КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз виробничо-господарської діяльності та фінансового стану
підприємства”

(на прикладі Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства
«Сірка»)

ПЛАН

ВСТУП

1. НЕОБХІДНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

2.1. ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

2.2. ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

2.3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

3. АНАЛІЗ РОБОТИ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1. АНАЛІЗ РОБОТИ СІРЧАНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СКЛАДНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Тема даної курсової роботи: “Аналіз виробничо-господарської діяльності
та фінансового підприємства”. Дана робота написана на основі аналізу
господарсько-фінансової діяльності Роздільського державного
гірничо-хімічного підприємства «Сірка».

Актуальність теми. За умов ринкових відносин головне завдання
підприємства полягає в тому, щоб повністю задовольнити суспільні потреби
народного господарства і громадян у його продукції з високими споживчими
властивостями, при мінімальних затратах. Це досягається шляхом
правильного прогнозування показників використання трудових ресурсів,
аналізу фінансових результатів діяльності, аналізу роботи основного
виробництва і показників використання основних фондів.

За умов ринкової економіки нормальне функціонування підприємств,
ефективність їх роботи значною мірою залежить від їх фінансового стану.
Робота за принципами самофінансування вимагає стабільності показників
фінансового стану, адже лише за цих умов підприємства зможуть виконувати
свою виробничу програму, забезпечувати своєчасність і повноту
розрахунків з постачальниками, працівниками, бюджетом, банками тощо.
Отже аналіз показників фінансового стану має винятково важливе значення.

Декларуючи принципи переходу до ринкової економіки, ми повинні звикати
до того, що головною метою комерційного підприємства є отримання
прибутку. У нас поки що головним завданням кожного підприємства є
“випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими
витратами”.

Загальні рекомендації щодо оцінки фінансового стану зводяться до таких
моментів:

для аналізу застосовується група (система) показників, на базі яких
розраховуються коефіцієнти, що характеризують різні сторони діяльності
підприємства;

отримані значення коефіцієнтів порівнюються із зазначеними,
рекомендованими як нормативні.

Кількість розрахункових коефіцієнтів, рекомендованих для аналізу й
оцінки фінансового стану, може бути необмежено великою. Деякі
комп’ютерні програми для такого аналізу розраховують сто і більше
коефіцієнтів. Кількість і набір необхідних коефіцієнтів будуть
визначатися метою фінансового аналізу. З одного боку, чим більше
коефіцієнтів розраховується, тим детальніший аналіз можна провести. З
іншого боку, при зростанні числа показників, які мають бути відстеженні,
завдання аналізу ускладнюється.

Щоб з’ясувати, які конкретно коефіцієнти необхідні, з груп коефіцієнтів,
що необхідні при оцінці фінансового стану можуть бути відокремлені
значущі (незалежні) коефіцієнти, аналіз яких обов’язковий.

Решта коефіцієнтів матиме похідний характер і аналізуватиметься в другу
чергу.

Основною метою управління підприємством є зміцнення його фінансової
стійкості за рахунок ефективного використання як зовнішніх так і
внутрішніх активів.

Тому необхідно постійно контролювати операції фірми, зокрема фінансисти
повинні знаті, чи достатньо ліквідна фірма, тобто вони мають подбати про
те, щоб було достатньо наявних коштів для своєчасного погашення
заборгованості та фінансових зобов’язань. Необхідно знати на скільки
ефективно і з якими прибутками працює та розвивається фірма. Одним із
способів визначити ліквідність, кредитоспроможність та прибутковість
фірми – це проаналізувати діяльність фірми з допомогою фінансових
співвідношень та коефіцієнтів. Такий аналіз може надати базу фінансового
планування та інструменти контролю за діяльністю фірми.

Важливою ланкою в процесі управління є аналіз фінансової стійкості, і
його першочергове завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між
рівнем фінансової стійкості підприємства та факторами які його формують.
Аналіз винний бути цілеспрямованим, об’єктивним і системним.

У країнах з розвинутою ринковою економікою розроблена загальноприйнята
система коефіцієнтів, які визначають фінансову стійкість підприємства, а
саме інвестиційну привабливість.

1. НЕОБХІДНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого
розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності
значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану
підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової
стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової
стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового
стану підприємства за виникнення різноманітних форм власності, оскільки
жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення
прибутку фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й
об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану фірми, її платоспроможності,
ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще тому, дохідність
будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від
його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки,
розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом
взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,
визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і
характеризується системою показників, що відображають наявність,
розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої,
комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього
впливають усі види діяльності підприємства. Передусім на фінансовий стан
підприємства позитивно позначається безперебійний випуск і реалізація
високоякісної продукції.

Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі
з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки
підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотній зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до
перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а також і у виробничому
процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення
систематичного надходження й ефективного використання фінансових
ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення
раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової
стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної
оцінки фінансового стану підприємства. Отже, фінансовий стан – це одна з
найважливіших характеристик діяльності підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення
рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи
стабільної роботи фірми.

Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з
використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить
критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства та
способи ефективного використання фінансових ресурсів, їх раціонального
розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької
платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у
постачанні, виробництві і реалізації продукції; до невиконання плану
прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних
санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

Дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

Дослідження ефективності використання капіталу підприємства;

Об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та
фінансової стабільності підприємства;

Оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та
кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

Визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки
планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємства.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємства, щоб
мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для
необхідного диференціювання відсоткових ставок.

При ході фінансового аналізу менеджер може ставити перед собою різні
цілі: аналіз потокового фінансового стану або оцінку фінансової
перспективи підприємства.

Аналіз фінансового стану – це частина аналізу господарської діяльності
підприємства, який складається з двох взаємопов’язаних розділів:
фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку,
яка складалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік.

Обидва види аналізу пов’язані, мають спільну інформаційну базу (мал. 1)

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

Орієнтація аналізу на зовнішню звітність підприємства;

Множинність об’єктів – користувачів;

Різноманітність цілей і інтересів суб’єктів аналізу;

Максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього аналізу є:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності, платоспроможності та ліквідності;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика економічного стану підприємства.

Рис.1. Місце фінансового аналізу в загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу
більш формалізовані та менш деталізовані.

Основним змістом внутрішнього аналізу є:

аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства;

аналіз кредитоспроможності клієнта;

аналіз власних фінансових ресурсів;

аналіз ліквідності, платоспроможності та самоокупності підприємства.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала
певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім
результатом;

вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових
показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності згідно попередніх
періодів;

аналіз відносних показників – розрахунок відношень між окремими
позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення
взаємопов’язаних показників;

порівняльний аналіз – визначення впливу окремих показниками самого
підприємства та його дочірніх підприємств (філій);

факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів на результативний
показник детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси, їх
формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу
фінансового стану підприємства – об’єктивної його оцінки та виявлення на
цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування і
використання фінансових ресурсів застосовуватись різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів
та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються традиційні методи
економічної статистики, а також математично-статистичні методи.

