Дипломна робота

на тему:

Особливості соціально-педагогічної роботи

по профілактиці абортів серед дівчат-старшокласниць

у загальноосвітніх закладах

ЗМІСТ

Вступ 3 — 5

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи соціальної профілактики абортів

1.1 Поняття “аборт”. Типологія абортів 6 — 10

1.2 Наслідки абортів для жінок дітородного віку 11 — 15

1.3 Історія виникнення проблеми штучного переривання вагітності 16 —
20

1.4 Сучасний стан щодо репродуктивного здоров’я та статистика абортів
серед молоді в Україні 21 — 26

Аборти в Європі: законодавства, досвід країн 27 — 30

РОЗДІЛ ІІ. Соціально-педагогічні проблеми статевого виховання та

профілактики абортів серед дівчат-старшокласниць.

2.1 Особливості профілактичної діяльності соціального педагога у

загальноосвітніх закладах. 31 — 33

2.2 Досвід статевого виховання підлітків в Україні та закордоном. 34 —
37

2.3 Дослідно — педагогічна робота. Розробка та апробація спецкурсу для
старшокласників зі статевого виховання “Сексуальне та
репродуктивне

здоров’я”. 38 — 45

Висновки та рекомендації 46 — 47

Додатки 48 — 82

Література 83 — 85

ВСТУП

Актуальність теми: Одним із головних обов’язків людства завжди було і є
відтворення нового покоління – народження здорових дітей та їх
повноцінне виховання. Тому одними з найактуальніших проблем є проблеми,
пов’язані з репродуктивним здоров’ям молоді.

В останні десятиліття серед молодого покоління спостерігається тенденція
до більш раннього початку статевого життя. Низька культура міжстатевих
відносин спричиняє велику кількість венеричних захворювань, небажаних
вагітностей та абортів.

Упродовж останніх років відмічається зростання показників захворюваності
та смертності серед дівчат-підлітків, які зумовлені ранніми
вагітностями, пологами та абортами. Дослідження довели, що серед дівчат,
віком 14-18 років, які живуть статевим життям, 30,8% були вагітними. У
53,6% вагітність скінчилась медичним абортом, лише у 25% — пологами, а у
21,4% — мимовільним викиднем. Від абортів більше страждають молодші
дівчата, а загальний відсоток підліткових абортів є переважним (90,9%) у
віці 15-18 років і складає понад дві третини (68,5%) у віці 19-20 років.
Ця ситуація є дуже тривожною, тому що наведені показники у декілька
разів перевищують відповідні показники західноєвропейських країн.
Щорічне число абортів у світі перевищує 55 мільйонів, частка абортів у
дівчат-підлітків коливається від 1,5 до 30% у різних країнах.
Статистичні данні ВООЗ показують, що материнська смертність значно вище
серед дівчат-підлітків, ніж серед жінок старшого віку.

В Україні на 100 дітонароджень припадає 150 випадків штучного
переривання вагітності. Вже зараз фахівці серйозно стурбовані
демографічною кризою в Україні.

Рішення зробити аборт створює серйозні психо-соціальні проблеми, дівчата
переживають стресовий стан у зв’язку з небажаною вагітністю. Саме аборти
наносять найбільшу шкоду репродуктивному здоров’ю жінок в Україні,
негативно впливаючи на перебіг наступних вагітностей та пологів.

Всі ці данні викликають серйозне занепокоєння світової спільноти.
Важливим фактором збереження здоров’я жінок і дітей, зниження
материнської і дитячої смертності, поліпшення демографічної ситуації у
цілому є планування сім’ї.

13 вересня 1995 року постановою Кабінету Міністрів України затверджена
Національна Програма планування сім’ї.

Метою цієї програми є допомога сім’ям і окремим особам у розв’язанні
питань, пов’язаних з дітонародженням, збереження здоров’я батьків та
дітей. Велику частину уваги у цій програмі приділено статевому вихованню
молоді та підвищенню культури статевих відносин. Адже часто підлітки не
повністю усвідомлюють зв’язок між сексуальними стосунками та вагітністю.
У більшості українських сімей статеве виховання неадекватне, тому
підлітки одержують відповідну інформацію від товаришів, а така
інформація часто буває невірною.

Досвід багатьох країн свідчить про те, що потрібно проводити з
підлітками просвітницьку роботу, забезпечувати необхідною інформацією
щодо попередження небажаної вагітності.

Все це і зумовило вибір актуальної теми дипломного дослідження —
“Особливості соціально-педагогічної роботи по профілактиці абортів серед
дівчат-старшокласниць у загальноосвітніх закладах”.

Мета – дослідити особливості соціально педагогічної роботи по
профілактиці абортів серед дівчат-старшокласниць.

Об’єкт дослідження – репродуктивне здоров’я дівчат-старшокласниць.

Предмет – профілактика абортів серед дівчат-старшокласниць.

Завдання:

провести теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної
проблеми;

з’ясувати сутність поняття “аборт” та його типологію;

здійснити аналіз наслідків аборту для жінок дітородного віку;

здійснити історичний аналіз розвитку проблеми штучного переривання

вагітності;

дослідити сучасний стан щодо репродуктивного здоров’я молоді та
статистику

абортів серед молодих дівчат в Україні;

проаналізувати закордонний досвід та законодавство щодо абортів у
країнах

Європи;

вивчити особливості профілактичної діяльності соціального педагога у

загальноосвітніх закладах;

проаналізувати досвід статевого виховання молоді в Україні та
закордоном;

розробити та апробувати спецкурс зі статевого виховання “Сексуальне та

репродуктивне здоров’я”.

Методи дослідження:

метод аналізу наукової літератури та державних документів;

анкетне опитування;

бесіди;

інтерв’ювання;

експеримент.

Розділ І. Теоретичні основи соціальної профілактики абортів

1.1 Поняття «аборт». Типологія абортів.

Аборт завжди вважався якщо не вбивством ще ненародженої живої
істоти, то дуже небезпечною для здоров’я жінки операцією. Особливо це
стосується тих, хто завагітнів вперше. Адже наслідок – часто-густо
безпліддя на все життя. [10, С. 12]

Як свідчить словник-довідник за редакцією В.І. Філоненко, аборт –
передчасне припинення вагітності і зганяння плоду, що нездатний до життя
поза тілом матері, з матки. Аборт слід відрізняти від передчасних
пологів, коли плід вже самостійно дієздатний. [21, С. 6]

У нашій країні переривання вагітності терміном до 12 тижнів може бути
проведене за бажанням жінки, а з 12 по 27 тиждень лише за медичними
показаннями. [10, С.12]

Дівчата до 16 років можуть зробити аборт лише з дозволу батьків, але все
більш розповсюджуються клініки, в яких з дівчат не вимагають не лише
батьківського дозволу, а й навіть документів.

Розрізняють такі види аборту:

Штучний аборт.

Штучний аборт проводиться акушером-гінекологом у спеціалізованому
відділенні лікарні, пологовому будинку або жіночій консультації, якщо
жінка бажає перервати вагітність та за медичними показаннями у тих
випадках, коли збереження вагітності та пологи ведуть до погіршення
стану здоров’я та чинять загрозу для життя жінки, або при аномаліях
розвитку плоду. [12, C.231]

Методи абортування:

— Протягом перших трьох місяців:

Вакуум-аборт (міні-аборт)

Вважають, що вакуум-аборт був винайдений ще у 1927 році російським
вченим.

При аборті розширюють шийку матки. Деколи її пошкоджують тому, що вона
сильно стиснута, щоб захищати дитинку. Відсмоктуюча кюретка (порожнинна
трубка з ножеподібним кінцем) вставляється в матку. Сильне всмоктування
розриває дитину на шматки, витягуючи їх в резервуар. Потрібно бути дуже
обережним, щоб попередити розрив матки та перевірити наявність всіх
частин тіла плоду для певності, що аборт завершено.

Цей спосіб вважається значно кращим, так як дозволяє скоротити час
операції та зменшити її наслідки. [3, C.131]

Розширення та кюретаж

Подібний до методу вакуум-аборту за винятком того, що вставляється
петлеподібний ніж (кюретка), яким розрізають плід на частини, які
видаляють через шийку матки.

RU-486

Препарат RU-486 був винайдений ще у 1975 році. Цей препарат викликає
менструально-подібну реакцію, яка «змиває» природнім шляхом з матки
внутрішній функціональний прошарок разом із заплідненою яйцеклітиною.

Перш за все, приймають стероїдні ліки, які або руйнують сформовану
плаценту, або попереджують її формування. Потім приймають інші ліки з
назвою простагландин для того, щоб викликати скорочення матки та
виштовхнути плід через родові шляхи. Ефективність методики коливається у
межах 98%. Із всіх існуючих способів переривання вагітності цей є
найбільш безпечним. [30]

— Протягом останніх стадій вагітності:

Розширення та видалення

Розширюють шийку матки. Для розчленування плоду використовують кюретку,
потім частини тіла плоду та розчавлена голівка видаляються спеціальними
щипцями.

Цей метод найширше використовується під час 13-20 тижня вагітності.

Метод сольової заливки (отруєння сіллю)

Заборонена законом в Японії та інших країнах, ця процедура стає все менш
популярною і в Україні, через її ризикованість для матері.
Концентрований соловий розчин вприскується у плідний мішок. Плід вдихає
та ковтає розчин і помирає через 1-2 години від отруєння сіллю,
зневоднення, крововиливів у внутрішні органи та конвульсій. Мертве чи
помираюче немовля народжується протягом 24-48 годин. [24]

2. Самовільний аборт

Самовільний аборт (викидень) – самовільне переривання вагітності
терміном до 28 тижнів. Плід, народжений у строк до 28 тижнів, у
більшості випадків нежиттєздатний. Переривання вагітності після 28
тижнів називають передчасними пологами. Самовільний аборт, який
повторюється при наступних вагітностях більше ніж 2 рази, називають
звичним викиднем. [6, С. 234]

В акушерській патології самовільний аборт має значну вагу – він складає
близько 8% від загальної кількості вагітностей. Протікання самовільного
аборту у залежності від терміну вагітності може бути різне. При ранніх
викиднях виникає кровотеча внаслідок відшарування плідного яйця від
стінок матки. Під впливом перейм канал шийки матки розкривається і плід
виштовхується. Пізній викидень протікає по типу передчасних пологів.
Іноді при самовільному аборті плід, який загинув, залишається у
порожнині матки на довгий час – викидень, який затримався або не
здійснився. [4, C.174]

— По відношенню до закону.

Легалізовані аборти

Штучне переривання вагітності, що проводиться лікарем, який має
сертифікат акушера-гінеколога, та у спеціальних медичних установах.
Легальний аборт проводиться за медичними та соціальними показниками. До
соціальних показників відносяться фізична і соціальна незрілість
жіночого організму, дуже високий (понад 45 років ) або низький (до 16
років) віковий фактор ,заняття жінки проституцією ,перебування жінки або
чоловіка у місцях позбавлення волі, розлучення під час вагітності,
вагітність внаслідок зґвалтування та ін. [21, С. 6]

Кримінальні аборти

Кримінальним абортом вважається штучне переривання вагітності, проведене
особою, яка не має медичного сертифікату за спеціальністю «лікар
акушер-гінеколог».

До кримінального аборту в основному звертаються молоді жінки та
дівчата, які намагаються приховати свою вагітність. Кримінальні аборти
проводяться, як правило, некваліфікованими особами поза медичними
установами або ж самою жінкою. [4, С.265-267]

Існує декілька способів переривання вагітності, які проводяться на
побутовому рівні та наносять величезну шкоду здоров’ю жінок

Перший поширений спосіб детально описаний у повісті А. Приставкіна
«Діти Арбату» полягає у загальному впливі на організм. Щоб викликати
вигнання плоду, жінка приймає гарячу ванну або душ, ставить багато
гірчичників. У більшості випадків такі маніпуляції викликають скорочення
матки та викидень. До ряду таких способів можна віднести довготривалу
тряску їзду, навмисне падіння на живіт, здавлювання матки руками.
Небезпека полягає у розвитку маткових кровотеч, які досить тяжко
зупинити. У залежності від методики самостійного аборту смертність жінок
коливається від 25 до 40%.

Другий спосіб позбавлення від плодів пристрасті – введення у
порожнину матки твердих предметів: ручок, олівців, спиць, дерев’яних
паличок. Поряд з введенням твердих предметів деякі жінки вливають у
порожнину матки різні рідини: йод, мильну воду, марганцівку, оцет.
Результат – зараження крові, хімічні опіки, запалення внутрішніх
статевих органів. У кращому випадку, видаливши матку, жінці вдається
врятувати життя, хоча вона вже не зможе мати дітей. У 30 — 60% випадків
представниці слабкої статі просто вмирають.

З ускладнень кримінального аборту виділено 8 головних:

Зараження крові.

Гнійні запалення.

Пробивання матки.

Безпліддя.

Маточні кровотечі.

Отруєння лікарськими засобами.

Хімічні опіки

Смерть. [www.gerpes.ru]

Отже, незважаючи на те, що штучне переривання вагітності у нашій
країні є легалізованою процедурою, яка налічує велику кількість
різноманітних методів абортування, не слід вважати, що аборт – це
простий, легкий вихід із ситуації. Адже наслідки цієї “простої”
процедури наносять величезну шкоду здоров’ю жінки. І саме до наслідків
ми перейдемо у наступному розділі.

1.2 Наслідки аборту для жінок дітородного віку

Оскільки аборт є легалізованою процедурою у нашій
країні, яка з кожним роком набуває все більшого розповсюдження, деяким
необізнаним з цим питанням людям процедура аборту уявляється дуже
простою, практично безболісною і такою, що не має жодних негативних
наслідків. Насправді це не так. [3, С. 36]

Як зазначають вчені, штучне переривання вагітності
має негативні наслідки для жінок дітородного віку, особливо для юних
дівчат. Адже з самого початку вагітності організм жінки починає
перебудовуватись для роботи в іншому режимі. Вагітність – зародження
нового організму, нового життя – це обов’язкова, закладена природою,
перебудова організму жінки. Безсумнівно, це великі, часто небезпечні
навантаження на ще не сформований організм дівчинки. Зовсім по-іншому
починає працювати гормональна система, внутрішні органи. За даними
більшості авторів (І.П. Каткова, Є.Б. Яковлева) перебіг вагітності є
ускладненим у 40-70% юних вагітних. Найчастіше є загроза передчасного її
переривання ( 71% ). [5]

Штучне переривання вагітності, в якості основної міри контролю
народжуваності, є першопричиною багатьох психофізіологічних ускладнень.
Наслідки абортів дуже серйозні. [15]

Вплив аборту на репродуктивну функцію

Як вже було зазначено, аборт – це серйозне втручання в
організм, яке лікарі змушені робити керуючись в основному дотиком, без
контролю зору. І тому, в будь-який момент цієї операції можуть виникнути
ускладнення, які спостерігаються у 35-40% випадків. А безпосередньо під
час операції частота ускладнень досягає 3,3-20%. [3, C.16-18]

Одне з найнебезпечніших ускладнень аборту – пробивання матки,
яке, за даними І.П. Краткової, відмічається у 2-3% жінок, що зазнавали
такого втручання. І якщо негайно не застосувати певних заходів по
усуненню цього ускладнення, то це може не лише підірвати здоров’я жінки,
а загрожувати її життю.

