HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з операційного менеджменту

на тему:

“Менеджмент проекту”

ПЛАН

Вступ

Будь-яка діяльність людини складається з трьох компонентів:

• діяльність триває у часі;

• діяльність потребує витрати фізичних і розумових сил;

• діяльність як цілеспрямований процес щодо створення очікуваного
результату.

Коли мети досягнуто, завдання, звичайно, виконано. Протягом свого життя
людина повторює трудові дії багато раз по-різному. Наприклад, водій
трамвая виконує у робочий час однакові дії керуючи трамваєм. У такий
спосіб проходить його звичайний робочий день. У межах звичайної
діяльності людина часто повторює в тій чи іншій комбінації знайомі йому
дії. Через навчання і підвищення кваліфікації людина одержує можливість
розширити варіанти для вдосконалення комбінування своїх знаннь і досвіду
для досягнення різноманітніших результатів своєї праці.

Проектна діяльність відрізняється від “звичайної“ тим, що поставлена
мета відрізняється від уже знайомої з колишньої діяльності. Ціль
визначають і її потрібно досягти дотримуючись лімітів (тобто обмежень) у
часі, затратах сил і невідомим заздалегідь шляхом.

Поняття “проектний менеджмент“ розуміється по-різному. У широкому сенсі
– це підготовка проекту – від планування до ухвалення рішення щодо його
початку – і його реалізація проектною організацією (проектною групою). У
широкому розумінні, як свідчить практика, поняття “проектний менеджмент“
використовується для організації великих і самостійних проектів у фазі
реалізації.

У праці проектний менеджмент розглядається саме у широкому розумінні
цього поняття.

У даній роботі буде розглянуто питання менеджменту проекту.

1. Місце менеджменту в проектах

Особливість проектного менеджменту порівняно з керівництвом виробничих
процесів у фірмах або процесів обслуговування в державних або суспільних
підприємствах подає сукупність управлінських завдань, сукупність
організаційних дій, методів і засобів спрямованих на досягнення
поставленої мети проектної діяльності.

Хоча характеристики проектів у різних галузях господарювання товариства
збігаються, критерії організації проектних дій і мети проекту
відрізняються. У галузі виробництва й обслуговування приватного
підприємництва більшість проектів повинно забезпечувати
конкурентноздатність через скорочення часу постачань, зниження ціни,
скорочення персоналу і підвищення якості продуктів. У галузі державних і
суспільних підприємств необхідні систематичні зміни технічних і
управлінських процесів із метою ефективнішого обслуговування клієнтів і
прискорення адміністративних рішень, а також з метою забезпечення
суспільного добробуту.

Відповідно до загальних вимог до проектів можна виділити три якості
проектного менеджменту, що у різних проектах відрізняються за їх
специфічним змістом:

– спеціальні знання з предмету проекту;

– ефективність організації проектних дій;

– співробітництво всіх учасників проекту.

Стосовно замовника або клієнта проекту можна визначити дві групи
проектів із різноманітними підходами до організації проектів. Одні
проекти організують і реалізують усередині фірм або підприємств, інші –
за межами фірми або підприємства замовника. Схема 2 показує ці два
підходи до організації проектної діяльності на кількох прикладах.

Схема 1

Незалежно від галузі, обсягу або форми організації проекту можна
визначити деякі загальні принципи керування проектом, яким повинен
керуватися проектний менеджмент. До таких принципів відносять:

– упорядкування і затвердження сукупного плану всього проекту;

– розробка планів на кожен етап здійснення проекту;

– розробка планів на окремі дії;

– здійснення контролю за реалізацією планів і дій;

– уживання заходів у разі виявлення відхилень між планом і

результатом.

Принципи управлінської функції проектного менеджменту на прикладі
початкового етапу показує схема 2.

Схема 2

2. Технічні й організаційні підходи до проекту

Вирішення проблем у межах проекту здійснюють, як правило, звичайно в
комбінуванні трьох підходів:

інженерно-технічний або технологічний;

– математичний;

– управлінський.

