.

Правове регулювання зайнятості населення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
358 4586
Скачать документ

Пошукова робота:

„Правове регулювання зайнятості населення”

Л Ь В І В – 2 0 0 1

П Л А Н

Вступ.

Поняття нормативно-правового регулювання зайнятості населення . Функції
нормативно-правового регулювання .

Класифікація нормативно-правових актів , що регулюють зайнятість
населення .

Концептуальні положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття “.

Шляхи вдосконалення нормативно- правового регулювання зайнятості
населення .

Висновки .

Список використаної літератури .

В с т у п

Вибір мною даної теми для написання реферату зумовлений
ділянкою роботи , яку я буду виконувати у разі успішного захисту
реферату й прийняття на роботу .

Дана тема є актуальною , оскільки в даний час ситуація на ринку
праці характеризується значним перевищенням попиту над пропозицією і
високим рівнем безробіття . Достатня та ефективна нормативно-правова
база є засобом вирішення цієї проблеми .

Під ефективністю правового регулювання прийнято розуміти
співвідношення реальних результатів правового регулювання з його метою .
Метою правового регулювання зайнятості населення є створення умов для
ефективного подолання безробіття , створення нових робочих місць ,
допомоги безробітним у працевлаштуванні . При цьому слід пам’ятати , що
ефективність правового регулювання зайнятості населення забезпечується
ефективністю як норми права і процесуального механізму , так і
ефективністю самої діяльності по застосуванню і по реалізації закону .

2. Поняття нормативного регулювання зайнятості населення . Функції
нормативно-правового регулювання .

Зайнятість населення – це сукупність соціально-економічних
відносин між людьми щодо забезпечення працездатного населення робочими
місцями , формування розподілу та перерозподілу трудових ресурсів з
метою участі їх у суспільно корисній праці і забезпечення розширеного
відтворення робочої сили

Правове регулювання зайнятості населення – це здійснюваний
державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні
відносини в сфері зайнятості населення з метою їх упорядкування ,
закріплення , охорони та розвитку . У процесі такого впливу
безпосередньо реалізуються усі спеціально-соціальні функції права. До
таких функцій зокрема належать :

закріплююча або встановлююча ( регулювання суспільних відносин які
виникли ще до прийняття відповідного закону чи іншого нормативного
акту);

стимулююча (сприяння розвитку таких відносин );

обмежувальна (встановлення певних рамок поведінки ).

Правове регулювання зайнятості населення можна поділити за
певними видами :

За територіальним статусом правотворчого суб’єкта регулювання :

централізоване (регулювання , яке здійснює Міністерство праці та
соціальної політики України та інші центральні органи влади);

децентралізоване ( регулювання , що здійснюється центрами зайнятості на
місцях ).

2. За обсягом суспільних відносин , на які поширюється правове
регулювання :

загальне або нормативне ;

індивідуальне (наприклад , виплата допомоги по безробіттю конкретній
особі ).

Механізм правового регулювання зайнятості населення – це система
всіх державно-правових (юридичних ) засобів , за допомогою яких держава
здійснює владний вплив на суспільні відносини у сфері зайнятості
населення . Він складається з таких елементів :

– норми права ( наприклад , ст.ст. 36,37,38 КЗпП України);

– нормативно-правові акти (наприклад , Закон України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття ) ;

– юридичні факти (наприклад, настання вимушеного тимчасового скорочення
нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого
часу без припинення трудових відносин з причин економічного,
технологічного , структурного характеру ) .

В умовах сучасного реформування системи соціального забезпечення
лише досконалий правовий механізм може забезпечити ефективний вплив на
суспільні відносини в сфері зайнятості населення .

Сьогодні проводиться реформування системи соціального страхування в
Україні . Реформування має на меті , з однієї сторони , встановлення
єдиної системи загальнообов’язкового державного соціального
страхування , з другої сторони , розмежування окремих видів
страхування залежно від страхових випадків і введення п’яти видів
страхування :

– пенсійного ;

– у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами ,
зумовленими народженням та похованням;

– медичного страхування ;

– страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання , які спричинили втрату працездатності ;

– страхування на випадок безробіття .

3.Класифікація нормативних актів , що регулюють зайнятість населення .

В Україні нормативно-правове регулювання зайнятості населення
здійснюється цілим рядом нормативних актів , що мають різну юридичну
силу .

За юридичною силою їх можна поділити на :

Закони України , які в свою чергу поділяються на такі види :

Конституція України ( основний закон );

конституційні закони ( з питань , безпосередньо врегульованих
Конституцією України );

звичайні або біжучі закони ( з інших питань суспільного і державного
життя ) ;

надзвичайні закони ( приймаються у певних , передбачених Конституцією,
ситуаціях ).

