Реферат на тему:
Міжнародний виставочний бізнес Міжнародний виставочний бізнес – це
сукупність соціально – економічних відношень, пов’язаних з організацією
і проведенням виставок і ярмарків
Виставки і ярмарки є частиною Marketing Mix- ця концепція давно одержала
визнання у всьому світі.
Ярмарок – це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець.
Виникнення ярмарок відноситься до епохи раннього феодалізму. Великі
ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і грали
важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.
Ярмарки підрозділяються на:
– місцеві
– національні
– міжнародні.
По характеру виставлених експонатів розрізняють ярмарки:
– універсальні
– спеціалізовані.
Виставка – це привселюдна демонстрація досягнень у будь-якій області
економіки, науки, культури. В основному, торгово-промислові виставки
організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в
Україні, функціонують постійно чинні виставки – це виставки досягнень
народного господарства.
В даний час характерне зростання їхнього числа, розширення площ, що вони
займають та збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої
техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує
організацію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають більшої
ролі в міжнародних економічних відносинах, приходячи одним із діючих
засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжнародному
науково-технічному обміну, установлення взаємовідносин між країнами.
До великих міжнародних ярмарків відносять постійно діючі торгові ярмарки
в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані,
Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке. У країнах Східної
Європи виділяються ярмарки в Лейпцизі, Брно, Пловдиві, Белграді,
Загребі. У країнах, що розвиваються, найбільше відомі ярмарки в Тунісі,
Касабланці, Дамаску, Алжирі, Тріполі.
Проходять такі ярмарки й в Україні. Так, наприклад, у роботі “Київської
контрактової ярмарки-95” взяли участь 203 фірми, підприємства й
організації, серед котрих 33 – іноземні. 21 держава ближнього і
дальнього зарубіжжя подали свої експонати на ярмарку. Учасниками
ярмарку було підписано або узгоджено більш 3 тис. контрактів.
Оскільки ярмарки, як правило, не публікують даних про укладені угоди, то
важко зробити висновок про їхнє значення в міжнародній торгівлі.
Організаторами торгових ярмарків і виставок є торговельні палати,
асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні
органи, а також приватні підприємства.
Організації, що займаються устроєм ярмарків і виставок, є юридичними
особами, вони підлягають реєстрації, відповідають за своїми обов’язками
в межах їхнього майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або
управління ярмарків, що проводять усю роботу по їхній організації. Сюди
входять такі заходи:
– розробка положень про ярмарок і права участі в ній;
– будівництво і технічний устрій павільйонів;
– організація роботи з притягнення іноземних учасників;
– підготування готелів, ресторанів і кафе;
– забезпечення через урядові органи імпортних квот і валюти для
учасників;
– виробітку правил митного огляду для ярмаркових вантажів;
– забезпечення пільгових тарифів для вантажів учасників ярмарків;
– надання для потреб ярмарків транспорту, реклами й інших засобів;
– протокольна і технічна служба;
– бюро перекладів; робота з відпочинку і культурного обслуговування
делегатів.
Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (упорядкування
загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, виробітку
загальних правил участі в їхній роботі і т.д.) займаються Спілка
міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро
виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.
Таким чином, постанова питання про міри наднаціонального регулювання,
пов’язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об’єктивно
обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя,
зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в
міжнародній торгівлі.
Підприємницькі організації грають важливу роль у розвитку
світогосподарських зв’язків, роблячи сприяння міжурядовим організаціям у
виробітку рекомендацій і резолюцій, наданні ділової інформації; розробці
і затвердженні правил міжнародного бізнесу. Вони являють собою
об’єднання національних спілок підприємців (асоціацій і федерацій),
торговельних палат, представників ділових кіл із метою надання сприяння
міжнародному співробітництву в економічних, науково-технічній областях,
у здійсненні ділової практики і, зокрема, у комерційній, фінансовій і
інших сферах. Це організації, засновані на основі власних статутів і що
фінансуються за рахунок внесків своїх членів, що не ставлять ціллю своєї
діяльності досягнення прибутку.
Офіційною метою неурядових об’єднань (спілок, клубів) підприємців є
надання сприяння розвитку міжнародних торгово-економічних відношень,
обмеження конкуренції на світовому ринку. Спілки підприємців іноді
передбачають у своїх статутах і такі цілі, як обмін виробничим досвідом,
розробка методів поліпшення якості товарів, забезпечення загальних
інтересів учасників шляхом проведення досліджень, організації
консультацій, кооперації і спільних дій фірм на міжнародному рівні.
