s

Реферат на тему:

Початковий етап розслідування ухилень від сплати податків

Розслідування та розкриття злочинів – складний, специфічний
пізнавальний процес, який включає в себе комплекс слідчих дій зі
встановлення, зібрання та оцінки доказів з метою встановлення винних і
прийняття відповідного рішення.

Відомо, що успішне розслідування злочинів у цілому залежить від того, як
оперативно та якісно проведені першочергові слідчі дії, яка доказова
база зібрана слідчими та органом дізнання на початковому етапі
розслідування злочинів.

Пізнавальний процес розкриття ухилень від сплати податків, зборів та
інших обов’язкових платежів набуває актуальності на початковому етапі
досудового слідства і відображається в діяльності податкової міліції як
органу дізнання слідчих податкової міліції та зумовлений слідчою
ситуацією і криміналістичною складністю розслідування.

Аналізуючи розслідування злочинів на початковому етапі досудового
слідства ми виходили з того, що системний підхід до вивчення даної
правозастосовної практики дозволить успішно вирішувати складні завдання
не тільки початкового етапу розслідування, а й досудового слідства
взагалі.

Питання розслідування злочинів на початковому етапі неодноразово
піддавались аналітичному розгляду в юридичній літературі. Зокрема, в
різні часові періоди початковий етап розслідування злочинів досліджували
вітчизняні та зарубіжні вчені: Барабаш Т.М., Бєлкін Р.С., Герасимов
І.Ф., Драпкін Л.Я., Закатов А.А., Корж В.П., Лисенко В.В., Лузгін І.М.,
Образцов В.А., Селіванов Н.А., Сидоров В.Є., Цимбал П.В., Філіпов А.Г.
та ін.

У науці проблеми початкового етапу розслідування ще недостатньо
розроблені і широко висвітлені на сучасному рівні. Вчені в своїх роботах
розглядають лише окремі часткові питання початкового етапу
розслідування.

Метою дослідження є визначення початкового етапу розслідування ухилень
від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що
передбачає виділення таких завдань:

– визначення сучасного стану наукової розробки поняття початкового етапу
розслідування та його завдання;

– визначення початкового етапу розслідування ухилень від сплати
податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

На нашу думку, необхідно погодитись з позицією Т.М. Барабаш, І.Ф.
Герасимова, Л.Я. Драпкіна, В.В. Лисенко, В.А. Образцова, В.Е. Сидорова,
П.В. Цимбала щодо визначення відмінних ознак початкового етапу
розслідування та початкового етапу розслідування ухилень від сплати
податків, зборів та інших обов’язкових платежів [1, с. 147; 3, с. 31–35;
5, с. 17–20; 8, с. 31; 10,

с. 43; 12, с. 31–42].

Такими ознаками є висока вірогідність виникнення проблемних ситуацій у
результаті неповноти первинних матеріалів і даних та складність
встановлення джерел додаткової інформації. Також часто виникають і
організаційні проблемні ситуації, які на початковому етапі розслідування
носять найбільш гострий характер. Проблемні ситуації, головним чином,
виникають при встановленні події злочину та способу ухилення від сплати
податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Слідчу ситуацію можна визначити як певну інформаційну систему, що
відображає зібрані відомості про вагомі для об’єктивного розуміння події
і визначення стану розслідування злочинів факти, мета якої – визначитися
зі станом та направленням розслідування злочину на наступних етапах
досудового слідства.

Сьогодні все більше застосовується ділення розслідування на три етапи:
початковий, послідуючий та заключний [2, с. 68; 3, с. 34; 5, с. 18; 11,
с. 27; 7, с. 177].

Головне завдання початкового етапу розслідування – виявлення необхідної
доказової та тактичної інформації та її носіїв.

Послідуючий етап характеризується вирішенням проблемних ситуацій
стосовно події злочину та осіб, які його скоїли. Головне завдання цього
етапу – повне і всебічне доказування всіх обставин справи, а коли
виникає конфліктна ситуація – її усунення.

Заключний етап розслідування характеризується вирішенням основних
тактичних завдань, складних слідчих ситуацій.

Процесуальний, а не криміналістичний підхід до визначення етапу
розслідування вбачається в концепції, при якій слідство розподіляють на
два етапи:

– невідкладних слідчих дій;

– послідуючих слідчих дій [13, с. 28].

Слідчі дії, на нашу думку, – тільки один з елементів досудового слідства
і не відображають інших процесуальних дій слідчого, тому ця концепція з
практичного погляду має недостатній рівень.

Л.Я. Драпкін визначає три етапи розслідування з різними ознаками:

1) типові слідчі ситуації;

2) обсяг і зміст даних, які має слідчий на початку етапу;

3) основні завдання та домінуюча направленість діяльності учасників
розслідування;

4) обстановка та умови розслідування [5, с. 18].

