.

Адекватність та еквівалентність перекладу (перекладознавство)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
303 17260
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Основи перекладознавства”

на тему:

“Адекватність та еквівалентність перекладу”

ПЛАН

Вступ

1. Суть поняття “еквівалентність перекладу”

2. Поняття адекватності перекладу, типи відповідників при перекладі

3. Типи перекладацької еквівалентності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній
передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту
оригіналу і перекладу дуже значна.

Основне завдання перекладача – створення адекватного перекладу, який
відтворює як зміст, так і форму оригіналу засобами іншої мови.

Основними сходинками, які ведуть до цієї мети, є три типи закономірних
відповідників – еквіваленти, аналоги і описовий переклад.

1. Суть поняття “еквівалентність перекладу”

В сучасному перекладознавстві можна знайти три основних підходи до
визначення поняття «еквівалент». Деякі означення перекладу фактично
підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинен
повністю зберігати зміст оригіналу.

Другий підхід у вирішенні проблеми перекладацької еквівалентності
полягає в спробі знайти в змісті оригіналу якусь інваріативну частину,
збереження якої необхідно і достатньо для досягнення еквівалентності
перекладу. Іншими словами, якщо переклад може виконати одну й ту ж саму
функцію чи описує ту ж саму реальність, то він еквівалентний.

Третій підхід до визначення перекладацької еквівалентності можна
назвати емпіричним. Суть його полягає в тому, щоб не намагатися
вирішувати, у чому повинна полягати спільність перекладу й оригіналу, а
зіставити велике число реальне виконаних перекладів з їх оригіналами і
подивитися, на чому ґрунтується їхня еквівалентність.

Перекладач-професіонал завжди доб’ється практичної інформаційної
еквівалентності перекладу оригіналу, але в теоретичному плані вона, ця
еквівалентність, дуже різна. Можна заздалегідь стверджувати, що
будь-який переклад ніколи не буде абсолютно ідентичний канонічному
тексту оригіналу. Еквівалентність перекладу оригіналу завжди поняття
відносне. І рівень відносності може бути дуже різним. Ступінь зближення
з оригіналом залежить від багатьох факторів: від майстерності
перекладача, від особливостей мов і культур, що зіставляються, епохи
створення оригіналу і перекладу, способу перекладу, характеру
перекладних текстів і т.п. У теорії і практиці перекладу оперують такими
подібними поняттями, як еквівалентність. У широкому плані під
еквівалентністю розуміють щось рівноцінне, рівнозначне чому-небудь.
Певно, ця менша семантична категоричність слова «еквівалентність» і
зробила його кращим у сучасному перекладознавстві. [Комиссаров В.Н.
“Современное переводоведение” ст.38]

Під еквівалентністю, у теорії перекладу слід розуміти збереження
відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і
функціонально — комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і
перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу і
перекладу — це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься
в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на
почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й
імпліцитно віднесена до підтексту. Еквівалентність перекладу залежить
також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові
перекладу. Таке трактування еквівалентності відбиває повноту і
багаторівність цього поняття, пов’язаного із семантичними, структурними,
функціональними, комунікативними, прагматичними, жанровими і т.п.
характеристиками. Причому всі зазначені в дефініції параметри повинні
зберігатися в перекладі, але ступінь їхньої реалізації буде різний в
залежності від тексту, умов і способу перекладу. [Латышев Л.К. “Перевод:
проблемы теории, практики и методики преподавания” 2 глава]

Головне в будь-якому перекладі — це передача змістової інформації
тексту. Всі інші її види й характеристики, функціональні, стилістичні
(емоційні), стильові, соціолокальні і т.п. не можуть бути передані без
відтворення змістової інформації, тому що весь інший зміст компонентів
повідомлення нашаровується на змістову інформацію, витягується з неї,
підказується нею, трансформується в образні асоціації і т.п.

Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній
передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту
оригіналу і перекладу дуже значна.[Виноградов В.С. «Введение в
переводоведение» ст 18-19]

Варто розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою
розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, що
допускається через різницю мов, на яких створені ці тексти, і
перекладацьку еквівалентність – реальну змістову близькість текстів
оригіналу і перекладу, що досягається перекладачем у процесі перекладу.
Межею перекладацької еквівалентності є максимально можлива
(лінгвістична) ступінь збереження змісту оригіналу при перекладі, але в
кожному окремому перекладі змістова близькість до оригіналу в різному
ступені і різних способах наближується до максимального.

