HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА

на тему:

«Особливості зварних балкових конструкцій» ПЛАН

Вступ

1. Різновиди балок та особливості їх зварювання

2. Неперервне виробництво зварних балок

3. Елементи промислових будівель

4. Техніка безпеки при зварюванні балок

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Підвищення теоретичних знань і практичних навичок у роботі, засвоєння
нових методів і прийомів зварювання робітниками при сучасному рівні
виробництва є одним із основних завдань освоєння й впровадження у
виробництво досягнень науки і техніки в галузі зварювання.

Головною вимогою до зварювання є висока якість з’єднань, тобто
досягнення необхідних механічних властивостей шва і зварного з’єднання
при відсутності в них дефектів. Одержання необхідних механічних
властивостей і запобігання виникненню дефектів забезпечується правильним
вибором технології зварювання, що в свою чергу залежить від підготовки
деталей до зварювання, хімічного складу та якості матеріалів, справності
обладнання, а також кваліфікації зварника.

Розвиток зварювального виробництва, впровадження прогресивних способів
зварювання підвищують вимоги щодо рівня підготовки зварників.

1. Різновиди балок та особливості їх зварювання

Звичайний зварний двотавр складається з трьох основних листових
елементів, стінки та двох поличок. Збирання балки (рис. 20.5) повинно
забезпечити симетрію й взаємну перпендикулярність поличок і стінки,
притиснення їх одне до одного та закріплення прихватками.

При використанні збиральних кондукторів (рис. 20.6) це досягається
відповідним розташуванням баз і притискачів по всій довжині балки з
наступним встановленням прихваток.

Для цього портал 1 підводять до місця початку збирання (звичайно це
середина балки); включенням вертикальних 2 і горизонтальних 3
пневмопритискачів притискують лист стінки до стелажу, а пояси — до
стінок балки і в зібраному перерізі ставлять прихватки. Потім притискачі
виключають, портал переміщують уздовж балки на крок прихватки й операцію
повторюють.

Наявність у порталі вертикальних притискачів дозволяє збирати балки
значної висоти h, на боячись втрати стінки від зусиль горизонтальних
притискачів.

При виготовленні двотаврових балок основною зварювальною операцією є
виконання поясних швів, які зварюються автоматами під шаром флюсу.
Прийоми й послідовність накладання швів можуть бути різними. Прийоми
зварювання похилим електродом (рис. 20.8 а, б) дозволяють одночасно
зварювати два шва, але є небезпека виникнення підрізу стінки або
полички.

Виконання швів «у човник» (рис. 20.8 в) забезпечує кращі умови їх
формування і проплавлення. При цьому виріб слід повертати після
зварювання кожного шва. Для повороту використовують позиціонери,
кантувачі.

У деяких випадках для збирання балок використовують кантувачі з кільцями
(рис. 20.9). Зібрана балка вкладається на нижню частину 1 кільця,
відкидна частина 2 замикається за допомогою відкидних гвинтів З і балка
закріплюється системою затискачів 4.  У випадку, коли довжина балки
велика і необхідно    попередити її прогин, між опорами можна
розташувати опорні роз’ємні кільця.

ланцюгові кантувачі (рис. 20.11). Він складається з декількох фасонних
рам 5, на кожній з яких змонтовані дві ланцюгові (холоста 1 і ведуча 4)
і натяжна зірочка 6. Зварну балку 3 вкладають на висячий ланцюг 2.
Ведучі зірочки мають загальний привідний вал і забезпечують поворот
балки в потрібне положення.

2. Неперервне виробництво зварних балок

При виготовленні таврових і двотаврових балок операції збирання й
зварювання можна сумістити в часі. Схему установки, за допомогою якої
можна здійснити такий процес, показано на рис. 20.12.

Взаємне центрування заготовок, переміщення із зварювальною швидкістю та
автоматичне зварювання під флюсом обох швів здійснюють одночасно.
Притискання стінки тавра до пояса забезпечує пневматичний циліндр через
натискний ролик 3. Центрування елементів тавра проводиться чотирма
парами роликів 1, 2. Кожна пара має пристрій для регулювання відстані
між роликами залежно від ширини пояса і товщини стінки. Рух зварного
елемента здійснюється привідним роликом 4. Кінці балки підтримуються
роликами опорних візків 5. Другий пояс для одержання двотаврових балок
може приварюватися при повторному пропусканні тавра через установку.

