Реферат на тему:

Терористичний акт . Бандитизм

Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи,
організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у
вчинюваному нею нападі —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з
конфіскацією майна.

1. Об’єктом злочину є громадська безпека,

2. Об’єктивна сторона бандитизму включає вчинення трьох альтернативних
дій: 1) організацію банди; 2) участь у банді; 3) участь У нападі,
вчинюваному бандою.

Банда — це різновид злочинної організації, яка, крім її загальних ознак,
характеризується ще й такими специфічними рисами, як; а) озброєністю; б)
метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих
громадян.

Озброєність банди характеризується двома моментами Об’єктивно банда буде
озброєна тоді, коли хоча б у одного з її учасників є предмети, які
спеціально пристосовані для враження людей, не мають іншого
(господарського, спортивного) призначення та на які поширюється
спеціальний правовий режим (вони є об’єктом дозвільної системи або
носіння їх громадянам заборонено).

Це вогнепальна і холодна військова, мисливська і спортивна зброя,
саморобна чи перероблена зброя (зокрема обрізи). Наявність пневматичних
чи газових рушниць, пістолетів, револьверів, метальних, електрошокових
чи інших аналогічних пристроїв має враховуватися як озброєність банди за
умови, що вони належать до типів, використання яких громадянами потребує
спеціального дозволу (зокрема пневматична зброя зі швидкістю польоту
кулі понад 100 м/сек, газові пістолети і револьвери, газові балони,
споряджені газом нервово-паралітичної дії). Використання бандитами
зброї, на яку в установленому порядку видано дозвіл, не виключає
озброєності банди. За суб’єктивною ознакою озброєність банди передбачає,
що про наявність зброї і готовність її застосувати знають інші члени
банди.

Мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб
означає, що банда прагне досягнути злочинного результату за допомогою
насильства або створення реально» загрози його застосування, діяти
раптово, агресивно.

Організація банди та участь у банді за своїми суттєвими ознаками не
відрізняються від аналогічних дій, які є ознаками злочину, передбаченого
ст. 255. При цьому організатор або учасник банди не обов’язково повинні
брати участь у вчинюваних бандою нападах.

Участь у нападі, вчинюваному бандою, означає виконання дій, які
становлять собою напад, зокрема застосування насильства чи створення
реальної загрози його застосування до працівників підприємств, установ,
організацій чи до окремих громадян. Участь у нападі, вчинюваному бандою,
можуть брати як члени цієї злочинної організації, так і інші особи, які
не є учасниками банди. Таким чином, відповідальність за бандитизм (як
виконавці) можуть нести й особи, які не вступили до банди У випадку,
коли особа не виконує об’єктивну сторону нападу, а сприяє банді в Інший
спосіб (надає транспорт, переховує бандитів тощо), вона підлягає
відповідальності як пособник бандитизму.

Участь у нападі, вчинюваному бандою, має місце й тоді, коли в
конкретному епізоді брали участь лише окремі її члени (тобто, не банда у
повному складі), навіть один бандит за умови, що відповідне сприяння
цьому нападові здійснювала банда як злочинне об’єднання. При цьому
використання зброї в процесі нападу не є обов’язковим.

3. Суб’єктом бандитизму є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона бандитизму характеризується умисною виною та
спеціальною метою — здійснення нападів на підприємс-

тва, установи, організації чи на окремих громадян, При цьому винний
повинен усвідомлювати, що його діяльність пов’язана з бандою, розуміти
свою конкретну роль у ній. Розуміючи ці ознаки, особа усвідомлює
суспільне небезпечний характер своїх дій, а також передбачає настання
наслідків у вигляді загрози громадській безпеці, оскільки знає, що суттю
банди є здійснення нападів. Крім того, винний бажає або свідомо допускає
настання таких наслідків

Постанова ПВС№ 9від 7 липня 1995р. “Про судову практику в справах про
бандитизм”.

Терористичний акт

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу
чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або
заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків,
якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки,
залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного
ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або
невчи-нення дій органами державної влади чи органами місцевого
самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян,
юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних
політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також
погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших
тяжких наслідків,—

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели
до загибелі людини,—караються позбавленням волі на строк від десяти до
п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

4. Створення терористичної групи чи терористичної організації,
керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само
матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності
терористичної групи чи терористичної організації —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

5. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене
в частині четвертій цієї статті, особа, крім організатора і керівника,
яка добровільно повідомила про нього правоохоронний орган і сприяла
припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації
або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю
такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

1. Під тероризмом звичайно розуміють залякування населення і органів
влади з метою досягнення злочинних намірів. Він полягає у погрозі
насильством, підтриманні стану постійного страху з метою досягнути
певних політичних чи інших цілей, спонукати до певних дій, привернути
увагу до особи терориста або організацій, які він представляє.
Заподіяння чи загроза заподіяння шкоди є своєрідним попередженням про
можливість спричинення більш тяжких наслідків, якщо вимоги терористів не
буде сприйнято. Характерною ознакою тероризму є його відкритість, коли
про мету заподіяння шкоди чи погрози, про вимоги широко розголошується.

