HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

1. Класифікація світловіддалемірів

Для лінійних вимірювань використовуються світло — та радіодалекоміри
(світло — й радіовіддалеміри). Принцип вимірювання відстаней базується
на визначенні часу t(, за який електромагнітні коливання (світло- чи
радіохвилі) проходять відстань S від прийомопередавача a до предмета b і
назад. При відомій швидкості поширення електромагнітних хвиль в
атмосфері v шукана відстань визначається за формулою:

S=v(t(/2=с/2(t(/n, де с – швидкість у вакуумі (299 792,5 км/сек), n–
показник заломлення повітря, який залежить від довжини хвилі та стану
атмосфери.

Світловіддалеміри та електронні тахеометри — це прилади, в яких
вимірювання віддалей здійснюється за допомогою світлових сигналів.
Електронними тахеометрами, крім того, вимірюють горизонтальні і
вертикальні кути або зенітні віддалі.

Детально світловіддалеміри, електронні тахеометри та методика
вимірювання відстаней ними вивчаються в курсах “Геодезичні прилади” та
“Електрооптичні та радіогеодезичні вимірювання”.

Тут ми лише коротко зупинимося на питаннях їх точності, в зв’язку з
використанням їх у полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Згідно з інструкцією, при вимірюванні сторін полігонометричних ходів 4
класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися таких вимог (див. табл. 1):

середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони

до 500 м — 10 мм,

від 500 до 1000 м — 20 мм,

понад 1000 м — 25 мм·S км.

Вказаної точності можна досягнути при використанні тих чи інших типів
світловіддалемірів чи електронних тахеометрів.

Інструкція рекомендує для вимірювання сторін використовувати сучасні
світловіддалеміри типів СТ5, 2СТ10, електронні тахеометри Та3М, ТС1010
(Lejca), Elta 50.

Це не виключає можливості використання найсучасніших електронних
тахеометрів, які з’явилися в останні роки на світовому ринку, зокрема
SOKKI? та інші.

Слід відмітити також, що на виробництві сьогодні використовують також
інші типи приладів, які були випущені в попередні роки різними фірмами,
зокрема, світловіддалеміри: ЕОК 2000, СМ5, 2СМ2, 3СМ2, електронні
тахеометри Та5, Та3 (“Агат”), ЕОТ 2000, RECOTA та інші.

Кожен з названих приладів знаходить своє використання в залежності від
його далекосяжності та точності вимірів відстаней.

У більшості світловіддалемірів (ТА3М, ТС1010, Elta 50, RECOTA та інших)
середня квадратична помилка вимірювання відстаней залежить від довжини
ліній і виражається формулою

, (3.53)

де a і b — постійні величини для даного типу світлрвіддалеміра.

У деяких світловіддалемірів (СМ5, ЕОК 2000), тахеометрів (Та5, ЕОТ 2000)
ця помилка від відстані не залежить і виражається величиною

(3.54)

де const — постійна величина для даного типу приладу.

В табл 1 наведені технічні характеристики деяких типів
світловіддалемірів та електронних тахеометрів, які застосовуються в
геодезичному виробництві.

Таблиця 1

Технічні характеристики світловіддалемірів

Дані табл. 1 використовуються при виборі типу світловіддалеміра для
забезпечення далекосяжності та необхідної точності вимірювання ліній в
запроектованих полігонометричних ходах.

Є два основних методи вимірювання часу поширення електромагнітних хвиль:
імпульсивний та фазовий. У геодезичних віддалемірах проміжок часу
визначають головним чином фазовим методом, що базується на вимірюванні
різниці фаз випромінюваних і тих, що приймаються, електромагнітних
коливань. У таких віддалемірах час t( визначають за кількістю
модульованих хвиль. які укладаються в подвійній вимірюваній відстані 2S.
Якщо уклалося N+(N хвиль (де N – ціле число періодів коливань, або
фазових циклів, а (N – дробове), то при довжині модульованої хвилі, що
дорівнює (, величина

t( = (N+(N) :f, де f – частота модуляції.