Найбільш поширеним ускладненням після аборту у молодому віці е
безпліддя. Зазвичай це спостерігається при перериванні першої
вагітності. Безпосередньою причиною безпліддя після аборту стає
запалення маткових труб. За даними П.Г. Жученко та Н.М. Рудюк це
ускладнення зустрічається у 35% жінок. Іноді запальний процес може
поширюватись на яєчники.

Негативний вплив аборту на організм жінки не обмежується запальними
процесами статевої сфери та безпліддям. Іноді, під час цієї процедури
порушується трофічна функція центральної та периферичної нервової
системи, що призводить до порушення менструальної та дітородної функції.
Як наслідок таких порушень в організмі – самовільні аборти та передчасні
пологи. [18]

Ще один наслідок аборту – позаматкова вагітність, яка, за даними Є.Б.
Яковлевої, може виникнути як наслідок запалення маткових труб.
Запліднена яйцеклітина прикріплюється у матковій трубі, іноді – в
яєчнику і навіть у черевній порожнині. У 30 – 70 % позаматкової
вагітності причиною були аборти. [28]

Поширені випадки (близько 5% ) занесення інфекції (від легкої до
смертельної) під час проведення операції та залишення частинок плоду у
середині матки (неповний аборт), що призводить до запалення матки та
може мати летальний кінець. [3, C.181]

Психічні наслідки аборту

Психічні наслідки аборту – закрита та тяжка тема. Вивчати її важко через
причину великої кількості абортів. Крім того, жінки, які зробили аборт
залишаються зі своїми проблемами на самоті, поза медичним наглядом.
Загальна картина погіршується ще й суб’єктивністю лікарів, які
стверджують, що «грамотно» зроблений аборт не має ніяких негативних
наслідків для жінок. Але на практиці все навпаки: наслідки аборту можуть
проявитись значно пізніше, іноді, навіть, через декілька років. За
даними професора Ванди Полтавски, близько 60% жінок відчувають після
аборту почуття провини, впадають у депресивний стан, а 30% не залишає
безпричинний страх. Іноді депресія після аборту настільки тяжка, що може
призвести до самогубства. Часто після аборту зустрічається депресивний
невроз з гострим почуттям провини. Близько 35% жінок часто після аборту
«безпричинно» плачуть. Психічні наслідки аборту (це підтверджують 80% із
100 опитаних жінок) набагато тяжчі за фізичні, оскільки вони майже не
піддаються лікуванню. Більше половини опитуваних жінок почувають себе
нездоровими, знервованими, неврівноваженими. Вони не можуть повернути
втрачений внутрішній спокій. Їх пригнічують самі спогади про зроблений
аборт, вони намагаються знайти способи, які захистили б їх від почуття
провини, розпачу та депресії. [16, С. 85-88]

Часто психічні розлади супроводжуються різноманітними фізичними
хворобами: порушенням ритму серця, судомами у нижній частині живота,
розладами кишково-шлункового тракту і т. ін. [3, C.361]

Вбивство дитини у тілі його матері – це грубий акт насилля, який має
дві жертви: дитину, яку насильно вбивають, та матір, яка стає душевним
та фізичним « інвалідом» на все життя [16, С. 102-104]

Постабортний синдром

Постабортний синдром (ПАС) – це поєднання психічних симптомів або
захворювань, які можуть з’являтись внаслідок переживань після аборту.

Основним симптомом хвороби є постійне переслідування пережитого у
підсвідомості жінки.

Причини ПАС:

Втрата рідної дитини, яка продовжує жити у свідомості батьків та
членів родини.

У жінок з настанням вагітності починають відбуватись гормональні
зміни, які фізіологічно готують її до материнства. Страх, пов’язаний з
вагітністю, агресія, яка призводить до знищення своєї ж дитини, біль як
наслідок втрати – все це викликає тяжкі психологічні конфлікти, які
важко вирішувати. [16, С. 63-65]

У молодих дівчат ці симптоми зустрічаються у декілька разів частіше, ніж
у жінок більш старшого віку, оскільки ні організм, ні психіка ще не
сформовані настільки, щоб таке різке втручання в їхній організм пройшло
безрезультатно, не залишивши слід. Часто вони навіть не можуть ні з ким
розділити цей тягар, так як в основному аборт є їх таємницею від
оточуючих. Це лише ускладнює й так не просту ситуацію, призводячи до
непорозумінь та конфліктів. [15]

Такі серйозні та небезпечні наслідки абортів вимагають аналізу
використання штучного переривання вагітності.

Аналіз результатів дослідження, проведеного 1999 року в Україні,
показав, що найбільш питому вагу серед причин переривання вагітності має
матеріальна незабезпеченість ( 27,26% ), незадовільні житлові умови (
7,79% ). За даними, у віці до 20 років значну питому вагу у структурі
причин переривання вагітності мають:

— відсутність чоловіка ( жінок, що не перебувають у шлюбі 82,86%);

— молодий вік жінки;

— незадовільні житлові умови;

— працевлаштованість / навчання [18].

Крім цього, на нашу думку, необхідно розглянути причини, що призводять
до незапланованої вагітності серед дівчат-старшокласниць :

Ранній початок статевого життя

Тенденція до більш раннього початку статевого життя відмічається майже у
всьому світі. Це пояснюють зміною норм молодіжної моралі,
акселерацією. Аналіз результатів анонімного анкетування, проведеного
Є.Б.Яковлевою, показав, що у 11 років почали жити статевим життям 30%
опитаних дівчаток, з 12 років — 30%, з 13 -20%о, з 14 — 20%о [29].
Відзначається легковажне та неправильне відношення до статевого життя.

Необізнаність з питань запобігання вагітності

Так, 70% дівчаток, опитаних Є.Б. Яковлевою, не були обізнані в питаннях
попередження небажаної вагітності, 40% не були навчені використанню
контрацептивів. Згідно результатів дослідження в Україні з питань
попередження небажаної вагітності вели бесіду в жіночих консультаціях
лише з 25% опитаних жінок [14].

Незадовільне статеве виховання.

Як зазначено у Національній програмі планування сім’ї «…існуюча
система виховання в Україні не сприяє підвищенню рівня знань
підростаючого покоління у сфері сексуальної поведінки» [17].

Отже, стає очевидним, що кількість абортів в окремих
країнах ( у тому числі і в Україні ) набагато перевищує кількість
дітонароджень. Аборт є причиною багатьох психофізіологічних захворювань,
часто призводить до втрати дітородної функції і навіть смерті.

1.3 Історія виникнення аборту як методу штучного переривання
вагітності

З давніх-давен переривання вагітності було поза законом. Усі релігійні
конфесії забороняли віруючим приймати участь у цій процедурі. У ХХ
столітті аборти легалізували та зробили одним з методів планування
сім’ї. Штучне переривання вагітності поширене у наші дні більше, ніж
будь-коли в історії людства. Позбавлення від небажаної вагітності було
відоме в усі часи, навіть у найпримітивніших суспільствах. У цьому
відношенні людство завжди проявляло винахідливість. Для абортів
застосовувались різні колючі інструменти: гостро заточені палички,
в’язальні спиці, різноманітні зонди, через які в матку вводили воду,
оцет та інші їдкі речовини [11, C.5 ]

Аборт — одна з найдавніших проблем медичної етики, філософії,
юриспруденції та теології. Клятва Гіппократа забороняє лікарям
переривати вагітність. У той же час Аристотель вважав аборт допустимим.
У позиції Аристотеля звертають на себе увагу два моменти: необхідність
абортів зумовлюється демографічними цілями (регулюванням
народжуваності); одночасно він вважав аборт дозволеним, доки у плоду не
сформована «чуттєвість» та « рухова активність». [30]

У древніх євреїв аборт був категорично заборонений. Цю заборону на
довгі роки запозичило християнство, підкоривши своєму впливу суспільну
свідомість європейських народів.

У Стародавньому Римі, особливо в його пізній період, аборт не
вважався неприйнятним та широко застосовувався. Пізніше, коли Римська
імперія відчула потребу у солдатах для завоювання чужих земель, жінок та
осіб, які сприяють здійсненню аборту, суворо карали. [26, С. 262]

У той час для проведення абортів почали застосовувати препарати
споришу. На жаль, викидень він викликав не у всіх, проте побічні дії
виникали у кожної жінки.

В епоху падіння імперії заможні громадяни переважно не бажали мати
дітей. Спочатку у римському праві плід вважався частиною тіла матері,
тому жінка не підлягала покаранню за «вигнання « його зі свого тіла. І
лише пізніше ембріон (nasciturus – той, хто повинен народитися) був
наділений громадянськими правами. Штучний аборт став розглядатися як
злочин прав батьків, якщо хтось прагнув таким шляхом досягти майнових
прав.

Але повне усвідомлення цінності ембріона пов’язане з виникненням
християнства. Ще в епоху раннього християнства аборт ототожнюється з
вбивством людини. Християнська концепція стверджувала, що винищення
плоду позбавляє його благодаті майбутнього хрещення і, відповідно, є
гріхом. Тому у середині століття аборт розглядався як тяжкий злочин,
аналогічний вбивству родича. Під впливом церкви у XVI столітті майже у
всіх європейських країнах (Англії, Німеччині, Франції) проведення
абортів каралось смертною карою, яка пізніше була замінена каторгою та
ув’язненням. При чому карались не лише лікарі, а й пацієнтки. [28, C.2]

У християнській традиції відношення до аборту важливе місце займає
питання про те, коли ембріон отримує безсмертну душу.

Якщо у ранніх християн при цьому вказувалось на 40-й день для
хлопчиків та на 80-й день для дівчаток, то середньовікові богослови та
філософи-схоласти (вже не розрізняючи статі) вказували то на 40-й, то на
80-й день. Ці положення несподівано «перегукуються» у сучасному
законодавстві про аборти, прийнятому у ряді країн і частіше за все
допустимим переривання вагітності лише у першому триместрі (до 12
тижнів) вагітності.

Згідно зібранню німецьких законів «Кароліна» (XIV ст.), аборт у випадку
знищення плоду, який вже має душу, карався смертною карою. Смертна кара
за аборт була введена у Росії в 1649 році, а відмінена через століття.
[30]

Цікавою є еволюція відношення лікарів і суспільства до проблеми
абортів протягом двох останніх століть. Так, засновник вітчизняного
акушерства М. М. Максимович – Амбодік ще у 1784 році виступав за те, щоб
у критичній ситуації в першу чергу рятувати життя матері, а не плоду. У
європейській медицині важливим пунктом в остаточному формуванні даної
концепції стала дискусія Паризької медичної академії у 1852 році:
статистика материнських смертей після кесаревого розтину стала головним
аргументом в етичному оправданні штучного переривання вагітності у таких
випадках.
Хірургічна техніка штучного аборту шляхом введення у порожнину
матки інструментів відома приблизно з 1750 г. Однак спочатку, через
високий ризик, дипломованими лікарями проводились дуже рідко. Якщо цей
метод і застосовувався у ті роки, то лише незаконно практикуючими
лікарями. [16, C.263]

У другій половині XIX ст. у США виникає загальнонаціональний рух за
заборону аборту. Провідну роль у ньому відіграло керівництво
авторитетної Американської медичної асоціації. Базуючись на
ембріологічних дослідах, лікарі доводили, що плід є живою істотою з
моменту зачаття, а не з моменту відчуття матір’ю рухів його тіла. Тому
лікарі наголошували, що аборт, навіть на ранніх стадіях вагітності, є
вбивством дитини. У результаті у 1880р. аборти у США, якщо мова не йшла
про випадки рятування життя жінки, були заборонені. Прийняті у той час
закони, в основному зберігались до 60-х років ХХ століття.

У 1869 році британський парламент прийняв «Акт про злочини проти
особистості», згідно з яким аборт, починаючи з моменту зачаття, вважався
тяжким злочином. Аборт, який проводився самою жінкою, карався значно
суворіше, якщо був зроблений після появи перших рухів плоду. [28, C.2]

У Франції покара рання посилювалось по відношенню до лікарів, у той час
як був період (з 1791 по 1810р.), коли сама жінка від покарання
взагалі звільнялась. В дореволюційному законодавстві: Росії чітко
розрізнялись дозволений законодавством аборт, який проводився лікарем з
метою порятунку життя жінки та аборт, який проводить сама жінка або
стороння особа та ставить перед собою злочинну мету переривання
вагітності.

Серед вітчизняних лікарів у другій половині ХІХ на початку ХХ століть
існували альтернативні підходи до цієї проблеми. Погоджуючись у цілому з
моральним засудженням аборту, інші лікарі підкреслювали також і інші
аспекти даної проблеми: наскільки сумісний штучний аборт з цілями
лікарської професії; чи допускається комерціалізація медичної практики
такого роду. Усі російські лікарі чітко розмежовували «аборт за
проханням» та «аборт за медичними показаннями». [7, C. 141]

У ХХ столітті у дискусії про допустимість абортів активно включаються
феміністичний рух. У 50-ті роки ХІХ століття одна з перших американських
феміністок, С. Грімке, у нарисі «Подружнє життя» писала, що жінка має
право вирішувати, коли вона стане матір’ю, скільки дітей матиме і при
яких обставинах це траплятиметься.

Першою державою, яка легалізувала «аборти за проханням», була Росія. Це
був засіб, спрямований у першу чергу проти кримінальних абортів. Однак
вже у 1924 році органи по охороні здоров’я створюють «абортні комісії»,
які видавали дозвіл на безкоштовний аборт, застосовуючи при цьому
класовий підхід і дотримуючись при цьому такої послідовності:
безробітні-одиначки; одиначки, які працюють, але мають одну дитину;
багатодітні; решта застрахованих; інші громадянки. Для багатьох жінок,
які не отримали дозвіл на аборт, він став платним. У 1926 році були
введенні і інші обмеження. До 1930 року у СРСР друкувалась статистика
абортів, яка свідчила про постійне зростання їх кількості. У суспільстві
розповсюджувались погляди на аборт як зло з демографічної точки зору. У
1936 році була прийнята Постанова, яка забороняла аборти. Зростання
кількості кримінальних абортів у післявоєнні роки примусив радянське
правління знову змінити політику по відношенню до абортів – у 1955 році
Президія Верховної Ради СРСР прийняв Указ «Про відміну заборони
абортів». Цим юридичним актом були легалізовані «аборти за проханням»,
які мали право проводити особи, що мають спеціальну медичну освіту, лише
при вагітності терміном до 12 тижнів і тільки в лікарняних умовах. При
недотриманні хоча б однієї з цих умов, аборт вважався кримінальним, за
що було встановлене покарання — до 8 років виправних робіт. Офіційна
статистика засвідчила, що у СРСР був найвищий у світі показник кількості
абортів. Рамки легальності аборту були значно розширені у 1987 році,
Міністерством охорони здоров’я СРСР був виданий наказ № 1342 про
переривання вагітності за соціальними показниками. Цей документ дозволяв
за бажанням жінки переривати вагітність при більшому терміну, якщо
документально підтверджувались такі обставини, як розлучення під час
вагітності, багатодітність та ін. Тобто протягом останніх десятиліть
законодавство про аборт ставало все більш ліберальним. Одночасно з цим
почали виникати громадські рухи проти абортів – асоціації «Життя»,
«Право на життя», «Pro life», «Vita» та інші. [30]

В Україні, як і в СРСР, аборти були легалізовані у 50-х роках ХХ
століття, у

зв’язку із зростанням кількості кримінальних абортів. І лише наприкінці
80-х рамки легалізованості були значно розширені, вийшов закон, який
дозволяв переривання вагітності за соціальними показниками та за
бажанням жінки на пізніх стадіях вагітності.

