Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Плата за спеціальне використання природних ресурсів включає:

а) плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

б) лісовий дохід (плата, яка вираховується за деревину, що відпускається
на пні, і на живицю та на інші лісові користування в лісах державного
значення, зараховується в дохід бюджету як лісовий дохід);

в) плату за спеціальне використання надр.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання
водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою
спеціальних пристроїв та установок або за використання води без їхнього
застосування, яке може істотно вплинути на якісні і кількісні показники
стану водних ресурсів, а також за користування водними об’єктами для
потреб гідроенергетики та водного транспорту.

Справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів як
загальнодержавного, так і місцевого значення здійснюється згідно із
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» за
єдиними правилами згідно з Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів
України, усіма суб’єктами підприємницької діяльності, крім тих, що
використовують воду виключно для задоволення власних питних і
санітарно-гігієнічних потреб, підприємствами гідроенергетики та
підприємствами водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.

До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

— віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або
використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки
всіх порядків;

— підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не
віднесені до ресурсів загальнодержавного значення, визначені переліком
водних ресурсів місцевого значення і затверджені Державним комітетом з
водного господарства за участю Міністерства охорони навколишнього
природного середовища.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів справляється незалежно
від того, чи надходили вони з водогосподарських систем (поверхневих,
підземних) безпосередньо, від інших водокористувачів, чи від підприємств
комунального господарства. При цьому, крім плати за спеціальне
використання водних ресурсів, суб’єкти підприємницької діяльності
сплачують постачальникам вартість послуг, пов’язаних з додачею їх.

Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих,
що використовуються підприємствами гідроенергетики та водного
транспорту, встановлюються відповідно до нормативів плати, обсягів
використання води та лімітів її використання.

Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі,
підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими
вимірами з урахуванням установлених постачальникові лімітів використання
води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

Підприємствам гідроенергетики та водного транспорту розміри платежів за
спеціальне використання водних ресурсів установлюються на основі
нормативів плати:

— для підприємств водного транспорту — залежно від вантажопідйомності
або пасажиромісткості транспортних засобів;

— для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу води, що
пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за води, які
використовуються для змазування та охолодження вузлів гідроагрегатів.

Кількість використаної води суб’єктами підприємницької ‘діяльності
визначається за показниками вимірювальних приладів. Коли ж немає
вимірювальних приладів, обсяг використання води визначається, як
виняток, за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг
виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії,
пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

Окремим категоріям суб’єктів підприємницької діяльності встановлюються
пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати за спеціальне
використання водних ресурсів. У деяких випадках плата за спеціальне
використання водних ресурсів не справляється, зокрема:

— за воду, що використовується для задоволення питних та
господарсько-побутових потреб населення;

— за підземну воду, яка є сировиною для технологічного процесу вилучення
корисних копалин;

— за підземну воду, яка вилучається з надр разом з корисними
копалинами;

— за підземну воду, яка вилучається з надр для усунення шкідливої дії
вод (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви тощо);

— за воду, що пропускається через турбіни гідроакумулюючих станцій
(ГАЕС), які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

— за воду, що забирається підприємствами і організаціями для
забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних
живих ресурсів у природні водойми і водосховища;

— за воду, що використовується для протипожежних потреб;

— за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою
територій міст та населених пунктів;

— за воду, що забирається для перекидання її у маловодні регіони
каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового
перерозподілу водних ресурсів.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів для потреб водного
транспорту не справляється з морського водного транспорту, який
використовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря до
морського порту, розташованого в пониззі річки, без використання
спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з
водосховищ та шлюзування).

Кабінет Міністрів України установлює ліміти та порядок видачі дозволів
на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення.
Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використання водних
ресурсів місцевого значення здійснюється в порядку, що визначається
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими Радами народних депутатів.

За понадлімітне використання водних ресурсів плата обчислюється і
справляється у п’ятикратному розмірі.

Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється
платниками самостійно, а термін сплати платежів визначається інструкцією
про порядок обчислення та сплату платежів за спеціальне використання
водних ресурсів.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок
головного користування і живиця, заготовлені в лісах, які перебувають у
держав’ній власності.

Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного та
місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток,
виданий згідно зі встановленими нормами.

Лісорубний квиток (ордер) видається:

а) на використання лісових ресурсів державного значення (на заготівлю
деревини при рубках головного користування і лісовідновних рубках та на
заготівлю живиці в лісах, які перебувають у державній власності);

б) на використання лісових ресурсів місцевого значення (на заготівлю
деревини при рубках головного користування і лісовідновних рубках в
лісах, що перебувають у колективній і приватній власності, і на
заготівлю другорядних лісових матеріалів — пеньків, лубу, кори, деревної
зелені тощо).

