Курсова робота

на тему:

“Участь спеціаліста

при проведенні окремих слідчих дій”

ЗМІСТ

Стор.

Вступ 3

1. Поняття та система слідчих дій 4

2. Проведення окремих слідчих дій при розслідуванні ухилень

від сплати податків 10

2.1. Допит 10

2.2. Виїмка та огляд документів 15

2.3. Обшук 18

3. Використання спеціальних знань у справах про ухилення

від сплати податків 19

3.1. Підстави та порядок проведення документальної перевірки 20

3.2.Підстави та порядок проведення судово-бухгалтерської

експертизи 22

3.3. Участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій 25

Висновок 27

Література 28

ВСТУП

Податкова система є одним з найважливіших елементів економіки України,
її формування відбувається в умовах економічних перетворень, переходу до
економіки ринкового типу.

Здійснення перешкод надходженням до бюджету ставить під загрозу
фінансове забезпечення держави та знижує ефективність податкової
політики. Аналіз статистичних даних показує, що за останні роки питома
вага злочинів в сфері обчислення та сплати податків значно зросла. Так,
за фактами ухилення від сплати податків за ознаками ст. 148-2 ЮСУ в 1994
році було порушено 1077 кримінальних справ, 1995 рік — 3283; 1996 рік —
5909.

Сучасний стан діяльності по боротьбі з ухиленням від сплати податків
характеризується нестабільністю податкового законодавства, недостатнім
професіоналізмом співробітників контролюючих органів, а також наявністю
зловживань з їх боку. Вдосконалення діяльності органів попереднього
слідства та дізнання в розслідуванні даної категорії злочинів слід
розглядати як одну з найважливіших задач.

Діяльність органів попереднього слідства та дізнання в кримінальному
судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, яка зобов’язує
здійснювати слідчі дії в необхідній послідовності та з додержанням
встановлених кримінально-процесуальним законодавством умов. Процесу
розслідування злочинів у сфері оподаткування, поряд із загальними,
властиві специфічні тактичні прийоми провадження слідчих дій. Перш за
все це зумовлено видом цього злочину та обставинами його здійснення.
Слід також зауважити, що певні слідчі дій не можуть бути застосовані при
розслідуванні ухилень від сплати податків, зважаючи на особливості
складу злочину, передбаченого ст. 212-2 ККУ. Слідчими мають бути взяті
до уваги ті специфічні особливості, які притаманні данному виду
злочинів. В запропонованій роботі розглядаються слідчі дії, які найбільш
часто використовуються в практичній діяльності та особливості їх
провадження.

1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА СЛІДЧИХ ДІЙ

Слідчі дії — регламентовані нормами процесуального права та здійснювані
в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те
особою, а також забезпечувані мірами державного примусу процесуальні
дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій,
спрямованих на отримання доказів.

Слідчі дії — це процесуальні дії, здійснювані для збирання, дослідження
та перевірки доказів. Вони мають пізнавальний характер та
процесуально-правову природу.

Норми права, які регламентують провадження слідчих дій, становлять певну
модель діяльності слідчого і несуть у собі конструктивні засади. Вони
створюють правовий інститут — слідчу дію. Виступаючи як
пізнавально-засвідчувальна дія, слідча дія є й актом і являє собою певну
систему правовідносин.

Інститут слідчої дії — це система правових приписів, що визначають:
сферу і об’єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення;
коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх
прав і обов’язків; порядок здійснення і правила провадження
пізнавально-засвідчувальних дій; способи і форми їх фіксації; міри
примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання
приписів закону.

Кримінально-процесуальний закон передбачає та регламентує проведення
таких слідчих дій:

— огляд (місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень,
трупа). Провадження даної слідчої дії виконується у відповідності до
ст.ст. 190-192,195 КПК України, з метою знайдення слідів злочину та
інших речових джерел доказової інформації, з’ясування обставин злочину
та інших обставин, що мають значення у справі;

— освідування (огляд живих осіб).(ст.ст. 193,195 КПК України)
Проводиться з метою виявлення особливих прикмет, слідів злочину або
іншої інформації, яка має значення по справі, на тілі живої людини;

— обшук (ст.ст. 177, 179- 185,188,189 КПК України). Слідчі, маючи
достатні підстави вважати, що в будь-якому приміщенні чи у особи
знаходяться предмети або документи, які мають значення по справі, мають
право проводити обшук з метою їх виявлення та вилучення; виїмка
(предметів і документів та поштово-телеграфної
кореспонденції)( ст.ст. 178-183, 185-189 КПК України) Докази
можуть бути отримані шляхом виїмки, якщо слідчому точно відомо, де і в
кого вони знаходяться; накладення арешту на майно;

— затримання підозрюваного (ст.ст. 106,115 КПК України). КПК дає право
органам дізнання та слідства, при наявності достатніх підстав,
підозрювати особу у вчиненні злочину, за який може бути призначене
покарання у вигляді позбавлення волі, затримувати особу;

— відтворення обстановки та обставин події злочину (слідчий
експеримент)( ст.ст. 194,195 КПК України) 3 метою перевірки і уточнення
результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого
або даних, отриманих при провадженні інших слідчих дій, слідчий може
виїхати на місце і в присутності понятих відтворити обстановку і умови,
в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності;

— допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого,
експерта)(свідка — ст.ст. 68-71Д66-170КПК України, обвинуваченого —
ст.ст. 21,43,44-48, 134-139, 143-146 КПК України, підозрюваного -ст.ст.
43-1,44-48,107,134-136,143-146 КПК України) Це слідча дія, в процесі
якої слідчий отримує від особи, яку допитує, словесну інформацію про
обставини події злочину, які мають значення для встановлення
об’єктивної істини і забезпечення правильного застосування
закону;

— очна ставка (ст.ст.172,173 КПК України) Слідча дія, що полягає у
проведенні одночасно і в одному й тому самому місці допиту двох
учасників кримінального процесу, у показаннях яких є протиріччя, з метою
перевірки правдивості раніше даних показань;

— впізнання;

— ексгумація трупа (ст. 192 КПК України) Полягає в тому, що труп
виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного
експерта і двох понятих та оглядається;

— отримання зразків для порівняльного дослідження ( ст.199 КПК
України) Іноді необхідні зразки, джерело походження яких з достовірністю
відоме та може бути перевірено, і відображають характерні особливості
певної особи чи предмета і може бути використане для їх ідентифікації
або визначення групової належності;

— призначення та провадження експертизи (ст.ст.75,76,196-205 КПК
України) Суть полягає в дослідженні за постановою слідчого особою, яка
має необхідні знання, різних матеріалів, виробів, документів та інших
матеріальних об’єктів з метою встановлення фактичних даних, які мають
значення у справі.

Слід також звернути увагу на таке джерело отримання доказів в справах
про ухилення від сплати податків, як документальна перевірка. Вона не
передбачена кримінально-процесуальним законодавством, але за своїм
значенням в розслідуванні злочинів в сфері оподаткування може бути
прирівняна до слідчої дії.

Система слідчих дій передбачає такі процесуальні форми здійснення
пізнавальних дій, які включають у себе всі необхідні та допустимі методи
пізнання і у своїй сукупності дають можливість встановлення об’єктивної
істини.

Слідчі дії можуть бути поділені на окремі види: а)спрямовані на
отримання інформації від людей (допит, очна ставка) та від матеріальних
об’єктів (огляд, обшук, експертизи); б)спрямовані на збирання,
дослідження або перевірку доказів; в)первинні та повторні.

За особливостями процесуальної форми провадження слідчі дії можуть бути
поділені на такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого (виїмка, обшук, проведення експертизи,
ексгумація трупа та ін.) або без неї (допит, впізнання, огляд та ін.);

2) з санкцій прокурора (обшук, виїмка документів, які становлять
державну таємницю, ексгумація трупа, призначення судово-медичної або
судово-психіатричної експертизи з поміщенням особи в установу закритого
типу) і без санкції прокурора;

3) за участю понятих (обшук, виїмка, впізнання та ін.) і без них (допит,
очна ставка);

4) з обов’язковою участю фахівця (огляд трупа, судово-медичний огляд,
ексгумація трупа, допит неповнолітнього свідка у віці до 14 років) і без
його участі або за його участю на розсуд слідчого;

5) особою однієї статі з іншими учасниками (огляд, особистий обшук) та
будь-якими особами в передбаченому порядку.

Слідчі дії провадяться особою, в чийому провадженні перебуває
кримінальна справа (слідчим, особою, яка провадить дізнання, або
прокурором), а також можуть проводитися іншими співробітниками
правоохоронних органів за окремим дорученням. Послідовність проведення
слідчих дій, їх обов’язковість або необов’язковість визначаються
конкретною слідчою ситуацією та вирішуються слідчим.

Загальними вимогами щодо провадження слідчих дій є такі: перед початком
провадження будь-якої слідчої дії слідчий повинен роз’яснити учасникам
їх права та обов’язки; про провадження будь-якої слідчої дії має бути
складений протокол, у якому докладно фіксується все, що відбувалося,
відображаються хід та результати слідчої дії.

Складання протоколу слідчої дії має на меті: забезпечити можливість
переконатися в обґрунтованості та законності проведеної слідчої дії,
отже правильно вирішити питання про допустимість отриманих при цьому
доказів; закріпити знайдені дані шляхом фіксації їх самих, обставин їх
знаходження та відомостей, які підтверджують достовірність доказів. Для
цього у провадженні деяких слідчих дій беруть участь поняті, які
засвідчують правильність записів у протоколі своїми підписами. Протокол
слідчої дії дозволяє визначити достовірність отриманих доказів.

Відомо, що достовірність використаних у доказуванні доказових матеріалів
безпосередньо пов’язана із встановленням об’єктивної істини. Власне
кажучи, доказування і є встановленням істинності будь-яких положень за
допомогою аргументів, посилань, істинність яких є встановленою. Тому
використовувані слідчим фактичні дані можуть мати значення доказів лише
тоді, коли визначена їх достовірність.

Це обумовлює необхідність ретельної фіксації у протоколах слідчих дій
обставин знайдення тих або інших даних, визначає підвищені вимоги до
складання протоколів.

У протоколі кожної слідчої дії згідно із ст. 85 КПК України мають бути
вказані: місце і час провадження слідчої дії, ким вона провадилась, хто
був присутнім, роз’яснення прав та обов’язків учасникам слідчої дії;
зміст проведеної слідчої дії; час початку та закінчення слідчої дії; всі
суттєві для справи обставини, які були виявлені під час провадження
даної слідчої дії.

Протокол зачитується всім особам, які брали участь у провадженні слідчої
дії, при цьому їм роз’яснюється їх право робити зауваження. Вказані
особи можуть ознайомитись з протоколом особисто.

Вставки та виправлення мають бути застережені в протоколі перед
підписами.

Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а
також перекладач, поняті, якщо вони були присутніми, та інші особи, які
були присутніми або брали участь у провадженні цієї слідчої дії.

Якщо будь-хто з цих осіб з причини фізичних недоліків або з інших причин
не може особисто підписати протокол, то для підписання останнього
запрошується стороння особа, про що робиться відмітка в протоколі. До
протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису,
кінозйомки, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які
пояснюють його зміст.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні слідчої дії, відмовиться
підписати протокол, то це зазначається в протоколі та засвідчується
підписом особи, яка провадила слідчу дію.

Кінозйомка та відеозапис можуть застосовуватись під час провадження
таких слідчих дій, як огляд, обшук, відтворення обстановки та обставин
події та інш. Учасників слідчої дії необхідно попередити про
застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки,
запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються
всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

У разі провадження слідчої дії із застосуванням звукозапису про це
повідомляється всі учасники перед її початком. Фонограма повинна містити
відомості, вказані в протоколі, та відображати весь хід слідчої дії.
Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в
ході її провадження не дозволяється. Перед закінченням слідчої дії
звукозапис повністю відтворюється її учасникам. Висловлені ними
зауваження та доповнення до звукозапису повністю заносяться у фонограму.

У протоколі має бути зазначено про застосування звукозапису та про
повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови
звукозапису, по відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та про їх
заяви з приводу застосування звукозапису.

2. ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ УХИЛЕНЬ ВІД СПЛАТИ
ПОДАТКІВ

Враховуючи обставини скоєння злочинів у сфері оподаткування, слід
зазначити, що такі слідчі дії, як огляд місця події, трупа, освідування,
відтворення обстановки та обставин події, впізнання та ексгумація трупа
не застосовуються, бо в них немає потреби. Такі ж слідчі дії, як допит,
обшук, виїмка, огляд документів, призначення судово-бухгалтерської
експертизи досить широко застосовуються в практиці податкової міліції.
Слід також зазначити таке джерело отримання доказів, яке не передбачено
кримінально-процесуальним законодавством, як призначення документальної
перевірки. Тому в цьому розділі ми більш детально зупинимось на цих
засобах отримання доказів.

2.1. ДОПИТ

При розслідуванні ухилень від сплати податків найбільш часто
зустрічається така слідча дія, як допит свідків та звинувачених. Це
зумовлено діяльністю, яку виконують суб’єкти господарювання. В даному
випадку особи, які підлягають допиту, так чи інакше пов’язані з
виконанням різних доручень, послуг, а також виконують обов’язки по
веденню бухгалтерії та звітності по сплаті податків та представленню
податкових декларацій. В зв’язку з встановленням фактів ухилень від
сплати податків допиту також підлягають особи, які в зв’язку зі своїми
посадовими обов’язками здійснюють контроль за господарською діяльністю
та сплатою податків суб’єктів господарювання.

Отримані в процесі розслідування від вказаних осіб інформація, в
сукупності з іншими доказами, дозволить вирішити завдання, які стоять
перед стадією попереднього розслідування. Дані, отримані в процесі
допиту, не завжди відносяться безпосередньо до елементів об’єктивної
сторони ухилень від сплати податків. Однак за допомогою отриманої
інформації можуть бути встановлені характер та обсяг операцій, канали
реалізації та інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення справи.

З допомогою допитів досліджуються питання ведення бухгалтерського
обліку, документального відображення конкретних господарських операцій
та інші, які мають значення по даній категорії справ.

В ході проведення вказаної слідчої дії встановлюються методи, які
застосовували спеціалісти в ході проведення документальної перевірки, а
також результати перевірок дотримання податкового законодавства.

Досягненню значних результатів при допиті допомагає ретельна підготовка
слідчого та визначення предмету дослідження допиту. Підготовчий етап
включає 4 основні стадії:

— вивчення матеріалів кримінальної справи;

— вивчення спеціальних питань;

— вивчення особи, що допитується;

— складання плану допиту.

Вивчення та аналіз матеріалів справи, які є в наявності, дозволяють
правильно та результативно їх застосовувати в процесі допиту, допоможуть
правильно формулювати запитання.

Процес діяльності суб’єктів господарської діяльності знаходить своє
відображення в певних документах. Відповідно, при провадженні
попереднього розслідування, підлягають вивченню та аналізу документальні
дані, які відображають різні види операцій. Значну частину інформації
слід брати саме з цих джерел інформації. Вони мають певний вплив на
встановлення тих обставин, які підлягають з’ясуванню під час допиту.

Також слід зазначити, що відносно різних категорій осіб, які підлягають
допиту, слідчий повинен зібрати матеріали, які в подальшому будуть
використані при проведенні слідчої дії. Ці матеріали повинні відповідати
виду діяльності осіб, що допитуються, в конкретних
фінансово-господарських операціях, в здійсненні яких вони приймали
участь.

Специфіка розслідування ухилень від сплати податків вимагає від слідчого
знання певних спеціальних питань. Це вимагає від слідчого вивчення та
аналізу нормативно-правових актів, які регулюють підстави, порядок
обчислення та сплати податків, правила ведення бухгалтерського обліку та
подання податкової звітності і т.д. В окремих випадках слідчий може
звернутись за консультацією до спеціаліста, наприклад, до бухгалтера або
товарознавця. Іноді слідчому слід вирішити питання про можливу участь
фахівця при проведенні допиту. Це справить досить суттєве враження на
свідка, підозрюваного або обвинуваченого, які зрозуміють, що із-за
присутності фахівця вони не зможуть ввести слідчого в оману по
специфічним питанням обставин справи.

