Реферат

на тему:

Взаємодія у сфері боротьби з організованою злочинністю – стратегічний
напрям діяльності правоохоронних органів

Нові реалії розвитку організованої злочинності в Україні вимагають
принципово нових підходів до організації взаємодії спецпідрозділів БОЗ
МВС України з державними, насамперед із правоохоронними органами
України, як однієї з найефективніших організаційно-управлінських форм
протидії організованій злочинності та корупції [1, с. 84].

Криміногенна ситуація в державі характеризувалася наявністю вкрай
негативної й досить сталої тенденції посилення організованості
злочинності. Щороку органами внутрішніх справ розкривається близько 6
тис. злочинів, у вчиненні яких викривається понад 500 організованих
злочинних груп. Тільки протягом 10 місяців поточного року органами
внутрішніх справ ліквідовано 587 організованих злочинних груп та 19
найбільш стійких злочинних організацій, з яких близько 64 % – за
матеріалами спецпідрозділами БОЗ. За напрямами злочинної діяльності
більшість із них є злочинними структурами загальнокримінальної
спрямованості (426), якими вчинено 4 тис. 334 злочини, у тому числі: 38
фактів бандитизму, 60 вбивств (три – на “замовлення”), 1371 крадіжка,
418 розбійних нападів, 90 вимагань, 170 пограбувань та інші, що вчинені
з корисливих мотивів [2].

Однак, досягнуті результати в жодному разі не відображають реальні
масштаби та тенденції розвитку організованої злочинності в країні.
Незважаючи на здійснені заходи, у більшості регіонів країни продовжує
діяти ряд потужних кримінальних структур, які займаються нарко- та
секс-бізнесом, торгівлю зброєю, крадіжками автотранспорту та вчиненням
інших корисливо-насильницьких злочинів. Триває протистояння між цими
структурами, яке супроводжується “розборками” та вбивствами на
“замовлення”. Якщо раніше жертвами, здебільшого, були лідери та активні
учасники кримінальних структур, то на сьогодні це, в основному,
представники бізнесових кіл, ЗМІ, державних органів, громадських
організацій і рухів та інші особи, які володіють інформацією про
організовану злочинну діяльність.

Однією з основних причин недостатньо ефективної боротьби з організованою
злочинністю є розпорошеність зусиль ОВС та інших правоохоронних органів,
насамперед у діяльності їх оперативних служб у цій сфері.

Розкриваючи проблему взаємодії слід відзначити, що за сутністю це є
погодження, координація, упорядкування й цілеспрямування індивідуальних
та групових зусиль і волі з метою виконання поставлених перед ними
завдань [3, с. 10].

На нашу думку, взаємодія в сфері боротьби з організованою злочинністю –
це заснована на законах та нормативних актах, узгоджена за цілями,
місцем та часом діяльність із застосуванням найбільш доцільного
поєднання притаманних взаємодіючим суб’єктам сил, засобів та методів
щодо вирішення поставлених завдань [1, с. 85–86].

Про необхідність незалежної взаємодії державних контролюючих органів,
особливо правоохоронних, у сфері протидії злочинності йдеться в ст. 7
Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 16–18 розд. V
Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. [4].

Однак, незважаючи на достатні законодавчі засади, взаємодія у сфері
боротьби з організованою злочинністю не набула системності й носить
епізодичний характер. Сучасний стан оперативно-розшукової роботи
відповідних оперативних підрозділів, у тому числі й ОВС,
характеризується її самостійністю, відокремленістю та неврахуванням
результатів аналогічної діяльності та оперативних можливостей кожного
органу, намаганням власними силами розв’язати поставлені перед ними
завдання, що обумовлює все ще низький рівень їх взаємодії.

Передусім, потребують урегулювання питання взаємодії при здійсненні
оперативно-розшукових заходів щодо документування злочинної діяльності
організованих кримінальних структур з міжрегіональними та міжнародними
зв’язками. Це свідчить про необхідність створення ефективної міжвідомчої
нормативної бази взаємодії спецпідрозділів БОЗ як з оперативними
службами в системі МВС України, так й іншими державними органами,
насамперед правоохоронними, у цій сфері. Нині з питань взаємодії існує
лише один міжвідомчий нормативний акт МВС, СБУ, Держкомкордону,
Держмитслужби, Національної гвардії, Міністерства оборони, Міністерства
юстиції, яким ще в 1994 році було визначені деякі засади координації
спільних дій указаних відомств у сфері боротьби зі злочинністю [5].

Однак, визначені цим актом форми взаємодії на теперішній час є
застарілими й при проведенні спільних дій у сфері боротьби зі
злочинністю правоохоронними органами фактично не використовуються.

На виконання Указу Президента України “Про невідкладні додаткові заходи
щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” від 6
лютого 2003 року № 84 [6], наради керівництва МВС України від 6
листопада п. р. й відповідного службового доручення Міністра внутрішніх
справ України М.В. Білоконя №12177/Бл з метою більш ефективної взаємодії
щодо попередження, розкриття і розслідування злочинів, вчинених
організованими злочинними групами й злочинними організаціями та іншими
видами організованої злочинної діяльності, розроблено проект
відповідного наказу МВС, СБУ, Держприкордонслужбі, Держмитслужби, ДПА,
МО України [7].

Пропонується для забезпечення взаємодії за рахунок штатної чисельності
Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю
Міністерства внутрішніх справ і Головного управління по боротьбі з
корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України або в
межах встановленої чисельності апарату міністерств і відомств за
поданням керівників Головного управління Міністерства внутрішніх справ і
Головного управління Служби безпеки України ввести посади помічників
керівників відповідних міністерств і відомств із питань взаємодії в
боротьбі з організованою злочинністю.

