.

Основні напрямки реформування системи оподаткування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 2168
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Реферат

на тему:

“Основні напрямки реформування системи оподаткування”

ПЛАН

Вступ

1. Основні складові податкової політики, принципи оподаткування та їх
врахування у реформуванні

2. Головні напрямки реформування вітчизняної системи оподаткування

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одним з першочергових завдань ринкової реформи в Україні є створення
ефективної податкової системи, яка б забезпечувала розвиток
народногосподарського комплексу країни, підприємницького сектору,
сприяла б підвищенню сукупного попиту, випуску конкурентоспроможної
продукції, відповідним чином регулювала економічні відносини.

Проблема полягає у тому, що із проголошенням незалежності Україна стала
на шлях самостійного розвитку з метою побудови ефективної, соціально
орієнтованої ринкової економіки, в основу якої було покладено класичну
схему податків, характерну для розвинених країн Заходу. Формування і
становлення власної податкової системи України відбувалося на фоні
системної перебудови економіки, спаду виробництва, загострення
соціально-економічної ситуації. Для забезпечення необхідних надходжень
до бюджету акцент у побудові системи оподаткування було зроблено на
фіскальній функції, проте не відбулося належного розвитку її регулюючої
функції. Тому проблема побудови ефективної податкової системи
залишається однією із найактуальніших у процесі становлення ринкових
відносин і закладення підвалин для економічного зростання.

Удосконалення системи оподаткування повинно відбуватися перш за все
внаслідок вдосконалення всіх елементів податкової політики держави.

1. Основні складові податкової політики, принципи оподаткування та їх
врахування у реформуванні

Податкова політика держави включає такі компоненти:

– принципи оподаткування;

– законодавство з питань оподаткування (законодавчо встановлені податки,
збори);

– система взаємовідносин між платниками податків і контролюючими
органами, визначена законодавчо.

Можна стверджувати, що побудова системи оподаткування починається з
визначення принципів оподаткування, того базису, на якому далі повинно
будуватися податкове законодавство. Безумовно, податкова система може
вважатись ефективною за двох умов:

– здатність фінансово забезпечити виконання необхідних функцій державою;

– достатньо повне виконання основних принципів оподаткування.

Тому реформування податкової системи необхідно починати із встановлення
таких принципів оподаткування, які б несли в собі ідею як фіскальної
ефективності, так і регулюючих механізмів для економічного зростання, а
далі на основі таких принципів реформувати податкове законодавство.

Аналіз публікацій, які так чи інакше присвячені проблемам оподаткування,
показав, що пропозиції та дослідження щодо реформування податкової
системи України здебільшого стосуються законодавчого поля. Водночас не
звертається увага ще принаймні на дві не менш вагомі складові частини –
це принципи оподаткування, як початок побудови системи оподаткування і
систему взаємовідносин між платниками та контролюючими органами, тобто
поведінку всіх учасників податкового процесу. Можна відмітити, що саме
формулюванню принципів оподаткування науковці приділяють недостатньо
уваги, публікації на цю тематику зовсім, на жаль, не численні. Серед
фахівців-економістів, які досліджували це питання, хотілося б назвати як
класиків, так і вітчизняних учених – Азарова М.Я., Ковалюка О.М.,
Луніну І., Соколовську А.М., Лондаря С.Л. [3; 9]. Характерно, що в
більшості публікацій проблематика принципів оподаткування розглядається
ізольовано від змісту і послідовності процесів реформування економіки
взагалі і податкових систем, зокрема в умовах трансформаційних змін
суспільно-економічних відносин.

Система оподаткування – це законодавчо встановлені економіко-правові
відносини між громадянами та державою у їх взаємозв’язку, за допомогою
яких відбувається примусове привласнення державою частини створеного
суспільного продукту з метою виконання державою суспільно необхідних
функцій, які не можуть виконуватися індивідуально громадянами та які
суспільно необхідні для існування самої держави та для покриття
державних видатків.

Можна структурно визначити будову системи оподаткування так:

1) податкова політика держави;

2) сукупність законодавчих і виконавчих органів держави;

3) органи контролю, які забезпечують надходження податків до бюджету;

4) платники податків.