Досягнення мети проекту залежить від уміння керівництва проекту
узгоджувати ці підходи до проектної діяльності ефективно їх сполучаючи.

Під інженерно-технічним підходом розуміють вирішення, у першу чергу,
технічних проблем. Металева конструкція Ейфелевої вежі або складних
залізничних мостів у горах можуть бути предметом створення проекту для
вирішення цих технічних проблем.

Нині необхідно дедалі конкретніше розробляти комп’ютерні програми для
потреб фірм, що змінюються. Серед численних проектів потрібно вибирати
найефективніший. Вирішення проблеми через проект

передбачає розробку різних варіантів для підготовки і ухвалення рішення
відповідальним менеджером. Багато сучасних проектів потребують
застосування складних математичних методів.

Управлінський підхід включає керівництво проекту від постановки завдання
для вирішення через конкретний результат з урахуванням визначених умов
або заданих обмежень. Для прикладу: вид здійснення проекту (координація
окремих дій, застосування специфічних прийомів і методів), розподіл
різних дій у проектному періоді (календарний графік роботи спеціалістів
із різних галузей знань, узгодження послідовності різних дій і
звітності), контроль над витратами (скорочення, ефективність, витрати в
межах бюджету).

У підготовчому етапі до проекту потрібно звернути особливу увагу на
правильне визначення завдань проекту і мети (очікуваного результату)
проекту. Їхнє визначення на прикладах показує схема 3.

Схема 3

Організаційні підходи

Залежно від визначення мети проекту, запасу часу для вирішення завдання
і мети (очікуваного результату) проекту можна вибирати організаційний
тип для реалізації проекту (тобто тип організації проектного
менеджменту). Існують два класичні типи проектної організації:

– Лінійний тип (тип А – схема 4)

– Матричний тип (тип Б)

Щоб уникнути помилок цих двох типів проектного менеджменту,
використовують два проміжні типи:

– Функціонально-впливовий тип (У) – Тип періодичного переходу (Г)

\

-Лінійний тип характерний для великих проектів із швидким темпом
здійснення. Проектна група працює винятково для виконання проектних
завдань.

Схема 4

До переваг цього типу належать: чітко розподілена відповідальність,
компетентність керівника (проектного менеджера), хороші можливості
контролю проектного прогресу керівником і членами групи, висока
мотивація, швидке прийняття рішень, дух колективу. Помилками можна
вважати: ускладнений відбір співробітників для проектної групи, робота
тільки із завданнями даного проекту, оскільки після виконання проекту
важко повернутися на колишнє робоче місце.

Лінійний тип проектного менеджменту використовують як самостійну
проектну групу з підпорядкуванням головному менеджеру фірми (схема 5). У
США застосовують схему лінійного підпорядкування проектної групи
головному менеджеру фірми в літакобудуванні й у деяких галузях
будівництва.

Схема 5

Матричний тип організації проектного менеджменту (схема 6) прийнятий у
фірмах і об’єднаннях, коли реалізація проекту потребує комплексного
вирішення з застосуванням знаннь з різних галузей і різних відділів
фірми чи об’єднання.

Схема 6

У матричному типі організації члени проектної групи мають подвійне
підпорядкування – через лінійного менеджера і через проектного
менеджера. Автономні або цілком самостійні проектні групи не
створюються.

Перевага цього типу полягає у тому, що члени проектної групи можуть
ефективно працювати як на звичайному робочому місці, так і над
виконанням проектного завдання. Такому співробітнику (і керівнику
проекту) не варто шукати собі нове робоче місце після завершення
проекту. До недоліків можна віднести те, що складно швидко знаходити
рішення, постійно потрібно узгоджувати діяльність співробітників,
можливість виникнення конфліктів у різних інтересах між лінійними і
проектними менеджерами, досить великий обсяг адміністративної
діяльності, велике навантаження всіх учасників проекту.