Вивчення особи допитуваного дозволяє вибрати певну лінію поведінки,
використання певних тактичних прийомів. Ці дані можна отримати з
матеріалів кримінальної справи, допитах інших осіб, документів, які
характеризують особу, оперативні матеріали.

На етапі підготовки до допиту слідчим підлягають вирішенню питання часу
та способу виклику конкретної особи для допиту. Також повинні бути
вирішені питання застосування технічних засобів.

На етапі підготовки допиту слідчим повинно бути вирішено питання
черговості виклику свідків на допит. Для цього доцільно розбити свідків
на такі групи:

— обслуговуючий персонал;

— особи, які мають знання в галузі бухгалтерського обліку,
та працюють в бухгалтерії підприємства;

— засновники суб’єкта підприємницької діяльності;

— юристи, які допомагати діяльності суб’єкта;

— керівники, які приймали на роботу осіб, відповідальних за сплату
податків;

- особи, які приймали товари для подальшої реалізації;

— особи, які приймали участь в оформленні угод.

Наступний різновид категорій свідків по справам про ухилення від сплати
податків складають особи, які не працюють на підприємстві, що
перевіряється:

— посадові особи інших підприємств, з якими підприємство, що
перевіряється, вступало в ділові контакти;

— особи, які безпосередньо відпускали, перевозили, зберігали та
реалізовували товар;

— особи, які здійснювали охорону товару під час перевезення;

— посадові особи ДШ, які здійснювали контроль за сплатою податків на
підприємстві, що перевіряється;

— посадові особи ДПІ, які проводили документальні перевірки на
конкретному підприємстві;

— особи, які здійснювали аудиторські перевірки на підприємстві, що
перевіряється.

По даній категорії справ допит свідків слід провадити на першочерговому
етапі розслідування. Це дозволяє отримати необхідну інформацію, яка буде
використана при допиті підозрюваних, обвинувачених, а також з метою
доказу фактів ухилення від сплати податків.

Свідки підлягають допиту на першочерговому етапі, оскільки посадовими
особами, які здійснили ухилення від сплати податків, можуть
здійснюватись заходи по протидії органам податкової міліції шляхом
підкупу, шантажу, залякування.

З початку допиту слідчим використовуються такі прийоми, як бесіда,
зняття емоціональної напруги, встановлення психологічного контакту,
вияснення демографічних даних.

Після заповнення анкетної частини протоколу свідку або обвинуваченому
пропонується в формі довільної розповіді розповісти про факти, які
цікавлять слідство. Слідча практика також вказує на ефективність
застосування пред’явлення речових доказів під час проведення допита. При
проведенні допиту слідчий повинен ставити питання, які б уточнювали
сказане допитуваним, а також спонукали на подальшу розповідь. Для цього
питання повинні бути:

— конкретними, лаконічними та такими, що не допускали б подвійного
тлумачення;

— необхідно обходити питання, на які можливі однозначні відповіді;

— у змісті питання не повинна бути інформація, яка б містила
відповідь;

— послідовність питань;

— питання задається в прямій формі.

Порядок проведення допиту обвинуваченого має деякі відмінності від
допиту свідків. Більшість тактичних прийомів тут спрямовується на
встановлення психологічного контакту слідчого з обвинуваченим, на
визнання ним себе винним в ухиленні від сплати податків. Важливість
допиту обвинуваченого зумовлена також тим, що це може стати джерелом
доказу умислу в діях підслідного. Адже умисел є обов’язковою ознакою
складу злочину ухилення від сплати податків, передбаченого ст. 212-2
ККУ. Але навіть у випадку повного зізнання обвинуваченого слідчий
повинен повністю дослідити та перевірити обставини, які є предметом
допиту.

Первісному допиту обвинуваченого передує процедура пред’явлення
постанови в якості обвинуваченого та роз’яснення прав обвинуваченого.

В протоколі повинні бути відображені всі факти отримані від особи
допитуваного, та зокрема інформація про виявлені факти ухилення від
сплати податків з посиланнями на необхідні бухгалтерські документи. В
протоколі допиту бажано також відобразити показання стосовно
документальної перевірки, судово-бухгалтерської експертизи. Успішному
проведенню вказаної слідчої дії допомагає добре знання слідчим
бухгалтерського обліку, документообігу та способів ухилення від сплати
податків.

2.2. ВИЇМКА ТА ОГЛЯД ДОКУМЕНТІВ

Досягнення результатів при розслідуванні ухилень від сплати податків
можливе лише при своєчасному та повному проведенні виїмки та слідчого
огляду документів. Характерною особливістю при розслідуванні даної
категорії справ є те, що особи, які їх скоюють, вимушені використовувати
різного роду документи. Відповідно це зумовлює напрям діяльності органів
попереднього слідства.

Підстави, процесуальний порядок та особливості провадження виїмки
визначені кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 178-183, 186,
188-189 КПК України.)

Документи по цій категорії справ виступають в якості речових чи
письмових доказів.

Специфічною особливістю розслідування ухилень від сплати податків є те,
що документи первинного обліку та бухгалтерські регістри вилучаються чи
витребовуються на стадії порушення кримінальної справи органом дізнання
чи слідства. Виїмка чи витребовування документів може бути проведено
посадовими особами державної податкової адміністрації в зв’язку з
проведенням перевірки діяльності господарюючого суб’єкта.