Перш за все базисом системи оподаткування, точніше основою для
формування її структури, є податкова політика держави.

Податкова політика – це діяльність держави зі створення та забезпечення
функціонування системи оподаткування.

Вживається також термін „бюджетно-податкова політика”.

Оскільки система оподаткування є одним із механізмів формування
фінансових ресурсів держави, бюджету держави, то, відповідно, податкова
політика – це складова і вагома частина фінансової політики держави.

Складовими елементами податкової політики можна назвати:

– принципи оподаткування;

– законодавство з питань оподаткування (законодавчо встановлені податки,
збори);

– систему взаємовідносин між платниками податків та контролюючими
органами, визначену законодавчо.

Простіше, податкову політику можна інтерпретувати як систему відносин
між державою і платниками податків, це так би мовити неформальний кодекс
поведінки всіх учасників податкового процесу.

Виходячи з викладеного вище, можна подати таку блок-схему побудови
системи оподаткування як багаторівневий взаємопов’язаний комплекс
складових (рис. 1).

А базою для формування податкової політики є принципи оподаткування.
Тобто, на думку автора, можна було б уявити їх як блок-схему за
пріоритетами (рис. 2).

Реформування податкової політики необхідно розпочинати, як уже
зазначалось вище, з формування принципів оподаткування.

Принципи оподаткування були сформульовані видатним англійським
економістом Адамом Смітом (1723–1790 р.). Геніальна праця ученого
„Дослідження про природу та причини добробуту націй” започаткувала
народження ліберальної економічної теорії і стала справжнім проривом у
світовій економічній думці.

Рис. 1. Структурна будова системи оподаткування

Рис. 2. Структурно-логічна будова системи оподаткування за пріоритетами

Аналізуючи функції держави, учений обґрунтував чотири основних принципи
оподаткування:

1) піддані держави повинні по змозі брати участь в утриманні уряду
відповідно до своєї здатності й сил, тобто відповідно до доходу, яким
вони користуються під протегуванням і захистом держави.

Цей принцип можна назвати принципом пропорційності в оподаткуванні;

2) податок, що його зобов’язується сплачувати кожна окрема особа,
повинен бути точно визначеним, а не довільним. Термін сплати, спосіб
платежу, сума платежу – все це повинно бути зрозумілим і чітким для
платника й для будь-якої іншої особи. Там, де цього немає, кожна особа,
яку обкладають даним податком, більшою чи меншою мірою віддається під
владу збирача податків, що може збільшувати податок для будь-якого
„нелюбого” йому платника, або загрозою такого збільшення вимагати для
себе подарунок чи хабар. Невизначеність оподаткування розвиває
зухвальство і сприяє підкупності ряду людей. Точна визначеність того, що
кожна окрема особа мусить платити, у питанні оподаткування видається
справою такої великої ваги, що досить значний ступінь нерівномірності,
як це, на мою думку, випливає з досвіду всіх народів, є набагато меншим
злом, ніж дуже мала міра невизначеності.

Цей принцип можна назвати принципом визначеності в оподаткуванні;

3) кожен податок необхідно стягувати в той час або в той спосіб, коли і
як платникові має бути найзручніше його платити.

Цей принцип можна назвати принципом зручності;

4) кожен податок необхідно так задумати і розробити, щоб він брав і
утримував із кишень народу якомога менше понад те, що він приносить
державній скарбниці.

2. Головні напрямки реформування вітчизняної системи оподаткування

Для реформування системи оподаткування в України необхідно використати
досвід економічної науки всіх епох. На підставі викладеного матеріалу та
враховуючи особливості системи оподаткування України, сформованої на
постсоціалістичному просторі, її фіскальний характер сьогодні, для
відродження регулюючої, стимулюючої функції можна було б запропонувати
такі принципи оподаткування:

1. Принцип однозначної визначеності податку. Можна навести ще одне
висловлювання геніального А. Сміта: „З досвіду всіх народів ніщо не
приносить такого великого зла, як найнезначніша невизначеність у
податку”.

$

$

®

????H?H????????H?H??????????H?H???$

®

????$???

? ???????? ? ????

???????? ?????і учасники податкового процесу, неоднозначне, а часто
навіть і множинне тлумачення законодавчих норм з питань оподаткування
давно вже стало нормою життя і, на жаль, ця практика не викорінюється.