Переважна більшість існуючих у даний час міжнародних спілок підприємців
було створено в 50-і роки. По орієнтованих підрахунках, тільки в
області виробництва і збуту товарів діють понад 200 міжнародних
підприємницьких об’єднань. На відміну від міжнародних картелів,
синдикатів, трестів, учасниками яких є окремі найбільші компанії,
членами міжнародних підприємницьких об’єднань виступають «асоційовані
підприємці» або об’єднання підприємців однієї галузі різних країн,
представляючи собою нову форму переплетіння різноманітних національних
груп монополістичного капіталу.
Важливу роль у формуванні політики в області міжнародного економічного
співробітництва грають об’єднання представників великого міжнародного
бізнесу, у котрих фактично заздалегідь погоджуються їхні позиції по
найважливіших міжнародних проблемах і потім приймаються рішення у
вигляді рекомендацій урядам своїх країн і міжнародних організацій, із
якими вони підтримують тісні взаємовідносини. До такого роду
об’єднанням ставиться Міжнародна торговельна палата – МТП.
Відповідно до Статуту, офіційні цілі МТП складаються в тому, щоб, «діючи
у всіх областях міжнародного бізнесу, включаючи торгівлю, промисловість,
транспорт і фінанси, сприяти поліпшенню умов економічних відношень між
країнами і вирішенню міжнародних економічних проблем, а також
установленню міжнародних контактів і порозуміння ділових кіл та їхніх
організацій і тим самим сприяти миру і дружнім відношенням між
народами». МТП виступає за відмову від дискримінації в міжнародній
торгівлі, за розширення взаємовигідних економічних зв’язків між усіма
країнами світу.
Підприємницькі об’єднання не є суб’єктами міжнародного права, але вони
повинні здійснювати свою діяльність, виходячі із його принципів і норм.
Усередині держав їхній правовий статус визначається національним
законодавством.
По цілям і виконуваним функціям підприємницькі об’єднання діляться на:
– міжнародні спілки підприємців;
– регіональні спілки підприємців,
– міжнародні і регіональні торговельні палати.
Спілки підприємців мають за мету сприяти діяльності національних спілок
підприємців, у тому числі в області міжнародних економічних відношень.
У залежності від виконуваних функцій вони діляться на:
– міжнародні асоціації і федерації
– загальноекономічні галузеві асоціації і федерації;
– кооперативні спілки.
Серед найбільше значних міжнародних спілок підприємців можна виділити;
– Спілка промислових федерацій ЕС-ЮНІСЕ;
– Альянс виробників какао – АПК;
– Міжнародна пушна торгова федерація – МПТФ;
– Міжнародна федерація по торгівлі насіннями – ФІС.
Торговельні палати по цілям і формам організації діляться на такі види:
– Міжнародна торговельна палата;
– регіональні торговельні палати;
– змішані торговельні палати.
Серед найбільше значних регіональних торговельних палат можна назвати:
– Загальна спілка торгових, промислових і сільськогосподарських палат
арабських країн;
– Конференція азіатських торгових і промислових палат.
Підприємницькі організації об’єднують ділове коло у всесвітньому
масштабі і є найбільшими міжнародними організаціями приватного
підприємництва. Їхня ціль полягає в тому, щоб, діючи у всіх областях
міжнародного бізнесу (промисловість, торгівля, транспорт і фінанси),
сприяти розширенню відношень між країнами і встановленню контактів.
Членами ТП можуть бути такі економічні організації:
• корпорації, компанії, фірми й інші юридичні особи, а також приватні
особи, пов’язані з міжнародним бізнесом;
• національні місцеві організації, що представляють підприємницькі і
професіональні інтереси своїх членів, якщо головні цілі таких
організацій не є політичними.