Різниця в системах вихідної мови (ВМ) і перекладацької мови (ПМ) й
особливостей створення текстів на кожній з цих мов у різному ступені
можуть обмежувати можливість повного збереження в перекладі змісту
оригіналу. Тому перекладацька еквівалентність може ґрунтуватися на
збереженні (і відповідно втраті) різних елементів змісту, що містяться в
оригіналі. В залежності від того, яка частина змісту передається в
перекладі для забезпечення його еквівалентності, розрізняються різні
рівні (типи) еквівалентності. На будь-якому рівні еквівалентності
переклад може забезпечувати міжмовну комунікацію.

2. Поняття адекватності перекладу,

типи відповідників при перекладі

Адекватність – це більш широке поняття, ніж точність. В поняття
адекватність входить передача стилістичних і експресивних відтінків
оригіналу. Крім того, навіть при відсутності формальної точності
передачі окремих слів та словосполучень переклад в цілому може бути
адекватним. А нерідко буває і так, що переклад є адекватним саме завдяки
порушенню цієї елементарної і поверхової точності. Коли окремі, дрібні,
деколи неперекладні елементи тексту передаються у повній відповідності з
ідейно-художнім задумом автора, переклад досягає високого ступеня
адекватності.

Еквівалент – це постійний рівнозначний відповідник певному слову або
словосполученню в іншій мові, який в абсолютній більшості випадків не
залежить від контексту.

У різних мовах еквівалентними є, в основному, спеціальні терміни, власні
імена, географічні назви, а також позначення історичних, етнографічних
та інших реалій, які мають єдиний закріплений традицією переклад в інших
мовах. Але не тільки терміни мають постійні відповідники-еквіваленти.
Так, apple завжди перекладається яблуко, tiger – тигр, fish – риба.
Однак, ці еквіваленти є незмінюваними тільки у прямому значенні і рідше
– у переносних. Так, bad egg – (перен.) підозріла особа, небезпечний
тип; queer fish – (перен.) дивак, дивна людина, тобто одного постійного
еквіваленту тут немає. У випадку ж the apple of the eye – зіниця ока це
є еквівалент, оскільки тут ми маємо справу з анатомічним терміном. 

Аналіз двомовних словників показує, що тільки окремі конкретні значення
слова можуть мати свій еквівалент в іншій мові. Так, наприклад, слово
opposition перекладається еквівалентом опозиція тільки як політичний
термін (у парламентському і партійному житті), але в широкому,
нетермінологічному значенні це слово може мати в залежності від
контексту різні відповідники (опір, протидія, заперечення, протести і т.
ін.) Отже, кожне із часткових конкретних значень слова може мати свій
відповідник.

Еквіваленти словосполучень зустрічаються частіше, ніж еквіваленти слова.
Словосполучення the House of Commons завжди перекладається Палата
громад, common fraction – простий дріб, common law – звичаєве право,
тоді як слово common не перекладається еквівалентом: common adj 1)
загальний, спільний; 2) громадський общинний; публічний; 3) поширений,
загальновідомий; загальноприйнятий; 4) звичайний; простий, елементарний;
5) мат. простий; 6) грубий, вульгарний, банальний; 7) грам. загальний
(Англо-український словник. Склав М.І.Балла. 1996)

Еквівалентами переважно перекладаються стійкі та фразеологічні
сполучення. Уже те, що вони часто зустрічаються в мові, спонукає
перекладачів шукати для кожного з них постійні відповідники в
українській мові. Можливо, такі еквіваленти як люди доброї волі,
переговори на найвищому рівні, переговори на близькій відстані не є
найкращими, але для перекладача не залишається нічого іншого, як
підкоритися тому, що стало загальноприйнятим у мові. Звичайно, мовна
норма складається не відразу, і не раз траплялося так, що початковий
переклад замінювався іншим. Так, в кінці 1946 року в радянських газетах
з’явився термін злочинці війни (від французького criminels de guerre).
Але дуже скоро він замінився іншим словосполученням – воєнні злочинці.

Другим типом відповідника є переклад з допомогою аналога – одного із
декількох можливих синонімів. У будь-якому двомовному словнику
іноземному слову звичайно відповідає декілька українських синонімів.
Вибір слова з ряду синонімів при перекладі визначається контекстом.
Таким чином, якщо еквівалент завжди один, то аналогів обов’язково
повинно бути декілька.

D

R

¤®

D

F

R

v

?

c¤¬

®

Qсеред яких перших два є стилістичними синонімами, а останніх три –
смисловими.