Документи, які не були вилучені на етапі перевірки первісних матеріалів
або не були витребувані до порушення кримінальної справи, підлягають
виїмці в процесі попереднього розслідування.

Підстави витребовування документів до порушення кримінальної справи у
суб’єктів господарської діяльності, незалежно від форми власності,
визначені в ч.4 ст.97 КПК України.

В якості підстави для вилучення документів посадовими особами державної
податкової адміністрації виступає Інструкція «Про порядок вилучення у
підприємств, установ, організацій та у громадян посадовими особами
державної податкової адміністрації документів, які свідчать про
приховування (заниження) прибутку чи інших об’єктів оподаткування».

На стадії підготовки слідчий повинен вирішити, які документи та у яких
підприємств повинні вилучатись. Специфічним для даної категорії справ є
вилучення документів у різних організацій. Так як повному та
об’єктивному дослідженню обставин здійснення ухилень від сплати податків
допомагає вилучення документів у різних суб’єктів господарської
діяльності, які між собою вступали в фінансово-господарські операції. В
більшості випадків тільки методом зустрічної перевірки можливе
встановлення механізму ухилення від сплати податків. Також при
підготовці до проведення виїмки слідчий повинен визначити звітній
період, за який будуть вилучатись документи.

На підготовчій стадії слідчий складає мотивовану постанову про
проведення виїмки. Виїмка може бути проведена слідчим або працівниками
дізнання, за його дорученням.

Про проведення виїмки складається протокол, де повинно бути вказані
назва документів, їх кількість та стан. В разі необхідності до протоколу
виїмки може бути складено додаток із зазначенням цих даних. Вилучені
документи повинні бути сформовані за певними напрямами, підшиті в папки
та пронумеровані.

Слідчий огляд документів є найбільш специфічною слідчою дією, яка
проводиться про розслідуванні ухилень від сплати податків.

Після провадження виїмки, вилучені документи підлягають обов’язковому
огляду. Провадження огляду регламентовано ст. 190 КПК України, яка
визначає цілі проведення даної слідчої дії: „

— виявлення слідів злочину та інших речових доказів;

— вияснення обставин скоєння злочину;

- вияснення інших обставин, які мають значення для справи.

Результати, отримані в ході проведення слідчого огляду документів,
дозволяють встановити, чи будуть вони визначені як речові чи письмові
докази.

Серед джерел доказів по справам про ухилення від сплати податків
особливе місце відводиться документам, які виступають в якості речових
доказів. Документи, які відображають різного роду операції, можуть
виступати в якості таких тільки при наявності певних ознак, встановлених
кримінально-процесуальним законодавством. Виходячи з тлумачення ст. 78
КПК України, документи виступають в якості речових доказів в тому
випадку, коли вони зберегли на собі сліди злочину. Тобто, документи, в
яких криміналістичному дослідженню підлягав зміст — називають письмовими
доказами, а ті документи, де досліджувалась форма — речовими доказами.

Оцінка документа як джерела доказів полягає в тому, що слідчий вирішує
питання про справжність документу та визначає значення відомостей, які
містяться в ньому2.

При огляді документів, в разі необхідності, слід використовувати
допомогу спеціаліста на підставі вимог ст. 128-1 КПК України.

Про проведення огляду складається протокол відповідно до ст.195 КПК
України.

Після проведення огляду документів необхідно визначити їх відношення до
матеріалів справи. Документи, які відповідають вимогам ст.78 КПК
України, повинні бути визнані речовими доказами та залучені до справи.
На наш погляд, стосовно інших документів повинна бути винесена постанова
про визнання їх такими, хоча діюче законодавство не має вказівок
відносно цього питання.

2.3. ОБШУК

По справам ухилення від сплати податків до числа першочергових слідчих
дій відноситься проведення обшуку. До задач, які вирішуються шляхом
проведення даної слідчої дії, відноситься виявлення документів,
предметів, цінностей, які мають відношення до вчинення вказаної
категорії злочинів. В основному шляхом проведення обшуку по справам
ухилення від сплати податків встановлюють різного роду неофіційні
документи, чорнові записи, які мають відношення до
фінансово-господарських операцій та сплаті податків.

Проведення обшуку по справам ухилення від сплати податків є дійовим
засобом знаходження предметів, речей, цінностей, які нажиті злочинним
шляхом, з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації.

Кримінально-процесуальне законодавство ( ст. 177 КПК України) визначає
підстави, при яких можливе проведення вказаної слідчої дії. Такими
підставами є обгрунтовані дані про те, що в якомусь приміщенні чи у
якоїсь особи знаходяться знаряддя злочину, предмети, цінності та речі,
здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети або документи, які мають
значення по справі.

Провадження обшуку необхідно, коли слідчий має інформацію про ведення
подвійної бухгалтерії, наявності підробних печаток, штампів, бланків,
які використовуються для укриття злочинної діяльності.

Обшуки по даній категорії справ проводяться в місцях розташування
суб’єктів підприємницької діяльності, місцях постійного проживання
посадових осіб суб’єктів господарювання, а також інших осіб, які мають
значення по справі. В необхідних випадках, на підставі ст. 128-1 КПК
України, може бути запрошений фахівець або застосована техніка. Про
провадження обшуку, у відповідності до вимог ст. 188 КПК України,
складається протокол.

3. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У СПРАВАХ ПРО УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ
ПОДАТКІВ

Особливості скоєння ухилень від сплати податків, сліди, які при цьому
залишаються, а також те, що вказані злочини скоюються на підприємствах,
установах, організаціях, діяльність яких знаходить відображення в
документах бухгалтерської та іншої звітності, обумовлює застосування
спеціалістів при провадженні попереднього слідства.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає наступні види
використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів: експертиза
(ст. 75 КПК України), ревізія (ст.66 КПК України) та участь спеціаліста
в провадженні окремих слідчих дій (ст. 128-1 КПК України).

В практичній діяльності по розслідуванню злочинів та теоретичних
дослідженнях обгрунтовано виділяється та знаходить своє використання не
процесуальна форма використання спеціальних знань — отримання від
спеціалістів довідок, рекомендацій, порад по питанням, які виникли в
процесі слідства.

Аналіз матеріалів кримінальних справ про ухилення від сплати податків
показує, що спеціалісти-бухгалтери використовуються досить часто. При
цьому використовуються різні форми бухгалтерських знань:

1) проведення документальних перевірок виробничої та
фінансово-господарської діяльності суб’єктів з питань повноти обчислення
та сплати податків та інших обов’язкових платежів — 100% ( додаткові та
повторні — 24% після порушення кримінальної справи); 2) проведення
судово-бухгалтерської експертизи — в 18% вивчених матеріалів
кримінальних справ; 3) виїмка документів — 3%; 4) огляд документів — 1%;
5) обшук — не використовувався; 6) допит свідків — не використовувався;
7) допит обвинуваченого — 1%; 8) допит осіб, які проводили документальну
перевірку — 47 %; 9)допит осіб, які проводили судово-бухгалтерську
експертизу 16%.

3.1. ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ

Рішення про застосування спеціальних знань приймає слідчий на підставі
вивчення та аналізу матеріалів кримінальної справи.

Основною формою, яка найбільш часто використовується в практиці
розслідування ухилень від сплати податків, є проведення ревізорами
територіальних податкових адміністрацій документальних перевірок
дотримання законодавства про сплату податків та інших обов’язкових
платежів до бюджетів. Порядок, підстави проведення документальних
перевірок, права та обов’язки спеціалістів визначені законодавством та
внутрівідомчими актами. Серед них основними э Рекомендації про порядок
складання акта документальної перевірки підприємства — платника податків
та інших неподаткових платежів від 17 листопада 1995 року та Методичні
рекомендації по проведенню документальної перевірки від 20.05.97 та
27.03.97

Документальна перевірка в цьому випадку виступає в якості однієї з форм
контролю за дотриманням суб’єктами господарювання правил ведення
податкового та бухгалтерського обліку. Документальна перевірка полягає в
перевірці виробничої, фінансово-господарської діяльності суб’єктів
підприємницької діяльності відповідними органами в сфері оподаткування
за певний період та у відповідності зі встановленим порядком.

У випадках, коли в діях посадових осіб суб’єктів підприємництва
містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 212-2 КК України, результати
документальної перевірки, в сукупності з іншими матеріалами,
використовуються як підстава порушення кримінальної справи. Крім того,
вони можуть бути використані, як фактичні данні в кримінальному
судочинстві. В практичній діяльності по розслідуванню даної категорії
справ та їх судовому розгляду акти документальних перевірок
використовуються, як самостійне джерело доказів. Вказане випливає із
змісту статті 65 КПК України, яка визначає перелік даних, які виступають
в якості доказів при розслідуванні злочинів.

Слід зазначити, що немає потреби в проведенні документальної ревізії
після проведення документальної перевірки, їх різниця полягає лише в

?

предметі дослідження. В данному випадку документальна перевірка є менш
ємним поняттям, п основна задача полягає в контролі та дослідженні j
діяльності суб’єктів підприємницької діяльності стосовно питань
вірності, повноти обчислення та сплати податків та виявлення фактів
порушення податкового законодавства. Проведення ж документальної ревізії
вимагається в тому випадку, коли буде встановлена причетність посадових
осіб до вчинення інших злочинів (зловживання посадовим становищем і
т.д.). Сутність та правова природа документальної перевірки заключається
в тому, що вона використовується в кримінальному судочинстві, однак не є
процесуальною дією. Документальна перевірка є інститутом
адміністративного права, її поводження можливе тільки за наказом
керівника територіальної податкової адміністрації. Порядок провадження
документальної перевірки регламентовано не кримінально-процесуальним
законодавством, а нормами адміністративного права.

Проведення кримінальної перевірки може бути призначення в зв’язку з
плановою або позаплановою перевіркою органів податкової адміністрації.
Документальна перевірка може бути також призначена у випадку виявлення
оперативними підрозділами податкової міліції, МВС, СБУ фактів ухилення
від сплати податків, або інших злочинів. Провадження документальної
перевірки можливе як до, так і після порушення кримінальної справи.

Який же порядок призначення документальної перевірки в разі
виявлення фактів ухилення від сплати податків оперативними підрозділами
податкової міліції, МВС, СБУ? В цьому випадку керівник органу дізнання
звертається в письмовій формі до податкової адміністрації з мотивованим
проханням про проведення документальної перевірки дотримання податкового
законодавства певним суб’єктом підприємницької діяльності. В цьому
запиті також можуть бути вказані питання, які слід вияснити під час
проведення перевірити.

Окремими авторами при розгляді питання організації проведення
документальних перевірок на вимогу слідчого на стадії попереднього
слідства вказується, що вона в таких випадках стає процесуальною дією, а
особа, яка її проводить, учасником кримінального судочинства.

