.

Зростання масштабів криміналізації та корупціїзації податку на додану вартість (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
248 2613
Скачать документ

Реферат

на тему:

Зростання масштабів криміналізації та корупціїзації податку на додану
вартість

На сьогодні одним зі стратегічних завдань правоохоронних органів є
протидія подальшій криміналізації та корупціїзації податкових та
пов’язаних з ними бюджетних відносин.

У зв’язку з тим, що масштаби цих явищ утворюють серйозну загрозу
економічній безпеці країни, негативно впливають на суспільні відносини в
Україні, Президентом України В.А. Ющенком 17 жовтня 2006 р. було
проведено нараду з проблеми нарахування і відшкодування податку на
додану вартість (ПДВ) в державі на сучасному етапі. Виступаючи на
нараді, В. Ющенко заявив: “Ми стаємо свідками того, як один із основних
податків національного бюджету, який становить 37 % усіх доходів
бюджету, з кожним тижнем криміналізується” HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn2” \o “” [2] .

За даними керівника Державної податкової адміністрації (ДПА) України А.
Брезвіна, бюджетна заборгованість по відшкодуванню ПДВ на сьогодні
становить біля 2 млрд. грн., тоді як на 1 січня 2005 року заборгованості
по відшкодуванню ПДВ не було HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn3” \o “” [3] . За
іншими джерелами, на 1 вересня 2006 року розмір бюджетного боргу вже
досяг майже 9 млрд. грн. HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn4” \o “” [4]

Однак, проблема полягає не стільки в неповерненні ПДВ
підприємствам-експортерам, скільки в сталих процесах організованої
злочинної діяльності в сфері зовнішньоекономічних, насамперед –
експортних та бюджетних відносин. Проведене дослідження показало, що
внаслідок недосконалого законодавства, розпорошеності зусиль
правоохоронних органів у сфері оподаткування продовжують безкарно діяти
організовані групи, злочинні організації та посадовці-корупціонери.
Вказані структури і корумповані посадовці – за рахунок впровадження
кримінальних схем – ухиляються від сплати податків, займаються
розкраданням бюджетних коштів за рахунок незаконного відшкодування ПДВ.

За наявними даними, обсяги фіктивних експортних операцій, що фактично не
здійснюються та/або здійснюються за підробленими відомостями, із
суттєвим завищенням вартості так званої “експортованої продукції,
товарів й послуг” у відповідних документах, щорічно зростають. Це
свідчить про те, що в нашій дійсності “левова частка” цього податку
формується фіктивно, що автоматично тягне за собою необґрунтовані заяви
на відшкодування ПДВ.

Наведемо лише декілька популярних схем, по суті кримінальних, які
тривалий час безкарно використовуються у сфері зовнішньоекономічної
діяльності та уможливлюють не тільки незаконно відшкодувати ПДВ, а й
вивозити кошти за кордон, а саме:

1. За документами суб’єкта підприємницької діяльності фіктивно
відображається купівля продукції, інших товарно-матеріальних цінностей
від фіктивних (транзитних) підприємств за їх удаване отримання, але вже
за ціною, у декілька разів нижчою.

2. Підприємство-експортер за готівку купує продукцію, інші
товарно-матеріальні цінності, включаючи не придатні до використання; за
допомогою тих самих фіктивних (транзитних) підприємств оформляються ціни
в десятки, а то і сотні разів більші, з подальшою реалізацією в офшорах.

3. Суб’єкт підприємницької діяльності оформляє безтоварну покупку від
фіктивного (транзитного) підприємств, збільшуючи податковий кредит на
суму в 20 % від ціни придбання. Потім продукція, інші
товарно-матеріальні цінності за фіктивними документами удавано
експортуються.