Переклад при допомозі аналога – вищий ступінь з точки зору
перекладацької майстерності і методики перекладу. Еквівалент завжди
один, і якщо він відомий перекладачу, то зробити переклад неважко. При
перекладі аналогом потрібно вміти вибрати з декількох синонімів один,
найбільш придатний у всіх відношеннях, причому не завжди його можна
знайти у словнику. Про способи вибору слова із синонімічного ряду буде
йтися далі. Якщо ж у двомовному словнику немає потрібного значення
слова, необхідно звернутися до тлумачного або синонімічного іншомовного
словника. Знання іншомовного синоніма-аналога також може наштовхнути
перекладача на правильне вирішення завдання.

Так, при перекладі речення 

They have wantonly denied peoples their lawful right of
self-determination. 

значення слова wantonly не можна визначити з допомогою
англо-українського словника: 

wantonly – безглуздо, безцільно, без мети; без упину; без будь-якої
причини, безпричинно (Англо-український словник М.І.Балла) 

Однак The Concise Oxford Dictionary дає в синонімічному ряду wanton
слово irresponsible, що і є потрібним нам значенням слова: 

Вони безвідповідально позбавили народи їх законного права на
самовизначення.

Слова-еквіваленти складають особливу категорію у двомовних (перекладних)
словниках. В Англо-російському словнику проф.В.К.Мюллера слова, які
мають один-єдиний, тобто еквівалентний переклад, складають приблизно 10%
всіх слів словника. І часто буває так, що деякі слова, зафіксовані у
словнику як такі, що мають еквіваленти, на практиці виявляться
несправжніми еквівалентами. Так дієслово to abbreviate у словнику
перекладається еквівалентом скорочувати. Насправді ж воно може вживатися
в значенні урізувати або стискати. Цей приклад свідчить про неповноту
варіантів перекладу, які подаються в словниках.

Слова багатозначні, які розпадаються на ряд значень, можуть в залежності
від своєї смислової структури мати в українській мові для окремих
значень еквівалент, тоді як інші значення цього слова можуть бути
представлені аналогами. Так, Англо-український словник М.І.Балла подає
такі значення для іменника object:

object n 1) предмет; річ; 2) об’єкт; 3) мета; 4) грам. додаток; 5)
філос. об’єкт; 6) розм. недоладна людина; незвичайна, безглузда річ

Як бачимо, у двох значеннях (1 та 6) object перекладається аналогами, а
в чотирьох інших – еквівалентами. Ще один приклад:

cord n 1) вірьовка; шнур; шнурок; 2) товста струна; 3) pl перен. окови,
кайдани; тенета; узи; 4) анат. зв’язка; 5) спинний мозок; 6) пуповина;
7) ел. шнур; 8) текст. корд; 9) рубчик (на тканині); 10) pl штани з
рубчастого плису; 11) корд (міра дров)

Таке ж явище спостерігається і серед слів-омонімів. Один з омонімів може
мати в українській мові еквівалент, в той час як інші представлені
аналогами. так, іменник stock має такі значення, які в українській мові
передаються еквівалентами: 1) запас; 2) сировина. Омоніми цього слова
перекладаються такими еквівалентами: 1) ложе (рушниці); 2) міцний
бульйон; 3) бот. левкой; 4) іст. широка краватка, шарф; 5) pl мор.
стапель; 6) pl іст. колодки. Поряд з цим, наступні значення іменника
stock представлені в українській мові аналогами: 1) опора, підпора; 2)
рід, сім’я; 3) порода, плем’я; 4) облігації, цінні папери, фонди.

Серед абстрактних імен ми знаходимо багато таких слів, які у свідомості
англійця є єдиними поняттями, в той час як у перекладному словнику вони
фіксуються як багатозначні завдяки диференціації цього єдиного поняття в
українській мові. Самостійні значення слова розділяються в словниках
арабськими цифрами, а значення, отримані в результаті диференціації
поняття, розділяються комою або крапкою з комою:

Suggest v 1) пропонувати, радити; 2) вселяти (думку); навівати;
викликати (асоціацію); підказувати (щось); натякати (про щось); наводити
(на думку); говорити, свідчити (про щось); означати; 3) висувати як
можливу обставину (як можливе припущення) 

Крім еквівалентів та аналогів в двомовних словниках застосовується ще
один спосіб розкриття значення іншомовного слова – пояснювальний або
описовий переклад. Як видно з назви, при цьому виді перекладу замість
самого слова вживається його пояснення. Такий прийом перекладу або,
точніше, інтерпретації слова звичайно застосовується в тих випадках,
коли у словниковому складі мови, на яку робиться переклад. немає ні
еквівалента, ні аналогів, які відповідають значенню слова чи
словосполучення оригіналу. Найчастіше описово перекладаються слова,
котрі позначають поняття або явища, які відсутні в нашому житті, а тому
вони не мають в українській мові спеціальних слів для їх позначення.
Наприклад, high tea – вечірній чай із закускою після раннього обіду;
affirmative action – дії, спрямовані проти дискримінації по відношенню
до певних груп населення.