Лісорубний квиток видається також на проведення рубок догляду за лісом,
санітарних та інших рубок, пов’язаних з проведенням лісогосподарських
заходів, і в разі розчищення лісових земель у зв’язку з будівництвом
гідровузлів, трубопроводів, шляхів і т. п.; на сінокосіння, випасання
худоби, розміщення вуликів і пасік, на заготівлю дикорослих плодів,
ягід, грибів, горіхів, лікарських рослин і технічної сировини, очерету,
лісової підстилки, на використання лісових ділянок з науково-дослідною
метою (без права рубки дерев), на тимчасове використання земель лісового
фонду для сільськогосподарського виробництва, крім сільськогосподарських
угідь, що входять до складу земель лісового фонду, а також на
використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, на
розміщення туристських таборів, баз відпочинку та інших подібних
об’єктів із спорудженням будівель некапітального типу строком до одного
року.

Загальне використання лісових ресурсів є безплатним. Спеціальне
використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками
лісового фонду для потреб мисливського господарства,
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і з туристичною метою та
для проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за
встановленими таксами або як орендна плата чи дохід, одержаний від
реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду встановлюється з лімітів
використання їх і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням
якості і

доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються
Кабінетом Міністрів України.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення
в розмірі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету і 20
відсотків — відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів
областей.

Економічне стимулювання лісокористувачів з додержання вимог щодо
охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів
передбачає:

— цільове виділення через державні органи лісового господарства коштів
для реалізації державних, регіональних та місцевих програм ведення
лісового господарства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України;

— фінансування лісогосподарських заходів за нормативами (цінами),
диференційованими залежно від одержаних результатів, а також матеріальне
стимулювання лісокористувачів за якісне проведення лісогосподарських
робіт;

— заохочення осіб, котрі виявили випадки порушення лісового
законодавства та порушників, забезпечили стягнення штрафів та
відшкодування матеріальних збитків, заподіяних лісовому господарству;

— надання пільг лісокористувачам із нлати за використання лісових
ресурсів у разі впровадження ними технологічних процесів, устаткування,
що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також
у разі підвищення ефективності відновлення лісів, поліпшення породного
складу та якості лісів, більш повного використання лісових ресурсів.

@

B

B

phH Міністерства праці та соціальної політики України, Державної
податкової адміністрації України, Державного комітету України з геології
і використання надр від ЗО грудня 1997 року, виданим на виконання
постанови Кабінету

Міністрів України від 12 вересня 1997 р. «Про затвердження базових
нормативів плати за користування надрами для видобування корисних
копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для
видобування корисних копалин* на підставі Закону України «Про охорону
навколишнього природного середовища*, Кодексу України про надра, Закону
України «Про підприємництво* та ін.

На території України, в межах її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, діють єдині правила справляння платежів за
користування надрами для видобування корисних копалин для всіх суб’єктів
підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи
підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування
корисних копалин. Плата справляється за користування надрами для
видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.
Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення
визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р.
«Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та
місцевого значення».

Об’єктом обчислення плати за користування надрами для видобування
корисних копалин є:

— при видобутку вугілля кам’яного, вугілля бурого, металевих корисних
копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної,
гірничорудної та будівельної сировини — обсяг фактично погашених у
надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин;

— при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підземних вод
(мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу
— обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин;

— при видобутку урану, сировини ювелірної (коштовне каміння),
ювелірно-виробної (напівкоштовне каміння), виробної (виробне каміння) та
для облицьовувальних матеріалів — вартість мінеральної сировини чи
продукції її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи
обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Об’єктами обчислення плати за користування надрами для видобування
корисних копалин, крім наведених вище, є:

— при видобутку мінеральних підземних вод — обсяг видобутих мінеральних
підземних вод (крім скидів без використання);

— при видобутку золоторудної (золото-поліметалічної) сировини корінних
родовищ та розсипних родовищ — обсяг видобутої золоторудної
(золото-поліметалічної) сировини. Якщо у користувача надр облік
видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини ведеться в
кубічних метрах, перерахунок у тонни здійснюється згідно з об’ємною
масою золоторудної (золото-поліметалічної) сировини;

— при видобутку бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди —
обсяг видобутої руди.

Розрахована за базовими нормативами плата за користування надрами для
видобування корисних копалин є мінімальною величиною, яку
надрокористувачі сплачують незалежно від геологічних особливостей
родовищ та умов експлуатації їх. На період до 2000 року до базових
нормативів плати за користування надрами для видобування залізної руди
багатої, залізної руди для збагачення, доломіту, флюсового вапняку,
вапняків для цукрової промисловості застосовувався коефіцієнт 0,2, а для
решти корисних копалин (крім нафти, конденсату, газу природного, вугілля
кам’яного, вугілля бурого) — коефіцієнт 0,3.

До базових нормативів плати за користування надрами для видобування
нафти, конденсату, газу природного, вугілля кам’яного, вугілля бурого
коефіцієнти не встановлюються.