В зв’язку з вищевикладеним в практичній діяльності по розслідуванню
ухилень від сплати податків часто допускаються помилки при призначенні
та проведенні документальних перевірок. Є очевидним, що при проведенні
документальної перевірки на вимогу слідчого остання не змінює свого
адміністративного характеру. Слід зазначити, що кримінально-процесуальне
законодавство не має положень, які б визначали порядок призначення та
проведення документальних перевірок. На практиці слідчі призначають
документальну перевірку, використовуючи положення ст.66 КІЖ України.

3.2. ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Однією з форм використання спеціальних знань є проведення
судово-бухгалтерської експертизи. Судово-бухгалтерська експертиза
виступає в якості однієї з слідчих дій, за допомогою якої отримують
докази в здійсненні злочинів, які розглядаються.

Предметом дослідження вказаного вида експертизи виступає виробнича та
фінансово-господарська діяльність суб’єкта підприємницької діяльності,
відображена в документах бухгалтерського обліку, облікових регістрах та
інших документах з питань повноти та правильності обчислення та сплати
податків та інших обов’язкових платежів, які піддаються аналізу в
зв’язку з розслідуванням даної категорії справ та для рішення яких
виникає необхідність в використанні знань в області бухгалтерського
обліку та економічного аналізу діяльності господарюючого суб’єкта.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи має на меті:

— усунення протиріч між матеріалами документальної перевірки та
матеріалами кримінальної справи;

— усунення протиріч між первинною та повторною документальними
перевірками;

— підтвердження розміру матеріальної шкоди;

— встановлення фактів ухилення від сплати податків;

— встановлення правильності оформлення фінансово-господарських
операцій та руху коштів;

— перевірка правильності методів, які використовувались при
проведенні документальної перевірки;

— встановлення стану бухгалтерської звітності на підприємстві, що
перевіряється;

— встановлення обставин, які сприяли вчиненню ухилень від сплати
податків та розробка рекомендацій по їх усуненню;

— встановлення кола осіб, які відповідальні за сплату та нарахування

податків.

Підставою проведення судово-бухгалтерської експертизи є неможливість
вирішення питань, що виникли, необхідність використання спеціальних
знань в галузі бухгалтерського обліку та аналізу економічної діяльності,
яка виникла при розслідуванні ухилень від сплати податків.

На відміну від документальної перевірки, судово-бухгалтерська експертиза
може бути призначена лише після порушення кримінальної справи. Правовою
підставою проведення данного виду експертизи є Закон України «Про судову
експертизу», а також положення гл. 18 та ст.ст.75-77 КПК України.

Слід зазначити, що предмет судово-бухгалтерської експертизи дещо
збігається з предметом документальної перевірки, їх основна різниця в
правовій сутності. Судово-бухгалтерська експертиза відноситься до
слідчих дій, підстави та порядок проведення яких регламентовано
кримінально-процесуальним законодавством, а документальна перевірка має
адміністративно-правову природу.

Під час проведення судово-бухгалтерської експертизи досліджуються не
лише документи бухгалтерської звітності, а й інші матеріали кримінальної
справи. Експерт-бухгалтер в праві бути присутнім при проведенні слідчих
дій та ставити запитання. Експерт-бухгалтер обмежений тільки тими
документами, які йому представлені. В разі необхідності в додаткових
документах експерт висуває відповідний запит до слідчого про
представлення цих документів.

Слід також зазначити відмінність процесуального положення
експерта-бухгалтера від особи, яка проводить документальну перевірку.
Перший є процесуальною особою, яка наділена певними правами та
обов’язками, які вказані в кримінально-процесуальному законодавстві.
Другий же не є процесуальною особою, її права та обов’язки не вказані в
Кримінально-процесуальному кодексі. Також експерт-бухгалтер є
процесуально-самостійною особою, яка особисто підписує результати
експертизи та відповідає за них, в той час як результати документальної
перевірки підлягають затвердженню керівником органу, який проводив
перевірку.

Провадження вказаного виду експертиз доручається співробітникам
науково-дослідних інститутів судових експертиз. У відповідності до
Закону України «Про судову експертизу» проведення експертизи може бути
доручено приватній особі. В цьому випадку до особи висуваються такі
вимоги, як наявність освіти, наявність відповідної ліцензії, атестації
Міністерства юстиції та реєстрації, як підприємця чи фізичної особи —
платника податків.

Експерт-бухгалтер в процесі експертного дослідження може розглядати
питання, які поставленні перед експертизою, більш широко, якщо в цьому є
необхідність (ст.200 КПК України). Основним тут стає те, щоб експерт не
вийшов за межі своєї компетенції.

Дані, отримані в ході проведення судово-бухгалтерської експертизи,
знаходять своє відображення в висновку експерта. В разі виявлення
неточностей, помилок або незрозумілих для слідчого відомостей експерт
може бути допитаний у відповідності до вимог ст. 201 КПК України.

При наявності підстав, вказаних в ч. 5 та 6 ст.75 КПК України (неповна
або неясна експертиза, наявність підозри про неправильність експертизи)
у відповідності зі ст. 203 КПК України може бути призначена додаткова
або повторна експертиза.

Матеріали судово-бухгалтерської експертизи, в сукупності з іншими
доказами, використовуються в кримінальному судочинстві для встановлення
вини та інших обставин справи.

3.3. УЧАСТЬ СПЕЦІАЛІСТА ПРИ ПРОВАДЖЕННІ ОКРЕМИХ

СЛІДЧИХ ДІЙ

Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 65 КПК України) в якості
джерела доказів передбачає документи. У відповідності до ст. 83 КПК
України документи є джерелом доказів, якщо в них викладені або
засвідчені обставини, які мають значення по справі.