13 вересня 1995 року постановою Кабінету Міністрів України
була затверджена Національна програма планування сім’ї. Метою цієї
програми є допомога сім’ям і окремим особам у розв’язанні питань,
пов’язаних з дітонародженням, збереженням здоров’я батьків і дітей,
вибором раціональних інтервалів між народженням дітей і часом їх
народження, а також дотримання відповідальної дітородної поведінки. [17,
С.25-30]

Отже, незважаючи на цілий ряд заборон та негативні наслідки штучного
переривання вагітності, аборт застосовували з давніх-давен. А ранній
початок статевого життя, необізнаність з питань контрацепції – далеко
неповні причини розповсюдження абортів серед молодих дівчат. Є надія, що
з впровадженням освітніх програм щодо статевого виховання кількість
абортів у нашій країні набагато зменшуватиметься.

1.4 Сучасний стан щодо репродуктивного здоров’я молоді та статистика

абортів серед молодих дівчат в Україні

За визначенням, даним у Каїрі, репродуктивне здоров’я – це стан
повного фізичного, розумового та соціального благополуччя, а не просто
відсутність хвороб та недуг у всіх питаннях, які стосуються
репродуктивної системи та її функцій і процесів.

Загальний занепад охорони здоров’я, який почався ще за радянських
часів, поряд з іншими чинниками призвів до погіршення стану здоров’я
населення України. Профілактична спрямованість охорони здоров’я, яку
успадкувала Україна, втратила пріоритетність через обмеженість
фінансування. Бюджетні кошти задовольняють лише близько третини потреб
охорони здоров’я. Не дивно, що криза торкнулася майже всіх верств
населення. [7, C.5]

Стан здоров’я підлітків як однієї з найменш захищених груп за останні
роки значною мірою погіршився. Загальний показник захворюваності
підлітків віком 15-17 років збільшився на 13,9% порівняно з 1993 роком.

Зміни статевої поведінки підлітків, безперечно, мають вплив на їхнє
репродуктивне здоров’я: збільшилась кількість підліткових вагітностей та
абортів, зросла захворюваність на хвороби, що передаються статевим
шляхом. Заслуговує на увагу зростання екстрагенітальної захворюваності
підлітків, яка негативно впливає на репродуктивну функцію.

Такий чинник, як ранній початок сексуальних стосунків, завжди
пов’язаний у молоді з певним ризиком: без певних знань та навичок у
галузі планування сім’ї можливі захворювання, що передаються статевим
шляхом, небажані вагітності. Жінки, які завагітніли в юному віці,
постають перед дилемою – зробити аборт або народжувати дитину.
Шкідливість аборту в молодому віці та захворювань, що передаються
статевим шляхом, добре відома. Саме з цієї причини статева освіта є дуже
важливою в контексті збереження репродуктивного здоров’я підлітків. [9.
C. 38]

Медичним аспектам стану статевого та репродуктивного здоров’я
підлітків були присвячені спеціальні компоненти дослідження Української
Асоціації планування сім’ї, розроблені за участю акушерів-гінекологів,
дерматовенерологів, урологів, психологів та соціальних робітників.
Показники репродуктивного та статевого здоров’я досліджувались за
допомогою анонімного анкетування за закритими комбінованими анкетами.
[20, C.71]

Як свідчать результати проведеного у 1996 році дослідження «Здоров’я
дітей та жінок в Україні», жінки репродуктивного віку користуються
засобами контрацепції в такій пропорції: 11% жінок не користуються
контрацептивами взагалі. Нижче наведено дані про вживання різних методів
запобігання вагітності жінками віком 15-49 років (1996 р.).

Таблиця 1. Використання засобів контрацепції жінками репродуктивного
віку (1996 р.).

Метод Користуються (%)

? Внутрішньоматкова спіраль 23,9

? Презерватив 19,9

? Природний метод 19,9

? Соіtus іnterruptus 17,3

? Оральні контрацептиви 5,4

? Хімічні сперміциди 4,0

? Лактаційний метод 1,5

? Шийкова діафрагма 0,1

? Ін’єкційні імплантати 0,1

Позитивним є той факт, що дівчата-підлітки користуються оральними
контрацептивами (оптимальний метод для молодих дівчат при умові
постійного статевого партнера), а їхні партнери — презервативами значно
частіше, ніж уся група жінок фертильного віку (23,6% проти 5,4% для
оральних контрацептивів та 73,9% проти 19,9% для презервативів).
Вважаємо, що це є одним з результатів роботи з втілення Національної
програми планування сім’ї, яка триває з 1995 року та проекту ФН 00Н
«Підтримка Національної програми планування сім’ї». Таке становище справ
дає підстави сподіватись на позитивні зрушення стану репродуктивного
здоров’я населення України, особливо стосовно небажаних вагітностей та
захворювань, що передаються статевим шляхом. [14]

Характерно, що досить високий відсоток і дівчат, і юнаків
відмовляється від використання контрацептивів необґрунтовано, пояснюючи
це просто своїм небажанням. Такий факт свідчить про можливість
підвищення використання контрацептивів через проведення
освітньо-інформаційних заходів для підлітків. Кожна четверта
дівчина-підліток не має навичок користування контрацептивами, що
свідчить про низьку інформованість дівчат у питаннях планування сім’ї.
Про це ж свідчить високий відсоток дівчат, які вважають свій молодий вік
причиною для невикористання контрацепції. Значно вищий порівняно з
дівчатами відсоток юнаків, які вміють користуватись контрацептивами,
обумовлений тим, що юнаки переважно мають на увазі лише презерватив,
користування яким є дуже простим. [9, C.39]

Досить високий відсоток підлітків зазначив наявність зараз або у
минулому вагітності у себе або у партнерки, особливо у віковій групі
15-18 років. Ствердно відповіли 11,1% юнаків і 12,8 дівчат з цієї групи
і 16,4% юнаків та 20% дівчат з вікової групи 19-20 років. При цьому у
групі 19-20 років бажали дитину 64,3% юнаків і 73,3% дівчат. Дослідження
донецьких фахівців показали, що серед дівчат 15-19 років, які живуть
статевим життям, 30,8% були вагітними, при чому у 20% було 2 вагітності,
а у 2,2% — 3 вагітності. [20, C.74]

У таблиці 2 приведено статевий розподіл відповідей підлітків. Знову
зауважимо, що юнаки при відповіді, звичайно, мали на увазі своїх
партнерок.

Таблиця 2. Відповіді на питання «Якщо була вагітність, чим вона
скінчилась?» (%)

Наслідок вагітності 15-18 років 19-20 років

Хлопці Дівчата Хлопці Дівчата

Пологами 35,3 9,1 26,4 31,5

Медичним абортом 41,2 72,7 58,5 61,1

Мимовільним викиднем 23,5 18,2 15,1 7,4

Дані дослідження репродуктивного анамнезу, проведеного донецькими
спеціалістами, показують такі наслідки вагітностей у дівчат 15-19 років,
які живуть статевим життям (ця група склала 30,8% від усієї дослідженої
групи): медичний аборт — 69,1%, мимовільний викидень — 14,5%, пологи —
16,4%. Як і очікувалось, від абортів більше страждають молодші дівчата,
а загальний відсоток підліткових абортів є переважним (90,9%) у віці
15-18 років і складає понад дві третини (68,5%) у віці 19-20 років. Ця
ситуація є дуже тривожною, тому що наведені показники у декілька разів
перевищують відповідні показники західноєвропейських країн. Нижче
наведено динаміку частоти підліткових абортів (за даними МОЗ України).
[19]

Таблиця 3. Частота абортів у підлітків (абсолютні числа та на 1000
підлітків)

Роки До 14 років 15-17 років

Абс % Абс %

1993 386 0,21 33930 31

1994 316 0,17 24163 22,29

1995 317 0,17 20512 18,96

1996 311 0,17 19059 17,69

1997 263 0,14 15703 14,62

1998 236 0,12 12901 11,9

Крім того, серйозне занепокоєння викликає частота
позалікарняних абортів ( 11,2%) у віці 14-16 років,
що складає 12,5% по відношенню до всіх першовагітних, які зверталися
відносно переривання вагітності. Кількість абортів серед неповнолітніх
зросла за останні 3 роки на 9,3%, а число позалікарняних абортів – на
23%. [19]

Саме аборти спричиняють найбільшу шкоду репродуктивному здоров’ю жінок в
Україні, негативно впливаючи на фертильність жінок, перебіг наступних
вагітностей та пологів. МОЗ України наводить такі дані про динаміку
ускладнень пологів в Україні протягом 5 останніх років (табл.4). [20,
C.75]

Таблиця 4. Ускладнення пологів в Україні

Роки Абс. Число пологів На 1000 жінок

репродуктивного віку Нормальні

(%) Ускладнення

(%)

1993 553153 44,3 36,6 63,4

1994 521113 41,3 34,2 65,8

1995 494366 39,0 33,9 66,1

1996 473445 37,0 31,9 68,1

1997 443589 35,0 31,9 68,1

За даними МОЗ, поряд із зростанням кількості ускладнень вагітності та
пологів плідність українських жінок (кількість дітей, народжених на 1000
жінок) неухильно знижується (табл. 5).

Таблиця 5. Загальна плідність жінок в Україні

Роки Народилось живими Загальна плідність (%)

1993 552839 44,3

1994 520865 41,3

1995 494086 39,0

1996 473333 37,0

1997 443366 34,7

Серед причин цих негативних змін стану репродуктивного здоров’я жінок
велика кількість абортів у молодому віці посідає одне з головних місць.
[29]

Другий за значенням шкідливий чинник — захворювання, що передаються
статевим шляхом. Підтвердили наявність таких захворювань у себе зараз
або у минулому 9,7% юнаків і 8,8% дівчат обох вікових груп (виважені
середні значення).Покращати незадовільний стан репродуктивного і
статевого здоров’я підлітків покликані передусім заклади планування
сім’ї.

У вересні 1995 році постановою Кабінету Міністрів України №736 було
прийнято Національну програму планування сім’ї. Програма передбачає
створення в усіх регіонах центрів планування сім’ї, одним з пріоритетних
напрямків діяльності яких є робота з підлітками. Розпочата робота по
створенню дружніх клінік для підлітків, де вони матимуть можливість
отримувати інформацію, консультуватись, проходити діагностику та
лікування захворювань, що передаються статевим шляхом. [20, С.70-77]

Отже, є надія, що спільна робота закладів планування сім’ї та інших
державних і недержавних установ (законодавчих, освітніх, соціальних,
інформаційних, правничих) у нижченаведених напрямках призведе до
поліпшення стану статевого та репродуктивного здоров’я підлітків в
Україні. Необхідно поєднати зусилля й досвід усіх зацікавлених
організацій, включаючи міжнародні, для досягнення спільної мети —
здорового майбутнього України.

На закінчення хочеться висловити думку, що погіршення ситуації щодо
статевого та репродуктивного здоров’я підлітків в Україні не набуло
незворотного характеру. Існують резерви й потенціал для покращення
ситуації, що підтверджується результатами даного дослідження. Потрібні
лише увага до проблеми і цілеспрямовані зусилля на різних рівнях,
поєднані з вірою в успіх.

1.5 Аборти в Європі: законодавство, досвід країн

У більшості країн світу до другої половини ХХ століття аборти були
нелегальними, і питання, які стосувалися абортів, не обумовлювалися у
законодавчих актах країн. Процес прийняття законодавств по абортам
почався у 1950-ті роки у СРСР як відповідь на виникнення загрози, яку
нелегальні та небезпечні аборти являли для здоров’я та життя жінок. У
1960-ті роки цей процес поширився на Європу, що привело до лібералізації
абортів до 1985 року майже у всіх країнах Європейської Співдружності та
Центральної і Східної Європи. Албанія, Болгарія, Чехія та Словацька
республіка, Угорщина та Румунія прийняли свої законодавчі акти через
рік. Починаючи з 1985 року деякі Західноєвропейські країни почали
переглядати свої законодавства по абортам (Іспанія, Німеччина та Греція
у 1986 році, Бельгія – у 1990році). У наш час нелегальними являються
аборти лише в Ірландії. Там існує практика, що при певних обставинах
ірландки їдуть до Англії, щоб зробити аборт, але у самій Ірландії
легально такі послуги не надаються. [7, C.16]

Нові закони, які стосуються подальшої лібералізації законодавств по
абортам, розглядаються у Франції та Швейцарії. На Кіпрі, в Ізраїлі,
Польщі, Португалії, Іспанії та Швейцарії діючі законодавства по абортам
все ще обмежені і допускають аборт лише у випадках зґвалтування,
порушеннях розвитку плоду або для захисту фізичного та психічного
здоров’я жінки. [27, C.1]

Аборти у документах Організації Об’єднаних Націй

Аргументи на користь легалізації абортів в Європі були висунуті у
зв’язку з хвилюванням за життя та здоров’я жінок. З 1960-х років жіночі
організації по всій Європі лобіювали не просто легалізацію абортів, а й
визнання права на аборт в якості одного з прав людини. Багато
організацій, які виступали за право на вибір, вимагали визнання права
жінки на аборт за бажанням та внесення відповідних норм до
законодавства країн. Репродуктивні права були визнані в якості прав
людини на Міжнародній конференції по народонаселенню та розвитку у Каїрі
у 1994 році. Починаючи з цього року, репродуктивні права почали
визнаватись все більшою кількістю міжнародних та національних
законодавств, але право на аборт не було включене у ці права. [30]

Законодавства по абортам у країнах Європи дуже відрізняються між собою.
Обмежувальні законодавства в Європі дозволяють аборт лише у тих
випадках, коли мова йде про рятування життя жінки. Більш ліберальні
законодавства дозволяють аборти за медичними та соціальними показниками.
Найбільш ліберальні законодавства дозволяють аборт за бажанням жінки. У
26 країнах Європи діють законодавства, які допускають цю процедуру за
бажанням жінки. Таким чином, у більшості країн жінки мають право на
аборт.