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей
вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить
методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають
змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними
показниками. Існують три основні типи показників, які застосовуються в
процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні,
предикативні та нормативні.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть
використовуватися різні прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня
кількість та широта застосування залежить від конкретних цілей аналізу
та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану
підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення
такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення
роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності,
самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових
ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової
стабільності підприємства.

2. Основні техніко-економічні показника

2.1. Показники використання трудових ресурсів.

Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» було створене
в кінці 50-х років на базі відкритих в Передкарпатті родовищ природної
сірки (Роздільське і Подорожнянське). Основним напрямком його виробничої
діяльності є видобуток і переробка сірчаних руд з одержанням грудкової
сірки та продуктів на її основі, а також виробництво складних
мінеральних добрив.

На даний час підприємство є виробником мінеральних добрив, сірчаної
кислоти, олеуму, фосфорної і азотної кислот. Крім того, виробляється
мелена сірка, 80%-ний змочуваний порошок сірки (фунгіцид), будівельна
цегла, фтористий алюміній, енергоносії тощо. При чому Роздільське
державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» є єдиним виробником, тобто
монополістом, в Україні і країнах СНД продукції таких найменувань:

– нітроамофоска марки «А»;

– мелена сірка;

– 80%-ного змочуваного порошку сірки;

– олеуму вищого сорту (Україна).

Підприємство має економічні зв’язки майже з п’ятьма тисячами
підприємств. З багатьох підприємств воно отримує сировину,
напівфабрикати і матеріали, які необхідні для ведення виробничих
процесів. Так, кальциновану соду отримує з Лисичанського і Кримського
содових заводів, а також з Болгарії, калій хлористий – з Білорусі (м.
Солігорськ), каустичну соду – з Калуша, аміак – з Дніпродзержинська,
Горловки, Черкас, Рівного, апатити – з Кольського півострова.

Свою продукцію підприємство відправляє багатьом споживачам. Сірку
отримують всі області України, а також Болгарія, Фінляндія, Румунія,
Югославія; 80%-ний змочуваний порошок сірки йде в області України та
країни колишнього союзу.

Сірчана кислота відправляється в області України, Молдову, в Болгарію,
Угорщину, Румунію.

Нітроамофоску – в області України, Росію, Естонію, Китай і Німеччину.
Фтористий алюміній – у Бельгію, Угорщину, Румунію.

Техніко-економічні результати господарської діяльності РДГХП «Сірка»
подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Техніко-економічні результати діяльності РДГХП «Сірка»

Показники 2003 p. 2004 p. Зміни, % фактично до 2003 p.

1 2 3 4

1. Обсяг виробництва товарної

продукції, тис. грн.:

— в діючих цінах 34873,8 45623,9 130,8

— у порівняльних цінах (в цінах на 1.01.97р.) 44438,0 53466,0 120,32

2. Обсяг виробництва основних видів продукції в натуральному виразі,
тис. тонн

— нітроамофоска 82,693 112,8 136,4

— сірчана кислота 80,327 97,8 121,9

— сірка мелена 12,465 12,36 99,2

— цегла, тис. шт. 19331 30287 156,7

3. Коефіцієнт використання потужностей (%):

— нітроамофоска 13,2 17,96 136,0

— сірчана кислота 14,8 17,86 120,7

— сірка мелена 17,7 17,50 91,8

— цегла 32,2 50,48 156,3

4. Вартість основних фондів , тис. грн. 648556 639673,8

5. Норматив обігових коштів, тис. грн. 9433,7 9439

6. Балансові збитки, тис. грн. 15860,4 -22281

7. Рівень рентабельності (%) -32,1 -32,2

8. Наявність обігових коштів, тис. грн. -94153,5 -49280,9

9. Реалізація продукції 38029,4 46912 123,35

10. Обсяг бартерних операцій, % 75 86,2

11. Обсяг експортних операцій, % 8,7 17,4

12. Готова продукція, тис. грн. 5013,4 1241,9

13. Дебіторська заборгованість 7568,3 13676,0

14. Кредиторська заборгованість в т. 65651,5 88769

ч. до бюджету 4718,3 5983,0

1 2 3 4

— до пенсійного фонду 1290,0 2109,5

— борг за електроенергію 5711,5 6864,6

— борг за природній газ 38638,5 48508,5

15. Середньоспискова чисельність, осіб 6514 5914

16. Заробітна плата за місяць, грн 65 129

17. Фонд оплати праці, тис. грн. 5064,6 8406,4

18. Заборгованість у виплаті заробітної плати, тис. грн. 1576,7 2655,8

19. Термін заборгованості в місяцях 3 4,5

На підставі даних таблиці 1 у 2004 році на підприємстві зріс обсяг
виробництва товарної продукції на 120,3%, також зросла реалізація
продукції на 123,35%. Виробництво продукції в натуральному виразі по
всіх основних видах продукції зросло, тільки виробництво меленої сірки
зменшилось на 0,8%.

На фоні такого, скажімо, задовільного стану у виробництві, балансові
збитки підприємства у 2004 році зросли порівняно з 2003 роком на
140,48%. Рентабельність знизилась з -32,1% у 2003 році до -32,5% у 2004
році. Також зросли обсяги бартерних операцій: так в 2003 p. ці обсяги
склали 75%, а вже в 2004 році зросли до 86,2%. Позитивним явищем є те,
що зросли обсяги експортних операцій з 8,7% у 2003 році до 17,4% у 2004
році, що підтверджує. конкурентоспроможність продукції РДГХП «Сірка» на
зовнішньому ринку.

Фонд заробітної плати у порівнянні з 2003 роком зріс на 140,18%, майже у
2 рази зросла заробітна плата 1 працюючого. Але також зросла
заборгованість підприємства перед працюючими по виплаті заробітної плати
на 168,44% в порівнянні з 2003 роком.

Аналіз технічного рівня підприємства проведемо у напрямку оцінки
озброєності праці.

Таблиця 2.

Показники фондоозброєності та енергоозброєності праці на РДГЖП» Сірка»

Показники Одиниця виміру 2003 p. 2004 p. Зміни, % до 2003 p.

1. Середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів млн.
грн. 621,189 608,511 97,96

2. Вартість машин і устаткування млн. грн. 200,254 193,182 96,47

3. Енергетична потужність виробничого процесу МВт 36 36 100

4. Спожито електроенергії млн. кВт 127,747 119,074 93,21

5. Середньоспискова чисельність робітників чол. 5471 4888 89,34

6. Фондоозброєність основними промислово-виробничими фондами (п. 1 : п.
5) тис. грн. 113,54 124,49 109,64

7. Фондоозброєність активною частиною фондів (п.2 : п. 5) тис.грн. 36,60
39,52 107,98

8. Енергоозброєність праці (п. 3 : п. 5) кВт 6,58 7,36 111,93

Темпи зростання фондо- й енергоозброєності робітників на підприємстві
досить високі. Але зростання озброєності праці пов’язане із значним
скороченням чисельності робітників на 10,66%.

Ефективність використання трудових ресурсів характеризується показником
продуктивності праці. Узагальнюючими показниками продуктивності праці є
виробіток продукції на одного працюючого і одного робітника за певний
відрізок часу.

Таблиця 3.

Продуктивність праці на РДГХП «Сірка »

Показники 2003 p. 2004 p. Зміни, % фактично до 2003 p.

1 2 3 4

1. Товарна продукція в порівняльних цінах, тис. грн. 44438 53466 120,3

1 2 3 4

2. Середньорічна чисельність працюючих, осіб 6514 5914 90,79

3. Середньоспискова чисельність робітників, осіб 5417 4888 89,34

4. Відпрацьовано людино-годин 981579,1 625738 87,87

5. Середньорічний виробіток, грн.: одного працюючого (п.1 : п. 2)
6821,92 9040,6 132,51

одного робітника (п.1 : п.З) 8122,46 10938,22 134,67

6. Середньогодинний виробіток 1 робітника (п. 1 : п.4), грн. 4,53 6,20
136,83

7. Питома вага робітників в середньосписковій чисельності ПВП 0,839
0,827 98,51

З табл. 3 видно, що у 2004 році порівняно з 2003 роком виробіток
фактично зріс на 2218,68 грн. (9040,4 грн. – 6821,92 грн.), або на
32,51%. Середнього динний виробіток на одного робітника збільшився на
36,83%.

Таблиця 4

Вплив на зміну товарної продукції чисельності та виробітку працюючих

Показники 2003 p. 2004 p. Зміна

Всього за рахунок

чисельності виробітку

1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн 44438 53466 +9028

2. Середньоспискова чисельність працюючих, осіб 6514 5914 -600

3. Виробіток на одного працюючого (п.1 : п.2), грн. 6821,92 9040,6
+2218, 68 -40931 +13121

Дані розрахунку свідчать: на зміну обсягу випуску продукції позитивно
вплинуло збільшення виробітку продукції на одного працюючого, що
забезпечило приріст обсягу продукції на 13121 тис. грн.; проте зменшення
чисельності працюючих призвело до зниження обсягу продукції на 4093 тис.
грн. Але у сукупності обидва фактори забезпечили зростання обсягу
випуску продукції на 9028 тис. грн.

Негативно впливають на зміну обсягу випуску продукції і непродуктивні
втрати робочого часу.

У табл. 5 приведено аналіз використання робочого часу на підприємстві.

Таблиця 5

Використання робочого часу на РДГХП «Сірка»

Показники 2003 p. 2004 p. Зміни, % фактично до 2003 p.

1. Середньоспискова чисельність працівників 6514 5914 90,79

2. Відпрацьовано, людино-годин 9815791 8625738 87,87

3. Втрати робочого часу, люд.-год. 145571 960616

— простої – –

— прогули 57 2448

— неявки з дозволу адміністрації 145470 958168

в т. ч. за ініціативи адміністрації 90913 398192

— адміністративні відпустки

275984

— неповний робочий тиждень

122208

4. Неявки з поважних причин 10102 1552024

— чергові відпустки

1026440

— тимчасова непрацездатність 4571 522448

— неявки передбачені законодавством 49 2408

— учбові відпустки 25,5 728

5. Фонд робочого часу, тис. люд.-год. 12477,7 1138,4 89,3

Дані табл. 5 показують, що на підприємстві використання робочого часу є
незадовільним.

Таблиця 6

Динаміка робочої сили на РДГХП «Сірка «.

Показники 2003 p. 2004 p. Відхилення

1 2 3 4

1. Чисельність працюючих на початок року 6849 6347 -502

2. Прийнято працівників 339 290 -49

3. Вибуло працівників 849 841 -8

4. Число працівників по списку на кінець року 6339 5796 -543

Рух робочої сили на підприємстві характеризується наступними даними:

– коефіцієнт обороту по прийняттю kn склав:

2004 рік: kn = 290/5796 = 0,05

2003 рік: kn = 339/6339 = 0,053

– коефіцієнт обороту по вибуттю Кв склав:

2004 рік: ke =- 841/6347 = 0,133 2003 рік: ke = 849/6849 = 0,124

Загальний коефіцієнт по обороту на підприємстві склав у 2004 році 0,183,
у 2003 році–0,177.

Проведені розрахунки свідчать про те, що на підприємстві у 2004 році
посилився рух робочої сили і в основному цей рух обумовлений вибуттям
працюючих.

Оплату праці працівників підприємства оцінимо на основі аналізу коштів,
що направляються на споживання (див. мал. 3).

Малюнок 3. Структура коштів, що направляється на споживання РДГХП
«Сірка»

У 2004 році на підприємстві у коштах, що направлялися на споживання у
порівнянні з 2003 роком, зросла питома вага виплат з фонду основної
зарплати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, одночасно
знизився процент виплат з фонду додаткової заробітної плати.

Незважаючи на те, що річний фонд оплати праці виріс на 38,6%, а
середньомісячна зарплата майже в 2 рази, на підприємстві зросла
заборгованість у виплаті зарплати за 2004 рік у порівнянні з 2003 роком
на 68,44% і на кінець 2004 року склала 2655,8 тис. грн.

Таблиця 7.

Оплата праці на РДГХП «Сірка »

Показники 2003 p. 2004 p. Зміни, % фактично до 2003 p.

1. Середньоспискова чисельність ПВП 6514 5914 90,79

2. Річний фонд оплати праці, тис. грн. 6064,6 8406,4 138,6

3. Середньомісячна зарплата, грн. 65 129 198,46

4. Заборгованість у виплаті заробітної плати, тис. грн. 1576,7 2655,8
168,44

5. Термін заборгованості в місяцях 3 4,5

2.2. Показники використання основних фондів.

Основні фонди – економічна форма засобів праці у системі виробничих
відносин. Це складова частина виробничого потенціалу підприємств та
об’єднань. Підвищення ефективності використання основних фондів має
велике значення. Зростання віддачі основних фондів дає змогу збільшити
обсяг випущеної продукції без додаткових капітальних вкладень. За умов
прискорення темпів технічного прогресу підвищення ефективності
виробництва все більше залежить від того, як використовуються наявні
основні фонди.