2. Принцип рівності в оподаткуванні. Цей принцип повинен означати
абсолютно рівні обов’язки громадян суспільства сплачувати податки, рівну
(однакову) відповідальність усіх громадян перед законом за несплату
податку. Податки повинні сплачувати всі, ніхто не може бути звільнений
від сплати податків повністю. У законодавстві можуть бути тільки певні
знижки (зменшення) та розстрочки при сплаті податків.

3. Принцип подоходності податку. Цей принцип має означати, що податок
виникає там і тільки там, де виникає дохід. Не має доходу – не має і
податку! Україна ж при побудові власної системи оподаткування відступила
від цього принципу, засновуючи податки, які не мали нічого спільного з
доходом, як наприклад:

– комунальний податок (податок з підприємств за кожного штатного
працівника);

– податок на рекламу (підприємство, замовляючи рекламу, може зовсім не
отримати від неї доходу, або навіть отримати збитки, проте повинно
сплачувати податок);

– податок на символіку (аналогічно не має ніякого прямого зв’язку з
можливим чи неможливим доходом, а податок сплачується) та інші.

Недотримання цього принципу спричинює неприйняття, відторгнення
платниками таких податкових законів, і як наслідок – ухилення від сплати
податків, тінізація економіки.

4. Принцип справедливості. Принцип податкової справедливості полягає в
тому, що оподаткування орієнтується на економічну платоспроможність. Це
означає, що оподатковуватися повинні доходи, які залишаються у людини
після задоволення основних життєвих потреб. Зазначений принцип є
головним у побудові податкових систем багатьох розвинених країн світу.
На жаль, в Україні він також не виконується, про що яскраво свідчить
досвід прибуткового оподаткування громадян, коли встановлюється
неоподатковуваний мінімум значно менший від мінімальної заробітної
плати, яка, в свою чергу менша від прожиткового мінімуму.

5. Принцип рентабельності податку. Будь-який податок, збір, обов’язковий
платіж повинен приносити значно більший дохід, ніж витрати на його
адміністрування. Для кожного податку повинна визначатись ефективність,
рентабельність – економічний показник. Для ефективності справляння
податку формула рентабельності може мати такий вигляд: R = 100 –
(Витрати по стягненню / Сума податку ) х 100.

6. Принцип мінімізації витрат при стягненні податків.

7. Принцип зручності. Кожен податок необхідно стягувати в той час або в
той спосіб, коли і як платникові повинно бути найзручніше його платити (
А. Сміт).

Принципи виконують роль стандартів податкової системи, провідних
настанов щодо проведення податкової політики та розробки технологій
оподаткування. У фіскальній сфері принципи оподаткування нагадують те
значення, яке в теології належить декалогу – десяти заповідям Божим.
Призначення принципів полягає в узгодженні двох основних вимог до
податкової системи: задоволення фіскальних потреб держави при врахуванні
інтересів платників податків.

Ці сформульовані шість принципів оподаткування можна було б узяти за
основу для реформування податкової системи – ефективної з фіскального
погляду, а також орієнтованої на економічне зростання.

Висновки

Отже, чинна податкова система має суттєві недоліки: вона носить яскраво
виражений фіскальний характер і не виконує стимулюючу, регулюючу та
перерозподільну функції, для ефективного функціонування необхідно
усунути нестабільність та складність, внутрішню неузгодженість складових
систем, низький рівень податкової дисципліни, порушення принципів
економічної, соціальної справедливості та рівномірності.

Недоліки податкової системи викликають активні дискусії як серед простих
громадян, так і у колах науковців, але не мають узгоджених пропозицій
щодо їх вирішення. Саме тому проблеми оподаткування в умовах сьогодення
є надзвичайно актуальними і потребують вирішення. Слід зазначити, що
питання реформування податкової системи знайшли відображення у наукових
працях таких вітчизняних вчених як: Л.О. Омелянович, В.О. Орлова, А.
Криклій, Л. Демиденко, С. Іванов, А. Ковальчук, С. Аптекарь, Р. Близкий,
але дослідження з цих питань ще досить мало.

