Реферат:
Декоративний догляд за нігтями
і шкірою рук.
Декоративний догляд за нігтями і шкірою рик включає їх покриття
декоративними лаками, виконання художнього розпису, нарощування нігтів
за допомогою штучних матеріалів, а також маскувальний макіяж шкіри рук і
ніг.
Естетично виглядають нігті однакової довжини. Якщо ж один ніготь
коротший, то інші вкорочують або довжину коректують приклеюванням тіпси
(штучний ніготь) наприкінці манікюру. При надриві вільного краю довгий
ніготь можна зберегти за допомогою спеціальних засобів.
Нігті покривають лаком так: на ніготь наносять основу, потім лак і
закріплювач лаку. Професійно лак накладають трьома мазками — один
посередині і по одному з кожного боку. При такій технології поверхня
стає рівною. При довгих нігтях усі препарати наносять на кінчик нігтя,
поступово наближуючись до основи. Для прискорювання висихання лаку
застосовують спеціальне покриття.
При виборі кольору лаку враховують форму кистей і пальців, стиль і колір
одягу, а також життєву ситуацію (урочиста подія, відпочинок на морі та
ін.). До довгих елегантних пальців підійдуть усі відтінки лаку,
включаючи яскравий червоний, червоно-коричневий і бургундський; до
коротких — світлі й бежеві відтінки. Світлі відтінки лаку рекомендуються
і для широких нігтів, які можна «звузити», не пофарбувавши тонкі смужки
з обох сторін кожного нігтя.
Техніка покриття нігтів лаком при виконанні французького манікюру дещо
складна, але проста у виконанні. Для цього потрібні лак білого кольору,
прозоре покриття і паперові тіпси. Ніготь покривають базовим покриттям,
дають йому висохнути, потім рівно і щільно наклеюють тіпси, залишаючи не
покритими лише вільні краї нігтів, їх фарбують білим лаком, знімають
тіпси, і, трохи підсушивши, покривають нігті основним покриттям:
бежевим, світлим рожевим або прозорим.
Процедура нарощування нігтів досить складна й потребує певних навичок.
Суть її зводиться до формування штучної нігтьової пластини із сучасних
полімерних матеріалів. Існує багато способів нарощування нігтів:
наклеювання типе або моделювання нігтів за допомогою двокомпонентних
самоствердіваючих систем (порошковий, порцелянові методи з використанням
клей-пудри). Нігті нарощують із застосуванням шовкової стрічки,
однорідних гелів, за допомогою трикомпонентних моделюючих покриттів, на
основі смол із використанням типе і різних форм.
Штучні нігті з’явилися у 20-х роках XX ст. і швидко ввійшли у моду з
легкої руки Марлен Дітріх. Ці перші штучні нігті були паперовими.
Оскільки вони були неміцними, то й носити їх можна було зовсім недовго.
На зміну паперовим прийшли пластикові нігті — надійніші, зручніші та
красивіші. Відтоді відбувається постійне вдосконаленням штучних нігтів.
Безпечним для натуральних нігтів, а згодом і найпопулярнішим визнано
метод, презентація якого відбулася в 1985 р. у Німеччині. В основі цього
методу є подовження нігтів за допомогою типсів або ж спеціального гелю.
Після на поверхню нарощених нігтів наносять спеціальний еластичний шар,
який застигає під дією спеціальної лампи. Цю методику фахівці запозичили
в зубних техніків.
Друга дуже популярна технологія – це використання акрилового порошку,
який також використовували стоматологи при пломбуванні зубів. У 1981 р.
його почали використовувати для створення штучно нарощених нігтів.
Нарощений — це ніготь, штучно подовжений за допомогою спеціального
матеріалу. Матеріал дозволяє моделювати будь-яку форму та розмір нігтя.
Для цього використовують гелієву або акрилову системи, які забезпечують
професійне моделювання нігтів. Відрізняються системи тим, що
полімеризація (процес твердіння матеріалу) відбувається різними
способами. У більшості випадків гель твердіє під впливом
ультрафіолетового проміння, акрил — у результаті хімічної реакції
мономеру та пудри. Тому ці системи потребують різних технологій
нарощування нігтів.
Моделювання акрилових френч-нігтів. В акриловій системі (як і в
гелієвій) найбільшого поширення набули дві технології моделювання
нігтів: за допомогою типе і на формах.