Практикою напрацьовано певний досвід організації взаємодії
спецпідрозділів БОЗ МВС України з іншими державними органами у сфері
боротьби з організованою злочинністю, які доцільно класифікувати за
такими напрямами.

Стратегічна взаємодія – це узгоджена діяльність спецпідрозділів БОЗ МВС
України з іншими державними органами для досягнення стратегічної мети,
визначеної в Законі України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю”, а саме: встановлення контролю над
організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація.

Оперативна взаємодія – це узгоджена діяльність спецпідрозділів БОЗ МВС
України з іншими суб’єктами ОРД з використанням наявних оперативних сил,
засобів і методів, яка здійснюється одночасно в декількох напрямах
відповідно до визначених цілей (при проведенні спецоперацій, реалізації
матеріалів оперативних розробок організованих кримінальних структур
тощо).

Тактична взаємодія – це узгоджена діяльність спецпідрозділів БОЗ МВС
України з іншими державними та правоохоронними органами з використанням
наявних сил, засобів і методів для вирішення окремого завдання
відповідно до того чи іншого напряму організованої злочинної діяльності.

Вивчення цієї проблеми показало, що практична взаємодія між
правоохоронними органами у сфері боротьби зі злочинністю повинна
здійснюватися у таких організаційних формах.

1. Організаційно-управлінські форми:

– спільний аналіз стану та результатів діяльності спецпідрозділів БОЗ
МВС України та інших державних органів по боротьбі з організованою
злочинністю і корупцією;

– відомче проведення та обмін результатами економіко-правового аналізу,
короткострокових та довгострокових прогнозів щодо тенденцій розвитку
організованої злочинності;

– спільне планування діяльності;

– взаємний обмін інформацією про прояви організованої злочинності і
корупції та про осіб і факти, що становлять оперативний інтерес;

– узагальнення й розповсюдження позитивного досвіду взаємодії між
спецпідрозділами БОЗ МВС України з державними органами, насамперед
правоохоронними;

– спільна підготовка й прийняття наказів, а також проведення колегій,
нарад, семінарів, прийняття заходів та внесення пропозицій про
вдосконалення діяльності цих органів, усунення умов, які сприяють
організованій злочинності і корупції;

– проведення спільних занять, тренувань і стажувань щодо зміцнення
взаємодії, пов’язаної з виявленням, документуванням і реалізацією
оперативних матеріалів стосовно лідерів і учасників організованих
злочинних структур та за фактами корупції;

– реалізація законодавчої ініціативи шляхом розробки пропозицій
вдосконалення взаємодії та міжнародного співробітництва у сфері боротьби
з організованою злочинністю;

– постійне інформування широких верств населення про результати
діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою
злочинністю;

– вивчення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у
фінансовій сфері економіки, та своєчасне інформування про них органів
державної влади.

2. Практичні форми ОРД:

– проведення спільних оперативно-розшукових заходів, оперативних
розробок лідерів і активних учасників організованих злочинних структур
та їх корумпованих зв’язків;

– спільне проведення цільових спеціальних операцій по відпрацюванню
регіонів та міст зі складною криміногенною обстановкою, організованих
злочинних структур та їх економічного підґрунтя;

– створення спільних оперативних, слідчо-оперативних груп з розкриття
злочинної діяльності організованих злочинних структур, фактів корупції
високих посадовців, надання практичної допомоги підрозділам у регіонах.

Реалізація наведених пропозицій уможливить, врешті-решт, вирішення
проблеми інформаційного забезпечення боротьби з організованою
злочинністю за рахунок створення єдиного оперативного
інформаційно-аналітичного центру та відповідних банків даних: про
юридичних та фізичних осіб, які беруть участь у керуванні, фінансуванні
кримінальних структур, сприянні їх злочинній діяльності; лідерів та
учасників кримінальних структур, корумповані зв’язки, їх економічне
підгрунтя та легалізацію (“відмивання”) доходів від організованої
злочинної діяльності; про стан та результати роботи суб’єктів взаємодії
у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Прийняття цього акту створить нормативно-правові засади більш
ефективного використання результатів інформаційно-аналітичної,
оперативно-розшукової, адміністративної та процесуальної діяльності
правоохоронних органів для розробки, координації й реалізації спільних
заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та припинення організованої
злочинної діяльності кримінальних структур та їх корумпованих зв’язків.

 

Список використаних джерел

1. Дульський О.О. Організаційно-правові основи діяльності
спецпідрозділів БОЗ: Дис. … канд. юрид. наук. – К., 2003.

2. МВС України. Експрес-інформація про стан злочинності на території
України за 10 міс. 2003.

3. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ: Підручник. – Х.:
МВС України, 1998.

4. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

5. Вказівка МВС України, Інструкція МВС, СБУ, Держкомкордону,
Держмитслужби, Національної гвардії, Міністерства оборони, Міністерства
юстиції № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/ 2-90-442 “Про взаємодію
правоохоронних і державних органів у боротьбі зі злочинністю” від
29.09.1994 р. № 5053/Рд. – К.: МВС України, 1994.

6. Указ Президента України “Про невідкладні додаткові заходи щодо
посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” від 6 лютого
2003 р. № 84 //Апарат Верховної Ради України, Управління
комп’ютеризованих систем: Законодавство України. – ІПС Copyriqht, 2003.

7. Протокол наради керівництва МВС України “Про результати
оперативно-службової діяльності спецпідрозділів БОЗ МВС України у 2003
р. щодо знешкодження організованих груп і злочинних організацій” від 6
листопада п. р. та відповідного службове доручення Міністра внутрішніх
справ України М.В. Білоконя №12177/Бл.

 О.О. Дульський. Взаємодія у сфері боротьби з організованою злочинністю
– стратегічний напрям діяльності правоохоронних органів. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 8’2003

Похожие записи