HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Грунтовий покрив Івано-Франківської області»

ПЛАН

Вступ

1. Особливості грунтоутворення та типи грунтів в Івано-Франківській
області

2. Якість грунтів Івано-Франківської області сільськогосподарського
призначення

Список використаної літератури

Вступ

Територія Івано-Франківської області розташована на заході України і
знаходиться в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах.
Північно-східна частина території – лісостепова, характеризується
інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем
розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих
схилах, у долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють
значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних
лісів розміщені переважно на непридатних для сільськогосподарського
використання землях.

Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і
розчленованим рельєфом. Тут переважають лісолучні ландшафти. Ліси
займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі
земель переважають сільськогосподарські угіддя.

Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які
складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямі.
Значна висота гір (1000–2000 м над рівнем моря) зумовлює сильне
зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500
м над рівнем моря виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю.

Сучасний ґрунтовий покрив області сформувався на стику лісової та
степової рослинності, що вплинуло на їх формування і різноманітність.
Але значна роль відводиться кліматичним умовам, геологічній будові
рельєфу материнської породи. Ґрунти успадковують властивості
ґрунтоутворюючих порід, а саме: гранулометричний, мінеральний та
хімічний склад, фізичні властивості тощо.

1. Особливості грунтоутворення та типи грунтів

в Івано-Франківській області

Особливістю ґрунтоутворення в Передкарпатті є інтенсивний розвиток
підзолистого і глеєвого процесів. Підзолистий процес сприяв утворенню в
ґрунтах щільного, майже водонепроникного ілювіального горизонту. Під
впливом надмірного поверхневого зволоження і слабкої дренованості
території розвивався глеєвий процес, який охоплює не тільки весь
ґрунтовий профіль, але й верхній шар материнської породи.

Передкарпатська зона характеризується менш родючими ґрунтами, ніж зона
Лісостепу. Основний фон тут складають дернові опідзолені ґрунти на
делювіальних та алювіальних відкладах і дерново-підзолисті та
буроземно-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти на делювіальних та
алювіальних відкладах.

Дернові опідзолені ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах
поширені на вододільних просторах, їх схилах і терасах річок. За своєю
будовою вони подібні до темно-сірих опідзолених ґрунтів. Глибина
гумусового горизонту 40 см, а дернових глибоких опідзолених до 60 см.
За гранулометричним складом верхнього горизонту ґрунти
грубопилувато-середньосуглинкові, зустрічаються пилувато- та
піщано-легкосуглинкові, а також піщані. Структура орного шару розпилена
(грудкувато-пилувата). Тому після випадання дощів ці ґрунти можуть
запливати і на них утворюється кірка.

Ґрунти добре гумусовані. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,8 %, а з
глибиною він поступово зменшується. Сума ввібраних основ становить в
середньому 11–12 мг-екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами –
85 %, реакція слабокисла (сольової витяжки рН – 4,6–5,6, гідролітична
кислотність незначна). Ґрунти слабо забезпечені рухомим фосфором та
обмінним калієм.

Серед опідзолених дернових зустрічаються значні площі оглеєних ґрунтів,
які мають явно погіршений водно-повітряний режим і потребують його
регулювання.

Одним із факторів, які впливають на процес ґрунтоутворення і його хід
має клімат.

За даними Івано-Франківської метеостанції кліматичні умови
Івано-Франківщини відносяться до помірно континентального типу.

Якість грунтів Івано-Франківської області

сільськогосподарського призначення

Родючість ґрунту – це здатність ґрунту забезпечувати рослини в кожній
фазі їх розвитку достатньою кількістю води, повітря, поживними
речовинами, сприятливими фітосанітарними умовами, які необхідні для їх
нормальної життєдіяльності.

gdU%K

gdU%K Одним із основних показників родючості ґрунту є гумус. Він є
головним джерелом нагромадження азоту й сірки, містить значну кількість
фосфору, калію, кальцію, магнію та ін. Чим вищий вміст гумусу в ґрунті,
тим більша його родючість, тому збереження і нагромадження гумусу є
основою підтримання родючості ґрунтів.

За результатами обстеження 2011 року середньозважений вміст гумусу в
ґрунтах Коломийського району – 3,23 %, Верховинського – 2,60 %.
Спостерігається зниження вмісту гумусу в ґрунтах вищезгаданих районів в
порівнянні з даними попереднього обстеження. Так за даними попереднього
року обстеження середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Коломийського
району становив 3,24 %, у Верховинському – 2,83 %.