Крокова технологія моделювання френч-нігтів за допомогою типе передбачає
такі основні кроки:
1-й крок. Дезінфекція рук клієнта і майстра, очищення нігтів І змивання
лаку;
2-й крок. Підготовка нігтьової пластини: відсунути кутикулу і рухами у
напрямі зростання нігтя запиляти вільний край та нігтьову пластину. При
цьому необхідно слідкувати, щоб на поверхні нігтя не залишалося
глянцевих і гладеньких ділянок. Нігті запилюють малоабразивною пилкою,
наприклад, абразивністю у 180 грн., що запобігає глибоким порізам нігтя;
3-й крок. Обробка нігтів спеціальним препаратом, який виконує функцію
дегідратації (підсушування) нігтя (рис. 13.19). У цьому разі потрібно
використовувати тільки професійні речовини, бо вони розроблені таким
чином, що діють на верхні шари нігтя.
На сучасному ринку Існує безліч систем моделювання нігтів і багато
речовин, які виконують одну й ту саму функцію;
4-й крок. Тільки після обробки та зневоднення верхніх шарів на ніготь
можна наклеїти типсу. При цьому не слід забувати, що типса виконує
функцію майданчика І форми майбутнього нігтя. Отже, типси не слід
розглядати як допоміжний закріплювальний матеріал у процесі нарощування
нігтів.
Перед накладанням типси рекомендується скоротити її контактну зону так,
щоб не перекрити більшу частину нігтя. Типсу необхідно клеїти тільки на
кінець натуральної пластини, залишаючи ніготь відкритим для подальших
маніпуляцій. Накладають типсу під кутом 45°, повторюючи натуральну лінію
арки нігтя. Після цього типсу необхідно підпиляти, забезпечуючи плавний
перехід між натуральним і штучним нігтем. Загалом ніготь має бути
матовим та очищеним від пилу;
5-й крок. Якщо здійснюється акрилове нарощування, то перед нанесенням
акрилу ніготь обробляється спеціальною речовиною, яка зчеплює акрил з
натуральним нігтем (рис. 13.22). Переважно для цього використовують
метакрилову кислоту як самостійний препарат або як компонент іншої
речовини. Системи, де метакрилова кислота є компонентом, називають
безпраймеровими системами моделювання нігтів.
Препарат слід наносити у невеликій кількості тільки на натуральну
пластину, не торкаючись шкіри навколо неї, оскільки це може викликати
легкий опік або дискомфорт;
6-й крок. Після закінчення обробки нігтів усіма необхідними препаратами
можна приступати до їх моделювання акрилом. Існує велика кількість
технік і підходів до покриття нігтя кульками акрилу. Різні школи
моделювання прозорих нігтів пропонують різну кількість кульок — від
однієї до п’яти. При моделюванні френч-нігтів використовують від трьох
кульок акрилу, оскільки перші моделюють білий край нігтя, формуючи
вигнуту лінію «усмішки», і декілька кульок для моделювання прозорої зони
нігтя.
У процесі моделювання нігтів неважливо, скільки кульок використано. Від
їх кількості зазвичай залежить швидкість роботи майстра, а не якість
модельованого нігтя.
При моделюванні дотримуються всіх критеріїв моделювання форми нігтя. Він
повинен виглядати тонким, максимальна товщина має припадати приблизно на
стресову зону і становити не більше 2 мм. У зоні кутикули та на вільному
кінці нігтя товщина повинна бути мінімальною, не більше 1 мм;
7-й крок. Особливої уваги потребує підпилювання акрилового нігтя,
оскільки це визначає зовнішній вигляд та якість виконаної роботи.
Техніка підпилювання у різних школах також різна. Головне завдання —
надати штучному нігтю максимально натурального вигляду, дотримуючись
критеріїв підпилювання правильної форми, товщини та натурального вигину.
Тому необхідно дуже ретельно підпиляти весь периметр зони кутикули та
бокових валиків щоб перехід від натурального до штучного нігтя був
непомітним і невідчутним. Ретельне підпилювання буде запобігати швидкому
відлущенню акрилу від натуральної пластини.
Вільний край нігтя має бути тонким (виняток — становлять конкурсні
вимоги). У процесі створення форми нігтя за допомогою підпилювання, як
правило, використовуються грубо- й малоабразивну пилки та полірувальники
для досягнення блиску та ідеально гладенької поверхні. Коли ніготь
остаточно підпилений і блищить, нарощування закінчено і він готовий до
покриття лаком (рис. 13.24).