Наслідки від реалізації кримінальних схем просто приголомшують. Так, у
2005 році при простроченій сплаті ПДВ на суму 2,4 млрд. грн. загальна
сума позовів підприємців до судів щодо відшкодування становила лише 120
млн. грн. [1]. Значна кількість заявок до відшкодування ПДВ є
фіктивними, і ситуація продовжує катастрофічно погіршуватися. Якщо
щомісячні заявки в поточному році на відшкодування ПДВ становили 2,5
млрд. грн., то в жовтні – 2,7 млрд. грн. HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn5” \o “” [5] . В
результаті ДПА України оцінює суму фіктивно заявленого до відшкодування
ПДВ на рівні 3–3,2 млрд. грн. із загальної заявленої суми в 12,6 млрд.
грн. Це свідчить про те, що суми заявок на відшкодування не відповідають
ні темпам зростання промислового виробництва, ні реальним обсягам
експортних операцій. Про цю методологію збагачення яскраво свідчить
викриття У МВС України у Львівській області злочинної групи з ознаками
організованості у складі посадових осіб приватного підприємства (ПП.)
“Папірус-2002”, які шляхом здійснення фіктивних експортних операцій з
мазутом упродовж 2002–2003 років незаконно заволоділи бюджетними
коштами, безпідставно відшкодувавши ПДВ в сумі 20 млн. 400 тис. грн.
Встановлено, що ПП “Папірус-2002” надало до ДПА у Львівській області
фіктивні податкові накладні про отримання мазуту від ПП “Подіум-Плюс”
(м. Львів), ПП “Хімтехнологія” (м. Львів), ПП “Сервіс-Гарант” (м.
Хмельницький), ПП “Хімкорпорація” (м. Львів), які після цієї оборудки
були ліквідовані. Незважаючи на актуальність, ця кримінальна справа була
закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, і тільки 7 жовтня 2006 року
прокуратурою Львівської області скасовано постанову про закриття
відповідної кримінальної справи (№ 115–2121 від 27.02.2004 р., ч. 5 ст.
191 КК України), а досудове слідство по ній доручено відділу
розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених
організованими злочинними групами СУ У МВС України у Львівській області.
На нашу думку, в зв’язку з тим, що криміналізація та корупціїзація
податку на додану вартість є наслідком діяльності організованих груп та
злочинних організацій, високопосадових корупціонерів та розкрадачів,
вважаємо, що назріла необхідність докорінним шляхом перебудувати
взаємодію правоохоронних органів у цій сфері, насамперед суб’єктів
оперативно-розшукової діяльності.

Так, незважаючи на достатні законодавчі засади взаємодії державних
органів і, особливо, правоохоронних, у сфері протидії злочинності,
рівень цієї роботи не відповідає сучасним вимогам і гостроті
криміногенної ситуації в сфері оподаткування [2; 3]. Особливе
занепокоєння викликає той факт, що оперативно-розшукова діяльність
відповідних органів у цій сфері характеризується її самостійністю,
відокремленістю та неврахуванням результатів аналогічної діяльності і
оперативних можливостей кожного підрозділу, намаганням самотужки
розв’язати поставлені перед ними завдання. В основному, проблемою
повернення податку на додану вартість, викриттям злочинів у податкової
сфери займаються інспекції та підрозділи податкової міліції Державної
податкової адміністрації України.

Проблему взаємодії ДПА України у боротьбі зі злочинністю у сфері
оподаткування вирішує шляхом підписання двосторонніх наказів з окремими
правоохоронними органами, а саме: з Державною прикордонною службою та
Державною митною службою України [4–8]. Ми вважаємо, що без залучення
сил і засобів інших оперативних підрозділів і, базуючись лише на
двосторонніх відносинах, ДПА України вкрай складно здійснювати
відповідні заходи щодо оздоровлення ситуації в сфері оподаткування. При
цьому слід відзначити, що податкова адміністрація недостатньо
наполегливо реалізує і власні, вкрай потрібні рішення, а саме і щодо
посилення контролю за діяльністю платників податку на додану вартість
[9]. З цих обставин як на центральному, так і на регіональному рінях ще
дотепер не налагоджено ефективної системи спільного здійснення
необхідних оперативно-розшукових заходів, насамперед, щодо викриття
кримінальних структур та їх корумпованих зв’язків у сфері оподаткування.
З метою більш ефективної взаємодії щодо попередження, розкриття і
розслідування злочинів та корупційних проявів у сфері оподаткування
необхідно розпочати міжвідомче урегулювання цієї проблеми. На наш
погляд, одним із варіантів її вирішення є прийняття Інструкції про
порядок взаємодії HYPERLINK “http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/”
\l “_ftn6” \o “” [6] органів та інших структурних підрозділів
Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби
України, Державної служби прикордонного контролю України, Міністерства
внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Головного управління
розвідки Міністерства оборони України та Служби зовнішньої розвідки
України. На сьогодні, не очікуючи вирішення цього питання,
представляється більш доцільним доручити спеціальним підрозділам по
боротьбі з організованою злочинністю МВС та спеціальним підрозділам по
боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України
у взаємодії з ДПА, Держмитслужбою України здійснити відповідні
оперативно-розшукові заходи щодо викриття міжнародних кримінальних
структур, які займаються здійсненням фіктивних експортних операції та
незаконним відшкодуванням ПДВ, а також – їх корупційних зв’язків в
органах державної влади, насамперед, серед працівників правоохоронних та
контролюючих органів. Для прийняття запропонованого рішення є всі
правові підстави. Так, відповідно до відомчих нормативно-правових актів
МВС України однім із основних завдань спеціальних підрозділів ОВС є
викриття організованих злочинних груп і злочинних організацій,
діяльність яких має міжнародний і транснаціональний характер [10]. Про
слушність цієї пропозиції свідчать і свіжі результати роботи цих
органів. Так, Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в м.
Києві за матеріалами УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві 29 вересня 2006 року
порушено кримінальну справу № 1062 за ознаками злочинів, передбачених ч.
5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ними шляхом
зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (Службове підроблення)
КК України, відносно посадових осіб товариств з обмеженою
відповідальністю “Рейтингове агентство”, “Прозора Україна” і “Старт”,
приватного підприємства “Фаворит” та науково-виробничої фірми
“Промпоставка”, які в жовтні 2003 року надали до відділу державної
податкової інспекції в Подільському районі м. Києва неправдиву
інформацію про експорт обладнання для телекомунікаційних мереж, на
підставі якої незаконно отримали з державного бюджету 11,1 млн. грн. як
відшкодування ПДВ.

