HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Етичні критерії ВООЗ. Просування лікарських засобів на ринок”

ПЛАН

Вступ

1. Сутність етичних критеріїв Всесвітньої Організації Охорони здоров`я
по просуванню лікарських препаратів на ринок, їх значення і особливості
застосування

2. Внесок медичних представників по просуванню лікарських препаратів на
ринок, інші напрямки щодо просування лікарських препаратів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

«Фокус на пацієнта» — такими трьома словами Всесвітня організація
охорони здоров’я визначила наприкінці ХХ сторіччя стратегічний напрям
розвитку охорони здоров’я у всьому світі. Саме це положення стало
ключовим у глобальній стратегії ВООЗ «Здоров’я для всіх до 2000 року»,
прийнятій 34-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я (керівний орган
ВООЗ) у 1981 р., і покладене в основу Програми дій щодо основних
лікарських препаратів, затвердженої Європейським регіональним бюро ВООЗ.
І це зрозуміло, бо саме медикаментозне забезпечення є однією із
найважливіших складових національної системи охорони здоров’я. З його
допомогою вирішуються стратегічні завдання державного значення —
збереження і зміцнення здоров’я населення, поліпшення демографічної
ситуації, інші важливі проблеми суспільного здоров’я.

ВООЗ у 1985 р. було переглянуто стратегію щодо лікарських засобів, яка
включала поряд з іншими аспектами встановлення етичних критеріїв
просування лікарських засобів на ринок. Останні були ухвалені в 1988 р.
Сорок першою сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я.

Головною метою етичних критеріїв просування лікарських засобів на ринок
є здійснення підтримки та сприяння поліпшенню медико-санітарної допомоги
шляхом раціонального використання ліків.

Етичні критерії просування лікарських засобів на ринок покликані
закласти підвалини правильного підходу до рекламування медикаментів,
який будується на принципах чесності і добросовісності. Вони стосуються
ліків, які відпускаються за рецептом і без рецепта лікаря; можуть бути
застосовані до засобів народної медицини, використовуватись
фармацевтичною промисловістю (фірмами-виробника-ми та оптовими фірмами),
інформаційно-рекламними установами, працівниками охорони здоров’я,
пов’язаними з призначенням, відпуском, поставкою і розподілом лікарських
засобів, навчальними закладами, професійними асоціаціями, групами
пацієнтів і споживачів, засобами спеціальної і загальної інформації.

1. Сутність етичних критеріїв Всесвітньої Організації Охорони здоров`я
по просуванню лікарських препаратів на ринок,

їх значення і особливості застосування

Етичні критерії просування лікарських засобів на ринок висловлені в
резолюції Всесвітньої організації охорони (ВІЗ) здоров`я 41.17,
прийнятою 41-ою Асамблеєю ВІЗ 13 травня 1988 року. Вони носять
рекомендаційний характер і покликані закласти етичні основи поведінки
учасників фармацевтичного ринку при просуванні лікарських засобів

Мета етичних критеріїв — створення підтримки і сприяння в проведенні
медико-санітарної допомоги шляхом раціонального використовування
лікарських препаратів.

Дані критерії відображають загальні принципи етичних норм, які уряди
можуть адаптувати до своїх національних систем відповідно до політичних,
культурних і соціальних умов, враховуючи особливості в області освіти,
науки і техніки, законодавства, а також структуру захворюваності
населення, лікувальні традиції і рівень розвитку системи охорони
здоров`я в цілому.

Їх рекомендується враховувати при розробці зведень етичних норм у всіх
областях діяльності, що має відношення до просування лікарських засобів
на ринок.

При цьому рекомендовані критерії не є правовими зобов`язаннями. Уряди
можуть прийняти законодавство або інші правові акти, засновані на цих
критеріях, якщо вони доцільні.

У конкретних організаціях можуть бути прийняті свої неофіційні регулюючі
положення, засновані на цих критеріях.

Етичні критерії застосовуються до рецептурних і безрецептурних
лікарських препаратів, а також до засобів народної медицини і до
будь-якої іншої продукції, регламентованої як лікарський засіб.

Просування на ринок лікарських препаратів. Рекламування лікарських
препаратів серед лікарів і населення

Термін «просування на ринок» використовують по відношенню до всіх видів
інформаційно-рекламної діяльності, яку проводять фірми — постачальники
для стимулювання призначення, вживання і/або придбання лікарських
препаратів.