Законодавства Ізраїлю, Португалії, Іспанії та Швейцарії дозволяють
аборт, якщо вагітність являє загрозу не лише для фізичного, а й для
психічного здоров’я жінки. Загроза для психічного здоров’я у цих країнах
розглядається дуже широко – потрясіння, яке спричинив акт насилля,
стрес, пов’язаний з тяжким соціально-економічним становищем. [7,
C.18-22]

У Польщі аборт дозволяється лише у тих випадках, коли існує загроза для
життя жінки, при аномаліях розвитку плоду та коли встановлена
кримінальна природа вагітності. У 1997 році вступило у дію доповнення до
Закону «Про планування сім’ї, захисті людського плоду та умовах дозволу
на аборт», згідно з яким, жінка мала право зробити аборт, якщо
знаходилася у тяжкій життєвій ситуації. Але у грудні цього ж року
Президент Польського конституційного трибуналу відмінив ці доповнення,
оскільки вони порушують гарантований Конституцією захист права на життя
для «зачатої дитини». У зв’язку з цим показник кількості абортів упав до
1 на 100 живонароджень, що є набагато меншим, ніж, наприклад, по
Румунії. [30]

Законодавства більшості країн містять положення, які визначають місце
проведення аборту та кваліфікацію персоналу, який проводить цю
процедуру. Наприклад, закони багатьох країн встановлюють, що аборти
повинні проводитись тільки у державних лікарнях, які мають ліцензію, і
лише лікарями або акушерами-гінекологами. Австрія – одна з не багатьох
країн, закон якої не містить таких вимог. Туреччина є єдиною країною в
Європейському регіоні, де на аборт потрібно мати дозвіл чоловіка. В
Австрії, Данії, Франції, Італії, Норвегії, Греції, Румунії, Швеції,
Португалії, Росії, Україні для проведення аборту неповнолітнім необхідно
мати дозвіл батьків. У деяких країнах, включаючи Данію, Італію,
Норвегію, підлітки, які вирішили не інформувати своїх батьків, можуть
звернутись за дозволом у суд або лікарняний комітет. У Франції підлітки
можуть піти за дозволом на аборт до суду з працівником лікарні. [7, С.
4-6]

За даними комісії UNICEF по Центральній та Східній Європі, найвищі
показники проведення абортів відмічені у Румунії, Росії та Білорусі, де
приблизно лише третя вагітність закінчується народженням дитини. З
початку 90-их років найбільше збільшення кількості абортів відмічено у
Вірменії та Румунії, зменшення — у Польщі, де аборти були заборонені.
Найбільш висока кількість абортів також відмічається у Західній частині
СНД, Південно-Східній Європі (крім Албанії) та країнах Балтії (за
виключенням Литви), де лише 1/4 чи 1/3 загальної кількості вагітностей
завершується дітонародженням [25].

У Молдові аборти легалізовані з 1956 року. Через ліберальність закону
та доступності аборту він часто застосовувався замість контрацепції для
того, щоб регулювати інтервали між пологами та мати бажану кількість
дітей. Молдова й на сьогоднішній день займає одне з перших місць по
кількості абортів серед країн СНД. Дослідження причин, через які жінки
у Молдові вирішують робити аборт, показали, що основною причиною
(близько 57%) є соціально-економічне становище у сім’ї жінки. До цих
причин можна також віднести аборти серед дівчат-підлітків, які йдуть на
аборт через скрутне матеріальне становище та неможливості самостійно
виховати дитину. [7, C.22]

Друга поширена причина – це наявність у сім’ї запланованої кількості
дітей.

А про різні засоби контрацепції в Молдові хоча й знає велика кількість
жінок, але далеко не всі. У той же час знання засобів контрацепції ще
не означає наявності знань про те, як нею правильно користуватись.
Багато жінок вважають за краще зробити аборт, ніж використовувати
сучасні засоби контрацепції. [7, С.22-23]

Але аборт – це не кращий засіб контролю народжуваності. Це крайній
засіб. І оскільки ні один з методів контрацепції не забезпечує 100%-вої
надійності, аборт є виходом там, де не спрацьовує контрацепція. Виходом,
який дозволяє жінкам самим вирішувати, мати їм дітей, скільки та коли.
[30]

Отже, проведений аналіз підкреслює важливе значення профілактики аборту
не лише в Україні, а й за її межами. Необхідно підвищувати культуру
населення щодо репродуктивного здоров’я та методів планування сім’ї. А
особливо це стосується підліткової та молодіжної аудиторії, адже в їхніх
руках наше майбутнє.

Розділ II. Соціально-педагогічні проблеми статевого виховання та
профілактики абортів серед дівчат-старшокласниць.

2.1 Особливості профілактичної діяльності соціального педагога у
загальноосвітніх закладах.

У наш час профілактики потребує все населення, але особливо діти,
підлітки та молодь. Соціальним педагогам, які працюють у
загальноосвітніх закладах, необхідно знати існуючі методи профілактичної
роботи, уміти ефективно використовувати накопичений досвід для вирішення
практичних задач. [23, c.207]

Соціальна профілактика – це діяльність спрямована на попередження
виникнення та розвитку соціальних проблем та проблем особистості. Вона
має на меті зусилля, спрямованні на превенцію соціальних проблем чи
життєвих криз клієнтів, окремих груп або попередження ускладнення вже
наявних проблем. Сьогодні профілактична спрямованість є однією з
провідних функцій соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено, у
першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітків та молоді,
зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції та абортів у підлітковому
та молодіжному середовищі.

Профілактика ґрунтується на своєчасному виявленні та виправленні
негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних
факторів, що зумовлюють відхилення у психологічному та соціальному
розвитку дітей та молоді, в їхній поведінці, стані здоров’я, а також в
організації життєдіяльності та дозвілля. [1, c.18-19]

У сучасній практиці розрізняють первинні та вторинну профілактику.
Первинна профілактика у більшій мірі носить інформаційний характер,
оскільки спрямовані на формування в особистості неприйняття та
категоричну відмову від певних стандартів поведінки та негативних
звичок.

Вторинна профілактика має на меті обмеження поширення окремих
негативних явищ, що мають місце у суспільстві чи соціальній групі. Тому
соціально-педагогічна діяльність у межах вторинної профілактики
зосереджується у різноманітних осередках допомоги особистості:
реабілітаційних центрах, дружніх клініках для молоді, громадських
приймальнях. [23, c.209]

Соціальна профілактика виступає одночасно як процес і результат
соціально-педагогічної діяльності, оскільки методи профілактики у першу
чергу спрямовані на викорінення джерел стресових ситуацій, соціальної
поведінки, різноманітних проблем як у самій особистості так і у
соціальному середовищі.

Здійснюючи профілактичну діяльність у загальноосвітніх закладах,
соціальний педагог має на меті виявлення, запобіганню та обмеження
асоціальних явищ серед учнів, забезпечення умов для формування
соціально-позитивної спрямованості особистості.

Для здійснення профілактичної діяльності соціальному педагогу необхідно
знати:

зміст та форми соціально-профілактичної роботи;

способи та прийоми навіювання й переконання;

наслідки впливу шкідливих звичок та асоціальних форм поведінки на
здоров’я та життєдіяльність особистості;

основи здорового способу життя;

Для здійснення профілактичної діяльності соціальному педагогу необхідно
вміти:

організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілактичної
роботи;

пропагувати здоровий спосіб життя;

виявляти групи ризику серед учнів;

організовувати соціально-позитивну діяльність учнів у різноманітних
гуртках;

володіти способами та формами профілактичної роботи з різними
соціальними групами. [1, c.20]

Для здійснення профілактичної діяльності у загальноосвітніх закладах
соціальним педагогом можуть використовуватись такі методи:

лекції;

бесіди;

дискусії;

кіно-, відеолекторії;

тренінги;

соціальна реклама;

та інші.

Із цього випливає, що профілактика повинна проводитись у формі
запланованих дій, спрямованих головним чином на досягнення бажаного
результату, але у той же час і на попередження можливих негативних явищ.

Отже, зміст соціально-профілактичної діяльності у загальноосвітніх
закладах складає:

надання учням інформації про можливі наслідки асоціальних дій,
нехтування здоровим способом життя;

організація заходів по забезпеченню програми позитивної життєдіяльності
учнів;

формування відпо0відальності за можливі наслідки антиправових дій.

2.2 Досвід статевого виховання підлітків в Україні та закордоном.

Одним із завдань Національної програми планування сім’ї є підвищення
демографічної культури населення, зокрема, культури планування сім’ї,
здійснення заходів що до поліпшення інформування про сучасні засоби
цивілізованого планування сім’ї, регулювання дітородної активності
людини; створення інформаційної системи забезпечення населення знаннями
з питань сучасної сексуальної і репродуктивної поведінки та
контрацепції; удосконалення системи підготовки дітей, підлітків, молоді
до сімейного життя, забезпечення високої якості інформації, освіти у
сфері планування сім’ї.

Реалізація цієї програми дасть змогу знизити кількість абортів на 25 –
30 %.

Програмою передбачено розробити і забезпечити реалізацію концепції
сексуального виховання населення; опрацювати та передбачити у навчальних
планах навчально-виховних закладів курс підготовки підлітків до
створення сім’ї.

Згідно Програми, мають встановлюватися міжнародні відносини з метою
обміну досвідом статевого виховання населення.

Одним із прикладів такого обміну досвідом по статевому вихованню
підлітків є курс “Секс у житті людини”.

“Секс у житті людини” є складовою частиною Програми навчання здорового
способу життя для шкіл Центральної та Східної Європи. Програма
здійснюється фондом Сороса. Автор та керівник – Сюзан Шапіро.

Навчальна програма є методичним посібником для вчителів щодо
запровадження оздоровчої освіти в шкільних закладах для учнів віком
13-16 років.

Програма розподіляється на 5 розділів. У курсі враховано вікові
особливості розвитку підлітків, психологічні, тощо.

На першому етапі подаються деякі факти про сексуальність, а саме:

що таке сексуальність;

що потрібно знати про чоловічу та жіночу анатомію;

що таке статеве дозрівання;

що таке контрацепція;

що таке аборт;

що таке сексуальна образа.

Для підвищення ефективності навчання подається велика кількість малюнків
(при вивченні чоловічої та жіночої анатомії).

Для того, щоб повніше ознайомитись із курсом пропонуємо для розгляду
декілька тем :

Тема “Запліднення та вагітність”.

Тема має на меті надати змогу учням зрозуміти як відбувається зачаття,
усвідомити взаємну відповідальність чоловіка та жінки щодо вагітності.

Тема “Контрацепція і аборт”.

Метою цієї теми є надання учням інформації щодо різноманітних засобів
контрацепції та уявлення про те, як вони використовуються; допомогти
учням усвідомити важливість використання контрацепції.

При обговоренні аборту необхідно опиратись на такі питання:

Чи знають учні, що таке аборт?

Чи знають вони, що існують різні методи переривання вагітності, які
можуть застосовуватись на різних стадіях вагітності?

Чому деякі жінки вирішують перервати вагітність?

Для того, щоб розрізнити такі поняття як кохання, статевий потяг,
сексуальна пристрасть учня пропонується на обговорення тема “Кохання і
секс: чи є між ними зв’язок”.

Закінчується курс темою “Скажіть “так”, скажіть “ні”, який має на меті
запропонувати можливі варіанти відповідей на прохання вступити до
сексуальних відносин.

Курс “Секс у житті людини” на нашу думку, матиме позитивний ефект і
зможе підвищити освіту підлітків у сфері сексуальних відносин.

Статеве виховання та просвітництво підлітків і молоді є також одним із
завдань педагогічних працівників. З цією метою у закладах освіти
введений навчальний курс шкільного компоненту “Валеологія”, в якому
значне місце приділяється вивченню тем, пов’язаних з репродуктивним та
статевим здоров’ям. Але аналіз існуючої програми показує низьку
ефективність роботи, що проводиться, оскільки курс “Валеологія” у
більшості шкіл лише включений до шкільного розкладу, але через певні
обставини не викладається.

З 1996 року проводиться спеціальний курс натуральних методів
розпізнавання плідності (Симпто-термальний метод подвійного
підтвердження, Бірмінгем). Курс створено за програмою Міністерства
охорони здоров’я України та Української асоціації вчителів натурального
планування родини (УАВНПР).

Метою курсу є профілактика абортів, розповсюдження природного методу
регуляції запліднення. Наголос курсу робиться на моральному вихованні:
сексуальні стосунки будуються на коханні між чоловіком та жінкою.

Окреме місце займає робота УАВНПР по профілактиці абортів. Робота
будується на наступних принципах:

ненароджена дитина є людиною;

тому на неї розповсюджується Конвенція про права дитини;

тому аборт є усвідомленим убивством.

При навчанні використовується література з міжнародних джерел (журнали,
брошури), фотографії та кінофільми про розвиток зародка та проведення
аборту. Це має великий емоційний на аудиторію.

Отже, Програма Української асоціації вчителів натурального планування
родини передусім ставить на меті моральне виховання у підвищенні
культури статевих стосунків та припинені використання аборту, а одним із
позитивних моментів використання цього навчального курсу є те, що ця
програма може видозмінюватись, допрацьовуватись, переглядатись, виходячи
із реальних потреб.

2.3 Дослідно — педагогічна робота. Розробка та апробація спецкурсу для

старшокласників зі статевого виховання “Сексуальне та репродуктивне
здоров’я”.

Тема дипломного дослідження була обрана після навчання на
семінарі для педагогів-тренерів “Сприяння просвітницькій роботі
“рівний-рівному” серед молоді щодо здорового способу життя” за Програмою
Міністерства освіти і науки України /ПРООН/ЮНЕЙДС, на якому отримала
свідоцтво регіонального тренера (Додаток 1), адже зрозуміла, що проблема
репродуктивного здоров’я належить до глобальних проблем людства.
Особливої уваги потребує молодь, усвідомлення нею цінностей здоров’я,
розуміння великого значення здорового способу життя. А отримані на
семінарі знання та можливість проводити з підлітками та молоддю
тренінгові заняття на регіональному рівні наштовхнули на думку дослідити
проблему статевого виховання та розповсюдженості підліткових абортів в
Україні.

Дослідно-педагогічна робота складалася з таких етапів:

I етап – Розробка анкети (первинної та заключної) та проведення
анкетування з метою

визначення рівня поінформованості підлітків 14-16 років з питань
сексуальної

поведінки.

II етап – Розробка спецкурсу для старшокласників зі статевого виховання
“Сексуальне

та репродуктивне здоров’я” (враховуючи результати анкетування).

III етап – Пілотажна апробація спецкурсу для старшокласників зі
статевого виховання

“Сексуальне та репродуктивне здоров’я” на базі загальноосвітньої
школи.

IV етап – Проведення заключного анкетування.

V етап — Внесення змін та поправок до спецкурсу “Сексуальне та
репродуктивне

здоров’я”.

VI етап – Рекомендації по впровадженню спецкурсу для старшокласників зі
статевого

виховання “Сексуальне та репродуктивне здоров’я”.

На першому етапі дослідження було проведено анкетування (Додаток 2)
учнів 10-11 класів з метою визначення рівня їх знань з питань
сексуальної поведінки. Результатами анкетування підтвердили думку про
те, що освіта з проблем сексуальності є досить важливою для підлітків і
що необхідно проводити роботу зі статевого виховання серед учнів старших
класів.