Основними напрямками діяльності ТП є:
• сприяння розвитку підприємництва у світі шляхом заохочення розвитку
торгівлі, інвестицій, вільного руху капіталів;
• прийняття ефективних і послідовних мір в економічній і правовій
сферах із метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі;
• регулювання підприємницької діяльності: захист системи приватного
підприємництва; притягнення уваги до проблем бізнесу; стимулювання
регулювання підприємництва самими підприємцями; підготування прийнятих
добровільно кодексів поводження в сфері бізнесу; розгляд питань, що
торкаються підприємництва, банківської справи, навколишнього середовища,
фінансової системи, страхування, морського і повітряного транспорту,
оподатковування, міжнародних інвестиції, інтелектуальної власністі,
маркетингу, торгової політики;
• забезпечення гармонізації торгової практики:
1. Розробка рекомендацій по поліпшенню існуючої міжнародної ділової
практики – по банківських операціях, рекламі, контейнерним
перевезенням, організації ярмарків;
2. Розробка типових контрактів, міжнародних комерційних термінів
«Інкотермс», митних правил і практичних рекомендацій в області кредитної
документації, міжнародного кодексу рекламної практики;
3. Боротьба з економічною злочинністю; розробка документа по боротьбі з
корупцією в міжнародних комерційних операціях, поданих в Раду Європи;
• представлення висновків і коментарів по законодавчих пропозиціях і
змінах, що стосуються сфери діяльності МТП; доведення їх до відомості
громадськості;
• представлення рекомендацій уряду країни, де проходить зустріч «Групи
сімки»;
• представлення в ООН і її спеціалізовані заснування поглядів і думок
ділових кіл розвинених країн і країн, що розвиваються. МТП наділена
консультативним статусом ООН і підтримує тісні зв’язки з багатьма
міжурядовими і міжнародними організаціями.
Міжнародне бюро торговельних палат є усесвітнім форумом торговельних
палат; забезпечує проведення міжнародних зустрічей по обміну досвідом
між керівними робітниками торговельних палат розвинених країн і країн,
що розвиваються, а також країн із перехідною економікою.
Служби ТП по боротьбі з економічною злочинністю складаються з таких
організацій:
1. Міжнародним морське бюро – займається запобіганням і боротьбою із
шахрайством у міжнародному морському транспорті;
2. Бюро МТП по боротьбі з підробками – у його функції входить
запобігання підробок товарів із торговими марками, а також патентів,
авторських прав і промислових зразків і моделей;
3. Бюро по боротьбі з економічною злочинністю – займається комерційними
злочинами в області банківської справи, інвестицій, страхування й ін.;
4. Центр морського співробітництва – сприяє розвитку міжнародного
морського співробітництва на всіх рівнях і у всіх аспектах морської
індустрії, за винятком суднобудування.
Торгово-промислова палата України, відповідно до Закону HYPERLINK
“http://www.ucci.org.ua/law_cci.ru.html” Законом ,- недержавна
неприбуткова самокерована організація, що на добровільних початках
об’єднує юридичних осіб і громадян України, зареєстрованих як
підприємці, а також їхні об’єднання.
Нині членами ТПП України є більш 4 тисяч підприємств і фірм різних форм
власності, організації підприємців, банки й ін.
Головна задача Палати – сприяння розвитку народного господарства і
національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему,
формуванню сучасної промислової, фінансової і торгової інфраструктури,
створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, усебічного
розвитку усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством
України, науково-технічних і торгових зв’язків між українськими
підприємцями і підприємцями закордонних країн.
ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні
торгово-промислові палати, що діють у всіх областях країни й Автономної
Республіці Крим, а також через створені нею підприємства й інші
організації, що вона об’єднує і діяльність яких координує.
Сьогодні палати надають своїм членам широкий спектр професіональних
послуг, у тому числі консультації з питань зовнішньої торгівлі,
здійснюють незалежну експертизу товарів, декларування
зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами),
роблять патентно-ліцензійні послуги і послуги по штриховому кодуванню
товарів. Палати надають ділову, юридичну інформацію українським і
іноземним підприємцям, поширюють комерційні й інші пропозиції про
співробітництво українських підприємств за кордоном і іноземними фірмами
в Україні, організовують семінари, конференції, виставки в Україні і за
кордоном, й інші заходи.
Торгово-промислова палата України і регіональні палати уповноважені
Урядом України підтверджувати походження українських товарів і видавати
сертифікати походження, що є обов’язковими документами при експорті
товарів.
Палата засвідчує обставини форсу-мажору, а також торгові і портові
порядки, прийняті в Україні.
ТПП України веде недержавний реєстр українських підприємств, фінансовий
стан яких свідчить про їхню надійність як партнерів у підприємницькій
діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне свідчення, видане
Палатою, підтверджує надійність українських підприємців перед їхніми
закордонними партнерами.
При ТПП України діє Міжнародний комерційний арбітражний суд, що вже
одержав широке визнання у світі.