Протидія цим явищам, на наш погляд, неможлива без посилення міжнародного
аспекту в діяльності вітчизняних правоохоронних органів та спеціальних
служб. Про це свідчить масштабна діяльність організованої злочинної
групи з міжнародними зв’язками, яку було викрито У МВС в Закарпатській
області в 2003 році. Вказана група в складі посадових осіб ВАТ
“Перечинський лісохімкомбінат” смт. Перечин та Науково-виробничого
підприємства “Поліпром” м. Дніпропетровська, які з метою уникнення від
сплати акцизного збору, митних платежів та податку на додану вартість як
учасники інвестиційного проекту згідно із Законом України “Про
спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області”,
розробили злочинну схему по вивозу з України та зворотного ввозу 47
вагонів спирту етилового технічного вартістю 6 млн. грн., ухилившись при
цьому від сплати обов’язкових платежів до бюджету на загальну суму понад
23 млн. грн.

В ході досудового слідства було встановлено, що посадові особи ВАТ
“Перечинський ЛХК”, використовуючи підконтрольну їм офшорну компанію
“EURO TRADE ІNVEST LLC”, здійснювали поставку етилового спирту з ДП
“Должоцький спиртзавод” Хмельницької області не безпосередньо на адресу
переробника (ВАТ “Перечинський ЛХК”), а відправляли на належну їм же
фірму “S-PLUS TRADE S.R.O” на територію Словаччини шляхом надання
недостовірної інформації органам державної влади (митні та податкові
органи) щодо походження етилового спирту, у зв’язку з чим вони були
звільнені від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів на
загальну суму 23 млн. грн.

У подальшому цей спирт відправлявся як давальницька сировина на
Перечинський ЛХК для виробництва етилацетату. На превеликий жаль, ще
дотепер не вдалося забезпечити по цій справі невідворотність покарання.

Не можна обминути і другий, вкрай важливий аспект криміналізації та
корупціїзації ПДВ, який безпосередньо пов’язаний з пільговим
оподаткуванням підприємств, які функціонують у спеціальних HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn7” \o “” [7]
(вільних) економічних зонах (ВЕЗ) та на територіях пріоритетного
розвитку (технопарках – ТПР) HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn8” \o “” [8] , через
які ввозилося до 80 % певних груп товарів, що сформувало цілу політику
відшкодування ПДВ. В Україні було 11 ВЕЗ та 72 (ТПР), в яких
функціонувало близько 700 суб’єктів підприємницької діяльності, що
переймалися біля 800 проектами.