При цьому активно просувати на ринок можна тільки ті лікарські засоби,
які офіційно дозволені до продажу в даній країні.

Просування на ринок слід здійснювати відповідно до національної політики
в області охорони здоров`я і національного законодавства, а також з
добровільними кодексами правил, якщо вони існують.

Всі інформаційно-рекламні матеріали повинні бути точними, надійними,
достовірними, своєчасними, доказовими і оформленими належним чином.

Наукові дані необхідно представляти особам, що призначають лікарські
засоби, і тим, кому дано право на отримання подібної інформації.

Просування на ринок не можна здійснювати з кон`юнктурних міркувань, а
також не можна використовувати в даних цілях наукову діяльність і
санітарну освіту.

Одним із способів розповсюдження інформації, що найбільш ширше
використовуються, з метою просування лікарських засобів є реклама.
Згідно критеріїв ВОЗ зміст рекламного повідомлення повинен бути
орієнтоване на одержувача інформації.

Так, реклама для лікарів і інших працівників, зайнятих у сфері охорони
здоров`я, повинна містити формулювання і ілюстрації в повній
відповідності з науковими даними, висловленими в офіційно затвердженій
документації про конкретний лікарський препарат.

При складанні рекламних матеріалів рекомендується дотримуватися зразка
подачі інформаційного матеріалу, який передбачає обов`язкове включення
таких даних як:

міжнародна непатентована назва кожної діючої речовини або за відсутності
такої — генерована назва;

оригінальна назва препарату;

лікарську форму з вказівкою в ній змісту активної діючої речовини;

терапевтичні свідчення;

режим дозування;

побічні явища;

протипоказання, особливі вказівки (обережності і застереження);

основні лікарські взаємодії;

назва і адреса виготівника або дистриб`ютора лікарського препарату;

посилання на наукову літературу (у випадках, коли це необхідно).

Реклама для широких верств населення покликана надавати допомоги в
ухваленні розумного рішення щодо використовування безрецептурних
лікарських препаратів, які офіційно є у продажу.

Не можна рекламувати лікарські препарати, що відпускаються по рецепту
лікаря, зокрема наркотичні і психотропні засоби.

Реклама повинна проводитися тільки на основі достовірної інформації про
лікарський препарат. Відомості, представлені в рекламному повідомленні
повинні бути висловлені непрофесійною мовою і не повинні містити
формулювання, що викликають страх або турботу.

У рекламі про лікарські засоби для широкої аудиторії рекомендується
давати наступну інформацію:

міжнародна непатентована назва кожної діючої речовини або за відсутності
такої генер ована назва;

оригінальна назва препарату;

лікарську форму з вказівкою в ній змісту активної діючої речовини;

терапевтичні свідчення;

режим дозування;

побічні явища;

протипоказання, особливі вказівки (обережності і застереження);

особливі вказівки;

основні лікарські взаємодії;

• назва і адреса виготівника або дистриб`ютора лікарського препарату.

Крім цього споживачам необхідно надавати правдиву інформацію про ціну
лікарського препарату.

2. Внесок медичних представників по просуванню лікарських препаратів на
ринок, інші напрямки щодо просування лікарських препаратів

Успішна робота по просуванню лікарських засобів на ринок багато в чому
залежить від професіоналізму медичних представників. Для того, щоб на
високому рівні представити фармацевтичну продукцію, медичні представники
повинні мати медичну освіту і пройти відповідну підготовку,
відповідальність за яку несуть наймачі.

Така підготовка повинна включати інструктаж про відповідні етичні
аспекти поведінки з урахуванням критеріїв ВОЗ. Медичні представники
зобов`язані надавати особам, що призначають лікарські засоби, і
фармацевтичним працівникам повні і об`єктивні дані про кожний
обговорюваний продукт на основі офіційних джерел інформації.

Медичні представники не повинні пропонувати «стимули» лікарям,
працівникам аптек з метою дії на їх рішення щодо препаратів фірми.

У свою чергу особи, призначаючі лікарські препарати, а також
фармацевтичні працівники не повинні висувати такі умови і прагнути
одержувати матеріальну або іншу винагороду.

Щоб уникнути несумлінності при просуванні лікарських препаратів на ринок
основна частина заробітної платні медичних представників не повинна бути
безпосередньо пов`язаною з об`ємом продажів препаратів, яким вони
сприяли.