Аналіз ефективності використання основних фондів починають оцінкою їх
наявності, стану, структури і динаміки у звітному році.

Таблиця 8.

Наявність, структура і динаміка основних фондів РДГХП «Сірка »

Основні фонди 2003 p. 2004 p. Відхилення

тис.грн. %

Промислово-виробничі фонди 621189 608511 -12678 97,96

Виробничі фонди інших галузей 9126 10106 +680 110,74

Невиробничі фонди 18241 21057 +2216 115,44

Всього основних фондів 648556 639674 -8882 98,63

На підприємстві вартість основних фондів зменшилась у порівнянні з 2003
роком на 1,37%, або на 8882 тис. грн. Зменшення основних фондів
відбулося через значне зменшення вартості основних виробничих фондів на
суму 12678 тис. грн., або на 2,04%.

Таблиця 9.

Наявність, структура і динаміка основних виробничих фондів.

Види основних виробничих фондів 2003 p. 2004 p. Зміна за рік

тис. грн % тис. грн % тис. грн %

1 2 3 4 5 6 7

1. Будівлі 216546 34,86 212926 34,99 -3620 +0,13

2. Споруди 136916 22,04 136716 22,47 -200 +0,43

3. Передавальні пристрої 48432 7,8 47840 7,86 -592 +0,06

1 2 3 4 5 6 7

4. Транспортні засоби 19041 3,07 17847 2,93 -1194 -0,14

5. Машини і устаткування 200254 32,23 193182 31,75 -7072 -0,48

Усього 621189 100 608511 100 -12678 *

Дані таблиці 9 свідчать: основні виробничі фонди підприємства за звітний
рік зменшились на 12678 тис. грн.; найбільший спад мав місце з машин і
устаткування – на 7072 тис. грн. У структурі основних виробничих фондів
у 2004 році суттєвих змін не відбулося. Негативним є явищем є зменшення
на 0,48% питомої ваги машин та устаткування, тобто активної частини
основних фондів. Це негативно впливає на рівень фондовіддачі активної
частини.

Для характеристики стану і динаміки основних фондів використовуємо
коефіцієнти оновлення, вибуття, зносу і придатності основних фондів.

Таблиця 10.

Стан і динаміка основних фондів підприємства.

Показники 2003 p. 2004 p. Відхилення від 2003 p.

1. Наявність основних фондів на початок року, тис. грн. 649662 648556
-1106

2. Надійшло за рік, тис. грн. 18240 6738 -11502

3. Вибуло за рік, тис. грн. 19346 15620 -3726

4. Наявність основних фондів на кінець року, тис. грн. 648556 639674
-8882

5. Коефіцієнт оновлення (п.2 : п.4) 0,0281 0,0105 -0,0176

6. Коефіцієнт вибуття (п.З : п.1) 0,0281 0,0241 -0,004

7. Знос основних фондів на кінець року, млн. грн. 355510 355008 -502

8. Коефіцієнт зносу (п.7 : п.4) 0,548 0,555 +0,007

9. Коефіцієнт придатності (І-п.8) 0,452 0,445 -0,007

Дані табл. 10 свідчать: технічний стан основних фондів порівняно з 2003
роком погіршився. Про це говорить збільшення коефіцієнта зносу і
відповідне зменшення коефіцієнту придатності фондів на 0,007 або на
0,7%. Також впав коефіцієнт оновленості основних фондів на 1,76%.

Але найважливішими узагальнюючими показниками ефективності використання
основних фондів є фондовіддача і фондомісткість.

Таблиця 11.

Фондовіддача основних виробничих фондів.

Показники 2003 p. 2004 p. Зміна до 2003 p.

1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн. 44438 53466 +9028

2. Вартість основних виробничих фондів, тис. гри. 621189 608511 -12678

3. У тому числі машин і устаткування, тис. грн. 200254 193182 -7072

4. Питома вага активної частини основних фондів (п.З : п.2) 0,3223
0,3175 -0,0048

5. Фодовіддача основних виробничих фондів (п.1 : п.2), тис. грн. 0,07515
0,0879 +0,0164

6. Фондовіддача активної частини основних фондів (п.1 : п.З), тис. грн.
0,2219 0,2768 +0,0549

6. Зміна фондовіддачі за рахунок: а) питомої ваги активної частини (п.4
гр.4 х п.6 гр.2) x x -0,0010

б) фондовіддачі активної частини (п.6 гр.4 х п.4 гр.З) x x +0,0174

Розрахунок міри впливу факторів у табл. 1 показує: фондовіддача на
підприємстві порівняно з 2003 роком зросла на 0,0164 тис. грн., що
позитивно характеризує його роботу. На підвищення рівня фондовіддачі
позитивно вплинуло підвищення фондовіддачі активної частини фондів
(+0,0174 тис. грн.), але зниження питомої ваги активної частини зменшило
фондовіддачу на 0,001 тис. грн., що підтверджує висновок до табл. 10.

2.3. Аналіз фінансових результатів діяльності.

За умов ринкової економіки нормальне функціонування підприємств,
ефективність їх роботи значною мірою залежить від їх фінансового стану.
Робота за принципами самофінансування вимагає стабільності показників
фінансового стану, адже лише за цих умов підприємства зможуть виконувати
свою виробничу програму, забезпечувати своєчасність і повноту
розрахунків з постачальниками, працівниками, бюджетом, банками тощо.
Отже аналіз показників фінансового стану має винятково важливе значення.

Фінансовий стан підприємства за підсумками 2004 року є незадовільний.

Таблиця 12.

Фінансові результати діяльності РДГХП «Сірка» в 2004 році.

Показники Прибуток Збитки

Виручка від реалізації продукції 66998,2 x

Податок на додану вартість х 9774

Затрати на виробництво реалізованої продукції х 81838,1

Результат від реалізації

24614

Інші операційні доходи і витрати 1009

Інші позареалізаційні доходи і витрати 1374 50

Всього прибутків і збитків 2383 24664

Балансовий прибуток або збиток

22281

Отже, в результаті балансові збитки склали 22281 тис. грн. Але при
відсутності прибутку, на балансові збитки відносяться затрати в сумі
8040,9 тис. грн., джерелом покриття яких стають обігові кошти та
кредиторська заборгованість.

Таблиця 13

Використання прибутку на РДГХП «Сірка «.

Напрямки використання прибутку Сума, тис. гри.