Функціонально-впливовий тип проектного менеджменту застосовують для
вирішення невеликих проектів, які не потребують особливого темпу
реалізації проектних завдань. Місце проектного менеджера знаходитися
поза лінійною структурою фірми. Хоча всі рішення приймають лінійні
менеджери, проектний менеджер може скористатись своєю наближеністю до
генерального менеджера. Проектний менеджер повинен підготувати прийняття
рішень і є консультантом без права прийняття рішень. Автономні або
самостійні проектні групи не створюються.

Перевага цього типу у тому, що члени проектної групи не втрачають
контакти із звичайною діяльностю. Цей факт може значно підвищити
мотивацію до проектної роботи. До недоліків можна віднести те, що
складно знайти оптимальне рішення, багато залежить від особистості
менеджера проекту фірми. Часто керівник проектної групи не має права
давати членам групи вказівки щодо виконання будь-яких завдань. Він
повинен керувати узгоджено з лінійним менеджером шляхом переконання.

Висновки

Отже, менеджмент проекту — це система, необхідна для успішного виконання
проекту, починаючи з формулювання, проектування, виконання і доведення
до успішного завершення.

Методологія управління проектами повністю відмінна від чисто технічної
методики, яка часто повязана з більшістю проектів. У реальному житті
існує безліч аспектів проекту, які лежать поза межами технічних галузей
і які необхідно організовувати з максимально можливою ретельністю і
увагою. Тобто, щоб досягнути поставлених перед проектом задач при
оптимальному використанні ресурсів і максимальному задоволенні учасників
проекту,

такі нетехнічні аспекти проектів повинні бути добре керовані, і це
багато в чому залежить від компетенції проектних менеджерів і команд
управління проектами.

Проект являє собою унікальні одноразові комплексні заходи з певними
термінами початку і закінчення, очікуваним результатом та витратами
ресурсів. Діяльність багатьох компаній орієнтована на проекти. Компанії
існують за рахунок отримання нових проектів і їх успішного виконання.
Щоб отримати прибуток, компанії повинні чудово розбиратися у всіх
методах та засобах управління проектами: їх плануванні, відстеженні
(моніторингу), виконанні.

Найбільша користь від описаного методу — впровадження змін, оновлення
поточної ситуації в проекті і, потім, розробка нових завдань для команди
проекту.

Без тієї або іншої системи моніторинга — відстеження виконання робіт
проекту — неможливо бути упевненим, що менеджер тримає руку на пульсі 
проекту.

Якщо управління проектами використовується ефективно, менеджер проекту
знає і розуміє, що відбувається і чому. Існує план, по якому можна
судити про просування проекту, робити припущення і перевіряти отримані
результати.

Керівництво, використовуючи управління проектами як інструмент, не
відволікається на сумнівне мистецтво, складну науку або на нісенітницю.
Сітьовий графік проекту або ресурсна діаграма також наочні, як і звіт
про матеріальні запаси. Прогноз руху грошових потоків проекту — такий же
буденний захід, як і складання балансового звіту.

Будь-який проект народжується з ідеї зміни будь-кого або чого-небудь.
Ідеї зміни навколишнього світу (включаючи нас самих) зявляються в
різноманітних сферах людської діяльності — науці, мистецтві,
виробництві, економіці, побуті і т.п.

Проекти народжуються в певному середовищі. Середовище проекту живить
його різними ідеями, підходами, інструментами, ресурсами (включаючи
гроші) і засобами розв’язання проблем проекту — формує оточення проекту.

Практика проектного менеджменту виробила багато методів та засобів
управління проектами.

Список використаної літератури

1. Зайцева О. А., Радугин А. А., Радугин К. А. Рогачева Н. И. Основы
менеджмента: Учебное пособие для вузов. – Москва, 1998.

2. Трілленберг В. Менеджмент персоналу – Конспект лекцій і семінарів. –
Тернопіль, 2000.

3. Трілленберг В. Проектний менеджмент. Конспект лекцій і семінарів. –
Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 95 с.

4. Іванова І.В. Менеджмент підприємництва: Практикум: Навчальний
посібник.- К.: КНЕУ, 2001.

5. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. — К.: Знання, 1999.

6. Федулова Л.І. Менеджмент організацій — К.: Лібра, 2003.

Похожие записи