Твердження, що у період статевого дозрівання організм дівчини чи хлопця
зазнає багатьох змін (що є дійсно так) підтвердили 95% опитаних. Це
свідчить про те, що підлітки спостережливі і звертають необхідну увагу
на свій організм.

Відповіді на питання “У період статевого дозрівання організм дівчини чи
хлопця зазнає багатьох змін”.

З другим запитанням, про те, що у кожної дівчини менструація
починається у віці до 14 років згоду висловили 63% (хоча насправді це
не так).

Відповіді на питання “У кожної дівчини менструація починається у віці до
14 років”.

З третім запитанням (дівчина може завагітніти ще до першої менструації)
погодилось лише 17% опитаних, 5% пропустили запитання, а 78% (!)
заперечили таку можливість (хоча слід було погодитись).

Відповіді на питання “Дівчина може завагітніти до першої менструації”.

З четвертим запитанням, що жінка не може завагітніти під час
менструації погодилось 67% опитаних (їх відповідь є неправильною), 3%
пропустили запитання, а

30% висловили свою незгоду.

Відповіді на питання “Жінка не може завагітніти під час менструації”.

Стосовно наступного пункту “Жінка не може завагітніти, коли вперше має
статевий акт”, свою згоду висловили лише 24%,а решта 76%, не
погодились, адже твердження дійсно невірне.

Відповіді на питання “Жінка не може завагітніти, коли вперше має
статевий акт”.

Такий високий відсоток хибних відповідей на ці запитання, наштовхує на
думку, що наслідок таких уявлень може бути тільки один – небажана
вагітність.

З думкою, що найбільш ефективним засобом контрацепції є протизаплідні
таблетки погодилось 37% опитаних (хоча ця думка є неправильною), а
незгоду висловила 63% респондентів.

Відповіді на питання “Найбільш ефективним засобом контрацепції є
протизаплідні таблетки”.

77% правильно відповіли, погодившись з твердженням, що презерватив –
надійний засіб уникнення вагітності і лише 23% не погодились з цією
думкою. Стосовно цього засобу контрацепції підлітки продемонстрували
повну обізнаність.

Відповіді на питання “Презерватив – надійний засіб уникнення
вагітності”.

Але разом з тим 7% підтримали твердження (хоча воно є невірним), що
“Замість презервативу можна застосовувати клейку целофанову плівку або
гумову стрічку”.

Відповіді на питання “Замість презервативу можна застосовувати клейку
целофанову плівку або гумову стрічку”.

Хибне твердження “Переривання статевого акту надійний засіб запобігання
вагітності” теж підтримала більшість – 60% опитаних, ще 7% пропустили
пункт і лише 33% опитаних, висловили свою незгоду.

Відповіді на питання “Переривання статевого акту надійний засіб
запобігання вагітності”.

Щодо останнього пункту “Аборт може замінити контрацепцію” обізнаність
висловили 83% не погодились з цим твердженням, хоча 17% помиляються,
думаючи, що це дійсно так.

Відповіді на питання “Аборт може замінити контрацепцію”.

Отже, можна зробити висновок, що інформація, якою володіють підлітки є
уривковою, не утримується систематично та не була надана спеціалістами.

Необхідно зазначити, що підлітки охоче йдуть на контакт, шукають
поради, довіряють свої інтимні проблеми.

Проаналізувавши результати анкетування, ми почали розробляти спецкурс,
що стало другим етапом проектної роботи. (Додаток 3)

При розробці курсу враховувалися найслабші місця у знаннях
старшокласників з питань сексуальної поведінки, ті проблеми, які їх
найбільш цікавили. Ми намагалися відкрити одну з повноцінних сфер життя
людини – сферу сексуальних стосунків. Адже ефективна освіта з питань
сексуальності, а це набагато більше ніж просто знання про секс заохочує
учнів до прийняття вірних рішень, вчить нести відповідальність за
наслідки своїх вчинків. Великий наголос ми робили на утриманні від
статевого життя. Починати статеве життя чи відстрочити його – це вибір,
який так чи інакше потрібно зробити. По суті – це вільний вибір. І все
більше підлітків роблять його на користь утримання від сексу до
шлюбу. Це не означає, що треба відмовитися від сексу назавжди. Просто –
усьому свій час.

Освіта з проблем сексуальності розглядає все, що робить нас людьми у
повному розумінні цього слова.

Виходячи з цього, можна вважати, що головним результатом практичної
роботи є

те, що учні змогли:

отримати точну інформацію, яка надасть їм можливість повніше зрозуміти
особливості свого організму;

зрозуміти зв’язок сексуальності зі статевим та репродуктивним здоров’ям;

зрозуміти, що сексуальність є частиною нормального здорового існування
кожної людини протягом всього життя;

відокремлювати міфи та факти у сфері сексуальності та статевих
стосунків;

уникнути небажаної вагітності;

мати можливість обговорювати проблеми сексуальності зі своїми
ровесниками.

Розроблений нами спецкурс, апробація якого стала третім етапом
дослідно-педагогічної роботи, включає у себе такі теми, як:

“Стать та статеві відносини”, мета якої полягає у тому, щоб підвищити
рівень знань підлітків про особливості статей, статеві стосунки,
сформувати у підлітків коректне ставлення до них під час спілкування з
однолітками на ці теми.

“Сексуальність та репродуктивне здоров’я” – метою якої є розширити
уявлення учнів про сексуальність чоловіка та жінки та надати інформацію
про статеве та репродуктивне здоров’я.

“Контрацепція та аборт” ставить за мету розширити коло знань учнів про
методи та засоби контрацепції, допомогти учням усвідомити важливість
використання контрацепції; усвідомити взаємну відповідальність чоловіка
та жінки щодо вагітності та надати інформацію про наслідки аборту.

“Професія – батьки” має на меті виявити стереотипи батьків, розширити
уявлення учасників про відповідальність, яка лягає на плечі батьків з
народженням немовля.

“Формування безпечної поведінки” – метою якої є надання можливості учням
засвоїти навички відповідальної (безпечної) поведінки.

У курсі враховано вікові особливості розвитку підлітків, психологічні
тощо. Розроблений спецкурс, на нашу думку, матиме позитивний ефект і
зможе підвищити освіту підлітків у сфері сексуальних відносин.

Проведене на четвертому етапі заключне анкетування (Додаток 4) показало,
що на наших заняттях учні мали змогу зрозуміти, наскільки шкідливі
аборти, особливо для молодої дівчини та як потрібно грамотно
використовувати контрацептивні засоби. Порівнюючи результати з первинним
анкетуванням можна побачити, що рівень поінформованості підлітків з
питань сексуальної поведінки значно підвищився. На питання “Що таке
сексуальність?” та “Які, на Вашу думку, можуть бути наслідки сексуальної
поведінки?” майже 87% дали змістовну та вірну відповідь. Питання, які
стосуються контрацепції гарно засвоїли 96%. Що ж стосується питань “Що
таке аборт?” та “Які наслідки аборту вам відомі?”, то правильні
відповіді отримали від 92%. З питанням “Як Ви розумієте поняття
“репродуктивне здоров’я”?” розібралось 81%. Такі показники доводять, що
заняття для учнів були необхідними для того, щоб підвищити їх рівень
знань з питань сексуальності та статевих стосунків.

Необхідно зазначити, що великий наголос ми робили на моральному
вихованні, адже традиції української культури, особливості національного
виховання однією з чеснот юної дівчини передбачали її цнотливість та
порядну поведінку. А система школи більше спрямована на навчання, ніж на
виховання. Тому для освіти з таких інтимних питань потрібен нейтральний
працівник – соціальний педагог, який може допомогти дівчатам правильно,
кваліфікованою порадою, з яким вони охоче підуть на контакт. Але
гострота проблеми вимагає не одноразового втручання у вигляді
профілактичної лекції, а систематичної праці, яка має будуватись на
основі довіри: проблема статевих стосунків стосується інтимної
делікатної сфери життя людини і тому вимагає від соціального педагога
високої компетентності та коректності.

Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що проблема статевого
виховання, профілактики абортів потребує подальшого детального вивчення.
Адже результати анкетування показують, що учням не вистачає вірної
наукової інформації з питань сексуальних відносин. А анкетування,
проведене після впровадження розробленого спецкурсу показало, що для
учнів надана інформація була цінною та необхідною.

Враховуючи результати анкетувань та висновків, які були нами зроблені
після пілотажного апробування спецкурсу, на п’ятому етапі до модулю були
внесені деякі зміни та поправки, а також розроблені рекомендації по
впровадженню спецкурсу – шостий етап дослідно-педагогічної роботи.

Всі ці дані говорять про те, що для соціального педагога є ціла сфера
діяльності у освітніх закладах.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Висвітлені проблеми профілактики абортів, як одного із
соціально-педагогічних аспектів статевого виховання підлітків дозволяють
зробити ряд висновків.

Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив, що основними
причинами штучного аборту серед підлітків є небажана вагітність,
незадовільні матеріально-побутові умови, непідготовленість неповнолітніх
до створення сім’ї та виховання дитини та багато інших.

Статеве виховання підлітків стає все більш складною проблемою. Ранній
початок статевого життя, венеричні захворювання, небажана вагітність –
типові наслідки статевої самоосвіти.

Практичний досвід фахівців з профілактики абортів показує, що штучне
переривання вагітності дуже небезпечне для дівчини. Виникає велика
небезпека смерті. Порушення дітородної функції веде до безпліддя та
тяжких запальних процесів організму.

Проведена дослідно-педагогічна робота дозволила виявити перспективні
форми та методи роботи з даної проблеми. Основою практичної
соціально-педагогічної роботи став розроблений нами спецкурс для
старшокласників зі статевого виховання “Сексуальне та репродуктивне
здоров’я”. Наголос робився на моральному аспекті статевих стосунків:
норми статевого виховання в українській культурі передбачають початок
статевого життя лише після одруження.

Проведенні тренінгові заняття дали змогу підліткам:

отримати точну інформацію, яка надасть їм можливість повніше зрозуміти
особливості свого організму;

зрозуміти зв’язок сексуальності зі статевим та репродуктивним здоров’ям;

зрозуміти, що сексуальність є частиною нормального здорового існування
кожної людини протягом всього життя;

відокремлювати міфи та факти у сфері сексуальності та статевих
стосунків;

уникнути небажаної вагітності;

мати можливість обговорювати проблеми сексуальності зі своїми
ровесниками.

Робота показала, наскільки необхідне впровадження подібних спецкурсів зі
статевого виховання підлітків, зокрема з профілактики абортів. Має бути
розроблена та запроваджена у навчальні плани середніх освітніх закладів
спеціальна навчальна програма, яка б охоплювала питання формування
здорового способу життя, безпечної поведінки, репродуктивного здоров’я,
сексуальної культури, профілактики небажаної вагітності та абортів.

Висвітлені проблеми зі статевого виховання підлітків знаходяться у
компетенції соціального педагога, адже підлітки більше охоче йдуть за
порадою саме до такого спеціаліста, ніж до класного керівника.

Гострота проблеми вимагає не одноразового втручання у вигляді
профілактичної лекції, а проведень систематичних занять. Для підвищення
ефективності праці можна використовувати міжнародний досвід з даної
проблеми.

Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що проблема статевого
виховання, профілактики абортів потребує подальшого детального вивчення.
Адже результати анкетування показують, що учням не вистачає вірної
наукової інформації з питань сексуальних відносин. А анкетування,
проведене після впровадження розробленого спецкурсу показало, що для
учнів надана інформація була цінною та необхідною.

Додатки

Додаток 1

Анкета

Шановні юнаки та дівчата!

Відділення “Соціальної педагогіки” Київського педагогічного коледжу при
Національному університеті ім. Т.Шевченка проводить соціологічне
дослідження з метою визначення рівня поінформованості підлітків 14-16
років з питань сексуальної поведінки.

Проаналізуйте, будь ласка, твердження цієї анкети.

Поставте навпроти запитань відповіді “так” або “ні”.

Запитання

так

ні

1. У період статевого дозрівання організм дівчини чи хлопця зазнає
багатьох змін.

2.

У кожної дівчини менструація починається у віці до 14 років.

3.

Дівчина може завагітніти до першої менструації.

4.

Жінка не може завагітніти під час менструації.

5.

Жінка не може завагітніти, коли вперше має статевий акт.

6. Найбільш ефективним засобом контрацепції є протизаплідні таблетки.

7.

Презерватив – надійний засіб уникнення вагітності.

8. Замість презервативу можна застосовувати клейку целофанову плівку або
гумову стрічку.

9. Переривання статевого акту надійний засіб запобігання вагітності.

10.

Аборт може замінити контрацепцію.

Дякуємо за витрачений час!

Додаток 2

СПЕЦКУРС

зі статевого виховання

старшокласників

“СЕКСУАЛЬНЕ ТА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я”

Зміст тренінгових занять.

Тема 1.

Стать та статеві відносини

Мета: підвищити рівень знань підлітків про особливості статей, статеві
стосунки, сформувати у підлітків коректне ставлення до них під час
спілкування з однолітками на ці теми.

Час: 1,5 години.

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтована тривалість, хв.

1. Гра на знайомство “Моє ім’я” 5

2. Очікування 5

3. Правила роботи 5

4. Вправа “Він та вона” 5

5. Гра “Чутка” 10

6. Інформаційне повідомлення 5

7. Вправа “Любов – захоплення” 5

8. “Чому підлітки вступають в статеві стосунки?” 25

9. Обговорення ситуації 20

10. Підведення підсумку 5

Зміст тренінгового заняття.

Знайомство “Моє ім’я” (5 хв.)

Мета: познайомитись з учасниками; сформулювати емоційно сприятливий
клімат у групі.

Хід вправи: учасники сідають у коло. Кожен по черзі називає своє ім’я
та якість, яка робить його чоловіком або жінкою.

Наприклад Я Наталка – надійна” і так інші.

Вправа “ Очікування” (5 хв.)

Мета: сформувати очікування учасників групи: визначити основні напрямки
в подальшій роботі.

Хід роботи: учасники по колу відповідають на такі запитання

Що я хочу дізнатись?

Чому хочу навчитись?

Правила роботи

Мета: розбити та дотримуватись певних правил в групі для покращення
результативності роботи.

Хід роботи: учасникам пропонується запропонувати правила яких потрібно
буде дотримуватись протягом всіх знань для покращення ефективності
роботи групи.

Вправа “Він та вона” (5 хв.)

Мета: підвищити згуртованість групи та рівень довіри між учасниками.

Хід роботи: учасники кидають один одному м’яч, називаючи при цьому
слова, які характеризують стосунки між чоловіком та жінкою, при цьому не
повторюючи попередніх учасників.

Гра “Чутка” (10 хв.)

Мета: підготувати учасників до інформаційного повідомлення.

Хід роботи: запрошується шість бажаючих. П’ятеро виходять за двері, а
шостому тренер показує картинку, яку той повинен уважно роздивитися та
запам’ятати. Через 30 секунд картинку забирають, а до кімнати
запрошується ще один учасник, якому той що залишився в класі,
розповідає, що він побачив на картинці. Розповівши учасник займає своє
місце у колі, а до кімнати запрошують наступного гравця, якому
попередній учасник розповідає, що він почув про картину і так далі.
Останній учасник розповідає свій опис картини всій групі.