Необґрунтовано деякі автори пов’язують розмежування етапів з
пред’явленням обвинувачення, ця думка підходить лише до окремих злочинів
та слідчих ситуацій і не є універсальною [12, с. 25; 13, с. 28].

У зміст кожного етапу розслідування входять:

а) певна кількість інформації, відома на момент початку етапу;

б) програма діяльності, що відображає необхідні для вирішення завдання,
сили і засоби, час та умови;

в) результати реалізації програми.

Звідси випливає, що суть етапу розслідування та його зміст розкривається
в єдності із завданнями та слідчими ситуаціями, які вирішуються на тому
чи іншому відрізку розслідування.

Діяльність особи, яка веде досудове слідство, на кожному етапі
складається із таких елементів:

1) виявлення, фіксація, вилучення при необхідності джерел інформації (по
справах про ухи-лення від сплати податків вилучення доказової інформації
обов’язкове);

2) отримання, аналіз, дослідження зібраної інформації;

3) використання інформації для вирішення завдань етапу розслідування.

Основне завдання криміналістичного дослідження етапу розслідування
злочинів В.А. Образцов зводить до визначення типової інформаційної
моделі, використання якої дозволить слідчим чи органу дізнання вибрати
оптимальний режим розслідування, ефективні засоби і методи вирішення
завдань етапу [10, с. 43].

Виходячи з аналізу дослідженого, можна зробити висновки, що характер,
структура і зміст завдань, які вирішуються при розслідуванні злочину, та
обумовлені ними засоби, методи та процедура мають виражений ситуаційний
характер. Завдання не можуть визначатися, описуватися і пояснюватися без
зв’язку із слідчими ситуаціями.

Застосування ситуаційного підходу є перспективним для визначення
особливостей етапу розслідування, при цьому важливо враховувати його
закономірний зв’язок з початковою, відправною ситуацією на момент
початку етапу.

При всебічному розгляді етапу розслідування не важко помітити, що його
розмежування проходить при зміні слідчих ситуацій, на рівні
трансформації відправної в нову, наступну ситуацію, розвинену з першої.
Саме нова ситуація обумовлює необхідність програмування і вирішення
нових завдань розслідування.

Слідча ситуація, як і певний етап розслідування, має циклічний характер
і складається із такої структури:

– вивчення і систематизація наявного обсягу інформації;

– моделювання інформаційно-логічних систем;

– моделювання ідеальних інформаційних систем;

– вивчення моделей та отримання нової ситуації.

Оцінка отриманої інформації є кінцевою метою дослідження, пізнання
злочинного діяння і перехід в якісно нову слідчу ситуацію.

Для вияснення тривалості етапу розслідування ефективно застосувати
ситуаційний підхід. Критерієм у цьому випадку виступає період, протягом
якого відбуваються зміни початкової (відправної) ситуації, її
трансформування в принципово нову ситуацію.

Образцов В.А. характеризує етап розслідування як відносно самостійний
період інформаційно-пізнавальної діяльності працівника органу дізнання
чи слідчого, який починається з моменту “входу” в ситуації і
закінчується “виходом” з неї [10, с. 43].

У зв’язку з цим А.А. Закатов визначає межу між початковим і послідуючим
етапом зміною залежно від специфіки злочинного діяння та слідчої
ситуації [6, с. 38].

Для етапу розслідування властиво, з одного боку, мати вихідну ситуацію,
а з іншого – ситуацію, яка приходить на зміну їй, якісно її змінюючи та
розвиваючи.

Завдання початкового етапу розслідування полягають в отриманні
первинної, сигнальної інформації як базисної і створення підґрунтя
доказового фонду, необхідного для встановлення істини по справі,
елементів предмета доказування та проміжних фактів.

На початковому етапі розслідування слідчий визначає обсяг доказової
інформації по справі та співставляє її з тим обсягом доказування, який
повинен встановити відповідно до кримінально-процесуального
законодавства. При цьому обов’язково врахувати елементи, що входять до
складу ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових
платежів.

Межа початкового етапу розслідування проходить, з одного боку, на рівні
отримання та логічної обробки первинної інформації, аналізу вихідної
(першої) ситуації і встановлення у зв’язку з цим першочергових завдань
розслідування, а з іншого – на рівні результатів їх вирішення, якісно
змінюючи вихідну ситуацію на нову. Таку ж думку висловлює і В.А.
Образцов [10, с. 44].

Розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обов’язкових
платежів має декілька особливостей. Вони зумовлені тим, що значний час
ця категорія злочинів, злочинні посягання залишаються невиявленими,
злочинці уміло виконують різного роду дії з метою приховування злочинів
та знищення слідів злочинної діяльності.

По справах з ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових
платежів обставинами, що направляють і зумовлюють розслідування,
визначаються:

1) зміст і об’єкт вихідних даних про злочин;

2) спосіб злочинного діяння;

3) загальна характеристика слідів злочину.