Медичні представники можуть надавати в невеликій кількості безкоштовні
зразки зареєстрованих рецептурних лікарських препаратів, призначаючим їх
особам, як правило по їх проханню, але з етичної точки зору це
неприпустимо.

&

&

??Т?ізних країнах практика розповсюдження безрецептурних препаратів
серед населення різна. В деяких країнах вона дозволена, але торкається
тільки вітамінних і деяких загальнозміцнюючих лікарських препаратів, в
інших ні.

Разом з тим слід розрізняти практику надання безкоштовних зразків
безрецептурних лікарських препаратів медичним установам для лікування
певних груп населення від практики розповсюдження їх серед населення для
просування лікарських препаратів на ринок. Остання повинна бути
максимально обмежена.

Проведення симпозіумів корисне для розповсюдження інформації про
лікарські препарати. Першорядна задача симпозіумів і нарад — забезпечити
об`єктивний науковий зміст інформації, що надається. При цьому з метою
дотримання етичних норм проведення подібних наукових заходів факт
фінансової підтримки з боку фірми-виготівника і фірм-постачальників
повинен бути наперед зафіксований і задокументований в організаційних
матеріалах.

Будь-який спосіб залучення окремих практикуючих лікарів для участі в
роботі симпозіуму не повинен залежати від яких-небудь зобов`язань в
сприянні по просуванню лікарських препаратів на ринок.

Постмаркетингові клінічні дослідження є досить делікатною, з етичної
точки зору, сферою наукової діяльності, оскільки мова йде про
випробування лікарських препаратів на людині. Поетом; згідно етичним
критеріям ВОЗ:

науково-дослідним установам рекомендується: інформувати національні
органи охорони здоров`я про любі дослідження;

вчені ради і комітети з питань етики повинні підтверджувати
достовірність даних, одержаних в ході наукових досліджень;

корисна міжнаціональна і регіональна співпраця ;

інформація про наукові дослідження повинна подаватися у відповідні
органи в найкоротші терміни.

Висновки

Отже, відповідно до етичних критеріїв просування лікарських засобів
визначення та ілюстрації в рекламі, призначеній для працівників охорони
здоров’я, повинні повністю відповідати науковим даним про
медико-біологічні властивості конкретних ліків. Рекламні матеріали,
поряд з іншими даними, мають містити таку інформацію:

? назва активного компонента (компонентів) з використанням міжнародних
непатентованих назв або ухваленої загальноприйнятої назви лікарського
засобу, фірмова назва;

? вміст активного компонента (компонентів) у дозі або порядок прийому;

? назва інших компонентів, про які відомо, що вони можуть викликати
несприятливу побічну дію;

? затверджені терапевтичні показання;

? дозування або порядок прийому;

? побічні ефекти та основна несприятлива дія ліків;

? засоби застереження, протипоказання та попередження;

? найважливіші взаємодії між лікарськими засобами;

? назва та адреса виробника або підприємства оптової торгівлі;

? посилання на наукову літературу про даний препарат.

Коли рекламний матеріал не має на меті просування ліків на ринок (у
випадку реклами-нагадування), він повинен містити, як мінімум, фірмову
назву, міжнародну непатентовану назву або затверджене загальноприйняте
найменування, назву кожного активного компонента, а також назву та
адресу фірми-виробника або оптової фірми з метою отримання додаткової
інформації.

Реклама для широких верств населення повинна допомагати людям приймати
розумні рішення стосовно використання лікарських засобів, які є в
продажу без рецепта лікаря. Не можна рекламувати препарати, що
відпускаються за рецептом лікаря або застосовуються проти тих тяжких
станів, які може лікувати тільки кваліфікований лікар. У деяких країнах
затверджені переліки таких хвороб і станів. З метою боротьби з
наркоманією і медикаментозною залежністю не слід широко рекламувати
наркотичні та психотропні лікарські засоби.

Рекламні повідомлення для населення повинні містити таку інформацію:

? назва (назви) активного компонента (компонентів) з використанням
міжнародних непатентованих найменувань або ухваленої загальноприйнятої
назви лікарського засобу;

? фірмове найменування;

? основні показання до використання;

? основні засоби застереження, протипоказання та попередження;

? назва та адреса виробника або підприємства оптової торгівлі.

Споживачам необхідно давати точну і правдиву інформацію про ціну.