Оскільки для однієї і тієї ж частоти модуляції можна визначити тільки
величину (N, а число фазових циклів N залишається невідомим, то рівняння
для визначення відстані не має означеного розв’язку. Використовуючи
результати вимірювань величини (N кількох зростаючих та зменшуваних
часток модуляції, розв’язують систему рівнянь, з якої отримують значення
S. В сучасних світловіддалемірах ця задача розв’язується електронним
пристроєм приладу.

Світловіддалеміри постійно вдосконалюються, тому вони все більше
витісняють надто громіздкі, трудомісткі та недостатньо точні механічні
засоби вимірювання відстаней.

У практиці топографічного виробництва використовуються віддалеміри
(далекоміри) 2СМ-2, СМ-3, СМ-5. Так, СМ-3 дає можливість вимірювати
відстані від 2 до 1600 м із середньою квадратичною помилкою 2-5 см і при
кутах нахилу до 20(. Він зручний для простих, швидких та точних
вимірювань. Працює такий віддалемір на напівпровідниковому
арсенід-галлієвому світлоїдному лазерові в інфрачервоній зоні спектру.
Два кутникові відбивачі віддалеміра мають крім вхідної три дзеркальні
грані, з’єднані одна з одною під прямим кутом, що забезпечує зворотне
відбивання світла, навіть коли падаючі промені відхиляються на 20(–30(.
Результати вимірювань фіксуються на електронно-цифровому табло. СМ-3 має
високий рівень автоматизації, просте управління і малі похибки.

Точність віддалемірів характеризуються середньою квадратичною похибкою
вимірювань, яку визначають на спеціальних контрольних базисах – лініях,
довжини яких відомі.

На якість роботи світловіддалемірів істотно впливають атмосферні умови.
Цих недоліків практично не мають радіовіддалеміри – електронні
віддалеміри, що працюють в діапазоні радіохвиль на відстані до 150 км.
Працюють вони у будь-яку погоду (окрім дуже сильного дощу), у будь-яку
пору дня.

Принципи роботи радіо- та світловіддалемірів аналогічні. Одночасно дві
радіостанції в двох точках, що дає можливість вимірювати відстані як в
прямому, так і в зворотному напрямі. Точність їх надзвичайно висока. В
діапазоні радіохвиль діаграми спрямованості антен, що передають і
приймають сигнали, значно ширші, ніж у видимому та інфрачервоному
діапазонах, внаслідок чого на приймальну антену потрапляє багато
сигналів, відбитих від сторонніх предметів – шумів. Для забезпечення
стійкого порівняння випромінюваних і відбитих сигналів застосовують
принцип активного перевипромінювання сигналів. Випромінювальну
радіостанцію називають ведучою, а перевипромінювальну – веденою. Ведуча
і ведена радіостанції взаємопов’язані. Під час роботи зручно, коли у
комплекті радіовіддалеміри є не менш як дві ведені станції. що дозволяє
з однієї точки стояння виміряти послідовно дві відстані і більше. У
топографічному виробництві радіодалекоміри застосовуються для знімання
шельфу, великих водоймищ та озер.

Принцип вимірювання відстаней оптичними віддалемірами базується на
визначенні висоти S рівнобедреного трикутника АBC за відомою стороною AB
й проти лежачим кутом (. Одна із величин – L чи ( – є постійною.
Розрізняють далекоміри із постійним паралактичним кутом та далекоміри із
постійним базисом. Якщо постійний базис, то лінія S – висота
рівнобедреного трикутника ABC, L – базис чи основа, то необхідно
виміряти кут (: S=L/2(ctg(/2.

Ці прилади являють собою далекомірні насадки на трубі теодоліта у
поєднанні із далекомірною рейкою (вертикальною чи горизонтальною).
Вимірюються відстані від 20 до 700 м із точністю 1:1 000-1:5 000. Для
вимірювання відстані на одному кінці встановлюють теодоліт із
далекомірною насадкою, на іншому – далекомірну рейку. Відстань
визначають за формулою:

S=S1+c, де S1 – відстань від вершини паралактичного кута до площини
марок далекомірної рейки, с – постійна величина.

Спрощені способи визначення відстаней. До них належать окомірний спосіб
(на око), за часом проходження звуку, за кутовою величиною.

&

(

B

D

TH

a

6 d

T b

d

??%?????????

8 порівнюють відстані із відомою величиною на місцевості. Помилки
складають до 50%, через що доцільно вимірювати відстані до 1 000 м. На
результати окомірних вимірювань впливають умови спостереження та
характер об’єктів. Так, яскраво зафарбовані об’єкти здаються ближче
розташованими, ніж темні, при похмурій погоді об’єкти здаються
розташованими далі.

За звуком також можна встановити відстань до об’єктів: шум автомобіля
чутно до 2 км, сокиру – д 300 м, людську мову – до 200 м.

Відстань можна визначити й за одиничним звуком: S=t(330, де t – час у
секундах від моменту удару (спалаху, вибуху) до моменту прийому звуку,
330 м/сек – швидкість поширення звуку.

Відстань до об’єктів можна визначити за кутовою величиною та обчислити
за формулою:

S=1 000(B/Y, де B – відомий розмір предмета, Y – кутова величина
предмета, виражена в тисячних (360( – 60-00; 90( – 15-00; 00–01 – 3,6().
Щоб отримати кут в одну тисячну, лінійку із міліметровими поділками слід
тримати за 50 см від очей і відлічити на ній довжину відрізка.
Результат, помножений на 2, дасть величину в тисячних (1 мм на відстані
50 см дає кут 0-02). Відомо, що відстань між опорами телефонної лінії
складає 50 м, на лінійці зафіксовано 20 мм. Y=20(2=0-40 (сорок
тисячних). Відстань до об’єкта: S=1 000(5/40=1 250 м.

2. За допомогою яких програм можна експортувати в ПК інформацію із
електронного тахеометра Sokkia SET 630R?

Для обміну даними між внутрішньою пам’яттю електронних інструментів або
контролерів і персональним комп’ютером може використовуватись наступне
комунікаційне програмне забезпечення інстальоване в комп’ютер. :

ProLINK COMMS

Win Comms

Comms Plus

Sokkia LINK

За допомогою будь-якого з них можна здійснювати імпорт даних з
електронного тахеометра, GPS приймача, цифрового нівеліра,
контролера-накопичувача або карти пам’яті в комп’ютер, а також експорт
даних з комп’ютера в пам’ять електронного інструменту/пристрою.

ProLINK Comms  

Інтелектуальне комунікаційне програмне забезпечення, яке поєднує в собі
можливості редактора даних з можливостями імпорту, конвертування і
експорту даних, яке працює в операційній системі Windows.

Можливості ProLINK Comms:

Імпорт польових даних з електронних тахеометрів,
контролерів-накопичувачів або GPS приймачів в персональний комп’ютер для
послідуючого редагування, редукування і трансформування даних. ProLINK
Comms підтримує наступні формати імпорту: SDR, MOSS, SDMS і ASCII.

Редагування польових даних. ProLINK Comms являє собою інтелектуальний
редактор даних, який забезпечує їх цілісність. Для редагування польових
даних в ProLINK Comms використовуються польові журнали (field books) –
електронні таблиці, в яких дані організовані в ієрархічну розгалужену
структуру: файли робіт / станції / приймання / спостереження. До
польового журналу може бути завантажений окремий SDR файл, або якась
його частина, або комбінація SDR файлів. В таблиці можна вставляти,
змінювати або знищувати записи, при цьому ProLINK Comms автоматично буде
обновляти вид редукованих даних.

Редукування даних. ProLINK Comms може редукувати польові дані до
координат. Параметри редукування застосовуються до окремих польових
журналів. Результати можуть бути відображені у вигляді списку і легко
експортовані.

Трансформація даних. Трансформація координат, як частина процесу
редукування, може бути застосована безпосередньо до польового журналу.
Параметри трансформації можуть бути введені вручну, або обчислені по
координатам спільних пунктів в обох координатних системах. Цей самий
інструмент трансформації може бути використаний для визначення величин
горизонтальної та вертикальної калібровки в GPS проектах, де
використовується метод RTK.

Вибір координатної системи. Дані GPS зйомки, які знаходяться в
координатній системі WGS84, можуть бути конвертовані в інші міжнародні,
національні або локальні системи координат. В ProLINK Comms існує
декілька встановлених раніше координатних систем, а також можливість
створити власну систему. Ці координатні системи можуть бути попередньо
експортовані з ProLINK Comms в SDR контролер і застосовані безпосередньо
при роботі в полі.