В.В. Лисенко визначає такі слідчі ситуації, які склалися на момент
порушення кримінальної справи:

1) первинні матеріали про скоєний злочин, отримані внаслідок проведення
документальної перевірки;

2) первинні матеріали про ухилення від сплати, отримані внаслідок
заходів, проведених податковою міліцією;

3) інформація про злочин, отримана в результаті заходів податкової
міліції та відділу документальних перевірок територіальної податкової
адміністрації;

4) інформація про злочин, отримана внаслідок розслідування інших
злочинів [9, с. 81].

Залежно від слідчої ситуації, що виникла, слідчий проводить
організаційні та процесуальні дії, планує проведення розслідування
ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Цей
підготовчий, початковий етап полягає в аналізі матеріалів справи,
отриманні необхідної інформації про факти скоєння ухилення від
оподаткування, механізму його скоєння, обсягу джерел доказів. Характер і
направлення процесуальних дій слідчого визначається такими завданнями,
які потрібно вирішити в ході розслідування і які мають кінцеву мету
отримання достатньої інформації про виявлені факти порушення податкового
законодавства.

На нашу думку, на початковому етапі розслідування ці завдання успішно
вирішаться при врахуванні таких елементів ефективного розслідування
ухилень від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, як:

1) вибір найбільш доцільних і раціональних прийомів та засобів вирішення
досліджуваних питань у сфері оподаткування;

2) залучення до з’ясування складних, необхідних питань відповідних
спеціалістів;

3) одночасне використання значних сил і засобів, що виключають у
майбутньому тривале застосування незначних сил для компенсації
пропущених можливостей, додаткового призначен-ня перевірок та інше.

Напрями розслідування на дослідчому етапі ухилень від сплати податків,
зборів та інших обов’язкових платежів можна визначити такі:

а) організація проведення документальних перевірок виконання податкового
законодавства;

б) організація проведення виїмки первинних бухгалтерських та інших
документів;

в) підбір і консультації спеціалістів;

г) створення слідчо-оперативних груп і проведення необхідних оперативних
і пошукових заходів;

д) моделювання механізму ухилення від сплати податків у схемах і
висунення на цій основі типових слідчих версій.

Таким чином, проаналізувавши сучасний етап наукових розробок щодо
початкового етапу розслідування, можна зробити такі висновки.

Початковий етап розслідування ухилень від сплати податків, зборів та
інших обов’язкових платежів визначається як діяльність слідчого
податкової міліції з визначення організаційних і процесуальних заходів,
зумовлених слідчою ситуацією, направлених на отримання доказового
матеріалу, достатнього для визначення об’єктивної істини по справі.

Отже, початковий етап розслідування ухилень від сплати податків, зборів
та інших обов’язкових платежів починається з моменту можливості приймати
процесуальні рішення по справі (з моменту порушення справи) і
закінчується після отримання достатньої кількості доказового матеріалу
та забезпечення інших завдань судочинства.

Зроблені висновки сприятимуть більш глибокому розумінню положень однієї
з основних стадій судочинства – досудового слідства, а також розробці
ефективних заходів протидії ухиленню від сплати податків, зборів та
інших обов’язкових платежів.

Література:

1. Барабаш Т.М., Цимбал П.В. Предмет доказування у кримінальних справах
про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. –
Ірпінь, 2004.

2. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От
теории к практике. – М., 1988.

3. Герасимов И.Ф. Этапы раскрытия преступлений // Следственные ситуации
и раскрытие преступлений. – Свердловск, 1975.

4. Герасимов И.Ф. Тактические операции и эфективность расследования. –
Свердловск, 1986.

5. Драпкин Л.Я. Структура и функции первоначальных следственных действий
в методике расследования преступлений // Методика расследования
преступлений. – М., 1976.

6. Закатов А.А. О производстве первоначальных неотложных следственных
действий // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования
преступлений. – Свердловск, 1988.

7. Корж В.Л. Методика расследования экономических преступлений,
совершаемых организованными группами, преступными организациями. –
Харьков, 2002.

8. Лисенко В.В. Виявлення податковою міліцією ухилень від сплати
податків. – К., 2002.

9. Лисенко В.В. Расследование уклонения от уплаты налогов. – Харьков,
1997.

10. Образцов В.А. Теоретические основы раскрытия преступлений, связанных
с ненадлежащим исполнением профессиональных функций в сфере
производства. – Иркутск, 1985.

11. Селиванов Н.А. Типовые версии, следственные ситуации и их значение
для расследования // Социалистическая законность. – 1985. – № 7.

12. Сидоров В.Е. Начальный этап расследования: организация,
взаимодействие, тактика. – М., 1992.

13. Хлюпин Н.И. Тактические операции в структуре методики расследования
отдельных видов преступлений. – Свердловск, 1980.

Похожие записи