Згідно з етичними критеріями ВООЗ просування лікарських засобів на ринок
медичні представники повинні мати необхідну медичну освіту і бути певним
чином підготовленими. Вони повинні володіти достатніми медичними та
технічними знаннями та відзначатись добросовісністю при наданні
інформації про продукцію, а також точно і відповідально виконувати
рекламну діяльність. Наймачі несуть відповідальність за основну
професійну підготовку та підвищення кваліфікації своїх представників.

Медичні представники повинні надавати особам, що призначають лікарські
засоби, та фармацевтам повну і об’єктивну інформацію щодо кожного
засобу. Медичні представники не повинні спонукати осіб, які призначають
ліки, та провізорів (фармацевтів). У свою чергу останні не повинні
намагатися отримувати заохочувальні стимули. Щоб запобігти надмірній
рекламі, основна частина винагороди медичних представників не повинна
бути безпосередньо пов’язана з обсягом продажу ліків, якому вони
сприяли.

У різних країнах існує різна практика розповсюдження серед населення
безкоштовних зразків ліків, що відпускаються без рецепта. У деяких
країнах така практика дозволена, в інших — ні. У будь-якій країні, де
існує подібна практика, вона повинна бути максимально обмеженою.

Продовження вивчення лікарських засобів після їх виходу на ринок має
велике значення для забезпечення їх раціонального використання.
Пропонується, щоб відповідні органи охорони здоров’я завжди були
інформовані про будь-які клінічні дослідження затверджених лікарських
засобів і щоб відповідні комітети з наукових та етичних питань
підтверджували обгрунтованість наукових досліджень. Корисним може бути
міжнаціональне та регіональне співробітництво в таких дослідженнях.

Вивчення та контроль лікарських засобів після їх збуту не повинні
перетворюватись на завуальовану форму їх рекламування.

Обгрунтована інформація про ризик, пов’язаний з лікарськими засобами,
повинна повідомлятись відповідним національним органам охорони здоров’я
як пріоритетна і в найкоротші строки розповсюджуватись на міжнародному
рівні

Оскільки точна інформація забезпечує раціональне використання ліків,
упаковки та етикетки повинні містити інформацію, що відповідає даним,
які затверджені органом контролю за лікарськими засобами певної країни
Кожне формулювання та ілюстрація на упаковці та етикетці мають
відповідати принципам етичних критеріїв

У тому випадку, коли вимагається, щоб лікарський засіб супроводжувався
листівкою-вкладишем або інструкцією щодо використання, фірми-виробники
або підприємства оптової торгівлі повинні забезпечити відображення
тільки тієї інформації, яка була ухвалена органом контролю за
лікарськими засобами певної країни Якщо листівки-вкладиші або інструкції
щодо застосування використовуються в рекламних цілях, вони повинні
відповідати етичним критеріям

Пацієнти повинні одержувати належну інформацію про використовування
лікарських препаратів від лікарів і провізров. Але якщо урядові органи
вимагають, щоб лікарський препарат супроводжувався анотацією-вкладишем,
то фірма-виготівник і підприємство з оптового продажу повинні
забезпечити наявність такої інформації, затвердженої органами контролю
цієї країни.

Якщо анотації-вкладиші використовуються для просування препаратів на
ринок, то вони повинні відповідати етичним критеріям, сформульованим в
резолюції ВІЗ. Якщо ж анотації передбачені для використовування
пацієнтами — повинні бути висловлені на непрофесійній мові за умови
відповідності правильному медичному і науковому змісту.

Весь пакувальний матеріал і етикетки повинні містити відомості,
відповідні даним, затвердженим органом контролю про лікарські засоби
конкретної країни. Якщо такого в країні немає, то –органом контролю
країни-експортера або іншим надійним джерелом.

Будь-яке формулювання, ілюстрація на упаковці і етикетці повинні
відповідати етичним критеріям, сформульованим в резолюції ВОЗ.

Список використаної літератури

1. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного
фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.

2. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку
//Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.

3. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац.
журн.-1993.-М5.-С.25-27.

4. Каракай І.О., Каракай Ю.В. Деякі аспекти аналізу світового
фармацевтичного ринку // Фармац. журн.-1996.-№2.-С.47-53.

5. Маркетинг: Учебник / А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлюгов, С.А.Красильников и
др.; Под ред. А.Н.Романова.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-560с.

6. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по
прогнозуванню збуту фармацевтичної продукції- X.: УкрФА, 1997.-20с.

7. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П.
Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. — С.
96-101.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи