Реферат на тему:

Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних
засобів у кримінальному процесі

Одним із важливих питань, пов’язаних з застосуванням у кримінальному
судочинстві різноманітних науково-технічних засобів, є визначення
поняття даних, одержаних у результаті використання таких
науково-технічних засобів у кримінальному процесі.

У цьому зв’язку передусім закономірно постає питання: чому необхідно
вживати саме термін дані, а не інший, наприклад відомості, одержані в
результаті застосування науково-технічних засобів, і, по-друге, виникає
потреба з’ясувати співвідношення таких категорій, як результат,
інформація, дані, матеріали, що використовуються в криміналістичних та
кримінально-процесуальних ученнях щодо наслідків застосування
науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів.[3, с.34; 5,
с.89; 6, с.6]

Відповідь на це проблематичне питання швидше за все треба шукати у
смисловому навантаженні самого терміна дані, яке визначається як
поняття, що відображає відомості, необхідні для будь-якого наступного
висновку або рішення [4, с.210]. Своєю чергою поняття відомості
тлумачать як категорію, що відображає певні знання або уявлення про
будь-що [4, с.176].

Вважається, що для безпомилкового з’ясування окресленого питання
звернення до лінгвістичного аспекту визначення понять є закономірним, а
з боку “техніки” розробки певної правової категорії – і необхідним.

З огляду на смислове навантаження правомірно стверджувати, що
використання поняття дані у нашому випадку, коли йдеться про наслідки
застосування науково-технічних засобів, є більш доцільним, ніж вужчого
за своїм внутрішнім смислом поняття відомості.

Крім того, зауважимо, що йдеться про дані, одержані в результаті
застосування науково-технічних засобів, а відтак більш точним, а отже, і
виправданим є визначення змісту результату такого застосування саме у
вигляді даних, а не відомостей, тому що дані, їх отримання і надходження
в кримінальному процесі становлять кінцеву мету і є завершенням процесу
використання науково-технічного засобу. Адже, застосувавши в процесі
розслідування злочину певний науково-технічний засіб, у розпорядження
органів розслідування надходять саме дані, а знаннями і уявленнями, що
втілюються у вербальній, графічній, предметній або наглядно-образній
формі, такі дані стають уже в подальшому процесі розумової обробки
здобутої інформації. Отже, саме дані, а не відомості є результатом
експлуатації певних властивостей науково-технічних засобів. Крім того,
науковий результат, як невід’ємний елемент поняття науково-технічного
засобу також втілюється в даних, які і містять у собі певні відомості
про факти, що торкаються розслідуваної кримінальної справи.

Не менш важливим питанням є співвідношення категорій дані, результат,
інформація, матеріали як форми втілення. У світлі викладеного розуміння
даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у
процесі розслідування злочину, правомірно так розуміти співвідношення
перелічених понять: результат застосування науково-технічних засобів у
процесі розслідування злочинів – це інформація у вигляді даних, втілена
в певних матеріалах (формах).

Це дає підставу зробити такий висновок: результатом застосування
науково-технічного засобу є відомості про злочин, які виступають у
вигляді даних. Іншими словами, результатом застосування
науково-технічного засобу в процесі розслідування злочину виступає
кримінальнозначуща інформація у вигляді даних. Таке розуміння повністю
відповідає визначенню інформації як наукового явища взагалі, тобто як
відомостей про навколишній світ і про процеси, що в ньому відбуваються,
які сприймаються людиною безпосередньо або за допомогою спеціальних
пристроїв [7, с.172].

Однак для повного з’ясування поняття даних, одержаних у результаті
застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, тобто
саме в розумінні даних, які можуть бути використані для доказування по
конкретній кримінальній справі, необхідно окремо наголосити на такому
положенні: під час застосування науково-технічних засобів у
кримінальному судочинстві завжди дістають певні дані, певну інформацію,
але характер такої інформації, її властивості прямо залежать від виду
використаного науково-технічного засобу та від його функціонального
призначення.

Проілюструємо це положення на прикладі. Застосувавши під час проведення
певної слідчої дії (обшуку, слідчого огляду) пошукові науково-технічні
засоби і виявивши за допомогою їх корисних властивостей об’єкт пошуку –
певний предмет, що цікавить слідство через його причетність до
розслідуваної кримінальної справи, слідство дістає інформацію, яка є
результатом застосування пошукового науково-технічного засобу.

Однак, залишаючись не зафіксованою, не закріпленою у відповідному
матеріальному носії, така інформація втрачає властивість бути
використаною у подальшій кримінально-процесуальній діяльності, тому що
ці дані не відповідатимуть головній вимозі, а саме тому, що в
кримінальному процесі можна використати лише зафіксовані дані.
Безумовно, у даному випадку йдеться про властиві для результатів
використання науково-технічних засобів форми фіксації, тобто безвідносно
від закріплення здобутої інформації у відповідних протоколах. Отже, як
бачимо з наведеного прикладу, ці дані залишаються лише в свідомості
особи, яка безпосередньо експлуатувала пошуковий науково-технічний
засіб, а для інших осіб, що беруть участь у кримінальному процесі, така
інформація, залишившись незафіксованою, значення мати не буде, тому що
об’єктивної можливості використати зазначені дані не буде. Цілком
закономірно може виникнути зауваження, що, використавши пошуковий
науково-технічний засіб, слідство дістане певний матеріальний предмет
(кулю, гільзу тощо), а це також несе інформаційну цінність для процесу
розслідування кримінальної справи. Проте варто наголосити, що такі
предмети є самостійними джерелами відомостей про факти, а отже, і даними
у нашому розумінні ця інформація не стає.

Отже, в суто інформаційному розумінні поняття даних, отриманих у
результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному
процесі, виражається у будь-яких відомостях про факти, встановлених за
допомогою використання таких засобів безвідносно від того, чи були дані
перенесені на технічний засіб фіксації, чи ні. Однак у зв’язку з тим, що
йдеться про специфічний засіб пізнання дійсності у межах
кримінально-процесуальної діяльності, важливо зосередитись на розкритті
поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних
засобів, як даних втілення в спеціальних, властивих лише їм, формах
фіксації, тобто саме як даних, перенесених на технічний засіб фіксації з
метою можливого їх подальшого використання у кримінальному судочинстві,
у тому числі і в процесі доказування.

Це положення дає підставу сформулювати таке визначення самого поняття:
дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів у
кримінальному процесі.

Отже, дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів
у кримінальному процесі – це перенесені на технічний засіб фіксації
відомості про факти, які відображаються в різноманітних матеріальних
носіях, характеризуються інформаційною цінністю та сенсом, на основі
яких у визначеному законом порядку спеціально уповноважені органи
держави встановлюють наявність або відсутність обставин, що мають
значення для правильного вирішення кримінальної справи.

Спираючись на викладене розуміння поняття даних, одержаних у результаті
застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, можна
виділити такі їхні важливі риси:

вони є результатом застосування науково-технічних засобів;

виступають ці дані як відомості про факти;

вони зафіксовані шляхом перенесення на технічний засіб;

характеризуються інформаційною цінністю та інформаційним сенсом;

служать підставою для прийняття процесуальних рішень та дій спеціально
уповноваженими органами держави;

мають значення для встановлення певних обставин у процесі правильного
вирішення кримінальної справи.

Зауважимо, що дані, одержані в результаті застосування науково-технічних
засобів у кримінальному процесі, є невід’ємним елементом поняття
науково-технічного засобу, який застосовують у кримінальному
судочинстві.

????3???????¤?$????3?сації інформації. У такому випадку здобута
інформація разом з її матеріальним носієм виступає у вигляді об’єкта
пошуку і як засіб пізнання. Серед науково-технічних засобів особливо
виділяються фототехнічні, аудіотехнічні, відеотехнічні, що і є основними
науково-технічними засобами, в результаті застосування яких і одержують
дані у нашому розумінні цього поняття.

Постає інше важливе питання: у якій матеріальній формі в процесі
розслідування злочинів виступають відомості про факти, втілені у вигляді
даних?

З огляду на те, що відомості про факти характеризуються сигнальними
властивостями, які можуть бути сприйняті людиною або спеціальними
засобами, у нашому випадку певними науково-технічними засобами, що
використовуються у кримінальному процесі, можна стверджувати: ці
відомості, трансформуючись у дані, набувають відповідного
матеріалізованого вигляду, який характеризується технічними
властивостями певного науково-технічного засобу.

Саме така властивість і дає змогу перенести відомості (іншими словами –
відобразити) про факти на певний технічний засіб фіксації. В цьому і
знаходить свій вияв тісний зв’язок між поняттям “науково-технічний
засіб, що застосовується у кримінальному процесі”, та поняттям “даних”,
одержаних у результаті застосування таких засобів.

При цьому з технічного погляду відбувається перенесення відомостей про
факти з одного об’єкта на інший – матеріальний засіб фіксації. Саме в
цьому, на наш погляд, вбачається сутність даних, одержаних у результаті
використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі як
відомостей, що за допомогою технічних методів були перенесені на засіб
фіксації і відображені у властивій кожному конкретному технічному засобі
формі.

З цієї позиції дані набувають властивостей та якостей, що дають змогу їм
зберегти відомості про факт, а також забезпечити можливість їх
неодноразового використання шляхом відтворення у випадку потреби. Крім
того, вони набувають властивостей забезпечувати накопичення таких
відомостей [1, с.119].

Стосовно накопичення зауважимо, що під час будь-якого перенесення
інформації невід’ємним елементом цієї дії є втрата певних відомостей,
однак саме застосування науково-технічних засобів фіксації дає змогу
різко зменшити втрату відомостей про факти. Загалом можна стверджувати,
що така втрата майже неможлива за вищезгаданої умови. Саме це положення
підтверджує важливість даних, одержаних у результаті застосування
науково-технічних засобів, у тому, що вони дають змогу здійснювати
фіксацію та накопичення (збереження) відомостей, які стосуються
злочинів, майже без втрат.

Безпосередньо щодо того, у якій матеріальній формі закріплюється
перенесена на технічний засіб фіксації інформація, тобто у вигляді якого
джерела, на нього можна дати таку відповідь: в одному випадку це можуть
бути похідні речові докази, а в іншому таким джерелом буде певний
документ – у будь-якому разі все залежить від правового статусу, яким
наділено окреме джерело інформації, та від технічних властивостей
використаного науково-технічного засобу.

Треба констатувати факт, що за неможливістю приєднання до справи
оригіналів речових доказів замість них додаються копії, відбитки,
знімки, голограми оригіналів речових доказів, а отже, ці об’єкти, за
умови, дотримання правових норм, одержують статус і значення похідних
речових доказів [2, с.24; 3, с.33].

Як було зазначено, дані, одержані в результаті застосування
науково-технічних засобів, характеризуються інформаційним сенсом і
інформаційною цінністю, притому під інформаційним сенсом треба розуміти
внутрішній зміст, значення таких даних, що можуть бути об’єктивно
піддані оцінці, тобто пізнанню певною особою. У такому розумінні дані
виступають як мета всього процесу застосування науково-технічних засобів
у кримінальному процесі. Розуміючи під інформаційним сенсом зміст даних,
можна стверджувати, що головною метою залучення і використання
науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві є одержання
відомостей про факти (що і є змістом даних), які стосуються
розслідуваної кримінальної справи та можуть бути використані в сфері
кримінально-процесуальної діяльності, в тому числі і в процесі
доказування.

У нерозривній єдності з поняттям інформаційного сенсу перебуває й інша
категорія, якій відповідають дані, одержані в результаті застосування
науково-технічних засобів, а саме – категорія інформаційної цінності,
під якою розуміється інформаційна важливість, значення таких даних.

Характеризуючи наступний елемент поняття даних, одержаних у результаті
застосування науково-технічних засобів як відомостей, здобутих
спеціально уповноваженими органами держави, слід зазначити, що основними
суб’єктами застосування цих засобів, а отже, і отримання даних,
виступають: слідчий (ч.6 ст.114 КПК України), начальник слідчого відділу
(ч.2 ст.1141 КПК України), особа, яка проводить дізнання (ст.103 КПК
України), прокурор (ст.227 КПК України), експерт (ст.75 КПК України),
спеціаліст (ст.1281 КПК України). Ці особи виступають як
спеціально-уповноважені кримінально-процесуальним законом суб’єкти,
отримання даних в результаті застосування науково-технічних засобів у
кримінальному судочинстві. Це є найширша група суб’єктів саме в межах
кримінально-процесуальної діяльності. Сучасний кримінально-процесуальний
закон містить лише один виняток з цього правила – коли суб’єктом
застосування засобів, а отже, і одержання за їх допомогою даних виступає
захисник. Зокрема, п.5 ч.2 ст.48 КПК України серед прав захисника
називає право застосовувати науково-технічні засоби під час проведення
тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також в процесі
ознайомлення з матеріалами справи – з дозволу особи, яка проводить
дізнання, чи слідчого. Однак, цілком зрозуміло, що ці дані можуть бути
одержані і введені у кримінальний процес у результаті застосування
науково-технічних засобів й іншими суб’єктами кримінально-процесуальної
діяльності.

І нарешті, невід’ємним елементом поняття даних, одержаних у результаті
застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, виступає
така їх характеристика, як можливість відображення відомостей, що мають
значення для встановлення певних обставин, які б сприяли правильному
вирішенню кримінальної справи.

Беззаперечним є те, що навести повний перелік таких обставин об’єктивно
неможливо – це пояснюється суворою вимогою індивідуального підходу до
розслідування кожної кримінальної справи, в якій одні обставини матимуть
більш важливе значення, ніж інші, або ж, навпаки, ті ж самі обставини в
процесі розслідування іншої справи будуть мати значення факультативних.

Однак у найбільш загальному розумінні цих відомостей за допомогою даних,
одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у
кримінальному процесі, можна встановлювати:

1) кількісні або якісні характеристики предметів, явищ;

2) місце, час, спосіб виконання певної злочинної дії;

3) послідовність декількох злочинних дій;

4) наявність інформації стосовно ознак предметів і явищ, які
безпосередньо не сприймаються органами чуття людини;

5) стан об’єкта, що цікавить слідство у зв’язку зі своєю причетністю до
розслідуваної кримінальної справи;

6) відображення (встановлення) тотожності індивідуально-визначеного
об’єкта;

7) однорідність групи об’єктів[6, с.5];

8) умови та обставини, що сприяли вчиненню злочинів;

9) психофізичні дані, які характеризують певних суб’єктів;

10) емоційні та кінеситичні характеристики суб’єктів;

11) фіксація одорологічної інформації.

Як висновок можна зазначити, що правильне розуміння поняття даних,
одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у
кримінальному процесі, дає можливість повною мірою розкрити значення
таких даних у процесі розслідування кримінальних справ та визначити
основні напрями їх використання, у тому числі і для доказування в
кримінальному судочинстві.

Література

Белкин Р.С. Курс криминалистики. – М.: Юристъ, 1997. – Т.2.

Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М.: Наука,
1966.

Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. – К.: Вид-во
Київ. ун-ту, 1972.

Доценко П.П., Юрчак Л.А. Словник української мови. – К.: Вид-во Наук.
думка, 1972. – Т.2.

Криминалистика /Ашмарина Е.М., Викторова Е.Н., Лазари А.С., Образцов
В.А. и др. – М.: Юристь, 1997.

Закатов А.А., Оропай Ю.Н. Использование научно-технических средств и
специальных знаний в расследовании преступлений. – К.: Ред.-изд. отдел
МВД УССР, 1980.

Фролова И.Т. Философский словарь. – М.: Изд-во политической литературы,
1986.

Похожие записи