Тренер наголошує на тому, що опис картини протягом всієї гри змінювався.
Те саме відбувається з інформацією, якою ми щодня обмінюємось. Адже при
постійній передачі інформації від однієї людини іншій вона зазнає змін і
ми отримуємо її вже в дещо іншому вигляді.

Тому зараз ви, прослухаєте інформаційне повідомлення, у достовірному
вигляді.

Інформаційне повідомлення: “Стать та статеві відносини” (5 хв.)

Усе життя людей побудовано на взаєминах. Стосунки між жінками та
чоловіками є найскладнішими в людський природі. За своїм змістом вони
можуть бути різні (наприклад, ділові, дружні, статеві) і знаходять прояв
у таких формах, як дружба, закоханість, кохання. Ці поняття – дуже
близькі, але кожен з них має свої особливості. Тож спробуємо
розібратися.

З розвитком особистості стрімко збагачується внутрішній світ людини, та
виникає бажання поділитися з кимсь своїми відкриттями, питаннями,
сумнівами, відчути спорідненість душі. Глибокі стосунки між людьми
дозволяють розкрити та вдосконалити себе.

Багатовікові спроби дати вичерпне визначення коханню продовжується до
цих пір. Часто кожен сам для себе визначає, що таке кохання, глибокого
інтимного почуття, спрямованого на конкретну людину, вплітаються
еротичні й сексуальні мотиви. Кохання передбачає наявність лише одного
обранця і гармонічне злиття трьох потягів – душі, розуму і тіла. Але
буває так, що одна людина викликає в тебе сексуальний потяг, а інша –
прагнення духовної близькості.

Крім кохання існує таке явище, як закоханість. Дехто вважає закоханість
неглибоким, короткочасним почуттям, що не завжди справедливо. Адже
закоханість – це перший крок до кохання. Інша справа – чи будуть за
першим наступні кроки. Так і дружба починається з симпатії і лише потім,
з розвитком стосунків, вона перевіряється на міцність і стверджується як
дружба. Крім того, закоханість не передбачає легкої сексуальної
доступності. Остання називається по-іншому і немає з закоханістю нічого
спільного. Спочатку відрізнити закоханість від кохання неможливо.
Найоб’єктивніший суддя тут час: закоханість або проходить, або
переростає в кохання.

У коханні один із вирішальних моментів – це зізнання коханій людині у
своїх почуттях. Зробити цей крок, який веде до нагороди у вигляді
взаємності чи до краху всіх сподівань не так просто. Іноді страх не
знайти розуміння, отримати відмову та приректи кохання на вмирання
спонукає глибоко ховати свої почуття чи виявляти їх дуже несміливо і не
завжди відкрито. Але і у випадку відмови не впадайте у відчай: може бути
що твої почуття видались коханій людині не зовсім серйозними чи у твоїх
словах вона відчула вимоги або докори. А може ця людина просто тебе не
зрозуміла , бо в той момент думала про свої проблеми чи була не в
настрої.

Пам’ятай, що кохання, хай навіть не розділене – це вже щастя. Адже
кохання вважається вищим ступенем людських взаємин і дається воно
непросто і не кожному. Це свого роду іспит. І чи ти зумієш скласти його
з честю – залежить тільки від тебе. А ще – це щоденна робота, при якій
чим більше ти віддаєш, тим більше отримуєш.

Пам’ятай! Формула кохання проста: мені добре від того, що добре тобі.

Вправа “Любов – захоплення” (5 хв.)

Мета: показати різницю між такими почуттями як любов та захоплення.

Хід роботи: тренер зачитує твердження про любов або захоплення (не
визначаючи самих почуттів). Учні повинні визначити, де є любов, а де
захоплення та обговорить свій вибір.

Вправа “Чому підлітки вступають у статеві стосунки?” (25 хв.)

Мета: підвищити рівень розкутості учнів при обговоренні питань сексу з
друзями та родичами.

Хід роботи: група розділяється на 3-4 підгрупи, які обговорюють наступне
запитання: “Чому підлітки вступають в статеві стосунки?” та записують
відповіді на чистих аркушах паперу.

На це завдання учні отримують 15 хв.

Далі групи по черзі називають по одній із записаних на аркуші причині.
Тренер запитує чи дійсно ця причина є поважною і як часто на неї
посилаються в реальному житті. Якщо, на думку учнів, причина є поважною,
біля причини, яка записується на дошці, ставиться позначка “+”, —
позначка “-“. У разі, якщо не було досягнуто згоди між учнями – ставимо
“?”.

Теми обговорення всіх причин слід підрахувати кількість “+”, “-“ та “?”.
Поважних (переконливих) причин, скоріше за все, виявиться менше.

Тренер підводить підсумок, що вірні рішення ґрунтуються на поважних
причинах та приймаються легко, якщо ти вмієш вільно обговорювати питання
сексу. А непереконливі рішення, в основному, приймаються коли
обговоренню таких тем не приділяється значної уваги. Невірні рішення
можуть мати серйозні наслідки, такі як небажана вагітність, І П С Ш та
інші.

Обговорення ситуації (20 хв.)

Мета: розвити навички вільного, рівноправного спілкування між юнаками та
дівчатами.

Хід роботи: група розподіляється на три підгрупи ( I – дівчата, II –
юнаки, III – юнаки та дівчата). Кожній групі роздаються картки із
запропонованою ситуацією та пропонують групам їх обговорити. Після
обговорення представник кожної групи висуває варіант вирішення
запропонованої ситуації.

Тренер підводить підсумок, в якому звертає увагу на те, як по різному
юнаки та дівчата підходять до вирішення даної проблеми. Але у житті
проблеми такого роду слід вирішувати разом, тому що кожен повинен нести
відповідальність за себе та за близьку йому людину.

Підсумки заняття (5 хв.)

Учасникам пропонується підбити підсумок заняття і відповісти на
запитання:

Які ігри, вправи сподобались?

Чи відчули ви дискомфорт, негативні почуття? Під час яких видів роботи?

Тема 2.

Сексуальність та репродуктивне здоров’я

Мета: розширити уявлення учнів про сексуальність чоловіка та жінки.

Час: 1,5 години.

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтована тривалість, хв.

1. Вправа “Компліменти” 5

2. Вправа “Що таке сексуальність?” 15

3. Інформаційне повідомлення “Сексуальність та ставлення до неї” 15

4. Вправа “Міф та реальність” 15

5. Вправа “Опора” 10

6. Вправа “Уявлення про статеве та репродуктивне здоров’я” 25

7. Підсумки заняття 5

Зміст тренінгового заняття.

Вправа “Компліменти” (5хв.)

Мета: сформувати емоційно сприятливий клімат у групі.

Хід роботи: учасники, кидаючи один одному м’яч, говорять при цьому
компліменти. Але комплімент потрібно сказати “очима чоловіків” для
дівчат та “очима жінки” для чоловіків.

Вправа “Що таке сексуальність?” (5 хв.)

Мета: підготувати учасників до інформаційного повідомлення та виявити
їх уявлення про сексуальність.

Хід роботи: учасникам дається завдання протягом 7 хвилин написати у
своїх зошитах всі можливі слова які мають відношення до сексуальності та
репродукції.

По закінченню завдання учні по черзі називають слова, які вони
виписали, а тренер записує їх на дошці.

Інформаційне повідомлення “Сексуальність та ставлення до неї” (15 хв.)

Важливою складовою людських стосунків є сексуальність.

Доволі часто ми чуємо: “сексуальність”, “сексуальний чоловік”,
“Сексуальна жінка” тощо. Але що це таке – мало хто розуміє.

Напевне й ти замислюєшся над тим, що таке сексуальність, кохання,
статеві стосунки, намагатися дістати відповіді на запитання, що тебе
цікавлять. Можливо те, що відбувається з тобою – зміни тіла, поява нових
відчуттів, настрою емоцій та взаємин з іншими – не завжди зрозуміле
тобі. Тому наша подальша розмова саме про це.

Сексуальність – це сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, які роблять
одну людину привабливою для іншої. Це найскладніший природний феномен,
що властивий тільки людям і проходить через усе життя. Людина може
нічого не знати про сексуальність, або вважати що її немає. Але
насправді сексуальність є у кожному.

Навряд чи існують взаємовідносини між людьми, в яких немає елементу
сексуальності – природної та здорової частини існування людини.
Сексуальність є вродженою функцією людини. Людина народжується з певним
фізіологічними сексуальними задатками, які протягом усього життя
розвиваються і формуються.

Сексуальність та її різноманітні поведінкові прояви (ласка, поцілунки,
обійми тощо) є наслідком поділом на дві статі – чоловічу та жіночу.
Належність до певної статі визначається відповідними ознаками.

Розрізняють первинні та вторинні статеві ознаки. Вони формуються в
процесі розвитку людини. Так під час запліднення зумовлюється генетична
стать майбутньої дитини, що зумовлює формування первинних статевих ознак
(зовнішні статеві органи).

У процесі розвитку організму під впливом статевих гормонів та зовнішніх
факторів проявляються вторинні ознаки (ріст волосся в області статевих
органів, тембр голосу, розвиток грудних залоз тощо), пік розвитку яких
припадає на підлітковий вік.

Дія гормонів визначає появу статевого потягу, однієї зі складових
частин сексуальності. Спрямованістю статевого потягу визначається
сексуальна орієнтація. При гетеросексуальній орієнтації потяг
спрямовано до людей протилежної статі; при гомосексуальній – до людей
своєї ж статі; при бісексуальній – до представників обох статей.

На формування сексуальної поведінки впливають всі складові особистості
людини (ступінь зрілості, освіта, інтелект, засвоєння уявлення та норми
поведінки тощо). Таким чином, форми сексуальної поведінки є наслідком
всієї діяльності людини.

Крім того, сексуальна функція людини тісно пов’язана з такими
характеристиками, як темперамент та характер.

Через складність розуміння поняття “сексуальність”, ставлення
суспільства до нього було та залишається суперечливим. Історія
сприйняття суспільством проявів сексуальності тісно пов’язане з
інтересами людства до розподілу людей на чоловіків та жінок. Ще в міфах,
легендах та культурі древніх людей існували способи осмислення
потаємного світу сексуальності.

У давньокитайській міфології існування світу та зберігання його
рівноваги описується завдяки чоловічому космічному началу – “Ян” та
жіночому космічному началу – “Інь”.

У деяких країнах Сходу сексуальність була піднята до рівня релігійного
культу. В Індії до цього часу збереглися храми, побудовані на честь
кохання та сексуальності. З’явились трактати філософського змісту, що
намагались пояснити природу сексуальності, статевих відмінностей,
анатомії та фізіології, зачаття, вагітності, пологів. Найбільш вагомим
вважається давньоіндійське віршоване оповідання “Камасутра”, яке
присвячене питанням кохання та статевих відносин.

У давній Греції з незапам’ятних часів існував культ Ероса – бога
кохання.

Однак ставлення до сексуальності та статевого життя в різні часи було
різним. Якщо в античні часи не відчували заборон та тиску, то в середні
віки з ростом впливу католицької церкви та ідей християнства ввійшла в
силу мораль заборон та обмежень. Сексуальність вважалась шкідливою, а
чуттєва насолода – гріховною та нечистою. Усе тілесне сприймають як
мерзотне та недостойне. Вводився ідеал повного стримування. Особливо
суворою була мораль щодо жінок. Будь-яка сексуальна активність з їх боку
засуджувалась та суворо каралась. У багатьох східних країнах такі
обмеження залишились до сьогодні.

Епоха відродження, що змінила епоху середніх віків, дозволила знову
відчути в повній мірі радість життя, чуттєвості та творчості. Мистецтво,
література тієї епохи по-новому відображає світ кохання, почуттів,
насолоди. Еротика знову займає місце в офіційній культурі.

Цілком зрозуміло, що зі змінами в суспільстві, політиці, ідеології
паралельно змінюється і статева мораль, що обумовлює ставлення людей до
такої інтимної сторони їх життя, як кохання та сексуальність. У зовсім
недалекому минулому (десь 10-15 років тому) тема сексуальності вважалась
“закритою”. Все, що стосувалось статевих проявів, замовчувалось. У
суспільстві діяло табу, заборони на освітлення теми про “це”.

Але незнання чого-небудь не означає, що цього не існує взагалі. У людини
не можна відібрати сексуальність шляхом заборон, умовлянням та
погрозами. Прагнення зрозуміти те, про що не говорять відкрито, чесно та
позиції знання, привило до формування багатьох міфів, догм, невірних
суджень, стереотипів, помилок.

У сучасному суспільстві ми самі робимо свій вибір: дехто обирає
утримування, інші активно збагачують свій сексуальний досвід. Але для
того, щоб обрати необхідне для себе, потрібно не залежати від моди чи
товаришів, а самому володіти інформацією про свою сексуальність, про
своє тіло і про себе взагалі.

Вправа “Міф та реальність” (15 хв.)

Мета: поглибити знання та розвіяти міфи про сексуальність і
репродукцію.

Хід роботи: учасники діляться на дві команди. Один учасник з першої
групи витягує з коробки аркуш з твердженням та сказати, являється воно
фактом чи міфом. Члени команди допомагають учаснику з відповіддю.
Наступне твердження витягує член іншої команди. За кожну правильну
відповідь команда отримує один бал. Виграє та команда, яка набрала
більше балів.

Якщо команда дає неправильну відповідь, скажіть про це так, щоб не
принизити учасника, який відповідав. Наприклад: “Багато так вважають,
але …”. Адже не дивлячись на те, що сексуальність можна зустріти
скрізь: у журналах, кіно, музиці, — рідко зустрічаємо вірну інформацію.

Міф та реальність:

Багато підлітків вже мають досвід статевих стосунків до моменту
закінчення школи.

Дівчина може завагітніти вже після першої менструації.

Утримання – це єдиний метод контрацепції, який ефективний на всі сто
відсотків.

Щоб отримати контрацептиви в аптеці без згоди батьків, підліток повинен
бути 18-ти років.

Жінка не може завагітніти, якщо вона мала статевий акт під час
менструації.

Під час менструації жінка завжди може розрахувати період, коли вона може
мати вагінальний акт і не завагітніти.

Вправа “Опора” (5 хв.)

Мета: сприяння розширенню репертуару поведінки та підвищити довіру.

Хід роботи: учасники розбиваються на пари та стають спиною один до
одного:

Так, щоб було зручно лише тобі, не думаючи про партнера.

Щоб було зручно лише партнеру, не думаючи про себе.

Створити ситуацію, щоб було зручно обом.

Вправа “Уявлення про статеве та репродуктивне здоров’я” (25 хв.)

Мета: ознайомити учасників з поняттями “статеве здоров’я” та
“репродуктивне здоров’я”.

Хід роботи: Учасникам пропонується розділитись на декілька груп. Кожна
група повинна намалювати асоціації, які виникають у учасників з
поняттями статеве здоров’я та репродуктивне здоров’я.

