво —
Могилянська Академія». Тут вдало поєднуються вітчизняні та зарубіжні
навчальні технології. Добре зарекомендувала себе рейтингова система
оцінювання знань, що є могутнім мотивуючим засобом у процесі навчання.
Для перевірки рівня знань, навичок та вмінь студентів широко
застосовується система письмових тестів, яка допомагає регулярно й
об’єктивно оцінювати рівень підготовки студентів із різних предметів та
вчасно ліквідовувати прогалини в їх знаннях. Студенти ОА мають право
вибирати частину навчальних курсів, що складає близько 30% навчального
навантаження, а також можуть, за бажанням, навчатись паралельно на двох
факультетах. У ВЗО під час вивчення окремих дисциплін, зокрема іноземної
мови, використовується диференційоване навчання студентів. У залежності
від рівня володіння ними навичками та вміннями з іноземної мови, вони
навчаються в різних групах. В ОА вивченню англійської мови приділяється
значна увага, оскільки вона, поряд з українською, є другою викладовою
мовою в навчальному закладі. Крім того, студенти мають змогу оволодіти
ще однією мовою за вибором (польською, німецькою, французькою,
іспанською, латинською). В ОА працюють ком’ютерні класи, які обладнані
найновішими потужними комп’ютерами. ОА входить до Міжнародної системи
«Інтернет». Це дає можливість за допомогою електронної пошти
обмінюватись інформацією з науковими та навчальними закладами світу. В
ОА функціонує наукова бібліотека. Вона разом з бібліотеками міста
становить бібліотечний комплекс і нараховувала в 1996 близько 100 тис.
примірників літератури. В Академії 10-15 % літератури іноземними мовами,
70-75 % — підручники і наукова література, 20 % — художня література.
Значний внесок у поповнення НБ ОА зробила «Києво-Могилянська Академія»,
Парламентська національна бібліотека, обласні та наукові бібліотеки
України. Бібліотека також поповнюється за рахунок надходжень від
вітчизняних та зарубіжних меценатів.

Випускникам, що здобули вищу освіту (перший освітній рівень), після 4 —
х років навчання присуджується перший науковий ступінь — бакалавра наук.
Після 5 — ти років навчання випускники отримують звання спеціаліста.
Тим, хто здобув другий освітній рівень, після 6 — ти років навчання і
захисту магістерської наукової роботи, присуджується другий науковий
ступінь — магістра наук.

Висновки

Отже, Острозька школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у
Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа.

У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь заснував
слов’яно-греко-латинську академію в Острозі. Велику суму коштів на
розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.

7 лютого 1577 р. — перша згадка про академію в передмові до книги Петра
Скарги «Про єдність костьолу Божего».

В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для
середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики,
діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих
наук: філософії, богослів’я, медицини.

Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську,
польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був
письменник Г.Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та
зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Христофор Філалет,
І.Лятос, Кирило Лукаріс та педагоги із Краківського та Падуанського
університетів.

Острозька школа мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та
організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські
школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були:
відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін.,
пізніші видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням 1624 р.
єзуїтської колегії в Острозі О. Ш. занепала і 1636 р. перестала
існувати.

Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося
відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року
університету «Острозька академія» було надано статус національного.
Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами —
діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII
Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі.

22 червня 2007 року на базі Острозької академії за участю Президента
України було відкрито віртуальну наукову бібліотеку, аналогів якої в
Україні поки що не існує.

У 2009 році Кабінет міністрів України надав Острозькій академії статус
самоврядного дослідницького ВНЗ. Указом Президента України від 19 серпня
2009 року ректорові Національного університету «Острозька академія»
професору Пасічнику Ігорю Демидовичу присвоєно звання Героя України за
визначні особисті заслуги перед Україною у збереженні та примноженні
національної освітянської спадщини.

Університет постійно відвідують видатні діячі сучасності, письменники та
поети.

Список використаної літератури

Гром В. Перші вищі школи України // Трибуна студента. – 1991. – 25
квітня.

Історія та сучасність університету. – Режим доступу: Детальніше:
http://www.oa.edu.ua/ua/info/history

Огієнко І. Коротка історія культурного життя українського народу. — К.,
1992.

Острозька академія XVI — XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997.

Отаманенко В.Б., Ковальський М.П., Пасічник І.Д. Острозька та
Києво-Могилянська академії. — Острог, 1998.

Шумовський П. Остріг. Історичний нарис. — К., 1998.

PAGE

PAGE

PAGE 2

Похожие записи