У цих ВЕЗ і ТПР підтримка бізнесу полягає в наданні податкових пільг,
які на сьогодні перетворилися фактично на вільні безподаткові зони. Сума
отриманих пільг у ВЕЗ, ТПР за 2003 рік, у порівнянні з 2000 роком,
зросла майже вдесятеро і досягла за 9 міс. 2004 року 625 млн. грн. При
цьому відшкодування ПДВ за цей період становило 632 млн. грн., що в 2,7
рази перевищує суму надходження до бюджету цього податку й становить
майже 455 всіх податкових надходжень “островитян” [11].

H*phDвжнього потенціалу нашої країни. Про масштаби цієї загрози
економічній безпеці яскраво свідчать дані Державного комітету
фінансового моніторингу України про те, що податкові пільги в Україні
щорічно становлять біля 40 млрд. грн. [12]. У вказаних спеціальних
(вільних) економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку внесення
в березні 2005 року змін до Бюджету України на 2005 рік трансформувало
режим оподаткування. Відповідно до цього Закону зміни торкнулися
спеціальних економічних зон – у Донецькій області, “Закарпаття”,
“Курортополіс Трускавець”, “Миколаїв”, “Порто-франко” на території
Одеського морського торговельного порту, “Рені”, “Яворів”, територій
пріоритетного розвитку у – Волинській, Житомирській, Закарпатській,
Луганській, Чернігівській областях, “Порт Крим” в Автономній Республіці
Крим, “міста Харкова”, “міста Шостки Сумської області”. Сутність цих
правових нововведень полягала у вилученні функцій комплексної виробничої
зони, вільної митної зони, ліквідації спеціальних правових режимів
підприємницької та інвестиційної діяльності, особливостей оподаткування,
платежів за використання природних ресурсів вносять та інше [13].

Незважаючи на певні суперечливі оцінки щодо доцільності прийняття
водночас такого рішення, ми вважаємо позитивним те, що завдяки цьому
вдалося суттєво збільшити надходження до бюджету та вирішити ряд проблем
у соціальній сфері. Сьогодні ставиться питання щодо відновлення зон і
територій з пільговим оподаткуванням. Однак, ініціаторам цих процесів
слід уважно прислухатися до порад Президента України В.А. Ющенка з цих
проблем, а саме: “Якщо проаналізувати роботу тих вільних зон, то можна
дуже швидко прийти до відповіді, що були по суті сформовані в значній
мірі не контрольовані канали для завезення в Україну товарних позицій,
які стосувалися не тільки території самої ВЕЗ, а й багатьох інших
регіонів”. В.А. Ющенко нагадав, що в минулому працювали ВЕЗ. Україна
повинна більш виважено підійти до організації зон вільної торгівлі, вона
має установити більш чіткі кордони кожної зони: не так, як це було ще
три роки назад, коли функціонували економічні зони і по певних з них не
існувало навіть територіальної межі їх діяльності. Президент підкреслив,
що спочатку треба провести ревізію тих умов, на яких працювали попередні
зони, установити нові правила по формуванню периметру цих зон [14]. Слід
відзначити, що на сьогодні збережено пільговий режим оподаткування в
спеціальних економічних зонах “Славутич”, “Інтерпорт Ковель” та “Азов”
Донецької області.

Негативно впливає на ефективність діяльності державних щодо викриття
правопорушень у сфері оподаткування недосконалість та нестабільність
національного законодавства як з питань оподаткування, так і вивезення
товарів у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних
послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу, вантажу)
та ввезення з-за меж митного кордону України митному режимі імпорту або
реімпорту на митну територію України вантажів, товарів та супутніх
послуг. Так, до основоположних законодавчих актів України з питань
податку на додану (добавлену) вартість, оподаткування прибутку
підприємств, про загальні засади створення і функціонування спеціальних
(вільних) економічних зон зміни і доповнення вносилися 242 рази [15].
Коментарі зайві.

Простежується негативна тенденція зниження правого рівня
оперативно-розшукової діяльності (ОРД) та необґрунтованого послаблення
впливу відповідного законодавства на суспільні відносини. Незважаючи на
руйнування правових і, відповідно, організаційних засад цієї діяльності,
Верховною Радою України протягом 2003–2005 рр. не підтримано жодного
законопроекту, спрямованого на посилення боротьби з корупцією та
організованою злочинністю [16]. Парламентом країни приймалися лише
закони України щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства в
сфері ОРД, концептуальними недоліками яких, на відміну від аналогічного
законодавства інших розвинених країн, є невизначеність завдань щодо
пошуку і фіксації даних про протиправні дії організованих злочинних
груп, злочинних організацій, про корупційну діяльність [17].