З наведених прикладах видно, що описовий переклад не передає
стилістичних особливостей слова і знімає його експресивне забарвлення.

Крім еквівалентів, аналогів і описового перекладу у розпорядженні
перекладача є ще один метод перекладу, який є найвищим ступенем
перекладацької майстерності при виборі відповідників і в той же час не
піддається уніфікації і не фіксується у словниках. Це є контекстуальна
заміна і про неї буде йтися окремо далі.

3. Типи перекладацької еквівалентності

Характеристика 5ти видів еквівалентності:

Еквівалентність перекладу першого типу полягає в збереженні тільки тієї
частини змісту оригіналу, що складає мету комунікації:

Maybe there is some chemistry between us that dоеsn’t mix.

Буває, що люди не сходяться характерами.

That’s a pretty thing to say.

Посоромився б!

В другому типі еквівалентності загальна частина змісту оригіналу і
перекладу не тільки передає однакову мету комунікації, але і відображає
ту саму позамовну ситуацію.

Не answered the telephone.

Він зняв трубку.

You are not fit to be in a boat.

Тебе не можна пускати в човен.

У випадку третього типу еквівалентності зберігаються три частини змісту
оригіналу: ціль комунікації, вказівка на ситуацію, і спосіб її опису.

London saw a cold winter last year.

Торік зима в Лондоні була холодною.

That will not be good for you.

Це може для вас погано скінчитися.

У випадку четвертого типу еквівалентності окрім цілі комунікації,
вказівки на ту ж ситуацію і спосіб її опису, зберігається і частина
значення синтаксичних структур вихідного тексту.

Open flew the gate and in came the coach.

Ворота розгорнули навстіж, і карета вже була в дворі.

Him I have never seen.

Я його ніколи й в очі не бачив.

У п’ятому типі еквівалентності досягається максимальний ступінь
близькості змісту оригіналу і перекладу, що може існувати між текстами у
різних мовах.

The house was sold for 10 thousand dollars.

Будинок був проданий за 10 тисяч доларів.

Не was sure we should both fall ill.

Він був впевнений, що ми обидва знедужаємо.

Висновки

Отже, адекватність – це більш широке поняття, ніж точність. В поняття
адекватність входить передача стилістичних і експресивних відтінків
оригіналу. Крім того, навіть при відсутності формальної точності
передачі окремих слів та словосполучень переклад в цілому може бути
адекватним. А нерідко буває і так, що переклад є адекватним саме завдяки
порушенню цієї елементарної і поверхової точності. Коли окремі, дрібні,
деколи неперекладні елементи тексту передаються у повній відповідності з
ідейно-художнім задумом автора, переклад досягає високого ступеня
адекватності.

Еквівалентність орієнтована на відповідність створюваного в результаті
міжмовної комунікації тексту визначеним параметрам, що задаються
оригіналам.

Еквівалентність — це відношення результатів двох комунікативних
актів-первинного і вторинного.

Еквівалентність відповідає на питання, чи відповідає кінцевий текст
вихідному.

Еквівалентність завжди у відомій мірі націлена на ідеальний еталон; має
на увазі вичерпну передачу змісту оригіналу на всіх семіотичних рівнях і
в повному обсязі його функцій, чи стосовно до того чи іншого
семіотичного рівня. Вимога еквівалентності носить, іншими словами,
максимальний характер або стосовно тексту в цілому, або стосовно його
окремих аспектів.

Зіставлення перекладів з їхніми оригіналами показує, що існує декілька
типів еквівалентності, у кожному з який зберігаються різні частини
змісту вихідного тексту. Вивчення рівнів еквівалентності дозволяє
визначити, яку ступінь близькості до оригіналу перекладач може досягти в
кожному конкретному випадку. Поняття еквівалентності розкриває
найважливішу особливість перекладу і є одним з центральних понять
сучасного перекладознавства.

Список використаної літератури

Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические
вопросы). — М.: Издательство института общего среднего образования РАО,
2001, — 224 с.

Комиссаров В.Н. Слово о переводе. М., «Международные отношения”, 1973.

Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Курс лекций. – М.:ЭТС. –
2000. – 192с

Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб.

для ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики та методики
викладання.- М.: Просвещение – 1988. – 159с.

Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее
достижения). – М., 1981

Мін’яр-Бєлоручєв Р.К. Теорія та методи перекладу – М.: Московський
ліцей, 1996. – 208с.

Паршин А. Теорія і практика перекладу.- М.: Російська мова, 2000. – 161
с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода. – М., 1983.

Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. – М. : ООО Філологія
три, 2002. – 416 с.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020