По закінченню учасникам пропонується розкласти аркуші на підлозі та
уважно роздивитись малюнки. Потім кожна група представляє свою роботу.

Після обговорення тренер дає визначення понять “статеве” та
“репродуктивне” здоров’я.

При підведенні підсумків необхідно звернути увагу на відмінності в
поняттях, впливі соціального фактору на репродуктивне здоров’я.

Репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, психічного та
соціального благоустрою, а не лише відсутність захворювань, які
стосуються репродуктивної системи і її функції, та процесів.

Це також включає статеве здоров’я, мета якого – покращення життя та
особистих стосунків, а не лише консультування та лікування захворювань
репродуктивної системи та ІПСШ.

Підсумки заняття (5 хв.)

Тренер пропонує учасникам поміркувати і висловити свої думки з приводу
того, що нового вони дізнались на занятті. Чи застосовуватимуть вони ці
знання.

Тема 3.

Контрацепція та аборт

Мета: розширити коло знань учнів про методи та засоби контрацепції,
допомогти учням усвідомити важливість використання контрацепції;
усвідомити взаємну відповідальність чоловіка та жінки щодо вагітності та
надати інформацію про наслідки аборту.

Час: 3 години.

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтована тривалість, хв.

1. Гра “Фруктовий кошик” 10

2. Анкета на тему: “Контрацепція” 10

3. Вправа “ Що радять друзі?” 15

4. Інформаційне повідомлення “Методи контрацепції” 10

5. Гра-розминка “Град” 5

6. Вправа “Що підвищує ризик небажаної вагітності?” 25

7. Інформаційне повідомлення “Небажана вагітність, аборт” 15

8. Вправа-дискусія “Як уберегтися від…” 20

9. Вправа “Наслідки аборту” 20

10. Вправа “Прасувальна дошка” 10

11. Рольова гра “Конфліктна ситуація” 35

12. Підсумки заняття 5

Зміст тренінгового заняття.

Гра “Фруктовий кошик” (10 хв.)

Мета: активізувати учасників групи.

Хід гри: учасники гри розбиваються на пари та записують (кожен з них)
на аркушах, якими фруктами вони будуть називатись. Всі аркуші, однаково
згорнуті, складаються у кошик. Кошик віддається ведучому, який
збирається йти у ліс. Після свого повернення ведучий дістає попарно ті
фрукти, які придбав. Пари сідають згідно зібраним фруктам.

Анкета на тему: “Контрацепція” (10 хв.)

Мета: виявити рівень знань учнів з питань контрацепції.

Хід роботи: тренер зачитує твердження анкети, а учасники повинні
відповісти “так” або “ні”, зайнявши відповідний до обраної відповіді
куток кімнати та прокоментувати свій вибір.

Анкета:

Чи можна без згоди батьків застосовувати контрацепцію, якщо вам ще не
виповнилось 16 років?

У молодих жінок часто бувають нерегулярні менструальні періоди.

Застосування протизаплідних таблеток погано впливає на здоров’я
майбутніх дітей

Для чоловіків застосування контрацептив є шкідливим і неефективним.

В аптеці можна придбати внутрішньовагінальні таблетки, які мають 100%
протизаплідний ефект.

Кожний десятий презерватив має дірку.

Якщо Ви час від часу порушуєте графік прийому протизаплідних таблеток це
не впливає на їх ефективність.

Презервативи, при їх правильному застосування, є ефективними
протизаплідними засобами та знижують ризик зараження І ПСШ, у т.ч. і ВІЛ
– інфекцією.

Чоловік не повинен турбуватись про контрацепцію, це – справа жінки.

Чоловік може відчувати, що жінка застосовує внутрішньоматковий
протизаплідний засіб.

Вправа “ Що радять друзі?” (15 хв.)

Мета: засвоїти, як запобігти небажаній вагітності.

Хід роботи: тренер пропонує учасникам розповісти, які вони знають (від
товаришів, знайомих) способи запобігання небажаної вагітності. Всі
речення записуються на дошку або аркуш паперу, після чого тренер
підводить підсумок, для чого ділить аркуш паперу або дошку на дві
половини: “правильно” або “неправильно” і переписує туди запропоновані
поради.

Інформаційне повідомлення “Методи контрацепції”(10 хв.)

Якщо молоді люди все-таки вирішують вдатися до статевої близькості, їм
слід знати, що існує багато контрацептивів для запобігання вагітності,
але їх обов’язково має призначити лікар після відповідного обстеження.

До них належать: оральні контрацептиви (тобто контрацептиви у вигляді
таблеток), ін’єкційні (протизаплідні уколи), внутрішньоматкові спіралі
(ВМС) та інші. Кожен із цих методів моє свої переваги та недоліки, тому
необхідно бути обережним у їх використанні.

Оральні контрацептиви – препарати, які запобігають дозріванню та
заплідненню яйцеклітини.

Внутрішньоматкова спіраль – невеликий пластиковий пристрій, який
вводиться у порожнину матки і попереджує імплантування яйцеклітини в її
стінку.

Ін’єкційні контрацептиви – препарати, які після введення у організм
жінки здатні на кілька циклів запобігати овуляції.

Сперміцидні креми, свічки, пасти, таблетки — введення у піхву цих
особливих хімічних речовин дозволяє створювати перешкоду для руху
сперматозоїдів і запобігати заплідненню.

Найпоширенішим засобом контрацепції серед молоді є презерватив.

Презерватив – механічний засіб запобігання небажаній вагітності і
хворобам, що передають статевим шляхом. Його використання не потребує
спеціального призначення лікарем. Цей метод дуже простий, зручний і
доступний.

Використання презервативів було відомо ще древнім римлянам. Із
поширенням християнства, коли позашлюбний статевий акт вважався великим
гріхом, про існування презервативів почали забувати. Лише у XVI ст.
італійський лікар Г. Фаллопій знов запропонував використання
презерватива як засобу проти поширення сифілісу в Європі. Презерватив
був зроблений із тканини, змочений у ліках. У XVII ст. у Франції почали
виробляти та експортувати до багатьох країн презервативи зі сліпої кишки
ягнят. Наприкінці IXX ст. для виробництва презерватива стали
використовувати латексну гуму.

Гра-розминка “Град” (5 хв.)

Мета: Активізувати увагу учасників, посилити згуртованість групи.

Хід гри: учасники стають у коло. Тренер пропонує їм пригадати, як іде
дощ, потім град і починати, слідом за ним, повільно тупотіти то однією,
то іншою ногою – немовби подають градини. Поступово ритм стуку
доводиться до дуже швидкого і потім – також поступово – тупіт
припиняється.

Вправа “Що підвищує ризик небажаної вагітності?” (25 хв.)

Мета: надати учасникам змогу усвідомити фактори та ситуації, які
створюють ситуацію небажаної вагітності.

Хід роботи: тренер, розподіливши групу на дві частини (групу хлопців і
групу дівчат), пропонує їм відповісти на запитання: “Що підвищує ризик
небажаної вагітності?” Після цього тренер проводить обговорення на
загальній групі. Він пише всі пропозиції (висловлення) учасників на
дошці і робить висновок.

Висновок вправи має бути таким: ризик небажаної вагітності
підвищується, якщо у людини багато статевих зв’язків, або вона немає
довірливих стосунків зі своїм юнаком чи дівчиною, при алкогольному або
наркотичному сп’янінні, при не використанні контрацептивів або
презерватива. Але вибір є завжди. Пам’ятайте, що контрацепція набагато
безпечніша ніж аборт. Крім того, в Україні дівчата до 16 річного віку
повинні брати дозвіл на аборт від своїх батьків. Найважливіше правило:
думай про безпечний секс до, а не після статевого акту.

Інформаційне повідомлення “Небажана вагітність, аборт” (15 хв.)

Ви, напевне, і самі знаєте, що досвід в будь яких сферах життя може
бути не тільки корисним, а й негативним, часто гірким. У спорті,
наприклад, це переломи, травми, невдачі. Статеве життя теж може нести не
тільки радість і насолоду, а й біль і розчарування. Причому біль у
прямому розумінні цього слова. Ви, мабуть, здогадалися, що ми мали на
увазі. Це венеричні захворювання (їх ще звуть захворювання, що
передаються статевим шляхом), їх ми знаємо, ВІЛ/СНІД, а також небажана
вагітність та аборт. Про небажану вагітність поговоримо детальніше.

Вагітність – одна із найважливіших подій у житті жінки. Ця подія дає
щастя, коли партнери чи подружжя очікували цього. А якщо вони цього на
очікували? Що робити, якщо вагітність сталася випадково? Якщо цього не
хотіли? Тоді вагітність із радісної події перетворюється на проблему, а
для декого і у трагедію. Виникає проблема вибору: переривати вагітність
чи народжувати дитину? Адже дитина – це велика відповідальність і
праця. Тому нерідко одним способом вирішення цієї проблеми для багатьох
молодих людей є аборт.

Деяким необізнаним з цим питанням людям процедура аборту (штучне
переривання вагітності) уявляється досить простою, практично безболісною
і такою, що немає жодних негативних наслідків. Насправді це не так. Це
хірургічна операція, під час якої вміст матки видаляється за допомогою
спеціальних інструментів. Тому тут є все – фізичний і духовний біль і
досить-таки серйозні наслідки. Уявіть собі, що з самого початку
вагітності організм жінки починає перебудовуватись для роботи в іншому
режимі. Зовсім по-іншому починає працювати гормональна система,
внутрішні органи, змінюється склад крові. Та раптом відбувається різке
втручання в цей процес. Крім того, організм у молодих дівчат сам по собі
ще не є зрілим. А відтак негативні наслідки аборту у них можуть бути ще
більш вираженими.

Будь-який аборт – це ризик того, що жінка не зможе мати дітей у
майбутньому, особливо якщо абортом закінчується перша вагітність.

Ми вже не говоримо про можливість таких наслідків, як сильна кровотеча,
інфікування матки з подальшим запаленням. Не рідко виникають порушення
менструальної функції, спостерігається підвищена дратівливість, швидка
втома, безсоння.

Особливо небезпечним є аборт під час першої вагітності, коли ускладнення
зустрічаються значно частіше. Крім того, жінка, яка зробила аборт,
нерідко має проблеми у наступних пологах.

Після аборту жінка може перебувати в пригніченому стані. Якщо вирішувати
проблему фізичних наслідків допомагають лікарі, то хто допоможе подолати
емоційний стрес? Адже він також великий. Замисліться над тим, що аборт –
це завжди зазублення нового життя. Особливо небезпечними є кримінальні
аборти (аборти що робляться поза медичними закладами). Це створює
велику загрозу для життя самої дівчини.

Відповідно до законів України, дівчина до 16 років не може зробити аборт
без письмової заяви її батьків, і це також для багатьох дівчат є
додатковими проблемами. Оскільки не завжди вони хочуть чи можуть сказати
про це батькам.

Багато молодих людей, розмірковуючи над тим, чи варто розпочинати
статеве життя, нерідко роблять свій вибір на користь утримання від
нього. Адже коли ти почуваєшся не готовим до сексуальних стосунків,
відповідальніше буде їх відкласти.

Вправа-дискусія “Як уберегтися від…” (20 хв.)

Мета: сформувати вміння підлітків зробити усвідомлений вибір.

Хід роботи: тренер розподіляє групу на кілька підгруп і пропонує
замислитись над питанням “Що потрібно робити, щоб уберегтися від
небажаної вагітності?” Учасники обговорюють питання у малих групах. По
закінченню обговорення тренер пропонує винести це питання у загальну
групу.

Вправа “Наслідки аборту” (20 хв.)

Мета: закріпити інформацію про наслідки аборту.

Хід роботи: розподілити групу на дві частини (чоловічу і жіночу). Жіноча
відповідає на запитання “Чому вагітні дівчата не бажають розповідати про
це своїм батькам?”, “Як сказати мамі про небажану вагітність?”. Чоловіча
група відповідає на запитання “Як юнаки реагують на вагітність своєї
дівчини?” Після того як підгрупи закінчили обговорення, тренер пропонує
винести питання на обговорення на загальній групі.

Тренер після обговорення всіх питань підводить підсумок: аборт краще
попередити.

Наслідки від аборту є завжди, але чим швидше вжити заходів по
перериванню небажаної вагітності (звернутися до спеціалістів, обговорити
проблему з батьками), тим менше буде небажаних наслідків і ускладнень.

Ще жоден аборт дівчатам не вдавалось приховатись від батьків, тому краще
відразу їх про це повідомити, ні страдати потім від подвійного обману.

Майже всі молоді люди, поки не трапиться нещастя, думають, що біда
обійде їх стороною.

Вправа “Прасувальна дошка” (10 хв.)

Мета: підвищити емоційність, довіру між учасниками, згуртованість групи.

Хід роботи: вам час іти у місто, а ваш одяг зім’ятий. Не біда: він
пошитий із загадкової тканини, розгладити яку здатні лише руки вашого
товариша. Ви стоїте прямо, а ваш товариш повільно проводить руками по
вашому одязі, “прасуючи” всі зморшки.

А тепер ваша черга. Тепер ваш одяг стане випрасуваний та гладкий.

Рольова гра “Конфліктна ситуація” (35 хв.)

Мета: виявити стереотипи учасників, надати можливість спробувати себе у
різних ролях.

Хід роботи: учасники діляться на підгрупи (по 4 учасника) та
розподіляють між собою ролі:

вагітна дівчина;

хлопець;

мати;

батько;

Групам необхідно розіграти, як поводитимуться учасники у заданій
ситуації. Свій варіант вирішення проблеми підгрупи представляють на
групу.

Підсумки заняття (5 хв.)

Наприкінці заняття тренер пропонує учасникам обговорити найважчі
питання у темі. Пропонується висловитись усім.

Тема 4.

Професії – батьки

Мета: виявити стереотипи батьків, розширити уявлення учасників про
відповідальність, яка лягає на плечі батьків з народженням немовля.

Час: 1,5 години.

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтована тривалість, хв.

1. Гра “Передача маски” 10

2. Вправа “Стереотипи мами і тата у засобах масової інформації” 30

3. Гра “Коліна” 10

4. Вправа “Коли б я мав (мала) немовля” 35

5. Підсумки заняття 5

Зміст тренінгового заняття.

Гра “Передача маски” (10 хв.)

Мета: активізувати учасників групи.

Хід гри: всі учасники гри стають у коло. Ведучий зображає незвичайний
вираз на своєму обличчі та за допомогою руки, неначебто знімаючи його,
передає цей вираз своєму сусіду. Той миттєво повинен повторити вираз,
після чого перетворити його в який-небудь новий, щоб передати його далі
по колу.

Вправа “Стереотипи мами і тата у засобах масової інформації” (30 хв.)

Мета: вивчити стереотипи батьків, які пропонуються засобами масової
інформації.

Хід роботи: учасники об’єднуються у декілька підгруп. Члени кожної групи
вирізають із журналів ілюстрації, які зображають батьків та роблять з
ілюстрацій колаж. По закінченню учасники представляють свої роботи.

При обговоренні колажів можна розгорнути дискусію навколо питань:

Як учасники визначили, що ілюстрації зображають батьків?