З метою підвищення ролі ОРД у боротьбі зі злочинністю і корупцією
вважаємо за необхідне у статті 1 “Завдання оперативно-розшукової
діяльності” Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” слова:
“про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які
передбачена Кримінальним кодексом України” замінити словами: “про
протиправну діяльність окремих осіб, груп та організацій,
відповідальність за які передбачена законодавством України” і далі – за
текстом.

Крім того, в Кримінальному кодексі України є вкрай недосконалою редакція
таких статей: 207 “Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті”,
212 “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”,
368 “Одержання хабара”, які жодним чином не сприяють викриттю
організованих форм цих видів злочинної діяльності [18].

Враховуючи загрозливі масштаби корупції та організованої злочинності,
необхідно внести зміни і доповнення, що спрямовані на викриття
організованих кримінальних структур та їх корумпованих зв’язків.

У зв’язку з цим, пропонуємо наступне:

– в частині третій статті 207 КК України після слів: “в особливо великих
розмірах” додати словосполучення: “або організованою групою”;

– у статтю 212 КК України ввести частину четверту в такий редакції:
“дії, передбачені частинами першою, другою, третьою цієї статті, якщо
вони вчинені організованою групою – … (відповідно, частину четверту
вважати частиною п’ятою);

– до статті 368 КК України ввести частину четверту, яку викласти в
наступній редакції: “дії, передбачені частинами першою, другою, третьою,
якщо вони вчинені організованою злочинною групою, або одержання хабара,
від учасника організованої групи, злочинної організації” [19].

Наявні законодавчі прогалини надають можливість учасникам кримінальних
структур, посадовцям-корупціонерам неправовим шляхом накопичувати свої
капітали як за рахунок ухилення від сплати податків, так і незаконного
заволодіння бюджетними коштами внаслідок незаконного відшкодування ПДВ.
Тільки за 9 місяців поточного року, за матеріалами колегії ДПА України,
бюджет не отримав 1,8 млрд. грн. податків.

Це стало можливим лише завдяки потужному корупційному супроводженню
посадовцями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, у тому
числі й правоохоронних органів, процесів у сфері оподаткування. Так,
знову відновлюється практика “відкату” до 40 % по сумах, які
відшкодовуються у формі відшкодування з бюджету ПДВ
підприємствам-експортерам.

При цьому слід відзначити, що практика відшкодування ПДВ продовжує
залишатися недостатньо прозорою та обґрунтованою. Так, Президент України
В.А. Ющенко у вересні 2006 р. висловив стурбованість дискримінаційною
практикою відшкодування цього податку. Так, якщо протягом серпня-вересня
відшкодування підприємствам Донецької області становило 221 %,
Луганської та АР Крим – 130 %, то Житомирської, Івано-Франківської,
Київській, Львівській, Ровенській, Сумській, Тернопільській, Черкаської,
Чернівецької областей та міста Києва – лише 25-30 % від плану, а у
Волинській – цей показник становить лише 6 % від серпневого плану.

Президент України доручив Генеральній прокуратурі України перевірити всі
обставини такого відшкодування, однак і дотепер відповідного ретельного
аналізу процесів адміністрування цього податку по регіонах і конкретних
підприємствах проведено не було. Ми впевнені, що вирішенню цих та інших
проблем сприятиме засідання Ради національної безпеки і оборони України,
на якому буде розглянуте питання щодо правомірності відшкодування ПДВ,
ефективності роботи органів Державної податкової адміністрації,
Державного казначейства та відповідних правоохоронних органів інших в
цій сфері. Це дозволить розібратися з процесами адміністрування ПДВ,
внести на розгляд РНБО України пропозиції по розмежуванню стосунків
бізнесу й чиновництва, декриміналізації податкової сфери, в тому числі
щодо введення спеціальних рахунків з ПДВ, що унеможливить його ручний
розподіл, виплати із відшкодування по фіктивних зовнішньоекономічних
операціях [20].

Ситуація вимагає також посилення нагляду органів прокуратури за
додержанням податкового законодавства, насамперед у сфері
адміністрування ПДВ, станом розслідування відповідних кримінальних
справ. Так, у поточному році сума завданих державі збитків по порушених
справах у сфері оподаткування становить майже 45 млн. грн., а
відшкодовано лише 834 тис. грн. [21].