Поряд з гумусом важливу роль у забезпеченні нормального розвитку і росту
рослин відіграє фосфор. Він підвищує стійкість рослин до несприятливих
умов, прискорює їх дозрівання, бере участь у формуванні якісного
насіння.

Середньозважений вміст рухомого фосфору за даними обстеження у звітному
році становить у Коломийському районі – 74 мг/кг, у Верховинському – 13
мг/кг (за Кірсановим), тоді як в попередньому році обстеження у
Коломийському районі він становив 82 мг/кг, а у Верховинському – 23
мг/кг (за Кірсановим).

У Коломийському, і у Верховинському районах найбільші площі займають
ґрунти із дуже низьким вмістом рухомого фосфору – 11,1 тис. га (30,3 %)
та 13,0 тис. га (86,1 %) відповідно.

Калій займає одне з важливих місць у живленні рослин. Його нестача
негативно відображається на урожайності та якості рослинної продукції.

Середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах Коломийського району
становить 138 мг/кг ґрунту (за Кірсановим), у ґрунтах Верховинського
району – 78 мг/кг (за Кірсановим). У попередньому році обстеження
середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах Коломийського району
становив 161 мг/кг, Верховинського – 78 мг/кг ґрунту. Наведені дані
свідчать про зниження вмісту обмінного калію в ґрунтах Коломийського
району. У Верховинському районі найбільше ґрунтів із низьким вмістом
калію – 9,7 тис. га або 64,2 %.

Вміст лужногідролізованого азоту в 2004 році становив 88 мг/кг ґрунту, а
в 2011 – 86 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 59 мг/кг та
56 мг/кг відповідно. Вміст обмінного калію знизився на 7,5 % і складав
120 мг/кг у 2011 році проти 129 мг/кг у 2004. Аналізуючи вищенаведені
показники можна зробити висновок, що відбувається зниження вмісту
елементів живлення в ґрунтах обстежених районів.

Іншою важливою проблемою раціонального використання ґрунтів області є їх
підкислення. Кислотність ґрунту значною мірою впливає на мінералізацію
органічних речовин, інтенсивність мікробіологічних процесів, засвоєння
поживних речовин рослинами.

Так, за даними обстеження 2011 року із 51,7 тис. га 39,9 тис. га
становлять кислі ґрунти (рН менше 5,5), що складає 77,2 % від
обстежених. Середньозважений показник (рН сол.) в Коломийському районі
складає 5,3, у Верховинському – 4,3.

Значну роль у забезпеченні високих врожаїв сільськогосподарських культур
відіграють мікроелементи. Івано-Франківський центр „Облдержродючість”
проводить визначення наступних мікроелементів в ґрунтах (рухомі форми):
бору, марганцю, міді, цинку, кобальту і молібдену.

Аналізуючи дані щодо вмісту мікроелементів у ґрунтах обстежених в 2009
році районів слід відзначити високу забезпеченість ґрунтів Коломийського
району рухомими формами міді (95,6 % від обстежених). Щодо вмісту
рухомих форм марганцю, цинку, молібдену та бору, то в структурі
обстежених площ Коломийського району переважають ґрунти із середнім
вмістом даних мікроелементів (70,0 %, 61,5 %, 60,0 % та 51,6 %
відповідно).

Дещо інша картина щодо вмісту мікроелементів спостерігається в
обстежених ґрунтах Верховинського району. Тут переважають ґрунти із
високим вмістом рухомих форм міді (69,5 % від обстежених) та бору (60,9
%), середнім вмістом марганцю (72,2 %) та цинку (66,9 %). Переважна
більшість ґрунтів даного району має низький вміст рухомого молібдену –
13,7 тис. га або 90,7 % від обстежених.

Вміст рухомого кобальту в ґрунтах як Коломийського, так і Верховинського
районів низький (99,7 % та 94,7 % відповідно).

Список використаної літератури

Екологічний паспорт Івано-Франківської області за 2011 рік.

Матеріали з сайту Державне управління охорони навколишнього природного
середовища в Івано-Франківській області – Режим доступу:
http://www.ecology.if.ua/

PAGE

PAGE 6

Похожие записи