Сьогодні випускаються агрегати для виробництва зварних двотаврів із
рулонних прокатів або звичайних смужок і листів із використанням
зварювання СВЧ. Рулонні заготовки для стінки і поличок двотавра подають
до зварювального агрегату із трьох розмотувачів 1 (рис. 20.13).

Пристрій для гнуття 4 забезпечує подачу поличок у зону зварювання під
кутом 4-7°С до кромок стінки. Ковзаючі контакти 1, 2 (рис. 20.14)
підводять струм до однієї з паличок і відводять від іншої, що забезпечує
протікання зварювального струму вздовж поверхні стикованих елементів і
через місце їх контактів під притискними роликами. При безпосередньому
приварюванні полички до стінки (рис. 20.15 а) зварне з’єднання отримує
несприятливу форму. Холодна висадка кромки стінки із зачищанням
з’єднання в гарячому стані дозволяє забезпечити плавний перехід від
стінки до полички (рис. 20.15 б), відповідно з цим у агрегаті (див.
рисунок 20.13) кромки проходять попередню осадку в машині 3 і зварюються
з поличками у зварювальній установці 5. Потім балка проходить вогневе
зачищання 6, зону охолодження 7, правку 8, дефектоскопію 9 і на
відвідному роликовому конвеєрі ріжеться літаючою пилкою 10. У випадку
значної товщини поличок їх жорсткі заготовки подають не в рулонах, а з
живильників 2 поштучно. У процесі зварювання ці заготовки проходять
зварювальний агрегат, щільно притиснуті торцями одна до одної.

(

*

(

yyyya$gd?bY

(

*

8

\i\?\‚aeeUeeeeeOOeeeUUAEeeAEee

/У промисловості широко застосовують наскрізні (перфоровані) двотаврові
балки. Розпуск стінки гарячекатаного двотавра за ламаною лінією з
наступним зварюванням показано на рис. 20.16. Суміщенням і зварюванням
гребенів, які виступають, забезпечують одержання елемента двотаврового
перерізу з шестикутними отворами, які нагадують бджолині соти.

Часом такі балки називають «сотовими». Вони мають ряд переваг; при
однаковій витраті металу момент інерції наскрізного двотавра в 1,5-2
рази більший ніж у вихідного прокатного.

Але при виготовленні «сотових» балок є певні труднощі (короблення балок
після розпуску прокатного двотавра, необхідність застосування
кондукторів для збирання і зварювання).

«Сотові» балки конкурентноздатні не тільки із звичайними балками, але й
з решітчастими конструкціями.

3. Елементи промислових будівель

Широкополичкові прокатні двотаври і таври рекомендується застосовувати
при виготовленні підкранових балок, колон та інших елементів будівельних
конструкцій. Між собою підкранові балки з’єднують болтами, пропущеними
через торцеві ребра жорсткості, а виступи цих ребер жорсткості
опираються на колони (рис. 20.17).

Колони можуть бути постійного та змінного перерізу, суцільні й
решітчасті. їх переріз виконують складовими з використанням
широкополичкових прокатних профілів. За умовами монтажу при виготовленні
колон слід виконувати такі вимоги: перпендикулярність осі колон до
опорної площини плити башмака і дотримання віддалі між колонами,
правильність розташування монтажних отворів. Характерні конструктивні
вирішення колон, які передбачають їх виготовлення, наведено на рис.
20.18.

Зварні елементи коробчастого перерізу знайшли застосування в якості
стрижнів ферм залізничних мостів (рис. 20.19).

 

Для пофарбування внутрішньої порожнини в одному (рис. 20.20 а, б, в) або
в двох (рис. 20.20 г) горизонтальних листах роблять перфорацію, тобто
овальні отвори, які рівномірно розташовані вздовж повздовжньої осі.

 

 

Розміри цих елементів уніфіковані, вони мають ширину 526 мм, висоту 450
мм, 600 і 880 мм, а довжину до 17 м. Елементи не мають діафрагм, що
затрудняє їх збирання. Тому в серійному виробництві для їх збирання
використовують спеціальні кондуктори, що фіксують деталі за зовнішнім
контуром. Крім того, для запобігання гвинтоподібному викривленню
зварювання здійснюють накладанням одночасно двох симетрично розташованих
в одній площині кутових швів нахиленими електродами. Для цього
використовують дводугові трактори ТС-2ДУ. Внутрішні розміри коробки
забезпечують пропуск такого трактора.