КК містить низку норм, які встановлюють відповідальність за різні акти
тероризму (зокрема це ст. ст. 258, 259, 266).

2. Об’єктом злочину є громадська безпека.

3. Об’єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах: 1)
застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які
створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння
значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза
вчинення зазначених дій (ч. 1 ст. 258); 3) створення терористичної групи
чи терористичної організації; 4) керівництво такою групою чи
організацією; 5) участь у ній; 6) матеріальне, організаційне чи інше
сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної
організації (ч. 4 ст. 258).

Під застосуванням зброї при вчиненні терористичного акту слід розуміти
її використання за цільовим призначенням — здійснення прицільних
пострілів чи хаотична стрільба в місцях знаходження людей, нанесення
ударів холодною зброєю.

Про поняття підпалу і вибуху див. коментар до ст. 113. Інші дії, які
створювали, небезпеку, — це вчинки, внаслідок яких виникала реальна
загроза настання наслідків у вигляді смерті чи завдання тілесних
ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перерву руху транспортних
засобів, роботи підприємств, установ, організацій. До них, зокрема,
відноситься застосування отруйних чи сильнодіючих речовин, затоплення,
поширення збудників заразних хвороб тощо.

Про поняття погрози див. коментар до ст. ст. 127, 152. Створення
терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою
організацією, участь у терористичній організації, матеріальне,
організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної
групи чи терористичної організації за своїм змістом збігаються з
аналогічними діями щодо злочинних організацій та організованих груп
(див. коментар до ст. ст. 28 і 255). Відмінність між терористичною
групою і терористичною організацією полягає в тому, що терористична
група створюється для вчинення конкретного терористичного акту чи
кількох таких актів, а терористична організація має діяти невизначений
час, займатися терористичною діяльністю постійно, до досягнення певної
мети. Діяння ж, які вчиняються у зв’язку з організованою терористичною
діяльністю, за своїм змістом аналогічні тим, що виконуються стосовно
інших видів злочинних організацій.

Створення небезпеки для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної
майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 258)
полягають у таких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна
загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи
здоров’ю особи, власності, нормальному функціонуванню транспорту,
зв’язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчування
тощо .Реальність загрози визначається з урахуванням місця та часу
терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цінностей,
використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих властивостей і
потужності тощо.

4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим
умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1
ст. 258: а) порушення громадської безпеки, залякування населення; б)
провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; в) вплив на
прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади
чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів,
об’єднаннями громадян, юридичними особами; г) привернення уваги
громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного
(терориста) .

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 258,
характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікованими видами терористичного акту є: 1) вчинення його
повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3)
заподіяння ним значної майнової шкоди; заподіяння ним інших тяжких
наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікованим — загибель людини.

Повторність має місце при вчиненні терористичного акту особою, яка
раніше вчинила такий же закінчений злочин або ж перерваний на стадії
готування чи замаху і знову вчинила посягання, передбачене ст. 258.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст.
28 і коментар до неї.

Заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків має місце
при настанні наслідків у вигляді знищення чи пошкодження майна,
заподіянні реальної шкоди, загроза якої передбачена ч. 1 ст. 258. Те, що
майнова шкода є значною, а інші наслідки — тяжкими, визначається з
урахуванням вартості майна, затрат на відвернення загрози чи ліквідацію
збитків, кількості осіб, які потерпіли внаслідок акту тероризму,
характеру і розміру заподіяної їм матеріальної, моральної та іншої шкоди
тощо. До тяжких наслідків належить і заподіяння тяжкого тілесного
ушкодження хоча б одному потерпілому або середньої тяжкості тілесних
ушкоджень кільком особам.

Загибель людини передбачає смерть хоча б однієї особи.

7. Звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене
ст. 258, можливе при певній позитивній посткриміналь-ній поведінці. Його
умовами згідно з ч. 5 ст. 258 є: 1) вчинення дій, передбачених ч. 4 ст.
258, у формі участі в терористичній групі чи терористичній організації
або сприяння їх створенню або діяльності; 2) добровільне повідомлення
правоохоронного органу про вчинене; 3) сприяння: а) припиненню існування
або діяльності терористичної групи або терористичної організації або б)
розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку зі створенням або діяльністю
такої групи чи організації; 4) відсутність у діях особи складу іншого
злочину.

Похожие записи