Мета цієї статті: на основі наукових розробок та публікацій висунути
власні рекомендації щодо вдосконалення чинної податкової системи з
урахуванням досвіду розвинутих країн, але не залишаючи без уваги
особливості національної економіки.

Пошук більш ефективних варіантів оподаткування призводить до виняткової
нестабільності вітчизняної податкової системи. Наприклад податок на
додану вартість законодавчо введений до системи оподаткування в 1992
році, з цього часу законодавство зазнало значних змін.

Податок на додану вартість – це непрямий податок на додану вартість, що
створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, входить до ціни товару
у вигляді надбавки і повністю оплачується кінцевим споживачем.

Доцільність існування ПДВ обумовлена низкою переваг:

– потенційно висока фіскальна ефективність,  що  обумовлена широкою
базою оподаткування;

– здійснюється оподаткування витрат, що вигідно як для держави, так і
платника;

– не обмежується зацікавленість платників у зростанні доходів; від ПДВ
складніше ухилитися, оскільки в основі його сплати лежить механізм
взаємного контролю платників;

– урахування   світового   досвіду.   ПДВ   є   найважливішою  
складовою частиною податкових систем 42 держав. В Україні доходи
державного бюджету у 2006 році склали більше 33 % від загальної суми
податкових надходжень. ПДВ  дає можливість українській  економіці 
приєднатися  до  міжнародного співтовариства, де даний податковий
механізм довів свою життєздатність.

Разом з тим ПДВ має вагомі недоліки. Наприклад жоден з платежів, що
стягується в Україні, не викликає стільки дискусій. ПДВ – «найбільш
кримінальний податок», 50% податкових злочинів пов’язані з ним.
Учасниками порушень діючого законодавства виступають як платники
податку, так і держава, у разі невідшкодування ПДВ.

До найбільш суттєвих недоліків можна віднести:

– високий рівень ставки (20%) та діючий порядок відшкодування ПДВ з
бюджету призводить до відволікання у платників податку значних сум
власних оборотних коштів;

– необхідність  ведення  платниками  податку  як  бухгалтерського  так 
і податкового обліку;

– недосконалість методів адміністрування ПДВ;

– безліч неузгоджень та протиріч, нестабільність законодавства
ускладнюють роботу платників податку та контролюючих органів.

Для підвищення ефективності адміністрування ПДВ вважаємо доцільним:

•-       подальше зближення бухгалтерського та податкового обліку;

– зниження податкової ставки з 20% до 15%, як у більшості країн ЄС, для
полегшення процесу євроінтеграції та підвищення конкурентоспроможності
вітчизняних товарів.

•-     зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати,
шляхом використання регресивної шкали оподаткування.

Відомо, що регресивне оподаткування передбачає зниження ставок при
зростанні об’єкта оподаткування. Чинна система відрахувань до фондів
обов’язкового страхування довела свою нежиттєздатність і необхідність
глибинного реформування.

Таким чином наведені пропозиції щодо реформування податкової системи
України можуть бути включені до стратегії реформування законодавства з
окремих видів податків.

Список використаної літератури

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 №
168/97 – ВР.

Омелянович Л.О. Податкова система: Навч. Посіб. (друге видання
перероблене і доповнене)/ Л.О. Омелянович, О.О. Папаїка, В.О. Орлова,
Г.Є.Долматова, О.В. Веретенникова – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 276 с.

А.С. Криклій, Л.М. Демиденко, Компаративний аналіз вітчизняної та
зарубіжних податкових систем // Економіка та держава. – 2007.- №1.- С.
20-23.

С. Іванов, А. Ковальчук, Основні принципи та напрями вдосконалення
податкової системи України: методологічний аспект // Банківська справа.
– 2006. – № 4. – С. 46-54.

Аптекарь С.С., Близкий Р.С., НДС: улучшение администрирования и
альтернатива // ВІСНИК ДонДУЕТ.-2006.- №4(32).- С. 190-194.

PAGE

PAGE 4

Податкова політика держави

Контролюючі органи

Система примусового стягнення податків

Принципи оподаткування

Платники

Законодавство з оподаткування

Законодавчо встановлені платежі

Бюджети різних рівнів

Принципи оподаткування

Податкова політика

Система оподаткування

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020