Технологія моделювання нігтів на формах. Робота на формах є складнішою у
технологічному плані, тому що майстер самостійно за допомогою трафарету
задає штучному нігтю необхідної форми та вигину нігтя. Цим робота
відрізняється від техніки моделювання нігтів на типсах, де сама типса
задає напрям і форму майбутнього нігтя.
Пропонується наступна технологія:
1-й крок. Продезінфікувати руки клієнта, змити лак з нігтів;
2-й крок. Відсунути кутикулу й підпиляти вільний край, закругливши при
цьому кути;
3-й крок. Зачистити нігтьову пластину рухами малоабразивної пилочки у
напрямі росту;
4-й крок. Обробити нігтьову пластину препаратом для дегідратації
(підсушування) нігтя;
5-й крок. Нанести на нігтьову пластину речовину, яка зчеплює натуральний
ніготь із акрилом (технологію описано при моделюванні нігтів на типсах у
кроці 5);
6-й крок. Підібрати та одягнути форми на нігті;
7-й крок. Перекрити акрилом ніготь (описано у технології моделювання
нігтів на типсах у кроці 6);
8-й крок. Важливим пунктом є зажим бокових поверхонь нігтя (поки акрил
не затвердів) для формування С-кривої нігтя ;
9-й крок. Підпиляти форму й зачне І йти поверхню нігтя пилочками різної
абразивності для надання нігтю красивого вигину.
Коли моделювання нігтя закінчено, можна обробити кутикулу спеціальною
олією й покричи нігті лаком.
Дизайн нігтів. Прикрашати нігті (натуральні та штучні) можна об’ємним
дизайном або розмальовуванням на нігтях.
Об’ємний дизайн, або акрилове ліплення. Роботу необхідно починати з
невеликої акрилової кульки. Перфорування кульки відбувається у той
момент, коли її поверхня набуває матового відтінку (перфорування
досягається шляхом тиску пензля на ще не застилу кульку акрилу).
1-й крок Наносимо невелику кульку акрилу на ніготь і перфоруємо його у
бажаному напрямку;
2-й крок. Перфоруємо ще декілька таких кульок, надаючи пелюсткам форми
квітки.
3-й крок. Додаємо до цієї квітки ще декілька пелюсток, які перфоруємо у
тому ж напрямі, надаючи дизайну закінченого вигляду;
4-й крок. Середину квітки та ніготь можна прикрасити аксесуарами .
Розмальовування нігтів. Найпоширеніша процедура у салоні — манікюр —
поповнилася надзвичайно популярним сьогодні Нейлартом (прикрашання та
розмальовування нігтів). Сама поява французького манікюру є датою
народження й царювання дизайну нігтів, який останнім часом зазнав
значних змін. Зберігся тільки принцип двокольорового покриття нігтів,
який у дизайні багатьох видів відіграє лише фонову роль.
Сьогодні майстри манікюру, які досконало володіють мистецтвом прикрашати
нігті, набувають авторитету висококласних фахівців.
Для розмальовування нігтів необхідно заздалегідь підібрати малюнок і
відповідні фарби. Для малювання на нігтях можна використати акрилові
фарби:
1-й крок. Для виконання кольорового розмальовування спочатку пензлем
наносимо фон на весь ніготь ;
2-й крок. Намічаємо кольоровою фарбою контури квітів і листочків;
3-й крок. На пелюстках квітів підсилюємо внутрішню частину квітки
темнішою фарбою, а світлішою створюємо відсвіти на листочках;
4-й крок. Тоненькою лінією чорного кольору акуратно обводимо усі контури
малюнка, підвищуючи тим самим його контрастність ;
5-й крок. Коли малювання закінчено, фарбу перекривають закріплювачем.
Основні критерії моделювання акрилових нігтів:
1. Довжина І форма усіх нігтів мають бути однаковими;
2. Бокові лінії мають бути строго паралельними та чітко продовжувати
натуральний ніготь;
3. С-крива (торцевий вигляд нігтя) повинна бути однакового вигину на
всіх нігтях;
4. Арка має плавно переходити від зони кутикули до вільного краю нігтя.
Найвища точка апекс (боковий вигляд нігтя) повинна знаходитися на
перетині арки поперечною лінією, що поділяє ніготь на дві половини і
мати однакову висоту на всіх нігтях;
5. Лінія усмішки повинна бути симетричною і однаковою за формою на всіх
10 нігтях;
6. Зовнішній вигляд акрилового нігтя. Поверхня нігтя має бути
гладенькою, матеріал — прозорим і без пухирців.