Чи зображення батьків, які приводяться у ЗМІ, відповідають реаліям
сьогодення?

Як часто ЗМІ зображають жінок, які займаються вихованням дітей?

Як часто у цій же ролі зображають чоловіків?

Гра “Коліна” (10 хв.)

Мета: підвищити емоційний клімат у групі.

Хід гри: учасники стають у коло, дуже тісно один до одного. Ведучий
пропонує всім повернутись направо та щільно зімкнутись. Праву руку
покласти на талію учасника, який стоїть попереду. А потім, дуже
обережно, сісти на коліна учасника, який знаходиться позаду. Після того,
як всі сіли, група намагається зробити коло, обережно ступаючи.
Пройшовши коло, всі учасники повертаються на 180 градусів та повторюють
все, що робилось спочатку.

Вправа “Коли б я мав (мала) немовля” (35 хв.)

Мета: надати можливість учасникам усвідомити, як змінюється життя з
появою немовля, усвідомити відповідальність, яка лягає на батьків.

Хід роботи: кожному учаснику пропонується взяти папір та ручку і
розділити аркуш паперу по вертикалі навпіл. У лівій частині аркушу
учасники повинні перечислити 12 видів діяльності, які їм подобаються. У
їхньому списку може бути більше або менше видів. Підкресліть, що перелік
– конфіденційний і його не треба буде показувати іншим. Після того, як
учасники складуть список, попросіть їх розділити праву половину аркуша
на чотири стовпчики та закодувати списки згідно з інструкцією:

у першому стовпчику знак “Гр” навпроти тих видів діяльності, на які
треба затратити більше ніж 3 гривні;

у другому стовпчику – букву “С” навпроти тих видів діяльності, які
можуть виконати самостійно, або букву “І” навпроти тих видів діяльності,
які можуть виконати лише за допомогою інших.

у третьому стовпчику – означити тривалість виконання діяльності, кодуючи
буквою “Д” – день, буквою “Т” – тиждень, буквою “Р” – рік;

у четвертому стовпчику – позначте буквою “Н” те, що буде важко виконати,
якщо у вас буде немовля.

Після закінчення кодування, попросіть учасників переглянути список і
дати відповідь на наступні запитання:

Чи ви виявили які-небудь закономірності?

Які види діяльності ви все-таки зможете продовжувати, якщо у вас буде
мала

дитина?

Чи вас щось здивувало?

Учасники об’єднуються у малі групи та обговорюють запитання.

Підсумки заняття (5 хв.)

Тренер пропонує учасникам подумати та сказати, який висновок вони
можуть зробити після заняття. Чи відбулося щось, що примусило їх
задуматись?

Тема 5.

Формування безпечної поведінки

Мета: засвоїти навички відповідальної (безпечної) поведінки.

Час: 1,5 години.

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтована тривалість, хв.

1. Гра “Найуважніший” 10

2. Інформаційне повідомлення “Безпечний спосіб статевого життя” 10

3. Вправа “Безпека – небезпека” 20

4. Вправа “Терези” 15

5. Гра-розминка “Подарунок” 5

6. Вправа “Безпечна статева поведінка” 25

7. Підсумки роботи 5

Зміст тренінгового заняття.

Гра “Найуважніший” (10 хв.)

Мета: активізувати увагу учасників.

Хід гри: учасникам пропонується розділитися на 2 команди і стати один
за одним у два рядки у два різних кутка кімнати. Учасникам, які стоять
першими в обох рядах, роздається по аркушу паперу із зазначеним якогось
предмета або образу (наприклад: кавун, обличчя з посмішкою та ін.).
Після вияснення змісту малюнка учасники повинні за допомогою міміки і
жестів швидко та якісно донести інформацію до наступного учасника (і так
далі по ланцюжку). Завдання останнього учасника – намалювати отримане
повідомлення (інформацію) на закріпленому заздалегідь на стіні великому
аркушу паперу. Перемагає команда, яка передала образ, що найбільший до
оригіналу.

Інформаційне повідомлення “Безпечний спосіб статевого життя” (10 хв.)

Багато молодих людей відмовляються від застосування контрацепції,
мотивуючи це незручностями при статевій близькості. Але це ніщо
порівняно з тим, до чого можуть привести небажана вагітність, аборт,
або ВІЛ/ІПСШ.

Пам’ятай це, будь уважний до себе і до коханої людини.

Пам’ятай головне – у житті постійно доводиться робити вибір.

Починати статеве життя чи відстрочити його – це вибір, який ти так чи
інакше повинен зробити. По суті – це вільний вибір. І все більше твоїх
однолітків роблять його на користь утримання від сексу до шлюбу. Це не
означає, що треба відмовитися від сексу НАЗАВЖДИ. Просто – усьому свій
час.

Однак бувають ситуації коли на тебе тиснуть. Часто слово “ні”, відмова
від “привабливих” пропозицій демонструють зрілість і твердість
характеру, а не м’якість і нерішучість.

Вміння сказати “ні” в серйозній чи в жартівливій формі – доволі важливе
вміння у житті. І його можна і треба виробляти. Спробуй в цьому
потренуватися.

У багатьох країнах статеве життя є поза законом до досягнення певного
віку, який ще називають повноліттям. В Англії, наприклад це 16 років.
Але це зовсім не зобов’язує підлітка при досягненні повноліття
розпочинати статеве життя. Навпаки, не потрібно піддаватися в цьому
питанні ніякому тискові. Статеве життя потрібно починати, лише відчувши
себе готовим до нього, з урахуванням усіх можливих наслідків, в тому
числі небажаної вагітності і різного виду захворювань та інфекцій,
наприклад інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Хоча є деякі загальні принципи дозрівання молодого організму, у кожної
людини є свої особливості розвитку. Тож якщо у дівчини почалися місячні,
а в юнака з’явились полюції це ще не означає, що вони готові до статевих
стосунків. У молодих людей немає навичок довірливого емоційного
спілкування, їм ніяково обговорювати питання про запобігання небажаній
вагітності, і вони бояться відмовити в близькості, навіть якщо не готові
до неї.

У багатьох розвинених країнах наголос робиться на утриманні від
раннього статевого життя. Дуже часто молоді люди плутають потребу в
поцілунках, пестощах з потребою в сексуальній близькості. Хлопець та
дівчина можуть зустрічатися, товаришувати, подобатися одне одному, але
зовсім не обов’язково, що вони повинні вступати в статеві зносини. Такий
сценарій нав’язується молоді телебаченням, журналами, а також, їхніми
однолітками.

Однією з альтернативних форм статевої активності є петінг. Цим словом
називають взаємні обійми, поцілунки, пестощі, які призводять до
сексуального збудження, отримання насолоди без статевого акту.
Вважається, що петінг особливо поширений у країнах, де високо ціниться
кохання, повага одне до одного, вірність, чистота стосунків,
відповідальність за себе і свого партнера.

Після інформаційного повідомлення тренер пропонує учням розглянути
відповідну ситуацію.

Вправа “Безпека – небезпека” (20 хв.)

Мета: навчити учасників визначати варіанти небезпечної поведінки.

Хід роботи: тренер пропонує учасникам перелічити всі види сексуальних
стосунків, які вони знають. Всі пропозиції занотовуються на дошці. Після
цього тренер розподіляє учасників на дві підгрупи. Кожна група пише на
аркушах-картках вид сексуальних стосунків. Після цього кожній групі
дається великий аркуш паперу, на якому в одному кутку написано
“небезпечний секс”, а в іншому – “безпечний секс”. Учасники повинні
розкласти картки за ступенем небезпеки сексуальних відносин. Після цього
підсумки обговорюються на загальній групі.

Вправа “Терези” (15хв.)

Мета: надати можливість учасникам усвідомити свою особисту модель
поведінки.

Хід вправи: тренер на аркуші малює терези – з однієї сторони (+), з
іншої (-). Необхідно пояснити учасникам, що позначка (+) означає
аргументи за початок статевого життя, а позначка (-) – аргументи проти.
Таким чином, учасникам пропонується висловити свої версії того, що
втрачається, і того що набувається, якщо утриматись від статевих зносин.
Наприклад: “за” – дуже приємно, ознака дорослішання і т. ін., “проти” –
вагітність, ІПСШ, ВІЛ і т. ін.

Тренер розподіляє групу на юнаків і дівчат і видає кожній підгрупі по
аркушу паперу. Кожна підгрупа пише на аркушах свої аргументи. По
закінченні роботи тренер пропонує учасникам кожної групи зачитати свої
думки, які і занотовує на аркуші під аргументами “за” і “проти”. Після
цього тренер підбиває підсумок: утримання від раннього статевого життя
дає більше переваг, хоча кожен повинен сам для себе вирішити, що
вибрати.

Гра-розминка “Подарунок” (5 хв.)

Мета: створити доброзичливу атмосферу в групі.

Хід гри: учасники стають у коло. Їм пропонується зробити подарунок для
свого сусіда справа. А саме – подарувати добрий настрій за допомогою
міміки та жестів.

Вправа “Безпечна статева поведінка” (25 хв.)

Мета: усвідомити необхідність безпечної статевої поведінки.

Хід роботи: учасники діляться на підгрупи. Використовуються раніше
підготовлені журнали, газети (бажано з фотознімками) створюють
інформаційні матеріали на тему безпечної статевої поведінки. В кінці
заняття кожна група представляє свій плакат, пояснюючи вибір тих чи
інших слів, образів, фотознімків та ін.

Підсумки роботи (5 хв.)

Учасникам пропонується відповісти на запитання:

Як я відчував себе впродовж всіх занять?

Чи будуть корисними отримані знання в подальшому житті?

Що залишилось незрозумілим?

Пропонується всім висловитись.

Додаток 4

Анкета

Шановні юнаки та дівчата!

Відділення “Соціальної педагогіки” Київського педагогічного коледжу при
Національному університеті ім. Т.Шевченка проводить соціологічне
дослідження з метою визначення рівня поінформованості підлітків 14-16
років з питань сексуальної поведінки.

Дайте, будь ласка, відповіді на поставлені запитання. Ваша думка є дуже
важливою, тому заповнюйте анкету самостійно.

Що таке сексуальність? ____________________________________________

Які, на Вашу думку, можуть бути наслідки сексуальної поведінки? _______

Як Ви розумієте поняття “репродуктивне здоров’я”?___________________

Які засоби запобігання вагітності Вам відомі?_________________________

Назвіть, будь ласка найефективніший, на вашу думку, засіб контрацепції.

Що таке аборт? __________________________________________________

Які наслідки аборту вам відомі?_____________________________________

Дякуємо за витрачений час!

ЛІТЕРАТУРА

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс
дистанційного навчання)/А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола;
Загальна ред.: І. Зварєвої та Г. Лактіонової – К.: Наук. Світ,
2001.-129с.

Антология гендерных исследований. Ст. пер./Сост. и комментарии Е.И.
Гаповой и А.Р. Усмановой. – Мн.: Прохилеи. 2000.-384с.

Безпечна поведінка /Інформаційний посібник для підлітків та молоді)/Б.М.
Ворник, О.А. Голоцван, О.П. Голубов, В.П. Коломієць.- К.: ВУ “Сім’я”,
1999.-56с.

Бодяжина В.И. Учебник акушерства.-М.: 1958.-467с.

Вагітність та пологи у юних вагітних / Маркін Л.Б., Пирогова В.І.,
Ткаченко С.К. –Львів, 1996.-96с.

Велика медична енциклопедія /під ред. Б.В. Петровського. – М.:
1992.-603с.

//Выбор. Половое и репродуктивное здоровье и права в Европе.= М.,
2001.- 32с.

Говорун Т., Кінінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс.
Навчальний посібник.-Тернопіль: Настільна книга – Богдан. 1999.-384с.

Гурлєва Т.С. Дівчинка-підліток: проблеми віку і профілактика
важковиховуваності. –К.: ІЗМН, 1997.-136с.

Жученко П.Г., Рудюк Н.М., Степанюк Л.І. Наслідки аборту.-К.: Здоров’я,
1998.

Зак І.Р., Кулаков В.І. Аборт та його ускладнення.-М.: 1987.-311с.

Керівництво по плануванню сім’ї /І.Б. Вовк, Н.М. Нізова.-К.: 1999.-256с.

Кон И.С. Подростковая сексуальность на пороге ХХI века.
Социально-педагогический анализ.-Дубна: «Феникс+2», 2001.-208с.

Косий Н.В. Аборти: контрацепція за сучасних умов //Педіатрія, акушерство
та генекологія.-1987.-№2-70-80с.

Вагітність та пологи у юних дівчат / Маркін Л.Б., Пирогова В.І.,
Ткаченко С.К. –Львів, 1996 –96с.

Міріам… чому ти плачеш. Страждання жінок після аборту / Пер. Андрія
Костирки.-Львів: Місіонер, 1999.-140с.

Національні державні програми з питань соціальної допомоги та підтримки
дітей, молоді, жінок і сім’ї (Упорядники Драпушко Р.Г., Толстоухова
Р.В., Шатоніна О.К., Топєха Л.Л.)-К.: ІДУССМ; 1997.-152 с.

Покладюк Т.А. Аборт – не проста операція // Будьмо здорові –
1995.-№5-18с.

Про удосконалення служби дитячої та підліткової гінекології //
Педіатрія, акушерство та гінекологія – 1987.-№5-13с.

Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні (Ситуаційний
аналіз).-К.: 1999.-92с.

Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників /За
зап. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової.-К.: 2000.-260с.

Социальная работа: Словарь-справочник /Под ред. В.И. Филоненко. Сост.:
Е.П. Агапов, В.И. Акопов, В.Д. Альперович, А.О. Бухановский и др.-М.:
Контур, 1998.-480с.

Технология социальной работы.: Учебное пособие для студентов высших
учебных заведений /Под ред. И.Г. Зайнышева.-М.: Гуманий. изд. Центр
ВЛАДОС, 2000.-240с.

Тільки для чоловіків / М.І. Шайбер.-М.: 2000.

// Центральная и Восточная Европа в переходной период. Государственная
политика и социальные условия. Дети риска в Центральной и Восточной
Европе: угрозы и надежды. Исследование положения в странах с переходной
экономикой. Региональный мониторинговый доклад №4. UNISEF. Детский фонд
ООН. Международный центр развития ребенка Флоренция. Италия.

Энциклопедия молодой женщины / Г.Н. Сердюковская, А.Г. Харчев, И.С.
Кон.-М: Прогрес. 1989-495с.

Энциклопедия социальной работы. В Зт. Т.1.: Пер. с англ.-М.: Центр
общечеловеческих ценностей, 1993.-480с.

Яковлева Е.Б. Здоровье девочек-подростков после искусственного
прерывания беременности // Педиатрия –1994.-№1.-82с.

Яковлева Е.Б., Чернишова Т.Ф. Значення профілактики абортів у
дівчат-підлітків у підготовці їх до материнства // Педіатрія, акушерство
та гінекологія – 1995.-№2-с.57-58.

WWW. GERPES. RU

PAGE

PAGE 3

Похожие записи