Підзаконні нормативно-правові акти (накази , розпорядження , інструкції
виконавчої влади).

Очолює ієрархічну структуру нормативних актів , що регулюють
зайнятість населення , без сумніву , Конституція України . Зокрема,
ст.43 передбачає право кожної особи на працю , що включає можливість
заробляти собі на життя працею , яку він вільно обирає або на яку вільно
погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами
права на працю , гарантує рівні можливості у виборі професії та роду
трудової діяльності , реалізовує програми професійно-технічного навчання
, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб .
Ст.46. надає громадянам право на соціальний захист , що включає
забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати
працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них
обставин . Це право гарантується загальнообов’язковим державним
соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян ,
підприємств, установ і організацій , а також бюджетних та інших джерел
соціального забезпечення .

Наступною ланкою в системі нормативно-правових актів, що
регулюють зайнятість населення, є закони України.

Закони України , залежно від сфери впливу ,можна поділити на :

Загальні , які регулюють не тільки суспільні відносини у сфері
зайнятості населення , але і в інших сферах (наприклад, закони України
“Про підприємництво”, “Про власність” тощо);

Спеціальні , тобто ті які безпосередньо регулюють суспільні відносини у
сфері зайнятості населення (наприклад, закони України “ Про зайнятість
населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття” ,”Про розмір внесків на деякі види
загальнообов’язкового державного соціального страхування” тощо) .

З метою нормативного забезпечення реалізації Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття” Міністерством праці та соціальної політики України ухвалено
низку наказів. Зокрема:

Наказ від 14.12.2000р. “Про затвердження Порядку надання допомоги по
безробіттю , у тому числі одноразової її виплати для організації
безробітним підприємницької діяльності” (№307, зареєстровано в Мінюсті
України 20.12.2000 р. №915/5136 );

Наказ від 14.12.2000 р. “Про затвердження Порядку надання матеріальної
допомоги у період професійної підготовки , перепідготовки або підвищення
кваліфікації безробітного” ( №308 ,зареєстровано в Мінюсті України
20.12.2000 р. №916/5137);

Наказ від 14.12.2000 р. “ Про затвердження Порядку надання матеріальної
допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному
та непрацездатним особам , які перебувають на його утриманні ,допомоги
на поховання у разі смерті безробітного або особи , яка перебувала на
його утриманні” (№309 , зареєстровано в Мінюсті України 20.12.2000 р.);

Наказ від 10.01.2001 р. ”Про затвердження порядку надання роботодавцю
дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування
безробітних “.

?? B*

!B*

$B*

V

?

\^`bdfhjlnp¬°AeAEE/iaOOOOOOiiiiiiiiiiiii/ii

&

 -D/oo/////////////eeeTHOee

&

&

F

&

?iaeiaeUIae?ae?aeiae?¦?aeiae???ae?ae?aeI‹?q?q?le

@? B*

?4.Концептуальні положення Закону України “ Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття” .

Основним актом , що регулює відносини в сфері загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття “.

Відповідно до даного закону , страхування на випадок безробіття
здійснюється за такими принципами :

надання державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав ;

обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на
умовах трудового договору (контракту) , а також добровільності такого
страхування особами , які забезпечують себе роботою самостійно (члени
творчих спілок , творчі працівники , які не є членами творчих спілок ),
а також громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності ;

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття ;

солідарності та субсидування ;

обов’язковості фінансування Фондом загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття витрат ,
пов’язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та
соціальних послуг ;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави ,
представників застрахованих осіб та роботодавців ;

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від
страхового стажу та тривалості безробіття ;

надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум , встановлений законом
, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної
підготовки , перепідготовки та підвищення кваліфікації ;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на
випадок безробіття .

Законом передбачено такі види забезпечення :

– допомога по безробіттю , у тому числі одноразова її виплата для
організації безробітним підприємницької діяльності ;

– допомога по частковому безробіттю ;

– матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки
або підвищення кваліфікації безробітного;

– матеріальна допомога по безробіттю , одноразова матеріальна допомога
безробітному та непрацездатним особам ,які перебувають на його утриманні
;

– допомога на поховання у разі смерті безробітного, або особи, яка
перебувала на його утриманні .

Окрім цього , законом передбачено надання таких соціальних послуг як
:

– професійна підготовка або перепідготовка , підвищення кваліфікації та
профорієнтація ;

– пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні , у тому числі
шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць
для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних
громадських робіт для безробітних;

інформаційні та консультаційні послуги , пов’язані з працевлаштуванням .