1 2

Платежі до бюджету 483

На соціальний розвиток колективу 1940

на матеріальне заохочення 209

на інші цілі 5409

1 2

в т. ч. ПДВ по збитковій продукції 3261

— пеня по податках 1649

— відшкодування пільгових пенсій 198

— штраф за простій вагонів і недогруз 263

— інше 38

Таким чином фактична сума неперекритих збитків складає 30322 тис. грн.
Основними причинами збитковості підприємства є:

– неплатоспроможність основних споживачів продукції – переважно
підприємств сільського господарства;

– відсутність власних обігових коштів, в результаті – залежність від
постачальників давальницької сировини та бартерна схема;

– невідповідність об’єму виробництва продукції до затрат;

– на балансі підприємства знаходяться збиткові виробництва і

підрозділи: видобуток руди, виробництво сірки, соціальна сфера.
Незважаючи на те, що сплата податків і платежів до бюджету в 2004 році
зросла на 60,3% , загальна сума заборгованості перед бюджетом становить
9287,3 тис. грн.

Таблиця 14

Динаміка розрахунків з бюджетом (тис. грн.)

Платежі до бюджету Фактично сплачено Зміни фактично до 2003 p. Сальдо
платежів на кін. 2004 p.

2003 p. 2004 p.

Плата за землю 943,0 738,8 78,35 1060,6

Ресурсні платежі 45,3 1046 237,52 259

Фонд Чорнобиля 186,7 70,2 37,60 1629,7

ПДВ 1604,0 2446,7 152,54 4374,9

Місцеві податки і 12,3 67,7 550,41 20,8

платежі 378,8 712,3 188,04 1942,3

Інші податки і платежі 3170,1 5081,7 160,3 9287,3

Всього

Заборгованість перед бюджетом виникла по таких причинах:

– значний обсяг бартеру (86,2%), як наслідок загальної кризи неплатежів
та діючою системою розрахунків АПК за поставлені мінеральні добрива, що
регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 6. 10. 2004 року;

– нарахування ПДВ на збиткову продукцію, що навряд чи правомірно.

За рік ці нарахування склали 3261,1 тис. грн.

Непосильні податки суттєво вплинули на погіршення фінансового стану
підприємства та збільшення нестачі обігових коштів.

Норматив власних обігових коштів на 1. 01. 1998 року склав 9490,6 тис.
грн. та зріс за рік на 163,6 тис. грн. за рахунок переоцінки
товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунок наявності обігових коштів на 1.01.1998 року:

– основні засоби та інші позаоборотні активи – 349094 тис. грн.;

– джерела власних та прирівняних до них коштів – 299180 тис. грн.;

– наявність власних обігових коштів – -49914 тис. грн.

При відсутності обігових коштів постійно є в наявності та зростає
картотека №2 до розрахункового рахунку, і станом на 1. 01.1998 року вона
склала 38416,5 тис. грн.

Відсутність коштів блокує виробничо-господарську діяльність
підприємства, збільшує залежність від кредитів.

Динаміка зростання заборгованості підприємства за рік показує, що темпи
росту кредиторської заборгованості переважають темпи росту дебіторської
заборгованості.

Таблиця 15

Динаміка кредиторської і дебіторської заборгованості підприємства

Заборгованість Станом на 1.01.2003 р. Станом на 1.01.2004 р. Зміна за
рік

тис.грн. %

Дебіторська 7568,3 13678,0 6107,7 180,7

Кредиторська 65651,5 88769 23117,5 135,21

Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською складає 75093
тис. грн., свідчить про незадовільний стан розрахунків.

Таблиця 16.

Структура кредиторської заборгованості РДГХП «Сірка »

Кредиторська заборгованість Сума, тис. грн. Питома вага

Всього: 88769 100

в т. ч. за газ 48508,5 57,2

за електроенергію 6864,9 8,1

по оплаті праці 2655,8 3,0

перед бюджетом 9287,3 10,9

позабюджетні фонди 525,3 0,6

по страхуванню 2287,7 2,7

інша заборгованість 18639,5 17,5

Як видно з даних табл. 16 найбільшу питому вагу в кредиторській
заборгованості складають енергоносії – до 65%. Вона обумовлена, перш за
все, неплатежами за енергоресурси спожиті в 2002-96 роках, при чому
значна частина з них використана на комунальні потреби і соціальну
сферу.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його
фінансова незалежність від зовнішніх джерел, яку характеризує коефіцієнт
фінансової незалежності «автономії» підприємства (ІСавт):

kAВТ = ІП / баланс.

kАВТ.поч. = 328162/394463 = 0,83

kавт.кін. = 299180/389365 = 0,77

Це означає, що загальна сума заборгованості РДГХП «Сірка» не перевищує
суму власних джерел фінансування, хоча на кінець 2004 року. зросла
фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовується також
коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів (kФ.С.):

KФ.С. =ІІІП / (ІП+ІІП).

kФ.C.ПOЧ. = 66301 / 328162 = 0,202

kФ.C.КIН. = 90185/299180 = 0,301 Як видно з розрахунків коефіцієнт
співвідношення позичених і власних коштів за звітний період зріс з 0,202
до 0,301, тобто якщо на початок року підприємство залучало в оборот на
кожну гривню, вкладену в активи, 20,2 коп. позичених коштів, то на
кінець 2004 року це становить 30,1 коп. Таким чином, посилилась
залежність підприємства від залучених позичених коштів, що означає:
фінансова стійкість поступово послаблюється.

3. Аналіз роботи основного виробництва.

3.1. Аналіз роботи сірчаного виробництва.

За умов ринкових відносин головне завдання підприємства полягає в тому,
щоб повністю задовольнити суспільні потреби народного господарства і
громадян у його продукції з високими споживчими властивостями, при
мінімальних затратах.

Таблиця 17

Обсяг виробництва і реалізації продукції РДГХП «Сірка» за 2003-2004 р.
р.

Показники 2003 р. 2004 p. Зміни, % фактично до 2003 p.

1. Обсяг виробництва товарної продукції, тис. грн. — в діючих цінах
34873,8 45623,9 130,8

— у порівняльних цінах (в цінах на 1.01.97р.) 44438,0 53466,0 120,32

2. Обсяг реалізації продукції, тис.грн. 38029,4 46912 123,35

Дані табл. 17 свідчать про те, що на підприємстві об’єм виробництва
товарної продукції склав у 2004 році 45623,9 тис. грн., що є більшим від
обсягу товарної продукції попереднього року на 30,8%. Такий ріст
обумовлений більшою завантаженістю виробничих потужностей.

Обсяг реалізації також збільшився і склав у 2004 році 46912 тис. грн.,
що на 23,35% вище, ніж у 2003 р.

На даний час підприємство є виробником складних мінеральних добрив,
сірчаної кислоти, олеуму, фосфорної і азотної кислот. Крім того,
виробляється мелена сірка, 80%-ний змочувальний порошок (фунгіцид),
будівельна цегла, високомодульний кріоліт, енергоносії тощо.

Таблиця 18.