4. Техніка безпеки при зварюванні балок

Безпека підготовчих робіт і, власне, зварювальних робіт цілком залежить
від рівня професійної майстерності, знань і уміння виконання їх
зварником.

До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи не молодше
18-літнього віку, які пройшли медичний огляд, навчені за програмою
теоретичної і практичної підготовки, склали іспит кваліфікаційній
комісії і мають посвідчення установленого зразка з вкладишем талона
пожежної безпеки та яким присвоєна II група з техніки безпеки.

Кожен електрозварник може бути допущений до роботи тільки після
проходження ним ввідного (загального) інструктажу з техніки безпеки,
виробничої санітарії та пожежобезпеки, інструктажу на робочому місці,
який слід проводити при кожному переході на іншу роботу або при зміні
умов праці.

Повторний інструктаж провадиться не рідше одного разу на три місяці.
Проведення інструктажу реєструється у спеціальному журналі. Знання
зварниками правил техніки безпеки перевіряються щорічно.

Підготовчі та зварювальні роботи повинні виконуватися в спеціальному
одязі і взутті, в рукавицях, береті.

Висновок

Отже, балка — це конструктивний елемент суцільного перерізу, призначений
для роботи на поперечний згин. Балки використовують у різних
перекриттях, робочих площадках, естакадах, мостах, підкранових балках та
інших конструкціях. Суцільностінові балки найчастіше застосовують для
невеликих прогонів при великих навантаженнях. У випадку великих прогонів
і малих навантаженнях раціональніше використовувати наскрізні балки або
ферми, оскільки в даному випадку економія металу більш суттєва.

При виготовленні двотаврових балок основною зварювальною операцією є
виконання поясних швів, які зварюються автоматами під шаром флюсу.
Прийоми й послідовність накладання швів можуть бути різними. Прийоми
зварювання похилим електродом дозволяють одночасно зварювати два шва,
але є небезпека виникнення підрізу стінки або полички.

Виконання швів «у човник» забезпечує кращі умови їх формування і
проплавлення. При цьому виріб слід повертати після зварювання кожного
шва. Для повороту використовують позиціонери, кантувачі.

При виготовленні таврових і двотаврових балок операції збирання й
зварювання можна сумістити в часі.

Взаємне центрування заготовок, переміщення із зварювальною швидкістю та
автоматичне зварювання під флюсом обох швів здійснюють одночасно.

Список використаної літератури

Александров О., Заруба I., Шньковський І. Будова та експлуатація
устаткування для зварювання плавленням. — К.: Техніка, 1998.

Биковський О. Г., Шньковський І. В. Довідник зварника. — К.: Техніка,
2002. — 335 с.

Биковський О. Г., Шньковський І. В. Довідник зварника. — К.: Техніка,
2002. — 335 с.

Будова та експлуатація устаткування для зварювання плавленням:
Навчальний посібник для учнів професійно-технічних закладів освіти /
О.Г. Александров, І.І. Заруба, І.В. Піньковський, 1998 – 176 ст.

Винокурова Л.Е. та ін. Основи охорони праці. – К., 2001.

Гитлевич А. Д., Етингоф Л. А., Механізація й автоматизація зварювального
виробництва. — М., 1999.

Гуменюк І.В., Іваськів О.Ф., Гуменюк О.В. Технологія електродугового
зварювання. Підручник. – К., 2006.

Зварювальне устаткування. Каталог-довідник. Ч.1-3. — К., 1992.

Основи охорони праці. Васильчук М.В., Винокурова Л.Е., Тесленко М.Я. –
К.: Просвіта, 1997.

Севбо П. І. Комплексна механізація й автоматизація зварювального
виробництва. — К., 1984;

Стеклов О.І. Основи зварювального виробництва. — К.: Вища школа, 1990.

Технологія електродугового зварювання / За ред. Гуменюк І.В. — К.:
Грамота, 2006. — 512 с.

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 11

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Похожие записи