Законом введено таке поняття як страховий стаж – це

період , протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття
та за який сплачено страхові внески . До страхового стажу прирівнюється
трудовий стаж , набутий працівником за час роботи на умовах трудового
договору до набрання чинності Закону України “ Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття “. Важливим також є
положення закону про паритетне управління Фондом загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття державою ,
представниками застрахованих осіб і роботодавців . Це дає реальну
можливість захищати свої інтереси усіма сторонами загальнообов’язкового
страхування .

5. Шляхи вдосконалення правового регулювання зайнятості населення .

Проаналізувавши нормативно-правову базу України, можна зробити
висновок про її достатність для регулювання зайнятості населення . На
мою думку , роботу по вдосконаленню такого регулювання слід вести в
напрямку

підвищення ефективності та вдосконалення механізмів реалізації уже
прийнятих законів України та підзаконних нормативно-правових актів .

Важливою функцією служб зайнятості є посередництво в
працевлаштуванні . Дана діяльність включає в себе, як брокерські функції
, тобто підбір вакантного робочого місця згідно з професійними та іншими
характеристиками працівника, так і надання цільових консультаційних
послуг . При прийнятті нових, та реалізації уже прийнятих
нормативно-правових актів слід приділяти більшу увагу тим формам
діяльності служб зайнятості , які на практиці показують свою
ефективність .

Реформування зайнятості населення повинно проходити комплексно ,
поряд з реформуванням економічних відносин .

Висновки .

Підсумовуючи все вищесказане , варто зазначити , що не можна
вважати правильним покладення реалізації проблеми зайнятості населення
лише на державу . Безробітні громадяни повинні активно сприяти цьому .

Сьогодні , в умовах свободи вибору форм зайнятості , способом
вирішення проблеми зайнятості є підприємницька діяльність незайнятих
громадян. Зокрема , в Законі України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття “ передбачено можливість
одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним
підприємницької діяльності . Показовим є досвід Польщі , Чехії , де
приватний бізнес , самостійна зайнятість є пріоритетом державної
політики в сфері зайнятості , і ця політика приносить реальні результати
.

Держава повинна створити сприятливий податковий клімат ,
реформувати цивільне , підприємницьке законодавство , а реалізацію свого
права повинні активно здійснювати самі незайняті громадяни .

Список використаної літератури :

Закони та підзаконні нормативно-правові акти :

Конституція України.-Відомості Верховної Ради України.-№30.,ст.141.

Закон України від 01.03.1991 р. “Про зайнятість населення”.-Відомості
Верховної Ради України.,1991.,№ 14.,ст.170.

Закон України від 02.03.2000 р. “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття “.-Відомості Верховної Ради
України.,2000.,№ 22.,ст.171.

Положення про застосування Закону України “Про зайнятість
населення”затверджене постановою КМУ від 27.04.1998.,Праця і
зарплата.,1998.,№ 10.

Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 26.01.2001 р. “Про
затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових
робочих місць для працевлаштування безробітних “.,Праця і
зарплата.,2001.,№ 9.

Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. “Про
затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю,
одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам
, що перебувають на його утриманні , допомоги на поховання у разі смерті
безробітного, або особи , яка перебувала на його утриманні “.-Офіційний
вісник України.,2000.,№ 51 .

Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. “ Про
затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної
підготовки , перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного
“.-Офіційний вісник України.,2000.,№ 51 .

Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 14.12.2000 р. “ Про
затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю , у тому числі
одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької
діяльності.- Офіційний вісник України.,2000.,№ 51 .

Література :

Болотіна Н.Право соціального забезпечення України : системно-структурний
аналіз .//Право України.,2001.,№5

Вакуленко В.,Товстенко О. Кодекс законів про працю України з
постатейними матеріалами.-К.:ЮРІНКОМ.,1997.

Гаврилюк О.Сучасне втілення принципів трудового права.//Право
України.,2001.,№ 9.

Єрьоменко В.Правові форми реалізації громадянами права на працю .//Право
України.,1999.,№ 1.

Жернаков В.Соціально-трудові відносини : поняття , суб’єкти , правове
регулювання.//Право України.,1999.,№10.

Стеба В.Співпраця Державної служби зайнятості та роботодавців-стан ,
проблеми,перспективи.//Праця і зарплата.,2001.,№ 35.

Див.: Економічний словник- довідник.-К.-1995.-с.112.

Див.: Кодекси України.-“Юрінком-Інтер”.,К.,1997.,Кн.3.

Див.: Відомості Верховної Ради України. 2000.,№22, ст.171.

Див.: Відомості Верховної Ради України .1996., №30., ст.141.

Див.: Відомості Верховної Ради України .,2000.,№22 від 02.06.2000.

PAGE

PAGE 8

PAGE

PAGE 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020