При розробці техногенних родовищ до нормативів плати, встановлених для
відповідних видів корисних копалин, застосовується коефіцієнт 0,5. При
видобуванні піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у
річках та в їхніх заплавах до встановлених нормативів плати
застосовується коефіцієнт 2,0.

Розмір платежів за користування надрами для видобування корисних копалин
визначається надрокористува-чами самостійно.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин
обчислюється щоквартально за наростаючим підсумком з початку року.
Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого
кварталу, півріччя, 9 місяців і року за наростаючим підсумком з початку
року з фактичного обсягу погашених у надрах запасів, обсягу видобутку
або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної
переробки.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин
загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 40
відсотків до державного бюджету і 60 відсотків — до бюджетів Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем
розміщення родовища корисних копалин.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин
місцевого значення перераховуються платником до бюджетів Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем
розміщення родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків.

Від плати за користування надрами для видобування корисних копалин
звільняються землевласники і землекористувачі, котрі здійснюють у
встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення
для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини
чи продукції її первинної переробки) або користуються надрами для
господарських та побутових потреб на наданих їм у власність чи
користування земельних ділянках.

3.1.14. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Ця плата стягується згідно із Законом України від 25 червня 1991 р. «Про
охорону навколишнього середовища*.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється:

— за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними
джерелами забруднення;

— за скиди забруднюючих речовин у поверхневі, територіальні та внутрішні
морські води, а також у підземні горизонти, в тому числі за скиди, що
провадяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

— за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Стягнення платежів за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення
відходів у навколишньому природному середовищі здійснюється з
підприємств незалежно від форм власності й відомчої приналежності в
розмірах, установлених Урядом Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями на
підставі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення
відходів та нормативів плати за них.

За понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення
відходів установлюється підвищений розмір плати на підставі базових
нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні
особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні викиди й
скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів. Коефіцієнти кратності
плати за понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення
відходів установлюються Радами народних депутатів базового рівня в межах
від 1 до 5.

Розміщені на території України спільні та інші підприємства, що
використовують іноземні інвестиції і реалізують усю свою продукцію або
її частину за валюту,

вносять плату за лімітні та понадлімітні викиди й скиди забруднюючих
речовин і розміщення відходів в іноземній валюті пропорційно обсягу
реалізації їхньої продукції за валюту.

Платежі за забруднення навколишньго природного середовища підприємства
(крім розташованих у містах республіканського підпорядкування)
перераховують у таких розмірах:

— 70 відсотків — до позабюджетних фондів охорони навколишнього
природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі
рахунки;

— 20 відсотків — до позабюджетних фондів охорони навколишнього
природного середовища Автономної Республіки Крим і обласних Рад народних
депутатів на окремі рахунки;

— 10 відсотків — на рахунок республіканського позабюджетного фонду
охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України.

Підприємства, розміщені в містах республіканського підпорядкування,
платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховують
у таких розмірах:

— 90 відсотків — до позабюджетних фондів охорони навколишнього
природного середовища міських Рад народних депутатів;

— 10 відсотків — на рахунок республіканського позабюджетного фонду
охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України.

З метою цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих
заходів, а також заходів, спрямованих на зменшення впливу забруднення
навколишнього природного середовища, створено Республіканський
позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища. Він
формується за рахунок:

— відрахувань підприємств у розмірі 10 відсотків від платежів за
забруднення навколишнього природного середовища;

— відрахувань з місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього
природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;

— добровільних внесків підприємств, організацій, установ, громадян та
інших надходжень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Белялов АF. Рекомендации: Как избежать боль-ших российских налогов в
1992 году. — М., 1992.

Борьба с преступностью за рубежом: Ежемесяч-ньій информационньїй
бюллетень ВИНИТИ Российской Академии наук. — М., 1994. — № 3.

Бурлакова Л&. й др. Система налогообложения: (отечественньїй й
зарубежньїй опьіт). Зкономика: Обзор информационньїй. — К.: УкрНИИНТИ,
1991.

Бельский К.С. Финансовое право: Наука, история, библиография. — М.:
Юрист, 1995.

Бухгалтерський учет й отчетность. Налогообложе-ние: Справочник. — М.:
Триада, 1995.

Ваш налоговьій адвокат: СоветьІ юристов. — М.: ФБК—ПРЕСС, 1997.

Вісник податкової служби України: Щомісячний інформаційний бюлетень
Головної державної податкової інспекції’України. — К., 1995. — № 1, 2,4;
1997. — № 3, 7,11.

Грачева ЕЛО., Куфакова НА*, Пепеляев С.Г. Финансовое право: Учебник для
студентов вузов й практических работников финансовьіх учреждений. — М.:
ТЕИС, 1995

Гуреев В.И, Налоговое право. — М.: Зкономика, 1995.

Похожие записи