Рентабельність товарної продукції за 2004 рік

Назва продукції Об’єм, т Собівартість 1 т.грн. Оптова ціна 1т, грн. Сума
по собівартості тис.грн. Сума по опт. ціні тис. грн. Прибуток
Рентабельність

1 2 3 4 5 6 7 8

Сірка мелена 12358 331,16 299,87 40925 3705,8 -386,7 -9,4

Кислота сірчана (мнг) 41709 156,78 73,32 65391 3057,9 -3481,2 -53,2

1 2 3 4 5 6 7 8

Сірка 80%-ний порошок 772 669,52 541,79 516,9 418,3 -98,6 -19,1

Нітроамофоска 112785 376,98 246,44 42518 27794,5 -14723,5 -34,6

Алюміній фтористий 926,202 2085,76 1347,60 1938,1 1252,2 -685,9 -35,4

Олеум 9248 179,44 89,23 1659,5 825,2 -834,3 -50,3

Вапняково-сірчані добрива 13375 34,66 13,96 463,6 186,7 -276,9 -59,7

Теплоенергія, Гкал 145318 30,68 28,68 4458,6 4167,4 -291,2 -6,5 ^

Пром. вода, тис. м3 53,089 123,60 108,59 6,6 5,8 -0,8 -12,1

Госп.вода, тис. м3 3660,758 259,78 158,34 951 579,6 -371,4 -39,0

Аміачна вода 477,1 75,98 103,66 36,2 49,5 +13,3 +36,4

Послуги на сторону

125,8 213,9 +88,1 +70,0

Слабка азотна кислота, 100% N 17,04 242,49 197,24 4,1 3,4 -0,7 -18,6

Фосфорна кислота, 100%, Р2О5 709,5 1799,31 720,92 1276,6 511,5 -765,1
-59,9

Цегла будівельна, тис. шт 30221,118 98,80 93,72 29,85,9 2832,5 -153,4
-5,1

Гідросил 122,9 223,96 161,80 27,5 19,9 -8,6 -27,7

Всього

67600 45623,9 -21976,1 -32,5

Перевитрати по собівартості становлять – 21976 тис. грн. Загалом ТП є
збитковою і рентабельність ТП становить – -32,5%.

Таблиця 19

Затрати на виробництво ТП по РДГХП «Сірка » (тис. грн.).

Елементи затрат Затрати на в-во, тис. грн. Питома вага затрат Відхилення

2003 2004 2003 2004

Матеріальні витрати 62802 46273 80,0 64,36 -15,64

Амортизація основних фондів 4426 10153 5,64 14,12 +8,48

Витрати на оплату праці 5772 8633 7,35 12,01 +4,66

Відрахування на соціальні заходи 3199 4065 4,08 5,65 +1,57

Інші затрати 2298 2772 2,93 3,86 +0,93

Всього затрат 78497 71896 100 100 x

Кошторис затрат на виробництво у 2004 році склав 71896 тис. грн., що на
6601 тис. грн. менше, ніж у попередньому році. Найбільшу питому вагу
складають матеріальні витрати 64,36%, але в порівнянні з попереднім
роком їх питома вага зменшилась на 15,64 внаслідок проведення ефективних
організаційно-технічних заходів у процесі виробництва складних
матеріальних добрив. Мало місце збільшення витрат на амортизацію ОФ (на
8,48%), на оплату праці (на 4,66%), відрахування на соцзаходи (на
1,57%).

На даний час на підприємстві найбільш розвинено два виробництва –
сірчане і складних мінеральних добрив.

На малюнках 4 і 5 подано динаміку виробітку сірки на підприємстві та
використання виробничої потужності сірчаного комплексу за останнє
десятиліття.

У 2003 році вироблено 13,08 тис. т. сірки, а в 2004 році – 4,475 тис. т
в рік, що становило відповідно 5,2 і 1,72% діючої потужності. Низький
відсоток використання потужності пояснюється повним відпрацюванням
Роздільського родовища, зривами в поставках руди Яворівським ВО «Сірка»,
знижені темпи розробки Подорожнянського родовища через складні
гірничо-геологічні умови відробки родовища і скорочення фронту
видобувних робіт по причині затримки переселення мешканців с. Подорожнє.

Малюнок 4. Виробнича потужність і виробіток сірки протягом 1995-2004 рр.

Малюнок 5. Використання потужності по виробництву сірки на РДГХП «Сірка»

На протязі декількох років розробка Подорожнянського кар’єру, який є
основною сировинною базою для виробництва сірки, ведеться із значним
відхиленням від проекту із причини відсутності коштів на переселення
мешканців с. Подорожнє, які попадають в зону ведення гірничих робіт. По
цій причині гірничо-транспортне обладнання простоює, намічені плани
розвитку гірничих робіт не виконуються. Існуючі технологічні потужності
по виробництву сірки практично простоюють, обладнання і будівлі
знаходяться в аварійному стані.

В цих умовах собівартість 1 тонни руди, а відповідно і природної сірки
безперервно росте. Планова собівартість добування 1 т. руди при об’ємі
750 тис. т. в рік складає 14 грн., а товарної сірки при об’ємі 100 тис.
т. (потреба на власне споживання) – 240 грн., а фактично в 2004 p. – 560
грн. В той же час верхня границя цін на сірку з доставкою на
підприємство не перевищує 55$ США або 110 грн. за тонну. В даній
ситуації функціонування сірчаного виробництва (видобуток і переробка
сірчаних руд) стає невигідним і економічно безперспективним і тому
виникає крайня необхідність виведення його з експлуатації.

Річна сума затрат на його утримання становить біля 25 млн. грн., а це
більше 27% загальнорічних затрат на виробництво.

Особливої гостроти на підприємстві набирає проблема екологічного
відновлення навколишнього середовища, порушеного гірничими роботами за
40-річний період експлуатації сірчаних родовищ. Починаючи з 1990 року
виділення бюджетних коштів на вище вказані цілі було призупинено і тому
на підприємстві виникло ряд проблем, які створюють загрозу екологічної
безпеки. Крім того, підприємство несе значні фінансові затрати у вигляді
плати за землю, основні площі якої відведені під гірничі розробки і в
даний час не використовуються і не рекультивуються.

3.2. Аналіз виробництва складних мінеральних добрив.

На даний час підприємство спеціалізується по виробництву складних
мінеральних добрив.

Малюнок 8. Структура комплексу складних мінеральних добрив.

Початкова потужність введеного в експлуатацію цеха 800 тис. тонн
продукції в рік або 136,5 тис. тонн в перерахунку на 100 — процентний
вміст Р205.

Одержання нітроамофоски здійснюється на одній технологічній лінії. Метод
виробництва – одержання нітроамофоски на основі моноамоній фосфата
здійснюється по ретурній схемі з амонізатором-гранулятором, сушильним
барабаном з азотної і фосфорної кислот, аміаку, хлористого калію або
калій-магнезії.