Метою використання спеціалістів при проведенні окремих слідчих дій є
встановлення, огляд та закріплення необхідних для процесу розслідування
доказів, які мають форму документа.

Оскільки розслідування даної категорії справ пов’язано з використанням
документів бухгалтерського обліку, участь спеціаліста-бухгалтера при
проведенні виїмки буде додатковою гарантією того, що будуть вилучені всі
необхідні документи. Безпосередньо при проведенні виїмки спеціаліст
надасть допомогу в виявленні необхідних документів та визначенні назви
документу. Суттєву роль допомога спеціаліста має при проведенні огляду
документів. Метою огляду документів по справам про ухилення від сплати
податків є виявлення та фіксація признаків матеріальної підробки. Також
використання спеціаліста-бухгалтера допоможе отримати додаткову
інформацію про зміст фінансово-господарських операцій, відображених в
документах.

В ході розслідування ухилень від сплати податків іноді виникає
необхідність в проведенні почеркознавчої експертизи, технічного
дослідження документів і т.д. Виконується з метою встановлення особи,
яка писала документ, часу та обставин складання документа, встановлення
способу виготовлення документа і т.д. Об’єктом дослідження
техніко-криміналістичної експертизи по справам про ухилення від сплати
податків можуть виступати як цілі документи, так і їх частини.

І головне, участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій
дозволить слідчому уникнути грубих помилок при розслідуванні ухилень від
сплати податків.

ВИСНОВОК

Вирішення задач кримінального судочинства, які виникають в процесі
розслідування ухилень від сплати податків, як і інших злочинів можливе
лише при правильному, своєчасному та повному виконанні слідчих дій.
Напрям розслідування злочинів та порядок виконання слідчих дій зумовлено
тією інформацією, яка є у слідчого на початку розслідування. Специфіка
розслідування ухилень від сплати податків полягає в тому, що слідчому
необхідно ознайомитись з характером та обсягом діяльності господарюючого
суб’єкта, організацією документообігу, виявити та вилучити документи,
які свідчать про скоєння злочину в сфері оподаткування.

Виходячи з важливості проведення слідчих дій з метою притягнення виних
осіб до відповідальності по даній категорії справ, ми намагались не
тільки розглянути слідчі дії в кримінальному судочинстві, але й більш
детально зупинитись на специфіці проведення окремих слідчих дій під час
розслідування ухилень від сплати податків.

Також нами було розглянута важливість участі спеціаліста при проведенні
окремих слідчих дій. Це дозволить слідчому уникнути прикрих помилок та
справить бажане враження на інших осіб, які беруть участь в слідчих
діях.

В нашій роботі ми розглянули питання проведення судово-бухгалтерської
експертизи та використання спеціаліста при проведенні окремих слідчих
дій. Також ми зупинились на такому джерелі доказів, як документальна
перевірка, яка хоч і не є процесуальною дією, але містить досить істотну
інформацію. Були також розглянуті деякі складнощі, які мають місце при
застосуванню цієї дії, в зв’язку з чим ми вважаємо за доцільне включити
в ст.66 КПК України, де крім того вказано, що слідчий вправі вимагати
проведення ревізії, після слів » проведення ревізії» додати » та
проведення документальних перевірок».

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. К.-1996.

2. Кримінальний кодекс України. Затверджений Законом УРСР від 28 грудня
1960р. Парламентське видавництво. К.-1997.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений Законом УРСР
від 28 грудня 1960р. Одиссей. Х.-2000.

4. Закон України » Про судову експертизу» від 25.02.94 р.

5. Рекомендації про порядок складання акта документальної перевірки
підприємства — платника податків та інших неподаткових платежів. Головна
Державна податкова інспекція України. № 4-115/10-5534 від 17 листопада
1995 року.

6. Методичні рекомендації по проведенню документальних перевірок. ДПА
України № 23-2117/10-2291 від 27.03.97 та № 23-2117/10-3875 від
20.05.97.

7. Дулов А.В. Вопросы теории судебной экспертизы в советском уголовном
процессе. Минск, 1959.

8. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. Харьков,
1978.

9. Коновалова В.Е., Сербулов A.M. Тактика допроса при расследовании
преступлений. Киев, 1978.

10. Коробейников Б.В. Вопросы криминалистического исследования
документов. В сб.: Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 40. Москва,
1984.

И. Лысенко В.В. Расследование уклонений от уплаты налогов.- X.: Фирма
«Консум», 1997.

12. Советский уголовный процесс: Учебник/Под общ. редакцией М.И.
Бажанова, Ю.М. Грошевого. Киев, 1983.

13. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : навч.
посіб.-К.: Юрінком Інтер, 1999.

Коновалова В.Е., Сербулов A.M. Тактика допроса при расследовании
преступлений. Киев, 1978. С. 38-50.

Коновалова В Е Психология в расследовании преступлений Харьков, 1978.
С. 63-74.

Коробейников Б.В. Вопросы криминалистического исследования документов В
сб : Вопросы борьбы с престпностью. Вып. 40. М.,1984 С.53-54.

2 Советский уголовный процесс: Под общ. редакцией М.И. Бажанова, Ю.М.
Грошевого, К, 1983 с. 170-171

Лысенко В.В. Расследование уклонений от уплаты налогов.- X., 1997. С
136

Дулов А В Вопросы теории судебной экспертизы в советском уголовном
процессе Минск, 19S9 с 102-104

PAGE

PAGE 29

Похожие записи