При цьому слід зазначити, що постійно зростаючі масштаби загроз
державній та економічній безпеці та проведена конституційна реформа
вимагають невідкладного вжиття заходів щодо посилення координуючих та
контрольних функцій Ради національної безпеки і оборони України, чіткого
визначення місця і ролі її Апарату. РНБО України має достатньо
повноважень та необхідний інтелектуальний потенціал для виконання цих
функцій, розробки відповідних рішень щодо стратегічних напрямів
діяльності державних органів у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки
нашої країни.

Вищевикладене дає підстави дійти висновку, що існуючі масштаби
криміналізації ПДВ та пов’язаної з нею корупцією не дають можливості
належним чином розвивати вітчизняне виробництво та експорт промислової
продукції, насамперед, машинобудівної, переробної та легкої,
сільськогосподарського виробництва і т. ін.

Не можна погодитися з пропозицією окремих фахівців, що для вирішення цих
проблем достатньо розробки комплексної програми щодо відшкодування ПДВ.
Програм у нас достатньо. Для напрацювання механізмів унеможливлення
використання ПДВ у злочинних і корупційних цілях пропонується створити
нормативно-правові та організаційні засади оперативного супроводження
податковою міліцією ДПА, спецпідрозділами по боротьбі з організованою
злочинністю і корупцією МВС та СБУ експортних контрактів та
інвестиційних проектів у ВЕЗ та ТПР та діючих у цих сферах організованих
кримінальних структур. Цю роботу необхідно проводити в тісній взаємодії
з Державною митною службою, Державною прикордонною службою України та
іншими контролюючими органами.

Крім того, буде вкрай доцільним Службі зовнішньої розвідки України у
взаємодії зі Службою безпеки України, МВС України здійснити необхідні
розвідувальні заходи за кордоном щодо встановлення та відпрацювання
підприємницьких, банківських структур, які є українськими “партнерами” у
фіктивних експортних операціях, насамперед, в офшорних зонах.

Вважаємо, що без руйнації процесів корупційного супроводження фіктивних
експортних операцій навести лад у сфері оподаткування та досягти успіхів
у декриміналізації ПДВ неможливо. Для цього необхідно, врешті-решт,
взятися до виконання Доручення Президента України від 7 березня 2006
року, проголошеного на засіданні Ради національної безпеки і оборони
України щодо створення в Україні єдиного антикорупційного органу –
Національного бюро розслідувань HYPERLINK
“http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/14text/” \l “_ftn9” \o “” [9] .

Однак, до вирішення цього питання Службі безпеки України необхідно
проаналізувати наявну інформацію, розробити та здійснити невідкладні
контррозвідувальні та інші заходи щодо викриття корупційної діяльності
посадових осіб правоохоронних і контролюючих органів, насамперед, у
податковій адміністрації, їх кримінальних зв’язків, присутніх у сфері
оподаткування.

Генеральній прокуратури України пропонується посилити нагляд за
додержанням податкового законодавства, оперативно-розшукової діяльності
та досудового слідства по кримінальних справах, порушених за вчинення
злочинів у сфері оподаткування.

На сьогодні згідно із дорученням Секретаря Ради національної безпеки і
оборони України В.А. Гайдука Апаратом РНБО України проводиться
відповідна робота щодо підготовки засідання РНБО з цієї проблематики.

 

Список використаних джерел

1. Богута Н. Треба просто вивчитися чекати // Дзеркало тижня. – 2005. –
1 жовт. – № 38 (566). – С. 12.

2. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості
Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

3. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. – 1993.
– № 35. – Ст. 16, 17.

4. Про введення в дію спільного рішення колегії ДПА та Держмитслужби
України від 22.05.03 р.: Наказ ДПА та Держмитслужби України № 244/356
від 26.05.03 р.

5. Про надання підтверджень про фактичне вивезення готової продукції за
межі митної території України: Наказ Держмитслужби, ДПА України №
520/381 від 04.08.03 р.

6. Про затвердження Інструкції “Про порядок взаємодії підрозділів
Державної прикордонної служби України та податкової міліції ДПА
України”: Наказ ДПА та Державної прикордонної служби України № 149/74
від 13.02.04 р.

7. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при
здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності: Наказ Держмитслужби, ДПА
України № 512/387 від 12.07.04 р.

8. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при
організації та проведенні спільних планових і позапланових перевірок
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: Наказ Держмитслужби, ДПА
України № 439/551 від 29.07.04 р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020