За п’ять років зберігання обладнання в складських умовах (на час
консервації виробництва) і наступного його експлуатації обладнання
зазнало процесу старіння і зносу, тому воно скоротило ресурси пробігу.

Фактичне використання потужностей за роки експлуатації комплексу
складає:

Малюнок 7. Використання потужностей по виробництву складних мінеральних
добрив протягом 1994-2004 pp.

Розвантаження виробничих потужностей у виробництві нітроамофоски
обумовлена в основному трьома причинами. По-перше, це
зовнішньоекономічна залежність в постачанні сировиною. По-друге, це
відсутність фінансових засобів на підтримку працездатності обладнання,
особливо для закупки запасних частин до імпортного обладнання. І
по-третє, це відсутність платіжних засобів у виробника с/г продукції за
поставлені мінеральні добрива.

Таблиця 20

Фактичний випуск нітроамофоски (у діючих цінах) з роками.

Рік Об’єм Собівартість 1т. Оптова ціна 1т. Рентабельність, %

1990 508921т 128-21 крб 126-74 крб -6,2

1995 323565 291-71 крб 222-80 крб -23,6

1999 350000 2476-93 крб 2922-78 крб +18,0

2000 221318 249415 крб 246364 крб -1,2

2001 185763 2319585крб 2578298 крб +11,2

2002 61817 24631526крб 19822124крб -19,5

2003 82693,4 357-87 грн 222-74 грн -37,7

2004 112785 376-98 грн 246-44 грн -30,4

Як видно з табл. 20 виробництво нітроамофоски є збитковим протягом
останніх років. Це спричинило кілька причин. По-перше, у зв’язку з
неритмічністю роботи і з незавантаженням виробництва (протягом 2002-2004
p. p. відповідно 10,0, 13,2 і 20%) зросли умовно-постійні витрати, а
тому зросла собівартість продукції. По-друге, у зв’язку з інфляційними
процесами зростають ціни на сировину і енергоносії, в першу чергу на
апатитний концентрат і природний газ, що імпортуються з Росії. По-третє,
постійно падає фондовіддача у зв’язку з фізичним і моральним застарінням
обладнання.

В нижче поданих таблицях 21 і 22 наводиться порівняння показників по
нітроамофосці, яку виробляє Роздільське ДГХП «Сірка» і фірмою «Кеміра
Агро» (Фінляндія).

Таблиця 21.

Нітроамофоска фірми «Кеміра Агро »

Найменування Кеміра -1 (переважно під цукровий буряк) Кеміра — 2
(переважно під овочі) Кеміра -З (приватний сектор)

Масова доля:

— азоту, % 15 14 10

— фосфатів, % 11 21 10

— калію, % 10 12 20

— сірки, % 8,0 2,0 11,0

— магнію, %

2,5

— марганцю, % 0,7

0,7

— бору, % 0,08 0,02 0,15

— кальцію, %

1,0

Ціна дол. США за 1т. 359 364 665

Розфасовка, кг 40 40 10

Таблиця 22.

Нітроамофоска РДХП «Сірка »

Найменування показника Норма для марок

А В M

1 2 3 4

Масова доля азоту, % 17-18 16±1 14±1

Масова доля фосфатів, % 17-18 14±1 14±1

1 2 3 4

Масова доля калію, % 17-18 12±1 14±1

Масова доля магнію, % 1,0 1,0 1,0

Ціна, дол. США за 1т. 188 183 183

Розфасовка, кг 50 50 50

Як видно з приведених даних продукція комплексу складних мінеральних
добрив РДГХП «Сірка» є конкурентноздатною на зовнішньому ринку. Але
через те, що діяльність підлягає ліцензуванню і квотуванню. Лише після
забезпечення державних угод і контрактів п-во має можливість продавати
продукцію на свій розсуд.

Оптові ціни на нітроамофоску, яку реалізує Роздільське державне
гірничо-хімічне підприємство «Сірка» задекларовані і доведені Головним
управлінням економіки і ринкових відносин Міністерства промисловості
України від вересня 2004 p. і становлять $180 за 1 тонну продукції без
ПДВ – марки «А» , і $175 – марки «В».

Фактично реалізація нітроамофоски проводилась по оптових цінах в
залежності від попиту на ринках і середня оптова ціна становила 328,51
грн. за 1т, або станом на 1.01.98р. – $176,62. Середня ціна
нітроамофоски , яка була реалізована підприємством за межі України
становила 324,55 грн., або станом на 1.01.98р. – $174,49 і було
реалізовано в кількості 9071 т. або 11,9% до загальної кількості
реалізованої нітроамофоски.

Висновки

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Аналіз виробничо-господарської діяльності та фінансового стану
підприємства є вкрай важливим і потрібним завданням, оскільки він
визначає слабкі місця господарювання і дає змогу розробити шляхи
вирішення проблеми.

Залежно від значень показників підприємства щодо його фінансового стану
можна віднести до певного класу: до вищого – зі стійким фінансовим
станом, але з незначним відхиленням від норми за окремими ознаками; до
другого – мають ознаки фінансових труднощів; до третьої – підприємства
підвищеного ризику, які спроможні подолати напруженість фінансового
стану тільки за рахунок перебудови своєї економіки; до четвертого –
підприємства з незадовільним фінансовим станом, які не мають перспектив
його поліпшення.

Причини, які обумовлюють невідповідність рівню фінансової сталості,
можуть бути різними, однак усі вони поділяються на дві великі групи:
поточні та стратегічні. До поточних причин слід віднести всі ті, які
впливають на досягнення належного рівня фінансової сталості: помилки у
стратегії управління, в політиці фінансування.

Однією з найпоширеніших причин зниження рівня фінансової сталості
вітчизняних підприємств є втрата управлінським персоналом контролю над
ними. Загалом стратегічне управління фінансовою сталістю – це
діяльність, яка полягає у виборі дій щодо досягнення довготермінових
цілей в умовах, що постійно змінюються, тобто ця сфера діяльності вищого
управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпеченні
сталості фінансового стану підприємства у довготривалій перспективі “за
рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел
фінансування ресурсів підприємства”.

Організація стратегічного управління фінансовою діяльністю на
вітчизняних підприємства дасть змогу зміцнити рівень сталості
фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів
антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах
трансформації економічного потенціалу України.