При Палаті функціонують галузеві комітети підприємців, що проводять
незалежну експертизу нормативно-правових актів із питань національної
економіки, зовнішньоекономічних зв’язків, а також по інших питаннях, що
стосується прав і інтересів підприємців; готують пропозиції від імені
членів палат органам державної влади.
ТПП України є членом HYPERLINK “http://www.iccwbo.org” \t “_blank”
Международной торговой палаты і HYPERLINK
“http://www.iccwbo.org/home/menu_wcf.asp” \t “_blank” Всемирной
федерации торговых палат , Ділової ради HYPERLINK
“http://www.bsec-business.org” \t “_blank” Черноморского экономического
сотрудничества , Асоціацій ТПП Чорноморської зони і Центральної
Європейської Ініціативи.
Українська палата активно співробітничає з HYPERLINK
“http://www.eurochambres.be” \t “_blank” Ассоциацией ТПП Европы , на
основі угод підтримує партнерські зв’язки з національними і
регіональними об’єднаннями підприємців більш ніж у 50 країнах світу.
З метою сприяння розвитку міжнародних економічних зв’язків ТПП України
створює змішані торговельні палати і ділові ради. Діють
Україно-Польська палата, Україно-Італійська, Україно-Турецька,
Україно-Болгарська, Україно-Іранська і Україно-Індійська ділові ради.
При сприянні італійських торговельних палат і інших організацій
створених Україно-Італійським центром підприємництва, що забезпечує
обмін діловою інформацією і розвиток співробітництва між українськими й
італійськими малими і середніми підприємствами. Здійснюється
Україно-Німецький проект співробітництва, націлений на підвищення рівня
професіональної діяльності ТПП України, а також Запорізької і Львівської
палати.
ТПП України має своїх представників у Бразилії, Угорщині, Німеччині, на
Кіпрі, у Фінляндії.
Хто може бути членом Палати
Членами Торгово-промислової палати України можуть бути юридичні особи,
що створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни
України, зареєстровані в якості підприємців, і їхні об’єднання.
Членська база торгово-промислової палати формується за принципом
добровільного об’єднання підприємців у Палату.
Як стати членом Палати
Для прийому до члени Палати суб’єкт підприємницької діяльності
обертається у відповідну HYPERLINK
“http://www.ucci.org.ua/list_cci.ru.html” Региональную палату ,
надаючи заяву і копію свідчення про державну реєстрацію. Прийом до
члени Палати здійснюється Президією Регіональної палати з наступним
повідомленням ТПП України. При позитивному рішенні про прийом до члени
палати виникає юридична підстава для сплати вступного і членського
внесків. Дата їхньої сплати є юридичною датою прийняття в члени
Регіональної палати й одночасно в члени Торгово-промислової палати
України.
Права й обов’язки членів торгово-промислової палати
Члени Палати в особі своїх уповноважених представників мають право:
– брати участь із вирішальним голосом у роботі Загального зборів
(Конференції) Регіональної палати; вибирати в порядку, установленому
Радою ТПП України, делегатів на З’їзд ТПП України;
– вибирати і бути обраними в керівні органи Регіональної палати і
Торгово-промислової палати України;
– виносити на розгляд Загальних зборів (Конференції), Ради (Президії)
Регіональної палати, а також З’їзду, Ради і Президії Торгово-промислової
палати України пропозиції з питань, що входять у сферу діяльності
відповідно Регіональної палати і ТПП України;
– одержувати необхідну допомогу від Регіональної палати і від ТПП
України в рішенні питань, що входять у сферу їхньої діяльності;
– користуватися послугами Регіональної палати і ТПП України в
першочерговому порядку і на пільгових умовах, що визначені їхніми
керівними органами;
– одержувати безоплатно виробничо-практичний часопис ТПП України
“Діловий вісник”.
Члени Палати зобов’язані:
– активно сприяти здійсненню задач і функцій Палати;
вносити в Палату вступні і членські внески;
– здійснювати свою діяльність на принципах поваги до партнера,
добропорядності, не припускати випадків несумлінної конкуренції.
Припинення членства в Палаті
Член Палати може припинити своє членство в Регіональній палаті, якщо
подасть письмову заяву. У цьому випадку припиняється його членство й у
Торгово-промисловій палаті України.
Член Палати, що не сплатили членські внески в плині року, може бути
виключений із членів Регіональної палати і ТПП України.
У випадку невиконання членом Палати обов’язків, що випливають із
членства в Палаті, рішення про його виключення може бути прийнято
органом, що прийняв його в члени Палати.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