Внутрішній акриловий дизайн, або «акварельний ефект». Для виконання
дизайну такого виду необхідно володіти технікою нарощування й технікою
об’ємного акрилового ліплення. Внутрішнім акриловим дизайном, або
«акваріумним ефектом» називають будь-який дизайн, перекритий акрилом чи
гелем, тобто знаходиться всередині штучного нігтя.
Розглянемо способи створення «акваріумного ефекту»:
1-й крок. Накладаємо тонкий шар акрилу на ніготь, створюючи акрилову
основу;
2-й крок. Тонуємо ніготь кольоровим акрилом, надаючи фону обраного
кольору .
3-й крок На одержаний фон чорною фарбою наносимо тонкі лінії .
4-й крок Поміж чорних ліній додаємо блискітки.
5-й крок Поверх цих ліній виконуємо ліплення, перфоруючи кожен елемент І
створюючи декілька квітів чи бутонів (рис 13 39), 6-й крок Прикрашаємо
лштення аксесуарами для нігтів, 7-й крок Перекриваємо тшлення кількома
кульками прозорого акрилу.
8-й крок Коли матеріал затвердіє, ніготь запилюють, надаючи йому
красивого вигляду та вигину,
9-й крок Виконавши запилювання нігтя, покриваємо його прозорим лаком для
підсилення блиску.
Після відокремлення штучних нігтів натуральну нігтьову пластину слід
тривалий час ретельно доглядати для ? регенерації
Якісне створення штучних нігтів залежить й від пензля, яким користується
майстер. Кожен вид пензля призначений для роботи тільки з певним
матеріалом або технологією моделювання нігтів. Одним з найбільш
популярних пензлів, що використовується при моделюванні акрилових
нігтів, є круглий із загостреним кінчиком пензель. Вони й були створені
першими при становленні мистецтва моделювання нігтів.
Загострений кінчик пензля дозволяє викладати ідеальну лінію посмішки й
досить пружну бокову частину для притискання матеріалу. Він також
дозволяє контролювати акрил біля зони кутикули. Дуже важливим є вага
пензля. Більш легкий пензель дозволяє більш легко контролювати техніку
нанесення, притискання і розрівнювання матеріалу. Якість волосків також
відіграє дуже важливу роль (рис. 13.42).
Рис 13 .42 Пензель
а — кінчик пензля використовується для набирання маленьких акрилових
кульок, притискання матеріалу та виведення лінії посмішки, б — «живіт»,
або центр пензля утримує ліквід, притискує матеріал, в — вал — це
найтовстіша частина пензля, стійка проти впливу розчинника, г — стержень
— металева частина, всередині якої всі волоски пензля закріплені
високовіскозним клеєм, стійким проти впливу розчинників, д — ручка буває
різної довжини, товщини та із різного матеріалу.
Існують певні правила роботи з пензлем:
— не підрізуйте волоски пензля. Вони підібрані таким чином, щоб пензель
був міцним, еластичним і збалансованим;
— починайте роботу з маленького пензля, перш ніж відчути матеріал і
потім працювати пензлем великого розміру;
— не притискайте матеріал «животом» пензля. Замість цього вчиться
працювати кінчиком пензля, щоб запобігти приклеюванню матеріалу на
нього;
— акуратно витирайте пензель. Якщо на нього нажимати занадто сильно для
видалення ліквіда із «живота» або занадто сильно видаляти застиглий
акрил, то це може призвести до розламування волосків на частини;
— не торкайтеся до пензля руками, бо це може викликати алергічні
реакції;
— не очищайте пензель в ацетоні, бо він негативно діє на волоски й може
розчинити клей у стержні. Пензель можна очищати у чистому мономері або
рідиною для промивання пензлів після кожної процедури нарощування.
Гельові пензлі необхідно протирати серветкою без волокон, яка, змочена у
рідині для видалення залишків липкості. Пензель тримають у сухому
темному місці подалі від пилу та хімічних матеріалів;
— пензель краще зберігати у плоскому положенні на серветці у ящику стола
чи в окремому контейнері. Пензель не можна зберігати у пластиковому
контейнері або у заводській упаковці, тому що акриловий мономер може
розчинити будь-який пластик, а волоски пензля можуть прилипнути до
нього.
Будь-який новий акриловий пензель перед роботою необхідно очистити від
заводського клею:
— усунути клей із волосків пензля;
— після розділення волосків нігтями пензель занурюють у мономір, щоб
він увібрав його вологу.
— рештки мономіру із пензля видаляють серветкою. При цьому у пензлі
утворюється гострий кінець.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.
20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