У даний час діяльність досліджуваного підприємства проводиться у
виключно складних фінансово-економічних умовах. На протязі останніх
років його виробничо-господарська діяльність ведеться в умовах гострого
дефіциту прибутку і обігових коштів, нестача яких перевищує 50 млн.грн.
і основним джерелом їх покриття являється ріст кредиторської
заборгованості, яка перевищує 88 млн.грн. Вона обумовлена, перш за все,
неплатежами за енергоресурси спожиті в 2002-2003 роках. При цьому значна
частина з них використана на комунальні потреби і соціальну сферу.
Підприємство має заборгованість по бюджетних платежах на суму 9,7
млн.грн. Хронічним явищем для колективу стала заборгованість по
заробітній платі(порядком 3-х місяців), середній рівень якої становить
130 грн. в місяць.

Особливої гостроти на підприємстві набирає соціальна проблема
екологічного відновлення навколишнього середовища, порушеного гірничими
роботами за сорокарічний період експлуатації сірчаних родовищ і викидами
хімічних виробництв.

Поряд з загальною кризою неплатежів та інфляцією, постійним зростанням
цін на сировину, енергоносії, непомірним ростом фіксованих платежів є
ряд специфічних об’єктивних причин , які обумовили критичний стан
підприємства.

Це:

відсутність платіжних коштів у виробника сільськогосподарської продукції
за поставлені мінеральні добрива і засоби захисту рослин. Воно приводить
до розвантаження потужностей у виробництві основних видів продукції і
реалізації значної її частини (70-80%) без передоплати у вигляді
бартеру. Крім того недовикористання виробничих потужностей призводить до
значного зростання витрат на виробництво товарної продукції за рахунок
умовно постійних витрат. На одиницю продукції вони не тільки перевищують
планові, але і цінові показники;

відсутність фінансових коштів для розвитку власної сировинної бази на
Подорожнянському руднику відкритих гірничих розробок, для проведення
відселення жителів з небезпечної зони кар’єру і вирішення екологічних
проблем, нагромаджених за декілька десятиліть експлуатації кар’єрів та
хімічних виробництв;

відсутність фінансування на утримання житлового фонду та інших об’єктів
соціальної сфери міста Новий Розділ, які до 2003 року знаходилися на
балансі підприємства. На їх утримання щорічно виділялося 5-6 млн. грн.
Після передачі цих об’єктів в комунальну власність, затрати на
комунальні послуги, надані підприємством місту, також не компенсуються.
Станом на 01. 09. 97 року сума заборгованості житлово-комунального
управління міста підприємству склала 4,5 млн.грн.;

неприйняття мір по реструктуризації виробництва і ліквідації
нерентабельних виробництв;

зовнішньоекономічна залежність в постачанні сировини для виробництва
мінеральних добрив.

Тому для покращення роботи підприємства пропонується:

Реструктуризація виробництва з метою зміни організаційно-правових форм
підприємства.

Передача в 2004 році в комунальну власність залишкових об’єктів
соціальної сфери і житлового побуту м. Новий Розділ, смт. Розділ, смт.
Журавно.

Реструктуризація (погашення або пролангація) боргів за енергоносії.

Вирішення питань, пов’язаних з фінансуванням природоохоронних заходів,
поетапним виводом з експлуатації і закриттям Подорожнянського і
Роздільського рудників і відселення мешканців с. Малехів і с. Подорожнє
з небезпечної зони впливу гірничих робіт.

Для зняття соціальної напруги пов’язаної з вивільненням робітників і
необхідністю створення нових робочих місць, прийняти рішення по
завершенню будівництва в м. Новий Розділ фабрики верхнього спортивного
трикотажу.

У зв’язку з закриттям рудників і відсутністю коштів на відновлення
земель, порушених гірничими роботами, звільнити підприємство від оплати
земельного податку на землі відведені під гірничі розробки,
хвостосховища і відвали.

У зв’язку з вкрай незадовільним фінансовим станом і системою реалізації
значної частини мінеральних добрив без попередньої оплати, у вигляді
бартеру дозволити підприємству здійснювати розрахунки за використані
енергоносії наявними видами ліквідної продукції.

З метою вирішення нагромаджених соціально-економічних і екологічних
проблем регіону, у виробничій структурі підприємств м. Новий Розділ
задіяти пільговий режим оподаткування.

У зв’язку з реструктуризацією Роздільського ДГХП «Сірка», закриттям
нерентабельних виробництв і його незадовільним фінансовим станом
вирішити питання виділення фінансових коштів для виплати компенсації
звільненим робітникам. В 2004 році потреба підприємства в фінансових
коштах на компенсаційні виплати склала 450 тис. грн.

Список використаної літератури

Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: “Финансы и
статистика”, 2004.

Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. — М.: “ИНФРА-М”, 1998.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 1-2. — Киев: “Ника-Центр”,
“Эльга”, 1998.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, 1999.

Гречникова И.Н. Финансовый менеджмент. — М.: АО “Консалтбанкир”, 2003.

Ефимова О.В.Финансовый анализ. — М.: “Бухгалтерский учет”, 2001.

Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. Практичний
посібник. — К., 2002.

Гейлброкер P., Талоу Л. Економіка для всіх. –Львів. –2002 р.

Долан З., Линдсей Д. Микроэкономика. –С.-Пб. –2001 р.

Економічний аналіз діяльності промислових підприємств: Навч. посібник
/За ред. проф. C.I. Шкарабана. –Тернопіль, ТАНГ. –2002 р.

Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. –К.: Феміна, 2002
р.

Іванов Ю.Б., Кравченко Ю.І., Хоменко М.М. Вступ до бізнесу. — К.: Лібра.
–2002. –252с.

Куреев P.M. Основи экономической теории: Тема 6. Типы рыночных структур:
конкуренция и монополия // Вопросы экономики. –2001. –№ 6. -c.140-158.

Лисовицкий В.Н. Микрозкономика. –Харьков: РИП «Оригинал». –2000. –132с.

Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблеми и политика. В 2-х
томах. –М.: Республіка. –1999. –т. 2., гл. 25-28.

Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. —
М.: “Центр экономики и маркетинга”, 2004.

Ковалев В.В. Управление финансами. — М.: “ФБК-ПРЕСС”, 1998.

Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Пер. с франц.
— М.: “Финансы”, “ЮНИТИ”, 2004.

Комаринський Л., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний
посібник. — К., 2003.

Олексюк О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на
мікрорівні. — К., 1998.

Плиса В.Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси
України.— К., 1998 — № 5.

Фінанси підприємств // За ред. проф. Поддєрьогіна А.М.— К., 1998.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. —М.: ИНФРА-М,
2002.

Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. Практичний
посібник. — К., 1995.

PAGE

PAGE 2

2003 р.

2004 р.

Аналіз господарської діяльності фірми

Фінансовий аналіз

Управлінський аналіз

Зовнішній фінансовий аналіз за даними публічної фінансової звітності

Внутрішньогосподарський аналіз за даними бухгалтерського обліку та
звітності

Внутрішньогосподарський аналіз за даними управлінського обліку

Похожие записи