Правова статистика і її застосування у кримінології

Поняття правової статистики.

Етапи статистичного дослідження у кримінології.

Поняття правової статистики

Ефективність кримінологічного дослідження залежить не лише від повноти і
чіткості програми, правильно поставлених завдань і вдало сформульованої
гіпотези, а й багато в чому від вибраних методів дослідження, що
забезпечують отримання якісної, повної та надійної інформації,
відсутність якої неминуче призводить до суб’єктивізму. Дослідження, у
тому числі й кримінологічні, неможливо здійснювати без використання
статистичних даних, а також методів статистики, за допомогою яких
аналізують отриману інформацію. Одним з найважливіших методів збирання й
аналізу кримінологічної інформації є статистичний.

Кримінальна статистика почала розвиватись у 30-ті роки XIX ст. у Франції
та Бельгії, де було започатковано збирання статистичних даних про
злочинність. Першими статистами називають В. Петті (1623-1687) і А.
Кетле (1Ї94-1874).

Російська кримінальна статистика бере початок з XIX ст., коли в
міністерстві внутрішніх справ і міністерстві юстиції почали
нагромаджувати дані кримінальної статистики. Судова реформа 1864 року
сприяла розвитку російської кримінальної статистики, яка з технічного
погляду посідала одне з перших місць у світі. У Росії щорічно видавалися
«СводьІ статистичес-ких сведений по делам уголовньїм». А в 1888 р.
вперше було опубліковано статистичні дані з кримінальної злочинності у
країні.

Безпосередньо правовою статистикою займаються органи внутрішніх справ,
прокуратури, суду і юстиції.

Статистика, як і інші суспільні науки, вивчає різні суспільні явища,
проте на відміну від інших наук досліджує лише кількісний аспект
суспільних явищ, застосовуючи для цього розроблені нею особливі наукові
прийоми. Отже, предметом статистики є кількісний аспект суспільних явищ
і процесів.

Статистика — це наука, яка вивчає кількісні закономірності масових
суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Таким
чином, статистика надає суспільним наукам необхідний матеріал для
подальших теоретичних узагальнень, забезпечення постійного зв’язку з
практикою. Вона уможливлює зв’язок теорії з практикою, оскільки будь-яке
наукове положення ґрунтується на фактах, що дістали у статистиці
узагальнене вираження.

Однією з галузей статистики є правова статистика, яка досліджує
кількісні аспекти різних правових порушень — кримінальних,
адміністративних, цивільних, їх структуру і динаміку, причини й умови,
що сприяють їх вчиненню, сукупність заходів боротьби з цими порушеннями.

На відміну від інших галузей статистики (економічної, демографічної,
медичної) правова статистика враховує результати діяльності всіх
державних органів, що здійснюють кримінально-правову, адміністративну та
цивільно-правову охорону суспільного й державного устрою, власності,
особи, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій.
Предметом правової статистики є кількісні закономірності злочинності й
заходів боротьби з нею, цивільних та адміністративних правопорушень і
заходів їх запобігання.

За характером правових порушень, які враховує правова статистика, і
правових установ, які здійснюють облік цих порушень, розрізняють три
галузі правової статистики:

кримінально-правову, безпосереднім об’єктом якої є кількісний аспект
злочинності й заходів її запобігання;

цивільно-правову, об’єктом якої є порушення, що розглядаються в
цивільних та арбітражних судах, нотаріаті;

адміністративно-правову, об’єктом якої є кількіснийаспект
адміністративних порушень і заходів боротьби зними.

Отже, правова статистика відображає у вигляді показників усі стадії
кримінального, цивільного та адміністративного процесів.

Етапи статистичного дослідження у кримінології

Статистичне вивчення злочинності — це процес, що складається з таких
обов’язкових етапів:

статистичного спостереження;

статистичного зведення і групування отриманих матеріалів;

• статистичного аналізу і узагальнення отриманих даних.Ці етапи
статистичної діяльності тісно взаємопов’язані й

здійснюються за попередньо розробленим планом, який повинен охоплювати
всі розділи статистичного дослідження.

1. Статистичне спостереження — це реєстрація і збирання окремих фактів
про досліджуване явище (злочинності) та його властивості згідно з
попередньо розробленою програмою.

Статистика вивчає масові процеси, де діє закон великих чисел, і тому
статистичне спостереження охоплює певний масив окремих елементів
досліджуваного явища. У статистиці цей масив називають сукупністю, або
об’єктом, спостереження, а окремі його елементи — одиницями сукупності.
У процесі дослідження злочинності об’єктом спостереження, або
статистичною сукупністю, є злочинність, а окремий злочин — одиницею
сукупності, яка є основою розрахунку.

Спостереження, у тому числі й статистичне, можна здійснювати за
допомогою суцільного або вибіркового методу. Якщо реєстрації підлягають
усі одиниці сукупності, таке спостереження називають суцільним.
Наприклад, це реєстрація в органах внутрішніх справ усіх вчинених
злочини і осіб, які їх вчинили, що здійснюється за допомогою заповнення
слідчим статистичних карток форми № 1 на вчинений злочин і форми № 2 на
особу, яка вчинила злочин. Якщо уявлення про сукупність отримують
дослідженням лише її частини, таке спостереження називають вибірковим.

За способом урахування фактів у часі статистичне спостереження може
бути:

• поточним (безперервним), коли факти реєструються постійно з моменту їх
виникнення (реєстрація заяв і повідомлень про злочини й пригоди у
чергових частинах органів внутрішніх справ);

• перервним, коли реєстрація фактів не пов’язана з часом їхвиникнення, а
відбиває їх стан на певну дату або на конкретний момент (наприклад, стан
злочинності за квартал,півріччя, рік).

Центральне місце в організації статистичного спостереження посідає
розробка програми статистичного спостереження.

Програма статистичного спостереження — це перелік запитань, на які
необхідно отримати відповіді кожної одиниці досліджуваної сукупності.

Запитання програми розміщують на спеціальному бланку — статистичному
формулярі. Розрізняють дві основні системи формулярів:

карткову, коли кожна одиниця сукупності й усі її ознакиреєструють на
окремій картці (картка ф. № 1 на зареєстрований злочин);

спискову, коли в одному журналі або формулярі реєструють відомості про
кілька одиниць спостереження.

Основною формою статистичного спостереження, за допомогою якої
здійснюється збирання отриманої систематичної інформації, є звітність.

Звітність — це сукупність звітних документів, що містять відповіді на
запитання програми статистичного спостереження за певний (звітний)
період.

Розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу. Загальнодержавна є
обов’язковою для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від їх
відомчої належності, а відомча призначена для потреб підприємств,
установ та організацій одного певного відомства.

До основних належать такі об’єкти кримінально-правової статистики:

злочини — суспільне небезпечні діяння, передбачені кримінальним законом;

злочинець — особа, яка вчинила суспільне небезпечнедіяння, розглядуване
законом як злочин;

: < i i < i ??????

Похожие записи