Експорт даних. За допомогою ProLINK Comms координати точок можуть бути
конвертовані в формат польових даних і експортовані в пам’ять
електронного тахеометра або контролера-накопичувача для подальшого
виносу в натуру. ProLINK Comms підтримує наступні формати експорту: SDR,
DXF, MOSS, ICS, SDMS і ASCII.

Cтворення власних форматів даних. В програмі ProLINK Comms можна
створювати власні нестандартні формати даних, для чого передбачений
Менеджер конвертування (Conversion Definition Manager). Він дозволяє
переносити строки і колонки даних з файлів зовнішніх форматів в строки і
колонки польового журналу ProLINK Comms і, навпаки, з строк і колонок
польового журналу – в строки і колонки файлів зовнішніх форматів.

WinComms  

Програмне забезпечення, яке використовується для обміну даними між
електронними тахеометрами, GPS приймачами, контролерами-накопичувачами
та персональними комп’ютерами, та працює в операційній системі Windows.

Можливості WinComms:

Імпорт даних з електронних тахеометрів, навигаційних і геодезичних GPS
приймачів, контролерів-накопичувачів або змінних карт пам’яті в
персональний комп’ютер.

Редагування даних: вставка, заміна або знищення записів з польового
журналу при підтримці цілісності редукованих даних проекту.

Конвертування даних SDR формату у формати SDMS, ICS, MOSS або DXF. Є
можливість зворотнього конвертування з формату MOSS в SDR формат.

Експорт даних в пам’ять електронного тахеометру або
контролера-накопичувача для їх подальшого виносу в натуру.

Comms Plus  

Програмне забезпечення, яке використовується для обміну даними між
електронними тахеометрами, контролерами-накопичувачами та персональними
комп’ютерами, та працює в операційній системі DOS.

Можливості Comms Plus:

Імпорт даних з електронних тахеометрів, контролерів-накопичувачів або
змінних карт пам’яті в персональний комп’ютер.

Редагування даних: вставка, заміна або знищення записів з польового
журналу при підтримці цілісності редукованих даних проекту.

Експорт даних в пам’ять електронного тахеометру або
контролера-накопичувача для їх подальшого виносу в натуру.

Sokkia LINK

Нова програма Sokkia LINK розроблена для забезпечення комунікації
електронних інструментів Sokkia (цифрових нівелірів, тахеометрів, GPS).
Крім завантаження і вивантаження даних програма надає можливість
керування інструментом за допомогою настільного або планшетного
комп’ютера, перетворюючи, таким чином, апаратно-програмний комплекс у
«електронну мензулу».

Прийом даних з цифрових нівелірів, тахеометрів, GPS (пр-ва Sokkia)

Імпорт / експорт даних у форматі Sokkia, текстових файлів, у Excel

Підвантаження файлів AutoCAD і експорт у AutoCAD (2D і 3D)

Графічне представлення вимірів

Графічні можливості (малювання лінії, окружності, прямокутників),
вставка тексту

Створення і завантаження в прилад списку кодів

Обчислення координат

Обчислення разбивочных елементів і винос крапок

Перетворення з однієї системи координат в іншу (Гельмерта)

Обчислення площі

Управління тахеометром (виміру, орієнтування, зворотна засічка)

Sokkia LINK безкоштовно поширюється з електронними тахеометрами і
цифровими нівелірами Sokkia.

Список використаної літератури

1. Картография с основами топографии. Учебник для студентов
естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А.В. Гедымина. Ч. 1. Понятие о
географической карте. Топографическая карта. Съёмка местности. – М.:
Просвещение, 1973. – Стор. 87-95).

2. Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед.
ин-тов по спец. (География( / Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапкина, Н.В. Малахов,
Е.С. Фельдман; Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор.
70-82.

3. Топография с основами геодезии: Учебн. для студ. географ. спец.
ун-тов / А.П. Божок, К.И. Дрич, С.А. Евтифеев и др.; Под. ред.
А.С. Харченко и А.П. Божок. – М.: Высш. шк., 1986. – Стор. 126-140.

4. Топографія з основами геодезії: Підручник / А.П. Божок.
В.Д. Барановський, К.І. Дрич та ін.; За ред. А.П. Божок. – К.: Вища шк.,
1995. – Стор. 124-137).

Похожие записи